Податкові аспекти формування облікової інформації

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

 

                                            Коломийський інститут

Прикарпатського університету ім. В. Стефаника

                Кафедра економіко – математичних дисциплін

Татинець Олександра Сергіївна

Дипломна робота

       Податкові аспекти  формування                                                                                 облікової інформації

 

На здобуття освітньо – кваліфікаційного рівня спеціаліста

 

Робота допущена до захисту                                         Науковий керівник

рішенням  кафедри                                                          _________________

                                                                                          _________________

________________200_ р.    

                                    

Протокол №__________

 

                                                                           

Зав. кафедри                                                               Студент здав роботу

                                                                                              на кафедру

Економіко – математичних дисциплін

Проф. Григорів Василь Степанович                         _______________200_ р.

 

 

 

 

 

 

                                                     Зміст

 

Вступ…………………………………………………………………………….3-4 Розділ І. Місце податків в системі  обліку…………………………………….5-12

 

 

1. Податкова система, як складова бухгалтерського обліку………………...5-8                                                       

2.Організація податкового обліку на підприємстві………………………......9-12

 

Розділ ІІ. Податкова система підприємства…………………………………..13-56

 

1.Прямі податки та непрямі податки………………………………………….13-15

 

2. Особливості нарахування та  сплати податків підприємства……………...16-20

 

3. Аналіз структури та динаміки податків підприємства…………………….21-56 

 

 

Розділ ІІІ Загальний аналіз податків підприємства( структури та динаміки нарахувань, сплат, заборгованості) їх вплив на ведення господарської діяльності).……………………………………………………………………... 57-71

1. Аналіз структури та динаміки нарахувань…………………………………57-63

2. Аналіз  структури та динаміки  заборгованості………..………………….63 - 72

Висновок…………………………………………………………………………….73

Література…………………………………………………………………………...75

Додатки………………………………………………………………………….......78

 

 

 

Вступ.

Тема податків є одним з найактуальніших  питань сучасної економічної системи  не тільки України але й всієї  світової економічної системи. Досить важливо є розгляд різноманітних  податкових процесів не лише на макроекономічному  рівні-на рівні державної системи економіки, але й на розвиток податкових процесів на мікроекономічному рівні, тобто на рівні певного підприємства зокрема. В податковій системі України постійно відбуваються різноманітні зміни[38.5] Зокрема в останні роки в Україні набув застосування такий вид податкових преференцій, як списання та реструктуризація податкової заборгованості суб’єктів господарювання перед бюджетом та державними позабюджетними фондами, а також заборгованості зі сплати фінансових санкцій, пені та штрафів, нарахованих за несвоєчасну сплату податків та зборів. До інструментів проведення регулюючої податкової політики в Україні можна віднести також зміну величини податкових ставок. Так, зокрема протягом 1995- 2000 років в Україні переглядались ставки ПДВ, акцизного збору, мита, нарахувань на фонд заробітної плати до Фонду соціального страхування, Чорнобильського фонду , ставок податку на доходи фізичних осіб. Зокрема з 1 січня 2000 року скасовано збір на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг, з 1 січня 2001 року – збір до державного інноваційного фонду.[41.143 ] Зменшення нарахувань на фонд заробітної плати є стимулом для легалізації коштів, що використовуються на оплату праці, отже – до її офіційного підвищення. З іншого боку, за незмінної ціни воно сприяє зростанню прибутків підприємств, а за умови збереження наявного рівня рентабельності створює підґрунтя для зниження ціни з метою підвищення конкурентоспроможності продукції. Побудова в Україні правової держави неможлива без створення системи достатніх інституціональних обмежень фіскальної політики держави. Метою її створення є стримування зростання державних видатків за межі суспільно необхідних функцій держави і відповідно стримувати зростання податкового тягаря – за оптимальні межі. Раціональна організація системи оподаткування повинна стимулювати господарську і підприємницьку ініціативу, бути простою і зрозумілою, забезпечувати ефективність процесу стягнення податків. Крім того вона повинна характеризуватися високим рівнем стабільності. За період 1997-2002 років до законів „ Про оподаткування прибутку підприємств”, та „ Про податок на додану вартість” було внесено понад двохсот змін і доповнень. У такій ситуації система оподаткування потребує для реалізації своїх функцій наявності такої системи обліку, яка б адекватно відображала реальну економічну ситуацію і забезпечувала можливість контролю за справлянням податків [ 42.98 ]. Система оподаткування має бути повністю адаптована до чинних у державі системи управління і методів державного регулювання розвитку економіки. Вона повинна враховувати інтереси виробника і споживача , держави і суспільства загалом. Навіть незначні невідповідності між оподаткуванням і економічною моделлю держави можуть спричинити значні негативні наслідки, що виявляються як в обмеженні , що виявляються як в обмеженні фінансових можливостей суб’єктів господарювання, так і в скороченні доходів держави.  

Слід розуміти, що впровадження якихось  змін у систему обліку, звітності  і оподаткування, це слід робити в  комплексі, дбаючи у першу чергу про суб’єктів господарювання та користувачів інформації. Проблема взаємозв’язку обліку і оподаткування – міжнародна. [ 37.145] Однак незалежно від того як буде вирішуватись проблема чіткого взаємозв’язку між обліком та оподаткуванням, податкову та фінансову звітність слід складати на основі національних положень(стандартів) бухгалтерського обліку, які в першу чергу орієнтовані на реальну оцінку та повне висвітлення насамперед економічних наслідків відповідних подій та фінансових операцій. Для того щоб дослідити питання взаємозв’язку між бухгалтерським обліком на підприємстві і податковими аспектами його формування, а також проаналізувати вплив на розміри, динаміку та структуру податків та податкових платежів різноманітних чинників та вплив самих податків та податкових платежів на діяльність підприємства було обрано Коломийський держлісгосп.

                   

                             

Розділ І. Місце податків в системі  обліку.

 

 

1.Податкова  система, як складова бухгалтерського  обліку.

 

Податкова система, як і будь яке інше складне явище, має досліджуватися у різних ракурсах, на різних глибинних рівнях. Внаслідок такого підходу до дослідження і аналізу, реальна податкова система розкривається, як об’єктивно цілісне явище через сукупність відносно простих визначень, кожне з яких характеризує цю систему однобічно, і лише всі вони в комплексі створюють повне уявлення про неї, оскільки описують не лише її структурні елементи, але й взаємозв’язки між ними. На глибинному рівні податкова система є системою податкових відносин. Її основу становлять відносини між органами державної влади, місцевого самоврядування і платниками( юридичними і фізичними особами), що виникають на стадії перерозподілу внутрішнього валового продукту з приводу відчуження і привласнення різними рівнями державної влади частини доходів платників та акумуляції цієї частини в централізованому державному і місцевих фондах фінансових ресурсів, необхідних державі та органам місцевого самоврядування для виконання їхніх функцій[41.25]

У ході історії розвитку та становлення економічних відносин було розроблено різні форми та методи оподаткування. Кожен вид податків має свої специфічні риси та функціональне призначення і займає окреме місце в податковій системі.

      Форми оподаткування:

 

- Пропорційна-при цій формі оподаткування встановлюється однакова

ставка податку і чим більша база оподаткування, тим більшими будуть суми податків.  

           - Прогресивна форма оподаткування - при цій формі  із збільшенням  податкової бази, збільшується і податкова ставка.                

           - Змішана форма оподаткування – об’єднує  пропорційну і прогресивну.

           - Регресивна форма оподаткування - полягає в тому, що із збільшенням податкової бази, розмір податкової ставки падає.   

              Величина доходу, що стягується з господарюючого  суб’єкта  до бюджету  через податки , і сума, що залишається у нього на власні потреби, повинні бути економічно обґрунтовані і забезпечувати як формування бюджету в необхідному обсязі, так і розвиток самих підприємств. Саме необхідність розширення виробництва і зміцнення економіки підприємства  потребують установлення таких пропорцій[ 28.49]

               Основними ж принципами функціонування податкової системи  мають бути : одноразове оподаткування  одного і того ж об’єкта ; сума сплаченого податку має дорівнювати вартості отриманих від держави благ  та послуг; кожен податок повинен мати  цільове призначення , тобто  бути спрямованим на  покриття конкретних видів витрат бюджету; застосування нових податків повинно відбуватися лише для покриття  нових витрат держави, а не для покриття дефіциту бюджету; умови оподаткування мають бути прості і зрозумілі для платників податків;  стягнення податків має відбуватися у зручний для платника час і зрозумілим для нього методом; постійне звітування уряду про використання податків.[23.534]

Основними критеріями системи оподаткування повинні бути її економічна    ефективність і соціальна спрямованість. У зв’язку з цим податки мають забезпечувати  в потрібному обсязі , стійку фінансову базу держави ,з одного боку, а з іншого – залишати господарюючим суб’єктам стільки коштів, щоб їм вистачало на власний розвиток і на підвищення матеріальної зацікавленості робітників і службовців у результатах праці. [26.345]

       У цілому ж існуюча в Україні система оподаткування досить складна, важко доступна і багато в чому не зрозуміла платникам податків. Види податків, їх платники, об’єкт оподаткування, ставка, порядок розрахунку і сплати встановлюються державою і місцевими органами влади. На сьогоднішній день в Україні існує більше 10 видів податків і податкових платежів, а з урахуванням різноманітних зборів і обов’язкових платежів їх існує більше 30 видів. [ 40.67-71]

Перехід України до ринкових відносин зумовив значні перетворення у системі господарювання, зміни у ставленні до власності, управлінні господарськими процесами, тощо. Вони не могли не торкнутися і бухгалтерського обліку як системи впорядкованого узагальнення інформації про господарську діяльність, стан і рух майна та зобов’язань підприємств. Загалом у нашій державі сформовано декілька підсистем єдиної системи бухгалтерського обліку, зокрема підсистема податкового обліку. Податковий облік-це облік, який за певними правилами, затвердженими державою, виконує функції нарахування  та сплати податків відповідним державним органам. Таким чином, основа податкового обліку – контроль за повнотою і своєчасністю нарахування і сплати податків, зборів і обов’язкових платежів[26.498] Податковий облік організовують у такому порядку, щоб задовольнити потреби в інформації щодо формування оподаткованої бази підприємства від усіх видів діяльності. Разом з тим, податковий облік обмежується в основному створенням системи формування валових доходів та витрат і достовірності їх відображення в декларації про прибуток підприємств, а також повноти нарахування, своєчасності перерахування у доход бюджету різних податків(зборів, платежів), правильності заповнення декларації з податку на додану вартість. У зв’язку зі зміною облікового забезпечення звітності про податки, збори , платежі, відповідно змінено й первинні документи і реєстри, в яких фіксують операції з податкового обліку. Хоча податковий облік не ізольований від системи традиційного бухгалтерського обліку, однак його певні особливості зумовили й відмінності первинного та аналітичного обліку, окремих податків, зокрема податку на додану вартість і оподатковуваного прибутку.[37.123.] Водночас податковий облік тісно пов'язаний з деякими економічними дисциплінами і в першу чергу з фінансовим обліком. Звичайно, як бухгалтерський так і фінансовий облік ведеться бухгалтером на базі одних і тих же первинних документів і основна частина інформації, як бухгалтерського так і фінансового обліку призначена для зовнішніх користувачів. Однак, якщо у фінансовому обліку існують певні теоретичні категорії, окрема методологія обліку, то теоретична база податкового обліку обмежується лише правилами його ведення. Крім того фінансова звітність підприємства характеризує фінансовий стан суб’єкта господарської діяльності, а податкова звітність – стан розрахунків з бюджетом за відповідними податками і платежами.  Виходячи з необхідності інтеграції України у світові економічні відносини та перебудови системи економічної інформації та обліку відповідно до міжнародних стандартів, розроблені та впроваджені в практику національні положення(стандарти) бухгалтерського обліку. Однак, це не ліквідувало відмінностей у підході до ведення фінансового і податкового обліку. [24.76-80]З іншого боку введення в систему господарювання таких нових показників, як валові доходи, валові витрати, складної системи обліку авансів і бартерних операцій, впровадження додаткової документації з ПДВ значно збільшило витрати на ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. Загалом в Україні система оподаткування підприємств характеризується частими змінами об’єкта оподаткування і щоразу під неї пристосовують систему ведення бухгалтерського обліку. Найбільший недолік такої трансформації обліку – це те, що результати, виявлені за даними податкового обліку, можуть значно відхилятись від реальних фінансових результатів діяльності підприємства за даними бухгалтерського обліку.  

Це в свою чергу ускладнює  як роботу бухгалтера, так і органів , які перевірятимуть результати його роботи.[41.78]

 

 

 

 

 

 

 

       2. Організація податкового обліку на підприємстві.

У бухгалтерському обліку всі розрахунки з бюджетом (за рахунок прибутку, за податками з робітників і службовців та іншими платежами) відображають на рахунку №64 “Розрахунки за податками  й платежами”. На кредиті цього рахунку нараховують суми платежів до бюджету ( податкові зобов`язання ) , на дебеті - належні до відшкодування бюджету  податки, їх сплату, списання ,   тощо. Кредитове  сальдо показує заборгованість підприємства перед бюджетом, тобто суму, яку підприємство має перерахувати до бюджету, тобто надлишкову перераховану суму до бюджету, яку необхідно зарахувати до чергових платежів або повернути підприємству.

Рахунок №64 ”Розрахунки за податками  й платежами” має субрахунки за видами платежів до бюджету.

На підприємствах використовується такі субрахунки:

641”розрахунки за податками”

642”розрахунки за обов’язковими  платежами”

643”податкові зобов`язання”

644”податковий кредит”

Аналітичний облік на рахунок №64 „Розрахунки за податками й платежами” здійснюють за видами платежів до бюджету .Це дає можливість перевірити правильність розрахунків за кожним видом платежу.

На субрахунку №641 „розрахунки  за податками” ведуть облік податків, які начисляються  та сплачуються  відповідно до чинного законодавства (податок на прибуток ,ПДВ, інші податки.

На субрахунку №642 „розрахунки  за обов’язковим платежами” ведуть облік  розрахунків за зборами (обов’язковими  платежами),які справляються відповідно до чинного законодавства .

На субрахунку №643 „податкові зобов’язання” ведуть облік суми податку на додану вартість, визначеної, виходячи зі суми одержаних авансів (попередньої оплати) за готову продукцію, товари, інші матеріальні цінності та нематеріальні активи , роботи, послуги, що підлягають відвантаженню.

На субрахунку №644”податковий кредит” ведуть облік суми ПДВ, на яку підприємство набуло права зменшити податкове зобов’язання .

Відповідно до статті 5 Закону України  збір до державного обов’язкового  пенсійного страхування сплачується  одночасно з одержанням коштів в  установах банків на оплату праці.[ 24. 59,98]

У разі нестачі у платників збору  коштів на оплату праці та сплату збору  до пенсійного страхування в повному  обсязі видання коштів на оплату праці  і сплату збору здійснюється в  пропорційних розмірах.

Суми зборів, донарахованих під час перевірок органами Державної податкової адміністрації та органами Державно контрольно-ревізійної служби, і фінансових санкцій перераховують до Пенсійного фонду України в повному обсязі без спрямування їх на розвиток матеріально технічної бази цих органів.

Відрахування на обов’язкове соціальне  страхування та обов’язкове пенсійне страхування на нараховуються на доходи громадян від володіння корпоративними правами (одержаними дивідендами).

Відрахування на додаткове пенсійне страхування та обов’язкове медичне страхування з віднесенням на собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) здійснюється  згідно з порядком, визначеним законодавством.[ 8 ]

На субрахунку №651 „за пенсійне забезпечення” ведеться облік розрахунків  з Пенсійним фондом України за збором на обов’язкове держане пенсійне забезпечення.

На субрахунку №652 „за соціальним страхуванням” ведеться облік розрахунків  з Пенсійним фондом  України  за збором на обов’язкове соціальне  страхування.

На субрахунку №653 „за страхуванням на випадок безробіття” ведеться облік розрахунків з Державним бюджетом на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На субрахунку №654 „ за індивідуальним страхуванням” ведеться облік розрахунків  зі страховими організаціями за індивідуальним страхуванням персоналу підприємства, за їх письмовими дорученнями, у разі добровільного страхування, з нарахованої їм заробітної плати, страхових внесків за договорами і обов’язковим страхуванням, що встановлюється законодавством.  На субрахунку № 655 „ за страхуванням майна” ведеться  облік розрахунків за страхуванням майна працівників підприємств. Такі страхові платежі підлягають перерахуванню страховим організаціям із заробітної плати за згодою працівника. Аналітичний облік ведеться за кожним видом зборів, за страхувальниками та окремими договорами страхування. На вирахувані із заробітної плати за заявами працівників суми для перерахування належних з них страхових внесків органам соцстраху складається проводка :  Дт 66 – Кт 65( на відповідному субрахунку).  

Для аналітичного обліку щодо податків і платежів підприємства складають  відомість, у якій стосовно кожного  виду платежів щомісяця відображують за  кредитом суми податків та інших  платежів, належні до сплати до бюджету  та позабюджетних  фондів, а за дебетом – сплачені суми.

Сальдо заборгованості  на кінець місяця при цьому виводиться строго стосовно кожного виду платежів. Для  розгорнутого обліку господарських  операцій щодо податку на додану вартість ведеться спеціальна відомість аналітичного обліку розрахунків з ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету(за кредитом), або суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету(за дебетом).Відомість використовується в системному бухгалтерському обліку для контролю за правильністю і повнотою відображення сум ПДВ у реєстрах податкового (позасистемного) обліку (Книзі придбання і Книзі) продажу товарів (робіт, послуг) і складання декларацій з ПДВ, котрі подаються до органів податкової служби.

Методичні основи формування в бухгалтерському  обліку інформації про 

відтерміновані податкові зобов’язання розкриття інформації про них у фінансовій звітності визначено в П(С)БО № 17 „податки на прибуток”                       ( положення бухгалтерського обліку).

На рахунку № 54 ведеться облік  суми податків на прибуток, які                                                                               сплачуватимуться  в наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці між балансовою вартістю активів або зобов’язань та оцінкою цих активів або зобов’язань, яка використовується для оподаткування[22.123]

 

„ Відтерміновані податкові зобов’язання ” є пасивним, балансовим і призначений  для обліку господарських операцій, на ньому ведеться облік суми податків на прибуток, сплачуватимуться  в  наступних періодах унаслідок виникнення тимчасової різниці при обчисленні податку на прибутку у бухгалтерському і податковому обліку. За кредитом рахунку відображається сума податку на прибуток, що підлягає сплаті в майбутніх періодах  відповідно до податкових зобов’язань  за рахунок нарахування поточних податкових зобов’язань .

Визначення сум відтермінованих  податкових актів і зобов’язань  здійснюється згідно з П(с) БО№17 „Податки на прибуток”.

Різниця в податку на прибуток є  результатом того, що в Декларації про прибуток не знайде свого відображення сума авансів з рахунку №681 „Розрахунки за авансами одержаними”, а звідси в бухгалтерському обліку цей аванс не знайде відображення(за кредитом рахунку №70”Дохід від реалізації”).

Тобто у формі №3 „Звіт про  фінансові результати” передоплата  не відображається, і,  отже, для визначення податку на прибуток вона також не використовується[24.98]   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                              Розділ ІІ. Податкова система  підприємства.

  

1. Прямі і непрямі податки.

Коломийський держлісгосп веде централізований бухгалтерський облік. Для ефективної роботи бухгалтерії тут працюють п’ятеро бухгалтерів, кожен з яких займається роботою по збору , розрахунку і систематизації тих чи інших показників. В зв’язку з цим розроблена швидка та ефективна система взаємодії між бухгалтерами, що забезпечує максимально ефективне ведення бухгалтерського обліку на підприємстві. В зв’язку з тим що підприємство являється платником податків до держбюджету, то очевидною є необхідність ведення чіткого і своєчасного обліку податків на підприємстві, оскільки на сьогоднішній день облік податків вважається одним з найважливіших видів обліку, адже податки значною мірою впливають як на діяльність підприємства в цілому, так само торкаються і діяльності  кожного його працівника зокрема.

У залежності від форми  оподаткування всі податки поділяються на прямі і непрямі.

Прямі податки – це податки, які встановлюються безпосередньо на доходи і майно платників і сплачуються ними з власних надходжень грошових коштів. До них належать такі податки : на прибуток , на транспортні засоби, на землю, прибутковий податок з доходів громадян та інші. Їх розмір залежить від обсягу об’єкту оподаткування . Чим більший об’єкт оподаткування, тим більша сума податку при однаковій ставці податку, і навпаки.                                                                                                                      

Непрямі податки – це податки, що встановлюються на товари і послуги і  оплачуються покупцем в їх цінах або тарифах, а до бюджету сплачуються продавцями товарів, робіт, послуг. До непрямих податків зокрема відносяться : податок на додану вартість, акцизний збір, мито, що стягується митними органами. Для них характерна простота вилучення, вони забезпечують регулярність надходжень до бюджету[23.76]  

Протягом тривалого періоду часу існувала проблема співвідношення прямих і непрямих податків. Багато економістів вважало, що податкові системи мають ґрунтуватися переважно на прямих податках. Щодо непрямих податків, то навіть найрішучіші противники усвідомлювали їхнє фіскальне значення, а тому, якщо й пропонували відмовитися від цих податків, то не одразу. Інші віддавали перевагу непрямим податкам на тій підставі, що за умови їхньої помірності вони найбільш помірні та найменш обтяжливі  та помітні для народу

і дають найбільші надходження до бюджету. Сучасні вчені обґрунтовують переваги непрямих податків більшою нейтральністю їх відносно стимулів щодо зростання доходів та вибору варіантів господарських рішень, отже вищою економічною ефективністю. Більшість економістів, як у минулому , так і тепер усвідомлюють переваги та недоліки прямих та непрямих податків, обґрунтовують необхідність розумного поєднання обох видів податків. При цьому вони наголошують на тому, що позитивний чи негативний вплив не є неминучим проявом характерних особливостей того чи іншого податку. Зокрема характер впливу залежить від рівня податкової ставки, механізму визначення об’єкту оподаткування, способу утримання, від тих умов за яких встановлено цей податок, від досконалості закону, що регулює його справляння, узгодженості такого закону з рештою податкових законів, якості інших нормативно – правових актів, нарешті від діяльності самих органів податкової політики. Саме з усіма цими обставинами й необхідно рахуватися : від відповідності певного податку господарському становищу країни чи певної галузі господарства, від більш чи менш правильної організації податкових органів, від наявності тих чи інших необхідних для обліку платоспроможності даних  - залежить вплив податків як на діяльність підприємства, так і на економічне життя країни вцілому.

У Коломийському держлісгоспі проводиться  сплата наступних податків та обов’язкових платежів: попнева плата, ПДВ, податок  на прибуток, плата за землю, податок  з власників транспортних засобів, збір за забруднення навколишнього середовища, комунальний податок, податок на доходи фізичних осіб, збір до державного інноваційного фонду, відрахування до Пенсійного фонду, відрахування до Фонду соціального страхування, відрахування до Фонду соціального страхування на випадок безробіття, відрахування до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Для кращого розуміння динаміки та структури податків доцільним  буде їх відображення у графічній  формі.

 

   2. Особливості нарахування  та сплати податків підприємства.

 

У системі органів, що здійснюють мобілізацію  коштів до централізованих фондів держави , діють такі структури. Діяльність органів Пенсійного Фонду в Україні  регулюється Положенням про Пенсійний  Фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1березня 2001 року, Законом України від 26 червня 1997 року „ Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування „ , Інструкцією про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України відповідно до Закону України від 21 травня 1999 року „ Про здійснення контролю за сплатою збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та збору на обов`язкове соціальне страхування „  

Податок на доходи фізичних осіб  в Україні пройшов досить тривалий шлях до свого становлення. Однак при всіх його видозмінах спостерігалась одна чітка тенденція – це тенденція до переходу від диференційованої системи оподаткування доходів різних категорій платників що є притаманним економіці адміністративно-командного соціалізму з нерівноправним становищем різних форм власності, видів діяльності та форм доходу, до системи прибуткового податку що забезпечує рівність всіх платників, властиву демократичним державам. Грошові надходження до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності регулюються на підставі Інструкції про порядок надходження , обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, від 26 червня 2001 року[24.77]

Сплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України здійснюються на підставі Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань від 20 квітня 2001 року.

Податок на прибуток.

Перехід до податкової форми взаємовідносин між підприємствами і державою розпочався з 1990року, коли в процесі проведення податкової реформи було ухвалено Закон  СРСР „Про податки з підприємств, об`єднань, організацій”. В Україні аналогічні взаємовідносини було започатковано ухваленням 21 лютого 1992року Закону „ Про оподаткування доходів підприємств і організацій.” Податок на прибуток підприємств є одним з вагомих важелів регулювання розподілу між державою та підприємствами всіх форм власності прибутку, як головного джерела інноваційної діяльності підприємств.

Загалом  у  процесі становлення  прибуткового оподаткування підприємств  в Україні спостерігається тенденція  до переходу від оподаткування доходу до оподаткування прибутку, внаслідок чого об’єкт оподаткування наближається до прийнятих у світовій практиці норм. Так останнім законом, що суттєво змінив порядок оподаткування підприємств став прийнятий Верховною Радою України Закон „Про оподаткування прибутку підприємств”[3]. Головна особливість закону полягає у тому, що внесені до закону зміни відповідають світовій практиці оподаткування. Декларацію про прибуток підприємства складають за формою, Затвердженою ДПА України. У декларації вказують передбачені формою показники. У разі не заповнення того чи іншого рядка через відсутність операцій у ньому ставлять прочерк. Якщо окремі рядки не заповнюються через відсутність операцій, підприємство не подає податковому органу додатки, передбачені відповідним рядком декларації. Законом України „ Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами „ передбачено, що податкові декларації контролюючий орган приймає без попередньої перевірки зазначених у них показників. Якщо об’єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від`ємне значення об’єкта оподаткування ( з урахуванням амортизаційних відрахувань), сума такого від`ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного року. Розрахунок об’єкта оподаткування за наслідками півріччя , трьох кварталів та року, здійснюється з урахуванням від`ємного значення об’єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від`ємного значення. Окрім того дані наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами, даними фінансового обліку  й відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність інформації у податковій декларації підтверджують підписи керівника підприємства і головного бухгалтера, та засвідчується печаткою. При цьому до податкового органу подається оригінал , а не копія декларації про прибуток. Декларація складається із головної та двох основних частин і одинадцяти додатків, з яких сім(К1-К7) подаються щокварталу, у тому числі за рік, а чотири (Р1-Р4) подаються виключно за рік. У разі якщо окремі рядки декларації не заповнюються через відсутність відповідних операцій , платники податку не подають податковому органу передбачені відповідним рядком декларації додатки. У заголовній частині декларації відображаються повна назва підприємства(відповідно до установчих документів), зареєстрованого в установленому порядку, ідентифікаційний код, код виду економічної діяльності місцезнаходження та номер телефону, факсу, електронної пошти, тощо.  Декларацію підприємство подає незалежно від того, виникло у звітному періоді податкове зобов’язання чи ні, тобто незалежно від стану фінансово - господарської діяльності[24.156]