Звітність підприємства. 2

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП…………………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ 1. КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

1.1 Призначення та основні вимоги до фінансової звітності…………………….4

1.2 Мета, структура і техніка складання фінансового звіту «Баланс»………….6

1.3 Зміст, форма Звіту про фінансові результати…………………………………8

1.4. Звіт про рух грошових коштів…………………………………………………..14

1.5 Звіт про власний капітал………………………………………………………..16

РОЗДІЛ 2. СУТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ

2.1 Поняття, цілі та завдання державної статистичної звітності…………………19

ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА…………………………………………………………..24

ВИСНОВКИ…………………………………………….……………………………50

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………..51

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми роботи. З розвитком економічних відносин облік удосконалюється як надбудова суспільної формації, зростає його значення в доказах майнової відповідальності. Поняття обліку є досить широким і багатогранним, так як він пов’язаний з господарською діяльністю людей.

З огляду на це він перетворився на міжнародну мову бізнесу – став обов'язковою передумовою успішної діяльності всіх господарюючих суб'єктів. Він тісно пов'язаний із такими науками, як статистика, фінанси, менеджмент, із правовими та соціальними науками.

Бухгалтерський облік є, так би мовити, літописом діяльності будь-якого господарства, дає йому змогу поновити кожен господарський факт з усіма подробицями. Бухгалтерська інформація надає суцільну, без будь-яких пропусків, картину бізнесу і має найбільшу повноту. Така повнота інформації забезпечує підприємцям достатню свободу в прийнятті управлінських рішень, а підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період.

Мета курсової роботи полягає в поглиблені знань та отриманні практичних навичок закриття звітного періоду та формування фінансової, податкової та статистчної звітності підприємств.

Структура роботи. В першому розділі курсової роботи описується теоретична частина :квартальна фінансова звітність підприємства, суть та призначення статистичної звітності. Другий курсової роботи є розрахунковим. В ньому досліджується порядок формування звітності умовного підприємства.

 

РОЗДІЛ 1.

КВАРТАЛЬНА ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ

 

1.1 Загальні вимоги до фінансової звітності

 

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Відповідно до ст. 1 Закону про бухгалтерський облік користувачами фінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень .

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» та п. 4. П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Фінансову звітніть повинні подавати усі юридичні особи незалежно від організаційно- правової форми господарювання та форми власності, а також представництва іноземних господарських суб’єктів, які забов’язані вести бухгалтерський облікй й надавати фінансову звітність згідно законодавства (Пункт  1  із  змінами,  внесеними згідно з  Постановою КМ N 601 від 27.04.2006 ) [1,с.126].

Фінансова звітність базується на даних бухгалтерського обліку і, оскільки згідно з законом за організацію бухгалтерського обліку відповідає керівник (власник чи уповноважений ним орган), а бухгалтер є особою, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку, то саме ці посадові особи і затверджують своїми підписами фінансову звітність. Вони й несуть відповідальність за повноту, достовірність та неупередженість даних, поданих у фінансовій звітності.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

• придбання, продажу та володіння цінними паперами;

• участі в капіталі підприємства;

• оцінки якості управління;

• оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпеченості зобов’язань підприємства;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності підприємства;

• інших рішень.

Квартальна бухгалтерська звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року, а саме: за січень – березень, за січень – червень, за січень – вересень, а не за квітень – червень або за липень – вересень.

Головні вимоги до звітності — це обов’язковість подання, державна регламентація, своєчасність складання і подання, простота, зрозумілість і загальна доступність, достовірність, єдність методики звітних показників, порівнянність звітних показників за різні періоди, доречність, раціональність, економічність і дійовість. Основні вимоги, що висуваються до звітності, наведені на рис. 1.1. [1,с.128].

 

 

Рис. 1.1. Вимоги для фінансової звітності

 

1.2 Мета, структура і техніка складання фінансового звіту «Баланс»

 

Бухгалтерський баланс є основною формою фінансової звітності. Зміст і форма балансу та загальні вимоги до розкриття його статей визначаються П(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

В П(с)БО 1 використовуються такі терміни: активи, власний капітал, довгострокові зобов’язання, пов’язані сторони, зобов’язання, еквіваленти грошових коштів, фінансові інвестиції, поточні зобов’язання, необоротні активи, оборотні активи, операційний цикл.

Метою складання Балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Баланс є основним джерелом інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, дає можливість визначити ліквідність та оборотність ресурсів, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості. За цими даними можна визначити інвестиційну привабливість суб’єкта господарювання, наскільки є надійно і ефективно вкладати у нього інвестиції, придбавати його акції, облігації. Отримання такої інформації є необхідною умовою для прийняття обґрунтованих управлінських рішень [7].

Розрізняють бухгалтерські баланси таких видів: вступний, періодичний, річний, об’єднувальний, розподільчий, санований, ліквідаційний, зведений, консолідований.

Вступний баланс складають на початку діяльності підприємства. Він відображає активи і пасиви, які сформовані його засновниками на дату створення суб’єкта господарювання.

Періодичний баланс складається протягом календарного року за звітними періодами (місяць, квартал).

Річний баланс відображає фінансовий стан підприємства на кінець звітного року.

Об’єднувальний баланс складається у разі злиття кількох підприємств в єдине об’єднання на правах юридичної особи.

Розподільний баланс складається в разі реструктуризації великих підприємств, поділу їх на декілька менших за обсягом підприємств з правами юридичної особи.

Санований баланс найчастіше складається у тих випадках, коли підприємству загрожує банкрутство. Його складають із залученням незалежного аудитора ще до закінчення звітного періоду з метою показати реальний фінансовий стан підприємства.

Ліквідаційний баланс складається у разі ліквідації підприємства.

Зведений баланс складається підприємством, до складу якого входять реструктуризовані підприємства або окремі господарства, виділені на самостійний баланс.

Консолідований баланс передбачає включення до його складу всіх підприємств однієї компанії, фірми, концерну з правом юридичної особи [10,с.210].

Статті Балансу згруповані в розділи — три в активі Балансу та п’ять у пасиві.

В активі балансу подано розділи, у яких згруповані ресурси підприємства, що ними воно володіє на звітну дату.

У першому розділі активу Балансу відображається вартість необоротних активів: нематеріальних активів, основних засобів, капітальних інвестицій, довгострокових фінансових інвестицій та дебіторської заборгованості.

У другом у розділі активу відображається вартість оборотних активів: запасів; дебіторської заборгованості за товари, роботи і послуги; дебіторської заборгованості за розрахунками з бюджетом, за виданими авансами, з нарахованих доходів тощо; поточних фінансових інвестицій; грошових коштів та їх еквівалентів.

У третьому розділі відображаються витрати, які мали місце у попередніх звітних періодах, але належать до наступних звітних періодів.

У першому розділі пасиву вміщується інформація про власний капітал підприємства — статутний, пайовий, додатковий вкладений, резервний капітал, нерозподілений прибуток (непокритий збиток) тощо.

У другому розділі пасиву відображається вартість сформованих резервів на забезпечення наступних витрат і платежів — на виплату відпусток, додаткових пенсій, гарантійних зобов’язань, а також отримані цільові фінансування та надходження.

У третьому розділі пасиву наводиться інформація про довгострокові зобов’язання — довгострокові кредити банків, отримані позикові кошти, заборгованість за виданими довгостроковими векселями тощо.

У четвертому розділі пасиву відображається інформація про поточні зобов’язання — короткострокові кредити банків та позики, короткострокові векселі видані, кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги, поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці та за іншими розрахунками.

У п’ятому розділі пасиву відображаються доходи майбутніх  періодів — доходи, які отримані протягом поточного або попередніх звітних періодів, але які відносяться до наступних звітних періодів.

 

1.3 Зміст, форма Звіту про фінансові результати

 

Метою складання такого звіту є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період. Він ілюструє активність і результативність діяльності підприємства і являє собою базу для прогнозування його майбутньої господарської діяльності [6].

Бланк звіту про фінансові результати (про сукупний дохід) підприємства (форма №2) затверджено наказом Мінфіну N 73 від 07.02.2013 «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»». Форма застосовується починаючи зі звіту за І квартал 2013 р. та є частиною фінансової звітності підприємства. Звіт складається з 4-ох розділів:

 1 — Фінансові результати;

 2 — Сукупний дохід;

 3 — Елементи операційних витрат;

4 — Розрахунок показників  прибутковості акцій.

У квартальній фінансовій звітності підприємства для порівнянності слід обов’язково наводити показники про фінансові результати (графа 4 ф. № 2) за попередній (минулий) рік [10,с.216].

Звіт складається з 4-х розділів, кожен з яких має свою мету і функції. Розглянемо їх окремо.

Розділ I «Фінансові результати»

У цьому розділі розраховується фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період — прибуток або збиток. Нюанси визначення цього показника страховими компаніями, торгівцями цінними паперами тощо наведені у Методрекомендаціях №433.

Спочатку визначається різниц між чистим доходом від реалізації товарів, робіт, послуг та їхньою собівартістю. Додатна різниця є валовим прибутком підприємства, а від’ємна — валовим збитком.

Чистий дохід у цьому випадку — це дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг (у т. ч. платежі від оренди об’єктів інвестиційної нерухомості) за мінусом наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.

Відтак визначаємо фінансовий результат від операційної діяльності підприємства (прибуток або збиток):

— до валового прибутку додаємо або від валового збитку віднімаємо суми інших операційних доходів. До них належать: дохід від операційної оренди активів; дохід від операційних курсових різниць; відшкодування раніше списаних активів; дохід від роялті, відсотків, отриманих на залишки коштів на поточних рахунках у банках, дохід від реалізації оборотних активів (крім фінансових інвестицій), необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття, дохід від списання кредиторської заборгованості, одержані штрафи, пені, неустойки тощо;

Навіть якщо цей вид діяльності є основним видом діяльності підприємства, доходи від оренди у будь-якому разі відображаються у складі інших операційних доходів.

— від валового прибутку віднімаємо або до валового збитку додаємо суми адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. До інших операційних витрат належать: собівартість реалізованих виробничих запасів, необоротних активів, утримуваних для продажу, та групи вибуття; відрахування на створення резерву сумнівних боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості; втрати від знецінення запасів; втрати від операційних курсових різниць; визнані економічні (фінансові) санкції; відрахування для забезпечення наступних операційних витрат, а також усі інші витрати, що виникають у процесі операційної діяльності підприємства (крім витрат, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг).

Далі розраховується фінансовий результат до оподаткування (прибуток чи збиток). До фінансового результату від операційної діяльності додаємо доходи від участі у капіталі, інші фінансові доходи та інші доходи. Дохід від участі в капіталі — це дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі. Iнші фінансові доходи — це дивіденди, відсотки та інші доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які обліковуються за методом участі у капіталі). Відповідно інші доходи — це дохід від реалізації фінансових інвестицій; дохід від неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі господарської діяльності, але не пов’язані з операційною діяльністю підприємства.

Отриману суму зменшуємо на суму фінансових витрат, втрат від участі у капіталі, інших витрат підприємства, які розраховуються за напрямами, аналогічними до наведених вище щодо доходів, тільки, звісно, є збитками або витратами.

Потім у рядку 2300 наводимо суму податку на прибуток. Вона дорівнює сумі, визначеній за декларацією з податку на прибуток за звітний період (п. 3, 18 П(С)БО 17). Зверніть увагу: у цьому рядку має зазначатися лише та сума податку на прибуток, яка визначена щодо операцій, що наводяться у розділі I. Адже податок на прибуток, визначений за операціями, наведеними у розділі II, повинен бути наведений у рядку 2455 Звіту.

Якщо підприємство подає декларацію з податку на прибуток тільки за річний звітний період (згідно з п. 57.1 ПКУ), то протягом року йому немає що відображати у цьому рядку. Як пояснювало МФУ у листі від 24.01.2013 р. №31-08410-06-52297), платники податку на прибуток, які здають лише річну декларацію, нараховують цей податок наприкінці звітного року (саме ця сума зазначається у рядку 2300 Звіту).

Підприємства, які подають річну декларацію з податку на прибуток і сплачують авансові внески з цього податку, протягом року авансові внески мали відображати за кредитом рахунка 31 «Рахунки у банках» та дебетом аналітичного рахунка з обліку розрахунків з податку на прибуток рахунка 64 «Розрахунки за податками і платежами». Протягом року дебетове сальдо аналітичного рахунка з обліку розрахунків з податку на прибуток відображається у балансі підприємства у статті «Дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» (рядок 1135). Наприкінці року, після нарахування податку на прибуток, підприємство визначає сальдо за таким аналітичним рахунком. Якщо воно дебетове (є переплата з податку на прибуток), це сальдо також зазначається у рядку 1135 балансу. Кредитове сальдо на відповідному аналітичному рахунку підлягає перерахуванню до бюджету і зазначається у рядку 1620 балансу як «Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з бюджетом» [6].

Далі визначаємо, власне, чистий фінансовий результат, тобто різницю між фінансовим результатом до оподаткування та сумою податку на прибуток. Додатна різниця є прибутком, а від’ємна — збитком підприємства. Звісно, якщо фінансовий результат був від’ємним, то сума податку на прибуток додається до нього, і отриманий показник є загальною сумою збитку підприємства за звітний період. Така ситуація нечасто, але може виникнути через податкові різниці, які розкриємо у примітках до фінансової звітності.

Значення чистого фінансового результату звітного періоду бере участь у формуванні показника графи 4 рядка 1420 балансу «Нерозподілений прибуток (збиток)». Нагадаємо, що це значення розраховується з урахуванням значення цього показника на початок звітного періоду, чистого прибутку/збитку за звітний період та використання чистого прибутку підприємством протягом звітного періоду.

Розділ II «Сукупний дохід»

У цьому розділі Звіту наводимо інформацію про інший сукупний дохід та розраховуємо сукупний дохід підприємства, отриманий у звітному періоді. Нагадаємо, що згідно з п. 3 НП(С)БО 1, сукупний дохід — це зміни у власному капіталі протягом звітного періоду внаслідок господарських операцій та інших подій (за винятком змін капіталу за рахунок операцій із власниками). Тобто це результат операцій, які безпосередньо впливають на зміну власного капіталу. Тож сукупний дохід не зазначається у рядку 1420 чи будь-якому іншому окремому рядку балансу, бо він уже врахований при визначенні залишків складових власного капіталу підприємства.

Спочатку розраховуємо інший сукупний дохід до оподаткування. Він є сумою показників:

— дооцінки (або уцінки) необоротних активів та фінансових інструментів, здійснених підприємством у звітному періоді згідно з п. 16 — 21 П(С)БО 7 та у порядку, встановленому П(С)БО 13;

— накопичених курсових різниць, які не потрапляють до витрат підприємства, а відображаються у складі додаткового капіталу підприємства згідно з п. 8 — 9 П(С)БО 21 [6];

— частки іншого сукупного доходу асоційованих, дочірніх або спільних підприємств, облік фінансових інвестицій до яких ведеться за методом участі в капіталі;

— іншого сукупного доходу, для відображення якого за ознаками суттєвості не можна було виділити окрему статтю, або який не може бути включений до інших статей, наведених у цьому розділі.

Далі визначаємо власне сукупний дохід. Він дорівнює різниці між іншим сукупним доходом до оподаткування (рядок 2450) та сумою податку на прибуток за таким сукупним доходом (рядок 2455), збільшеній на суму чистого прибутку, визначеного у розділі I Звіту (рядок 2350), або зменшеній на суму чистого збитку, зазначеного у рядку 2355 Звіту.

Розділ III «Елементи операційних витрат»

У цьому розділі Звіту наводимо відповідні елементи операційних витрат (на виробництво та збут, управління й інші операційні витрати), яких зазнало підприємство у процесі своєї діяльності протягом звітного періоду, за мінусом витрат, які становлять собівартість продукції (робіт, послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість реалізованих товарів, запасів у цьому розділі не наводимо.

Ці показники визначаємо за даними дебету рахунків 92, 93 і 94 бухгалтерського обліку. Зокрема, матеріальні витрати (рядок 2500) — це витрати на канцтовари, матеріали, які використовувалися для поточних ремонтів та утримання (наприклад, мийні засоби або ПММ) адміністративних та збутових основних засобів тощо. Вони відображалися проведеннями:

Д-т 92 — 94 К-т 20, 22, 26, 28

Витрати на оплату праці (рядок 2505) — це витрати на оплату праці адміністративних, збутових працівників тощо. Тут відображаються всі витрати, які входять до складу фонду оплати праці, і нараховуються як за фактично виконану роботу, так і в усіх випадках її збереження (під час відпустки і відряджень тощо). Вони відображалися проведеннями:

Д-т 92 — 94 К-т 66.

Аналогічно заповнюємо і решту рядків цього розділу — за даними про витрати звітного періоду за рахунками 92 — 94, які не увійшли до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Розділ IV «Розрахунок показників прибутковості акцій»

Цей розділ Звіту заповнюють тільки акціонерні товариства, прості акції або потенційні прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, включаючи товариства, які перебувають у процесі випуску таких акцій [6].

 

 

1.4 Звіт про рух грошових коштів

 

Мета складання Звіту про рух грошових коштів - надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Рух грошових коштів - надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.

До грошових коштів відносяться:

- готівка;

- кошти на рахунках  в банках;

- депозити до запитання.

Еквіваленти грошових коштів - короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми грошових коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їх вартості.

Послідовність складання Звіту про рух грошових коштів базується на вимогах окремого розкриття руху грошових коштів в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності [1,с.132].

При складанні звіту про рух грошових коштів:

а) негрошові операції інвестиційного і фінансового характеру виключаються (наприклад, конвертація облігацій в прості акції, оплата акцій необоротними активами тощо);

б) операції лише всередині грошових коштів та їх еквівалентів не вважаються рухом грошових коштів (наприклад, придбання іноземної валюти з оплатою з поточного рахунку);

в) за операціями, внаслідок яких виникає рух грошових коштів за кількома видами діяльності, суми грошових коштів розподіляються між цими видами діяльності (наприклад, сплата відсотків за банківськими кредитами вважається операційною діяльністю, а повернення основної суми цих кредитів - фінансової).

При складанні фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності підприємства можуть обрати спосіб складання звіту про рух грошових коштів за прямим або непрямим методом із застосуванням відповідної форми звіту.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за прямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається за сумою надходжень від операційної діяльності та сумою витрачання на операційну діяльність грошових коштів за даними записів їх руху на рахунках бухгалтерського обліку.

У звіті про рух грошових коштів, складеному за непрямим методом, рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування, визначеної у Звіті про фінансові результати, до суми грошових коштів, отриманих або використаних в операційній діяльності.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської  та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- наведені в негрошових  статтях;

- наведені в статтях, пов'язаних  з рухом грошових коштів у  результаті інвестиційної та  фінансової діяльності.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу «Необоротні активи» та статті «Поточні фінансові інвестиції».

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом «Власний капітал» та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділу Балансу: «Забезпечення майбутніх витрат і платежів», «Довгострокові зобов'язання» і «Поточні зобов'язання».

Про правильно складеному Звіті про рух грошових коштів свідчить рівність загальної суми зміни грошових коштів, розрахованої для всіх видів діяльності, і зміни суми грошових коштів у Балансі [6].

 

 

1.5 Звіт про власний капітал

 

Інструкцію (методичні рекомендації) щодо заповнення звіту про власний капітал (форма N 4) викладено в методичних рекомендаціях щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених Наказом Міністерства фінансів України № 433 від 28.03.2013 р. Згідно цієї інструкції метою складання звіту про власний капітал є надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Підприємства у графах звіту про власний капітал, в яких зазначаються складові власного капіталу, наводять лише ті з них, які зазначені у балансі. У консолідованому звіті про власний капітал також наводиться інформація про зміни у власному капіталі в розрізі неконтрольованої частки [7].

Для забезпечення порівняльного аналізу інформації до річного звіту звіт про власний капітал підприємства додають звіт про власний капітал за попередній рік.

У статтях «Залишок на початок року» та «Залишок на кінець року» відображають суми власного капіталу на початок (не скоригований залишок) і кінець року.

У статтях «Зміна облікової політики», «Виправлення помилок» та «Інші зміни» відображаються суми коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 року №137, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 червня 1999 року за №392/3685 (зі змінами).

У статті «Скоригований залишок на початок року» відображається залишок власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань.

У статті «Чистий прибуток (збиток) за звітний період» відображається сума чистого прибутку (збитку) зі звіту про фінансові результати.

У статі «Інший сукупний дохід за звітний період» відображається сума іншого сукупного доходу за звітний період зі звіту про фінансові результати. У додаткових статтях може наводитися інформація про складові іншого сукупного доходу, у разі якщо така інформація відповідає критеріям суттєвості.

У статтях розділу «Розподіл прибутку» наводяться суми виплат власникам (дивіденди), дані про спрямування прибутку до зареєстрованого капіталу та відрахування до резервного капіталу. Суб’єктами державного (комунального) сектору економіки у додаткових статтях наводиться інформація про суму чистого прибутку, що має бути сплачена до бюджету відповідно до законодавства, дані про спрямування прибутку до спеціальних (цільових) фондів, та на матеріальне заохочення.