Ирина Эланс

Автор который поможет с любыми образовательными и учебными заданиями

Анализ операций банков с ценными бумагами

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу з дисципліни «Фінанси»

Студента

^{(прізвище,
ім’я, по батькові)}

Курс _____ група ______семестр _____

Тема__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Робота виконується на матеріалах _______________________________________________________________________________________________________________

Календарний план

№ п/п	Етапи виконання курсової роботи	Терміни виконання	Відмітки про виконання
1	Опрацювання інформаційних джерел, складання плану роботи та його затвердження
2	Написання роботи
3	Подання завершеної роботи на рецензування

Дата видачі завдання ___________

Завдання підготував ____________ __________________________

^{(підпис
керівника)} ^(ПІБ)

Завдання отримав ______________^{(підпис
студента)}

РЕЦЕНЗІЯ

на курсову роботу з дисципліни «Фінанси»

Студента __________________________________________________________________________

Тема _____________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Обсяг роботи ____ стор., ____ табл., ____ рис., ____ додатків, ____ опрацьованих літ. джерел.

Актуальність теми __________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Позитивні моменти роботи __________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Недоліки роботи: Вступ_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ1______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ __________________________________________________________________________________Розділ2______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________Розділ3______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________Висновки____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Оформлення роботи ________________________________________________________________

Загальні висновки __________________________________________________________________

Попередня оцінка роботи____________________________________________________________ Рецензент ________________________________

На доопрацювання ___________________ «___»_______________ 200__ р.

(підпис рецензента)

Недоліки роботи після доопрацювання: Вступ_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Розділ1______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________ Розділ2______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________ Розділ3______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________ Висновки__________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________ Оформлення роботи ________________________________________________________________

Загальні висновки __________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________

Попередня оцінка роботи________________

Рецензент _____________________________

Допущений до захисту ___________________ «___»_______________ 200__ р.

(підпис рецензента)

Захист планується о ______ «___»_______________ 200 __ р.

(час)

Місце роботи комісії __________________________________

Курсовий проект захищений «___»_______________ 200__ р. з оцінкою __________________

Комісія:

1. ______________ ________________________ _____________________

(підпис) (прізвище, ініціали) (посада)

2. ______________ ________________________ _____________________

3. ______________ ________________________ _____________________

ЗМІСТ

ВСТУП 7

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

1.1 Місце і роль банків на ринку цінних паперів. Основні операції банків з цінними паперами………………………………………………………………..10

1.2 Нормативно-правове та інформаційне забезпечення аналізу операцій банків з цінними паперами……………………………………………………...13

1.3 Методи та методика аналізу операцій банків з цінними паперами………18

РОЗДІЛ 2

АНАЛІЗ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» ЗА 2008-2010 РР.

2.1. Організаційно-економічна характеристика АТ «Райффайзен банк Аваль»…………………………………………………………………………….25

2.2. Аналіз балансу банку АТ «Райффайзен банк Аваль»…………………….27

2.3. Аналіз динаміки та структури операцій з цінними паперами АТ «Райффайзен банк Аваль»………………………………………………………30

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ОПЕРАЦІЙ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»

3.1. Пропозиції щодо підвищення ефективності операцій з цінними паперами банку………………………………………………………………………...……41

3.2. Розрахунок економічного ефекту від впровадження пропозицій…..……42

ВИСНОВКИ 46

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

Ринок цінних паперів є одним з найбільш динамічних сегментів фінансового ринку і є, по суті, сполучною ланкою ринку капіталів та грошового ринку. Діяльність банків на ринку цінних паперів багатогранна, оскільки вони є не тільки посередниками, що пов‘язують інтереси і грошові кошти емітентів та інвесторів, а й самі активно використовують фінансові інструменти для формування власної ресурсної бази, розміщення грошових коштів у високоліквідні та прибуткові цінні папери.

Ринок цінних паперів виступає складовою частиною фінансової системи держави. Значимість банків на ринку цінних паперів не піддається сумніву. Вони виступають у ролі емітентів, інвесторів, посередників.

Ринкова економіка вимагає від українських комерційних банків підвищення ефективності управління банківською діяльністю. Важлива роль у реалізації цієї задачі відводиться аналізу банківської діяльності. З його допомогою виробляються стратегія і тактика розвитку банку, обґрунтовуються плани й управлінські рішення, здійснюється контроль за їхнім виконанням, виявляються резерви підвищення ефективності проведення активних і пасивних операцій, оцінюються результати діяльності банку, його окремих підрозділів. Зміни останніх років в економіці змусили кардинально переглянути старі підходи до аналізу діяльності банків. Якщо раніше їх робота оцінювалася переважно з погляду виконання заданих нормативно-планових показників, то тепер на перше місце вийшли загальновизнані у світі параметри, що характеризують економічний стан банку і динаміку його розвитку.

Теоретичні аспекти аналізу банківської діяльності відображенні в роботах провідних вітчизняних вчених: І.А. Бланка, А.М. Герасимовича, М.Р. Ковбасюка, І.М. Парасій-Вергуненко, А.М. Мороза, Л.О. Примостки, В.М. Голуба, Р.І. Тиркало та інші. Досліджувана проблема вивчалася в роботах російських вчених, таких як - В. В. Іванов, В.Є. Черкасов, Ю.С. Масленчиков, Г.С. Панова та інші. Серед західних науковців можна виділити Дж. Маршала, Б. Едварда, П. Роуз та багато інших. Незважаючи на наявність досліджень, присвячених вивченню досліджуваної проблеми як у зарубіжній, так і у вітчизняній літературі, на сьогоднішній день немає єдиного підходу до аналізу банківської діяльності комерційного банку. Вивчення опублікованих за даною проблематикою теоретичних робіт та практичних розробок, дозволяють зробити висновок про актуальність проведення подальших досліджень.

У зв’язку з тим, що сьогодні в комерційних банках поширені різні підходи до оцінки свого фінансового стану, у Національного банку України постала потреба розробки єдиної системи оцінки фінансового стану комерційних банків, яка б забезпечила можливість порівнювати результати діяльності різних комерційних банків у масштабах країни. З цією метою проводять порівняльний аналіз діяльності банків за допомогою рейтингової системи “CAMELS”.

Таким чином, успішний розвиток і надійність банківської системи України в сформованих економічних умовах багато в чому залежить від постановки в комерційних банках аналітичної роботи, що дозволяє давати реальну і всебічну оцінку досягнутим результатам діяльності банків, виявляти їхні сильні і слабкі сторони, визначати конкретні шляхи вирішення виникаючих проблем. Аналіз банківської діяльності є основою ефективного управління банком, вихідною базою прийняття управлінських рішень на всіх рівнях банківського менеджменту.

Інформаційними джерелами на основі яких проводиться аналіз є Баланс та звіт про фінансові результати банку ВАТ "Райффайзен Банк Аваль".

Методологічну основу роботи склали загальні методи аналізу фінансового стану банку, а саме горизонтальний, вертикальний, коефіцієнтний та порівняльний.

Об‘єкт дослідження – комерційний банк на сучасному етапі функціонування економічної системи України - АТ «Райффайзен банк Аваль», предмет дослідження – операції комерційного банку АТ «Райффайзен банк Аваль» з цінними паперами.

Мета курсової роботи – проаналізувати операції банку з цінними паперами. Основні завдання: визначити місце і роль банків на ринку цінних паперів, опрацювати основні методи та методику аналізу операцій банків з цінними паперами, визначити нормативно-правове та інформаційне забезпечення аналізу операцій банків з цінними паперами, провести аналіз структури операцій з цінними паперами АТ «Райффайзен банк Аваль», описати організаційно-економічну характеристику АТ «Райффайзен банк Аваль, визначити основні шляхи підвищення ефективності операцій з цінними паперами.

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ АНАЛІЗУ ОПЕРАЦІЙ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ З ЦІННИМИ ПАПЕРАМИ

1.1 Місце і роль банків на ринку цінних паперів. Основні операції банків з цінними паперами

Банки — активні інституційні учасники ринку цінних паперів. Вони здійснюють операції з різними видами цінних паперів — пайовими, борговими, похідними (фінансовими інструментами) і у різних сегментах ринку — первинному і вторинному, біржовому і позабіржовому, ринку державних і корпоративних цінних паперів, внутрішньому, міжнародному і глобальному.

Діяльність банків на ринку цінних паперів багатогранна. Вони виступають у ролі емітентів, інвесторів, фінансових посередників та інфраструктурних учасників ринку.

Разом з тим, банки, в силу специфіки своїх функціональних
особливостей, істотно відрізняються від інших фінансових інституцій, що акумулюють ресурси економіки. Головна відмінність є у способі залучення коштів, оскільки повернення позикових засобів і заздалегідь визначене винагороду за їх використання гарантується незалежно від результату господарської діяльності. Крім того, банкам постійно необхідно раціонально управляти поточною ліквідністю, що б бути в змозі виконувати поточні розрахунково-грошові доручення клієнтів. У зв'язку з цим операції банків на ринку цінних паперів займають лише особливе місце в структурі активів і не можуть задовольнити зростаючі потреби ринку [7, c. 281].

Банки мають власну розгалужену інфраструктуру, у яку можуть входити керівники компанії фондів; брокерські контори; фонди, що працюють на валютному ринку; підрозділи, зайняті
управлінням активами та ін.

Об'єктивні причини, які ставлять банки в більш вигідне становище перед іншими учасниками фондового ринку:

• фактор довіри до банку. Якщо банк користуються довірою у своїх клієнтів, це довіра, як правило, клієнти переносять на цінні папери, що розміщуються банком. Посередництво банку є своєрідною гарантією того, що проведені в інтересах і за дорученням клієнтів операції з цінними паперами відповідають чинному законодавству та правилам, прийнятим на ринку цінних паперів;

• акумулювання у банках значною інформації про розвиток окремих сегментів ринку цінних паперів, про зміну курсової вартості, про найбільш ліквідних цінних паперах, про фінансовий стан і можливі перспективи розвитку потенційних емітентів і інвесторів тощо;

• наявність кваліфікованого персоналу дозволяє банкам оперативно і адекватно оцінювати ситуацію, що складається на ринку цінних паперів;

• можливості банку, пов'язані з використанням мережі своїх відділів і філій;

• розвинена інфраструктура, що дозволяє враховувати різні інтереси клієнтів, пов'язані з цінними паперами.

Згідно з українським законодавством банки за умови отримання письмового дозволу НБУ мають право здійснювати такі операції з цінними паперами:

емісію власних цінних паперів;
організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
операції на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
інвестування у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;
операції за дорученням клієнтів або від свого імені з інструментами грошового ринку і з фінансовими ф’ючерсами та опціонами;
довірче управління цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;
депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів [3, c. 137].

Емісійна діяльність банків полягає у випуску власних цінних паперів з метою залучення коштів для формування і поповнення статутного капіталу, а також з метою тимчасового залучення ресурсів для проведення окремих банківських операцій, фінансування певних програм чи напрямів діяльності. Випуск банком цінних паперів відбивається у пасивних операціях банків.

Інвестиційна діяльність банків передбачає вкладення коштів у цінні папери від свого імені і за свій рахунок. Метою інвестиційної діяльності є передусім отримання прибутку. Банки, як правило, — активні інвестори на ринку державних цінних паперів. Інвестиційна діяльність банків на ринку цінних паперів тісно пов’язана з їх кредитною діяльністю. Цінні папери можуть використовуватися банками як застава для одержання кредиту на міжбанківському ринку, для рефінансування через центральний банк, а також для проведення операцій РЕПО.

Значне місце в діяльності банків на ринку цінних паперів посідає посередницька діяльність, пов’язана з наданням послуг своїм клієнтам, тобто клієнтські операції. Банки за дорученням клієнтів купують та продають цінні папери, формують портфелі цінних паперів для клієнтів, управляють цими портфелями на підставі відповідного довірчого договору, займаються розміщенням (андеррайтингом) цінних паперів на первинному ринку, надають консультаційні послуги. Цінні папери, які належать клієнтам, але перебувають у банку згідно з договором про довірче управління, а також цінні папери клієнтів, прийняті банком на зберігання, обліковуються за позабалансовими рахунками [12].

Діяльністю по випуску цінних паперів визначається виконання торговцями цінних паперів за дорученням від імені та за рахунок емітента обов'язків з організації підписки на цінні папери або їх реалізації іншим способом. При цьому торговець може брати на себе зобов'язання викупити в емітента нереалізовані цінні папери.

Іншим видом діяльності комерційного банку на ринку цінних паперів є депозитарна, тобто діяльність з надання послуг щодо зберігання цінних паперів та обліку прав власності на цінні папери, а також обслуговування угод з цінними паперами. Вона може здійснюватися юридичними особами, що одержали в установленому порядку дозвіл Комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення депозитарної діяльності.

Комерційні банки можуть здійснювати діяльність з управління цінними паперами, тобто таку, що ведеться від свого імені за винагороду на підставі відповідного договору протягом терміну, визначеного стосовно управління переданими у володіння цінними паперами, які належать на правах власності іншій особі, в інтересах цієї особи або визначених цією особою третіх осіб.

Банки беруть активну участь у формуванні інфраструктури ринку цінних паперів. Вони можуть виконувати депозитарні функції, займатися клірингово-розрахунковою діяльністю, вести реєстр власників цінних паперів (реєстраторська діяльність) тощо [2, c. 76].

1.2 Нормативно-правове та інформаційне забезпечення аналізу операцій банків з цінними паперами

В основу законодавчого регулювання фондового ринку України покладено конституційні принципи. Так, згідно статті 92 Конституції України «основи створення і функціонування фінансового, кредитного та інвестиційного ринків» встановлюються лише законами України.

До актів законодавства, за допомогою яких здійснюється регулювання правовідносин на українському фондовому ринку, належать відповідні кодекси і закони України, укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України, нормативні акти Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерств і відомств, які в межах своїх повноважень, визначених чинним законодавством, здійснюють регулювання, контроль і підтримують правопорядок на фондовому ринку країни [8].

Цивільний кодекс України, Кодекс про адміністративні правопорушення та Кримінальний кодекс України, закони України , «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про акціонерні товариства», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» регулюють відносини на фондовому ринку в основному через встановлення правовідносин власності між фізичними та юридичними особами, видів і форм цивільно-правових договорів щодо власності, у тім числі щодо цінних паперів, і застосування адміністративних санкцій у разі порушення законодавства. Законодавче регулювання відносин і діяльності на фондовому ринку в Україні здійснюється спеціальними законами України:

«Про цінні папери і фондовий ринок», який регулює відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку [8].

«Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», в якому визначаються мета і форми державного регулювання фондового ринку, органи, що здійснюють державне регулювання, зокрема Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, її завдання, функції, повноваження, права, відповідальність і відносини з іншими державними органами регулювання й контролю на фондовому ринку.

«Про акціонерні товариства», який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Для забезпечення проведення фінансової та інвестиційної політики в Україні згідно з законами України та указами Президента України і для оперативного здійснення відповідних заходів з розвитку фондового ринку Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови й розпорядження, у тім числі щодо опрацювання відповідних законодавчих актів про цінні папери, їх випуск та обіг в Україні. При цьому підвищена увага приділяється державним цінним паперам.

Законодавче регулювання фондового ринку України поступово вдосконалюється з процесом реформування економіки країни та накопиченням досвіду з випуску й обігу цінних паперів та формування інфраструктури фондового ринку.

Паралельно формується і розвивається система органів, котрі впроваджують у життя закони та нормативи, що регулюють ринок. Але на даний час нормативно-правова база функціонування фондового ринку в Україні є неповноцінною та недосконалою.

Комерційні банки України здійснюють операції з цінними паперами згідно Законів України «Про цінні папери і фондовий ринок», «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» "Про Акціонерні товариства", положенням НБУ "Про реєстрацію та ліцензування комерційних банків" і "Правилами випуску та реєстрації цінних паперів на території України"та ін. [6].

Діяльність комерційного банку з цінними паперами здійснюється на підставі письмового дозволу Національного банку України [7], а професійна діяльність на ринку цінних паперів, крім того, вимагає ще й отримання відповідної ліцензії, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України.

Аналіз діяльності банку здійснюється за допомогою різноманітних показників діяльності комерційного банку, які отримують з документів, що формують інформаційну базу економічного аналізу.

Аналіз фінансової звітності — це процес, який має на меті дати оцінку поточного і минулого фінансового стану банку й основних результатів його діяльності. При цьому основною метою аналізу є визначення узагальнюючих оцінок і прогнозу майбутніх результатів діяльності банку.

Основним джерелом аналізу банківської діяльності є банківський баланс та спеціалізовані форми звітності. Форми звітності комерційних банків поділяються на щоденні, щомісячні і щоквартальні [1, c. 153].

Аналіз операцій банку з цінними паперами включає визначення структури цих операцій та їх прибутковості для виявлення їх ефективності. Доля та динаміка кожного виду цінних паперів у портфелі інвестицій банку показує якість портфеля. Цілі аналізу - виявлення найбільш перспективних вкладень банку в цінні папери та поліпшення якості інвестицій. Завдання аналізу - визначити ефективність вкладень і їх об'ємні характеристики. Інформаційні джерела для аналізу діяльності комерційного банку поділяються на внутрішні і зовнішні. До внутрішніх відносять сформовані на певні звітні дати:

баланс комерційного банку;
звіт про фінансові результати;
інформацію про дотримання банком нормативів, визначених НБУ, а також:
інвестиційну політику банку;
облікову політику банку;
інші внутрішні документи банку щодо здійснення операцій з ЦП;
дані рахунків аналітичного обліку, на яких відображаються операції банку.

До зовнішніх інформаційних джерел для аналізу діяльності комерційного банку на ринку цінних паперів можна віднести:

законодавство України;
нормативні акти органів державного управління, включаючи нормативні акти НБУ;
аналітичні дані державних, інформаційних, рейтингових та інших установ щодо стану та прогнозів розвитку економіки в цілому та окремих галузей;
інформацію щодо стану фінансового ринку, і зокрема ринку цінних паперів;
інформацію щодо фінансового стану емітентів цінних паперів.

Для аналізу використовується в доступних межах інформація щодо фінансового ринку та ринку ЦП, як від організаторів торгівлі ЦП (бірж, торговельно-інформаційних майданчиків) та суб’єктів цього ринку, так і з інших джерел, яка зазвичай включає:

процентні, облікові, дисконтні ставки в національній та іноземних валютах;
ставки дохідності альтернативних вкладень, у тому числі ставки міжбанківського кредитування та дохідність за державними борговими ЦП;
фондові індекси загальні, галузеві, організаторів торгівлі та деяких учасників ринку ЦП;
інформацію щодо внесення ЦП до лістингу організатора торгівлі;
інформацію щодо пропозицій з купівлі-продажу ЦП;
інформацію щодо обсягів, цін та періодичності укладання угод з певними ЦП на організованому ринку ЦП;
умови випуску та розміщення ЦП (оголошена дохідність, термін обігу, періодичність виплат, наявність забезпечення, гарантування викупу емітентом тощо);
показники резервування, які впливають на оцінку ефективності діяльності банку з ЦП [2, c. 402].

Достовірна інформація щодо емітента ЦП, отримана з різних джерел, дає змогу банку здійснити більш повний аналіз вкладень у ЦП такого емітента, у тому числі віднести його до одного з п’яти класів за ступенем надійності (ризику вкладень) та, як правило, включає:

регулярну фінансову звітність емітента (згідно з Постановою Правління НБУ № 629 від 30 грудня 1999 р. це останній отриманий від емітента ЦП пакет звітності, за умови, що з часу закінчення періоду, який покривається таким пакетом звітності, минуло не більше 120 календарних днів);
інформацію про форму власності, власників, менеджмент емітента;
інформацію щодо стану та перспектив виробничої діяльності, наявність бізнес-планів;
кредитну історію, у тому числі випадки невиконання своїх зобов’язань.

Однією з основних проблем аналізу й оцінювання вартості інвестицій банку є відповідність таких вартісних оцінок:

балансової вартості та ринкової (справедливої) вартості ЦП емітента;
ринкової вартості та внутрішньої вартості ЦП емітента [10].

1.3 Методи та методика аналізу операцій банків з цінними паперами

В основі організації і проведення економічного аналізу в комерційному банку лежить загальна методика практичної (професійної) аналітичної роботи, зміст якої ґрунтується на теорії економічного аналізу. Принципи економічного аналізу регулюють процедурну сторону його методології та методики. До них належать: системність та комплексність, періодичність, зрозумілість та адекватність тлумачення, достовірність та об’єктивність, доречність та своєчасність.

Анализ операций банков с ценными бумагами 📙 Курсовая → 🆔 14873