Аналіз валютних операцій банку

КУРСОВА РОБОТА

З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ “___________________”

НА  ТЕМУ “Аналіз валютних операцій банку” 
 
 

ЗМІСТ  

     Вступ …………………………………………………………………………….3

     Розділ  1. Теоретичні аспекти аналізу валютних операцій................................4

     1.1. Економічна сутність валютних операцій та їх класифікація…………….4

     1.2. Завдання та інформаційна база аналізу валютних операцій……………..9 

     Розділ  2. Методика аналізу валютних операцій……………………….……….11

     2.1. Аналіз масштабів, динаміки та структури валютних операцій банку…...11

     2.2. Аналіз ефективності валютних операцій…………………………………..23 

Розділ  3.Перспективи і проблеми розвитку валютних операцій банку………30 

Висновки…………………………………………………………………………..32 

Список  використаної літератури………………………………………………….34 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     ВСТУП  

     В сучасних умовах розвиток веде нас до активної співпраці з іншими країнами. І якщо раніше ставилася задача вийти на світовий ринок, тепер задача ставиться зайняти достойне місце та втриматися на світовому ринку. У зв'язку з цим виникає потреба звернути особливу увагу на розрахунки з іншими країнами та їх представниками. І так як банки відіграють найголовнішу в цьому роль, адже вони не тільки обслуговують експортно-імпортні розрахунки суб'єктів підприємницької діяльності, то і виступають безпосередніми учасниками операцій на внутрішньому та міжнародних валютних ринках, то операції з валютою посідають відокремлене місце в банківській діяльності.

     Проведення  валютних операцій є найскладнішим  і найризикованішим видом банківської діяльності, який може принести банку як великі прибутки так і стати джерелом значних збитків, так як не слід забувати про наявність валютного ризику в цій сфері. З поширенням економічних інтеграційних процесів і враховуючи негативний вплив світової фінансової кризи роль аналізу в процесі управління валютними операціями відчутно зростає. Учасники зовнішньоекономічної діяльності, як комерційні банки, так і їх клієнти, постійно потерпають від нестабільності та неможливості протидіяти цілеспрямованим валютним спекуляціям.

     Отже, вивчення валютних операцій, комплексне їх оцінювання є доцільним і актуальним питанням, саме тому мною і була обрана така тема курсової роботи, а саме «Аналіз валютних операцій банку». Головною метою моєї роботи є вивчення операцій з валютою комерційних банків, розгляд найважливіших понять, пов'язаних з цією темою та визначення методики розрахунку ефективності валютних операцій. 
 
 
 
 

     Розділ  1. Теоретичні аспекти аналізу валютних операцій.

     1.1. Економічна сутність  валютних операцій  та їх класифікація. 

     Метою аналізу валютних операцій банку є: забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою; забезпечення можливості розроблення аргументованої концепції розвитку банку, яка базується на комплексному підході до аналізу валютних активів та пасивів банку, зовнішнього та внутрішнього середовища, що дає змогу проводити діагностику та прогнозування банківської діяльності в цілому і на валютному ринку зокрема; формування лімітної політики банку; дотримання нормативів НБУ у сфері валютних операцій.

     Проте, першочергове значення має мета забезпечення необхідною інформацією процесу управління та прийняття рішень стосовно операцій з іноземною валютою та формування лімітної політики банку, адже інформованість та вчасне прийняття вірних рішень веде саме до ефективної політики банку у цій сфері, а значить і його прибутку.

     Валютні операції рекомендують досліджувати комплексно за такими складовими (рис.1):

     Операції  з валютними цінностями та розрахунки в іноземній валюті посідають  одне з провідних місць у банківському бізнесі. Перед цим необхідно розглянути економічність сутність валюти.

     Слово «валюта» походить від італ. valuta - цінність, вартість (проте інші дослідники схильні вважати, що потрібно дивитись глибше і слово валюта походить від лат. valuta - коштую) і означає грошові знаки іноземних держав, а також кредитні та платіжні документи в іноземних грошових одиницях, що застосовуються в міжнародних розрахунках [22, c.35]. 
 
 
 

     Рис. 1.1. Складові аналізу валютних операцій

     До  іноземної валюти також належать кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських установ за межами України, та міжнародні розрахункові одиниці - умовні і грошові одиниці, які створюються міжнародними економічними та валютно-фінансовими організаціями для використання у міжнародних валютних відносинах: СДР (спеціальні права запозичення), євро, КФА (африканський франк), КФП (франк для заморських територій).

     Загалом, валютні цінності включають:

      - валюту України (грошові знаки у вигляді   банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських   та   інших фінансових установах на території України);

     - платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;

     - іноземна валюта (іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських/га інших фінансових установ за межами України);

     - платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах;

     - банківські метали (золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів) [3].

     Валютні операції включають:

     - операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;

     - операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як   засобу   платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;

     - операції, пов'язані з ввезенням,   переказуванням   і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей.

     В науковій літературі вітчизняні вчені дають інше визначення валютним операціям які визначають їх як банківські та фінансові операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності [16, с.177].

     Валютні операції поділяються на групи:

     - торговельні та неторговельні операції;

     - поточні операції, що пов'язані з рухом капіталу та термінові (строкові) операції;

     - власні операції банку та операції, що здійснюються за дорученням клієнтів банку.

     Також валютні операції діляться на активні  та пасивні. До активних валютних операцій належать операції з розміщення іноземної валюти та банківських металів з метою отримання доходів. Пасивні валютні операції це операції за допомогою яких банк формує валютні ресурси для проведення активних операцій.

     З погляду бухгалтерського обліку, розрахунки в іноземній валюті поділяються за датою розрахунків та датою операції і можуть бути балансовими та позабалансовими [17, c.197].

     Для здійснення аналізу валютних операцій, визначення їх ефективності банк на власний розсуд, залежно від обсягів та напрямів операцій, здійснює їх групування. При цьому слід мати на увазі, що частина розрахунків клієнтів банку за зовнішньоекономічними контрактами здійснюється у національній валюті, але відповідно до вимог валютного законодавства теж належить до категорії валютних операцій.

     Зважаючи  на те, що бухгалтерський облік та форми звітності, які базуються на його даних, є основним джерелом у системі формування інформації, розглянемо класифікацію валютних операцій за принципом побудови плану рахунків. Відповідно до цього принципу валютні операції можуть бути згруповані за такими напрямами:

     - відкриття та обслуговування кореспондентських рахунків;

     - відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — суб'єктів підприємницької діяльності;

     - відкриття та обслуговування поточних та депозитних рахунків клієнтів — фізичних осіб;

     - міжбанківські кредити в іноземній валюті;

     - міжбанківські депозити в іноземній валюті;

     - кредитування фізичних осіб;

     - кредитування юридичних осіб;

     - операції з цінним и паперами, що емітовані в іноземній валюті;

     - операції купівлі-продажу іноземної валюти;

     - перекази в іноземній валюті;

     - конверсійні операції з готівковою іноземною валютою;

     - розмін або обмін банкнот;

     - операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті;

     - інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті;

     - надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України;

     - позабалансові операції.

     Також слід зазначити, що здійснення валютних операцій вимагає спеціальної ліцензії НБУ. Існує два види ліцензій на проведення валютних операцій: індивідуальна та генеральна.

     Генеральні  ліцензії видаються комерційним  банкам та іншим фінансовим установам  України, національному оператору поштового зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання.

     Індивідуальні ліцензії видаються резидентам і  нерезидентам на здійснення разової  валютної операції на період, необхідний для здійснення такої операції. Одержання індивідуальної ліцензії однією із сторін валютної операції означає також дозвіл на її здійснення іншою стороною або третьою особою, яка має відношення до цієї операції, якщо інше не передбачено умовами індивідуальної ліцензії. 
 
 

     1.2 Завдання та інформаційна  база аналізу валютних  операцій. 

     Основними завданнями аналізу валютних операцій є: оцінювання діяльності банку на валютному ринку, його масштабності та конкурентоспроможності; визначення достатності можливостей банку для повного та адекватного співвідношення обсягів валютних операцій зі ступенем прийнятого ризику і рівнем прибутковості; контроль показників валютного ризику; оцінка ефективності формування та використання валютних ресурсів; оцінювання прибутковості валютних операцій банку; обґрунтування доцільності здійснення тих чи інших валютних операцій банку; оцінювання ефективності впровадження нових банківських продуктів; визначення об'єктивних та суб'єктивних факторів, що впливають на здійснення валютних операцій.

     Провідна  роль банків на валютному ринку обумовлюється  значними обсягами операцій, що становлять близько 90 % та досить широким спектром послуг, які вони надають. Особливістю  діяльності банків у сфері валютних операцій є їх функція агента валютного контролю, що зобов'язує банки здійснювати контроль за дотриманням вимог валютного законодавства.

     Багатогранна  спрямованість банків у сфері  валютних операцій визначає певні вимоги до системи інформаційного забезпечення, що використовується для підготовки й прийняття управлінських рішень. За валютними операціями ця система повинна забезпечувати необхідну інформацію для валютного регулювання та контролю, планування та стратегії, раціонального використання ресурсів.

     Валютні операції регламентовані чинним законодавством: Конституцією України, законами України, постановами Кабінету Міністрів, указами Президента України, постановами, положеннями та інструкціями. Найвагоміші з них є: Закон України “Про банки і банківську діяльність” [1]; Закон України “Про Національний банк України” [2]; Про систему валютного регулювання і валютного контролю [3]; Інструкція “Про порядок регулювання діяльності банку в Україні” [4], що установлює режим здійснення валютних операцій на території України, визначає загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права й обов'язки суб'єктів валютних відносин, порядок здійснення валютного контролю, відповідальність за порушення валютного законодавства.

    Щодо  самих джерел для проведення аналізу  валютних операцій, ними є: баланс комерційного банку; оборотно-сальдовий баланс комерційного банку; звіт про структуру активів та пасивів за строками; розшифрування валютних рахунків; обороти за рахунками в іноземній валюті; довідка про залучені кошти та їх залишки на кореспондентському рахунку; звіт про дотримання економічних нормативів; звіт про залишки коштів, що розміщені в інших банках; дані про встановлення банками кореспондентських відносин; дані про рух коштів у гривнях на рахунках іноземних банків, що відкриті в банках України ; дані про структуру активів та пасивів за строками в розрізі груп валют; інформація про курс та обсяги операцій з готівкою іноземною валютою та банківськими металами; інформація про курс та обсяги операцій з іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України; звіт про оборот готівкової іноземної валюти; виписки за аналітичними рахунками балансових рахунків №1001, 1011, 1500, 1510,1511, 1512, 1515, 1520, 1600,1819, 1919,2600,2620, 2630, 2809, 2909, 3800, 3801, 6204; документи дня; протоколи рішення профільних комітетів; угоди з клієнтами; дані про курси іноземних валют; інформація стосовно ринкових цін на ресурси. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Розділ  2. Методика аналізу валютних операцій.

     2.1 Аналіз масштабів,  динаміки та структури валютних операцій банку. 

     Загальні  напрями аналізу валютних операцій банку мають однакові підходи  з тими, що застосовуються до операцій у національній валюті. Винятком є ті валютні операції, що не мають своїх аналогів серед операцій у національній валюті. До таких належать: торгівля іноземною валютою; конверсійні операції з готівковою іноземною валютою; розмін або обмін банкнот, номінованих в іноземній валюті; операції з дорожніми та іменними чеками в іноземній валюті; інкасо неплатіжних банкнот в іноземної валюті; надання дозволу на вивіз іноземної валюти за межі України; розрахунки за зовнішньоекономічними контрактами; позабалансові валютні інструменти.

     Аналіз  цих операцій має певні особливості та потребує урахування обсягів, курсів, за якими вони здійснюються, вимог валютного законодавства. Оцінка валютних активів та пасивів банку повинна базуватись на показниках їх структури, динаміки її змін, структури операцій, їх частки у загальній масі валютних операцій, визначенні їх прибутковості взагалі.

     Аналіз  валютних операцій проводиться зазвичай валютним відділом, управлінням або  департаментом. Перед ним постають такі завдання: проаналізувати масштаби, структуру та динаміку валютних операцій банку; контроль за дотриманням банком нормативів ризику загальної відкритої валютної позиції; порівняння ефективності формування ресурсів банку та їх розміщення в національній та іноземних валютах, вибір шляхів здешевлення вартості ресурсів банку в цілому; аналіз структури валютних доходів та витрат банку; оцінка стратегії менеджерів банку стосовно розширення обсягів операцій з іноземною валютою як для фінансування, так і для отримання комісійних та прибутку; аналіз ефективності впровадження нових банківських продуктів управління коштами в іноземній валюті (оцінка інвестиційних проектів на період окупності та ефективності); факторний аналіз доходів і витрат банку від здійснення касових валютних операцій, валютних депозитів та кредитів, розрахункових операцій за експортно-імпортними операціями, конверсійних операцій з готівковою валютою, неторговельних операцій; розрахунок відносних показників дохідності та рентабельності . валютних операцій з метою оцінки їх внеску в загальну справу отримання прибутку.

     Вирішення цих завдань також є підставою  для уникнення валютних ризиків, особливо таких як економічний валютний ризик. Його визначають як можливість несприятливого впливу зміни валютного курсу на економічний стан банку.

     Одним із першочергових аналізів будь-яких даних є аналіз їх структури, масштабу та динамічних змін.

     Масштаби  діяльності банку оцінюються за питомою  вагою валютних активів та зобов'язань  банку в їх загальній масі. Для  цього використовуються дані балансу комерційного банку - форма 1 Д, оборотно-сальдового балансу комерційного банку (форма 10), звіт про структуру активів та пасивів за рядками (форма 631) та розшифрування валютних рахунків (форма 550).

     Отже, частка валютних активів (Чва) та зобов'язань  банку (Чвз) у їх загальному обсязі розраховується за такими формулами:

      ;

      .

     Оцінивши  масштаби ми можемо визначити динаміку змін цих показників на початок та кінець звітного періоду. Крім того, буде корисно знайти абсолютний приріст валютних активів та валютних зобов'язань, врахувавши зміни у курсі іноземної валюти, який діяв у порівнюваних періодах.

     Абсолютний  приріст валютних активів (зобов'язань) розраховується за формулами:

Пр_а=ВА п.п-ВА к.п. 

де Пр_а - абсолютний приріст валютних активів; ВА п.п- валютні активи на початок періоду; ВА к.п. - валютні активи на кінець періоду.

Пр_з=ЗВ п.п-ЗВ к.п. 

де Прз  — абсолютний приріст валютних зобов'язань; ЗВ п.п - зобов'язання в іноземній валюті на початок звітного періоду; ЗВ к.п - зобов'язання в іноземній валюті на кінець звітного періоду.

     Також при динамічному аналізі необхідно  знайти темп зростання валютних активів та зобов'язань. Він розраховується за формулою:

     ТЗв.а = ВАп.п/ВАк.п.

     ТЗв.п. = ЗВп.п/ЗВк.п.

     Темп  приросту валютних активів та валютних зобов'язань визначається за такими формулами:

     ТПв.а=((ВА к.п – ВАп.п)/(ВАп.п+ВАк.п))*100%

     ТПв.з=((ЗВ к.п – ЗВп.п)/(ЗВп.п+ЗВк.п))*100%

     Розрахунок  темпів приросту валютних активів дає  можливість оцінити активність банку на валютному ринку. При цьому необхідно з'ясувати, які чинники впливають на ті чи інші зміни. Якщо збільшення абсолютних та процентних значень показників приросту активів не пов'язано зі збільшенням офіційного курсу іноземних валют, то ці зміни є наслідком розвитку масштабів валютних операцій.

     Розглянемо  аналіз масштабів та динаміки валютних операцій на прикладі ВАТ «Кредит оптима Банк», наведений в таблиці 1.

     Таблиця 1

     Аналіз масштабів та динаміки валютних операцій за 2008-2009 р.р.

     ВАТ «Кредит оптима Банк» 

      *абсолютне відхилення розраховується: значення показника на кінець періоду мінус значення цього показника на початок періоду

     **розраховується як значення показника на кінець періоду ділене на його значення на початок періоду множене на 100% за мінусом 100%

     Отже, використовуючи отримані дані розрахуємо вище вказані показники та проаналізуємо їх:

     2008 рік:

Чва= (8755265/27489503)*100%=31,85%

Чвз = (6668833/24227159)*100%=27,53%

       2009 рік:

Чва= (12844432/30576930)*100%=42,01%

Чвз = (13343720/28919269)*100%=46,14%

Абсолютний приріст:

Пр_а=8755265-12844432=-4089167(грн.) 

Прз=6668833-13343720=-6674887 (грн.)

Темп зростання:

ТЗ в.а = 8755265/12844432=0,68

ТЗ в.п. = 6668833/13343720=0,49

Темп приросту:

ТП в.а = ((12844432-8755265)/(12844432+8755265))*100%= (4089167/21599697)*100%= 0,1893*100%=18,93%

ТП в.з = ((13343720-6668833)/(13343720+6668833))*100%= (6674887/20012553)*100%= 0,3335*100%=33,35%

    3 даних таблиці 1 можливо побачити, що абсолютний приріст валютних активів ВАТ «Кредит оптима Банк» на початок першого кварталу 2009 року порівняно з тим же періодом 2008 року збільшився на 4089167 тис. грн. (або на 46,71%. А валютні зобов'язання зросли на 6674887 тис. грн. (теж у гривневому еквіваленті) або на 100,1%. Також спостерігаємо збільшення частки валютних активів та валютних пасивів у загальних активах та пасивах банку: з 31,85% до 42,01% таз 27,53% до 46,14% відповідно. Тобто частка валютних активів збільшилася на 10,16 процентних пунктів, а валютних зобов'язань на 18,61 проц. пункт. Темпи зростання валютних активів та зобов'язань позитивні причому зростання валютних активів менше ніж валютних зобов'язань, а темпи приросту досить високі. Отже, можливо зробити висновки, що банк збільшив масштаби діяльності з валютою. Частково це можливо пояснити зменшенням власного капіталу банку в національній валюті, що збільшило обсяг валютних коштів у загальній діяльності банку.

    Структурний аналіз валютних активів та пасивів  може проводитись за такими групами (класифікаційними ознаками):

    1. За статтями активів і пасивів;

    2. За видами валют;

    3. За видами операцій;

    4. Операції, що здійснюються з резидентами та нерезидентами;

    5. Операції, що здійснюються у вільно конвертованій валюті та неконвертованій валюті.

    Питома вага валютних активів та зобов'язань, динаміка змін у структурі активів та пасивів банку, показники у розрізі валют, резидентності визначать основні тенденції діяльності банку, їх стабільність на внутрішньому та міжнародних валютних ринках. Розглянемо методику структурного аналізу валютних активів та пасивів на прикладі наступних даних таблиць 2,3,4:

Таблиця 2

     Аналіз  структури валютних активів та пасивів за їх видами за 2008-2009 р.р.