Стадії процедури погашення податкового боргу та пропозиції щодо її покращення

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА  СЛУЖБА УКРАЇНИ

 

ЦЕНТР ПЕРЕПІДГОТОВКИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ КАДРІВ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

 

ВІДДІЛЕННЯ  ЦЕНТРУ В СМТ КОЗИН

 

 

 

ВИПУСКНА  РОБОТА

 

 

На тему: «Стадії процедури погашення податкового боргу та пропозиції щодо її покращення»

 

За професійною програмою  підвищення кваліфікації за напрямом:

«Погашення податкового боргу»

 

 

	Слухача групи  ППБ - 331
Оцінка за результатами захисту   __________________
Дата захисту _______________

 

Допущено до захисту з рекомендованою оцінкою:  ___________________

                               (оцінка та підпис куратора теми)

 

Висновок  рецензента   ________________________________________________

 

 

 

Козин – 2013

 

 

                                                     Зміст

 

 

 

ВСТУП	3
РОЗДІЛ 1. Поняття податкового боргу та етапи його виникнення	4
РОЗДІЛ 2. Організація погашення податкового боргу та пропозиції щодо покращення процедури погашення податкового  боргу. Висновки.	9
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ	12

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

          Згідно статистичних даних, одним  з найбільш агресивних кредиторів  в Україні є державні податкові  органи.

          Треба зауважити, що органи  державної податкової служби  не зацікавлені у тому, щоб  підприємства, які мають податкову заборгованість, банкрутіли, адже мета органів ДПС - зберегти платника податків як такого. Орієнтація на ліквідацію шляхом банкрутства стосується лише так званих „мертвих" підприємств, які фактично припинили свою підприємницьку діяльність, але не ліквідовані у встановленому порядку і продовжують знаходитися на обліку як платники податків.

          Питання погашення податкових  зобов'язань або стягнення податкового  боргу регламентуються Податковим  Кодексом України від 02.12.2010 року  №2755-VI.

Актуальність обраної теми полягає в тому, щоб своєчасно та в повному обсязі здійснювати покладені на підрозділи погашення податкового боргу функції.

Метою роботи є аналіз роботи відділу погашення податкового боргу ДПІ у м. з питань погашення податкового боргу.

Завданнями дослідження є:

• аналіз процедури виникнення податкового боргу;
• аналіз процедури погашення податкового боргу;
• виявлення проблемних питань в процедурі погашення податкового боргу;
• надання пропозицій щодо покращення процедури погашення податкового боргу.

Предметом дослідження є практична робота відділу погашення податкового боргу ДПІ у Донецької області ДПС .

Розділ 1. Поняття податкового боргу та етапи його виникнення.

 

          Податковий борг - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

          Залежно від механізму формування розрізняють такі типи податкового боргу:

- несплата у встановлені  строки податкових зобов'язань,  які, в свою чергу, можуть  бути двох підвидів: зобов'язання, самостійно нараховані та зазначені  в поданій податковій декларації, але не сплачені у встановлені терміни;

зобов'язання, донараховані органами державної податкової служби уході документальних або камеральних  перевірок у зв'язку з виявленими порушення дотримання вимог законодавства, але не сплачені; за умови відсутності  своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податковий орган направляє такому платнику податків податкові вимоги;

- пеня - плата у вигляді  процентів, нарахованих на суму  податкового боргу (без урахування  пені), що справляється з платника  податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

- штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або  у вигляді відсотків від суми  податкового зобов'язання (без урахування  пені та штрафних санкцій), яка  справляється з платника податків  у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

- несплата плати за  користування відстрочкою (розстрочкою) - сума плати за користування  відстрочкою (розстрочкою), не сплачена  у встановлені строки.

          Залежно від підходу до оцінки розміру для обліку податкових боргів платників податку використовуються наступні звітні показники:

Податковий  борг на початок періоду - це сума податкового боргу, яка зафіксована на перший день визначеного періоду за певною кількістю боржників (станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. кількість боржників склала (разом з банкрутами): юридичних осіб – 23; фізичних осіб - підприємців – 102); без банкрутів: юридичних осіб – 20; фізичних осіб – підприємців - 101.

          Сформований податковий борг за період — це сума податкового боргу, що виникла протягом визначеного періоду, без врахування сум, які призвели до зменшення податкового боргу за той же період. (станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. обліковуються наступні показники: податковий борг до зведеного бюджету склав 13282,2 тис.грн.; до Державного бюджету –11020,5тис.грн., до місцевого – 2261,7тис.грн.).

          Зменшено податковий борг за період - це сума всіх платежів, які протягом визначеного періоду призвели до зменшення податкового боргу (незалежно від строків та типів податкового боргу, в рахунок яких було зараховане таке зменшення). Зменшення податкового боргу за період може виникнути у разі:

- сплати „живими"  коштами (самостійно платником;  завдяки заходам стягнення (від  реалізації майна, що знаходилося у податковій заставі тощо);

- взаємозаліків;

- зарахування переплат;

- зарахування сум відшкодування  ПДВ;

- списання безнадійного  податкового боргу;

інше (від'ємний перерахунок  платником своїх податкових зобов'язань, відміна податкових зобов'язань  платника за рішенням суду (суми за актами документальних перевірок, суми нарахованої пені, штрафних санкцій).

          Податковий борг на кінець періоду - це сума податкового боргу, яка зафіксована на початок визначеного періоду за певною кількістю боржників, збільшена на суму сформованого податкового боргу за період та зменшена на суму, зараховану в погашення (зменшення) податкового боргу за такий період. Складовою показника „Податковий борг на кінець періоду" є показник „Новостворений податковий борг на кінець періоду".

          Новостворений податковий борг на кінець періоду - це та частина суми сформованого податкового боргу за період, яка відповідно до існуючого порядку обліку платежів у картках особових рахунків платників податків залишилася непогашеною на останній день такого періоду. Відповідно до існуючого порядку обліку платежів у картках особових рахунків будь-які надходження насамперед направляються в рахунок зменшення такого податкового боргу, що виник за хронологією раніше. Тому показник „Зменшено податковий борг за період" має дві складові:

- сума, яка зменшила  податковий борг, що виник у  попередні періоди;

- сума, яка зменшила  податковий борг, що виник у  результаті несплати поточних  податкових зобов'язань за звітний  період (сформований податковий борг за період).

          Залежно від характеру заходів стягнення, що застосовуються до платника податку - боржника, податковий борг може існувати у двох статусах. Це інертний та дієвий.

          Інертний статус - це статус, у якому органами ДПС не застосовуються ніякі заходи стягнення, крім вручення податкових вимог, реєстрації податкової застави в реєстраційної службі(станом на 01.01.2013 в ДПІ у        м.  податковий борг склав: 13282,2 тис.грн.)

          Дієвий  статус - це статус податкового  боргу боржника, у якому зменшення такого боргу відбувається завдяки певним діям, що здійснює працівник відділу стягнення податкової заборгованості - податковий керуючий, застосовуючи надані йому повноваження відповідно до законодавства.

          Розрізняють п'ять видів дієвого статусу, до яких може бути віднесений податковий борг:

- активний (станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. обліковуються наступні показники: 3314,7 тис.грн.);

- пасивний (станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. обліковуються наступні показники: 9826,2 тис.грн.);

- при процедурі банкрутства  (станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. обліковуються наступні показники: 8206,0 тис.грн.);

- розстрочка (відстрочка). Станом на 01.01.2013 по ДПІ у м. залишок несплачених розтрочок склав на загальну суму 94162,6 тис.грн.;

- безнадійний (станом  на 01.01.2013 по ДПІ у м. обліковуються наступні дані: 56,2 тис.грн.).

          Ведення  Картки боржника, відповідальне  ставлення працівників підрозділів  стягнення податкового боргу  - податкових керуючих - до заповнення  Щоденника роботи з боржником, зокрема лаконічне та змістовне заповнення Приміток, забезпечує одержання достовірної та повної інформації про боржника і дає змогу:

- аналізувати кожен випадок  податкового боргу;

- встановлювати пріоритети  у роботі щодо погашення податкового  боргу;

- прогнозувати суму податкового боргу;

- визначати суму сформованого податкового боргу;

- планувати реальну  суму його погашення.

          При визначенні пріоритетів у роботі щодо погашення податкового боргу враховуються:

- суми випадку податкового  боргу;

- строк її виникнення;

- ризик втрати надходжень;

- співвідношення витрат  на здійснення заходів примусового  стягнення до потенційної суми  надходжень від їх застосування;

- статус податкової заборгованості.

          Облік податкових боргів, а також розробка та реалізації стратегії їх стягнення, є одною з основних задач підрозділів стягнення податкового боргу платників податків.

            Працівник підрозділу стягнення податкового боргу самостійно встановлює пріоритети у своїй роботі, аналізуючи випадки податкового боргу, закріплені за ним.

          Одним з найпоширеніших засобів  запобігання зростанню податкового  боргу є розстрочка (відстрочка) податкового зобов’язання або  податкового боргу.

          Мета застосування процедури  відстрочення або розстрочення  сплати платежів до бюджетів - надати платнику можливість своєчасно  виконувати свої зобов'язання  перед бюджетом та уникати  подальшого накопичення боргів. Шляхом проведення поступових  розрахунків з бюджетом, платники отримують можливість вийти із скрутного фінансового становища, залишитися платоспроможними, зберегти робочі місця працюючим

Органи державної податкової служби мають право надавати розстрочення та відстрочення податкових зобов'язань (боргу) платникам податків згідно з ст..100 ПКУ.

          Підставою для розстрочення податкових  зобов'язань (боргу) платника податків  є надання ним достатніх доказів  щодо існування загрози виникнення  або накопичення податкового  боргу.

          Підставою для відстрочення податкових зобов'язань (боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів щодо дії обставин непереборної сили, які призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу та/або банкрутства такого платника податків.

          Основною умовою надання та  дії розстрочення (відстрочення) податкових  зобов'язань (боргу) є недопущення  утворення платником податків  нового податкового боргу.

          Щоб не допустити зловживань з боку платників податків до питання розстрочення (відстрочення) податкової заборгованості органи державної податкової служби приймають позитивне рішення тільки у разі доведення його доцільності та позитивності. Отже, головною передумовою реструктуризації податкової заборгованості є економічно виважена та обґрунтована підготовка документів, що підтверджують доцільність розстрочення (відстрочення) податкового боргу. Таким документом залежно від часу проведення процедури реструктуризації є антикризова програма підприємства (при досудовій санації) або план санації (у перебігу проведення судової санації).

          Суб'єкти підприємницької діяльності  несуть відповідальність за своєчасність  внесення розстрочених (відстрочених) сум або їх частин до бюджетів  у порядку, встановленому чинним  законодавством.

 

Розділ 2. Організація погашення податкового боргу та пропозиції щодо покращення процедури погашення податкового боргу.

 

З метою погашення  податкового боргу податковими керуючими ДПІ у м. Донецької області застосовуються наступні заходи:

- аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства-боржника та причин виникнення податкового боргу;

- отримання необхідної  інформації щодо виникнення податкового  боргу;

- направлення(вручення) податкової вимоги та запиту  щодо надання ліквідного майна  підприємству-боржнику;

- здійснення співбесіди  з посадовими особами підприємства-боржника  з питань погашення податкового  боргу;

- направлення запитів  до відповідних установ та  організацій щодо отримання інформації  про наявність джерел погашення  податкового боргу;

• організація опису майна підприємства-боржника у податкову заставу;
• реєстрація заставного майна у реєстрі обтяжень;

- підготовка пакету  документів до юридичного підрозділу  з метою подання позову на  отримання постанови про реалізацію  заставного майна згідно ст..183 КАСУ;

- отримання дозволу  на реалізацію заставного майна;

- здійснення заходів  щодо реалізації заставного майна  згідно ст..95 ПКУ;

- у разі відсутності  майна підприємства-боржника або  недостатністю його вартості  підготовка документів на отримання  дозволу на стягнення заборгованості згідно ст..95 ПКУ(з рахунків банку, який обслуговує такого боржника);

- у разі відсутності  або недостатності коштів на  рахунках підприємства-боржника  – отримання виконавчого листа  та направлення до відділу  Державної виконавчої служби;

- подання пакету документів  згідно ст..20 ПКУ ;

- списання податкового  боргу згідно ст..101 ПКУ( за умовами  здійснення всіх заходів стягнення  податкового боргу з підприємства-боржника  та отримання відповідей про  відсутність майна та коштів  від відповідних служб)

Враховуючи вищенаведене та згідно із практикою стягнення  податкового боргу треба зазначити  необхідність поширити права та обов’язки  податкового керуючого.

Так, наприклад, в багатьох странах Європи  стягнення податкового  боргу здійснюється впродовж двох місяців. Податкові інспектори підрозділів стягнення податкової заборгованості здійснюють заходи опису майна платника податків як підприємства-боржника так і майна яке належить посадовим особам та засновникам, фізичним особам, для юридичних та фізичних осіб застосовуються однакові заходи стягнення. Фізична особа навіть може залишитися без житла, якщо у неї рахується податкова заборгованість.

          Метою заходів стягнення є: 

1) нагадати про наявність  податкового боргу; 

2) попередити про відповідальність за несвоєчасні розрахунки з бюджетом;

3) примусити недобросовісних  платників податків розрахуватися  з бюджетом.

Процедура стягнення  податкового боргу в Україні  є дуже тяжкою та затратною по часу  роботою.

Наприклад, при реєстрації заставного майна у реєстрі обтяжень, заяву до реєстраційного центру треба надавати нарочно, а сам центр знаходиться в обласному центрі. Таким чином податковий керуючий ДПІ у м. витрачає багато часу на реєстрацію заставного майна боржника в реєстрі обтяжень майна.

При надісланні інкасових доручень в банки, які обслуговують платника податків – боржника, на стягнення податкового боргу з рахунків, посадові особи банків не виконують свої обов’язки у повному обсязі згідно законодавства.

До проблемних питань може віднести також і взаємодії структурних підрозділів.

ДПІ у м має недостатній штат відділу погашення податкового боргу (всього 3 особи), юридичного сектору (всього 2 особи), у зв’язку із цим та з недостатністю часу, подання позовів стягнення до судів виконується не в повній мірі.

Щодо скорочення виникнення податкового боргу слід врахувати  заборону нарахування штрафних та фінансових санкцій «мертвим» підприємствам  які не звітують та відсутні за місцезнаходженням.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ.

 

          В Україні дуже гостро стоїть  проблема податкового боргу. Це, в першу чергу, великі збитки для Державного бюджету. Існуюча на сьогоднішній день процедура погашення податкового боргу має значну кількість недоліків, які не дають змоги податковій службі України в повній мірі та з меншою витратою часу мобілізувати кошти до бюджетів усіх рівнів.

          Також в законодавстві не передбачена,  в достатній мірі, взаємодія між  організаціями (установами) з органами  державної податкової служби.

          У зв’язку з тим, що за  невиконання вимог органів ДПС не передбачена відповідальність, багато установ та організацій, з якими співпрацює ДПС  в процесі погашення податкового боргу, виконують або взагалі ігнорують запити та вимоги. На це в них є законні підстави. Таким чином виходить, що дії податкових органів щодо зменшення боргу, не в повній мірі підкріплені законодавчо.

          Враховуючі вищенаведене, станом  на сьогоднішній день органи  державної податкової служби  України не мають потрібних  повноважень, що знизило рівень впливу на платників податків.

          

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Податковий кодекс  України від 02.12.2010 року №2755-VI;

2. Кодекс адміністративного  судочинства України від 06.07.2005 року №2747-ІV;

3. Наказ Міністерства  фінансів України від 24.10.2012 №1112 «Про затвердження Порядку призначення та звільнення податкового керуючого, а також перелік його функцій і повноважень»;

5. Звіти ДПІ у м.  Дзержинську;

4. Ресурси мережі Internet.

 

 

 

 

 

Робота виконана

 

__________________                                            

 

 

«____» ____________  2013 р.