Контрольна робота по «Макроекономіка»
Дніпропетровський державний університет ім. О. Гончара
Факультет
безперервної освіти
Контрольна робота
З дисципліни: «Макроекономіка»
Варіант
№5
Виконала : ст. гр. ЕФК-09-1в
Демченко О. О.
Перевірив
: Лакей І. М.
Дніпропетровск 2009/2010
ЗМІСТ
І. Теоретична частина.
Вступ
- Сутність інфляції, її типи та причини виникнення
- 1,1 Типи інфляції
- 1,2 Причини інфляції
- Соціально-економічні наслідки інфляції та основні засоби боротьби з нею
- 2,1 Економічні наслідки
- 2,2Соціальні наслідки
Висновок
Список літератури
ІІ. Практична
частина
І. Теоретична частина
ВСТУП
Важливою складовою макроекономічної рівноваги є цінова стабільність. Інфляція є фактором усіх зазначених процесів. Сьогодні багато економістів і політиків називають інфляцію ворогом суспільства номер один, найбільш суворим податком. Вона тісно пов'язана з проблемою зайнятості населення і безробіттям, матеріальним і духовним благополуччям людей, їх добробутом.
Інфляція - це знецінення грошей внаслідок порушення законів грошового обігу і появи маси грошей, не забезпечених товарною масою.
Важливим проявом інфляції є зростання цін. Однак інфляція не може бути пов'язана лише суто з грошовим феноменом. Це складане соціально-економічне явище, породжене диспропорційністю відтворення в різних сферах ринкового господарства, наслідок дисбалансу між сукупним попитом і сукупною пропозицією.
Можна
навести чимало прикладів, коли зростання
цін не є проявом чи причиною інфляції.
Серед причин не інфляційного зростання
цін - підвищення якості товарів через
впровадження досягнень науково-технічного
прогресу; монополізація ринку; циклічні
та сезонні коливання; державне регулювання
економіки; введення нових ставок чи видів
податку; стихійні лиха тощо.
1.Сутність інфляції, її типи та причини виникнення
Інфляція – це знецінення грошей, породжене диспропорціями в суспільному виробництві й порушенням законів грошового обігу, яке виявляється у стійкому зростанні цін на товари і послуги. Під час інфляції має місце:
- знецінювання грошей по відношенню до золота;
- знецінювання грошей по відношенню до товару;
- знецінювання грошей по відношенню до іноземної валюти.
1.1 Типи інфляції
В теоріях, що опрацьовуються західними економiстами, виділяються у вигляді альтернативних концепцій інфляції попиту і інфляції витрат (пропозиції). Ці концепції розглядають різноманітні причини інфляції.
АS
2 AD’
1 AD
0 Q
Інфляція попиту – це порушення рівноваги між попитом і пропозицією з боку попиту. Основними причинами тут можуть бути збільшення державних витрат, збільшення попиту на засоби виробництва в умовах повної зайнятості і майже повної завантаженості виробничих потужностей, а також зростання покупної спроможності трудящих (зростання заробітної плати). Традиційно зміни в рівні цін пояснюються зайвим сукупним попитом. Цей зайвий попит призводить до завищених цін на постійний реальний обсяг продукції і викликаю інфляцію попиту.
На першому вiдрiзку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупноi пропозицiї) значно вiдстає вiд свого потенцiйного рiвня за умови повноi зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюсться тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн.
Поступово зростання попиту
Інфляція пропозиції - зростання цін внаслідок збільшення витрат виробництва чи зменшення сукупної пропозиції. Iнфляцiя витрат, або iнфляцiя пропозицiї, спостерiгається в тому випадку, коли збiльшуються витрати на одиницю продукцii. Збiльшення витрат на одиницю продукцiї в економiцi скорочує прибутки й обсяг продукцiї, який може бути запропонований за iснуючого рiвня цiн. Внаслiдок цього зменшусться сукупна пропозицiя товарiв та послуг, що, в свою чергу, пiдвищує рiвень цiн.Таким чином, витрати, а не попит збiльшують цiни. Зростання собiвартостi, що призводить до iнфляцiї витрат, може бути викликано рiзними причинами, наприклад, недостачею або подорожчанням сировини, матерiалiв, палива, працi.
Графiчно процес iнфляцii витрат представлено на мал.2:
P AS’ Малюнок 2
AS
P’
P
0 Q’ Q
Q
1,2 Причини інфляції
Незалежно від стану грошової сфери, товарні ціни можуть змінюватися внаслідок зростання продуктивності праці, циклічних і сезонних коливань, структурних зрушень в системі відтворення, монополiзації ринку, державного регулювання економіки, введення нових ставок податків, девальвації і ревальвації грошової одиниці, зміни кон'юнктури ринку, впливу зовнішньоекономічних зв'язків, стихійних лих та інше. Очевидно, що не всяке зростання цін - є інфляцією і тому особливо важливо виділити насправді iнфляційне.
Таким чином, зростання цін, пов’язане із циклічними коливаннями кон’юнктури, не можна вважати iнфляційним. По мірі проходження фаз циклу - особливо при іноді маючій місце їх "нестандартної" розтягнутостi помітно буде змінюватися і динаміка цін. Ціни будуть підвищуватися в фазах бума і падати в фазах кризи, а після цього знову зростати в наступних фазах виходу із кризи.
Підвищення продуктивності праці при інших рівних умовах призводить до зниження цін. Проте можливі випадки, коли підвищення продуктивності праці призводить до підвищення заробітної плати. В цьому випадку - інфляція витрат підвищення заробітної плати в будь-якій галузі насправді супроводжується підвищенням загального рівня цін.
Стихійні лиха не можна вважати причиною інфляції. Наприклад, внаслідок стихійного лиха на якийсь території зруйновані будинки. Очевидно, що зростає попит на будматеріали, послуги будівників, транспорт і т. і. Великий попит на послуги і промислову продукцію буде стимулювати виробників до збільшення обсягу виробництва і по мірі насичення ринку ціни будуть опускатися.
Таким чином, найважливішими причинами інфляції є:
- порушення пропорцій відтворення між виробництвом і споживанням, нагромадженням і споживанням, попитом і пропозицією, грошовою масою в обігу і сумою товарних цін;
- значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу, зумовлених непродуктивними державними витратами;
- надмірна емісія паперових грошей, яка порушує закони грошового обігу;
- мілітаризація економіки, що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість, призводить до недовиробництва товарів народного споживання, створює їх дефіцит;
- збільшення податкового тягаря на товаровиробників;
- випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.
2. Соціально-економічні наслідки інфляції та основні засоби боротьби з нею
2,1 Економічні наслідки.
По-перше, інфляція руйнує нормальні господарські зв”язки, посилює диспропорції в економіці, дезорганізовує інвестиційний процес, оскільки при нестримному зростанні цін мета виробництва (прибуток) може бути досягнута і без зростання виробництва.
По-друге, капітали переливаються з виробництва у сферу обігу, насамперед у спекулятивні комерційні структури, де вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки, а також “втікають” за кордон у пошуках прибутковішого застосування й надійного прибутку. Зростають спекуляція, тіньова економіка, корупція.
По-третє, порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи. Знецінення грошей підриває стимули до їх нагромадження, породжуючи таке явище, коли підприємці й населення надають перевагу вкладанню грошових заощаджень у товари та інші матеріальні цінності. Розриваються кредитні угоди, бо при інфляції невигідно надавати довгострокові кредити під невеликі відсотки, оскільки кредиторові доведеться отримувати борги у знецінених грошах.
По-четверте, поступово згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод. Це призводить до втрати грошима своїх економічних функцій.
По-п’яте, інфляція негативно впливає і на міжнародне економічне та валютно-кредитне становище країни. Вона підриває конкурентоспроможність і експорт вітчизняних товарів, водночас заохочує імпорт товарів з-за кордону. Інфляція також стримує надходження іноземного капіталу, знижує офіційний і ринковий курси національної валюти через її знецінення.
2,2 Соціальні наслідки
По-перше, інфляція знижує життєвий рівень населення усіх верств населення.
По-друге, вона знецінює попередні грошові заощадження населення в банках, страхових полісах, щорічну рнту та інші паперові активи з фіксованою вартістю.
По-третє, інфляція посилює безробіття, підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності, посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.
Для боротьби з інфляцією держава проводить антиінфляційну політику, яка передбачає:
- зростання виробництва і насичення ринку товарами;
- структурну та конверсійну перебудову економіки;
- обмеження емісії грошей;
- скорочення дефіциту державного бюджету;
- стимулювання нагромаджень та інвестицій;
- приватизацію і стимулювання середнього і малого підприємництва;
Якщо розглядати підсумки антиінфляційної політики в Україні за останній період, то можна дійти висновку, що пожорстокішання монетарної та фіскальної політики сприяло ліквідації проявів відкритої інфляції. НБУ взяв курс на гальмування темпів інфляції та досягнення фінансової стабілізації1. Для цього було вжито ряд обмежувальних заходів:
- підвищено облікову ставку;
- відсотки за кредитними та депозитними операціями банків виведено на позитивний відносно темпів інфляції рівень;
- підвищено норми обов”язкового резервування;
- запроваджено кредитні аукціони, внаслідок чого розподіл коштів між банками набув ринкового характеру;
- запроваджено операції з державними цінними паперами як основне джерело покриття бюджетного дефіциту.
Зазначені аспекти цієї політики спрямовувалися передусім на обмеження грошової пропозиції.
Першочергові антиiнфляційні засоби. До них належать такі:
- Забезпечення країни у достатній кількості продовольством. Це найперша умова будь-яких реформаторських зусиль. Для налагоджування продовольчої справи в країні слід оказати державну фінансову допомогу сільськогосподарським підприємствам всіх видів власності і провести м'яку реформу колгоспів і радгоспів:
- встановлення порядку надавання кредитів сільськогосподарським підприємствам під векселя з погашенням їх за рахунок прийдешнього врожаю;
- встановлення державних закупівельних цін, а також цін на ресурси, що споживаються в сільськогосподарському виробництві на рівні, що забезпечує рентабельну роботу товаровиробників і утворення системи контрактної торгівлі промисловими товарами в обмін на сільськогосподарську продукцію.
- Відтворення зруйнованого інвестиційного поля народного господарства, без якого функціонування економіки стає неможливим. В цих цілях слід передусім відтворити шляхом iндексування на банківських рахунках підприємств амортизаційні суми і власних оборотні грошові кошти загублені через різке зростання цін і знецінювання карбованця.
- Налагоджування постачально-збутових зв'язків між підприємствами. Господарські зв'язки підприємств в ринковому режимі найбільш ефективні в основному через систему великих оптових купців-синдикатів. Ці структури можуть функціонувати як в рамках окремих регіонів, так і в загальноукраїнському і міждержавному масштабі.
- Замість податку на додаткову вартість, що стимулює в сучасних умовах господарювання в Україні зростання інфляції і вкрай важко контролюється податковими інспекціями, визначити основним платежем в бюджет податок на прибуток, диференціюючи його ставки залежно від зростання рентабельності і зростання обсягу виробництва, що буде націлювати виробників на зростання маси, а не тільки норми прибутку.
- На час кризи необхідно централізувати банківську систему країни, маючи на увазі обов'язкове виконання комерційними і інвестиційними банками директив Центрального банку по пріоритетностi і пільговості кредитування регіонів, галузей, підприємств, додержання нормативних термінів документообігу.
- Для стабiлiзації споживчого ринку доцільно:
- створити систему стимулювання розвитку дрібного бізнесу в сфері виробництва і послуг. Ввести державні кредити на оренду виробничих приміщень і лiзинговий кредит на оренду устаткування (з можливістю послідовного викупу), а також ввести обов'язкове страхування малих підприємств на перші 3-5 років діяльності, коли ризик руйнування особливо великий;
- створити умови для широкого розповсюдження паралельно з існуючою системою торгівлі споживчих кооперативів на підприємствах, в закладах і по місцю проживання для закупки і реалізації продовольчих і промислових товарів членами кооперативу (по наявному і безготівковому розрахунку) по безприбутковим роздрібним цінам. Такого роду кооперативний рух широко розвинений в багатьох iндустрiальних країнах. Без нього неможливо уявити їх економіку. Споживкооперація буде сприяти нормалізації цін і поза кооперативного сектору.
Протягом кризового
періоду треба також проводити
раціональну державну політику захисту
внутрішнього ринку і суворого контролю
приватної експортної діяльності. Всі
експортні операції повинні здійснюватись
через кілька великих фірм і синдикатів,
що контролюються державою і виконують
експортні операції на комiсiйних податках.
ВИСНОВКИ
Інфляція
властива більшості економiчно розвинутих
країн світу i є основною проблемою в тих
країнах, що розвиваються. Чим би не була
спровокована інфляція, вона знецінює
доходи бюджету й супроводжується його
дефіцитом. У станi iнфляцiйноi нестабільності
орієнтація лише на регулювання з боку
спiввiдношення “попит-пропозиція” може
призвести до затяжних криз з повільним
періодом стабілізації i оздоровлення
економіки. Незважаючи на дію ринкових
законів, держава не відмовляється від
впливу на ціни, суттєво посилюючи його
в кризові для національної економіки
періоди. Вихід з кризового стану для економіки
будь-якої країни містить два основних
елементи. По-перше, приборкання інфляції
та, по-друге, припинення падiння виробництва.
Однак ключовим моментом є саме вирiшення
питання інфляції, оскільки це-найважливіша
умова для поновлення інвестиційної активності,
що, в свою чергу, має забеспечити відродження
виробництва. Інфляції та економічних
криз не уникнула жодна країна. Навіть
найважчі кризи закінчувалися, як правило,
оновленням економіки і її підйомом. Тому
більшість дослідників роздивляються
кризи як переломний момент в науково-технічному,
соціальному, політичному і економічному
розвитку. Історичні ситуації не повторюються
однозначно, і тому навіть власний досвід
потребує переосмислення в умовах сьогодення.
Засоби, що допомогли іншим країнам вийти
із кризи і подолати інфляцію, мабуть,
повинні по-іншому використатися стосовно
до конкретної ситуації. Протягом кризового
періоду треба також проводити раціональну
державну політику захисту внутрішнього
ринку і суворого контролю приватної експортної
діяльності. Всі експортні операції повинні
здійснюватись через кілька великих фірм
і синдикатів, що контролюються державою
і виконують експортні операції на комiсiйних
податках.
Список
використаної літератури
- Базидевич В.Д, Попов Основи економічної теорії: політекономія. – К., 2003.
- Гроші та кредит / За ред. М.І. Савлука. – К.: Либідь, 1992.
- Ковальчук Т., Коваль М., Основні чинники та фактори інфляції в Україні // Фінанси України. - 1998. - № 10.
- Мельникова В.І., Климова Н.І. Макроекономіка. – К., 2004.
- Панчишин С.М. Макроекономіка: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – 2-ге видання, стереотип. – К.:Либідь, 2002.
- Петрик О.І., Половньов Ю.О. Аналіз чинників інфляції та її прогнозування в Україні // Економіка і прогнозування, 2003. - №1. – с. 86-103.
- Петрик О.І., Половньов Ю.О. Прогнозуваня інфляції // Вісник НБУ. – 2000. - №12. - с.7-10.
- Петрик О.І., Половньов Ю.О. Прогнозування інфляції споживчих цін в Україні // Банківська справа. – 2001. - №3.
- www.bank.gov.ua
- www.ukrstat.gov.ua
- www.kmu.gov.ua
ІІ. Практична частина
Задача №1 (4бали)
Загальна чисельність населення країни становить 100 млн. чол. У тому числі:
- діти до 16 років – 11 млн. чол., з них працюють на продажу газет, мийці автомобілів та інших роботах – 0,8 млн. чол.;
- пенсіонери – 6 млн. чол.;
- домогосподарки – 4 млн. чол.;
- студенти – 7 млн. чол., з них студенти денної форми навчання – 5,5 млн. чол.;
- бродяги та бездомні – 4 млн. чол.;
- особи у виправних спец установах – 5 млн. чол.;
- особи, що перебувають у психіатричних лікарнях – 3 млн. чол.;
- особи, що перебувають на „лікарняному” – 2,3 млн. чол.;
- звільнені і не шукають роботу за даного рівня зарплати – 5 млн. чол.;
- зайняті неповний робочий день, що шукають роботу на повну ставку – 1 млн. чол.;
- звільнені внаслідок спаду в економіці – 2,2 млн. чол.;
- звільнені в результаті структурних змін в економіці і скорочення попиту на певні професії – 0,9 млн. чол.;
- звільнені за власним бажанням, що шукають високооплачувану роботу – 0,8 млн. чол.;
- навчаються на курсах перекваліфікації Центру за2нятості – 1,7млн. чол.
Визначте:
а) чисельність робочої сили;
67,5
б) фактичний рівень безробіття;
(U/L)*100=(5.6/67.5)*100=8,
в) природний рівень безробіття.
u*=uфрікц.+uструкт=((Uфрикц
uфрікц=(3/67,5)*100=4,44
uструкт=(0,9/67,5)*100=1,33
u*=4,44+1,33=5,77
Задача №2 (4бали)
Визначте
дефіцит державного бюджету, якщо в
ньому закладені видатки на суму
40 млрд. грошових одиниць; обсяги ВВП складають
120 млрд. г. о.; доля ВВП, яка вилучається
у вигляді податків становить 30%. Як зміниться
державний борг, якщо на початок року він
становив 45 млрд. г.о. для покриття дефіциту
не використовується емісія. Виплатою
відсотків по державному боргу можна знехтувати.
Задача №3 (4бали)
Визначте,
яким стане виробництво реального
ВВП на душу населення у поточному
році, якщо у базовому номінальний
ВВП становив 20 млрд. гр. од. та зріс
удвічі; причому індекс цін становив
у цьому періоді 1,6, а чисельність
населення збільшилась з 40 млн. до 50 млн.

- Контрольна робота по "Маркетингу послуг готельного господарства у туризмі"
- Контрольна робота по "Менеджмент"
- Контрольна робота по "Менеджменту"
- Контрольна робота по "Менеджменту"
- Контрольна робота по: «Методика викладання фінансово-економічних дисциплін »
- Контрольна робота по «Міждународна єкономіка»
- Контрольна робота по "Міжнародна економіка"
- Контрольна робота по "Информатики"
- Контрольна робота по "Інновацій"
- Контрольна робота по «Інформатика та комп’ютерна техніка»
- Контрольна робота по «Інформаційне забезпечення»
- Контрольна робота по компьютерной графике
- Контрольна робота по "Логистике"
- Контрольна робота по «Логістика»