Анализ финансового состояния банка. 2

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАЛУЧЕННЯ РЕСУРСІВ БАНКАМИ 

Фінансові ресурси  – це сукупність фондів грошових коштів, що формуються банком для здійснення підприємницької та господарської  діяльності.

Основними складовими фінансових ресурсів є капітал та зобов’язання. (конспект)

Зобов’язання  -   це вимоги до активів банку  на фіксовану суму коштів, яку він  повинен сплатити у визначений час  у майбутньому.

Формування зобов’язань  банку знаходиться під впливом  двох груп факторів: зовнішніх і  внутрішніх:

1. До факторів зовнішнього впливу відносяться:

А). Міжнародні фактори:

- кон’юнктура міжнародних фінансових ринків;

- доступ банків України до кредитних ресурсів на міжнародних фінансових ринках.

б) Фактори внутрішньодержавні:

- кон’юнктура ринку кредитних ресурсів;

- кон’юнктура фондового ринку;

- кон’юнктура ринку нерухомості;

- податкове законодавство;

- інструментарій  НБУ з регулювання депозитних  операцій і операцій банків  із запозиченням коштів в НБУ  та інших банках.

2. До факторів  внутрішнього впливу відносяться:

- доступ банку  до міжнародних фінансових ринків, до коштів міжнародних фінансових  організацій;

- доступ до  національних фінансових ринків;

- доступ до  коштів НБУ:

- участь банку  у міжнародних платіжних системах;

- участь банку  у внутрішньодержавних платіжних  системах;

- географічне  розташування філій банку;

- кількісна мережа  філій банку;

- клієнтська  база;

- види пасивних  операцій, які здійснює банк;

- організація  розрахункових та касових операцій  з клієнтами;

- ведення кореспондентських  рахунків банку. (реферат 195112) 

До зобов’язань банку належать:

• Залишки на коррахунках банків;
• Залишки на поточних рахунках клієнтів;
• Депозити – строкові та до запитання;
• Міжбанківськи кредити, в тому числі й отримані від НБУ;
• Залишки на рахунках обліку випущених банком боргових зобов’язань, що обертаються на ринку;
• Кредиторська заборгованість.(Косова учебник)

Класифікація  зобов’язань банку

1. Залежно від ступеню стабільності

• Некеровані (кошти до запитання)

• Керовані (строкові кошти)

2. Залежно від строку

• Поточні пасиви
• Строкові пасиви (короткострокові, середньострокові, довгострокові)

3. Залежно від джерел коштів:

• Запозичені (міжбанківські позики, цінні папери власного боргу)
• Залучені (депозитні рахунки)

4. Залежно від контрагентів:

• Кошти банків;
• Кошти юридичних осіб;
• Кошти фізичних осіб;
• Бюджетні кошти.(конспек)

Залучені кошти  комерційного банку – це кошти, які  банк залучає на вклади і депозити. (реферат 195112)

Цілями  аналізу залучених коштів є:

• Визначення ролі кожного виду залучених ресурсів;
• Оцінка ролі тенденції до збільшення чи скорочення коштів кожного із зазначених видів;
• Формування загального висновку щодо політики управління залученими пасивами.(Косова учебник)

Основними завданнями щодо управління залученими коштами  банку є:

• дотримання нормативів ліквідності;
• дотримання нормативів обов’язкового резервування;
• реалізація депозитної політики банку;
• підтримка структури пасивів (коефіцієнт фінансового важеля) на рівні, який відповідає стратегічним цілям банку;
• використання підходів до управління зобов’язаннями, які відповідають стратегії управління ризиком ліквідності;
• застосування інструментів управління зобов’язаннями банку, адекватних стану фінансового ринку;
• встановлення відповідності обсягів і структури зобов’язань обсягам і структурі активних операцій, спираючись на стратегію інтегрованого управління пасивами і активами банку;
• формування собівартості ресурсів на ринку, що забезпечують стабільну доходність активних операцій.

          Головним джерелом банківських ресурсів є залучені кошти, частка яких в середньому по банківській системі України складає 80% від загальної величини ресурсів, а решта (20%) припадає на власний капітал.

Структура ресурсів окремих комерційних банків є індивідуальною і залежить від  ступеня їх спеціалізації, особливостей їх діяльності, стану ринку кредитних  ресурсів та інших факторів. На думку Г. Г. Коробової, ресурси комерційного банку – “це його власний капітал і залучені на умовах поверненості, грошові кошти юридичних і фізичних осіб, сформовані банком в результаті проведення пасивних операцій, які в сукупності використовуються ним для здійснення активних операцій” [21, с. 19].(реферат интернет)

Комерційні  банки залучають вільні грошові  кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, у процесі яких використовують різні  види банківських рахунків. Проте, практично  усі клієнтські рахунки відносяться  до депозитних. Депозитним може бути буд-який відкритий клієнту у банку  рахунок, на якому зберігаються його кошти.

Депозит (вклад) - це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зберігання такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавству України та умов договору.

Депозити  класифікуються за такими ознаками: за категоріями вкладників та за строками використання коштів, за способом юридичного оформлення зобов’язань, за формою вилучення депозиту та нарахованих процентів, за економічним змістом та характером депозиту.

За категоріями  вкладників депозити поділяються на:

• депозити суб’єктів господарської діяльності;
• депозити фізичних осіб;
• депозити банків.

За способом юридичного оформлення зобов’язань:

• депозити, оформлені угодою
• депозити з наданням ощадної книжки
• депозити з наданням ощадного (депозитного) сертифіката

         За формою вилучення депозиту  та нарахованих процентів:

• безумовні депозити. Можуть бути вилучені без настання певних обумовлених угодою подій. Бувають без попереднього повідомлення та з попереднім повідомленням.
• умовні депозити. Можуть бути вилучені у разі настання певних обумовлених угодою обставин.

           За економічним змістом та  характером депозиту

• пасивні депозити. Виступають джерелом залучення банківських ресурсів.
• активні депозити. Активні депозити виступають засібом розміщення тимчасово вільних кредитних ресурсів.

За валютою вкладу виділяються :

• вклади(депозити) в національній валюті;
• вклади(депозити) в вільноконвертованій валюті(ВКВ);
• вклади(депозити) в неконвертованій валюті (НКВ);

      За особливостями поточної суми депозиту вклади(депозити) розпо-діляються на :

• клади(депозити) з постійною (початковою) сумою вкладу;
• вклади(депозити) з вільним довкладанням коштів;
• вклади(депозити) з автоматичним довкладанням неотриманої суми нарахованих процентів;

За видом депозитної ставки проценту вклади (депозити) розподіляються на :

• постійна ставка депозиту без права корегування;
• плаваюча ставка депозиту з правом корегування з боку комерційного банку при погодженні з клієнтом;
• плаваюча ставка депозиту , автоматично враховуюча індекс інфляції за погодженим з клієнтом алгоритмом у договорі;

За особливостями нарахування та сплати процентів по вкладу(депозиту) існують наступні схеми :

• нарахування та сплата процентів по закінченню строку залучення;
• щомісячне на нарахування процентів та довкладання їх до основної суми вкладу з виплатою нарахованих процентів по закінченню строку залучення (“складні проценти”);
• щомісячне нарахування процентів та їх щомісячна сплата вкладнику;
• авансове нарахування процентів та їх авансова виплата вкладнику при залученні вклада (депозита);
• щомісячне нарахування процентів та їх перерахування на картковий рахунок (поточний рахунок) з можливістю депозитного зберігання під проценти для поточних вкладів до запитання чи вільного витрачання;

За терміном залучення вклади(депозити) поділяються на:

• до запитання;
• на визначений строк (строкові – короткострокові (до 1 року з статистичним розподілом по строкам - до 1 місяця, 1-3 місяця, 3-6 місяців, 6-12 місяців) та довгострокові( більше 1 року) ) [11];
• на невизначений строк по умові (ощадні вклади по умові – досягнення визначеного віку, одруження, народження дітей, страховий випадок, тяжке захворювання, смерть та інше);

Депозити  до запитання - це кошти, що залучені на депозит без визначеного строку погашення та поповнюються і використовуються власниками залежно від потреби  в цих коштах. Депозити до запитання  розміщуються у банку на поточних, кореспондентських та бюджетних  рахунках клієнтів і використовуються ними для здійснення поточних розрахунків.

Депозити  до запитання є нестабільними: у  будь-який час кошти з цих рахунків за вимогою клієнтів можуть бути вилучені шляхом видачі готівки, виконання платіжних  доручень, сплати чеків або векселів. Разом з тим, клієнти банку  не в повній мірі використовують кошти  на депозитних рахунках, в результаті чого на них постійно є стабільний залишок коштів, який комерційні банки  використовують для здійснення активних операцій. Оскільки відсоток за кредитами  набагато перевищує розмір плати  за депозитами до запитання, то банк при  цьому одержує суттєвий дохід. У  цьому сенсі стає зрозумілим, чому комерційні банки одним із пріоритетних завдань розглядають роботу, спрямовану на максимальне залучення фінансово  стійких та ресурсомістких клієнтів[45,с. 94].

За користування залишками коштів на клієнтських  рахунках банки нараховують відсотки за низькими ставками або зовсім не сплачують відсотки. В свою чергу, для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків банк стягує з клієнта комісійну  винагороду. Наприклад, за відкриття  поточного або бюджетного рахунків, за перерахування коштів клієнтів засобами електронної пошти, за оформлення та видачу чекових книжок та бланків  векселів, за прийом і перелік готівки  для зарахування на рахунок клієнта, за видачу готівки клієнтам, за відправку  запитів на прохання клієнтів електронною  поштою, за оформлення документів і  переказ коштів в інші банки при  закритті рахунку тощо.

Строкові  депозити - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку  протягом строку, який визначається у  депозитній угоді. Такі строкові депозити відкриваються усім клієнтам банку: суб’єктам господарської діяльності, центральним і місцевим органам  влади, бюджетним установам, комерційним  банкам і приватним особам.

Строкові  депозити мають такі особливості:

• чітко встановлений строк зберігання;
• оформляються депозитною угодою;
• не використовуються для здійснення поточних платежів;
• при достроковому вилученні депозиту банк застосовує штрафні санкції.

За строковими депозитами сплачується високий  депозитний процент, рівень якого залежить від терміну вкладу, виду внеску, облікової ставки НБУ, загальної  динаміки ставок грошового ринку  та інших факторів. Визначальним при  встановленні величини відсоткової  ставки за строковими депозитами є  термін, на який розміщені кошти: чим  триваліший термін, тим вища процентна  ставка. Відсоткова ставка за строковими депозитами встановлюється на рівні, який не перевищує величину облікової  ставки НБУ. На величину відсоткової  ставки впливає і частота виплати  доходу: чим рідше здійснюються виплати, тим вищий рівень процентної ставки.

Однієї  із форм строкових депозитів є  сертифікати, які бувають депозитними  та ощадними. Депозитні сертифікати  надаються юридичним особам, а  ощадні - фізичним. Сертифікати можуть класифікуватись і за такими ознаками:

• спосіб випуску (у разовому порядку і серіями);
• спосіб оформлення (іменні і на пред’явника);
• термін обертання (строкові і до запитання);
• умови сплати процентів (авансом, з регулярною сплатою відсотків по закінченні розрахункового періоду та з виплатою відсотків в день погашення сертифіката).

Депозитний  сертифікат - це письмове свідоцтво  банку про внесення юридичною  особою грошових коштів на депозит. Він  може використовуватись його власником  як платіжний засіб і мати обіг на фондовому ринку. Депозитний сертифікат має істотну перевагу над строковим  депозитом. Завдяки вторинному ринку  цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій  особі з отриманням певного доходу за час зберігання і без зміни  при цьому обсягу ресурсів банку. В той же час дострокове вилучення  власником строкового депозиту означає  для нього втрату доходу, а для  банку - втрату частини ресурсів.

Ощадний сертифікат - це документ, що використовується фізичною особою для оформлення своїх  заощаджень в банку. Оформлення депозиту супроводжується видачею ощадної  книжки, у якій відбиваються усі  операції по рахунку. Зняття грошей з  ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідомленням власника внеску. По ощадних вкладах банки нараховують  відсотки. Ощадні вклади можуть не мати чітко встановленого строку зберігання. Отже, ощадні вклади передбачають тривале  осідання на рахунках стабільних залишків коштів, що використовується банками  для розширення активних операцій. (реферат интернет)

         Терміни міжбанківських депозитів можуть бути різними від одного дня до шести місяців. Досить активно використовуються міжбанківські депозити (овернайт) на термін не більше одного операційного дня без урахування неробочих днів банка, мета яких полягає у підтримці поточної ліквідності. Сплата процентів за депозитом овернайт здійснюється одночасно з його поверненням.

Якщо  комерційний банк залучив депозитні  ресурси на міжбанківському ринку  і не може їх повернути у встановлений термін, то він купує грошові кошти  у іншого банку та розраховується зі своїм попереднім банком-кредитором. При порушенні терміну погашення  міжбанківського кредиту звичайно застосовуються штрафні санкції.

Процентна ставка за міжбанківськими депозитами пов’язана з обліковою ставкою  НБУ і, як правило, є нижчою ніж  за кредитами, наданими суб’єктам господарської  діяльності. Разом з тим, банкам вигідно  розміщувати кредитні ресурси в  інших банках у порівнянні з кредитуванням  суб’єктів господарської діяльності, оскільки комерційні банки є більш  надійними партнерами. Комерційні банки  на купівлі-продажу ресурсів на міжбанківському  ринку можуть отримувати суттєві  доходи.

Загальний розмір отримання комерційним банком міжбанківських ресурсів обмежується  певним розміром власного капіталу банку. Забороняється їх надання та отримання  банківськими установами (філіями, управліннями, відділеннями тощо), які не є юридичними особами, крім випадків, коли це здійснюється за дорученням юридичної особи. Банківські установи можуть купувати та продавати  ресурси тільки в системі одного банку, який має філійну мережу. (реферат интернет) 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.2. Методичні підходи до оцінки депозитної бази банку 

Аналіз  залучених коштів починається з проведення порівняльного якісного аналізу даних по клієнтам та строкам. Використовуються дані синтетичного та аналітичного обліку. Порівняльний аналіз проводиться в динаміці та з сопіставленням з структурою залучених коштів банків – конкурентів. Потім за допомогою якісного аналізу структури залучених коштів визначається питома вага кожної підгрупи чи декількох підгруп в загальній сумі. За допомогою такого аналізу виявляється роль кожного економічного контрагента у формуванні залучення коштів банку (детальний аналіз проводиться на основі даних аналітичного обліку). Структуру залучених коштів треба проаналізувати з точки зору їх розміру. За думкою спеціалістів, частка крупних депозитів характеризує стабільність ресурсної бази, бо вплив дострокового вилучення внеска на ресурсну базу збільшується зі збільшенням його розмірів. Збільшення частки крупних депозитів знижує стабільність ресурсної бази банку.

Чим більше питома вага строкових депозитів, тим  вище стабільна частина ресурсів комерційного банку. Це позитивно позначається на його ліквідності і зменшує  залежність від міжбанківських кредитів.

 Збільшення  же частки депозитів до запитання  призводить до зворотних результатів. 

Збільшення  частки депозитів юридичних і  фізичних осіб призводить до удішевління ресурсної бази банку и збільшенню доходності банківських операцій. На основі аналізу структури ресурсної бази можна оцінити значимість кожного джерела залучених ресурсів, а також їх динаміку. Отримана інформація дозволяє зробити висновок відносно політики банку: збільшуючи обсяги своїх операцій банк проводить агресивну політику чи проводить політики помірного зростання.

Аналіз  структури залучених коштів завершується визначенням темпів зростання їх загальної суму та окремих її складових. Порівняння отриманих даних з  темпами росту залучених коштів у банків-конкурентів за цей же період дозволяє зробити висновок о  масштабах розширення діяльності банку  по залученню ресурсів. (кочетков учебник)

Виходячи  з дослідження динаміки структури залучених коштів оцінюється якість менеджменту пасивів банківського сектору. З’ясовуються причини недостатнього використання резервів залучення коштів. Це можуть бути або об’єктивні причини (економічний стан держави, інфляційні очікування населення тощо), або низький рівень менеджменту банківського сектору.

Практика  свідчить, що найпоширенішим недоліком  банків, якого вони припускаються  в ході залучення коштів, є інертний стиль керування пасивами, за якого  практична діяльність банків зорієнтована не на перспективну ефективність, а  на щоденне виживання (виконання  нормативі, «латання дірок» у балансі  тощо). (ученик Косова)

ВИСНОВКИ  ДО РОЗДІЛУ 1 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ЗАЛУЧЕННЯ РЕСУРСІВ БАНКАМИ  

2.1. Аналіз залучення  коштів банками України

Залучені кошти  комерційного банку – це кошти, які  банк залучає на вклади і депозити. (реферат 195112)

Переважна частина  кредитних ресурсів утворюється  шляхом залучення коштів. Така структура  джерел утворення кредитних ресурсів відповідає вимогам ринкової економіки.

На рис.1 наведено структуру зобов’язань банківської  системи України

                                                                                                                       Таблиця 1

Аналіз  структури, складу і динаміки зобов’язань  банківської системи України

Як видно  з таблиці 1 загальна сума зобов’язань  банківської системи зменшується  на початок 2011 року на 22747927 тис. грн. порівняно  з початком 2009 і складає 97,18% від  рівня 2009 року. Це може бути пов’язано сфери діяльності банку. На це зменшення вплинуло зменшення коштів банків на 76185787 тис. грн., що пояснюється недостатньою кількістю вільних коштів на внутрішньому міжбанківському ринку та зменшення зобов’язання щодо поточного податку на прибуток 10 992 596 тис. грн. Необхідно відмітити, що збільшилася клієнтська база на 143882675 тис. грн., що може свідчити про зростання довіри населення до банківської системи України. Клієнтська база збільшилася більшим чином за рахунок коштів клієнтів: їх приріс склав 52,40 %, в той час як приріст коштів юридичних осіб склав 13,85%. 

На рис. 2 зображена динаміка основних складових  зобов’язань

Як видно з  рисунку 2 кошти банків зменшуються  на протязі усього періоду, що може пояснюватися недостатньою кількістю  вільних коштів на внутрішньому міжбанківському  ринку. Кошти фізичних осіб на протязі  всього періоду збільшуються, що свідчить про зростання довіри населення  до банків. Кошти юридичних осіб зменшуються на початку періоду, а потім збільшуються.  
 
 
 
 

На рисунку 3 представлена динаміка вкладів фізичних і юридичних осіб у 2009-2011 роках 

Як видно з  рисунку 3 вклади юридичних осіб, так  як і вклади фізичних осіб збільшуються на протязі усього періоду, що свідчить про зростання довіри населення до банківської системи України. Можна відмітити, що вклади фізичних осіб ростуть більш швидкими темпами, ніж вклади юридичних осіб.