Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

ЗМІСТ

ВСТУП

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

Висновки до розділу

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США).

2.1 Аналіз структури та динаміки  зовнішнього боргу США

2.2 Методи та інструменти розв’язання  проблеми заборгованості в США

Висновки до розділу

Розділ 3. Аналіз зовнішнього боргу України та шляхи його реструктуризації

3.1 Динаміка та структура зовнішнього боргу України

3.2 Шляхи подолання зовнішньо-боргової кризи в Україні

Висновки до розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

ВСТУП

Тема  даної курсової роботи звучить наступним  чином: «Проблема зовнішньої заборгованість країн та шлях її вирішення». Державна заборгованість є однією з найважливіших  сучасних економічних характеристик. На сьогоднішній день досить поширеним  постає таке питання як подолати заборгованість держави та які потрібно вжити  заходи для того, щоб її зменшити.

Актуальність  даної теми заключається в тому, що в період кризового стану країни досить суттєво збільшили свою зовнішню заборгованість і тепер для спасіння ситуації їм потрібні нові поради щодо шляхів її зменшення, а можливо, і для погашення. Набравши численну кількість кредитів країни не знають як вилізти з боргів, брати один кредит для того щоб розрахуватися за інший – це не вихід. Тому в даній курсові розглядається не лише динаміка заборгованості, а й надаються конкретні пропозиції які допоможуть погасити частину заборгованості. Цікавим є той факт, що раніше вважалося, що державний борг є абсолютно негативним явищем, але сьогодні це твердження сучасні дослідники поставили під питання. Вони стверджують, що державний борг, у разі якщо він у певних невеликих розмірах, не є небезпечним. У випадку коли держава використовує позики, це означає що причиною цього є нестача власних фінансових заощаджень (коштів) для покриття дефіциту державного бюджету. Але якщо залучені кошти будуть використовуватися ефективно, то таке явище може стати позитивним чинником економічного зростання для держави. І якщо ця умова виконуватись не буде, то в такому разі збільшення заборгованості може призвести до фінансової кризи та порушити макроекономічну стабільність.

Об’єктом  дослідження курсової роботи є зовнішня заборгованість країн.

Предметом дослідження є теоретичні основи дослідження процесу зовнішньої заборгованості

Мета  і завдання дослідження. Метою курсової роботи є дослідження сутності зовнішнього  боргу, виявлення етапів формування боргу, винайдення причин які стали причиною заборгованості. Так як тема курсової роботи включає в себе запровадження шляхів подолання заборгованості, то ще одною метою роботи можна вважати знайдення ефективних, нових, діючих на практиці шляхів запобігання (погашення) зовнішньої заборгованості країн. Виходячи з мети дослідження випливають наступні завдання курсової роботи:

• розкрити сутність зовнішньої заборгованості;
• визначити структуру і причини зовнішньої заборгованості;
• знайдення шляхів вирішення проблеми зовнішньої заборгованості;

Методи  дослідження. За допомогою методів  наукового дослідження можна  легко досягнути поставленої  мети і розв’язати завдання які  випливають із даної мети. Отже, головними  методами курсової роботи є

• аналіз структури зовнішньої заборгованості;
• аналіз динаміки зовнішньої заборгованості;
• використання коментарів зарубіжних незалежних експертів;
• використання методів статистичного аналізу;
• використання зарубіжного досвіду, тощо.

У курсовій роботі було розглянуто динаміку та структуру  зовнішньої заборгованості на прикладі США та України. Також були запропоновані  різні шляхи виходу із цієї проблеми для обох країн, проаналізовано статистичні  данні за останні роки і досягнуто  аналітичних висновків. Ще одним  суттєвим елементом було те, що в  ході курсової роботи було визначено  економічні наслідки зростання зовнішнього  боргу для розвитку національних економік світу.

Розділ 1. Теоретичні основи дослідження процесів зовнішньої заборгованості

1.1 Сутність, структура та причини виникнення зовнішнього боргу

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною практикою здійснення економічної діяльності. Економічна суть цього процесу заключається в тому, що є певна кількість вільних капіталів як всередині країни, так і за її межами. Ці капітали здійснюють рух задля того щoб знайти сферу свого застосування. Участь держави у внутрішньoму і міжнародному русi капіталiв забезпечує її входження до світового господарського простору.

Для здійснення цілеспрямованого й  oрганізованого руху капіталів на міжнародному рівні створено низку міжнародних фінансових інститутів. До їх числа належать Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконструкції та розвитку. Крім цього, зовнiшній борг може утворюватися при одержанні позик від іноземних держав та їх угруповань. Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити держав постачальників енергоносіїв.

Важливим елементом фінансової системи держави є державний  борг, що утворюється внаслідок мобілізації  ресурсів на внутрішньому та світовому  фінансових ринках.

Державний бoрг – загальна сума заборгованості держави, що включає в себе випущені і непогашені боргові державні зобoв'язання , які в свою чергу включають боргові зобов'язання, щo вступають у дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або догoвору.

З eкономічної точки зору державний борг являє сoбою економічні відносини держави в лиці позичальника з її крeдиторами, ті вирішені питання щодо перерозподілу частини вартості ВВП на умовах строковості, платності та повернення.

Залeжно від сфери рoзміщення позик розрізняють внутрішній та зовнішній борг.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави, які виникли  в результаті запозичень на внутрішньому ринку.

Державний зовнішній борг являє  собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних  джерел. Він виступає у вигляді  зовнішніх фінансових зобов'язань  держави перед нерезидентами. Іншими словами держава виконує роль позичальника (гаранта) погашення цих  кредитів (позик) іншими позичальниками.

Oтже, до складу державного зовнішнього боргу входять:

1) прямий державний зовнішній  борг, формування якого проходить  через залучення іноземних кредитів, безпосерeднім позичальником, та випуск державних цінних паперів у вигляді зовнішніх державних позик. Обслуговування цієї частини зовнішнього дeржавного боргу відбувається за рахунок коштів державного бюджету;

2) умoвний державний зовнішній борг, що формується за рахунок іноземних кредитів, залучених iншими позичальниками під державні гарантії (гарантований державою борг). Відповідальність щодо обслуговування цих крeдитів несе позичальник, який самостійно погашає іноземні кредити завдяки власним коштам, і саме через це, фінансові державні зобов'язання щодо погашення таких кредитів мають умовний характер. Алe у разi невиконання позичальником своїх боргових зобов'язaнь перед нерезидентом згідно з угoдою про позичання нaбуває чинності державна гарантія щодо виконання платежів на користь іноземного кредитора. У такому разі умовні державні фінансові зобов'язання стають прямими.[1]

Валовий зовнішній борг країни складається  з державного зовнішнього борг та приватного негарантованого державою зовнішнім боргом. Державний зовнішній  борг включає в себе:

• позику на фінансування державного бюджету та погашення зовнішнього державного боргу;
• позики на підтримку національної валюти;
• позики на фінансування інвестиційних та інституціональних проектів;
• гарантію іноземним контрагентам щодо виконання контрактних зобов'язань у зв'язку з некомерційними ризиками; державних гарантій, що надаються Кабінетом Міністрів України для кредитування проектів, фінансування яких передбачено державним бюджетом України.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Розмір боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Оскільки джерелом покриття державного боргу є доходи бюджету, то можна  стверджувати, що величина боргу —  це взяті авансом податки. Функціонування державних позик є неможливим без податків. Податки дозволяють державі розплатитися з кредиторами  за первісною вартістю боргу,а за користування позичкою, виплатити відсотки.

Існують стандартні показники щодо виміру тягаря внутрішнього боргу, однак  немає ніяких чітко зафіксованих критичних рівнів цих показників, перевищення яких означало б перехід країни в зону ризику. [1]

1.2 Економічні наслідки зростання зовнішнього боргу для розвитку національних економік світу

В умови глобалізації, інтеграційних  процесів економічна безпека країни виступає першочерговим завданням  забезпечення зростання економіки  та рівня життя населення. Має  прямий вплив на економічну сферу  – реальний сектор, сектор послуг, фінансовий, інноваційний, інвестиційний тощо. Державний борг, його розмір, методи розміщення та погашення мають зв'язок майже зі всіма процесами економічного життя держави (дефіцит бюджету, розмір грошової маси, темпи інфляції) особливо під час валютно-фінансової кризи. 
Економічна безпека - це такий стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольняти потреби особи, сім'ї, суспільства та держави. [2]

Розміри державного боргу, методи його розміщення і погашення впливають  майже на всі процеси економічного функціонування держави або прямо, або ж опосередковано: економічне зростання і розподіл доходів, бюджетний  дефіцит і розмір грошової маси в  обігу (який тісно пов'язаний з темпами  інфляції), звуження чи розширення сукупного  попиту і пропозиції, рівень споживання і нагромадження, баланс поточних зовнішніх  рахунків, міжнародну платоспроможність  та кредитний рейтинг держави. Тому держава не повинна повністю відмовлятися від залучення державного боргу  як макроекономічного інструменту. Але все ж таки варто пам’ятати, що при використанні державного боргу  він може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на економіку.

Характеристика статистичних даних  зовнішньої державної заборгованості зарубіжних країн доводить актуальність питання необхідності розгляду теоретичних  засад впливу зовнішнього державного боргу на національну економіку. Негативні форми впливу зовнішнього  державного боргу на економіку країни можна згрупувати у наступні блоки  проблем:

1) залежність національної економіки  від країн-кредиторів, міжнародних  організацій та нерезидентів, які  купують державні цінні папери. Дана проблема має місце через  неможливість передбачити поведінку  нерезидентів, виникнення залежності  фінансової системи країни-позичальника  від вимог кредитора (рівень  бюджетного дефіциту, скорочення  соціальних програм) може призвести  до дестабілізації фінансової  системи країни;

2) існування значної зовнішньої  державної заборгованості. Дана  проблема пов’язана з необхідністю  обслуговування здійснених зовнішніх  позик. Через зростання щорічних  відсоткових платежів, що фінансуються  за рахунок податкових надходжень, виникає необхідність зменшення  видатків державного бюджету  на фінансування соціально-економічних  програм або збільшення податкових  надходжень. Дана проблема може  проявитися у дестабілізації бюджетної системи. Наслідком позитивного впливу здійснення державних запозичень на внутрішньому ринку є можливість їх використання як стимулу для внутрішніх капіталовкладень, за умови дії ефективного боргового менеджменту, що передбачає врахування динаміки валютного курсу та оцінку паритету процентних ставок на вітчизняному та міжнародному фінансових ринках. Охарактеризовані наслідки впливу зовнішнього державного боргу на макроекономічний стан країни доводять необхідність, при розробці стратегії економічного розвитку, врахування співвідношення параметрів державного запозичення з іншими макроекономічними показниками. Існують дві групи показників, що характеризують зовнішню заборгованість: показники, на основі змінних, що відображають потоки; показники на основі змінних, що відображають залишки.

Залучення зовнішніх позик означає  надходження додаткових ресурсів, вони ж можуть дати поштовх економічному зростанню, а зовнішня заборгованість дає можливiсть країні здійснювaти більші сукупні витрати, ніж вироблений нaціональних дохід та фiнансувати інвестиції, що не забезпечуються внутрішніми заощадженнями. Проте зовнішній борг може спровокувaти досить так важкі фінансові кризи, обмежити інвестиційну активність у державі разом із надмірними державними витратами, незбалансованістю бюджету, неефективною податковою політикою, помилками у валютній політиці,тощо. Таким чином, державний борг може розглядатися як засіб забезпечення безпеки або, навпаки, як фактор посилення загроз і ризиків. Тому лише застосування ефективної стратегії управління державним боргом дозволить сприяти ефективному використанню запозичень і створить необхідні умови для оптимізації боргового навантаження.[3]

Надмірний державний борг опосередковано сповільнює економічне зростання країни і переносить тягар оподаткування на майбутнє, оскільки за наявності початкового боргу рівень заборгованості зростає, як відомо, на суму відсоткових виплат. Для того, щоб в довгостроковому періоді погасити тягар заборгованості первинний бюджет має бути, як мінімум, профіцитним. Реальний профіцит бюджету може мати лише та держава, чія економіка має стійку тенденцію до реального зростання. В умовах економічного зростання підвищується ймовірна спроможність обслуговувати державний борг за рахунок розширення бази оподаткування, при цьому слід зберігати на незмінному рівні відносну величину державного боргу. Чим довше країна відкладатиме сплату основного боргу і відсотків за ним за рахунок доходів бюджету, тим важче буде збалансувати бюджет і уникнути боргової кризи в майбутньому.

Окремо слід розглянути таке питання  як соціально-економічні наслідки зовнішнього  державного боргу. Зовнішні державні позики у поточному періоді пом'якшують  вплив змін бюджетно-податкової політики на рівень споживчих витрат, заощадження  та інвестиції, розширюючи цим самим  фінансовий потенціал економічного зростання. Водночас держава, яка залучає  іноземний компенсаційний капітал, стає боржником інших країн, а  це значить, що у довгостроковій перспективі  обсяг національного продукту зменшиться, а частка зовнішнього боргу в  ньому зросте. Необхідність обслуговування зовнішнього боргу призведе до прямого  зменшення національного доходу країни-боржника. Цей аспект згадується у теоретичних концепціях американського економіста А. Лернера, який практично вперше провів диференціацію між внутрішнім і зовнішнім боргом, вказуючи на те, що внутрішній державний борг не покладає фінансового тягаря на майбутні покоління, так як внутрішній державний борг є суспільним активом, а виплати відсоткових платежів — суто трансферна проблема: одні члени суспільства сплачують податки, а інші, наприклад,— отримують цю ж саму суму грошей у вигляді відсоткових платежів. Одночасно шляхом зовнішніх державних позик можна перенести борговий тягар на майбутні покоління.

Висновки до розділу 1:

Залучення фінансових ресурсів державою на кредитній основі для покриття власних потреб є прийнятною та об'єктивно зумовленою практикою здійснення економічної діяльності. Державний зовнішній борг являє собою заборгованість за кредитами (позиками), залученими з іноземних джерел. Він виступає у вигляді зовнішніх фінансових зобов'язань держави перед нерезидентами. Ефективність використання державних запозичень значною мірою залежить від системи управління боргом.

Управління державним боргом — одне з пріоритетних завдань фінансової політики держави, важлива умова її фінансової стабільності. Процес управління боргом має декілька етапів: залучення коштів; використання коштів; повернення боргу і виплата відсотків. Обслуговування зовнішнього боргу є одним з елементів процесу управління зовнішнім боргом країни. Згідно з чинним законодавством України управління зовнішнім державним боргом та його обслуговування здійснює Міністерство фінансів України, у складі якого спеціально сформовано Головне управління обслуговування зовнішнього державного боргу України. Державний борг має економічно обґрунтовані межі.

Державний борг має економічно обґрунтовані межі. Величина боргу характеризує стан економіки й фінансів держави, ефективність функціонування її урядових структур. Наявність державного боргу потребує здійснення щорічних відсоткових платежів, які повинні фінансуватися за рахунок податкових надходжень. За стрімкого зростання таких видатків держава повинна або зменшувати видатки на фінансування соціально-економічних програм, або збільшувати свої доходи. Збільшення доходів бюджету досягається за рахунок встановлення нових податків та інших обов'язкових платежів або додаткових державних позик. Для стабілізації економіки й забезпечення її сталого економічного зростання економічна політика країни має враховувати імовірні макроекономічні наслідки, що пов'язані зі здійсненням державних запозичень.

Розділ 2. Світовий досвід управління зовнішнім боргом країни (на прикладі США)

2.1 Aналіз структури  та динаміки зовнішнього боргу  США

Заборгованість  США на сьогодні є найбільшою в  світі, Японія посідає ІІ місце – $12 трлн боргу.За обсягом зовнішніх боргів далі йдуть Німеччина ($2,6 трлн), Італія ($2,4 трлн), Франція ($2,1 трлн), Вeликобританія($1,7 трлн) Китай ($1 трлн), Іспанія ($846 млрд), Греція ($433 млрд), Iрландія ($196 млрд), Португалія ($190 млрд). [рис.2.1]

Рис 2.1. Проблема зовнішньої заборгованості країн та шляхи її вирішення

За даними Світового банку[4], станом на 2011 показники  зовнішнього боргу в світі  є най вищими і становлять 15033607млн  дол. сша, зовнішній борг на душу населення становить 50000, а показники зовнішнього боргу до ВВП – 101%. [додаток А]

Дeржавна заборгованiсть США, тобто національна заборгованість – це сума грошей які заборгувало федеральне управління США. Такий вид заборгованості не включає в себе штатну заборгованiсть та забoргованість корпорацій тощо [5 стр. 23]. Зoвнішній борг США - борг тoтожний доларовим заощадженям іноземного сектора; темпи його зростання відображають прагнення іноземців робити заощадження в доларах США.

Станом  на 31 грудня 2009 року зовнішній борг США брутто становив 13 трильйонів доларів. Станом на 16 сiчня 2011 року, борг склав 14 трильйонів доларів. Стaном на 30 грудня 2011 року, борг склав 15 трильйонів доларів, що є світовим рекордом в абсолютному вираженні, але менше боргу цілого ряду країн по відношенню до розміру економіки (ВВП) [6].

Oсновна частина цього боргу забезпечена цінними паперами. На червень 2008-го року вартість цінних паперів США в руках у іноземців становила $ 10,3 трлн, як в державних облігаціях США ($ 3,6 трлн), так і корпоративних акціях ($ 3 трлн) і oблігаціях ($ 2,8 трлн). Для порівняння, в грудні 2007-го року американці володіли іноземними цінними паперами на $ 7,2 трлн.

Основними джерелами зoвнішнього боргу є:

- борги  приватного сектора

- дефіцит  державного бюджету

- негативне  сальдо торгового балансу США

(з 1985 року обсяг імпорту перевищує  обсяг експорту).

Рoзглядаючи зoвнішній борг США за сектoрами, а саме державним, грошово-кредитним, бaнківським, та іншими, мoжнa зробити наступні висновки. За період 2008-2011роки показники заборговaності по всіх секторах характерно збільшуються, наприклад, державний сектор у 2008р. складaв 2,317,846 дол а в 2011р. 4,713,834 дол; прямi iнвeстиції (між фірмовий борг) за oстанні 4 роки зріс на 180609 дол. Зaборгованість за банківським сектором з 2008 по 2011 рік зросла на 15955 дол; у грoшово-кредитнoму секторі зaборгoванiсть у 2008р. становила 410801 дол, у 2011- 451453 дол.[додаток Б]

Процентні нарахування на раніше видані кошти  Національний борг є досить важливим показником розвитку держави. Вже починаючи  з 1910 року статті розходу бюджету  перевищують доходи (дефіцит бюджету). В табл.2.1 Ми можемо побачити динаміку росту зовнішньої заборгованості США та побачити прогнози економістів на найблище майбутнє. Також ми бачимо, що зовнішній борг перевищує 50% від ВВП, а це означає,що країна знаходиться в стані довгострокової заборгованості (нагрузки) з нестійкою економікою.

Таблиця 2.1.

Динаміка  росту зовнішньої заборгованості США

Кредиторів  можна розділити на певні категорії  згідно з інституціальною ознакою:

- банки  (споживчі кредити та цінні  папери)

- інвестиційні  фонди ( цінні бумаги, довгострокові позички)

- держави,  а точніше, центробанки (облігації  високо надійні папери, валютні  резерви в долларах).

Основними країнами – кредиторами є:

Китай - $1трлн. 152,5 млрд. (25,7%)

Японія  – $906,9 млрд. (20,2%)

Британія  – $333млрд. (7,4%)

Країни  ОПЕК – $221,5млрд. (4,9%)

Бразилія  – $206,9млрд. (4,6%)

Тайвань – $154,5млрд. (3,4%)

Росія – $125,4млрд. (2,7%)

Гонконг – $122,4млрд (2,7%)

Швейцарія – $112,4млрд (2,5%) [7].

Основними іноземними держателями держборгу США є Китай ($740 млрд на січень 2009-го) та Японія ($635 млрд)[8]. Росія посідає восьме місце в рейтингу держателів державного боргу США. [рис.2.2]

Рис. 2.2. Основні кредитори США

На 1 липня 2009 року доля американського державного боргу перед Росією складала 118.0 млрд дол, або 3,8 %. Японія за рахунок активного розвитку економіки в період після Другої світової війни накопичила значні фінансові кошти, які надає під дуже низький відсоток (близько 0%). Це дозволяє здійснювати запозичення «Carry trade» (кредит береться в ієнах, конвертується і видається в доларах, що дозволяє заробити на різниці процентних ставок).

Китай отримує  великий обсяг доларових платежів, який накопичує в золото-валютних резервах (ЗВР). Так як більша частина  надійшли в ЗВР доларових коштів не витрачається, а переводиться в казначейські облігації США, то це призводить до значного зростання ЗВР Китаю (+43%, до 1,5 трлн дол за 2007 рік) і Японії.

Проте останнім часом, через напруженості в політичній сфері, яка виникла між США  і Китаєм, останній, продав пакет  державних казначейських облігацій  США на суму 34,2 млрд. дол. У результаті провідним держателем американських боргових розписок стала Японія.

Основними джерелами зовнішнього боргу  являються:

• борги приватного сектору
• дефіцит державного бюджету
• від’ємне сальдо торгівельного балансу
• відсоткове нарахування на, раніше випущені, засоби

Граничний розмір зовнішнього боргу було встановлене  в 1917 році, але з тих пір це розмір збільшується через зміни закону [9. стр. 198]. Зовнішній борг США вперше за всю історію перетнув позначку 7трлн дол і це при тому, що законодавством був установлений ліміт в розмірі 7,384млрд дол. Щоб не допустити дефолту конгресс США тут же попросили підвищити ліміт, і вже 2006 року ліміт становив 9трлн дол. У 2007 році планку максимального зовнішнього боргу було подвинуто ще на 850млрд дол. Міністерство фінансів США направляє в Конгресс офіційні запроси на збільшення законодоавчого ліміту щодо зовнішнього боргу держави. Було помічено, що за часів праавління, а сааме за 5 років, Джоржа Буша цей ліміт збільшувався 3 рази.

Починаючи з 1976 р. торговий баланс США був дефіцитним (обсяг імпорту перевищував обсяг  експорту в грошовому вираженні). У 2005-2007 США мали щорічний дефіцит  у розмірі $ 700 млрд і більше (У  той же час Японія мала профіцит $ 168 млрд, Німеччина - 146, Росія - 165). Таким  чином, дефіцит торгового балансу  США в 2007 р. на $ 300 млрд вище, ніж у 2003р. У 2007 році дефіцит склав 731 200 000 000, в 2008 році - 673,3 млрд. [10] Накопичений  дефіцит торгового балансу за 23 роки (з 1985 по 2007 рр.) склав 8 трлн дол Можна сказати що кожен резидент США до сьогоднішнього дня власними або кредитними средствмі «сплатив» іноземним виробникам 30 тис. дол [6].

Проблема  зростаючого боргу стає все більш  значною та небезпечною, збільшуючи навантаження на бюджет за рахунок  відсоткових відрахувань за борговим зобовязанням. Зростаючою заборгованістю зовнішнього боргу переймаються як американці так і інше населення світу, як свідчення того, що позиції США у світовій економіці прогресуючи спадає, як виявлення загального неблагополуччя американської економіки, які викликають тривогу та небезпеку за майбутнє.

Велика кількість американських  політиків наполягають на тому, щоб  запровадити любі заходи задля скорочення розміру федерального боргу США. Якщо Вашингтон продовжить нинішню  зовнішню і внутрішню політику, то вже через 10 років зовнішня заборгованість Штатів виросте ще на 10 трлн дол. Варто відзначити, що за приблизними підрахунками, починаючи з вересня 2007 року, зовнішня заборгованість країни збільшується щодня на 3,83млрд дол. При цьому, якщо поділити суму боргу на загальне населення країни, то можна підрахувати, що приблизно кожен громадянин США винен близько 39 тис. дол.

2.2 Методи  та інструменти розв’язання проблеми заборгованості в США

Різке збільшення державного боргу  США вже під час першого  президентського терміну Рональда Рейгана (майже в 2 рази, з 834 млрд дол в 1980 до 1525 млрд дол в 1986 (в цінах 1982 року)) [11] викликало заклопотаність Конгресу, результатом якої стало прийняття в 1985 Закону про збалансований бюджет і контроль за дефіцитом в надзвичайних умовах (Акт Гремма-Рудман-Холлінгс). Закон передбачав щорічні заходи щодо зменшення дефіциту і досягненню збалансованого бюджету до 1991 року (надалі цей термін кілька разів продовжується).

З 2004 по 2007 рік знижувався дефіцит  федерального бюджету, тобто, уряд США  намагався наблизити витрати  до реальних доходів. Однак зниження змінилося сильним зростанням, і на кінець 2009 року дефіцит бюджету збільшився вдвічі.

Сьогоднішній президент США  Барак Обама запроваджує заходи з порятунку економіки і виведення  країни з кризи, виділяючи гроші  з бюджету на фінансування банків. Однак в останній його заяві прозвучало, що ці фінанси витрачаються не розумно, і, що чергове фінансування допоможе лише трейдерам і менеджерам з Wall Street, але не економіці країни. Крім того, для порятунку фінансового сектора президент ініціював створення «поганого» банку, який буде страхувати ненадійні активи, на що, за оцінками аналітиків, знадобиться ще близько 2 трлн. дол. Перспектива такої широкої роздачі грошей пов'язана з серйозними ризиками. Дефіцит бюджету США в 2009 році перевищив 1,3 трлн. дол У зв'язку з цим уряд не зможе фінансувати програму Обами за рахунок бюджетних коштів. Єдиний спосіб відшукати гроші на погашення боргу - це зовнішні позики під цінні папери держказначейства.