Інвестиційна привабливість регіонів України

 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет ім. І.Франка

Економічний факультет 

Кафедра менеджменту 
 
 
 
 

Контрольна  Робота

з навчальної дисципліни

«Інвестиційно-інноваційний менеджмент»

на тему:

«Інвестиційна привабливість регіонів України» 
 
 

Виконала:

ст. групи  ЕкмС-61з

Моцьо Марія

Перевірила:

Грищук Анна

Михайлівна

Львів – 2011 

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Львівський  національний університет ім. І.Франка

Економічний факультет 

Кафедра менеджменту 
 
 
 
 

Реферат

на тему:

«Інвестиційна привабливість Автономної Республіки Крим» 
 
 
 
 

Виконала:

ст. групи  ЕкмС-61з

Моцьо Марія

Перевірила:

Грищук Анна

 Михайлівна

Львів –  2011 

Зміст

Вступ

1. Оцінка рівня загальноекономічного розвитку АР Крим ……………6

2. Демографічна  характеристика АР Криму…………………………….10

3. Оцінка рівня  розвитку ринкової, у тому числі  інвестиційної інфраструктури АР Криму……………………………………………………………….….11

4. Взаємовідносини  влади і підприємництва у сфері  інвестиційної діяльності АР Криму……………………………………………………………………....13

 Висновки

 Список використаних  джерел

 Додатки 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Вступ

          Адміністративно-територіальний комплекс Автономної Республіки Крим адміністративно поділяється на 14 районів: Бахчисарайський, Білогорський, Джанкойський, Кіровський, Красногвардійський, Красноперекопський, Ленінський, Нижньогорський, Первомайський, Раздольненський, Сакський, Сімферопольський, Совєтський, Чорноморський. 
          У Криму розташовано 16 міст, 56 селищ міського типу, 957 сільських населених пунктів. Найбільші міста - Сімферополь, Алушта, Армянськ, Джанкой, Євпаторія, Керч, Красноперекопськ, Саки, Судак, Феодосія, Ялта.

          У Криму створені умови для стабільного розвитку зовнішньоекономічної діяльності. Завдяки цьому автономія досягла певного нарощування обсягів експорту, зниження обсягів імпорту та обсягів товарообмінних (бартерних) операцій. Протягом багатьох років автономія за обсягами зовнішньоторгівельних операцій має позитивне сальдо.

          Із 1999 року в Криму спостерігається тенденція збільшення обсягів зовнішньоторгівельного обороту товарів та послуг.

          Сьогодні Крим входить до десятки регіонів України, де найбільш активно залучаються іноземні інвестиції. Частка прямих іноземних інвестицій республіки в загальному обсязі по Україні складає 3,8 %.

          Основними галузями рослинництва є вирощування зернових, овочівництво, садівництво, виноградарство; тваринництва - молочне скотарство, птахівництво, вівчарство.

          Автономна Республіка Крим володіє розвиненою транспортною інфраструктурою.

          Довжина автомобільних шляхів республіки складає 6260,5 км.

          Крім того, на балансі підприємств АР Крим знаходяться автошляхи довжиною 6247,2 км. Показник щільності автодоріг загального користування в автономії дорівнює 240 км на 1000 кв.км території

          Державний міжнародний аеропорт "Сімферополь" може приймати повітряні судна будь-якого класу в будь-який час доби. За своєю потужністю аеропорт може обслужити 14-15 тисяч літако-вилетів. Аеропорт зв'язаний із Сімферополем та курортними містами Криму тролейбусним та автобусним сполученням, а також маршрутними таксомоторними перевезеннями. Аеропорт має зал VIP, бізнес-зал, торгову мережу, готель. Крім цього, у Криму пасажирськими перевезеннями займається аеропорт "Керч", вантажними – аеропорт "Джанкой".

          Експлуатаційна довжина залізниць загального користування складає 645,3 км, з них електрифікованих – 262,1 км (40,6%), що обслуговуються тепловою тягою – 383,2 км (59,4).

          Морськими воротами Криму є чотири морських торгівельних порти (без міста Севастополя) – Євпаторійський, Керченський, Феодосійський, Ялтинський та Державна судноплавна компанія "Керченська поромна переправа", що базується в порту "Крим". 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.Оцінка  рівня загально-економічного розвитку АР Крим

          Макроекономічні показники

          Валовий регіональний продукт у 2010р. проти 2009р. (у порівнянних цінах) за попередніми даними становив 105,8%

          Індекс промислової продукції у січні–вересні 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. становив 105,5%

          Індекс обсягу сільськогосподарського виробництва у січні–вересні 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. становив 115,5%

          За січень-червень 2011р. за рахунок усіх джерел фінансування освоєно 3132,3 млн.грн. інвестицій в основний капітал

          За І півріччя 2011р. введено в експлуатацію 138,9 тис.кв.м загальної площі житла

           Індекс продукції будівництва у січні–вересні 2011р. порівняно з відповідним періодом 2010р. становив 101,2%

          За січень–вересні 2011р. підприємствами транспорту перевезено 9,1 млн.т вантажів, що на 15,9% більше від обсягу перевезень вантажів у відповідному періоді 2010р.

           Послугами пасажирського транспорту у січні–вересні 2011р. скористалися 203,8 млн. пасажирів, що на 13,1% більше порівняно з обсягом перевезень у відповідному періоді 2010р.

           Обсяг експорту зовнішньої торгівлі республіки товарами за січень–серпень 2011р. становив  436,9 млн.дол. США, імпорту – 764,4 млн.дол. США

Індекс споживчих  цін у вересні 2011р. становив 100,0%, з початку року – 106,1%

            Рівень безробіття (за методологією МОП) економічно активного населення працездатного віку в середньому за І півріччя 2011р. становив 7,0%

Рівень зареєстрованого  безробіття, розрахований по відношенню до населення працездатного віку, на 1 жовтня 2011р. становив 1,1%

Промисловість 
           У вересні 2011р. випуск промислової продукції порівняно з попереднім місяцем скоротився на 1,5%, а порівняно з вереснем 2010р. - Збільшився на 5,0%. З початку 2011р. зафіксований такий же приріст промислового виробництва, як і в січні-серпні (5,5%). Найбільше збільшення випуску продукції спостерігається на підприємствах машинобудування. 
           На підприємствах добувної промисловості щодо дев'яти місяців попереднього року обсяг виробництва продукції знизився на 2,3%, в т.ч. на підприємствах по видобутку паливно-енергетичних корисних копалин - на 6,1%, з видобутку інших корисних копалин - збільшився на 23,8%. Вироблення нафти скоротилася на 3,2% і склала 9,2 тис.т. Видобуток гальки, гравію, щебеню та каменю дробленого зросла на 8,7%, вапняку - в 1,8 рази. З початку поточного року видобуто 985,0 тис.м3 гальки, гравію, щебеню та каменю дробленого, 994,3 тис.т вапняку. 
           У переробній промисловості з початку 2011р. випуск продукції збільшився на 7,0% (у січні-серпні ц.р. - на 7,1%). 
          На підприємствах з виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів за підсумками дев'яти місяців 2011р. спостерігалося зниження випуску продукції на 5,8%. У порівнянні з січнем-вереснем 2010р. скоротився випуск круп на 6,3 тис.т, молока обробленого рідкого - на 2,3 тис.т, кисломолочних продуктів - на 1,5 тис.т, макаронних виробів без начинки - на 530 т, свіжих чи охолоджених яловичини і телятини - на 460 т, вина виноградного - на 1,9 млн.дал, напоїв безалкогольних - на 636,5 тис.дал. У той же час збільшилося виробництво свіжих чи охолоджених м'яса і субпродуктів харчових свійської птиці на 6,0 тис.т, борошна - на 3,5 тис.т, виробів хлібобулочних - на 1,7 тис.т, ковбасних виробів - на 973 т , свіжої чи охолодженої свинини - на 605 т, напівфабрикатів м'ясних (включаючи з м'яса птиці) - на 328 т, масла вершкового - на 173 т, коньяку - на 7,5 тис.дал. 
          У легкій промисловості за підсумками дев'яти місяців 2011р. спостерігається зниження випуску продукції на 34,4%, тоді як у січні-серпні п.р. - На 31,2%. 
У хімічній і нафтохімічній промисловості порівняно з відповідним періодом попереднього року випуск продукції збільшився на 9,4%, в т.ч. на підприємствах з виробництва основної хімічної продукції - на 8,4%, пластмасових виробів - на 19,0%. 
          Сільське господарство 
          Обсяг продукції сільського господарства (в порівняних цінах) за січень-вересень 2011р. в господарствах усіх категорій порівняно з відповідним періодом 2010р. збільшився на 15,5%, у тому числі в сільськогосподарських підприємствах - на 22,0%, у господарствах населення - на 9,9%. 
Зміни обсягів сільськогосподарського виробництва 
(Наростаючим підсумком у відсотках до відповідного періоду попереднього року) 
           За 9 місяців 2011р. виробництво продукції рослинництва порівняно з січнем-вереснем 2010р. зросло на 29,1%, в т.ч. в аграрних підприємствах - на 40,0%, у господарствах населення - на 19,6%. 
           Станом на 30 вересня 2011р. зернові і зернобобові культури (без кукурудзи) скошено та обмолочено на площі 584,9 тис.га, що становить 97,4% площі посівів. Загалом отримано 1863,1 тис.т зерна (у початково оприбуткованій вазі), що на 32,6% більше відповідного рівня минулого року, в т.ч. сільськогосподарськими підприємствами - 1312,2 тис.т (на 33,7% більше), господарствами населення - 550,9 тис.т (на 30,2% більше). Середня врожайність зернових культур склала 31,9 ц з 1 га, що на 10,4 ц більше минулорічного рівня. 
          На початок жовтня валовий збір соняшнику на зерно склав 51,9 тис.т (на 54,3% більше, ніж на відповідну дату 2010р.), Площа збирання збільшилась на 96,8%, урожайність скоротилася на 3,1 ц. Картоплі зібрано 341,5 тис.т (на 25,3% більше, ніж у 2010р. До цього часу). Зібрана площа картоплі скоротилася на 10,1%, а врожайність збільшилася на 51 ц і склала 179 ц з 1 га. Валовий збір овочів відкритого грунту в порівнянні з відповідним періодом минулого року збільшився на 2,1% і склав 191,2 тис.т, розмір зібраної площі зменшився на 0,1%, урожайність зросла на 3 ц (до 155 ц з 1 га) . При цьому менше зібрано плодів та ягід на 6,8% (64,0 тис.т), зібрана площа скоротилася на 6,9%, урожайність склала 70,7 ц з 1 га (на 0,1 ц більше рівня минулого року) . Господарствами населення вироблено 98,6% загального обсягу картоплі, 94,5% - овочів відкритого грунту і 66,1% - плодів і ягід. 
У січні-вересні обсяг виробництва продукції тваринництва порівняно з відповідним періодом 2010р. зріс на 2,7%, в т.ч. в аграрних підприємствах - на 4,9%, у господарствах населення - на 0,8%. 
           Середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами по всіх каналах реалізації за січень-вересень 2011р. в порівнянні з відповідним періодом 2010р. зросли на 16,0%, у тому числі на продукцію рослинництва - на 26,6%, тваринництва - на 6,6%. 
           На початок жовтня 2011р. в сільськогосподарських підприємствах (крім малих), а також на підприємствах, що займаються зберіганням і переробкою зернових культур, було в наявності 918,2 тис.т зерна (на 55,8% більше проти 1 жовтня 2010р.), у тому числі пшениці - 674 , 6 тис.т (у 1,9 рази більше). Із загальної кількості зерна безпосередньо у сільськогосподарських підприємствах було 442,0 тис.т (на 36,3% більше в порівнянні з 1 жовтня 2010р.),

           У січні-вересні ц.р. середня закупівельна ціна зернових культур, яку пропонували товаровиробникам підприємства, що займаються зберіганням і переробкою зерна, склала 1503,3 грн. за 1 т, в тому числі на пшеницю - 1472,8 грн. за 1 т (у січні-вересні 2010р. - відповідно 1119,4 та 1119,9 грн. за 1 т). 
           Будівельна діяльність 
           За січень-вересень 2011р. підприємствами та організаціями республіки виконано будівельних робіт на суму 1522,9 млн.грн., що на 1,2% більше, ніж за січень-вересень 2010р. Приріст обсягів будівництва досягнуто за рахунок значного збільшення (в 2,6 рази) робіт з підготовки будівельних ділянок. 
           На загальну тенденцію найбільше вплинула діяльність підприємств, що займаються будівництвом будівель і споруд, питома вага яких у загальному обсязі будівельних робіт складає 84,6%. Серед них значно збільшили обсяги робіт підприємства, які здійснюють інші будівельні роботи (в 3,6 рази); будівництво місцевих трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання (в 1,9 рази); будівництво мостів, шляхових естакад, тунелів (в 1,6 рази ). Обсяги робіт на будівництві будівель, питома вага яких у загальному обсязі становить 54,3%, збільшилися в порівнянні з січнем-вереснем попереднього року на 14,1%. На 37-38% знизилися обсяги робіт на будівництві магістральних трубопроводів, ліній зв'язку та енергопостачання і будівництві доріг, аеродромів та облаштування поверхні спортивних споруд. Обсяги робіт з установлення інженерного устаткування будівель і споруд залишилися на рівні відповідного періоду 2010р. і склали 100,2%. 

     2.Демографічна  характеристика АР  Крим.

     Сучасна демографічна ситуація в Автономній Республіці Крим (АРК), як і в Україні  в цілому, викликає занепокоєння. Головними  чинниками небезпечного розвитку демографічної  ситуації в АР Крим є зниження загальної  чисельності населення та збільшення смертності дітей у ранньому віці. Наявність цих негативних чинників є характерною ознакою демографічної  кризи в регіоні.

     За  даними Головного Управління статистики в АРК, на 1 вересня 2011 р. в Автономній Республіці Крим проживало 1962552 тис. осіб, з яких 1232069 мешкало в міських поселеннях, 730483 – у сільській місцевості. За показником чисельності наявного населення АРК перебуває на восьмому місці серед регіонів України. Чисельність населення автономії продовжує скорочуватися. Така тенденція спостерігається в регіоні з 1992 р. Незначну стабілізацію ситуації зафіксовано у 2002 р., але, у цілому, тенденція скорочення населення в автономії триває, хоча темпи зниження чисельності населення за останні два роки стабілізувалися і в Україні, і в АРК (відповідно 0,6 % і 0,3 %).

     На  чисельність населення АРК переважно  впливає природний, а не міграційний  рух. Природний рух, зокрема, зумовлює зменшення чисельності наявного населення автономії

     Головні складові природного руху населення  – це народжуваність та смертність. За період січень-серпень 2011 року. на території АРК народилося 15093 осіб, а померло за цей же період 18874 осіб, тобто померло за означений період на 3781 осіб більше, ніж народилося.

     Траєкторія  смертності в Криму за останні 16 років має хвилеподібний характер. У динаміці показників смертності спостерігався деякий спад, що завершився новою підвищувальною хвилею у 2000 році. З 2000 р. протягом чотирьох років показники смертності в Криму продовжували збільшуватися й у 2005 р. досягли 31,1 тис. осіб (15,7 %). У 2006 р., порівняно з 2005 р., кількість померлих зменшилася на 0,6 тис. осіб і досягла 30,5 тис. осіб (15,4 %). Серед померлих переважали жителі міст (63,3 %). У 2006 р. рівень смертності у міських поселеннях становив 15,5 % , у сільській місцевості – 15,4 %. Найвищий рівень смертності зберігається в м. Джанкої – 21,3 %, найменший – у м. Армянську – 13,2 %. Смертність серед чоловіків має стійку тенденцію до зростання, порівняно з жіночою смертністю. Спад смертності спостерігається лише з 2009 р., а у 2010 вона склала 28475 осіб, але все одно цього недостатнь , тому що народжуваність склала лише 23238

     За  низького рівня народжуваності актуальним для Криму є збереження життя новонароджених. Загалом у 2010 р. померло 205 дітей у віці до 1 року, що становить 0,6 % від загальної кількості померлих. Рівень смертності немовлят у 2010 р. зменшився, порівняно з 2009 р. (Додатки 2, 3, 4, 5). 

3.Оцінка  рівня розвитку  ринкової, у тому  числі інвестиційної  інфраструктури АР  Криму.

          Ринкова інфраструктура — це різні установи, підприємства, організації, що обслуговують різноманітні види ринків, створюють сприятливі умови для їхнього ефективного функціонування. Це — біржі, банки, фінансово-кредитні посередники, комерційні фонди, страхові агенції, служби зайнятості, торговельні та інші організації, кожна з яких діє у своїй сфері.

          Ринкова інфраструктура значно  полегшує і спрощує обіг товарів,  послуг, природних ресурсів, грошей  та цінних паперів, дає змогу  доцільніше розподіляти й використовувати  трудові ресурси, оптимальніше  вкладати й використовувати капітал,  створює безпечніші умови для  діяльності ринкових установ.

           Важливу роль у ринковій інфраструктурі відіграють посередники. Оскільки ринок є місцем співпраці двох основних суб'єктів — виробника і споживача, рух товарів та послуг від виробника до покупця потребує не лише певного часу, а й значних зусиль досвідчених саме у цій справі людей. Якщо всіма такими питаннями займатиметься сам виробник, то ефективність його роботи буде надто низькою через значні витрати часу й ресурсів. Зайвий час і ресурси витрачав би й споживач, шукаючи необхідні йому товари та послуги. Тому на допомогу їм приходять посередники.

            Зі схеми, наведеної на рис. З, можна дійти висновку, що кожен сегмент ринку має конкретну ринкову установу. 

№ Показники Станом на 01.01.2009 Станом на 10.01.2010 Приріст
1 Біржі 18 20 11%
2 Бізнес-центри 28 33 17,6%
3 Бізнес-інкубатори   1  
4 Грошове та фінансове  посередництво 32 59 84%
5 Аудиторські фірми  та приватні аудитори 112 124 10,7%
6 Страхові організації 74 77 4,1%
7 Інвестиційні  компанії 12 16 33%
8 Комерційні  банки 126 145 15%
9 Готелі та інші місця для тимчасового проживання 96 104 8,3%
10 Санаторно-курортні та оздоровчі заклади 1124 1146 1,9%

Див. Дотаток 6. 

         Однією з важливих умов функціонування ринку є наявність добре розвинутої ринкової інфраструктури. Від того, наскільки добре вона розвинута залежить у кінцевому підсумку і ефективність функціонування ринкової економіки. У свою чергу за рівнем розвитку ринкової інфраструктури можна судити і про ступінь розвитку ринку, ринкових відносин у тій чи іншій країні. Тому необхідною умовою дієвості ринкових відносин є створення відповідної інфраструктури ринку. У нашому випадку можна сказати одноголосно – не зважаючи на те що обсяг індексу виконаних будівельних робіт впав. ринкова інфраструктура зростає, і це дає змогу жителям дивитись у майбутнє.  

4. Взаємовідносини  влади і підприємства  у сфері інвестиційної діяльності АР Криму.

          Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим – В. Джарти

          « Ми широко відкрили двері для інвесторів. Формуємо прозорі відносини влади і бізнесу,  усуваємо непотрібні перешкоди у вигляді регуляторних процедур. Сьогодні вже можна побачити власними очима позитивні зміни і відчути їх на собі: наведено порядок в земельній сфері, є старт новому механізму розподіленню участків – відкритим аукціоном, пришвидшились темпи соціально-економічного росту.»

        Впроваджений механізм проведення земельних аукціонів по продажі земельних участків потенційним інвесторам.

          Готується прийняття законопроекта « Про основи розвитку Автономної Республіки Крим і особливості здійснення інвестиційної діяльності на її території», призначений заснувати максимально благополучні умови для роботи інвестора в Криму.

          При Нараді міністрів Автономної Республіки Крим створена Рада інвесторів, яка оперативно рішає проблеми інвесторів в регіоні.

           Прийнята стратегія економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим до 2011-2012 роки, яка визначає глобальні цілі і найважливіші напрямки розвитку регіону.

          Прийнятий Закон України   «Про внесок змін в деякі законодавчі акти України про вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим», які регламентують правовідносини, зв’язані із розпорядженням земель на території автономії.

          Створено Агенство регіонального розвитку АРК, який здійснює підтримку перспективним інвестиційним проектам, здійснює взаємодію інвесторів з владою по принципу «єдиного вікна».

          У стабільному розвитку Автономної Республіки Крим вирішальну роль відіграє проведення ефективної регіональної інвестиційної політики. 
          Крим є одним з привабливих в економічному аспекті регіонів України, беручи до уваги його надзвичайно вигідне географічне розташування, наявність значних запасів природних ресурсів та інтелектуального потенціалу. 
          У республіці ініційована розробка і реалізація низки масштабних інфраструктурних інвестиційних проектів, які дозволять якісно змінити життя мешканців Криму. 
         До них відносяться: 
• проект "Розвиток Західного регіону Криму" (перша черга - 1,8 млрд. дол США); 
• будівництво і реконструкція автомобільних доріг (4 проекти на загальну суму близько 2,3 млрд. дол США); 
• будівництво транспортного переходу через Керченську протоку (від 1,7 млрд. дол США); 
• розвиток і реконструкція Міжнародного аеропорту "Сімферополь" (276 млн. дол США); 
• реконструкція електричних мереж напругою 0,4 - 110 кВ та підстанцій ВАТ «Крименерго» (320 млн. дол США); 
         Триває реалізація наступних великих інвестиційних проектів: 
• ДАТ "Чорноморнафтогаз" - проекти «Облаштування та розробка Суботинського нафтового родовища на Прикерченському шельфі Чорного моря (етап випереджає видобутку нафти)», «Облаштування та розробка Одеського та Безіменного газових родовищ на шельфі Чорного моря». Загальна вартість проектів 145 млн. дол США і 405 млн. дол. США відповідно. 
• ТОВ "Альтцем" - проект "Будівництво сучасного цементного заводу потужністю 3 млн. тонн клінкеру на рік із застосуванням енергозберігаючих та екологічно безпечних технологій виробництва цементу". Вартість проекту складає 331,2 млн. дол США. 
• ЗАТ "Кримський Титан" - проект «Розвиток виробництва двоокису титану та підвищення ефективності використання виробничих потужностей". Вартість проекту - 783,9 млн. дол США.   

        З метою сприяння активізації інвестиційних процесів у Криму здійснено комплекс заходів організаційного та іміджевого характеру: 
• розроблений і введений в дію Єдиний республіканський електронний реєстр інвестиційних проектів автономії, який містить понад 140 пропозицій щодо інвестиційного співробітництва в пріоритетних галузях економіки автономії на суму близько 10,8 млрд. дол США; 
• здійснюється функціонування республіканського інвестиційного Інтернет-порталаwww.invest-rimea.gov.ua, де для вільного доступу розміщена актуальна інформація інвестиційної діяльності в республіці, про інвестиційні проекти, що пропонуються до реалізації в регіоні, зовнішньоторговельний потенціал і т.д.; 
• республіка бере участь у виставках та форумах за кордоном (Німеччина, Туреччина, Російська Федерація, Республіка Білорусь, Австрія, Бельгія, Великобританія), а також є місцем проведення багатьох заходів з питань інвестицій;  

        Значну увагу приділено питанням розробки механізмів стимулювання інвестиційної діяльності в АРК. 
          Зокрема, створено Раду вітчизняних та іноземних інвесторів при Раді міністрів АРК як орган, який покликаний оперативно вирішувати проблеми інвесторів у регіоні, надавати підтримку перспективним інвестиційним проекта
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Висновки:

          Враховуючи показники за останні роки можна сказати наступне:

  • Промисловість: індекс продукції то спадав то піднімався, що свідчить про нестабільність. Найбільший показник був у 2004р-128,2; а найменший у 2009р-82,7.Зараз він піднявся і у 2010р-110,5.
  • Продукція сільського господарства у 1995р-101, а у 2010р-95.7, при тому що за 2009р індекс обсягу склав 104,5. Спостерігається спад.
  • Індекс обсягу виконаних будівельних робіт у 1995р-55,5, потім йде крива. У 2007р він склав 113, при тому що у 2010р-81,8%.

          Чисельність наявного населення АР Крим, за оцінкою, на 1 вересня 2011р. склала 1962,2 тис. осіб. Протягом січня-серпня 2011р. чисельність населення скоротилася на 0,9 тис. осіб, або на 0,7 особи у розрахунку на 1000 жителів. 
          Загальне скорочення чисельності населення зумовлено природним спадом (3,8 тис. осіб). При цьому зафіксовано міграційний приріст населення (2,9 тис. осіб). 
          Обсяг природного спаду населення в порівнянні з січнем-серпнем 2010р. знизився на 332 людини, або з 3,2 до 2,9 особи у розрахунку на 1000 жителів. 
          У розрахунку на 1000 наявного населення народжуваність склала 11,5 осіб проти 11,6 у січні-серпні 2010р., Коефіцієнт смертності знизився з 14,8 до 14,4 особи. 
          У порівнянні з січнем-серпнем 2010р. рівень міграційного приросту у розрахунку на 1000 наявного населення знизився з 2,5 до 2,2.

         У нашому випадку можна сказати одноголосно – не зважаючи на те що обсяг індексу виконаних будівельних робіт впав. ринкова інфраструктура зростає, і це дає змогу жителям дивитись у майбутнє. Влада в АР Криму інвесторів підтримує, і також не потрібно забувати про хороше місце розташування, що в свою чергу дає даній республіці величезні плюси. 
 

Список  використаних джерел:

  1. www.invest-crimea.gov.ua
  2. www.minek.crimea-portal.gov.ua
  3. www.sf.ukrstat.gov.ua
Інвестиційна привабливість регіонів України