Корпоративні інформаційні системи

Східноєвропейський  університет

економіки і менеджменту 

Кафедра Інформаційних технологій

та  Економічної кібернетики 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Контрольна  робота 

з навчальної дисципліни

«Корпоративні інформаційні системи» 
 

Варіант № 3 
 
 
 
 

Черкаси, 2011 
 
 

ЗМІСТ 
 

1. Класифікація  ІС за масштабом . 3
2. Сучасні додатки і технології баз даних . 4
3. Галузі у світі інформаційних систем, які оформлені стандартизацією . 5
4. Складові базової технології КІС  7
5. Схема архітектури мультибази даних із глобальною схемою . ………….7
6. Зміст поняття “економіко-математичні методи в нормуванні запасів”  8
7. Головні фактори управління персоналом методом коректувань та методом постановки завдань  9
8. Порівняльна характеристика Internet і Intranet. Зміст поняття “Extranet”  11
9. Корпоративна інформаційна система R/3  12
10. Інтерфейс, призначення та основні елементи корпоративної інформаційної системи MARKETING EXPERT  14
11. Перелік використаних джерел  22

1. Класифікація  ІС за масштабом

     За  масштабом ІС розрізняються таким  чином:

• одиночні або малі;
• групові або середні;
• корпоративні або великі.

     Одиночні інформаційні системи реалізуються на автономному комп’ютері, як правило, ПК. Така система може містити декілька простих прикладних розробок, пов’язаних спільним інформаційним фондом та розрахованих на роботу одного користувача або групи користувачів, що поділяють у часі одне робоче місце. До одиночних (малих) інформаційних систем відносяться системи рівня невеликого підприємства.

     Групові інформаційні системи орієнтовані на колективне використання інформації учасниками робочої групи (одного підрозділу). Загальний інформаційний фонд цих систем являє собою базу даних (БД), або сукупність файлів документів. Взаємодія користувачів у такому випадку відбувається через централізовану БД, або за допомогою мережної файлової системи, або через електронну пошту. Спільне використання інформації організується за допомогою блокувань записів і файлів.

     Корпоративні інформаційні системи є розвитком систем для робочих груп, орієнтованих на масштаб підприємства, які можуть підтримувати територіально рознесені вузли та мережі та має ієрархічну структуру з декількох рівнів.

     КІС, окрім забезпечення доступу до інформаційного фонду робочої групи, забезпечує доступ з будь-якого підрозділу до центральної або розподіленої бази даних підприємства (організації). Для таких систем характерна архітектура «клієнт-сервер» зі спеціалізацією серверів. 
 
 

2. Сучасні додатки і технології баз даних

     Сучасні технології БД є результатом розвитку протягом кількох останніх десятиліть способів обробки даних та керування  наявною інформацією. Обробка даних  розвивалася від примітивних  методів 50-х років до складних інтегрованих систем сьогодення. Перші системи обробки даних виконували лише канцелярську роботу, скорочуючи тим самим паперовий обіг. Новіші системи накопичували інформацію та здійснювали управління нею. Сьогодні для роботи з файлами баз даних використовують спеціальне програмне забезпечення – системи управління базами даних (СУБД). Засобами СУБД здійснюється наповнення бази даних, пошук необхідної інформації, отримання звітів, створення нових або видалення існуючих БД, експортування та імпортування даних тощо. Фактично під базою даних частіше розуміють не саму базу даних як сховище інформації, а її супровідне програмне забезпечення, тобто СУБД+БД.

     Практично всі сучасні персональні і  промислові СУБД побудовані за реляційним принципом. Для текстових і числових значень такі системи є ідеальним вибором. І лише коли мова заходить про зберігання крупних бінарних об’єктів, наприклад, відео- і аудіофайлів, такий тип СУБД виявляється неоптимальним у використанні. Більш прийнятними в цьому випадку виявляються об’єктно-орієнтовані СУБД.

     Серед найбільш яскравих представників систем управління базами даних можна відзначити: Lotus Approach, Microsoft Access, Borland Base, Borland Paradox, Microsoft Visual FoxPro, Microsoft Visual Basic, а також баз даних Microsoft SQL Server і Oracle, що використовуються в додатках, побудованих за технологією «клієнт-сервер». Фактично, у будь-якої сучасної СУБД існує аналог, що випускається іншою компанією, що має аналогічну область застосування і можливості, будь-який додаток здатний працювати з багатьма форматами представлення даних, здійснювати експорт та імпорт даних завдяки наявності великої кількості конвертерів. Загальноприйнятими, також, є технологи, що дозволяють використовувати можливості інших додатків, наприклад, текстових процесорів, пакетів побудови графіків і т.п., і вбудовані версії мов високого рівня (найчастіше – діалекти SQL і/або VBA) і засоби візуального програмування інтерфейсів. Тому вже немає істотного значення на якій мові і на основі якого пакету написано конкретний додаток, і який формат даних в ньому використовується. Більш того, стандартом «де-факто» стала «швидка розробка додатків» або RAD (Rapid Application Development), заснована на широкодекларованому в літературі «відкритому підході» – необхідність і можливість використання різних прикладних програм і технологій для розробки більш гнучких і потужних систем обробки даних. Тому в одному ряду з «класичними» СУБД все частіше згадуються мови програмування Visual Basic і C++, які дозволяють швидко створювати необхідні компоненти додатків, критичні за швидкості роботи, які важко, а іноді неможливо розробити засобами «класичних» СУБД. Сучасний підхід до управління базами даних передбачає також широке використання технології «клієнт-сервер». 

3. Галузі  у світі інформаційних  систем, які оформлені стандартизацією

     Сьогодні  неможливо розробити інформаційну систему без застосування міжнародних  стандартів.

     Якщо  раніше кожна фірма використовувала  свої власні стандарти на конструктивне  використання пристроїв і засобів  їх сполучення, то з переходом до відкритих систем розробка пристроїв стала виконуватися з використанням міжнародних стандартів на інтерфейси.

     Появлення систем на основі Internet/Intranet/Extranet знаменує собою процес витіснення рішень, що базуються на закритих технологіях (розроблені фірмою для власних потреб), та появу вимог до нових прикладних програм і навіть до зміни існуючих, з тим щоб вони працювали на основі відкритих стандартів.

     Офіційними  організаціями, що займаються стандартизацією у сфері ІС є: ANSI – в Америці, BSI – у Великобританії, AFNOR – у Франції JSA – в Японії, ISO – Міжнародна організація по стандартизації. Інтенсивні роботи в даному напрямку ведуться багатьма міжнародними організаціями, такими, як Міжнародний консультативний комітет з телефонії і телеграфії, Європейська асоціація виробників комп’ютерів (Europen Computer Manufactur Association – ЕСМА) та ін.

     Багато  з сучасних відкритих стандартів є стандартами де-факто, а не де-юре, що не зменшує їх практичної цінності. Офіційні організації, які займаються стандартизацією, не мають монополії на розроблення стандартів. Крім того, індустрія інформаційних технологій розвивається настільки стрімко, що стандарти де-юре не встигають за цим розвитком. Індустрія IT відбирає ті з них, які дійсно корисні для бізнесу. Саме вони стають реальними, або стандартами де-факто. Стандарти де-факто – це такі стандарти, які фактично застосовуються на ринку незалежно від того, санкціоновані вони чи ні яким-небудь офіційним органом. Як правило, це специфікації, що друкуються тим чи іншим консорціумом. Часто це стандарти Microsoft, Sun та інших фірм і корпорацій.

     Завдяки активній діяльності «Руху прихильників відкритих систем» у світі  інформаційних систем були сформовані рекомендації зі стандартизації сервісів у таких сферах:

• операційні системи;
• користувальницькі інтерфейси;
• програмування;
• керування даними;
• обмін даними;
• графіка;
• мережі.

     Ці  сфери охоплюються еталонними моделями.

     Однією  з еталонних моделей є «Профіль переносності додатків середовища відкритих систем» – OSE APP (Open Systems Environment Application Portability Profile), що підтримується американським Національним інститутом стандартів і технологій (NIST – National Institute of Standards and Technology). 

4. Складові  базової технології КІС

     Основу базисної технології КІС складають моделі і методи оптимізації як функціональної частини економічної системи, так і забезпечувальної. Основу функціональної частини складають моделі і методи, засновані на стандартах MRP і ERP.

     Базисна технологія обробки інформації в  КІС заснована на концепціях розподілу, розміщення і керування територіально розподіленими ресурсами в гетерогенному мережному середовищі обчислень. При цьому враховується розподіл наборів даних на операційні та аналітичні, застосування Web-технологій не тільки для публікації даних, але і для їх обробки.

     Перспективними  для підприємств є аналітичні або інтелектуальні системи – Business Intelligence, що реалізують технології Data Mining.

     Сучасні технології повинні забезпечувати:

• високу швидкість відповідей на запити;
• підтримку великої кількості користувачів без різкого зростання витрат ресурсів як в однопроцесорних, так і в багатопроцесорних системах;
• гнучкість при реалізації швидких відповідей на запити (як заплановані, так і незаплановані) без попереднього настроювання;
• ефективне керування великими обсягами даних.

5. Схема архітектури мультибази даних із глобальною схемою

     Багато  інформаційні системи розвиваються незалежно, спираючись на власні реалізації СУБД. Пізніше, коли з’являється необхідність «інтегрувати» ці автономні і часто різнорідні системи, виникають серйозні труднощі. Системи, які надають доступ до подібних, незалежно розробленим різнорідним базам даних, називаються мультибазами даних (multidatabase system).

     Система мультибаз даних – це розподілена система, яка служить зовнішнім інтерфейсом для доступу до безлічі локальних СУБД або структурується як глобальний рівень над локальними СУБД.

     На  рівні систем мультибаз даних  додається неоднорідність і як і  раніше використовується глобальна  схема. Як і у випадку з однорідними  розподіленими БД клієнтські програми оперують з глобальною схемою, як з великою централізованою БД. Все відображення локальної БД і вміст обробляється засобами глобального рівня. Однак на відміну від однорідних розподілених БД мультибази даних з глобальною схемою не мають функції СУБД, що дозволяють підтримувати відображення і інтерфейс між локальними та глобальними рівнем (у зв’язку з неоднорідністю). Використання глобальної схеми в концептуальному відношенні виділити досить просто, але на практиці пов’язане з серйозними проблемами.

     Глобальна схема повинна містити всі  дані.

     Всі зміни в локальній БД повинні  поширюватися на глобальну схему.

     Клієнтські  програми самі можуть бути розподілені  на безліч вузлів. Це означає, що для  здійснення будь-які операції над  локальною БД необхідний доступ до глобальної схеми. У цьому випадку глобальна схема може бути централізована.

     Існує також альтернативний підхід, при  якому глобальна схема розподілена  по всіх вузлах мережі. Недолік підходу: всі зміни в глобальній схемі  доведеться поширювати по всіх вузлах мережі. 

6. Зміст поняття «економіко-математичні методи в нормуванні запасів»

     При визначенні норм товарних запасів використовують три групи методів: евристичні методи, методи техніко-економічних розрахунків і економіко-математичні методи.

     В основі економіко-математичних методів  лежить застосування апарату математичної статистики. Незважаючи на значну трудомісткість та складність розрахунків, економіко-математичні  методи все ширше використовуються в практичній діяльності з управління запасами, особливо на великих торгових підприємствах та в оптовій ланці.

     Безліч  реальних ситуацій зумовлює велику кількість варіантів нормування товарних запасів на основі застосування математичної статистики. Більшість з них базується на статистичному вивченні закономірностей зміни споживчого попиту, його розміру та структури, інших факторів, що визначають потребу підприємства у створенні товарних запасів.

     Економіко-математичні  методи в нормуванні запасів припускають, що попит на товари або продукцію  найчастіше являє собою випадковий процес, який може бути описаний методами математичної статистики. Одним з найбільш простих економіко-математичних методів визначення розміру запасу є метод екстраполяції, що дозволяє перенести темпи, що склалися в утворенні запасів у минулому, на майбутнє. 

7. Головні фактори управління персоналом методом  коректувань та методом  постановки завдань

     Принципи  і системи управління персоналом відбивають організаційні заходи, що дозволяють створити передумови для  впровадження стилю управління, орієнтованого на виконання задач або такого, що враховує особистість співробітника.

     Нижче наведені найважливіші принципи менеджменту.

1. Management by Exception – керівництво за допомогою коректувань.

     Цей принцип припускає, що:

• керівник занадто активно бере участь у безпосередньому рішенні задач, тому в нього практично не залишається часу на власне керівництво підлеглими співробітниками. Таке перевантаження – результат відсутності готовності делегувати свої повноваження;
• підлеглі працюють ефективніше, якщо їм надано більше самостійності у сфері їх компетенції.

     Цей принцип вимагає значного делегування  задач на підпорядковані рівні, але  при цьому необхідно точно  визначити межі їх компетенції. З  одного боку, керівник не має права  в рамках останніх вирішувати за своїх підлеглих; з іншого боку – підлеглі повинні самостійно діяти в межах заданих зверху рамок, що може перешкоджати їх мотивації і вияву їх здібностей. Начальник має право втручатися в процес виконання його підлеглими своїх функцій лише у випадку надзвичайних ситуацій. Складною проблемою є розмежування останніх зі сферою компетенції, встановленої для підлеглих. Критеріями такого розмежування можуть бути перевищення визначеного обсягу інвестицій або величини заданої собівартості. У будь-якому випадку це розмежування повинне час від часу уточнюватися. Інша проблема – втручання керівника, породжене необхідністю виправити помилкові дії підлеглих, успіхи ж їх залишаються непоміченими.

2. Management by Objectives – керівництво за допомогою постановки задач.

     Цей принцип припускає, що:

• цілі підприємства повинні регулярно уточнюватися або формулюватися заново, інакше виникає небезпека бюрократичного паралічу;
• формування й уточнення цілей повинно здійснюватися спільно керівниками та їх підлеглими. Це підвищує мотивацію і почуття відповідальності виконавців, а також реальність самих цілей;
• цілі повинні мати кількісну визначеність в інтересах більш ефективного контролю їх досягнення;
• цілі різних підрозділів підприємства мають бути погоджені між собою. Вища мета розчленовується на часткові цілі, між якими не може бути конкуренції.

     Зверху  повинна ставитися спільна задача, а шляхи її розв’язання вибирає сам співробітник під власну відповідальність. Ціль може залишитися недосягнутою з об’єктивних або суб’єктивних причин. У першому випадку її треба скоректувати, у другому – здійснити заходи по відношенню до виконавців.

     Необхідність  оперативного керування великим  колективом вимагає розробки автоматизованої  системи з можливостями СППР, яка  б дозволяла, крім інших задач, сигналізувати керівникові не тільки про прорахунки, але й про вдалі дії підлеглих. 

8. Порівняльна характеристика Internet і Intranet. Зміст поняття  “Extranet”

     Internet є широко відомим прикладом  глобальної відкритої гетерогенної  системи, яку можна розглядати  не тільки як телекомунікаційну магістраль для підключення до різноманітних за функціями, складністю і мережними середовищами систем. Набір її послуг і технологій дозволяє вважати її глобальною системою, відкритою для нових підключень з метою обміну відкритою (дозволеною до обміну) інформацією.

     Прикладом системи на основі гетерогенного  мережного середовища є корпоративна ІС. Корпоративна ІС є автономною, закритою для сторонніх системою, що підкреслюється найменуванням її мережного середовища Intranet (внутрішня мережа). її компоненти є відкритими відносно одна до одної підсистемами. Іншими словами, корпоративна ІС є закритою для інших систем і відкритою зсередини.

     У Intranet є багато спільного з Internet, а  саме:

• неоднорідне мережне середовище;
• з корпоративної мережі можна не тільки на звичайних правах підключатися до ресурсів Internet, але і власні територіально віддалені компоненти цієї інкапсулірованої системи з’єднувати одна з одною каналами Internet;
• в Intranet використовуються технології обробки інформації Internet.

     Усе це дозволяє називати Intranet як «внутрішній Internet».

     При цьому не повинне скластися враження, що при «погляді зсередини» корпоративна ІС є повним аналогом системи Internet. Розрізняє їх те, що:

• по-перше, Intranet є антиподом Internet у розумінні ізоляції і неприступності для вільного стороннього підключення;
• друга і головна відмінність корпоративної ІС від Internet як системи, полягає в тому, що властивість відкритості компонент корпоративної ІС базується не тільки на можливості безперешкодного інтерфейсу її підсистем за допомогою засобів телекомунікації, а й на оптимальній організації усіх видів забезпечення ІС і, в першу чергу, на оптимальній організації збереження і доступу до даних, що дозволяє інтегрувати її компоненти в єдину систему.

     Незалежно від цілей, функцій, масштабів, поколінь технічного і програмного видів забезпечення ІС повинна бути стійкою стосовно внутрішніх і зовнішніх збурювань. Стійкість ІС базується і на оптимальній організації збереження, доступу, передачі й обробки даних.

     Мережа Extranet виділена як самостійний варіант мережі, що підтримує зв’язок між різними підприємствами або корпораціями. В цьому разі передбачається множина спеціальних апаратних та програмних засобів захисту інформації від втручання в інформаційний простір окремої корпорації. 

9. Корпоративна  інформаційна система R/3

     Корпоративна  інформаційна система SAP R/3 – це інтегрований комплекс програмних засобів корпоративного управління, що поєднує стандартні організаційно-економічні функції та спеціалізовані за галузями господарчі процеси. На сьогодні це одна з найпотужніших і функціонально розвинутих КІС, яку розробила німецька компанія SAP AG (Systems Applications Products), штаб-квартира якої знаходиться в місті Вальдорф. Система R/3 реалізована на базі сучасної клієнт-серверної архітектури (трирівневої), що дає можливість організувати ефективне розподілене оброблення інформації та працювати на різних моделях обчислювальної техніки, має гнучкий інтерфейс користувача і понад 30 мовних варіантів, зокрема й український.

     До  складу R/3 входять додатки в галузі обліку і звітності, контролінгу, організації  виробництва, управління матеріальними потоками, а також у сфері забезпечення якості, техобслуговування і ремонту устаткування, збуту, управління персоналом і проектами. Система дає змогу інтегрувати всі господарські процеси в єдину систему планування, управління і контролю діяльності підприємства. Спеціалізований набір рішень надає понад 100 готових сценаріїв для різних галузей, які відображають близько 1000 різних виробничих, організаційних і технологічних процесів для сфери діяльності будь-якого підприємства. Важливою характеристикою R/3 є те, що вона може працювати в умовах інфляції та підтримувати розрахунки у декількох валютах. R/3 побудована за модульним принципом. Модулі можуть бути використані як окремо, так і в комбінації з іншими.

     За  основними функціональними сферами система R/3 поділяється на три напрямки:

• облік і звітність;
• логістика;
• управління персоналом.

     Облік і звітність. Система обліку і звітності R/3 є єдиною концепцією, що відображає всі аспекти фінансів, управління інвестиціями, контролінгу, фінансового менеджменту й контролінгу підприємства. Найважливіші її модулі такі: фінансова бухгалтерія, бухгалтерський облік основних засобів, контролінг, управління інвестиціями, фінансовий менеджмент, контролінг підприємства.

     Система логістики в R/3 надає підприємствам будь-якого розміру і профілю передові рішення, що дозволяють підвищити продуктивність, ефективність та якість господарських процесів і одночасно знизити витрати і час на збут продукції.

     Управління  персоналом – це потужний інтегрований прикладний компонент системи R/3, що забезпечує оптимальну підтримку всіх пов’язаних із персоналом завдань підприємства та його адміністративних відділів. Він охоплює такі модулі: менеджмент персоналу, управління тимчасовими даними, розрахунок заробітної плати й управління заходами. 

10. Інтерфейс, призначення та основні  елементи корпоративної  інформаційної системи MARKETING EXPERT

1. Призначення та основні можливості Marketing Expert

     Пакет Marketing Expert задуманий його творцями, як система, що описує динамічну ринкову модель, простіше кажучи, систему оцінки якісних і кількісних параметрів ринку в їх взаємозв’язку. Такі моделі передбачають наявність ряду параметрів, що зв’язують окремі складові ринку в єдину схему аналізу, а також підлеглі змінні, котрі описує часовий ряд.

     Система підтримки прийняття рішень (СППР) Marketing Expert призначена для розробки стратегічного  і тактичного планів маркетингу, а  також для контролю виконання  цих планів.

     СППР  застосовна на підприємствах будь-якого  масштабу, галузі та інфраструктури. При цьому користувачеві (маркетологу) надаються такі основні можливості:

• моделювання діяльності компанії зі складною збутовою структурою. Передбачається, що компанія виступає одночасно на декількох ринках, має конкурентів і проводить заходи маркетингового комплексу (marketing mix) для цільових груп споживачів;
• сегментний аналіз прибутковості (шляхом обчислення доходів і витрат будь-якого сегменту ринку або структурного елементу);
• багатокритеріальний аудит маркетингу одночасно за кількісними і якісними критеріями на основі порівняльного аналізу і відбору об’єктів (сегменти ринку, інфраструктурні елементи компанії);
• вибір мети і пошук стратегії її досягнення шляхом побудови матричних моделей BCG і DPM для вироблення стратегічних рекомендацій з номенклатури продукції та привабливості сегментів ринку;
• багатоваріантний аналіз ризику та невизначеності за рахунок варіації зовнішніх факторів (обсяг ринку, частка ринку) за рахунок варіації локальних факторів (витрати маркетингу, змінні виробничі витрати, доходи від продажів);
• підбір варіантів цін покриття загальних витрат для групи товарів із заданого прибутку компанії;
• актуалізація даних у міру виконання плану шляхом введення фактичних даних і порівняння їх з плановими показниками;
• оптимальний розподіл бюджету маркетингу за допомогою процедур багатокритеріальної оптимізації.

2. Інформаційні  продукти та ресурси програми Marketing Expert

     П’ятирічний або трирічний стратегічний план маркетингу є основою довгострокового корпоративного бізнес-планування з визначенням кількісних цілей і стратегії їх досягнення. Стратегічний маркетинговий план повинен видати обґрунтовані довгострокові маркетингові орієнтири у вигляді даних для планування виробництва і фінансів.

     Планування  маркетингу на стратегічному рівні  має починатися з аудиту маркетингу. Робота з програмою також починається з першого етапу аудиту маркетингу – виявлення і побудови в графічному вигляді сформований на даний момент сегментної структури збутової діяльності підприємства.