Легкі метали ,сплави на їх основі

 

 

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ 

ПРИДНІПРОВСЬКА  ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА

ТА АРХІТЕКТУРИ

 

Кафедра менеджмента, маркетинга і управління проетами і логістики

  

 

 

 

 

 

 

 

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з дисципліни «Товарознавство»

 

 

 

Тема: «Легкі метали ,сплави на їх основі»

 

 

 

 

 

Виконала: ст. гр. V – 8/1                                                           Заброда А. А.

 

 

Перевірила:        Котуранова Т.В.

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпропетровськ 2012р.

Зміст

Вступ	4
Розділ 1. Основні властивості, маркування, особливості використання	5
1.2. Алюміній та їх сплави
1.3. Деформуючі алюмінієві сплави
1.4. Ливарні алюмінієві сплави
1.5. Магній та її сплави
1.6. Сплави з урахуванням магнію
1.7. Титан. Його властивості, застосування та маркування
Розділ 2. Умови поставки, транспортування, зберігання	15
Розділ 3. Сучасний стан галузі й українських заводів-виготовлювачів	22
3.1.Алюмінієва промисловість
3.2. Титатнова промисловість
Розділ 4. Практичне завдання:	24
4.1. Виконайте арифметичними діями перевірку контрольної цифри штрихового коду для впевненого «зчитування» коду сканером: 8300343001552 Визначте кожну складову групу цифр штрихового коду, що складається з 13 цифр.
4.2. Визначте новизну (оновлення) асортименту в салоні-магазині, якщо відома загальна кількість продукції (1020 моделей), а надходження нових моделей становить 350.
4.3. Визначте коефіцієнт стійкості спортивних товарів, якщо всього спортивних товарів є 179 найменувань, а після маркетингових досліджень встановлено, що стійким попитом користується лише 46 найменувань.
4.4. Визначте коефіцієнт оптимального асортименту, якщо відомо, що витрати на проектування, розробку, виробництво, доведення асортименту до споживача становить 140 тис. грн., а корисний ефект за призначенням – 30 тис. грн.
4.5. Визначте широту асортименту купальних костюмів, якщо відомо, що весь товар купальників у наявності становить 88 найменувань, а за каталогом має бути 120.
Висновок	26
Список  використаної літератури	28

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Метали - клас хімічних елементів  з певними хімічними і фізичними  властивостями: метали добре проводять  електрику і тепло, непрозорі, але  можуть відбивати світло; ковкі, що дозволяє надавати виробам з них  потрібну форму і розкатувати  в плоскі пластинки, пластичні, що дає  можливість витягати тонкий дріт.

Металами є прості речовини більшості хімічних елементів (приблизно 80 %). Найпоширенішим хімічним елементом-металом, у земній корі є алюміній.

Широко використовуються такі типи металів:

• чорні метали — залізо, манган, хром.
• дорогоцінні метали: золото, срібло і платина, використовуються переважно в ювелірній промисловості;
• важкі метали: мідь, цинк, олово і свинець, застосовуються в машинобудуванні;
• рідкісні важкі метали: нікель, кадмій, вольфрам, молібден, манган, кобальт, ванадій, вісмут, використовуються в сплавах з важкими металами;
• легкі метали: алюміній, титан і магній;
• лужні метали: калій, натрій і літій
• лужноземельні метали: кальцій, барій і стронцій, застосовуються в хімії

В даній контрольній роботі я буду розповідати про легкі  метали: алюміній, титан та магній. Взагалі  найменування легких металів 12, але  я буду акцентувати тільки на три  найпоширеніших метали як алюміній, титан  та магній.

 

 

 

 

 

1. Основні властивості, маркування, особливості використання

 

Легкі метали , метали, що володіють малою щільністю (таблиця 1). Л. м. широко поширені в природі (більше 20% по масі). Унаслідок високої хімічної активності вони зустрічаються лише у вигляді вельми міцних з'єднань. Початок розвитку металургії Л. м. відноситься до середини 19 ст Основні способи здобуття Л. м. – електроліз розплавлених солей, металлотермія і електротермія .  Л. м. застосовуються головним чином для виробництва легких сплавів .  Найважливіші Л. м. – алюміній, магній, титан, берилій, літій.

Таблиця 1

Назва	Хімічний знак	Атомний номер	Щільність при 20°c,  кг/м 3
Літій	Li	3	534
Берілій	Ве	4	1847,7
Натрій	Na	11	968,4
Магній	Mg	12	1739
Алюміній	Al	13	2698,9
Калій	K	19	862
Кальцій	Ca	20	1540
Титан	Ti	22	4505
Рубідій	Rb	37	1532
Стронцій	Sr	38	2630
Цезій	Cs	55	1900
Барій	Ba	56	3760

Прикладна наука, що вивчає у взаємозв’язку склад, будову та властивості металів і сплавів, встановлює залежність будови і властивостей від методів виробництва та обробки  металів і сплавів, а також  зміну їх під впливом механічних, термічних та інших зовнішніх  дій на метали  називається металознавство.

Властивість (property, quality) – це сукупність характеристик металів і сплавів від яких залежить придатність виготовлення деталей та конструкцій. Одні з них легкі (магній, алюміній, титан). Міцність є одним з головних факторів при вироблені металу для виготовлення деталей, але не всі однаково міцні. Розрізняють фізичні, хімічні, механічні та технологічні властивості металів:

А) Фізичні властивості металів проявляються при дії фізичних явищ, які діючи на метал, не змінюють його складу.  Наприклад, при нагріванні метал розплавляється, але його склад залишається попереднім.

Густина (solidity, strength) – величина, яка дорівнює відношенню маси металу до займаного ним об’єму. Наприклад, густина заліза дорівнює 7800 кг/м3, алюмінію 2700 кг/м3, свинцю 11300 кг/м3.

Кольором називається здатність металів відбивати світлові промені, що на них попадають. Промені світла, відбиті від різних металів, діють на органи зору по-різному, що створює відчуття того чи іншого кольору. Наприклад, мідь має рожево-червоний колір, алюміній – білий.

Теплопровідністю (heat/thermalconductivity) називають здатність металів проводити тепло. Чим більша теплопровідність, тим швидше тепло поширюється по металу при його нагріванні і віддається ним при охолодженні. Високу теплопровідність мають мідь та алюміній.

Теплоємність (thermal/heatcapacity) визначає кількість тепла, необхідного для нагрівання металу на 10.

Плавлення (melting) – це процес переходу металу з твердого стану в рідкий. Метали із високою температурою плавлення вважають тугоплавкими (вольфрам, хром, платина), а метали з низькою температурою плавлення належать до легкоплавких (олово, свинець).

Теплове (термічне) розширення означає здатність металу, що нагрівається, збільшувати свої розміри.

Електропровідністю називають здатність металу проводити електричний струм. Хорошими провідниками струму є срібло, мідь, алюміній. Деякі метали і сплави (ніхром) чинять електричному струму великий опір.

Б) Хімічні властивості. Це – здатність металів і сплавів взаємодіяти з навколишнім середовищем, вступати в хімічні сполучення, розчинятися, кородувати, чинити опір дії агресивних середовищ. Найбільш важливі з них – це окислення на повітрі, кислотостійкість, лугостійкість, жароміцність.

В) Механічні властивості пов’язані з поняттям про навантаження, деформацію та напруження. Від механічних властивостей металу залежить його поведінка при деформації і руйнуванні під дією зовнішніх сил конструкцій чи деталей. Цим властивостям буде детально розглянуто далі, бо саме їм приділена основна увага в цьому розділі.

Міцність (durability) – це властивість металів, не руйнуючись, чинити опір дії прикладених зовнішніх сил. Міцність металів характеризується умовною величиною – межею міцності. Межею міцності є навантаження , яке прикладене до зразка в момент розриву, віднесене до площі поперечного перерізу зразка:

- cтиснення

- розтяг

 

- кручення

- зріз

- вигин 

 

Пружність (resilience)  - здатність металів змінювати свою форму під дією зовнішніх сил і відновлювати її після припинення  дії цих сил. Відношення навантаження, при якому зразок починає мати залишкові подовження, до площини його поперечного перерізу називається межею пружності.

Пластичність (plasticity) - здатність металів, не руйнуючись, змінювати під дією зовнішніх сил свою форму, після припинення дії сил. Сталь у значній мірі пластична, а при нагріванні її пластичність зростає. Цю властивість використовують при одержанні виробів шляхом прокату та кування.

Втомлюваність (tiredness) – зміна механічних і фізичних властивостей матеріалів під дією сил, циклічно змінюються під час напружень та деформацій. В умовах дії таких навантажень в працюючих деталях утворюються і розвиваються тріщини, які приводять до повного руйнування деталей. Подібні руйнування небезпечні тим, що можуть проходити під дією напруг значно менших границь міцності і текучості.

Крихкість (fragile) – властивість металу руйнуватись відразу після дії прикладених до нього сил, не показуючи жодних ознак деформації (чавун).

Твердість (hardness) – здатність металу чинити опір вдавленню в нього іншого, більш твердого матеріалу. 

Г)Технологічні властивості визначають здатність металів отримувати ту чи іншу обробку. До технологічних властивостей металів належать: обробка різанням, ковкість, рідкотекучість, усадка, зварюваність.

Ковкістю (malleable) називається здатність металів, не руйнуючись, приймати потрібну форму під дією зовнішніх сил. Сталь у нагрітому стані має хорошу ковкість.

Рідко текучістю (seldom-fluidity) називається здатність розплавлених металів заповнювати ливарні форми.

Усадкою (shrinkage) називається здатність розплавлених металів зменшувати свій об’єм при охолодженні. Ця властивість має значення в ливарній справі. Моделі виливків виготовляють з урахуванням усадки, тобто більших розмірів ніж розміри виливка. Крім того, усадка призводить до утворення тріщин у виливках. Найменшу усадку мають сірий чавун, цинкові і алюмінієві сплави.

Обробка різанням – це здатність металів піддаватися дії різальних інструментів. Зважаючи на меншу твердість, деякі кольорові метали легше обробляти різанням, ніж чорні

Зварюваністю називається здатність металів міцно з’єднуватися шляхом розплавлення місця з’єднання. Добре зварюються сталі з низьким вмістом вуглецю. Чавун і сплави кольорових металів зварюються значно складніше.

 

1.2. Алюміній та її сплави

 

Алюміній – метал сріблисто-білого кольору. Температура плавлення 650°С. Алюміній має кристалічну ГЦК грати. Алюміній має електричну проводимість, складової 65% електричної проводимістю міді. Алюміній займає 3 місце з розповсюдження в земної корі після кисню і кремнію. Алюміній стійкий проти атмосферної корозії завдяки освіті з його поверхні щільноокисной плівки. Найважливіша особливість алюмінію є низька щільність –2,7г/см3 проти 7,8г/см3 для заліза і 8,94г/см3 для міді. Має хорошу тепло- і електропровідність. Добре обробляється тиском.

Маркируется буквою та цифрою. Алюміній особливої чистоти має марку А999 – зміст Al у цій марці 99,999%. Алюміній високої чистоти – А99,А95 містять Al 99,99% і 99,95% відповідно. Технічний алюміній – А85,А8,А7 та інших.

Застосовується в великій промисловості виготовлення провідників струму, у харчовій та хімічної промисловості. Алюміній не стійкий у кислому і лужної середовищі, тому алюмінієва посуд немає для маринадів, солений, кисломолочних продуктів. Застосовується як раскислителя під час виробництва стали, для алитированія деталей з метою підвищення їх жаростійкості. У чистому вигляді застосовується рідко через низьку міцності – 50МПа.

1.3. Деформуючі алюмінієві сплави

 

Залежно від можливості термічного зміцнення деформируемие алюмінієві сплави поділяються на неупрочняемие іупрочняемие термічної обробкою.

До сплавів, зміцнювальним т/о ставляться сплави Al зMn (>АМц1), і сплави Al зMg (>AМг 2,АМг3). Цифра – умовний номер марки.

Ці сплави добре зварюються, мають високими пластичними властивостями  і коррозионной стійкістю, але невисокою міцністю. Сплави цієї групи застосовуються як листового матеріалу, використовуваного виготовлення складних формою виробів, одержуваних холодної та гарячої штампуванням і прокаткою. Вироби, одержувані глибокої витяжкою, клепки, рами тощо.

Сплави, зміцнювальним т/о, широко застосовують у машинобудуванні, особливо у літакобудуванні, т.к. мають малою питомою вагою за досить високих механічних властивості. До них належать:

• Дуралюміни – основні легирующі компоненти - мідь і магній;
• Д1 – лопаті повітряних гвинтів, Д16 – обшивки, шпангоути, лонжерони літаків, Д17 – основний заклепочний сплав;
• Високопрочні сплави – В95,В96 поруч із міддю і на магній містять ще значну кількість цинку. Застосовують для високонагружаючих конструкцій;
• Сплави підвищеної пластичності і коррозионной стійкості – АВ, АД31, АД33. Лопаті вертольотів, штамповані і ковані деталі складної конфігурації.

 

 

 

1.4. Ливарні алюмінієві сплави

 

Найширше поширені сплави системи Al-Si-силумини.

Силумин має поєднання високих ливарних і механічних властивостей, малий питому вагу. Типовий силумін сплав АЛ2 (АК12) містить 10-13% Si, Подвергается загартуванню і старіння (АК7 (АЛ9),АК9 (АЛ4).

 

1.5. Магній та її сплави

 

Магній – метал сріблисто-білого кольору. Температура плавління магнію 650°С. Кристалічна решітка гексагональна. Відрізняється низькою щільністю (1,74г/см3), добра оброблюваність різанням, здатністю сприймати ударні і гасити вібраційні навантаження.

Залежно від змісту домішок  встановлено такі марки магнію: Мг96 (99,96%Mg), Мг95 (99,95%Mg), Мг90 (99,90%Mg), магній високої чистоти (99,9999%Mg).

Магній хімічно активний метал, легко окислюється надворі. Чистий магній через низьких механічних властивостей (тимчасове опір 100-190МПа, відносне подовження 6-17%, твердість 30-40НВ) як конструкційний матеріал мало застосовують. Його використовують до піротехніки, у хімічній промисловості для синтезу органічних сполук, в металургії різних металів і сплавів як роскиснювач, восстановитель і легуючий елемент.

 

1.6. Сплави з урахуванням магнію

 

Перевагою магнієвих сплавів є висока питома міцність. Межа міцності магнієвих сплавів сягає 250-400 МПа при щільності менше двох грам на кубічний сантиметр. Сплави в гарячому стані добре куються, прокочуються і пресуються. Магнієві сплави добре обробляються різанням (краще, ніж стали, алюмінієві і мідних сплавів), добре шліфуються і поліруються.

Задовільно зварюються контактною та дугового зварюванням серед захисних газів.

До вад магнієвих сплавів  поруч із низькокоризуючою стійкістю та малим модулем пружності слід віднести погані ливарні властивості, схильність до газонасищєністю, окислювання і запаленню за її приготуванні.

По механічним властивостями  магнієві сплави поділяють на сплави невисокою і середній міцності, високопрочні і жароміцні, по схильність до зміцнення з допомогою термічної обробки – на упрочненні і не упрочнювані.

Деформуючі магнієві сплави. У сплавах МА1 і МА8 основним легирующим елементом є марганець. Термічною обробкою ці сплави не упрочнюються, мають доброю коризуючою стійкістю та зварюваністю. Сплави МА2-1 і МА5 ставляться до системи Mg-Al-Zn-Mn. Алюміній і цинк підвищують міцність сплавів, надають хорошу технологічну пластичність, що дозволяє виготовляти їх важкі, ковані і штамповані деталі складної форми (крильчатки і жалюзі капота літака). Сплави системи Mg-Zn, додатково леговані цирконієм (МА14), кадмієм, рідкоземельними металами (МА15, МА19 та інших) належать до високопрочних магнієвим сплавів. Їх застосовують для не зварюваних сильно навантажених деталей (обшивки літаків, деталей вантажопідйомних машин, автомобілів, ткацьких верстатів та інших.).

Ливарні магнієві сплави. Найбільше застосування знайшли сплави системи Mg-Al-Zn (>МЛ5,МЛ6). Вони широко застосовуються у літакобудуванні (корпусу приладів, насосів, коробок передач, ліхтарі і відчиняються двері кабін тощо), ракетній техніці (корпусу ракет, обтічники, паливні і кисневі баки, стабілізатори), конструкціях автомобілів, особливо гоночних (корпусу, колеса, помпи та інших.), в приладобудуванні (корпуси та деталі приладів). У результаті малої здатність до поглинання теплових нейтронів магнієві сплави використав атомної техніці, а завдяки високоїдемпфирующей здібності – під час виробництва кожухів для електронної апаратури.

Більше високими технологічними і механічними властивостями  мають сплави магнію з цинком і цирконієм (МЛ 12), і навіть сплави, додатково леговані кадмієм (МЛ8), рідкоземельними металами (МЛ9, МЛ10). Дані сплави застосовують для навантажених деталей літаків і авіадвигунів (корпусів компресорів, картеров, ферм шасі, колонок управління та інших.).

Магнієві сплави піддаються наступним видам термічної обробки: Т1 – старіння,Т2 – відпал,Т4 – гомогенізація і гарт надворі,Т6 – гомогенізація, гарт надворі і старіння,Т61 – гомогенізація, гарт в води і старіння.

 

1.7. Титан. Його властивості, застосування та маркування

 

Титан входить до складу більш ніж 70 мінералів і є одним з найпоширеніших елементів - вміст його в земній корі становить приблизно 0,6%. За зовнішнім виглядом титан схожий на сталь. Чистий метал пластичний і легко піддається механічній обробці тиском.

Титан існує в двох модифікаціях: до 882 ° С у вигляді модифікації  α з гексагональної щільно упакованої кристалічної гратами, а вище 882 ° С стійкістю є модифікація β об'ємно-центрованою кубічними гратами.

 Титан поєднує велику  міцність з малою щільністю  і високою корозійною стійкістю.  Завдяки цьому у багатьох випадках він має значні переваги перед такими основними конструкційними матеріалами, як сталь і алюміній. Ряд титанових сплавів по міцності в два рази перевершує сталь при значно меншої щільності і кращої корозійної стійкості. Однак через низьку теплопровідності утруднюється його застосування для конструкцій і деталей, що працюють в умовах великих температурних перепадів, і при роботі на термічну втому. До недоліків титану як конструкційний матеріал слід віднести також відносно низький модуль нормальної пружності.

Механічні властивості сильно залежать від чистоти металу і  попередньої механічної і термічної  обробки. Титан високої чистоти володіє хорошими пластичними властивостями.

Характерна властивість титану - здатність активно поглинати гази - кисень, азот і водень. Ці гази до відомих меж розчиняються в титані. Вже невеликі домішки кисню та азоту знижують пластичні властивості титану. Незначна домішка водню (0, 01-0, 005%) помітно підвищує крихкість титану.

Як конструкційний матеріал титан найбільше застосування знаходить в авіації, ракетній техніці, при спорудженні морських суден, в приладобудуванні та машинобудуванні. Титан і його сплави зберігають високі міцнісні характеристики при високих температурах і тому з успіхом можуть застосовуватися для виготовлення деталей, що піддаються високотемпературному нагріванню. Так, з його сплавів виготовляють зовнішні частини літаків (мотогондоли, елерони, керма повороту) і багато інші вузли й деталі - від двигуна до болтів і гайок. Наприклад, якщо в одному з двигунів замінити сталеві болти на титанові, то маса двигуна знизиться майже на 100 кг.

Оксид титану використовується для приготування титанових білил. Такими білилами можна забарвити в кілька разів велику поверхню, чим тим же кількістю свинцевого чи цинкового білила. До того ж титанові білила не отруйні. Титан широко застосовують у металургії, в тому числі в якості легуючого елемента в нержавіючих і жаростійких сталях. Добавки титану в сплави алюмінію, нікелю та міді підвищують їх міцність. Він є складовою частиною твердих сплавів для різальних інструментів, також успіхом користуються хірургічні інструменти із сплавів титану. Двоокис титану використовують для обмазки зварювальних електродів. Чотирихлористий титан (тетрахлорид) застосовують у військовій справі для створення димових завіс, а в мирний час для обкурювання рослин під час весняних заморозків.

В електротехніці і радіотехніці використовують порошкоподібний титан  в якості поглинача газів - при  нагріванні до 500 ° С титан енергійно  поглинає гази і тим самим забезпечує в замкнутому об’ємі високий вакуум.

Титан в ряді випадків є незамінним матеріалом в хімічній промисловості та у суднобудуванні. З нього виготовляють деталі, призначені для перекачування агресивних рідин, теплообмінники, що працюють в корозійно активних середовищах, підвісні пристрої, використовувані при анодування різних деталей. Титан інертний в електролітах та інших рідинах, застосовуваних у гальваностегії, і тому придатний для виготовлення різних деталей гальванічних ванн. Його широко використовують при виготовленні гідрометалургійної апаратури для нікелево-кобальтових заводів, так як він має високу стійкість проти корозії і ерозії в контакті з нікелевими і кобальтовими шламами при високих температурах і тисках.

Кольорове маркування титану:

2. Умови поставки, транспортування, зберігання

 

1. Металеві конструкції для будинків і промислових споруд можуть надходити на будівельні майданчики у вигляді окремих ланок і деталей (так званих «відправних елементів») або повністю підготовленими до монтажу.
2. На кожній конструкції («відправному елементі») повинні бути нанесені необхідні маркірувальні знаки:

• номер замовлення;
• умовне позначення, що прийняте в стандартах конкретних типів конструкцій або відображене в кресленнях.

3. ДБН Г.1-4-95 4.3  Перед відвантаженням виготовлені на заводі металеві конструкції потрібно обґрунтувати, а фрезеровані торці і внутрішні стінки отворів для болтів змастити маслом - технічним вазеліном або мастилом, що вказане в робочих кресленнях.

Отвори для шарнірів повинні  бути захищеними дерев'яними  заглушками.

4. Перевезення конструкцій допускається будь-яким видом транспорту за умови захисту їх від забруднення і механічних пошкоджень.

Підприємство-виготовлювач повинно складати схеми розміщення конструкцій на транспортних засобах  та їх закріплення при перевезенні.

5. Для приймання, зберігання і підготовки металевих конструкцій до монтажу при великих обсягах монтажних робіт доцільно на будівельному майданчику організувати центральний склад-базу або приоб'єктний склад. Базу потрібно оснастити кранами необхідної вантажопідйомності та іншими механізмами, стелажами і засобами зв'язку.
6. До подачі конструкцій з складу на монтаж потрібно виконати такі роботи:

• відсортувати їх за об'єктами, марками і черзі монтажу;
• оглянути, виявити пошкодження і ліквідувати їх;
• підготувати конструкції до монтажу (обчистити від іржі та забруднення і при необхідності укрупнити);
• нанести на елементи конструкцій необхідні риски, знаки, позначити місця стропування, вказати центри ваги;
• забезпечити конструкції монтажними пристроями, а опорні частини обчистити і змастити густими мастилами;
• пофарбувати в заданий колір.

7. Ферми або окремі відправні елементи потрібно перевозити і зберігати в робочому положенні. При цьому ферми повинні спиратись на дерев'яні підкладки, які встановлюють поблизу вузлів, за втовшки не менше ніж 50 мм для перевезення і не менше ніж 150 мм для зберігання ферм на будівельному майданчику.

(ДБН Г.1-4-95 Правила перевезення,  складування та зберігання матеріалів, виробів, конструкцій і устаткування  в будівництві.) Довжина підкладки  повинна перевищувати ширину  нижнього поясу ферми не менше  ніж на 100 мм.

При перевезенні і зберіганні потрібно забезпечувати надійність закріплення ферм і захист їх від  пошкоджень. Відправні елементи ферм доцільно з'єднати в пакети. Вага пакету повинна бути узгоджена з споживачем і не перевищувати 20 т.

8. Металеві листи та смуги завтовшки від 0,4 до 1,5 мм і завширшки понад 300 мм потрібно перевозити упакованими в дерев'яні гратовидні ящики, а смуги завширшки менше ніж 200 мм - загорнутими в щільний папір і покритими зверху і знизу дошками і перев'язаними сталевою пакувальною стрічкою (вага пачки до 20 т).

Листи холоднокатані завтовшки  до 1 мм слід перевозити упакованими  в дерев'яні ящики у вигляді  ґрат, а завтовшки понад 1 мм - без  упаковки.

Листи завдовжки понад 2 м  допускається поставляти згорнутими в  рулон.

Листи і смуги повинні  зберігатись в сухих закритих складських приміщеннях захищеними від дії атмосферних опадів, хімічних реагентів та корозії.

9. Дріт алюмінієвий діаметром від 0,6 до 5 мм потрібно перевозити в мотках до 20 кг. Допускається відвантажувати дріт діаметром до 1,5 мм намотаним на дерев'яні котушки і запакованим в дерев'яні ящики, застелені промисловим папером (загальною вагою не більше ніж 80 кг).

Дріт мідний для повітряних ліній зв'язку діаметром від 2,5 до 4 мм потрібно поставляти в мотках. Дріт біметалевий для повітряних ліній  зв'язку діаметром від 1,2 до 6 мм відвантажують  в мотках вагою від 10 до 40 кг, обгорнутих промасленим папером і обшитих  мішковиною або рогожею.

10. Прутки латунні, мідні і бронзові перевозять без упаковки зв'язаними в пачки вагою до 80 кг.
11. Дріт, що має захисні покриття, при перевезенні потрібно захищати від механічних пошкоджень, сонячних променів, атмосферних опадів і агресивних середовищ, що негативно впливають на дріт і його тару. Мідний дріт повинен зберігатись в приміщенні при температурі від плюс 5 до плюс 35°С і відносній вологості не більше ніж 80%.
12. Профілі з алюмінієвих сплавів потрібно перевозити зв'язаними в пакети з сплавів марок Д1, Діб, 895, попередньо змащеними безводними мастилами і складеними в щільний конверт, який складається з двох шарів промасленого обгорткового паперу і одного зовнішнього шару водонепроникного паперу, і упакованими в дерев'яні ящики у вигляді ґраток, виготовлених з обрізного деревоматеріалу без примусової сушки.

Вага упаковочного листа повинна бути не більше ніж 300 кг.