Контрольная работа по "Экономике организации". 71

 

ЗМІСТ

I.Теоретична частина

    1. Планування і організація створення нового товару……………………..3

    2. Моніторинг інновацій як основа цілеспрямованого новаторства……....9

II.Практична частина……………………………………………………………..12

Список використаної літератури……………………………………………….17

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      I.Теоретична частина

1. Планування і організація створення нового товару

Нова продукція, що виводиться на ринок, може бути трьох  видів: 
- та, котра раніше не існувала (компакт- диски); 
- та, котру раніше  виготовляли, але конструкція була істотно змінена (ноутбук замість стаціонарного ПК); 
-та, яка має лише новий дизайн (ліки у вигляді аерозоля). 
      Інноваційний товар (товар - новація) – продукт науково-технічної й інноваційної діяльності, що пропонує новий спосіб виробництва товарів чи послуг (технологія) і відкриває споживачеві сферу задоволення своїх потреб. 
     Оригінальний продукт – принципово новий продукт, конструктивне виконання і склад споживчих якостей якого не були відомі раніше. 
      Процес створення нового продукту передбачає здійснення інноваційної діяльності в кілька етапів: 
-   генерування ідеї; 
- оцінка і вибір перспективних ідей; 
- розробка концепції товару; 
- розробка і створення досвідченого зразка; 
- пробний маркетинг. 
      Генерування ідеї: 
а) Метод інверсії (передбачає застосування протилежного існуючому погляду) (охолодження замість нагрівання). 
б) Метод ключових питань (на якому сегменті ринку потрібно концентрувати зусилля), 
в) Синектика (мозкова атака дослідження проблеми спеціальними групами фахівців, інженерів, експертів). 
    Оцінка і вибір перспективних ідей передбачає оцінку ідей по новому товару з  точки зору  сприйняття їх споживачем. Здійснюється на основі детального вивчення ринкових потреб: 
- уточнюють, хто готовий платити гроші за задоволення нової потреби; 
- вивчають перспективу потреб і альтернативи їхнього задоволення; 
- вивчають готовність ринку до ідеї нового товару; 
- вивчають відповідність ідеї товару загальним галузевим тенденціям. 
     Для добору нових ідей використовують традиційний набір принципів: 
-  переваги віддають ідеям, що мають альтернативні варіанти; 
-  особливо цінними є ідеї з перспективою багаторазового використання; 
-  першочергове  значення мають ідеї, що містять досить інформації для вибору раціонального варіанта рішення; 
- перевагу мають ідеї, де трудомісткість, термін виконання, вартість матеріалів не перевищує встановлених обмежень. 
Розробка концепції нових товарів. Розробка концепції нового товару базується на комплексній оцінці таких питань: 
- сфери можливого застосування товару, коло його потенційних споживачів; 
- відповідність якісних параметрів товару вимогам ринкового сегменту; 
- головні переваги нового товару над товарами-конкурентами; 
- можливість сполучення нового товару або технології з товарами, освоєними виробництвом; 
- зміни у виробництві і збуті, зв'язані з переходом на випуск нових товарів, і відповідні витрати; 
- прогнозовані ціни, доход і прибуток; 
- можливість ризиків. 
    Розробка і створення промислового зразку. На цьому етапі здійснюють проектування товару, його параметрів, дизайн, виготовляють промисловий зразок, вирішують питання технічного рівня виробу, можливості якісного виготовлення, ефективного використання в майбутньому. 
    У процесі проектування виробу важливо забезпечити оптимальне співвідношення між значущістю для споживача окремих його функцій і витрат на їхнє здійснення. 
           Пробний маркетинг здійснюється перед початком повномасштабного виробництва і реалізації продукції. Має за мету – вивчити реакцію споживачів на новий товар. Для цього виготовляється пробна партія товару, тестування якої в умовах ринку дає змогу  виявити особливості нового товару в процесі споживання й оцінити перспективи його випуску. 
     Необхідність створення нової продукції спричиняється багатьма факторами, що з них найсуттєвішими є: зміни ринкових умов, зменшення конкурентоспроможності та етап життєвого циклу товарів (рис. 1).

Рис. 1. Загальна класифікація чинників, які спричиняють необхідність створення нової продукції

      Досить часто розроблення наукомістких продуктових інновацій розглядається як визначальна частина стратегічного управління фірмою для створення довгострокових конкурентних переваг. Характерною ознакою сучасного етапу глобалізації є велика невизначеність тенденцій розвитку ділового навколишнього середовища.

Рис. 2. Графічне інтерпретування пошуку «цільових ніш» інноваційного продукту

Для визначення ніш перспективних  прибутків використовують так званий геп-аналіз (від англ. gap — ніша, вилом). Оцінка стратегічних резервів збільшення потоків прибутків за умов використання цільових ніш здійснюється за такими напрямками:

• резерви використання;
• резерви розподілу;
• резерви продукту;
• резерви конкуренції. 
       За допомогою менеджменту продуктового портфеля оцінюються ринкові стратегічні позиції продукції, виробництво і реалізація якої вже здійснюється. 1. Продукція з перспективою дальшого розвитку — потребує вибіркового інвестування. 
  2. Продукція з реальним потенціалом збільшення випуску — має достатню привабливість, але потребує поліпшення головних відмітних ознак. 
  3. Продукція, що користується успіхом, — є головним джерелом доходів і прибутків підприємства, має велику частку ринку і великі потенції для дальшої диверсифікації в інші сфери. 
  4. Продукція з непевною перспективою — передбачає скорочення ресурсних надходжень у зв’язку з великою ймовірністю виходу з ринку. За пожвавлення кон’юнктури має шанси для суттєвого посилення своїх ринкових позицій. 
  5. Продукція із сумнівним потенціалом — потребує перегляду стратегічних напрямків розвитку. 
  6. Продукція, що наближається до успіху, — за умов посиленого ресурсного забезпечення може значно посилити конкурентоспроможність підприємства. 
  7. Безперспективна продукція — потребує негайного усунення з ринку. 
  8. «Зів’яла» продукція — свідчить про велику ймовірність швидкого усунення з ринку, потребує значного обмеження ресурсів. 
  9. Продукція з перспективою спеціалізації — в цілому товарна група не має великого успіху, але окремі види продуктів є достатньо популярними для послідовного розвитку. 
       Зрозуміло, що коли ринок насичено, а конкуренція є значною, головним завданням планування продукту є прискорене створення нових товарів. Водночас планування продукту охоплює всю діяльність, котра дає можливість виробникам та посередникам визначити таку товарну політику фірми, яка забезпечить їй отримання прибутку. Удосконалення товару, що інколи згадується в контексті планування продукту, — більш обмежений термін, що здебільшого ототожнюється з технічною інженерною діяльністю зі створення новацій. Кожна фірма-виробник, котра визнала для себе необхідність запровадження певних інновацій, вибирає такі варіанти рішень:
• придбати ґрунтовну інформацію про новий товар або послугу (за контрактом чи ліцензією);
• винайти товар самостійно;
• удосконалити конструкцію або дизайн уже освоєного виробництвом товару чи послуги;
• залучити інших партнерів до створення нової продукції.

Заходи, необхідні для  розроблення нового продукту та його впровадження на ринок, мають такий  зміст та послідовність: 
1) комплекс дій з планування продукту; 
2) заходи з реалізації результатів інноваційного процесу. 
     Таким чином, пошук нових ідей є центральним елементом планування продукту. Тому в жорсткому конкурентному середовищі багато фірм саме в цьому шукають можливостей здобути перевагу над суперниками. З цією метою створюються спеціальні підрозділи для моніторингу технічних журналів та наукових конференцій за відповідною тематикою. Проте докладна інформація такого типу у відкритій пресі з’являється дуже рідко. Тому зараз існують спеціальні фірми, які пропонують бази даних з інформацією, що її вибрано з тисяч періодичних видань багатьма мовами. Такий комбінований моніторинг дає змогу компанії остаточно переконатися в тім, що вона має достатньо знань про нові розроблення і може приймати такі стратегічні рішення:

• ігнорувати нововведення;
• намагатися протидіяти їм власними розробленнями;
• установити оперативні зв’язки з особами або організаціями, які лідирують у відповідній галузі.

     Слід зазначити, що нині інноваційні проекти реалізуються на ринку, котрий інтенсивно та перманентно змінюється, оскільки вимоги споживачів стають щодалі жорсткішими. Тому фірмам, які орієнтуються на інноваційну діяльність, треба бути постійно присутніми як на ринку збуту, так і на ринку інформації. Це тим більш необхідно, коли взяти до уваги, що витрати на інноваційні проекти не можуть бути повернені назад у разі невдач. З урахуванням цієї обставини інноваційна стратегія має бути спрямована на те, щоб отримати достатній зиск від продажу продукції і, відповідно, базуватися на вимогах споживачів до неї. Зрозуміло, що за таких умов інноваційний проект має передбачати створення нових корисностей для покупця, а не механічне розширення функціональних властивостей виробу.

 

 

 

2. Моніторинг інновацій як основа цілеспрямованого новаторства

Упровадження  новацій супроводжується значним  ризиком їх неприйняття. Тому планування інноваційних процесів на підприємстві слід здійснювати на основі попередніх досліджень ринку. Існує велика залежність між здатністю підприємства реалізувати свою продукцію (послуги) і точністю врахування при їх створенні вимог ринку. Тобто інноваційні зміни повинні відбуватися цілеспрямовано. 
     Новаторство як вид діяльності характеризується певними особливостями. Серед них — інтуїція та робота підсвідомості. Необхідно побачити щось незвичне у звнчайиих явищах і зрозуміти, що це незвичне може мати цінність — споживчу вартість. 
    Підприємцям необхідно вдаватися до систематичного новаторства — цілеспрямованого пошуку змін, ставлячи перед собою прості завдання, комбінуючи існуючі ресурси у нових, продуктивніших поєднаннях, що завжди забезпечує можливість конкретної новизни (інноваційна діяльність підприємства має бути чітко зорієнтована на створення або залучення тих новацій, які за існуючих умов можуть дати найбільшу віддачу. Це можливе лише за умов моніторингу  кон'юнктури ринку і систематичного цілеспрямованого новаторства. 
      Товар-новацію слід оцінювати за характеристиками, що формують його споживчу вартість. 
Йдеться про:

• характеристики, пов'язані з основним призначенням продукту — потребою, яку він задовольняє;
• фізичні характеристики товару (якість. Спеціальні характеристики, марка, пакування та ін.);
• характеристики, що доповнюють споживчу вартість товару так званим нематеріальним чином (умови постачання, сервіс. гарантії, ціна тощо);

— особливості  споживачів   на  обраному  сегменті   ринку,   що   має   важливе   значення  для правильного  позиціонування   на  ньому  товару   переваги   перед   конкурентами,   нозі можливості, імідж тощо). Підприємство, що робить ставку на товар-новацію мусить з одного боку максимально врахувати   можливості   покупців,   а  з   іншого   —   здатність   підприємства  реалізувати   це нововведення. 
   Моніторинг  суб'єктів ринку  з  метою  виявлення  перспективних  напрямів  інноваційної діяльності   передбачає   вивчення   споживачів;   аналіз умов   конкуренції :  рівня   науково-технічного потенціалу підприємства; вивчення товару-новації. 
      Вивчення споживачів товару-інновації. Має на меті залучення клієнта до розроблення і випуску нового товару, що полегшує його подальший збут. Загальні методичні підходи до проведення таких досліджень полягають у сегментації споживачів. вивченні мотивів попиту, оцінюванні способів придбання нового товару, визначенні причин його придбання у підприємства, вивченні тенденцій і причин зміни потреб тощо. 
    Аналіз умов конкуренції і рівня науково-технічного потенціалу підприємства. Такий аналіз є основою економічного обґрунтування інноваційної стратегії підприємства. За сильної конкуренції і високого рівня науково-технічного потенціалу інноваційну діяльність слід орієнтувати на розроблення нового продукту. за умов помірної — на модифікацію і вдосконалення існуючого, за умов слабкої — на накопичення коштів для збільшення частки ринку і формування потенціалу для наступальної інноваційної стратегії. 
    За невисокого науково-технічного потенціалу підприємства інноваційну діяльність необхідно спрямовувати не так на створення нового за технічними характеристиками продукту. як на використання усіх можливостей маркетингу щодо надання нової корисності відомому продукту. Таке формування інновації з маркетинговою домінантою дасть змогу підприємству втримувати свої позиції навіть у сильно конкурентному середовищі. 
      Вивчення товару-новації. Головною метою вивчення товару-новації є виявлення реальної ринкової потреби в ньому. Це необхідно для прийняття рішень щодо оптимального обсягу випуску, технічних характеристик нового товару, для здійснення економічно обґрунтованої інноваційної політики. Суть цього вивчення полягає в тісному ув’язуванні інформації про технічні характеристики виробу, його корисності з оцінками потреб і смаків покупців, динамікою ринкової кон'юнктури ще до появи дослідного зразка. При дослідженні характеристик товару-новації слід враховувати можливості досягнення певного рівня якості, необхідного для задоволення вимог споживачів обраного сегмента ринку, а також визначення його потенційних можливостей щодо формування додаткової споживчої вартості (наприклад, через надання комплексу супроводжувальних послуг). 
      Для пошуку інноваційних ідей необхідно використовувати потенціал підприємства і сигнали зовнішнього середовища. Нові ідеї можуть з'явитися після спілкування із колегами чи друзями, бути наслідком цілеспрямованих досліджень поведінки споживачів або результатом спостереження за роботою інших фірм. Часто наштовхують на цікаву думку публікації у засобах масової інформації чи галузевих наукових виданнях. відвідування виставок, презентацій. участь у бізнесових форумах. Зокрема, П. Друкар радить звертати увагу на такі джерела інноваційних можливостей:

1. несподівані події для фірми чи галузі:
2. невідповідність реальності уявленням про неї;
3. інновація, викликана потребою ТЕХНОЛОГІЧНОГО процесу;
4. зміни в структурі галузі промисловості чи ринку, неусвідомлені всіма:
5. демографічні зміни;
6. зміни у сприйняттях та значеннях;
7. нові знання.

Для того щоб  запропонувати інновації процесу, необхідно добре його знати_: відчувати слабкі місця, бути впевненим у віднайдені кращого способу виконання роботи. Стрімкий прогрес комп'ютерної галузі змушує користувачів комп'ютерів щороку вносити зміни у стандартний комплект, враховуючи можливості, які надають нові типи комплектуючих або щоразу кращі варіації програмного забезпечення.

 

                      II.Практична частина

 

                                     Задача

На підставі вихідних даних, наведених в додатку А, визначити економічну ефективність інноваційних проектів «А» і «Б». Річна дисконтна ставка для проекту «А» - 10%, проекту «Б» - 12%.

Скласти порівняльну таблицю  основних показників ефективності розглянутих  інноваційних проектів. Дати узагальнену порівняльну оцінку інноваційним проектам за критерієм ефективності.

Показники	11 варіант
	А	Б
1. Обсяг інвестицій, тис. грн.	9500	11500
2. Період експлуатації  інноваційного проекту, років	3	4
3. Сума чистого грошового  потоку, тис. грн., всього	13000	17000
в т.ч. 1-й рік	3000	3000
2-й рік	5000	4000
3-й рік	5000	5000
4-й рік	-	5000

 

 

Рішення:

Введемо умовні позначення економічних показників, що будуть використані при визначенні економічної ефективності інноваційного проекту:

Pt – теперішня вартість грошових вкладень протягом періодів;

IC – початкові стартові інвестиції;

  t – період реалізації проекту (кількість років);

  n – порядковий номер кожного року;

           r – річна дисконтна ставка, яку використовують для приведення грошових потоків майбутніх періодів до умов поточного року.

1. Чиста приведена вартість (цінність) проекту (NPV)

За разової інвестиції її чиста приведена вартість може бути визначена за допомогою формули:

                                        NPV =                                                 

                                         

         Якщо NPV > 0, то проект доцільно приймати;

         якщо NPV < 0, то проект потрібно відхилити;

 якщо ж NPV = 0, то проект неприбутковий, але і не збитковий.

1116

 

Висновок: так як і >0, проекти приймаємо.

2. Індекс прибутковості (рентабельності) інвестицій (PI)

   Рентабельність інвестицій (PI) – це відносний показник, що  характеризує відношення суми  приведених ефектів до величини  капіталовкладень. Якщо інвестиції  здійснюються як одноразові вкладення,  то даний показних розраховується  за формулою:

                                                  РІ = ,                                                

При РІ<1 інвестиції нерентабельні, тому що не забезпечується цей норматив.

 

 

 

Висновок: і >1, інвестиції проекту А і Б рентабельні.

 

3. Період окупності інвестицій (PP)

Період окупності інвестицій (PP) – один із найчастіше вживаних показників для аналізу інвестиційних проектів. Часто застосовується так званий “простий строк окупності ”, який не передбачає дисконтування майбутніх вигод і витрат, тому не дозволяє вірно оцінити доцільність вкладень, що плануються.

 

Не враховуючи фактор часу період окупності  розраховується за формулою:

                                                          n =  ,                                                         

де n – спрощений показник терміну окупності;

IC – величина інвестицій;

Pn – щорічний чистий  дохід.

 

 

 

 

4. Внутрішня норма дохідності ( ІRR)

Внутрішня норма прибутковості ( ІRR) - це дисконтна ставка R, при використанні якої чиста приведена вартість (цінність) інвестування   дорівнюватиме нулю, тобто  

NPV =

               

Реалізація будь-якого з інноваційних проектів вимагає залучення фінансових ресурсів, за які необхідно платити (за позичений капітал – проценти, дивіденди). Показник, що характеризує відносний рівень цих затрат, є ціною за використаний капітал. Щоб забезпечити дохід від інвестованих коштів або їх окупність, потрібно створити такі умови, коли чиста теперішня вартість  NPV > 0 або NPV = 0. Для цього слід підібрати таку процентну ставку для дисконтування потоків платежів, яка забезпечить NPV > 0 або NPV = 0.

Показник внутрішньої  норми дохідності ІRR відображає максимально  допустимий відносний рівень витрат, які можуть здійснюватися під час реалізації даного проекту. Отже, значення показника ІRR у тому, щоб інвестор (власник) розумів, що порівняно з величиною залучених фінансових ресурсів (СС) означає цей показник (ІRR):

Якщо ІRR > СС, то проект треба  прийняти;

якщо ІRR < СС, то – проект збитковий (відхилити);

якщо ІRR = СС, то проект не збитковий і неприбутковий.

Для розрахунку ІRR  використовується формула:

ІRR =

,                 

де r - значення процентної ставки в дисконтному множнику, при якому

f _{(r )} < 0; f _{(r )} > 0;

          r - значення процентної ставки в дисконтному множнику, при якому

f _{(r )} < 0; f _{(r )} > 0.

Точність розрахунку обернена до величини інтервалу (r , r ). Тому найкращий результат буде тоді, коли інтервал становитиме величину 1%.

 

5. Узагальнююча порівняльна оцінка інноваційних проектів

Розглянуті показники оцінки економічної ефективності інноваційних проектів знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку, дозволяють оцінити дану ефективність з різних сторін і повинні враховуватися в комплексі. Таким чином необхідно скласти порівняльну таблицю 2. Для цього значення окремих показників ефективності приводяться в зіставних для всіх проектів одиницях виміру, а рангова значимість показників формується на регресивній основі (тобто найменша рангова значимість «одиниця» надається проекту з найкращим значенням розглянутого показника оцінки ефективності ).

  Узагальнююча порівняльна оцінка інноваційних  проектів за критерієм економічної ефективності здійснюється двома способами:

1. Перший спосіб оснований на визначенні сумарної рангової значимості всіх

розглянутих показників. Найкращими вважаються інноваційні проекти з найменшою сумою рангів.

2. Другий спосіб оснований на порівнянні окремих показників, які являються

для підприємства пріоритетними. Наприклад, пріоритетними обрані період окупності та чиста приведена вартість (цінність).

 

Таблиця 2 - Порівняльна оцінка інноваційних проектів

Проект	Чиста приведена вартість (NPV)		Індекс прибутковості (PI)		Період  окупності (РР)		Внутрішня норма  дохідності (ІRR)		∑
	Кількісне значення	Рангове  значення	Кількісне значення	Рангове  значення	Кількісне значення	Рангове  значення	Кількісне значення	Рангове  значення
А	1116	1	1.12	1	2.68	1	16.4	1	4
Б	1104	1.01	1.096	1.02	3.65	1.36	16.27	1.01	4.4

 

Висновок: найкращими вважаються інноваційний проект А, так як в нього найменша сума рангів.

 

 

 

 

 

СРИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Антонюк Л.Л., Поручник А.Н., Савчук В.С. Інновації: теорія, механізм розробки та комерціалізація. Монографія. – К.: КНЕУ, 2003. – 394 с.
2. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент: Учебн. пособ. для студ. вузов. – СПб.: Питер, 2001. – 303 с.
3. Валдайцев С.В. Антикризисное управление на основе инноваций: Учебн. пособ. – СПб.: Изд-во С. – Петербургского ун-та, 2001. – 231 с.
4. Валдайцев С.В. Управление инновационным бизнесом: Учебн. пособ. для экон. спец. вузов. – М.: ЮНИТИ–ДАНА, 2001. – 343 с., илл.
5. Василенко В.О. Інноваційний менеджмент: Навч. посібн. для студ. екон. спец. вузів / В.О. Василенко, В.Г. Шматько. – К.: ЦУЛ, 2003. – 439 с.
6. Гринев В.Ф. Инновационный менеджмент: Учебн. пособ. – К.: МАУП, 2001. – 148 с., илл.