Аналіз вартості капіталу підприємства та його структури
ЗМІСТ
Вступ
Капітал – це вартість, яка в процесі виробництва дає нову додану вартість, тобто самозростає. Самозростання капіталу відбувається у процесі його обігу.
Капітал розглядається як сукупність засобів виробництва і вважається вічною категорією. Він ототожнюється з речовою натуральною формою. Але на відміну від первинних чинників – затрат праці і землі – капітал, будучи частиною затрат є в той же час продуктом праці.
Актуальність теми роботи величезна, адже в умовах ринкової економіки відбулося зміщення пріоритетів в об'єктах та цільових установах системи управління об'єктом господарювання. Якщо в економіці, що централізовано планувалась, свобода в маніпулюванні ресурсами, їх відшкодування була достатньо обмежена, а підприємства були поставлені в жорсткі рамки і не могли вибирати найбільш раціональну структуру ресурсів, що ними використовувались, то в ринковій економіці такі обмеження по суті не існують, а ефективне управління ресурсами вимагає здійснення оптимізації ресурсного потенціалу підприємства.
Мета курсової роботи полягає в опрацюванні оцінки діяльності конкретного підприємства, дослідженні сутності структури капіталу на підприємстві та визначенні оптимальної раціональної структури капіталу для даного підприємства.
Основними завданнями курсової роботи є:
- розгляд теоретичних умов формування капіталу підприємства, а саме його структура та склад;
- проведення аналізу фінансових результатів діяльності і оцінки фінансово-економічного стану підприємства, дослідження структури капіталу на підприємстві;
- шляхи її оптимізації даної структури.
Об'єктом курсової роботи є фінансово-господарська діяльність ВАТ «Укрнафта».
Предметом дослідження є вищевказане підприємство, яке займається нафтовидобувною промисловістю.
Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал – це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.
При написанні курсової
роботи використовувалося таке інформаційне
забезпечення: форма №1 «Баланс», форма
№2 «Звіт про фінансові
1. Теоретичні основи формування капіталу підприємства
1.1 Сутність капіталу підприємства
Капітал – одна з найбільш використовуваних економічних категорій. Він є базою створення і розвитку підприємства й у процесі функціонування забезпечує інтереси держави, власників і персоналу. Будь-яка організація, що веде виробничу чи іншу комерційну діяльність повинна мати визначений капітал, що представляє собою сукупність матеріальних цінностей і коштів, фінансових вкладень і витрат на придбання прав і привілеїв, необхідних для здійснення його господарської діяльності [2. С, 147].
Якщо розглядати тлумачення капіталу з погляду різних економічних дисциплін, то можна помітити деяку неоднозначність. Для своїх цілей економісти відбивають поняття капіталу з двох сторін. З однієї сторони капітал підприємства характеризує загальну вартість засобів у грошовій, матеріальній і нематеріальній формах, інвестованих у формування його активів [1.С, 78]. При цьому характеризується напрямок вкладення засобів. З іншого боку, якщо розглядати джерела фінансування, можна відзначити, що капітал – це можливість і сукупність форм мобілізації фінансових ресурсів для одержання прибутку.
Розглядаючи економічну сутність капіталу підприємства, слід зазначи такі його характеристики як:
1. Капітал підприємства
є основним чинником
Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять доход. У даному випадку він може виступати ізольовано від виробничого фактора у формі інвестованого капіталу.
2. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників. Частина капіталу в поточному періоді виходить з його складу і попадає в «кишеню» власника, а частина капіталу, що накопичується, забезпечує задоволення потреб власників у майбутньому.
3. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості. У цій якості виступає насамперед власний капітал підприємства, що визначає обсяг його чистих активів. Поряд з цим, обсяг використовуваного власного капіталу на підприємстві характеризує одночасно і потенціал залучення їм позикових фінансових засобів, що забезпечують одержання додаткового прибутку. У сукупності з іншими факторами – формує базу оцінки ринкової вартості підприємства.
4. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим показником рівня ефективності його господарської діяльності. Здатність власного капіталу до самозростання високими темпами характеризує високий рівень формування й ефективний розподіл прибутку підприємства, його здатність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. У той же час, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства.
5. Капітал представляє
собою накопичений шляхом
З позицій фінансового менеджменту капітал має багато
характеристик: [4. С, 20]
1. Капітал підприємства
є основним фактором
2. Капітал характеризує фінансові ресурси підприємства, що приносять дохід.
3. Капітал є головним джерелом формування добробуту його власників.
4. Капітал підприємства є головним вимірником його ринкової вартості.
5. Динаміка капіталу підприємства є найважливішим барометром рівня ефективності його господарської діяльності.
6. Капітал є носієм фактору ризику.
7. Капітал виступає носієм фактору ліквідності.
З урахуванням розгляданих вище характеристик, економічна сутність категорії капіталу підприємства у нестабільних, пов'язаних з ризиком економічних умовах може бути сформованою наступним чином [4, С. 24]:
1) Капітал підприємства
– накопичений шляхом
2) Капітал підприємства характери
Таблиця 1.1. Класифікація капіталу
Характеристика капіталу підприємства |
Обґрунтування характеристики капіталу підприємства |
1. Капітал підприємства є основним фактором виробництва |
В економічній теорії виділяють три основних фактори виробництва, які забезпечують господарську діяльність підприємств: · капітал; · земля та інші природні ресурси; · трудові ресурси. У системі даних факторів виробництва капіталу відводиться пріоритетна роль, оскільки він об’єднує всі фактори в єдиний виробничий комплекс |
2. Капітал характеризує |
У даній своїй якості капітал може виступати ізольовано від виробничого фактора – у формі позикового капіталу, який забезпечує формування доходів підприємства не у виробничій (операційній), а у фінансовій (інвестиційній) сфері його діяльності |
3. Капітал є головним джерелом
формування добробуту його |
Капітал забезпечує необхідний рівень добробуту його власників як у поточному, так і в перспективному періодах. Частина капіталу, яка спрямована на задоволення поточних чи перспективних потреб його власників, перестає виконувати функцію капіталу. Капітал, який накопичується, повинен задовольнити потреби його власників у перспективному періоді, тобто формує рівень майбутнього їх добробуту |
4. Капітал підприємства є |
У даній якості, перш за все, виступає власний капітал підприємства, який визначає обсяг його чистих активів. Разом з тим, обсяг власного ка піталу, який використовує підприємство, одно час но характеризує і потенціал залучення ним позикових фінансових засобів, які забезпечують отримання додаткового прибутку. У сукупності з іншими, менш значимими факторами, форму єть ся база оцінки ринкової вартості підприємства |
5. Динаміка капіталу |
Здатність власного капіталу до зростання високими темпами характеризує високий рівень формування і ефективний розподіл прибутку підприємства, його спроможність підтримувати фінансову рівновагу за рахунок внутрішніх джерел. І навпаки, зниження обсягу власного капіталу є, як правило, наслідком неефективної, збиткової діяльності підприємства |
При розгляданні теми «Шляхи удосконалення управління структурою капіталу промислового підприємства» особлива увага повинна бути наділена ознаці «за належністю підприємству», яка передбачає поділення капіталу на власний та позиковий.
1.2 Особливості формування складових власного капіталу підприємства
Капітал підприємства характеризується
різноманіттям видів і
По приналежності підприємству виділяють власний і позиковий капітал. Власний капітал характеризує загальну вартість засобів підприємства, що належать йому на праві власності і використовуваних їм для формування визначеної частини активів. Ця частина активу, сформована за рахунок інвестованого в них власного капіталу, являє собою чисті активи підприємства. Власний капітал містить у собі різні по своєму економічному змісті, принципам формування і використання джерела фінансових ресурсів: статутний, додатковий, резервний капітал. Крім того, до складу власного капіталу, яким може оперувати господарюючий суб'єкт, без застережень при здійсненні угод, входить нерозподілений прибуток; фонди спеціального призначення та інші резерви. Також до власних засобів відносяться безоплатні надходження й урядові субсидії. Величина статутного капіталу повинна бути визначена в статуті й інших установчих документах організації, зареєстрованих в органах виконавчої влади. Вона може бути змінена тільки після внесення відповідних змін в установчі документи [3. С, 117].
Додатковий капітал включає вартість майна, внесеного засновниками (акціонерами) понад зареєстровану величину статутного капіталу; суми, що утворяться в результаті змін вартості майна при його переоцінці; інші надходження у власний капітал підприємства [4. С, 36].
Резервний капітал – це частина власного капіталу, що виділяється з прибутку організації для покриття можливих збитків і втрат. Величина резервного капіталу і порядок його утворення визначаються законодавством України і статутом організації.
Нерозподілений прибуток
– основне джерело нагромадженн
Фонди спеціального призначення характеризують чистий прибуток, спрямований на виробничий розвиток і розширення підприємства, а також на заходи соціального характеру [4. С, 39].
До інших резервів відносяться резерви, що створюються на підприємстві в зв'язку з майбутніми великими витратами, що включаються в собівартість і витрати обігу. Субсидії і надходження утворяться в результаті спеціальних асигнувань з бюджету, позабюджетних фондів, інших організацій і фізичних осіб.
Усі власні засоби в тім чи іншому ступені служать джерелами формування засобів, використовуваних організацією для досягнення поставлених цілей.
В складі власного капіталу можуть бути виділені дві основні складові: інвестований капітал, тобто капітал, вкладений власниками в підприємство; і накопичений капітал, тобто капітал, створений на підприємстві поверх того, що спочатку авансовано власниками [3. С, 120].
Інвестований капітал включає номінальну вартість простих і привілейованих акцій, а також додатково оплачений (понад номінальну вартість акцій) капітал. До даної групи звичайно відносять і безоплатно отримані цінності. Перша складова інвестованого капіталу представлена в балансі статутним капіталом, друга – додатковим капіталом (у частині отриманого емісійного доходу), третя – додатковим капіталом (у частині безоплатно отриманого майна) чи фондом соціальної сфери.
Накопичений капітал знаходить своє відображення у виді статей, що виникають у результаті розподілу чистого прибутку (резервний капітал, нерозподілений прибуток, інші аналогічні статті). Незважаючи на те, що джерело утворення окремих складових накопиченого капіталу одне – нерозподілений прибуток, цілі і порядок формування, напрямки і можливості використання кожної його статті істотно відрізняються [3. С, 122].
Усі статті власного капіталу формуються відповідно до законодавства України, установчими документами й обліковою політикою. Чинне законодавство визначає обов'язок акціонерного товариства створювати два фонди – статутний і резервний. Іншого обов'язкового переліку фондів, що повинне створювати підприємство, а також нормативи відрахувань у них, законодавство не містить. Питання використання резервного і інших фондів товариства відносяться до виняткової компетенції ради директорів товариства.
1.3 Методичні основи оцінки ефективності формування капіталу підприємства
капітал структура формування ефективність
Важливою складовою частиною механізму ефективного управління капіталом підприємства та його структурою є системи його аналізу. Аналіз управління капіталом підприємства являє собою процес дослідження основних результативних показників ефективності його функціонування на підприємстві з метою виявлення резервів подальшого підвищення цієї ефективності. Для цього здійснюється аналіз фінансових коефіцієнтів, який базується на розрахунку співвідношення різних абсолютних показників фінансової діяльності підприємства між собою. В процесі використання цієї системи аналізу визначаються різноманітні відносні показники, які характеризують результативність використання капіталу підприємства в цілому та окремих його елементів. В системі дослідження ефективності використання капіталу найбільше розповсюдження отримали наступні групи аналітичних фінансових коефіцієнтів:
- Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу;
- Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі;
- Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу;
- Показники фінансової стійкості;
- Показники типів фінансової стійкості підприємства;
- Показники ліквідності та платоспроможності підприємства;
- Коефіцієнт фінансового левереджу;
- Показники середньозваженої вартості капіталу.
1. Коефіцієнти оцінки рентабельності капіталу характеризують його здатність створювати необхідний прибуток в процесі господарської діяльності підприємства і визначають загальну ефективність його використання. Для проведення такої оцінки використовується наступні основні показники:
а) Коефіцієнт рентабельності всього капіталу, що використовується, або коефіцієнт економічної рентабельності. Він характеризує рівень чистого прибутку, який генерується сукупним обсягом капіталу (що використовується) підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
, (1.1)
де ЧПо – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;
– середня сума всього капіталу, що використовується на підприємстві в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
б) Коефіцієнт рентабельності власного капіталу або коефіцієнт фінансової рентабельності. Він характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
, (1.2)
де ЧПо – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;
– середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
в) Коефіцієнт рентабельності
всього основного капіталу. Він характеризує
ефективність використання всього основного
капіталу підприємства, вкладеного в
його необоротні активи. Для розрахунку
цього показника використовуєть
, (1.3)
де ЧПо – загальна сума чистого прибутку підприємства, отримана від усіх видів господарської діяльності в даному періоді;
– середня сума всього основного капіталу, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
г) Коефіцієнт рентабельності оборотного капіталу. Він характеризує рівень прибутковості оборотного капіталу, що використовується підприємством. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
, (1.4)
де ЧПрп – сума чистого прибутку підприємства від реалізації продукції (операційної діяльності) в даному періоді;
– середня сума оборотного капіталу, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
д) Коефіцієнт рентабельності позикового капіталу. Він характеризує рівень прибутковості позикового капіталу, що використовується в конкретних видах діяльності або господарських операцій. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:
, (1.5)
де ЧПд – сума чистого прибутку, що отримано за рахунок використання позикового капіталу в окремих видах діяльності або господарських операцій;
– середня сума позикового капіталу, що залучена підприємством для здійснення окремих видів діяльності або окремих видів господарських операцій;
е) Коефіцієнт рентабельності активів відображає ефективність використання майна підприємства:
, (1.6)
де ЧП – сума чистого прибутку;
– середня сума активів.
є) Рентабельність чистих активів
, (1.6)
де ЧП – сума чистого прибутку;
– середня сума чистих активів.
ж) Рентабельність оборотних активів
, (1.7)
де ЧП – сума чистого прибутку;
– середня сума оборотних активів.
Наведені показники вивчаються
в динаміці та по тенденції їхньої
зміни судять про ефективність ведення
господарської діяльності. В процесі
аналізу показники
2. Коефіцієнти оцінки капіталовіддачі характеризують продуктивність (продукт капіталу) окремих видів і всієї сукупності капіталу, що задіяний в операційній діяльності підприємства, тобто у певній мірі слугує вимірником ефективності операційної діяльності підприємства. Для проведення такої оцінки використовуються наступні основні показники:
а) Коефіцієнт загальної капіталовіддачі. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що приходяться на одиницю капіталу, який використовується в операційному процесі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
, (1.8)
де ОР – загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;
– середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
б) Коефіцієнт капіталовіддачі власного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, яка припадає на одиницю власного капіталу, що задіяний в операційній діяльності підприємства. Для розрахунку цього показника використовується наступна формула:
, (1.9)
де ОР – загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;
– середня сума власного капіталу підприємства, який задіяний в його операційній діяльності у розглядуваному періоді (розрахована як середня хронологічна);
в) Коефіцієнт капіталовіддачі основного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, яка припадає на одиницю основного капіталу, що використовується у виробничій діяльності підприємства. При розрахунку цього показника використовується наступна формула:
, (1.10)
де ОР – загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;
– середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
г) Коефіцієнт капіталовіддачі оборотного капіталу. Він характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю оборотного капіталу підприємства. Розрахунок цього показника здійснюється за наступною формулою:
, (1.11)
де ОР – загальний обсяг реалізації (виробництва) продукції в даному періоді;
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
3. Коефіцієнти оцінки оборотності капіталу характеризують наскільки швидко капітал в цілому та окремі його елементи, що використовуються підприємством, обертаються в процесі його господарської діяльності. Для оцінки оборотності капіталу підприємства використовуються наступні основні показники:
а) Період обороту всього капіталу підприємства, що використовується, в днях. Цей показник характеризує число днів, на протязі яких здійснюється один оборот власних та позикових коштів, а також капіталу в цілому. Чим менший період обороту капіталу, тим вище, при інших рівних умовах, ефективність його використання на підприємстві, оскільки кожен оборот капіталу генерує певну додаткову суму прибутку. Цей показник розраховується по наступній формулі:
, (1.12)
де – середня сума всього капіталу, що використовується підприємством, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
ОРо – одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;
б) Коефіцієнт оборотності, або швидкість обороту, показує кількість повних оборотів (разів), які здійснюються оборотним капіталом за період часу, що аналізується. Із зростанням показника прискорюється оберненість оборотних засобів, а отже, ефективність використання оборотних засобів покращується.
, (1.13)
де Вр – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
в) Тривалість одного обороту. Скорочення часу обороту призводить до вивільнення засобів з обороту, а його збільшення – до додаткової потреби в оборотних засобах.
, (1.14)
де Вр – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
ЗП – звітній період в днях.
г) Період обороту капіталу, що використовується в операційній діяльності підприємства.
, (1.15)
де ОРо – одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;
– середня сума операційного основного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
д) Період обороту оборотного капіталу.
, (1.16)
де ОРо – одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
е) Період обороту власного капіталу в днях.
, (1.17)
де ОРо – одноденний обсяг реалізації продукції в даному періоді;
– середня сума власного капіталу підприємства в даному періоді (розрахована як середня хронологічна);
є) Коефіцієнт закріплення
оборотних засобів показує
, (1.18)
де Вр – виручка від реалізації продукції, робіт, послуг;
– середня сума оборотного капіталу підприємства, що використовується, в даному періоді (розрахована як середня хронологічна).
Прискорення оборотності капіталу сприяє скороченню потреби в оборотному капіталі (абсолютне вивільнення), приросту обсягів продукції (відносне вивільнення), а отже, збільшенню прибутку, що отримується. В результаті покращується фінансовий стан підприємства, закріплюється платоспроможність.
Уповільнення оборотності потребує залучення додаткових коштів для продовження господарської діяльності підприємства хоча б на рівні минулого періоду.
4. Для оцінки ефективності
використання капіталу
а) Коефіцієнт автономії дозволяє визначити в якій мірі активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, тобто частку чистих активів підприємства в їх загальній сумі. Розрахунок цього показника здійснюється за наступними формулами:
, (1.19)
де СК – сума власного капіталу підприємства на певну дату;
ЧА – вартість чистих активів підприємства на певну дату;
К – загальна сума капіталу підприємства на певну дату;
А – загальна вартість активів підприємства на певну дату.
Нормальне мінімальне значення
коефіцієнта автономії
б) Коефіцієнт фінансової залежності характеризує відношення суми власного та позикового капіталу до загальної суми капіталу, що використовується підприємством, і дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства. Динаміка цього коефіцієнту на протязі певного терміну часу показує зміну частки власного та позикового капіталу в загальній сумі капіталу, що використовується, зростання або зменшення фінансової залежності від партнерів.
, (1.20)
де Кфз – коефіцієнт фінансової залежності;
Кп – позиковий капітал;
Кв – власний капітал;
Кз – загальний капітал.
в) Коефіцієнт фінансування. Він характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, тобто ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування.
, (1.21)
де КФ – коефіцієнт фінансування;
Кп – позиковий капітал;
Кв – власний капітал.
г) Коефіцієнт співвідношення власного та позикового капіталу, що дорівнює відношенню власних коштів до суми зобов’язань підприємства:
, (1.22)
де КФ – співвідношення власного та позикового капіталу;
Кв – власний капітал;
З – зобов’язання.
Нормальним значенням цього показника вважається значення, що перевищує одиницю.
Нерідко в аналітичній практиці використовується показник, обернений до показника фінансової стійкості – коефіцієнт заборгованості (Кз), який показує частку позикового капіталу в загальній сумі капіталу, що використовується. Він розраховується за формулою:
, (1.23)
Відповідно позитивно
д) Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами, який розраховується як відношення суми власного оборотного капіталу підприємства та поточних активів (сума запасів та витрат, дебіторської заборгованості, грошових коштів підприємства та короткострокових цінних паперів):
, (1.24)
де КВОЗ – коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами;
ВОК – власний оборотний капітал;

- Аналіз виконання видаткової частини бюджетів по пріоритетним напрямкам у період 2011-2012рр
- Аналіз виконання кошторису бюджетної установи
- Аналіз виконання плану з собівартості продукції підприємства
- Аналіз використання активів
- Аналіз використання земельних ресурсів підприємства (на матеріалах СВК "Україна" Зміївського району Харківської області)
- Аналіз використання матеріальних ресурсів на підприємстві
- Аналіз використання обладнання та виробничої потужності
- Аналіз бюджетної установи
- Аналіз бюджету Борівського району за 2011-2013 роки
- Аналіз валового прибутку підприємства
- Аналіз валютних операцій банку
- Аналіз валютних операцій банку
- Аналіз валютних операцій банку з метою підвищення їх ефективності
- Аналіз валютного ринку України: особливості валютно-курсової політики