Аудит готівкових розрахунків

1

Зміст:

ВСТУП ………………………………………………………………2

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури………………………………………..3

РОЗДІЛ 2. Організаційно- правовий статус підприємства……….5

РОЗДІЛ 3. Аудит готівкових операцій

         3.1 Програма аудиту готівкових операцій…………………...7

         3.2Оцінка стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю готівкових операцій……………………………8

         3.3 Аудит зберігання грошових коштів…………………….14

3.4 Методика аудиту готівкових операцій…………………14

3.5 Рекомендації по поліпшенню обліку внутрішнього контролю грошових коштів……………………………..17

ВИСНОВКИ……………………………………………………….18

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………..20

ДОДАТКИ…………………………………………………………………….21

ВСТУП

Темою своєї курсової роботи я обрала "Аудит готівкових операцій".  Метою аудиту готівково – розрахункових операцій є встановлення об"єктивної істини щодо достовірності та об"єктивності відобрахення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково – розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.

Розвиток України на сучасному етапі характеризується становленням ринкової економіки, її інтеграції в систему міжнародних економічних відносин, виникненням акціонерних компаній, товариств, різних фондів. До розвитку економіки залучаються зовнішні та внутрішні інвестиції, кредити, проводяться емісії цінних паперів, йде роздержавлення власності та приватизація майна. Учасники цих процесів потребують достовірної і неупередженої інформації про фінансово-майновий стан, перспективи розвитку та фінансову стабільність суб"єктів господарювання, нарахування дивідендів. Подання достовірної та неупередженої інформації зацікавленим особам забезпечується через аудиторський висновок, про що свідчить віковий досвід зарубіжних країн, а також робота вітчизняних аудиторів.

Процес аудиту – це процес пізнання істини, який полягає в реальному вивченні здійснених операцій і являє собою дослідження фактів минулого. Інтереси осіб, задіяних в господарському процесі: власника, адміністратора, службовців, підзвітних осіб, кредиторів і дебіторів, - суперечливі, і ці суперечності неминуче знаходять своє відображення в облікових регістрах.

Кваліфікований аудитор повинен пам"ятати, що істина одна, а викривлень її безліч. Він повинен розуміти і вміти побачити викривлені тенденції, закладені в обліковій політиці підприємства, і, зрозумівши їх, побачити за документами інтереси зацікавлених осіб, незалежно від будь-яких обставин встановити об"єктивну істину щодо відображених в обліку та звітності господарських фактів, отримати докази на її підтвердження і  донести цю істину через аудиторський висновок до користувачів інформації

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури.

Основним нормативним джерелом для написання курсової роботи є Закон України "Про аудиторську діяльність".В ньому наведене визначення аудиту –"це перевірка бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб"єктів господарювання з метою визначення достовірності звітності, обліку, його повноти та відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам."

В підручнику Білухі М.Т. "Курс аудиту на основі його власного багаторічного досвіду добре висвітлено виникнення та розвиток аудиту.

В цій книжці викладено систему організації та методології аудиторського контролю в Україні з використанням міжнародних і національних стандартів (норм) аудиту, зарубіжного досвіду нових комп"ютерних технологій в АРМ аудитора, із застосуванням загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-економічного контролю й аудиту.Подано методику узагальнення результатів фінансового контролю й аудиту та профілактики недоліків і правопорушень в бізнесі.

Оксана Нетишка, Київський  торговельно-економічний університет, опублікувала  статтю під назвою "Організація процесу внутрішнього аудиту". В ній вона висловила думку щодо необхідності, значення внутрішнього аудиту та його регулювання, планування внутрішнього аудиту та документального оформлення процесу планування внутрішнього аудиту.

Оксана Нетишка вважає, що в умовах корпокатизації й акціонування внутрішній аудит набуває дедалі більшого значення. Він стає одним з основних інструментів підвищення ефективності управління підприємствами різних оргганізаційно-правових форм. Серед всіх елементів управління саме контроль дає реальну оцінку стану підприємства. Одним із  напрямків діяльності внутрішніх аудиторів єорганізація й удосконалення документообороту на підприємстві.

Планування кожної аудиторської перевірки підлягає документуванню і передбачає складання: програми аудиторської перевірки, виробничо-технічного та загального плану, бюджету внутрішніх аудиторських перевірок.

На мою думку найкраще аудит готівкових операцій висвітлено в навчальному посібнику Л. Кулакової та Ю. Пічі.В книзі висвітлено особливості нормативної бази готівково-розрахункових операцій – "Касові операції підприємства регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 р.№72.

Вимоги цього Положення поширюються на юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, їх відокремлені підрозділи, представництва іноземних організацій і фірм, які здійснюють підприємницьку діяльність, а також незареєстрованих у встановленому порядку фізичних осіб, які є суб"єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, які здійснюють операції з готівкою в національній валюті, та є обов"язковими для виконання ними".

РОЗДІЛ2. Організаційно – правовий статус підприємства.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Федорівка" було створине громадянами України шляхом об"єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою отримання прибутку. Товариство має повну господарську самостійність і є правоприємником сільськогосподарського підприємства ім. Щорса. Його основною ціллю є виробництво сільськогосподарської та іншої продукції, її зберігання та реалізація підприємствам, організаціям, а також фізичним особам різноманітних видів продукції, Інші види господарської діяльності, направлення на задоволення потреб як учасників Товариства, так і населення України, колективних, державних та інших підприємств, організацій у виробляємій продукції та товарах, виконуваних роботах і надаваних паслугах у сферах своєї діяльності та отримання прибутку.

Основними видами діяльності підприємства є: надання послуг з обробки землі, збирання врожаю, внесення добрив та з інших сільськогосподарських робіт; виробництво сільськогосподарської продукції в галузях рослинництва та тваринництва; виробництво зернових культур; виробництво олійних культур; виробництво овочевих та бахчевих культур; м"ясне та молочне тваринництво; масло-жирова промисловість; борошномельна та крупяна промисловість; переробка, зберігання та реалізація сільськогосподарської продукції, вироблених товарів; заготівля сировини та с/г продукції; оптова та роздрібна торгівля, надання посередницьких послуг; ремонт і техобслуговування с/г техніки, її агрегатів та вузлів; будування та ремонт об"єктів житлового, культурно-побутового та соціального призначення; здійснення внутрішніх та міжнарожних перевезень пасажирів та вантажів автотранспортом; готельний та туристичний сервіс; та інші види господарської діяльності, не заборонених діючим законодавством.

Засновниками Товариства є фізичні особи, у відповідності з договором засновників, та даним Статутом, які створили Товариство та відповідні органи його управління.

Для покриття можливих збитків Товариство створює резервний фонд у розмірі 25% від Статутного фонду шляхом щорічного відрахування в цей фонд не менше 5% від суми чистого прибутку Товариства. Товариство за рішенням  зборів учасників може створити і інші фонди: фонд оплати праці; фонд розвитку виробництва; фонд соціального розвитку та інші.

Товариство самостійно визначає напрямок своєї господарської діяльності, може відкривати нові виробництва, види діяльності, філії, дочірні, спільні підприємства з будь-якими юридичними і фізичними, в тому числі іноземними особами. Воно має право вступати в договірні відносини з будь-якими юридичними та фізичними особами, укладати договори, підряд, міну, займ, страхування, доручення, збереженість перевезень і інші дії, які відповідають цілям його діяльності, інтересам та уставним задачам. Товариство знаходиться на  фіксованому податку, надає податковим та іншим уповноваженим державним органам можливість здійснення в межах їх компетенції перевірок, своєї фінансово-господарської діяльності. Воно здійснює бухгалтерський облік результатів своєї роботи, веде статистичну звітність і відправляє її у встановленому порядку і обсязі органам державної статистики та несе відповідальність за її достовірність.

РОЗДІЛ 3. Аудит готівкових операцій.

               3.1. Програма аудиту готівкових операцій.

Метою аудиту готівково-розрахункових операцій є встановлення об"єктивної істини щодо достовірності та об"єктивності відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності готівково-розрахункових операцій та доведення цієї істини через висновок до користувачів.

При здійсненні аудиту готівково-розрахункових операцій аудитору необхідно:

1.      дати оцінку стану внутрішнього контролю за рухом і збереженням грошових коштів та інших цінностей в касі підприємства;

2.      залежно від оцінки стану внутрішнього контролю встановити ветод організації аудиту та встановити необхідність проведення фактичного контролю;

3.      перевірити за обраним методом:

        забезпечення умов зберігання готівки та інших цінностей в касі при надходженні їх з банку і при здаванні їх у банк;

        забезпечення порядку збереження чекових книжок;

        забезпечення контролю за випискою чеків і отримання з ними грошей;

        дотримання порядку документального надходження грошей у касу і їх видачі;

        своєчасність оприбуткування готівкових грошей;

        дотримання ліміту готівки в касі й умов видачі грошей під звіт на операційні та інші потреби;

        стан обліку касових операцій;

        застосування реєстраторів розрахункових операцій.

При поведенні аудиту готівкових операцій аудитор повинен :

1.      перевірити наявність всіх видаткових та прибуткових документів відображених в касових звітах;

2.      перевірити наявність всіх касових звітів;

3.      перевірити відповідність дат прибуткових та видаткових документів датам у касових звітах;

4.      перевірка повноти оприбуткованих коштів з банку;

5.      перевірка повноти сдачі виторгу з каси в банк;

6.      перевірка повноти сдачі депонованих зарплат в банк;

7.      перевірка заповнення всіх реквізитів у касових ордерах і звітах;

8.      перевірка оформлення касової книги;

9.      таксування платіжних відомостей;

10. розрахунок залишків касових звітів;

11. звірка оборотів і залишків у касовій книзі і журналах ордерах №1, №2;

12. перевірка дотримання ліміту залишку каси;

13. перевірка своєчасності повернення підзвітних сім.

Для перевірки вище перерахованих готівково-розрахункових операцій використовуються три тести: тест внутрішнього контролю; таст вибіркового контролю касових документів на наявність підписів; тест вибіркового контролю касових документів на відповідність (додаток 1).

3.2. Оцінка стану бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю готівкових операцій.

Перевірка аудитором стану бухгалтерського, внутрішньо-господарського і статистичного обліку суб"єктів підприємницької діяльності передбачена Законом України "Про аудиторську діяльність". Необхідність аудиторської перевірки зумовлюється тим, що найбільш достовірним джерелом інформації про господарсяку діяльність підприємства є дані бухгалтерського обліку . Насамперед перевіряється застосування в обліку господарських операцій типової первинної документації затвердженої у встановленому порядку Держкомстатом України.Первинні документи слід складати у момент здійснення господарських операцій, а коли це неможливо – безпосередньо після закінчення операцій. Відповідальність за своєчасне і якісне складання документів, передавання їх у встановлені строки для відображення у бухгалтерському обліку, за достовірність даних, поданих у документах, несуть особи, які склали та підписали ці документи. Відповідальність за правильність ведення регістрів бухгалтерського обліку несуть особи, які склали і підписали їх.

Достовірність первинних документів встановлюється різними прийомами контролю.

Аудитор перевіряє, наскільки доцільно застосовувати ту чи іншу форму організації обліку, чи відповідає вона конкретним умовам роботи підприємства.

Найважливішим завданням контролю стану бухгалтерского обліку є перевірка, наскільки облік забезпечує збереження цінностей і контроль за їх витрачанням та як головний бухгалтер здійснює покладені на нього функції контролю за збереженням і законністю витрачання грошових коштів і матеріальних цінностей. При цому з"ясовується, яким чином бухгалтерія здійснює превентивний контроль за господарськими операціями при лімітуванні витрат матеріальних і фінансових ресурсів, оформлення документів, що дають право на витрачання цінностей.

Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні встановлено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємство проводить інвентаризацію майна, коштів і фінансових зобов"язань до складання річного звіту.

Користуючись документальними методичними прийомами, аудитор перевіряє правильність відображення у бухгалтерському обліку результатів інвентаризації відповідно до Інструкції по інвентаризації основних фондів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і документів та розрахунків, затвердженої Мінфіном.

Положенням регулюються права та обов"язки головного бухгалтера, які є об"єктами аудиторської перевірки, оскільки вонистосуються стану обліку і контролю на підприємстві.

В своїй роботі аудитор значну увагу звертає на рівень внутрішнього контролю на підприємстві, від якого в значніймірі залежить обсяг перевірки, її особливості тощо. Для цього аудитор вивчає наступні питання:

-  наявність на підприємстві налагодженої системи проведення раптових перевірох каси з повним перерахуванням грошової готівки і перевіркою інших цінностей, які знаходяться в касі;

-         наявність на підприємстві наказу керівника, якмй встановлює періодичність перевірок;

-         наявність ознак формального проведення перевірок каси;

-         надання права підпису прибуткових і видаткових касових ордерів іншим особам, крім головного бухгалтера і керівника підприємства, не відображене в розпорядженнях керівника підприємства;

-         формальне проведення перевірок каси при зміні касирів;

-         відсутність в штаті касира, коли ці функції покладені на облікового робітника без письмового розпорядження керівника підприємства;

-         наявність договорів про повну матеріальну відповідальність з касиром;

-         застосування на підприємстві РРО та внутрішній контроль за їх використанням.

Відповідальність за дотримання порядку ведення касових операцій покладається на керівника підприємств, головного бухгалтера і касира.

При проведенні перевірки стану внутрішнього контролю аудитор використовує різні аудиторські процедури, в тому числі опитування. Результати опитування відповідальних осіб можуть бути різноманітними: касир може не знати, чи є на підприємстві наказ про проведення раптових ревізій каси, керівник підприємства – про необхідність укладання договору про повну матеріальну відповідальність з касиром. Неспівподання у відповідях на поставлені аудитором запитання також можуть свідчити про слабкі сторони внутрішнього контролю.

З метою виявлення слабких сторін в питаннях дотримання нормативних документів по готівковому обігу аудитору необхідно детально вивчити акти перевірки дотримання порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами.

В залежності від оцінки системи внутрішнього контролю, встановлених тестуванням та вивченням актів перевірки ведення операцій з готівкою слабких місць, аудитор встановлює види і кількість аудиторських процедур.

При необхідності  аудитор може приймати участь в інвентаризації готівки в касі.

Перевірка проводиться в тих же напрямках що й контроль за дотриманням порядку ведення операцій з готівкою контролюючими органами. Особливістю є те, що аудиторські процедури проводять вибірково з метою встановлення суттєвих відхилень, які впливають на достовірність та об"єктивність звітних даних.

Суцільна перевірка проводиться на  замовлення клієнта або при дуже низькій оцінці системи внутрішнього контролю.

При аудиторській перевірці слід враховувати можливі порушення при веденні операцій з готівкою.

Основні порушення – зловживання, розкрадання, помилки в обліку касових операцій можуть бути кваліфіковані  наступним чином:

1.      Пряме розкрадання грошових коштів

-         нічим не приховане;

-         приховане неоформленими документами і розписками.

2.      Неоприбуткування і привласнення грошових сум, що не надійшли:

-         з банку;

-         від різних фізичних та юридичних осіб по прибуткових ордерах;

-         від різних юридичних осіб за домовленістю.

3.      Надлишкове списання грошей по касі:

-         повторне використання одних і тих самих  документів;

-         неправильний підрахунок підсумків  в касових документах і звітах;

-         списання сум без підстави чи за фальсифікованими документами;

-         підробка в законно оформлених документах із збільшенням сум списання.

4.      Привласнення сум, зоконо нарахованих різним особам і організаціям:

-         привласнення депонованої заробітної плати і коштів, нарахованих на інших підставах;

-         привласнення сум, які належать іншим підприємствам.

5.      Розрахунки сумами готівкових грошових коштів, які перевищують граничну величину:

-         з іншими юридичними особами і підприємцями, діючими без утворення юридичної особи;

-         які надхадять в касу підприємства, що перевіряється.

6.      Розрахунки з населенням готівкою за готову продукцію, товари, виконані роботи і надані послуги:

-   без застосування реєстраторів розрахункових операцій;

-         без реєстрації реєстраторів розрахункових операцій в податковій службі.

7.      Перевищення ліміту готівки каси на кінець дня.

8.      Несвоєчасні звіти підзвітних осіб за використані грошові кошти.

На відміну від контролюючих органів аудитор повинен дотримуватися принципу конфіденційності, всі встановлені порушення фіксувати в звіті керівництву клієнта та, при необхідності, в аналітичній частині аудиторського висновку, але не розголошувати інформацію і не сповіщати податкові органи.

Аудитор зобов"язаний повідомити клієнта про можливі стягнення за виявлені порушення і допомогти їх усунути.

Аудит грошово-розрахункових операцій є одним із розділів загального аудиту. В процесі роботи аудитор оформлює необхідні робочі документи та готує інформацію для підсумкових документів.

3.3.Аудит зберігання грошових коштів.

Підприємство створює необхідні умови, що забезпечують збереження коштів у касі, при доставці їх з установ банків або при внесенні на поточні рахунки.

Касою називається спеціально обладнане та ізольоване приміщення, призначенее для збереження і видачі готівки. Керівники підприємств несуть персональну відповідальність у тих випадках, коли за їх провиною не було створено необхідні умови, які б забезпечили збереження готівки в касі або при транспортуванні. Двері в касу під час проведення грошових операцій повинні бути зачинені з внутрішньої сторони. Доступ у касу особам, які не мають відношення до її роботи, забороняється.

Вся готівка і цінні папери на підприємстві зберігаються, як правило, у вогнетривких металевих шафах, які після закінчення роботи закривають ключем і опечатують сургучною печаткою касира. Ключі від металевих шаф і печатки зберігаються у касира, а дублікати – в опечатаних касиром пакетах зберігаються у керівника підприємства. Зберігання в касі готівки й інших цінностей, які не належать цьому підприємству заборонено.

Перед відкриттям каси і металевих шаф касир зобов"язаний оглянути їх, впевнитися в справності  сигналізації і, якщо помічено будь-які пошкодження, зобов"язаний сповістити про це керівника підприємства, а ті у свою чергу – в органи внутрішніх справ і забезпечити охорону каси до появи працівників міліції.

При проведенні аудиту зберігання готівки в касі аудитор перевіряє виконання всіх вище наведених норм зберігання готівки. Аудит каси проводиться лише в присетності касира. При виявленні порушень зберігання готівки та цінностей в касі на касира накладаються штрафні санкції.

3.4. Методика аудиту готівкових операцій.

Аудиторська діяльність – поняття значно ширше від поняття "аудит". Вона включає в себе: організаційне та методичне забезпечення аудиту, практичне виконання аудиторських перевірок та надання інших аудиторських послуг. Аудиторські послуги можуть надаватись у формі аудиторських перевірок та пов"язаних з ними експертиз, консультацій з питань бухгалтерського обліку, звітності, оподаткування, аналізу фінонсово- господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення підприємницікої діяльновті фізичних та юридичних осіб.

Для того, щоб скласти об"єктивну думку щодо інформації, яку він підтверджує, аудитор повинен:

-         одержати обгрунтовану гарантію того, що інформація у бухгалтерській документації та інших джерелах даних про господарюючий суб"єкт достовірна і достатня;

-         вирішити, чи правильно відтворена в обліку і звітності відповідна інформація.

Для проведення результативних перевірок аудитор повинен:

-         добре володіти теорією аудиту;

-         знати чинну на момент здійснення господарських операцій нормативну базу;

-         володіти методикою організації аудиторських перевірок.

Форми і методи перевірки аудитор встановлює самостійно, виходячи із особливостей діяльності клієнта та умов укладеного договору на проведення аудиту.

Метод аудиту – це спосіб дій і подій в системі господарського суб"єкта з метою підтвердження виданої ним фінансової інформації. В практиці метод аудиту характеризується як сукупність прийомів, за допомогою яких оцінюється стан аудиторських об"єктів. Послідовність і порядок застосування цих прийомів з метою встановлення об"єктивної істини щодо аудиторської інформації та доведення цієї істии через аудиторський висновок до користувачів фінансової звітності та аудиту називають методикою аудиту.

Складовою частиною методики аудиту є аудиторські процедури. Аудиторські процедури – це відповідний порядок і послідовність дій аудитора для одержання необхідних аудиторських доказів на конкретній ділянці аудиту.

Аудиторська перевірка формується у відповідній послідовності. Кожен аудитор самостійно вибирає послідовність своєї роботи в залежності від особливостей діяльності клієнта та умов договору.

Аудитор у своїй роботі постійно працює з різними нормативними актами. Йому важливо знати, що нормативні акти знаходяться між собою в суворій ієрархічній підпорядкованості, від якої залежить юридична сила того чи іншого нормативного акта.

Сукупність нормативних актів складає нормативну базу аудиту. Нормативна база, що використовується для організації перевірок, поділяється на зовнішню і внутрішню.

Зовнішня нормативна база – відповідні закони, постанови, накази, інструкції, положення, методичні матеріали з обліку та звітності, з оподаткування, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку та національні нормативи аудиту.

Вони потрібні аудитору, щоб виявити законність та достовірність відображення господарської операції, відповідність ведення обліку та фінансової звітності, проведення аналізу, складання висновку.

Внутрішня нормативна база – це облікова політика суб"єкта, різні методичні, інструкційні та розпорядчі документи з організації фінансово-господарської діяльності на конкретному підприємстві.

У процесі аудиторської перевірки виділяють етапи:

1. Процедури схвалення клієнта: знайомство з підприємством, оцінка економічного середовища, знайомство із звітністю, установчими документами, станом бухгалтерського обліку і напрямком діяльності клієнта.
2. Укладання договору на аудиторську перевірку.
3. Складання плану та програми аудиту.
4. Вивчення установчих документів: дата реєстрації, форма власності, засновники, розміри, терміни та порядок формування статутного капіталу, струкура управління, припинення діяльності.
5. Вивчення інших документів: протоколів загальних зборів, наказів керівника, встановленя повноважень керівництва, правильності формування розпоряджень керівництва, відсутність суперечностей із засновницькими документами.
6. Вивчення звітності підприємства.
7. Уточнення і коригування плану та аудиторської програми.
8. Аудиторська перевірка
9. Підписаня аудиторського висновку та акта приймання робіт по договору про аудиторську перевірку.

При проведенні аудиту основна увага приділяється перевірці правильності формування, обліку і нарахування показників собівартості продукції та прибутку. При цьому перевіряють всі калькуляційні статті, які формують собівартість продукції. По матеріальних і трудових затратах потрібно перевірити документальну обгрунтованість записів в облікових регістрах, правильність складання первинних документів, законність і реальність відображених в них господарсько-фінансових операцій. Велику роль відіграє перевірка правильності списання витрат на конкретні  об"єкти їх обліку, обгрунтованості розподілу непрямих витрат і точності нарахування  собівартості окремих видів продукції.

3.5. Рекомендації по поліпшенню обліку, внутрішнього контролю грошових коштів.

          Для полібшення обліку та внутрішнього контролю грошових коштів на підприємстві СТОВ "Федорівка" необхідно, в першу чергу, запровадити автоматизовану  систему обліку, по-друге частіше підвищувати кваліфікацію касира та бухгалтера, це дозволить зменшити ризик помилок в заповненні первинних документіві ризик порушень у веденні обліку та внутрішнього контролю за які на відповідальних осіб накладаються штрафні санкції.