Товарознавча характеристика засобів для прання та організація торгівлі ними

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Луцький національний технічний  університет

Факультет обліку та фінансів

 

 

 

 Кафедра товарознавства 

                                                                                   та експертизи в митній справі

 

 

 

ВИПУСКНА РОБОТА

на тему:

Товарознавча характеристика засобів  для прання та організація торгівлі ними

(за матеріалами ПП „Комфорт-торг”) 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2011 р.

АНОТАЦІЯ

 

Об’єктом дослідження  випускної роботи є засоби для прання, зокрема, пральні порошки з асортименту магазину «Комфорт-торг».

У роботі детально розглянуто стан та перспективи розвитку ринку  СМЗ вУкраїні; подано товарознавчу характеристику засобів для прання та аналіз показників, що формують їх споживні властивості; наведено порівняльну характеристику зразків пральних порошків різних виробників з асортименту магазину «Комфорт-торг».

В окремому розділі проаналізовано діяльність, асортимент та торговельно-технологічні процеси у магазині «Комфорт-торг», коротко охарактеризовано організацію охорони праці на даному підприємстві.

 

 

 

ANNOTATION

 

The object of research is products for laundry, including washing powders to shop «Comfort-torg».

The work reviewed in detail the status and prospects of development of the synthetic detergents in Ukraine; given commodity characteristics of detergents and analysis of indicators that make them consumable properties, are comparative characteristics of various samples of detergent producers of  range shop «Comfort-torg».

A separate section analyzes the activity range of commercial and technological processes in the shop «Comfort-torg», briefly described the organization of labouring the enterprise.

 

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………...			5
РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ  РИНКУ                      ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ…………………………………..			7
	1.1.	Стан та перспективи розвитку ринку СМЗ………………….	7
	1.2.	Сегментація ринку засобів  для прання……………………...	10
РОЗДІЛ 2. ТОВАРОЗНАВЧА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ                     ДЛЯ ПРАННЯ………………………………………………..			14
	2.1.	Сутність засобів для  прання, їх призначення та склад……..	14
	2.2.	Класифікація  та асортимент засобів для прання…………...	20
	2.3.	Споживні властивості  і показники якості засобів для прання………………………………………………………….	26
	2.4.	Безпечність засобів для прання………………………………	31
	2.5.	Особливості маркування, упакування та зберігання засобів для прання……………………………………………………..	35
	2.6.	Товарознавча характеристика зразків пральних порошків...	39
РОЗДІЛ 3. ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ У                               МАГАЗИНІ  «КОМФОРТ-ТОРГ»………………………...			50
	3.1.	Загальна характеристика та аналіз діяльності ПП «Комфорт-торг»………………………………………….........	50
	3.2.	Організація торговельно-технологічного процесу у магазині «Комфорт-торг»…………………………………….	57
	3.3.	Технологія формування асортименту  товарів у магазині «Комфорт-торг»……………………………………………….	66
	3.4.	Особливості торгівлі засобами для прання………………….	71
	3.5.	Охорона праці у магазині «Комфорт-торг»……....................	74
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ…………………………………………..			81
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………...			84
ДОДАТКИ………………………………………………………………….			88

 

Зм	Лист	№ докум.	Підпис	Дата
Розробив		Рудчик О.А.		05.12.11	Товарознавча характеристика засобів для прання та особливості  торгівлі ними	Літ.			Аркуш	Аркушів
Перевірив		.		07.12.11			у
						ЛНТУ, гр.ТЕМ-41
Н. контр.				10.12.11
Затвердила				15.12.11

 

 

Виходячи з мети роботи були поставлені та вирішені завдання:

• проаналізувати стан ринку СМЗ в Україні;
• дослідити проблему безпечності засобів для прання;
• проаналізувати споживні властивості засобів для прання та дати товарознавчу характеристику зразкам пральних порошків;
• проаналізувати діяльність, асортимент та організацію торгівлі у магазині «Комфорт-торг», зокрема, визначити особливості торгівлі засобами для прання;
• дати характеристику стану охорони праці у магазині «Комфорт-торг».

Методичною базою для  написання наукової роботи стали  нормативно-правові акти щодо якості пральних засобів та регулювання  їх виробництва і продажу, статистичні  дані Державного комітету статистики України, Державної митної служби України, Міністерства економіки та торгівлі України, підручники та довідники, інтернет-джерела, анкети та результати проведених опитувань.

Мета і завдання дослідження  зумовили структуру роботи, яка складається  зі вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.

В першому розділі проаналізовано сучасний стан ринку пральних засобів, проведено сегментацію його асортименту. В другому розділі подано товарознавчу характеристику засобів для прання,  наведено їх класифікацію та асортимент, досліджено основні споживні властивості та показники їх якості, подана  порівняльна характеристика трьох зразків пральних порошків з асортименту ПП «Комфорт-торг». У третьому охарактеризовано ПП «Комфорт-торг», вивчено особливості організації торговельного процесу на підприємстві, висвітлено асортиментну політику магазину та основні показники його діяльності, а також подано характеристику системи охорони праці на підприємстві.

Об’єм роботи – 88 сторінок, 15 таблиць, 10 рисунків та 8 додатків. 

РОЗДІЛ 1

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ  РОЗВИТКУ РИНКУ ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ

 

1. Стан та перспективи розвитку ринку СМЗ

 

В останні роки виробництво  синтетичних миючих засобів (СМЗ) у  світі стало обчислюватися вже  десятками мільйонів тонн у рік. Однак їх велику частину (70 %) споживають тільки жителі найбільш розвинутих країн, населення яких складає усього близько 20 %. Середньостатистичний українець споживає 4 кг прального порошку на рік [43].

Формування cучасного українського ринку  СМЗ відбувається під сукупним впливом потреб покупців, вимог ринку, розвитку технології та вимог екологічної  безпеки миючих засобів. Посилення  конкуренції в Україні суттєво  впливає на асортимент та вимоги, яким повинні відповідати СМЗ.

    Динаміка виробництва побутової хімії в Україні демонструє позитивне зростання. Частка продажу засобів для миття, чищення та догляду серед споживчих товарів, які вироблені на території України у 2010 р. становила 43,4 %. За даними Міністерства економічного розвитку і торгівлі України обсяги випуску мила та миючих засобів, засобів для чищення та полірування, за січень-вересень 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010 р. зросли на 4,3 %.

Серед товарів побутової  хімії провідне місце займають СМЗ. Основною товарною формою СМЗ є порошок – близько 80 %, решта – рідини, пасти і піномиючі. Асортимент СМЗ, які представлені на ринку України, є дуже різноманітним, але хімічний склад їх доволі однотипний. Переважну частку становлять миючі засоби на основі синтетичних аніоноактивних ПАР, а на основі натуральних ПАР представлені в невеликому обсязі [41].

У 2005 р. у країнах Європейского Союзу набуло чинності Регулювання №648/2004 Європейського парламенту і Ради від 31 березня 2004 р., що стосується правил надходження на ринок чистячих і миючих засобів і поверхнево-активних речовин, які в них застосовуються. Згідно з вимогами цього Регулювання, первинна біорозкладність ПАР повинна складати не менше ніж 80%, а повна – не менше 60%. Тому деякі ПАР, заборонені для виробництва мийних засобів у країнах ЄС, значною мірою ввозяться в Україну та використовуються в рецептурах СМЗ.

Потреба в ПАР для виробництва  миючих засобів у наш час задовольняється за рахунок імпорту з Росії, Німеччини, Туреччини, Польщі, Китаю та інших країн. Це пов'язано з високим митом на ввезення готової продукції і низьким – на ввезення сировини для її виробництва. Враховуючи цей фактор, зарубіжні виробники почали розгортати в Україні виробництво миючих засобів під відомими споживачам торговельними марками.

Основними імпортерами засобів  для прання на українському ринку  виступають Росія, Польща, Німеччина, Італія; експортерами – Росія, Казахстан, Білорусь, Молдова. Сумарні обсяги імпорту  та експорту товарів включених до товарної позиції 3402 УКТЗЕД за 2011 р. відображено в табл.1.1[47].

Місткість ринку в 2011 р. оцінюється в 315 – 320 тис. т, що на 10 – 12% менше порівняно з 2010 р. За оцінками експертів, у 2011 р. попит на засоби для прання скоротився на 5 – 7 %; чистячі засоби – на 8 – 10 %; відбілювачі – на 6 – 8%; апретуючі засоби – на 10 – 12 %. Досить незначні зміни в обсязі і структурі споживання основних видів товарів побутової хімії в період кризи пояснюються тим, що ця продукція відноситься до товарів повсякденного попиту.

Кількість суб'єктів, що виробляли  в 2010 р.СМЗ,  більше 20. Обсяг продукції, виробленої в 2010 р., – 62236 т, імпортовано  до України СМЗ – 153643 т, експортовано з України – 4562 т (за даними Держкомстату) [50].

Провідні позиції щодо обсягу виробництва синтетичних  миючих засобів займає компанія «Procter&Gamble» (близько 23%). Велика частка продукції російського виробництва – це торгові марки MrProper, Dreft, Fairy, Ace, Lenor та ін.

Таблиця 1.1

Зовнішня торгівля України  СМЗ  за період з 01.01.2011 по 31.10.2011

Країна	Імпорт (тис. доларів США)	Вага нетто (імпорт), т	Експорт (тис. доларів США)	Вага нетто (експорт), т
Російська Федерація	75152	57063	20443	16034
Польща	30121	23171	401	268
Німеччина	29832	11657	17	20
Латвія	9770	380	369	199
Австрія	9616	7799	15	18
Італiя	7730	2991	582	341
Литва	4804	2568	102	60
Болгарія	4803	4137	116	84
Ізраїль	3014	1603	0	0
Бельгія	2212	1190	0	0
Нідерланди	2162	558	148	52
Китай	1754	1279	8	1
Іспанія	1078	409	0	0
Індія	320	160	0	0
Білорусь	280	129	3086	1572
Канада	22	4	0	0
Молдова	3	1	2065	1781
Казахстан	0	0	4705	1819

 

З українського заводу «Procter&Gamble Manufacturing Ukraine» поставляються дешеві пральні порошки торгових марок Gala та Tide. Слідом за лідером йде компанія «Henkel». Через «Henkel – Україна» з  ЄС і СНД експортується широкий  спектр продукції під відомими марками  – Persil, Rex, Perwoll, Pur, Bref, Silan, Losk. Частка ринку  інших компаній зарубіжних виробників, є незначною: вони поділяють між  собою (залежно від регіону) 5-15 % українського ринку, та на сьогодні конкурують з найбільшими гравцями епізодично. Це,  наприклад, дуже відомі в СНД торговельні марки (Domestos, Cif) від британської «Unilever», ізраїльської «SanoBrunos» (понад 15 видів очисників, дезинфекторів ТМ Optima), німецької «Werner&mertz» (ТМ Frosch, Emsal). Вітчизняні торговельні марки складають 1-4% ринку [36].

Чи не єдиним, але потужним виробником  екологічно безпечної продукції для прання є ТОВ «Дакос-Т», яке здійснює виробництво побутової хімії за власними запатентованими науковими розробками з 1999 року. Випускає безфосфатні порошки – «Ода», «Ореол», «Наш», «Ладушки», «Дакос-мед», «Dakos 100% Еко гігієна» та порошки «Мама і Маля» – першої в світі серії для застосування вагітними жінками і годуючими матерями [48].  

1.2. Сегментація  ринку засобів для прання

 

Ринок миючих засобів фахівці  сегментують на дві групи: засоби для миття посуду чи кахлю та засоби для прання, серед яких - господарське мило, відбілювачі, пральні порошки, споліскувачі та кондиціонери для тканин. Розподіл ринку за групами СМЗ  наведено на рис.1.1[51].

Рис.1.1. Сегментація ринку СМЗ за групами

 

Сегмент кондиціонерів, ополіскувачів  та засобів для підсилення дії  пральних порошків найповніше представляють  такі закордонні фірми: «Cussons», «Henkel»  і «Benckiser». Значно збільшився сегмент порошків-автоматів – 50 %. Найпопулярніші торгові марки – Ariel, OMO, E.

Основними гравцями на ринку  синтетичних миючих засобів є  компанії «Henkel», «Procter&Gamble», «Время», «Cussons», «Benckiser», «Вінницябитхім», «Unilеver». Розподіл сегментів даного ринку між названими компаніями показано на рис.1.2.

Ще один критерій сегментування  – дешеві порошки (50 – 60 % ринку), засоби за середніми цінами та дорогі. До останньої  групи зараховують засоби ТМ Ariel, Persil і продукцію компанії «Henkel». До групи оптимального співвідношення ціни і якості увійшли ТМ Tide та Losk. У сегменті недорогих марок – Е, Bonux, Gala, Bingo, а також вітчизняні порошки «Лотос», «Біо-М», «Магік-М» тощo [36].

Рис. 1.2. Розподіл сегментів ринку СМЗ між основними виробниками

 

З метою отримання більш  повного уявлення про фактори, які  впливають на формування попиту на СМЗ, та вивчення вимог до якості останніх з боку споживача було проведено  соціологічне дослідження шляхом анкетування. Поділ відповідей респондентів щодо їх ставлення до критеріїв вибору СМЗ показано на рис.1.3. В даний час тренд екологічності та безпеки миючих засобів на українському ринку виражений слабо. Це пов'язано з неувагою українських споживачів до проблем навколишнього середовища.

Рис.1.3. Критерії вибору СМЗ

 

Також за результатами соціологічного опитування було визначено найпопулярніші торгові марки пральних порошків. Результати відображено на рис.1.4.

Рис.1.4 Розподіл пральних порошків за популярністю торгових марок

 

На основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

• місткість ринку СМЗ в 2011 р. становила 315 – 320 тис. т. Ринок є не повністю насичений і інвестиційно привабливим;
• характерними ознаками ринку СМЗ України в 2010 – 2011 роках були: скорочення внутрішнього виробництва і зовнішнього торгового обігу, зниження інвестиційної привабливості галузі, зростання вжитку продукції дешевого сегмента, зростання попиту на продукцію універсального призначення;
• асортимент синтетичних миючих засобів на українському ринку широкий і представлений такими основними виробниками: «Procter&Gamble», «Henkel», «Unilever», «Werner&mertz», «Вінницябитхім»;
• основними імпортерами засобів для прання виступають Росія, Польща, Німеччина, Італія; експортерами – Росія, Казахстан, Білорусь, Молдова;
• найпопулярнішими торговими марками є: Tide, Gala, Ariel, Losk, Persil;
• основними критеріями вибору пральних порошків споживачами є ціна і миюча здатність засобу.

 

 

РОЗДІЛ 2

ТОВАРОЗНАВЧА  ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАСОБІВ ДЛЯ ПРАННЯ

 

2.1. Сутність засобів  для прання, їх призначення та  склад

 

 Пральні засоби представляють  собою продукти для видалення  забруднень за рахунок миючої  здатності. Найважливішими з них  є мила і синтетичні миючі  засоби (СМЗ). Забруднення міцно утримуються  на них за рахунок фізико-хімічних  сил, не змочуються водою і  тому практично нею не змиваються. Щоб перевести забруднення в  розчин, слід зробити їх гідрофільними.  Молекули миючих речовин, адсорбуються  на бруді, «притягують» його до води, відривають від поверхні, перешкоджають зворотному прилипанню і злипанню частинок між собою. Таким чином, частки бруду переходять в розчин [11].

Мила складаються з  натрієвих і калієвих солей природних  і синтетичних жирних кислот, головним чином: стеаринової, пальмітинової  і олеїнової . Всі вони розчиняються у воді і мають миючу здатність. Мила отримують при взаємодії жирової сировини з їдким натром. Основною органічною  сировиною для виробництва твердих жирових мил служать природні тверді жири (сало) і жири, одержувані при переробці рідких (рослинних) і риб'ячих жирів, а також жирозамінники – синтетичні жирні кислоти, каніфоль (смоляні кислоти) і нафтенові кислоти [13].

Жирові мила володіють  деякими недоліками. Їх миюча здатність  проявляється лише в лужному середовищі. З кальцієвими і магнієвими солями, що містяться в жорсткій воді, вони утворюють липкі нерозчинні солі, що осідають на тканині, забруднюючи її і вироби поступово втрачають блискучість, гладкість та яскравість кольорів. Луги, що містяться в милі, послаблюють міцність вовняних і шовкових тканин, а також тканин з поліефірних волокон, особливо при підвищеній температурі, а також можуть змінювати забарвлення тканин. Крім того, жирова сировина для мил є дефіцитним харчовим продуктом. Все це обумовлює актуальність розвитку виробництва і застосування СМЗ, які володіють наступними перевагами:

• виробництво СМЗ засноване на дешевій сировинній базі – продуктах переробки нафти і газу. Розрахунки показують, що витрати на вироблення СМЗ становлять не більше 65 – 70 % від витрат на вироблення 47% господарського мила.
• не взаємодіють з солями жорсткої води або при взаємодії дають сполуки, які легко відділяються з тканини;
• залежно від їх складу, можуть добре відмивати тканини не тільки в лужному середовищі, а й у нейтральному, і в кислому;
• виявляють миючу здатність не тільки в гарячій воді, а й у воді порівняно низької температури, що дуже важливо при пранні виробів з хімічних волокон [18].

СМЗ – це рідкі, пастоподібні і порошкоподібні засоби, які містять поверхнево-активні речовини (ПАР), а також інші органічні і неорганічні речовини, що підвищують ефективність прання. ПАР мають змиваючу, емульгуючу і піноутворюючу здатністю. ПАР, що використовуються для виробництва СМЗ, поділяються на іоногенні, які дисоціюють у водних розчинах на іони, і неіоногенні. Найбільш поширені аніоноактивні речовини (алкілсульфати, алкілсульфонати і алкіларілсульфонати), які розпадаються у водних розчинах на аніони і катіони. Великі за розміром аніони забезпечують поверхнево-активні властивості. Всі аніоноактивні ПАР є кристалічні речовини, розчинні у воді. Вміст їх в СМЗ складає від 10 до 40%. Розроблені також нові синтетичні ПАР амфотерного характеру. Вони перспективні для виробництва миючих засобів, але поки дорогі і ще дуже мало поширені [33].

 Для посилення миючого  ефекту ПАР до складу СМЗ вводять лужні і нейтральні електроліти, алкілоламіди, карбоксиметилцелюлозу та ін. Корисними добавками є відбілюючі речовини (перекисні солі, оптичні відбілювачі). В окремі види СМЗ вводять антистатики, ензими, підкрохмалюючі речовини.

 У сучасних СМЗ використовують ПАР, які мають ступінь біорозкладання не менше 90%: алкілсульфонати, алкансульфонати з високою миючою здатністю і високою біорозкладністю, олефінсульфонати, що володіють хорошою миючою дією, в тому числі в жорсткій воді, що особливо важливо для безфосфатних миючих засобів.

 Алкілсульфати залежно  від будови молекул ділять  на первинні та вторинні. Первинні  сульфати представляють собою  продукти переробки природних  жирних кислот; вторинні сульфати  – продукти переробки нафти.

 Алкілсульфонати представляють  собою натрієві солі сульфокислот  жирного ряду. Основною вихідною  сировиною для їх отримання  є парафінові вуглеводні нафти.  Алкілсульфонати застосовують переважно  в суміші з іншими миючими  речовинами, тому що вони володіють  меншою миючої здатністю, ніж  алкілсульфати. 

Алкіларілсульфонати – натрієві солі алкіларілсульфокислот, які одержуються сульфуванням алкілірованого бензолу. Початковою сировиною для них служать гасові фракції нафти. Серйозним недоліком всіх бензольних похідних миючих речовин є їх важка біозасвоюваність. Більше половини всіх СМЗ виготовляють на основі алкіларілсульфонатів [15]. 

Електроліти покращують результат  прання і підсилюють поверхневу активність миючих засобів. Вони руйнують жирові забруднення, пом'якшують воду і  покращують миючу здатність пральних засобів, завдяки чому зменшується  їх витрата.

У порошки, призначені для прання бавовняних і лляних виробів, додають у великій кількості соду і поліфосфат натрію, для прання вовняних і шовкових тканин – нейтральні електроліти (сульфат натрію). У порошки універсального призначення додають поліфосфати з метою створення оптимального лужного середовища. Однак ці добавки руйнують і білкові речовини (вовна, шовк), шкідливо впливають на навколишнє середовище. Їх поступово замінюють на нейтральні добавки – цеоліти.

 Алкілоламіди є стабілізаторами  піни, їх вводять в СМЗ в кількості 1 – 3 %. Вони істотно підвищують ефективність пральних засобів, посилюючи стійкість піни, суспензуючи забруднення і запобігаючи їх осадженню на тканині. Їх не застосовують, для СМЗ, призначених для прання в автоматичних пральних машинах.

 В СМЗ вводять також  нейтральні солі – сульфат  і фосфат натрію. Сульфат натрію  використовується для поліпшення  сипучості порошку і розчинності  його у воді, збільшує миючу  здатність пральних засобів, входить до складу усіх видів СМЗ. Пральні порошки містять також до 30% фосфорних солей – тринатрійфосфату і поліфосфатів для зниження лужності миючих розчинів до рН 7.

 До складу засобів  для прання лляних і бавовняних  тканин вводять карбоксиметилцелюлозу.  Вона запобігає повторному осадженню  забруднень на поверхні бавовняних  тканин. Для запобігання ресорбції  бруду на вовняних і шовкових  тканинах в СМЗ додають полівінілпіролідон [33].

  Неіоногенні ПАР мають стабільну піну, м’яко діють на тканини, їх здатність до розкладу в навколишньому середовищі стовідсоткова. Вони більш ефективні для делікатного прання та низьких температур. Оскільки більшість неіоногенних ПАР – різної густини рідини, то в порошкоподібні миючі засоби вони вводяться у невеликій кількості – всього 2 – 6 % від маси.

 Для збереження білизни  виробів білого кольору до  складу пральних порошків вводять  хімічні і фізичні (оптичні)  відбілювачі. З хімічних відбілювачів, які використовують в СМЗ для  лляних і бавовняних тканин, зазвичай  застосовують солі перекисних  кислот (персолі). За температури миючого розчину вище 60˚С ця речовина гідролізується, виділяючи атомарний кисень, який і є відбілюючим і дезинфікуючим агентом. Роль оптичних підбілювачів полягає у забарвленні тканини в блакитнуватий колір, що створює враження білизни, або створити флуоресцентний ефект. Для того, щоб відбілювачі почали діяти при більш низьких температурах вводять активатори відбілювання – речовини, які знижують температури процесу до 40–45˚С.

 Сучасні миючі засоби  містять спеціальні біодобавки  для видалення забруднень жирового  походження і білкових речовин,  що містять протеїн (сліди крові, яєчного білка, молока) – ферменти (ензими). Кожен вид плям виводиться окремим видом ензимів. Кількість ензимів в СМЗ не більше 1 – 2%. Вони погано вживаються з відбілювачами, тому в порошках знаходяться у вигляді окремих захищених гранул. Єдине, що ензими не придатні до виведення плям з шовку та вовни.

Неприємний аромат в порошкоподібних  СМЗ, особливо які містять ферменти, усувається введенням ароматизаторів, наприклад, парфумерних віддушок з  використанням недорогих ефірних  масел з запахом свіжості, цитрусових або квіткових ароматів. Як дезінфікуючі добавки найчастіше застосовуються речовини, що володіють протигрибковою чи бактерицидною дією. Іноді до СМЗ додатково вводять антистатики, в якості яких зазвичай використовують неіоногенні і катіоноактивні ПАР. Останнім часом визнано доцільним введення до складу пральних порошків, як добавки, господарського мила, яке стабілізує піноутворення та покращує миючу здатність.Систематизована інформація про основні компоненти пральних засобів та їх призначення наведена у табл. 2.1 [46].

Таблиця 2.1

Склад пральних порошків

Компонент СМЗ	Властивість
1	2
ПАР	Створюють миючу дію
Карбонат і бікарбонат натрію, силікати натрію, фосфати різного  складу, сульфат, хлорид натрію	Додаткові речовини, що поліпшують миючу здатність
Солі перекисних кислот, перборат і перкарбонат натрію	Відбілюючі, дезінфікуючі засоби
Карбоксиметилцелюлоза	Запобігає ресорбції (повторне відкладення забруднення з миючого  розчину на відмиту поверхню)

Продовження табл.2.1

1	2
Гідротропи (кумол- та ксилол-сульфонат, карбамід, нижчі спирти)	Збільшують розчинність  активних речовин у воді
Ферменти (ензими)	Видаляють білкові забруднення
Гексахлорофен, тріхлоркарбанілід	Органічні бактерициди
Алкілоламіди	Стабілізатори піни
Гліцерин, силікон, алантоїн, рослинні екстракти	Пом'якшують негативний вплив  на шкіру рук

 

Кожен пральний порошок призначений  для тканин певного виду, тому що, наприклад, тканини бавовняні і  лляні стійкі до впливу лугів, підвищеної температури, а тканини шерстяні і з натурального шовку, навпаки, руйнуються у водних розчинах лугів  і при температурі прального розчину вище 45 – 50˚С. Дані про особливості складу пральних порошків для основних видів тканин наведено у табл.2.2 [37].

Таблиця 2.2

Особливості складу пральних порошків для основних видів тканин

Найменування  сировини	Для прання бавовняних тканин з відбілюванням,%	Для прання синтетичних тканин, %	Для прання вовняних і шовкових тканин, %	Для замочування і попереднього прання, %
1	2	3	4	5
ПАР	20 – 18	25	35	15
Триполіфосфат натрію	35 – 40	50	5	40
Перборат натрію	10 – 20	–	–	–
Силікат натрію	5 – 7	5	–	–
Сода кальцинована	15 – 20	–	–	–
КМЦ	0,9 – 1	–	–	1,0
Оптичний відбілювач	0,1 – 0,2	0,4	0,2-0,3	–