Аналіз методів оброблення звукової інформації в еом
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Вінницький національний
Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем управління
Кафедра АІВТ
АНАЛІЗ МЕТОДІВ ОБРОБЛЕННЯ ЗВУКОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В ЕОМ
Пояснювальна записка
з дисципліни «Програмування»
до курсової роботи за спеціальністю
“ Cистемна інженерія ”
08-02.П.027.00.000 ПЗ
”___” ____________2011 р.
Вінниця ВНТУ 2011
Міністерство освіти і науки, молоді і спорту України
Вінницький національний технічний університет
Інститут автоматики, електроніки та комп’ютерних систем
управління
ЗАТВЕРДЖУЮ
Зав. кафедри АІВТ, проф., д.т.н.
________________ Р.Н. Квєтний
ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ
на курсову роботу з дисципліни «Програмування»
студенту ІнАЕКСУ факультету АКСУ групи 1СІ-10 ___________________
ТЕМА: Аналіз методів обробки звукової інформації
на ЕОМ
Вихідні дані:
- відтворювати звукові файли;
- забезпечити можливість збергіати введену звукову інформацію.
Зміст ПЗ до курсової роботи
- Загальні відомості
- Функціональне призначення
- Аналіз методів рішення задачі
- Опис логічної структури програми
- Технічні засоби, що використоувуваются у розробленій програмі
- Виклик та завантаження програми
- Вхідні і вихідні данні
- Інструкція для користувача
Дата видачі ”____” _________ 20__ р. Керівник __________________
АНОТАЦІЯ
Курсова робота присвячена розробці програми що дозволяє вводити, відтворювати та зберігати звукову інформацію. В результаті аналізу предметної області був вибраний метод розв’язку даної задачі й створено програму. Програмна реалізація здійснена на мові С++, що має засоби для створення зручного графічного інтерфейсу. В роботі приведено лістинг программи, обгрунтування вибраного методу рішення задачі та опис логічної структури программи.
ANNOTATION
Term paper is devoted to developing software that allows you to enter, display and store audio information. As a result of the analysis of the subject area was chosen method of solution of this problem and created the program.
Software implementation done in C + +, which has tools for creating user-friendly graphical interface. We brought the listing program, justify the chosen method of solution of the problem and description of the logical structure of programs.
ЗМІСТ
ВСТУП
Сучасні методи звукозапису складається з двох основних частин: аналогового й цифрового. Раніше все записувалося на аналогові носії. Тому були дуже великі втрати при копіюванні з одного накопичувача інформації на інший. Інший мінус чисто аналогових методів полягає в погрішності в управлінні. Один раз повернув ручку потенціометра, ви потім не зможете точно зафіксувати її у вихідне положення.
З приходом цифрових технологій все
істотно змінилося і
Зараз "аналог" використовується по мінімуму - тільки мікрофони, звукознімачі, кабелі, попередні, мікшери та акустичні системи (колонки). Все інше покладається на плечі комп'ютера.
Цифрові методи не стоять на місці і розвиваються таким же темпом як і раніше.
1 ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ
Звукозапис — процес запису звукової інформації з метою її збереження і подальшого відтворення. Він заснований на зміні фізичного стану або форми різних ділянок носія запису — магнітної стрічки, грамофонної платівки, кіноплівки, цифрових носіїв інформації тощо [1].
Механічний звукозапис вперше практично здійснений в 1877 американським винахідником Томасом Альва Едісоном, який побудував фонограф із записом звуку на валу, обернутому олов'яною фольгою. Надалі фольга була замінена воском. Механічний звукозапис на грамофонних платівках набув широкого поширення через простоту і зручність відтворення звуку в домашніх умовах. При механічному записі звуку голка або різець видавлює або вирізує на поверхні рухомого носія канавку, форма якої відповідає формі записуваних звукових коливань. В процесі відтворення електропрогравачем грамофонна голка, рухаючись по звивині канавки, повторює ці коливання і передає їх або мембрані, випромінюючій звук через рупор, або електромеханічному перетворювачу звукознімача, що виробляє електричні сигнали.
Прообразом апаратів фотографічного звукозапису є фотографофон, виготовлений в 1901 німецьким інженером Е. Румером. Фотографічний звукозапис застосовували головним чином в звуковому кіно. При фотографічному звукозаписі у такт із звуковими коливаннями змінюється (модулюється) сила або форма світлового променя, падаючого на рухому кіноплівку. В результаті звук виявляється «сфотографованим». Після хімічного прояву на плівці утворюється затемнена доріжка запису, прозорість або ширина якої змінюється по довжині плівки відповідно до закономірності записаного коливання. Для відтворення звукозапису, фотографічну фонограму, яка рухається з тією ж швидкістю, з якою рухалася плівка при записі, просвічують променем світла, що проходить крізь доріжку запису і падаючим на фотоелемент, фотоелемент перетворить коливання сили світла в електричні коливання.
Перший апарат для магнітного звукозапису на сталевий дріт (телеграфон) був запропонований в 1898 данським інженером В. Паульсеном. З 40—50-х рр. 20 століття набув поширення магнітний звукозапис на магнітну стрічку за допомогою магнітофонів, які стали простими і зручними апаратами для виробництва звукозапису у домашніх умовах. При магнітному записі в такт із звуковими коливаннями намагнічуються окремі ділянки носія, що рухається через магнітне поле. Поле створюється магнітною головкою, через обмотку якої проходять посилені електричні струми мікрофону. При відтворенні відбувається зворотне перетворення: рухома магнітна фонограма порушує в магнітній головці електричні сигнали [2].
Перед першим цифровим записом проходили численні розробки вчених з різних прикладних областей математики, фізики, хімії. У 1937 році британський учений Alec Reeves запатентував перший опис імпульсно-кодової модуляції. Тільки в 1967 технічним інститутом досліджень NHK представлений перший цифровий котушковий стереорекордер на 1-дюймової відеострічці. Запис звукових даних у вигляді файлів на різні носії за допомогою персонального комп'ютера з'явилася на початку 1990-х років. Однак, великий обсяг даних і маленький розмір доступних пристроїв зберігання інформації не дозволяло використовувати цей вид запису в повній мірі. Розвиток алгоритмів кодування і стиснення звукової інформації дало поштовх широкому розповсюдженню цифрових форматів аудіо-файлів. Основною відмінністю від усіх, що існували до цього методів зберігання звукозаписів стало відсутність обмеження на обов'язкову відповідність аудіо-формату формату носія. Записаний одного разу аудіо файл може бути збережений і скопійований на безліч різних носіїв, таких як жорсткі диски, записувані і перезаписувані оптичні диски, флеш-карти, твердотільні накопичувачі. Надалі технологія звукозапису також постійно вдосконалюється [3].
2 ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПРИЗНАЧЕННЯ
Існують багато сучасних програм які мають можливість записувати та відтворювати звукову інформацію Samplitude studio, Sound forge, EzRecorder, PistonSoft MP3 Audio Recorder, RealMedia, QuickTime, KMPlayer, Windows Media та багато інших. Деякі з них мають незручний інтерфейс, мають дуже багато функцій, в призначенні яких важко розібратися.
Розроблена программа призначення для введення та відтворення звукової інформації. Вона має всі основні можливості які можуть знадобитися користувачеві: записувати та відтворювати звукову інформацію, призупиняти ,відновлювати та закінчувати роботу цих процесів. Час запису звуку програмою виключно залежить від наявності вільного місця на диску. Завдяки простому інтерфейсу можна легко зрозуміти, що дана программа призначенна для користовачів персонального комп’ютера різного рівіня навичок.
3 АНАЛІЗ МЕТОДІВ РІШЕННЯ ЗАДАЧІ
Цифровий звук — це представлення аналогового звукового сигналу у вигляді бітової послідовності, яка відповідає рівням електричних звукових коливань в певний проміжок часу. Для перетворення звуку в цифровий вид, застосовується імпульсно-кодова модуляція ІКМ (PCM Pulse Code Modulation) чи, рідше, дельта модуляція ДМ (DM Delta modulation).
Принцип ІКМ полягає в перетворенні аналогового сигналу в цифровий і в поданні квантових відліків кінцевої послідовності бінарних імпульсів.
Переваги цифрового кодування інформації в системі ІКМ полягають в тому, що:
- бінарна форма ІКМ сигналу є універсальною для всіх операцій над сигналами при обробці і передачі інформації;
- єдиним визначальним фактором з точки зору декодування ІКМ сигналу є наявність або відсутність бінарного імпульсу в прийнятому кодовому слові.
- Низька чутливість сигналу до впливу шуму, інтерференційних перешкод і спотворень, пов'язаних з передачею і записом сигналу;
- Простота відновлення
З точки зору швидкості передачі, ІКМ система недостатньо ефективна.
Дельта-модуляція є простий
Перевагою ДМ в порівнянні з ІКМ є, передусім, простота реалізації пристрою що кодує і декодує. ДМ є спосіб кодування, який доцільно використовувати для цифрової передачі інформації, але не для її обробки. ДМ можна застосовувати в телефонній техніці. При передачі інформації, ДМ також характеризується різноманітним проявом шуму квантування, для зменшення помітності якого необхідно відповідним чином оптимізувати параметри кодування. Тому в системі з ДМ слід застосовувати більш високу в порівнянні з ІКМ частоту дискретизації, кількість сигналів за секунду , що вплине на збільшення розміру необхідного щоб записати інформацію [3].
Цифрування і подальше відновлення звуку здійснюється відповідно до теореми Котельникова (відомої також як теорема відліків) яка свідчить, що частота дискретизації повинна бути не менше, ніж у два рази більше граничної частоти спектра сигналу. При цьому не відбувається втрати інформації. Тобто сигнал може бути абсолютно точно відновлений по своїх відліками.
Відомо, що людське вухо сприймає звукові коливання з частотою не більше 20кГц. З цього випливає, що якщо частота дискретизації буде не менш 40кГц, то ми не помітимо операції "дискретизація-відновлення". Інший приклад, відомо, що людський голос по потужності в основному зосереджений в смузі 300-3500Гц. Відповідно, для якісної передачі голосу необхідно мати частоту дискретизації не менше 7кГц.[4]
Прийнявши до уваги ці факти можна вибрати мінімальну частоту дискретизації. Зауважимо, що якісне представлення звуку вимагає набагато більших ресурсів (місця на диску, розміру буферів у пам'яті, часу на передачу по мережі) і не завжди виправдане.
На основі цих міркувань можна
зробити вибір в сторону
Існують декілька методів вводу звукової інформації: DirectSound і стандартна бібліотека мультимедії. Підсистема DirectSound побудована за об'єктно-орієнтованому принципом відповідно до моделі COM (Component Object Model - модель об'єктів-компонентів, або складових об'єктів) і складається з набору інтерфейсів. Кожен інтерфейс відповідає за об'єкт певного типу - пристрій, буфер, службу повідомлення та інші. DirectSound не підтримує звукові формати, відмінні від PCM. Під стандартною мультимедійною бібліотекою в даному випадку розуміється набір бібліотек, що підключаються динамічно. Стандартною вона названа в силу того, що вище згадані бібліотеки входять в стандартну поставку будь 32 розрядний версії Windows. Для роботи зі звуком нам знадобитися бібліотека winmm.dll. Ця бібліотека підтримує роботу з потоком оцифорованного звуку, роботу з MIDI, роботу з мікшерами звуку.
Зважаючи на складність написання програм за допомогою DirectSound, краще використовувати стандартну бібліотеку мультимедії.
Самий популярний формат стиснення на сьогоднішній день - це МР3. Формат МР3 (MPEG Layer 3) був розроблений, після низки проміжних форматів, інститутом Фраунхофера у Німеччині. Взагалі, формат. МР3 заснований на обмані людського вуха. Після деяких досліджень з'ясувалося, що людському слуху властиво адаптуватися до появи нових звуків, що виражається в підвищенні порога чутності. Тому одні звуки здатні маскувати (тобто, робити суб'єктивно нечутними) інші. Ось і в цьому форматі частина звуків, які, як вважає відповідна теорія, робляться нечутними, просто забираються із загального звучання. Після чого кодується за методом Хоффмана. Обов'язково слід враховувати те, що у форматі МР3, програми що стискають звук з оригінального, не є стандартизованими, тобто кожен грамотний програміст може реалізувати свою схему стиснення. А стандартам підкоряються лише декодери, що призводить до того, що якість відтворення формату МР3 далеко не завжди залежить від плеєра, що програє цей файл. У зв'язку з різними здібностями та уподобаннями реалізаторів різних кодерів, одні з них краще справляються з симфонічною музикою, інші - з роком і металом, треті - з репом і так далі.
Формат WMA, або Microsoft Windows Media Audio, є серйозною альтернативою МР3. Файли цього формату мають розширення. WMA і. ASF, і володіють явною перевагою перед МР3 на низьких швидкостях потоку даних і втрачають його при збільшенні швидкості подачі інформації на кодек. На основі WMA розроблений стандарт WMA DRM, який реалізує захист від копіювання. Файли, створені на основі цього формату, можна записувати на пристрої відтворення, типу МР3-флеш-плеєрів, проте скопіювати їх звідти не можна.
Формат WAV є основним аудіо форматом для багатьох систем відтворення цифрового звуку і використовується як стандартний формат звукових файлів в персональних комп'ютерах. До того ж, він має солідний набір специфікацій, неабияк поповнився за останній час. Його повна назва - Microsoft RIFF / WAVE - Resource Interchange File Format / Wave - формат файлів передачі ресурсів / хвильова форма, і створений він був інженерами Microsoft і Intel. У свою чергу, WAV розшифровується як Waveform Audio File Format. WAV формат є найбільш якісним представленням звуку, тому що будь стиснення MPEG-кодерами (MP2, MP3, AC3) веде до втрати якості. Звук, записаний в WAV "44 кГц, 16 біт, стерео” прирівнюється по якості до Audio CD. Він непотребує кодиків для відтворення [5]
4 ОПИС ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ
Дану програму можна поділити на три частини. Дві з них особливо важливі. В першій міститься клас Play_Sound в якому описуються методи по відтворенню звукової інформації. Всі методи цього класу можна поділити на дві частини:
а) основні, тобто ті за допомогою яких можна керувати процесом відтворення звукових даних
1) void AddToPlaylist() – відкриває вікно для вибору файлів і заносить шляхи до вектора PlayList, після чого сортує ці шляхи. Алгоритм наведено на рисунку В.3.
2) void Play_() відтворює файл за номером що міститься в змінній PositionInList. Вона також запускає метод MoveTrack та посилає повідомлення віконній функції з текстом ID_LENGTH для можливості здійснення керуванням програми в графічному меню. В цьому методі описуєтся вічний цикл, в я кому в залежності від зміни значення змінної StatePlay виконується одна з операцій призупинення відтворення, відновлення відтворення, відтворення з певного місця, закінчити відтворення. Вийти з цього циклу можливо після закінчення треку чи примусового виходу. Алгоритм даного метода наведено на рисунку В.2
3) void ResumePlay() змінює значення змінної StatePlay на 1 і повідомляє про це метод Play_.
4) void Stop() змінює значення змінної StatePlay на 0 і повідомляє про це функцю Play_.
5) void Pause() змінює значення змінної StatePlay на 2 і повідомляє про це метод Play_.
6) void PlayFrom(int From) змінює значення змінної StatePlay на 3 і повідомляє про це метод Play_.
7) void SetVolume(int Volume) даний метод змінює гучність звуку обох каналів відповідно значенню яке приймає в якості параметру. Це значення повинно коливатися від 0 до 65535. Надалі цю функцію можливо модернізувати для зміни гучності окремо правого і лівого каналу, якщо це буде необхідно. Шляхом прийманням двох параметрів відповідно для правого і лівого каналу і використанням макросу MAKELPARAM з цими параметрами для з’єднання їх в одне значення.
8) void OfRandom() використавши даний метод ми розмістимо шляхи до файлів, що повинні відтворюватися в довільному порядку. Використовуючи функцію з бібліотеки algorithm для роботи з векторами.
Алгоритм метода наведено на рисунку В.4
9) void Sort() цей метод навпаки попередньому розміщає шляхи до файлів в відсортованому порядку.
10) int NextTrak() завдяки цьому методу здійснена можливість відтворення наступного треку за номером PositionInList який кожного разу збільшується на один при кожному виклику. Якщо цей метод був визваний в той час коли відтворювалася остання доріжка то PositionInList обнуляєтся і відтворювати починається з початку. Даний метод невиконує вище вказані операції якщо розмір вектора меньший одиниці.
11) void PreviousTrak() робота цього методу аналогічна попередньому завинятком того що номер PositionInList зменшується на одиницю.
б) службові, ті які використовуются для роботи основних і взаємодії з інтерфейсом
1) int Play() даний метод перевіряє чи не пустий вектор і в тому випадку якщо він непустий, створює потік в якому буде виконуватися функція Play_.
2) int GetStatePlay() даний метод потрібний для отримання встану вдтворення.
3) int GetVolume() повертає значення яке необхідне для візуалізації гучності звуку в графічному меню.
4) void MoveTrack() створює потік в якому виконуєтся функція MoveTrack_.
5) void MoveTrack_() дана функція послає повідомлення ID_MOVE віконній функції, з можливими параметрами нуль, якщо відтворення припинилося чи почалось відтворення наступного треку, і часом Second який відповідає кількістю секунд протягом якого відтворювався трек. Забезпечуючи можливість графічному інтерфейсу відображати час відтворення трека.
6) void SetSecond(int Sec) змінює значення змінної Second на час Sec який отримано при переміщенні в часі по треку в графічному інтерфейсі
7) int GetLength() повертає значення яке відповідає розміру треку в секундах що відтворюється.
В другій частині міститься клас Record_Sound який відповідає за введення звукової інформації з мікрофона. Всі методи цього класу можна також поділити на дві частини:
а) основні
1) void Record_() вводить звукову інформацію з мікрофона. Алгоритм метода наведено на рисунку В.1. В цьому методі заповняються всі структури які необхідні для запису. Головними є структури WAVEFORMATEX в якій описується параметри запису і структура WAVEHDR для опису буфера який будемо використовувати для тимчасового зберігання звукової інформації. Так як цей буфер знаходиться в оперативній пам’яті то його розмір треба максимально обмежити, тому інформацію з буферу будемо записувати в тимчасовий файл, який буде зберігатися в одному каталозі з програмою. Далі перевіряється наявність пристрою вводу імпульсно-кодової модуляції. Якщо він існує то підготовляється буфер для передачі пристрою вводу і створює тимчасовий файл TempSound внісши в нього інформацію про формат даних який буде містити в ньому. Далі входимо в вічний цикл для можливості “необмежено” записувати. В ньому будемо передавати підготовлений буфер драйверу пристрою вводу після чого запустимо процес вводу даних в буфер. Дочекавшись наповнення буферу переписуємо його в файл. Через те, що дана програма не обмежує користувача в довжині запису робимо перевірку чи є вільне місце на диску для запису. При кожному виконанні тіла циклу буде виконуватися перевірка змінної StateRecords, якщо її значення буде дорівнювати два то запис буде призупинена доки не отримаємо повідомлення від метода StartRecord, якщо чотири то введення даних в файл буде звершено. Після завершення звільнимо буфер та пристрій запису.
. 2) void PauseRecord() змінює значення змінної StateRecords на два і зупиняємо пристрій вводу.
3) void StartRecord() відновлює процес вводу, змінює значення змінної StateRecords на один і робимо відмітку що файл був змінений. Це необхідно щоб знати, чи потрібно питати користувача про необхідність зберігти інформацію.
4) int StopRecord() призупиняє процес вводу даних викликавши метод PauseRecord, і якщо інформація не була збережена чи була змінена відображає повідомлення з питанням про необхідність збереження. В залежності від відповіді користувача може зберігати інформацію у заданий користувачем каталог або не зберігати й закінчити запис, чи продовжити можливість відновити запис, якщо користувач помилково визвав метод закінчення запису.
5) void Save() зберігає введені звукові данні через мікрофон в заданий каталог, який обрав користувач в діалоговому вікні яке викликав цей метод
6) void SetChannel(char Channel) задає можливість введення кількості каналів запису. Можливі варіанти один (моно) чи два (стерео). За замовчуванням стоїть один канал.
б) службові
1) void Record() створює потік в якому виконується метод Record_
2) int GetFreeMemory() даний метод перевіряє наявність вільного місця на диску, в якому створюється файл TempSound. Якщо об’єм менше 10 МБ то повідомляє користувача про закінчення пам’яті і пропонує користувачеві звільнити місце і продовжити запис чи припинити.
3) int GetTimeRecord() повертає час запису звукової інформації в секундах
4) int GetStateRecords() повертає стан запису для можливості керування графічним інтерфейсом.
В третій частині міститься віконна функція. На початку заповнюється основна структура WNDCLASSEX, яка містить інформацію про клас вікна. Після її заповнення реєструємо клас вікна, для того, щоб можна було б вказати цей клас при створенні вікна і для того щоб вікно могло приймати повідомлення. Якщо реєстрація пройшла успішно створюємо вікно програми і створюємо всі елементи графічного меню. Далі у вічному циклі будемо приймати повідомлення, від інтерфейсу, і посилати в функцію WindowProcedure для опрацювання. В цій функції в залежності від виду повідомлення робляться відповідні дії, які необхідні для правильної роботи програми. З того циклу можна вийти при отриманні повідомлення WM_CLOSE, після чого програма припиняє свою роботу.
5 ТЕХНІЧНІ ЗАСОБИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У РОЗРОБЛЕНІЙ ПРОГРАМІ
При написанні програмного
Вимоги програмного забезпечення набагато повільніше зростають ніж характеристики апаратного забезпечення. Незважаючи на це, вимоги програм
повинні бути мінімальними.
Для нормальної роботи розробленої програми необхідний комп’ютер який задовольняє такі мінімальні вимоги:
а) ОС: Windows 2000 Professional/XP/Vista/Windows 7
б) Тактова частота процесора 233 МГц/233 МГц/800 МГц/1 ГГц
в) ОЗУ 64 МБ/64 Мб/512 МБ/1 Гб
г) Вільне місце на жорсткому диску 30 Мб
д) Звукова карта, мікрофон, колонки або навушники
6 ВИКЛИК ТА ЗАВАНТАЖЕННЯ
Для запуску програми необхідно її скопіювати на персональний комп’ютер, інсталяції не потребує, та двічі клікнути лівою кнопкою миші на іконці програми. Чи запустити програму на виконання іншими існуючими методами. Після запуску повинно з’явитися стартове вікно програми, яке зображене на рисунку 6.1.
Рис. 6.1 – Стартове вікно програми
7 ВХІДНІ ТА ВИХІДНІ ДАНІ
Щоб користувач відтворив звукову інформацію йому потрібно клікнути по кнопці ” Додати ”, і в діалоговому вікні вибрати файли звукової інформації, формат яких відповідає стандартним форматам операційної системи чи встановленим кодекам на персональному комп’ютері.
Вихідні данні це файл який утвориться після того як користувач введе звукову інформацію і збереже його на комп’ютері. Формат цього файлу WAV. Збережений звуковий файл зображений на рисунку 7.1.
Рисунок 7.1 – Вибір файлу для відтворення
8 ІНСТРУКЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА
8.1 Відтворення звукової інформації
Для відтворення звукової інформації потрібно натиснути кнопку додати в діалоговому вікні що відкриється вибрати необхідний Вам файл. Після чого натиснути кнопку ” Відтворити ”. Щоб призупинити відтворення потрібно натиснути кнопку ” Призупинити ”. Для відновлення відтворення потрібно натиснути кнопку ”Відновити”. Щоб закінчити процес відтворення потрібно натиснути кнопку ”Припинити”. Якщо користувач помістив декілька файлів до списку програвання, в цьому випадку, щоб перейти до наступного треку чи попереднього потрібно натиснути відповідно ”Наступний трек” і ”Попередній трек”. Для зміни гучності звуку і положенні у відтворюваному звуковому файлі потрібно перемістити відповідний бігунець у потрібну точку в залежності від необхідного положення у файлі і гучності.
8.2 Введення звукової інформації
- Аналіз методів оцінки ТРС
- Аналіз метродотеля організації процесу обслуговування споживачів в закладах ресторанного господарства
- Аналіз міграційної політики України: основні напрями її діяльності
- Аналіз міжбюджетних відносин в Україні
- Аналіз міжнародних економічних відносин України з Росією, Великобританією та США у 2006-2010 рр
- Аналіз міжнародного ринку картонної продукції. Підготовка зовнішньоторговельного контракту з експорту картону
- Аналіз міжнародного ринку меду натурального. Підготовка зовнішньоторговельної угоди з експорту меду натурального
- Аналіз макмікромаркетингово середовища підприємства
- Аналіз макроекономічних показників країни за 2000-2013 рр
- Аналіз маркетингової діяльності підприємства ТОВ «Енран» на товарному ринку офісних меблів України
- Аналіз матеріальніих ресурсів
- Аналіз менеджменту Відкритого акціонерного товариства “Сумсільмаш”
- Аналіз менеджменту Відкритого акціонерного товариства “Сумсільмаш”
- Аналіз менеджменту ТОВ «Fixemer Logistics»
