Контрольна робота по «Технологія зовнішньоекономічних операцій та міжнародні інформаційні системи»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  „ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Навчально-науковий інститут економіки і менеджменту

 

 

 

 

Кафедра зовнішньоекономічної

та митної діяльності

 

Варіант №12

 

 

 

 

 

 

 

Індивідуальне завдання

(Контрольна робота)

з дисципліни «Технологія  зовнішньоекономічних операцій та міжнародні

інформаційні системи»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконав: студент гр.МЗД-43

Гривнак Андрій Володимирович

Прийняла:асис. кафедри ЗМД

Дзюбіна Катерина Олегівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Львів-2012

ЗМІСТ

1.Вступ……………………………………………………………………………………..……..3

2.Основна частина……………………...…………………………………………..…….……...4

2.1.Характеристика напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками і ярмарками) ………………………………………………………………………..4

2.2.Сторони контрактів на виконання напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками) ……………………………........................9

2.3.Особливості напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками) в Україні………………………………………...………………...10

3.Розробка проекту контракту на виконання зовнішньоекономічних  операцій (імпорт), згідно з яким одна зі сторін є українською…………………………………………………...11

4.Висновки………………………………………………………………………...…………....16

Список використаних джерел…………………………………………………..……….…….17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.ВСТУП

Виставки та ярмарки-це не просто форум або ринок.Вони є незамінними помічниками кожного підприємця.

Значення виставок і ярмарків для експонента визначається насамперед можливістю:

-безпосередньої комунікації з потенційними споживачами та покупцями, постачальниками та субпідрядниками,які зацікавлені в отриманні інформації та налагодженні зв'язків,

- відслідковувати ринкові  тенденції та оцінити позицію  свого підприємства на ринку,

- «дати знати про себе»,

- обмінятися інформацією  з фахівцями, 

- почерпнути раціональні  ідеї в поведінці конкурентів  і вивчити їх політику,

- проаналізувати відгуки відвідувачів про якість,ціни товаровуслуг його фірми і товаровуслуг його основних конкурентів,

- провести широкомасштабні  рекламні заходи з просування  товаровуслуг експонента з використанням  найрізноманітніших засобів, 

- і багато інших. 

Але виставка чи ярмарок  несуть вигоду не тільки підприємству-експоненту,але і споживачам. Одним з основних переваг ярмарків і виставок є зосередження зразків величезної кількості товарів,що виробляютьсяв різних країнах.Це дає можливість покупцеві в короткий час ознайомитися з існуючими на ринку пропозиціями,отримати необхідну консультацію від фахівців,зробити необхідні зіставлення цін і якісних характеристик,провести переговори і виторгувати комерційні умови і,нарешті,підписати контракт.При цьому покупець має можливість ознайомитися з товаром у дії,з прийомами його роботи,областю застосування та ефективністю.Це особливо важливо при покупці машин та обладнання.При купівлі товарів широкого вжитку велике значення має можливість попереднього ознайомлення з усім асортиментом товарів на основі зразків або їх дегустації.Ці фактори забезпечують велику популярність виставок і ярмарків і,як наслідок, алучають величезну кількість відвідувачів.

Однак підприємству слід пам'ятати,що участь у торгових ярмарках і виставках завжди пов'язана зі значними витратами,які можуть бути здійснені даремно.Адже на ярмарку або виставці найбільш небезпечні для вас ваші власні помилки і менше-ваші конкуренти.

Тому перш,ніж прийняти рішення про участь у виставці або ярмарку,його слід ретельно обміркувати.Якщо ж підприємство твердо упевнене в необхідності участі у виставці або ярмарку та чітко сформулювало основні цілі та завдання своєї участі,то йому необхідно також розробити у всіх деталях його виставкову або ярмаркову діяльність,стосовно чисельного складу персоналу експозиції та його відповідної підготовки,оренди виставкової площі та її знаходження,планування самого стенду тарозміщення на ньому виставляється продукції, рекламних заходів і т.д.

Таким чином вся виставкова або ярмаркова діяльність підприємства послідовно реалізується на таких етапах:

I. Прийняття рішення про участь у виставці або ярмарку

II. Організація участі  підприємства у виставці або ярмарку

III. Функціонування стенду 

IV. Післяярмаркова (післявиставкова) діяльність.

При цьому кожна з цих  стадій однаково важлива для ефективної діяльності підприємства на виставці або ярмарку та отримання відповідних результатів.

 

2.ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1.Характеристика напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками і ярмарками)

Міжнародна виставка-це демонстрація досягнень в області науки та техніки однієї або декількох країн на території іншої країни з метою зацікавити суб'єктів МЕВ для підписання протоколів про наміри торгувати,обміном науково-технічною інформацією,проведенням ділових зустрічей.[2]

Міжнародний ярмарок-це великий,періодично діючий і відкритий ринок,що проводиться у визначеному місці і пору року (час),і в установлений термін.Метою ярмарку є:укладання угод, демонстрація зразків товарів,обмін науково-технічною інформацією,ділові переговори.[3]

Рис. 1

Види міжнародних виставок та ярмарків

Багатонаціонального характеру ці виставки набувають у Разі,коли хоча б 10—15 % експонентів є представниками з–за кордону.Така міжнародна виставка для національного експонента є і місцевою,а для представника з іншої країни-зарубіжною.

За радіусом дії виставки досить умовно поділяються на:регіональні,експонентами яких є представники країн одного регіону(Європа,Арабські країни,СНД тощо);міжрегіональні,в роботі І яких беруть участь представники різних регіонів світу,та всесвітні (глобальні),метою яких є показ досягнень країн-учасниць та основних міжнародних організацій у сфері науки,техніки,культури.На таких виставках представлені,як правило,майже всі 1 країни світу.Запрошення взяти участь у всесвітній виставці держава-організатор надсилає дипломатичними каналами.

За критерієм постійності  місця проведення виставки поділяють  на:

• постійні, що завжди зберігають свою тематику та місце проведення;
• змінні, які завжди зберігають свою тематику, але організуються та провадяться в різних країнах (Всесвітні виставки/ярмарки);
• пересувні, що організуються з метою підняття престижу країни в цілому,мають багатогалузевий характер та,як правило,широкий радіус дії,однак їх ефективність у комерційному сенсі незначна.

Покази мод організуються 2—4 рази на рік,тоді як демонстрація інвестиційних товарів, новинок технологій тощо може проводитися з інтервалами від 2 до 5 років.Такі виставки-ярмарки називаються періодичними.Разом з тим існують і постійні(або постійно діючі) виставки зразків продукції та досягнень національної економіки,що найчастіше організовуються при посольствах,консульствах,торговельних представництвах,культурних центрах країни за кордоном з метою демонстрації досягнень діловим колам різних країн.

На міжнародних виставках/ярмарках може бути представлена на огляд різна за широтою номенклатура товарів (послуг).Залежно від цього виокремлюють універсальні, багатогалузеві, галузеві та спеціалізовані виставки–ярмарки.

Універсальні виставки та ярмарки,або «динозаври»,як їх ще називають фахівці,досягли піку свого розвитку після Першої світової війни в умовах посиленого державного протекціонізму та являли собою дзеркало потужності національних економік того часу.В традиційній формі вони почали втрачати своє значення ще в середині 60–х років,і в даний момент існують як релікти минулого в різних країнах,як правило,в тих,що розвиваються.На таких виставках–ярмарках демонструється дуже широка номенклатура продукції галузей,не пов'язаних між собою.

Багатогалузеві виставки,які є розвинутішою формою універсальних,пропонують товари і послуги кількох,як правило,споріднених галузей.За належної організації та достатньої кількості Учасників вони є досить ефективними.

Галузеві виставки та ярмарки  мають сувору товарну спеціалізацію  та орієнтовані,головним чином,на відвідувачів-комерсантів з аналогічними спеціальними потребами.Галузеві ярмарки,на відміну від універсальних,здобули особливу популярність завдяки таким чинникам:розвитку технологій(з кожним днем асортимент споживчих та інвестиційних товарів дедалі більш розширюється);збільшенню кількості новинок при паралельному зниженні тривалості їх життя;зростаючій ролі послуг у повсякденному житті людини;лібералізації національних економік.

Спеціалізовані виставки значно менше орієнтовані на збут товарів.Вони покликані продемонструвати тенденції розвитку ринків.Безпосередній критерій успіху цих виставок визначити важко.Але значна частина роботи цих виставок припадає на період після самої виставки.Сьогодні спостерігається чітка тенденція зменшення кількості контрактів,підписаних безпосередньо на виставках.Фірму-експонента цікавить уже не тільки реальний замовник,але й реакція спеціалістів на представлені новинки,побажання потенційних клієнтів,а також поведінка конкурентів.[12]

Досить поширеним способом встановлення контактів є участь у торгово-промислових ярмарках та виставках,метою якої є не тільки демонстрація своїх досягнень,а й укладення комерційних контрактів.У цьому випадку угоди можуть бути двох видів:

1)угоди по виставлених зразках(моделях, кресленнях, каталогах) з наступною поставкою товару;

2)продаж самих експонатів(машин,обладнання,предметів широкого вжитку тощо).

При укладенні таких угод зазвичай обумовлюється,що покупець забирає придбаний товар після закриття виставки або ярмарку.Ці угоди укладаються зазвичай на умові франко-ярмарок.В окремих випадках продавець(експонент) може взяти на себе доставку товару покупцю.При укладенні таких угод встановлюється,яка з країн має оплатити мито,якщо товар не реекспортується з даної країни.

В залежності від загальних правил,встановлених на певній виставці чи ярмарку,або від міжурядових угод експоненти можуть завезти на територію виставки чи ярмарку та продати певну кількість товарів у межах встановлених контингентів.Розмір цих контингентів також установлюється в сумі,яка дозволяє експоненту покрити всі його витрати у місцевій валюті на оплату зайнятої під стенди площі,з транспортування,з перебування на виставці чи ярмарку його представників.[3]

Регулюванням діяльності виставок і ярмарків займаються якустанови країн, на території яких вони проводяться,так і міжнародні організації.

До міжнародних організацій,які регулюють діяльність міжнародних виставок і ярмарків, відносяться:

1.Міжнародне бюро виставок створено в 1931 р. для спостереження за виконанням Паризької конвенції 1928 про міжнародні виставки.До завдань Конвенції входить регламентація порядку організації офіційних всесвітніх виставок,класифікація виставок,визначення прав та обов'язків країн,які організовують виставки та беруть участь у них,порядок присудження нагород експонентам товарів.Конвенція визначає терміни організації виставок з урахуванням їх категорії.Країна,що організує виставку,повинна зареєструвати її в Міжнародному бюро виставок не пізніше ніж за шість місяців до розсилки запрошень.Конвенція передбачає ряд пільг для учасників виставки:безкоштовне надання площі під експонати;тимчасово безмитне ввезення експонатів із зобов'язанням їх зворотного вивезення;безмитне ввезення каталогів і інших рекламних видань,будівельних матеріалів для зведення павільйонів і стендів,зразків для безкоштовної роздачі і дегустації.Якщо цьому не перешкоджають закони країни,експонент має право продати свої експонати після закінчення виставки.Важливе значення має також заборона підвищення митних зборів країною,в якій проводиться виставка,за шість місяців до її відкриття і під час функціонування.[15]

2.Спілка міжнародних ярмарків створена у 1925 р. з метою організації та підтримки постійної співпраці міжнародних ярмарків,захисту їх прав,розширення кола їх діяльності і,таким чином,сприяння розвитку товарообміну між державами.Союз є приватним об'єднанням.Члени Союзу діляться на членів-засновників,дійсних і надзвичайних членів.

Членами-засновниками вважаються ті ярмарки,з ініціативи яких заснований Союз.У дійсні члени Спілки приймаються ярмарки,юридично визнані в якості міжнародних урядом своєї країни,створені авторитетними організаціями,що існують мінімум п'ять років,що мають власне ярмаркове обладнання,що залучають у якості учасників промислові та торговельні фірми минаючи посередників.Дійсними членами можуть бути ярмарку,в країнах перебування яких не є міжнародних ярмарків,вже є членами Союзу.Як надзвичайних членів приймаються ярмарки, організовані в країнах,в яких існує однаабо кілька міжнародних ярмарків-членів Союзу.Союз міжнародних ярмарок розробляє проект заходів,що сприяють розвитку ярмарків,створює арбітражні комісії для вирішення спорів між своїми членами,сприяє рекламі міжнародних ярмарків, випускає щомісячний журнал.У своїй діяльності Союз домігся деяких результатів:розповсюдження на території міжнародних ярмарків положення про митних складах,спрощення митних формальностей,виділення учасникам ярмарок імпортних контингентів,патентної охорони виставлених на ярмарках винаходів,встановлення пільгових транспортних тарифів на перевезення ярмаркових вантажів,видачі безкоштовних віз відвідувачам ярмарків та ін.[11]

3.Ринкова група з міжнародних ярмарках Комісії з розвитку зовнішньої торгівлі при Європейській Економічній Комісії ООН створена в 1955 р.

До її складу входять представники 20 країн,а також Союз міжнародних ярмарок та Міжнародна торгова палата.Група розробила ряд рекомендацій урядам країн-членів ООН щодо адміністративних пільг,які надаються міжнародних ярмарках івиставкам зразків.Ці рекомендації визначають порядок видачі віз учасникам виставок і ярмарків(безкоштовно,в найкоротші терміни-не пізніше 15 днів),порядок ввезення на виставки та ярмарки рекламного та будівельного матеріалів,необхідних для оформлення стендів(безмитно),зразків для проб та експонатів(тимчасово безмитно),порядок отримання експонентами іноземної валюти,надання їм товарних контингентів і пр.

Крім перерахованих міжнародних  організацій існують також тимчасові об'єднання міжнародних галузевих виставок і ярмарків зокремим групам товарів:автомобілів,мотоциклів,металорізальних верстатів,поліграфічного обладнання,текстилю.Ці міжнародні організації сприяють проведенню міжнародних виставок і ярмарків і прагнуть уніфікувати та поширити пільги для їх учасників,відвідувачів,а також вантажів на всі універсальні і галузеві виставки та ярмарки міжнародного значення.[14]

Місцеві установи

Це міністерства і відомства,торгові  палати,асоціації промисловців і торговців,громадські організації,що сприяють розвитку міжнародних зв'язків,і міські муніципалітети.Ними створюються постійні робочі органи з управління ярмарками і тимчасові-по управлінні виставками,виставкові комітети або управління,які є юридичними особами.Управління або комітети через відповідний апарат організовують підготовку і проведення виставок і ярмарків.Правове становище учасників виставок і ярмарків та їх організаторів визначається затвердженим належним порядком регламентом або правилами участі у виставках і ярмарках.

Уряду держав,на території яких проводяться виставки та ярмарки,надають їм сприяння у створенні матеріальної бази і ввстановлення різних пільг для експонентів та їхніх вантажів.

Важливою формою організаційно-технічної  роботи управлінь і комітетів міжнародних виставок і ярмарків є проведення заходів,що сприяють обміну науково-технічним досвідом між учасниками, ісприяння у здійсненні реклами товарів.Ці заходи надають серйозний вплив на міжнародну торгівлю,залучаючи на виставки і ярмарку фахівців,промисловців,торговців і збільшуючи сумиекспортно-імпортних операцій.

Зрозуміло, у кожній країні склався свій особливий підхід до організації виставкового бізнесу,але незмінним залишається одне:сфера торгово-промислових виставок в Європі знаходиться під контролем держави.Ступінь цього контролю найбільш висока в Німеччині,Італії,Франції,Іспанії.У інших країнах державний контроль слабкіше.

У Німеччині дозвіл на проведення виставки дають влади земель.Землі і міста часто володіють значним пакетом акцій виставкових комплексів.Наприклад,влада Дюссельдорфа,будучи власниками виставкового комплексу,беруть активну участь в його розвитку.Все це абсолютно закономірно,тому що місто отримує великі доходи від проведення великихвиставок.

Франція є другою по значенню країною з розвиненими традиціями проведення торгових ярмарків.На противагу Німеччині та Італії,прийнята у Франції централізована система завадила розвитку великої кількості виставкових комплексів в інших містах,окрім Парижу і набагато менш значного в цьому плані Ліона.У Франції щорічно проходить близько 1000 різноманітних виставок,причому тільки в ста з них беруть участь зарубіжні експоненти.Незважаючи на велику кількість проведених у Франції виставок,приплив на них іноземних відвідувачів порівняно невеликий істановить лише 7% від загального числа відвідувачів.У Франції дозвіл напроведення виставки видає безпосередньо Міністерство торгівлі без участі місцевої влади.

В Італії центральні влади контролюють,перш за все,три виставкових центри:у Мілані,Вероні і Барі.Керівників виставкових центрів призначає держава,але самі організації працюють за законами ринку.

Місцеві виставкові центри знаходяться під контролем місцевої адміністрації.

Влада дає дозвіл на проведення виставки,з огляду на тематику і строки проведення.Вважається неприпустимою пряма конкуренція між виставковими центрами однієї області.Конкуренція між виставками,проведеними натериторії різних областей,можлива.

Для організації міжнародної виставки або ярмарки необхідні:

1)Розробка концепції виставкового проекту-при розробці концепції виставкового проекту необхідне проведення серйозних маркетингових досліджень,які дадуть відповідь на наступні питання:готовність ринку до проведення даного проекту;наявність партнерів(по ринку/галузі) по організації виставки; наявність аналогічних виставкових проектів.

2)Аналіз комерційної спроможності проекту, визначення вартості кв.м. виставкової площі.

3)Укладення договору на оренду виставкової площі.

4)Укладення договору на забудову з генеральним підрядчиком.

5)Підготовка Організаційного комітету, формування програми державної підтримки проекту.

6)Розробка фірмового стилю проекту(логотип,бланк,візитка,фірмовий колір).

7)Підготовка інформаційного листу про виставку,розробка програми заходів виставки- інформаційний лист про виставку призначається для запрошення учасників.Містить точну назву,час,місце проведення,тематику виставки,програму заходів виставки,контактні телефони і інші реквізити організаторів,а також елементи фірмового стилю виставки.Об'єм листу-не більш 2 сторінки.

8)Підготовка заявочної документації за проектом-заявочна документація є бланком заявки-договору на участь у виставці,який служить підставою для виставляння рахунку-фактури експоненту.Містить умови участі у виставці,схему оплати,розмір і тип площі,що орендується,перелік додаткового устаткування і послуг,що надаються організатором.

9)Визначення клієнтської  бази,формування бібліотеки інформаційних джерел за проектом,бази VIP-джерела для формування «фірмової» клієнтської бази електронні і друкарські бази даних по галузях,«відомчі» бази даних Інтернет і ін.

10)Розробка рекламної кампанії проекту:розробка структури Promotion проекту;формування системи інформаційної  підтримки проекту;розробка медіа-плану;маркетування реклами,текстовий зміст;визначення комплексу поліграфічної продукції,підготовка технічного завдання; визначення комплексу зовнішньої реклами за проектом,ін. видів реклами,рекламних акцій;підготовка і здача в друк рекламних буклетів.

11)Розробка індивідуальних і спонсорських програм-для крупних компаній,банків і ЗМІ організатори виставок пропонують деталізований пакет участі у виставці(інакше «спонсорський пакет»),який включає максимальний набір рекламних інструментів Долі експонента у виставці за індивідуальною програмою здатний принести значні додаткові фінансові надходження організаторам виставки,але вимагає великої організаційної роботи менеджерів компанії Індивідуальна(спонсорська) програма включає презентацію сильних/унікальних сторін виставки і її проектів,а також деталізацію рекламних інструментів,що надаються експоненту (спонсору)організаторами виставки

12)Розробка концепції  і заявочної документації рекламно-інформаційних додатків(каталоги-довідники,мультимедійні продукти)[7]

Сучасні міжнародні виставки–ярмарки слід розглядати як ефективний сімбіоз  інструментів маркетингу та метод міжнародної торгівлі.В цьому аспекті виставки та ярмарки являють собою не тільки дзеркало технічного розвитку галузі та канал реалізації продукції,а й економіко–політичний форум прогнозування кон'юнктурних змін,комунікаційний захід з економічним,політичним,соціально–культурним контекстом.[5]

Міжнародні виставки та ярмарки  виконують такі функції:

–забезпечують безпосереднє спілкування клієнта з експонентом;експонента з потенційними партнерами;

 –пропонують реальний  товар,який можна побачити у дії,на відміну від рекламних проспектів, відеороликів тощо;

 –забезпечують покупцеві можливість здійснити досить повний та об'єктивний огляд певної групи товарів(або цілої галузі промисловості) за такими критеріями,як якість,ціна,додатковий сервіс,певні стимули при купівлі тощо;

 –надають експонентам можливість побачити пропозицію потенційних конкурентів,їх нові ідеї, умови продажів тощо;

 –значно скорочують час як клієнтам,так і експонентам на пошук партнера та укладання контракту;

 –сприяють ефективному обміну інформацією;

 –інформують своїх учасників про розвиток технологій і надають можливість побачити тенденції прогресу галузі;

 –підвищують авторитет експонента за умов його правильної політики щодо підготовки та участі у виставках та ярмарках;

 –надають можливість експонентам отримати нову інформацію відносно характеру змін самої клієнтури,її запитів,а також змін кон'юнктури галузі (ця інформація,як правило,слугує поштовхом до зміни політики самої фірми у майбутньому,до зміни її стратегії).[7]

 

2.2.Сторони контрактів на виконання напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками)

Основні умови цього контракту:

1.Предмет контракту.Вказується,що ярмарком організовує проведення ярмарку і сприяє укладенню взаємовигідних торгових угод як між учасниками ярмарку, так і між ними та третіми особами, а учасник надає на ярмарок товари для подальшого продажу.

2.Права і обов’язки учасника.Учасник має право:

1)рекламувати свою продукцію;

2)укладати договори купівлі-продажу товарів;

3)представляти інтереси та укладати договори від імені інших фізичних осіб;

4)вимагати від організаторів ярмарку дотримання умов її проведення.

До обов’язків учасника належать:

1)реєстрація на ярмарку;

2)надання (для продавців) зразків товарів відповідно до вимог діючих стандартів, каталогів, проспектів та інших матеріалів, що характеризують товар;

3)надання повної інформації про товар, який реалізується на ярмарку;

4)наявність відповідних повноважень для укладення договорів.

3.Обов’язки ярмаркового  комітету.До їх числа входять:

1)забезпечення умов для успішного функціонування ярмарку;

2)постачання учасників необхідними приміщеннями, документацією і надання послуг з маркетингу, фінансового і юридичного консультування;

3)виготовлення на основі відомостей, що надаються учасником, каталогів, проспектів тощо;

4)забезпечення збереження товарів;

5)самостійне вирішення суперечок між учасниками або доручення вирішення суперечок утворюваному ним арбітражу з подальшим затвердженням рішень арбітражу ярмарковим комітетом;

6)реалізація за ціну і на своїх власних умовах переданих учасником зразків товарів на підставі його письмового дозволу.

4.Порядок оплати діяльності ярмаркому.Надання права ярмаркувати, а також виділення приміщень і кожна додаткова послуга оплачуються учасником за одним з варіантів:

1)учасник може перерахувати на рахунок ярмаркому конкретну суму грошей, яка включає внесок на право участі в ярмарку;оплату за надання приміщення, охорону і зберігання; фінансування та юридичні консультації, послуги з маркетингу;

2)за угодою між ярмаркомом і учасником сума оплати діяльності ярмаркового комітету визначається у розмірі певного відсотка від суми передбачуваних до висновку торгових операцій;

3)оплата діяльності ярмаркового комітету визначається у розмірі певного відсотка від суми всіх укладених операцій,ллє не менше від установленої суми.

 

2.3.Особливості напряму зовнішньоекономічних операцій (міжнародні операції з виставками та ярмарками) в Україні

До нормативно-законодавчої бази,яка регламентує міжнародні ярмарки та виставки відноситься:

1)Указ Президента України від 30 жовтня 1996 року № 1015/96 «Про заходи з удосконалення виставково-ярмаркової діяльності в Україні».

2)Розпорядження Президента України від 2 листопада 2000 року № 343/2000 «Про удосконалення проведення виставково-ярмаркових заходів в Україні» зобов’язує Кабінет Міністрів України передбачати в загальнодержавних програмах соціально-економічного розвитку проведення спеціалізованих виставок та ярмарків з найбільш актуальних тематик тощо.

3)Розроблено проект Закону № 7812 від 12.07.2005«Про виставкову діяльність в Україні»[8] .

4)«Концепція розвитку  виставкової діяльності», що була  затверджена розпорядженням Кабінету  Міністрів України від 24 липня  2003 р. №459-р.

5)Розпорядження Кабінету  Міністрів України від 16 листопада  2011 р. N 1206-р «Про затвердження плану заходів з розвитку та реалізації експортного потенціалу України і розширення зовнішніх ринків збуту товарів вітчизняних товаровиробників на період до 2015 року»

6)Наказ Мінекономрозвитку  від 4.06.2009 р. № 546 "Про затвердження  Рекомендацій з питань проведення  виставок і ярмарків в Україні  та організації національних  експозицій України на міжнародних  виставках і ярмарках за кордоном  з частковим фінансуванням витрат  за рахунок коштів державного  та місцевих бюджетів, які спрямовуються  на виставково-ярмаркову діяльність "

7)Указ Президента України від 25.11.2010 р. .№ 1053/2010 "Про Раду з питань виставкової діяльності"