Аналіз продуктивності устаткування по виробництву пиломатеріалів та схем розкрою круглих лісоматеріалів на базі ПП „Ткаченко”

Аналіз  продуктивності устаткування по виробництву  пиломатеріалів та схем розкрою круглих  лісоматеріалів на базі ПП „Ткаченко”

Реферат

Об’єктом  дослідження даної бакалаврської робвіди є технологічний процес виробництва пиломатеріалів обрізних та необрізних на підприємстві ПП “Ткаченко”.

Мета  роботи: Проаналізувати технологічний процес виробництва та устаткування, на якому проводиться пиляння лісоматеріалів і пиломатеріалів, також порівняти застосовані схеми розкрою лісоматеріалів, нормативну базу та проаналізувати виробничу потужність підприємства.

В першому  розділі дається огляд стану питання за даною темою: значення у виробництві нормативних документів та вірного вибору схем розкрою і устаткування для виробництва.

В другому  розділі описується характеристика та загальна інформація про підприємство.

В третьому розділі надається характеристика виробів.

В четвертому описується технологічний процес виробництва пиломатеріалів та устаткування, що застосовується.

В п’ятому  проводиться аналіз технологічного процесу, устаткування та схем розкрою.

В висновках пропонуються шляхи удосконалення.

• Загальна кількість сторінок….58
• Таблиць………………………..18
• Малюнків…..………………….18
• Креслень………………………..2
• Технологічні карти…………….1

Ключові слова: лісоматеріали, пиломатеріали, пвідужність, дошка, брус, схеми розкрою.

ЗМІСТ

ВСТУП                 04

РОЗДІЛ І. Стан питання…….…………………………………… … …    05

1. Нормативні документи на пилопродукцію………………...… .  ...     05

1.2 Схеми розкрою сировини та об’ємний вихід продукції………  …    09

РОЗДІЛ ІІ. Характеристика базового підприємства… …………… …    14

2.1 Місцезнаходження та площа підприємства ……….…………… …      14

2.2 Природно-кліматичні умови..…………………………….……… ...     16

2.3 Коротка характеристика технологічного процесу

                                  на підприємстві ………………………...………..    18

РОЗДІЛ ІІІ. Конструктивна частина…………………………………..      25

3.1 Опис виробу.…………………….………………………………….      25

РОЗДІЛ ІV. Технологічний процес виробництва пиломатеріалів …..     38

4.1 Виготовлення пиломатеріалів обрізних, необрізних, облицювальної дощечки та заготовки для піддонів.………………………  …………….  38

РОЗДІЛ V.

Аналіз технологічного процесу виробництва пиломатеріалів   …………    45

5.1 Розрахунок продуктивності устаткування……………….…………    45

5.2 Аналіз норм витрат лісоматеріалів на виробництво

                                                                   пиломатеріалів……  ..……….    52

ВИСНОВКИ……………………………………………………………  .     56

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……  ……… ………   57

Вступ

Деревина найбільш розповсюджений матеріал, який застосовується в різних галузях народного господарства. Широкому використанню деревини сприяють високі фізико-механічні властивості, добра оброблюваність.

Будівництво нових і  реконструкція існуючих лісопильних  підприємств пвідребують вдосконалення технології виробництва, а в ряді випадків корінного перегляду і змін її з урахуванням ведення прогресивних технологічних процесів, поліпшення деревини на всіх етапах технологічного процесу, комплексної механізації виробництва, спеціалізації та кооперування, правильного використання засобів техніки безпеки і првідипожежної техніки, поліпшення умов праці, а також правильної організації і управління підприємством, обліку, постачання і збуту.

Одне з основних завдань - раціональне і комплексне використання деревини шляхом переробки її на корисну і повноцінну продукцію. В сучасних умовах це означає, що вся деревина, що поступає на лісопильне підприємство, повинна бути перетворена в найбільш доцільну в даних умовах продукцію.

Раціональне використання деревини і перехід на нове обладнання сприяють зниженню норми витрати  сировини. Вірно вибрані схеми розкрою лісоматеріалів також сприяють зниженню норм витрат сировини, її раціональному використанню та зменшенню собівартості виробів.

В даній бакалаврській  робвіді проводиться аналіз технологічного процесу виробництва пиломатеріалів на підприємстві, аналіз існуючих пвідужностей на підприємстві, аналіз схем розкрою сировини, що застосовуються. Результати проведеного аналізу можуть сприяти покращенню організації праці на підприємстві, зменшенню витрати сировини на пило продукцію та більш раціональному використанню сировини.

РОЗДІЛ І.

Стан  питання.

Раціональне використання лісосічного фонду  є невід’ємною часткою планування лісопиляння. Виходячи з даних попередніх років по реалізації пиломатеріалів та аналізу пвідочного стану ринку, лісопромислові підприємства мають можливість на науковій основі планувати випуск пилопродукції на визначений період часу.

Багато  досліджень було присвячено теорії розкрою  пиловочної сировини, визначенню об’ємного  виходу [1, 2, 3, 4, 5] та складанню оптимізаційних схем розкрою пиловочної сировини з максимальним об’ємним виходом на спеціфікаційні матеріали, що базуються на можливостях ЕОМ [6, 7, 8].

Проблемою нормування витрат деревини на виробництво  пилопродукції та підвищенням об’ємного  і посортного виходу пиломатеріалів та загвідовок займались у Центральному науково-дослідному інституті механічної обробки деревини - ЦНДІМОД [9], Українському науково-дослідному інституті механічної обробки деревини - УкрНДІМОД [10] та Центральному науково-дослідному і проектно-конструкторському інституті механізації та енергетики лісової промисловості - ЦНІІМЕ [11]. Вищевказані довідкові та керівні матеріали у теперішній час прийняті в якості українських нормативів. Але дані нормативи, як в ЦНДІМОДі, так і в УкрНДІМОДі були розроблені для пиловочної сировини за ГОСТ 9463-72 [12] та ГОСТ 9462-71 [13], якими передбачалось чвідири категорії якості пиловників. В наш час ми користуємось для визначення розмірів та якості пиловочної сировини ГОСТ 9462-88 [14] та ГОСТ 9463-88 [15], де встановлено три сорти пиловочної сировини. Існуючими керівними [9] та довідниковими [10, 11] матеріалами з нормування визначені норми витрат пиловочної сировини на виробництво пиломатеріалів за умови використання в якості головного лісопильного устаткування лісопильних рам. Для стрічковопилкового та круглопилкового устаткування в якості головного, де будуть інші ширини пропилу, норми витрат не визначались. Також цими документами не передбачається комбінування устаткування на різних проходах для покращення раціонального використання поперечного перетину колоди. Довідниками та керівними матеріалами встановлені узагальнюючі норми витрат деревини за регіонами: для Уралу, Сибіру та Дальнього Сходу, для Європейської частини СРСР, союзні. При встановленні норм витрат пиловочної сировини орієнтувались на визначення посортового виходу обрізних пиломатеріалів, що ще більше звузило сферу застосування даних норм витрат.

Загалом існують два метода розкрою пиловочної сировини лісопильним устаткуванням: груповий та індивідуальний. Груповий здійснюється групою пил (приклад –  лісопильні рами, круглопилкові верстати тощо), індивідуальний – однією пилою  в різній площині. До групового методу розкрою відносять такі схеми  розкрою сировини, як врозвал та з брусуванням (рис.1). До індивідуального методу розкрою відносять спеціальні схеми розкрою: круговий, секторний, брусово-сегментний, розвально-сегментний (рис.1). За умови застосування схем розкрою врозвал та з брусуванням, продуктивність лісопильних цехів більша, а за умови застосування індивідуальних схем розкрою продуктивність – менша, але об’ємний вихід спеціфікаційних пиломатеріалів більший, зменшується кількість відходів та збільшується вартісний вихід пиломатеріалів з одного кубометра сировини [16].

Пиломатеріали – це продукція певних розмірів і якості з двома плоскопаралельними пластями. За розмірами пиломатеріали  поділяються  на дошки, бруси і  бруски. Брусами називають пиломатеріали, товщина і ширина яких 100 мм і більше. Дошки – пиломатеріали товщиною до 100 мм і шириною більшою за дві товщини. За видом обробки пиломатеріали бувають обрізні, необрізні і однобічно обрізні. Бруски – пиломатеріали товщиною до 100 мм і шириною не більше двох товщин.

У пилопродукції  розрізняють номінальні, розпиловочні і фактичні розміри. Номінальний  – розмір пилопродукції при встановленій стандартом вологості деревини. Розпиловочний  – розмір пилопродукції з припуском  на всихання. Фактичний – розмір пилопродукції при її вимірюванні. Об’єм пилопродукції рахують  за її номінальними розмірами.

Основним  стандартом на пиломатеріали, що обумовлює  їх розміри, є ГОСТ 24454 –80. Він розповсюджується на обрізні й необрізні пиломатеріали  хвойних порід. Номінальні розміри  за товщиною і шириною встановлені для вологості деревини 20%. При іншій вологості розпиловочні та фактичні розміри мають змінюватись на величину всихання за ГОСТ 6782.1-75.

Пиломатеріали хвойних порід за ГОСТ 24454-80 повинні  мати довжину від 1 до 6,5 м з градацією 0,25 м.

Стандартом  встановлені наступні номінальні розміри  за товщиною: 16; 19; 22; 25; 32; 40; 44; 50; 60; 75; 100; 125; 150; 175; 200; 250 мм. Пиломатеріали, товщиною до 32 мм включно, належать до тонких, а товщиною 40 мм і більше - до товстих. Ширина обрізних пиломатеріалів може бути від 75 до 275 мм з градацією 25 мм. Ширина необрізних пиломатеріалів не обмежується. При цьому ширина вузької пласті в будь - якому місці довжини пиломатеріалів має бути не менше 50 мм. Ширину необрізних пиломатеріалів визначають як півсуму розмірів двох пластей, що виміряні посередині довжини пиломатеріалу.

Пиломатеріали листяних порід за ГОСТ 2695-83 виготовляють товщиною від 13 до 100 мм. Обрізні пиломатеріали мають 10 ширин від 60 до 200 мм. Максимальна ширина необрізних пиломатеріалів не обмежується, а мінімальна становить 40 мм. Довжина пиломатеріалів з твердих порід має бути від 0,5 до 6,5 м з градацією 0,1 м; з м’яких порід і берези – від 0,5 до 2 м з градацією 0,1 м і від 2 до 6,5 м з градацією 0,25 м.

Номінальні  розміри пиломатеріалів за товщиною і шириною встановлені для  деревини з вологістю 15%. Розміри  пиломатеріалів, що мають іншу вологість, змінюються  на величину всихання за ГОСТ 6782.2-75.

Якість  пилопродукції характеризується сукупністю властивостей, які необхідні при  її експлуатації й визначаються наявністю  і кількістю вад деревини та вад  обробки. Класифікація, визначення, вимірювання  пороків та їх вплив  на якість встановлені  ГОСТ 2140-81.

За ознакою  якості пилопродукцію розділяють на сорти та якісні групи. В технічних  вимогах на всі види пилопродукції  визначаються норми обмежень вад  деревини і вад обробки. До основних сортовизначаючих вад  належать гнилизна, сучки, тріщини тощо. Якість обробки  оцінюють величиною обзелу, жолобленістю, шорсткістю поверхні та перпендикулярністю торця дошки.

Згідно  з ГОСТ 8486-86 на хвойні пиломатеріали, дошки та бруски за якістю поділені на п’ять сортів ( 0,1,2,3,4 ).

Листяні пиломатеріали (ГОСТ 2695-83 ) за якістю деревини і обробки поділяються на три  сорти (1,2,3).

Загвідовки призначені для виробництва дерев’яних деталей у будівництві, меблевому, авто - , вагоно -  і сільгоспмашинобудуванні виробляють за ГОСТ 9685-61 і ГОСТ 7897-83 відповідно для хвойних і листяних порід товщиною від 7 до 100 мм, шириною від 40 до 200 мм, довжиною до 1 м з градацією 5 см і довжиною понад 1 м з градацією 10 мм.

За якістю деревини та якістю обробки загвідовки розділяють на 4 і 3 сорти відповідно до хвойних і листяних порід.

Сировиною для лісопильного виробництва служать  пиловочні колоди, їх відримують шляхом поперечного ділення хлистів. Пиловочна сировина  залежно від її призначення  має відповідати вимогам стандартів. Розмірні та якісні вимоги до пиловочної сировини хвойних порід регламентовані ГОСТ 9463-88, а листяних - ГОСТ 9462-88.

Указані стандарти поділяють пиловочні  колоди і кряжі хвойних та листяних порід  за товщиною на дві групи: середні – від 14 до 24 см і крупні – від 26 см і більше з градацією 2 см. Товщина круглих колод відповідає діаметру  у вершинному торці. Довжина пиловочних колод наступна: хвойні породи – від 4 до 6,5 м; м’які листяні породи і береза – не менше 3 м з градацією в обох випадках 0,5 м; тверді листяні породи – не менше 1 м з градацією 0,1 м. Пиловочні колоди повинні мати припуск по довжині 3 - 6 см, який у розрахунок довжини не береться.

За якістю пиловочні колоди розділяють на 3 сорти: 1-й; 2-й і 3-й.

Колода  – частина стовбура дерева, поперечний перетин якого має форму кола чи еліпса. Одна з особливостей форми колоди – збіжність, тобто зменшення її товщини від окоренкового торця до вершинного. Величину збіжності вимірюють зменшенням діаметра колоди в сантиметрах на 1 м довжини. Збіжність коливається в значних межах залежно від товщини колод, породи, умов і місця  вирощування. Визначають  її за формулою

S_ср= (D – d) / L ,

де    D – діаметр колоди в окоренковому торці, см;

d – діаметр колоди у вершинному торці, см ;

L – довжина колоди, м.

Для обчислення збіжності окоренкової колоди діаметр  D береться на відстані  1м від окоренкового торця, оскільки  в відземковій частині колоди є нерівності ( ройка, окоренкуватість). Завдяки цьому для обчислення середньої збіжності довжина колоди зменшується на 1м.

Товщину (діаметр) колоди обчислюють як середнє  арифметичне  значення  результатів  виміру двох взаємно перпендикулярних діаметрів у вершинному торці  без урахування кори. Діаметр колоди вимірюють спеціальною мірною лінійкою в  частках сантиметра, як довжину  прямої лінії, що проходить через  геометричний центр перпендикулярно  поздовжній вісі колоди. Згідно зі  стандартом на пиловочну сировину товщину  колоди враховують у парних сантиметрах, тобто всі фактичні виміри діаметрів  колод мають бути закруглені до стандартних. Довжину колод вимірюють за найменшою  відстанню між торцями в метрах із закругленням до 1 см.

Об’єм колод  і кряжів визначають у кубічних метрах. При цьому всі пиловочні колоди довжиною понад 2 м , що йдуть на вигвідовлення авіаційних, лижних  пиломатеріалів, а також колоди і кряжі цінних порід,  обмірюють поштучно і враховують у щільній мірі. Кряжі довжиною до 2-х метрів обмірюють у складовій мірі з наступним перерахуванням за коефіцієнтами повнодеревності в щільну міру.

Об’єм колод  і кряжів за даними вимірів визначають за такими формулами:

–   формула кінцевих поперечних перетинів

V =  (F_o+F_l) /2  · L

         -  формула серединного поперечного перетину

                               V =  F_L/2 · L,

де F_о – площа поперечного перетину вершинного торця колоди;

F_L – площа окоренкового торця колоди;

F_L/2–  площа поперечного перетину на половині довжини колоди; 

L – довжина колоди.

Розкрій хлистів – розпилювання їх за довжиною на відповідні сортименти ( пиловник, фанерний кряж, баланси, рудникову  стійку тощо) Види сортиментів, на які  розкроюють хлисти, залежать від типу підприємства та основної продукції, яка  виробляється. При розкроюванні хлистів  використовують різні критерії оптимальності  розкрою. При розкроюванні на різні  сортименти критерієм оптимальності  може бути об’ємний вихід сортиментів або  витрати на їх розкрій та подальшу обробку. Критерієм оптимальності в разі розкрою хлистів на пиловник , як основну продукцію, може бути мінімум втрат пиловочної зони хлистів або максимальний вихід продукції відповідної специфікації.

Розрізняють варіаційний метод розкрою хлистів, коли за основу беруть діаметр колоди стандартних розмірів, і константний, коли за основу беруть довжини колод  стандартних розмірів.

Нині, в  більшості випадків розкрій хлистів  здійснюють за критерієм виходу пиловочних або інших сортиментів стандартних  розмірів найбільшого об’єму. Однак  це не  гарантує раціонального використання  сировини при вигвідовленні пилопродукції заданої специфікації. Розкрій хлистів на лісопильно-деревообробних підприємствах має здійснюватись за критерієм максимального об’ємного виходу пиломатеріалів або загвідовок, які можна одержати з конкретного хлиста, з подальшим вибором варіантів за критерієм прибутку з урахуванням усіх відходів.

Постави складають та розраховують до розпилювання колод і згідно з  розрахунками встановлюють пилки в багатопильних  верстатах, а на однопильних визначають напрями різів. У зв’язку з  тим, що кількість  різновидів пиломатеріалів і колод велика, постави навіть для однієї колоди можуть бути різні. Слід вибирати такі постави, квідрі найкращим чином врахують форму, розміри та якість колод, забезпечують найбільший об’ємний вихід пиломатеріалів тих розмірів і сортів, які пвідрібні за специфікацією. Тобто, аналізуючи специфікації  колод і пиломатеріалів, вибирають спосіб розкрою колоди.

Складанням поставу за відомим  діаметром колод і заданою  специфікацією пиломатеріалів є  визначення кількості дощок та їх поступовий підбір за товщиною.

При цьому необхідно керуватись наступними положеннями:

1. При масовому розпилюванні сировини  постави мають бути симетричними.

2. Складання  поставу слід починати від  вісі колоди.

3. Кількість  випиляних перетинів з колоди  має бути мінімальною. При   всіх способах розкрою з колоди  слід відримувати не більше двох товщин товстих і двох товщин тонких пиломатеріалів.

4. Не  слід включати в постав дошки  двох суміжних товщин з різницею  менше 5мм, оскільки при сортуванні  їх важко розрізнити.

5. Товщину  серцевинних і центральних дощок   слід вибирати за відповідною  таблицею.   

6. Не  слід складати багатопильні “важкі”  постави. Кількість дощок у  поставі  залежно від діаметра  колод вибирається за таблицею 1.

1. Рекомендована кількість дощок у поставі при розпилюванні колод врозвал

7. Ширина  поставу має бути близькою  або рівною граничному охопленню  колоди поставом .

8. При розпилюванні  колод врозвал вибір товщини  дощок здійснюється за графіком  граничних товщин.

9. При розпилюванні  колод з брусовкою висвіду бруса вибирають у межах від 0,6 до 0,8 вершинного діаметра колоди. Товщину дощок у поставі першого проходу рекомендується вибирати за допомогою графіка граничних товщин.

10.Товщину  крайніх бічних дощок для колод  різних діаметрів для  створення  нормальних умов розпилювання і попередження  встрявання дощок між пилками рекомендується брати за таблицею 2.

2. Товщина крайніх бічних дощок у поставі

При складанні  поставів необхідно знати витрату  ширини поставу і місцезнаходження дощок у ньому. Ширина поставу  – відстань між симетричними зовнішніми пластями крайніх бічних дощок у  поставі. Вона включає номінальну товщину  дощок (m), припуск на всихання по товщині дошки ( s ), ширину пропилів між дошками (е ):

   А =    m    +    s    +   e (n-1)

Ширина  пропилу  ( е )  складається з  товщини пили і двостороннього збільшення ширини зуба за рахунок їх розводу  чи плющення.

При визначенні розмірів дощок за формулами чи при  використанні графіків граничних товщин необхідно знати відстань пласті дошки від вісі постава,  що має  назву витрата ширини напівпоставу. Вона знаходиться  за  таблицею (додаток 1).

Ступінь і раціональність використання пиловочної сировини оцінюють за об’ємним, специфікаційним  і якісним виходом пилопродукції. Об’ємний вихід – відношення об’єму пиломатеріалів номінальних розмірів до об’єму колоди:

P = (V_п  /  V_k ) х 100, %

Це основний показник раціонального використання пиловника, оскільки у собівартості пиломатеріалів витрати на сировину дорівнюють 80% від усіх витрат на виробництво  пиломатеріалів. Об’ємний вихід останніх залежить від багатьох факторів. Із збільшенням діаметра колод цей  показник зростає. Максимальний вихід  обрізних пиломатеріалів з колод  діаметром 16, 32 і 40 см довжиною 6,5 м  становить відповідно 54,8, 61,5 і 63,1 %. Вплив довжини колод характеризується тим, що із зменшенням  довжини їх об’ємний вихід збільшується. На кожні 0,5 м зменшення довжини колоди  порівняно з довжиною 6,5 м збільшується вихід у середньому на 0,65%. Кривизна колод в 1% зменшує вихід від 8 до 12%. При розпилюванні на лісопильній рамі одним поставом колод, що відрізняються за діаметром на  ± 2 см порівняно з розрахунковим, вихід зменшується до 1,5% при відсутності додаткових пилок і на 0,6% при їх встановленні. Суттєвий вплив на об’ємний вихід пиломатеріалів має організація праці, кваліфікація робітників, технічний нагляд за станом обладнання, додержання технологічної дисципліни на всіх виробничих ділянках.

Сортовий вихід пиломатеріалів – вихід їх за сортами у відсвідках від об’єму розпиляної сировини.

P_ick = (V_ni / V_c ) х 100 ,%

де V_ni – об’єм  пиломатеріалів відповідного сорту, м³;

Сортовий  склад пиломатеріалів – розділення виходу за сортами і сортиментами у відсвідках від загального об’єму пиломатеріалів

С_і = (V_ni / V_n ) х 100 ,%

де С_і – частина кожного сорту сортиментів пиломатеріалів у їх загальному об’ємі, %.

Для оцінки якісного складу введено ціннісні коефіцієнти  сорту ( К_с), в яких як базовий варіант ( К_с=1) прийняті обрізні пиломатеріали хвойних порід за ГОСТ 8486-86 довжиною 2,0 - 6,5 м  3-го сорту. Такі ж самі пиломатеріали вищого сорту мають коефіцієнт 2. Ці коефіцієнти використовують при визначенні оптової ціни  на пиломатеріали.

Специфікаційний вихід – відношення об’єму пиломатеріалів, що виробляються за специфікацією, до загального об’єму відриманих пиломатеріалів

Р = (V_cп / V_п  ) х 100, %

Коефіцієнт  комплексного використання сировини –  відношення сумарного об’єму пиломатеріалів, іншої пилопродукції, технологічної  тріски, тирси і відходів, що використані  на виробництво теплової та електричної  енергії, до об’єму сировини.

Розпилювання колод врозвал  характеризується тим, що площини всіх пропилів у колоді паралельні між  собою. В цьому випадку з колоди випилюють декілька необрізних дощок  і два обапілі. Цим способом розпилюють більшість колод листяних порід  й іноді колоди малих діаметрів 14 - 16 см.

Розпилювання  колод з брусовкою здійснюється в два проходи. В першому проході  відримують двокантний брус, необрізні  дошки та два обапілі, в другому - обрізні, необрізні дошки і два обапілі .

Розпилювання  з брусовкою має переваги перед  розпилюванням врозвал у тому разі, якщо необхідно відримати  обрізні пиломатеріали. Їх об’ємний вихід більший при розпилюванні з брусовкою. Недоліком розкрою з брусовкою є те, що для здійснення цього способу при груповому розпилюванні пвідрібно два верстати. Незважаючи на це, розпилюванням з брусовкою перероблюють 60% пиловочної сировини, в основному хвойної, діаметрами від 18 см і більше.

При розпилюванні пиловочної сировини весь об’єм її розподіляється за видами пилопродукції, відходами і  втратами. Цей розподіл називається балансом деревини. Структура  балансу відтворює раціональність використання деревини і залежить від  різних факторів: способів розпилювання, розмірів і якості сировини, поставів на розпилювання, товщини пилок, призначення  пилопродукції. Баланс деревини може бути плановим (розрахунковим) і фактичним  за даними робвіди підприємства.

Розрахунок  балансу – визначення об’ємів  і відсвідкового співвідношення пиломатеріалів, тріски, тирси, кускових відходів і всихання.

На складах сировини лісопильно-деревообробних підприємств здійснюється приймання, вивантаження, сортування, укладання  в штабелі, зберігання, підгвідовка до розпилювання сировини. Останню зберігають у штабелях, які залежно від засобів механізації вантажних робіт і умов зберігання поділяють на: щільні, щільні рядові і пачкові.

Об’єм деревини в штабелі розраховується за  його габаритним об’ємом  і  коефіцієнтом повнодеревності.

Площа складу суттєво залежить від умов і способів транспортування сировини на підприємство. Об’єм сировини залізничної або автомобільної доставки на складі, як правило, не перевищує 3-4 тижневий запас. Площу складу визначають за формулою:

   S= (Q/ H) · k_шт · к_п ,

де Q - об’єм сировини, що повинна зберігатись на складі, м³;

H - середня висвіда штабелів, м ( 8-12 м  залежно від типу обладнання);

К_шт- коефіцієнт повнодеревності штабеля;

К_п -  коефіцієнт використання площі складу.

Сортування  – одна з найважливіших операцій з підгвідовки пиловника до розпилювання. Колоди сортують за породами, діаметрами, довжинами та якістю.

Дрібність сортування     С= С₁ С₂ С₃ С₄  ,

де  С₁ – дрібність сортування за породами;

С₂ -  дрібність сортування за діаметрами; для забезпечення нормативного виходу пиломатеріалів необхідно сортувати колоди за діаметрами з точністю  ±1 см. Можливе сортування колод великих діаметрів з точністю   ±2 см, якщо кількість їх у партії не перевищує 3%;

С₃ – дрібність сортування за довжинами;

С₄ – дрібність сортування за якістю, рекомендується сортувати сировину на дві якісні групи.

Розпилювання колод різних діаметрів  за одним поставом приводить до зменшення  не тільки загального виходу, але й  виходу пиломатеріалів необхідних розмірів. Розпилювати за одним поставом колоди декількох суміжних діаметрів недопустимо. В більшості випадків підбирають для одного постава колоди парних діаметрів з відхиленнями від  них  ±1 см. Таке сортування колод за суміжними діаметрами забезпечує краще використання деревини при виробництві пиломатеріалів.

РОЗДІЛ ІІ

Характеристика  базового підприємства

2.1. Місцезнаходження і площа підприємства

ПП «Ткаченко» знаходиться на території Київської  області. Поруч знаходяться ліса таких лісогосподарських підприємств, як ДП «Іванківське ЛГ», ДП «Розважнівське ЛГ», ДП «Тетерівське ЛГ», ДП «Макарівське ЛГ». Від цих та ще деяких інших лісогосподарських підприємств і надходить сировина для переробки в даному підприємстві.