Авіаційна компанія «Swissair» як складна система. Системний підхід до аналізу діяльності транспортного підприємства

Міністерство освіти та науки України

Національний авіаційний університет

Кафедра організації авіаційних перевезень

 

 

Курсова робота

(поЯСНювальна ЗАПИСКА)

з дисципліни “Основи теорії систем і управління”

 

Тема: «Транспортне підприємство «Авіаційна компанія «Swissair» як складна система. Системний підхід до аналізу діяльності транспортного підприємства»

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Київ, 2010

 

 

НАЦІОНАЛЬНИЙ  АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра організації авіаційних перевезень

 

 

                                  ЗАВДАННЯ

 

 

на виконання курсової роботи

 

 

 

Тема курсової роботи: Транспортне підприємство “Swissair” як складна система.

                                          Системний підхід до аналізу діяльності транспортного

                                          підприємства

 

 

1.Термін виконання  роботи: з 01.12.2008р. до 13.12.2008р.

2.Етапи роботи  над курсовим проектом:

-…

3...Завдання  видав:                                                                        ____________

                                             (підпис керівника)                                                           (Ф.И.О. керівника)

                                                                                            

                                                               “                ”                                    2010р.

 

4.Завдання  прийняв до виконання___________________

                                                                                                                 (підпис студента)                                                                                 

                                                                            

                      

Курсова робота захищена з оцінкою_____________________________

                                                                                                                                                                                                                       Голова комісії:                                                                    ”          ”               2010р.

 

Члени комісії:                                                           _________________________  

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Реферат

Пояснювальна  записка до курсової роботи “ Транспортне підприємство «Авіаційна компанія Swissair як складна система. Системний підхід до аналізу діяльності транспортного підприємства»

Об’єкт  дослідження: авіакомпанія «Swissair»

Ціль роботи: закріпити теоретичні знання по загальній теорії систем та процедурі системного аналізу  та отримати практичні  навички застосування системного підходу до аналізу діяльності транспортного підприємства як складної системи.

В ході цієї роботи:

1.Опишемо  транспортне підприємство в термінах теорії систем.

2.Охарактеризуємо  систему та її властивості.

3.Опишемо  структуру транспортного підприємства та структуру його підсистем, зробимо їхній аналіз.

4.Опишемо  особливості зовнішнього середовища  транспортного підприємства.

5.Проаналізуємо  основні види діяльності транспортного  підприємства, визначемо головну ціль, інші цілі. Побудуємо дерево цілей транспортного підприємства.

Курсова робота також включає в себе малюнки та додатки.

 

 

 

План

Вступ……………………………………………………………………………..…5

I. Теоретична частина…………………………………………………………….. 7

1.1 Опис транспортного  підприємства в термінах теорії систем…………..……7

1.2 Характеристика системи  та її властивості……………………………….…...8

II. Аналітична частина……………………………………………………………19

2.1 Опис структури транспортного  підприємства (по декільком ознакам) та структури його підсистем, їх аналіз…………………………………………………….19

2.2 Опис особливостей зовнішнього  середовища транспортного підприємства…………………………………………………………………………......28

2.3 Аналіз основних показників  діяльності транспортного підприємства, визначення головної цілі, інших цілей…………………………………………………30

Висновок…………………………………………………………………………...34

Список використаної літератури…………………………………………………35

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                  Вступ

Системний підхід − один із головних напрямків методології спеціального наукового пізнання та соціальної практики, мета і завдання якого полягають у дослідженнях певних об’єктів як складних систем. Системний підхід сприяє формуванню відповідного адекватного формулювання суті досліджуваних проблем у конкретних науках і вибору ефективних шляхів їх вирішення.

Методологічна специфіка  системного підходу полягає в  тому, що метою дослідження є вивчення закономірностей і механізмів утворення  складного об’єкта з певних складових. При цьому особлива увага звертається  на різноманіття внутрішніх і зовнішніх  зв’язків системи, на процес (процедуру) об’єднання основних понять у єдину  теоретичну картину, що дає змогу  виявити сутність цілісності системи.

Задачею даної курсової роботи є  закріплення теоретичних знань  по загальній теорії систем і процедурі  системного аналізу і отримання  практичних навиків застосування системного підходу до аналізу діяльності транспортного  підприємства як складної системи.

 

 

 Метою   даної   роботи  є  вивчення  організації   перевезень 
авіакомпанією   “Swiss-Air”  як  одного   з   лідерів   повітряних 
перевезень. 
     Для  досягнення  поставленої мети необхідно розкрити  питання 
розвитку     авіаційних    перевезень,    показати     організацію 
обслуговування  авіакомпанією “Swiss-Air”,  дослідити  перспективи 
її розвитку.

Необхідно розглядати підприємство з точки зору системного аналізу, щоб виявити взаємозв’язки між  структурними підрозділами та основними  елементами та компонентами, що, в свою чергу, дає можливість проаналізувати недоліки та переваги в роботі організації, її зв’язки із зовнішнім середовищем та зробити обгрунтовані наукові висновки для поліпшення конкурентноспроможності підприємства та подальшого його розвитку. В даній курсовій роботі розглядається авіакомпанія «Swiss International Air Lines» як транспортне підприємство, як складна система. Об’єктами аналізу виступають структура підприємства, функціональні зв’зки між різними елементами системи та зовнішнім середовищем, а також основні показники роботи підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I. Теоретична частина

1.1 Опис транспортного  підприємства в термінах теорії систем

Застосування системного підходу як головного принципу побудови, функціонування і розвитку, а також дослідження будь-яких систем (системних об’єктів), передбачає володіння відповідним понятійним (категоріальним) апаратом.

Система (від грец. systema  складене з частин, поєднання, складання)  це об’єктивна єдність закономірно пов’язаних один з одним предметів, явищ, а також знань про природу і суспільство. Систему визначають також як комплекс елементів та їхніх властивостей, взаємодія між якими зумовлює появу якісно нової цілісності. Наявність істотних стійких зв’язків (відношень) між складовими системи або (та) їхніми властивостями, які перевищують за потужністю (силою) зв’язки (відношення) цих складових з об’єктами, що не входять до цієї системи, є важливим її атрибутом.

До основних характерних  особливостей системи можна віднести наступні.

1. Система є передусім  сукупністю елементів. За певних умов елементи, відповідно, можуть розглядатись як системи (іншими словами дана властивість визначається як «цілісність і подільність системи»).

2. Наявність суттєвих  зв’язків між елементами та (або)  їх властивостями, що переважають  над зв’язками цих елементів  з тими, які не входять до даної системи. Під суттєвими зв’язками розуміють лише такі, що закономірно визначають інтегративні властивості системи, і це вирізняє систему з оточуючого середовища як цілісний об’єкт.

3. Наявність визначеної  організації, що проявляється у зменшенні ступеня ентропії (невизначеності) системи порівняно з ентропією системоутворюючих факторів. До таких факторів належать кількість елементів системи, кількість суттєвих зв’язків, якими може володіти елемент, тощо.

text-align:justify;text-indent:28pt;line-height:18pt">4. Наявність інтегративних  властивостей, тобто властивих системі  загалом, але не властивих жодному  елементу зокрема. Це свідчить про те, що хоча властивості системи і залежать від властивостей елементів, вони не визначаються ними повністю. Отже, система не зводиться до простої сукупності елементів і, розчленовуючи її на окремі частини, неможливо пізнати всі властивості системи загалом.

Проведемо аналіз  «Swiss-Air» на наявність цих чотирьох характерних особливостей. Зробимо це у формі таблиці:

Особливість

Прояв даної особливості  в  «Swiss-Air»

Цілісність і подільність системи

«Swiss-Air» є цілісною системою, оскільки діє як єдине ціле, що може бути підтверджено цілями і завданнями компанії на період 2007-2010 років:

  • Збереження і зміцнення позицій компанії на авіатранспортному ринку у всіх його сегментах на регулярних і чартерних, внутрішніх і міжнародних перевезеннях шляхом розширення їх об'ємів і досягнення нових конкурентних переваг за рахунок інтегрального підвищення якості продукту.
  • Як цільова функція ставиться досягнення 3-й позиції в загальному рейтингу українських авіаперевізників з сумарною часткою ринку 11 % і заняття 2-го місця в рейтингу міжнародних авіаперевезень з часткою ринку близько 15,4 %.
  • Зміцнення фінансово-економічного стану і підвищення інвестиційної привабливості компанії за рахунок накопичення запасу власних фінансових ресурсів.

Окрім цього, факт цілісності підтверджує  системний підхід до управління:

«Виявлення бізнес-процесів, організація  взаємозв'язків між ними і управління взаємозв'язаними процесами як єдиною системою підвищує результативність і  ефективність в досягненні поставленої  мети. Особлива роль виділяється системному управлінню в поліпшенні операційної  діяльності авіакомпанії.»

В той же час авіакомпанія безумовно складається з елементів: транспортні засоби, льотно-технічний  персонал, управлінський персонал, технічні засоби, акціонери, і т.д. Проте  жоден з цих елементів системи  не ставить перед собою, тай взагалі  не в змозі поодинці досягнути  хоча б однієї з вищеназваних цілей. Тож, як бачимо, в «Swiss-Air» чітко виділяються компоненти, але не вони утворюють систему, а навпаки – їх виявляють при декомпозиції авіакомпанії. Що й підтверджує один із головних постулатів теорії систем – первинність цілого.

Наявність суттєвих зв’язків між елементами

Про наявність у авіакомпанії суттєвих звя`зків між елементами  свідчать такі положення Статуту та інших нормативних документів:

Залучення співробітників

«Діяльність авіакомпанії зв'язує в  єдиний колектив співробітників різних рівнів і спеціалізацій, і їх повне  залучення в процес управління якістю дозволить компанії найбільш ефективно  використовувати їх знання і здібності, оцінюючи по гідності внесок кожного  співробітника.»

«Генеральний Директор, організовує  роботу апарату Товариства, укладає договори, видає довіреності, відкриває в установах банків розрахунковий і інші рахунки Товариства, приймає на роботу і звільняє працівників Товариства, заохочує їх і накладає на них стягнення, визначає компетенцію посадовців Товариства і організовує ведення засідання Правління.»

«Виконавський орган Товариства організовує виконання рішень загального збору акціонерів і Ради директорів Товариства.»

«Голова Ради директорів Товариства організовує його роботу, скликає засідання Ради директорів Товариства і головує на них, організовує на засіданнях ведення протоколу, головує на загальному зборі акціонерів.»

Як бачимо, суттєвими зв’язками є ті, що сприяють виникненню та існуванню таких інтегративних факторів як  діяльність компанії, спрямованість на клієнта, на прибуток, на покращення якості транспортних послуг. Всі це, безумовно, пов’язує елементи компанії між собою (проте лише в межах компанії, адже значна кількість компонентів є водночас частинами інших систем) набагато міцніше, ніж з елементами, які не входять до неї. Щоправда, такі зв'язки як покращення якості транспортних послуг, розвиток транспортного ринку пов’язують авіакомпанію з іншими системами (елементами), що не входять до неї. Це пояснюється тим що авіакомпанія є підсистемою більшої системи – транспортної, і це є виявом ще однієї властивості системи – еквіпотенційності.

Наявність визначеної організації

В авіакомпанії «Swiss-Air» досить легко виділяється чітка організація, за якої всі взаємовідносини між елементами доволі строго регламентовані. Як і в будь якій складній людино-машинній системі, кожен елемент злагоджено виконує покладені на нього обов’язки, тобто ентропії фактично немає, як і немає невизначеності, адже всі знають що їм потрібно робити і як.

Наявність інтегративних  властивостей

Серед інтегративних властивостей «Swiss-Air» слід виділити такі:

  • Зручний для пасажирів розклад рейсів
  • Продумана географія польотів
  • Світовий рівень обслуговування
  • Комфортабельність
  • Надійність
  • Безпечність
  • Відкритість

Всі ці властивості недоступні жодному  з окремих компонентів системи, оскільки для окремого елемента авіакомпанії немає ні потреби, ні можливості виконувати хоча б одну з них. Проте для  успішного функціонування системи (авіакомпанії) як цілого, ці властивості  є визначними. В цьому полягає  поняття інтегративності.

У загальному вигляді поняття  “система” характеризується: а) множиною елементів; б) зв’язками між ними; в) цілісним характером матеріального об’єкта, явища або процесу.

Аналіз різних тлумачень терміна “система” свідчить, що можна відокремити такі головні групи властивих системам властивостей, які характеризують:

• сутність і складність систем;

• зв’язок систем із зовнішнім середовищем;

• цілеспрямованість систем;

• параметри розвитку та функціонування систем.

Розглянемо детальніше основні  властивості системи.

Загальність та абстрактність. Як система можуть розглядатися всі без винятку об’єкти, предмети, явища, процеси незалежно від їхньої природи.

Множинність. Одна і та ж сукупність елементів може утворювати різні системи, кожна з яких визначається конкретними системоутворюючими відношеннями та властивостями.

Цілісність і подільність. Система є передусім цілісною сукупністю елементів. Це означає, що, з одного боку, система  це цілісне утворення, а з іншого  в її складі чітко можуть бути виокремлено цілісні об’єкти (елементи). Однак не компоненти утворюють ціле (систему), а навпаки  при поділі цілого виявляють компоненти системи. Отже, первинність цілого  це головний постулат теорії систем.

Еквіпотенційність. Систему можна розглядати як підсистему системи вищого рівня, і навпаки – підсистему можна розглядати як систему зі своєю структурою, функціями, зв’язками між елементами.

Емерджентність  системи. Властивості системи хоча і залежать від властивостей її елементів, але не визначаються ними повністю. Функціонування системи не може бути зведено до функціонування окремих її компонентів. Сукупне функціонування взаємозв’язаних елементів системи породжує якісно нові її функціональні властивості. Звідси випливає важливий висновок: система не зводиться до простої сукупності елементів, тому, розділяючи її на частини, досліджуючи кожну з них окремо, неможливо пізнати всі властивості системи загалом. Цю властивість ще називають системною або інтегративною. Емерджентність є результатом виникнення між елементами системи так званих синергічних зв’язків, які забезпечують більший загальний ефект функціонування системи, ніж сума ефектів елементів системи, що діють незалежно.

Синергетика (від грец. synergetikos  спільний, погоджений, діючий)  науковий напрямок, що вивчає зв’язки між елементами структури (підсистемами), які утворюються у відкритих системах (біологічних, фізико-хімічних, економічних, соціальних та ін.) завдяки інтенсивному (потоковому) обміну речовинами й енергією з навколишнім середовищем за нерівноважних умов.

Ієрархічність системи  це складність і багаторівневість структури системи, яка характеризується такими показниками: кількість рівнів ієрархії побудови та управління системою, різноманіття компонентів і зв’язків, складність поведінки та неадитивність властивостей, складність опису й управління системою, кількість параметрів і необхідний обсяг інформації для управління системою. Ієрархічність системи полягає також у тому, що систему можна розглядати як елемент системи вищого порядку (надсистеми), а її елементи  як системи нижчого порядку.

Взаємозалежність  між системою та зовнішнім середовищем. Система формує та проявляє свої властивості при взаємодії із зовнішнім середовищем. Вона розвивається під впливом зовнішнього середовища, але при цьому намагається зберегти власну якісну визначеність і властивості, що забезпечують відносну стійкість та адаптивність її функціонування.

Рівень самостійності і відкритості системи визначається такими показниками: кількістю зв’язків системи із зовнішнім середовищем у середньому на один її елемент чи інший параметр; інтенсивністю обміну інформацією чи ресурсами між системою та зовнішнім середовищем; ступенем впливу інших систем.

Цілеспрямованість системи означає наявність у неї цілі (цілей) функціонування і розвитку. При цьому цілі характеризуються власною структурою та ієрархією.

Надійність системи (наприклад, організації) характеризується, зокрема: безперебійністю функціонування системи при виході з ладу одного з компонентів; фінансовою стійкістю і платоспроможністю організації; перспективністю запровадженої економічної, технічної, соціальної політики.

Розмірність системи характеризується кількістю компонентів системи та зв’язків між ними, що також свідчить про складність системи.

Системи функціонують у певному  зовнішньому середовищі. Зовнішнє середовище  це все те, що знаходиться зовні системи, поза її межами, включаючи необхідні умови для існування та розвитку системи.

Середовище є сукупністю всіх об’єктів, зміна яких впливає на систему, а також тих об’єктів, що змінюються під впливом системи. Зовнішнє середовище складається із багатьох природних, суспільних, інформаційних, економічних, виробничих та інших факторів, які впливають на систему та й самі певною мірою перебувають під впливом цієї системи.

Система може взаємодіяти  із середовищем через:

• призначення, тобто, якщо призначення системи несумісне з середовищем, то необхідно або модифікувати призначення, або модифікувати систему та пристосувати її до середовища;

• побудову, тобто компоненти системи повинні гармонійно взаємодіяти як між собою, так і з середовищем;

• оцінку, тобто рівень сумісності системи з середовищем, ефективність реалізації її призначення, можливість реалізації додаткових цілей.

Взаємодія між системою та зовнішнім середовищем здійснюється за допомогою входів і виходів. Вхід системи  це дія на неї зовнішнього середовища. Вихід системи  це результат функціонування системи для досягнення певної мети або її реакція на вплив зовнішнього середовища. Загальна кількість взаємодій системи із зовнішнім середовищем дуже велика, тому на практиці та в процесі наукового дослідження обмежуються аналізом найсуттєвіших зв’язків, вибір яких визначається конкретними умовами управління тим чи іншим об’єктом. При дослідженні взаємодії системи із зовнішнім середовищем широко застосовується кібернетична ідея “чорної скрині”

Система не є ізольованою  від зовнішнього середовища, а  пов’язана з ним зв’язками, через які здійснює певний вплив, реалізуючи своє призначення, мету (виходи системи). Крім цього, повинні існувати зв’язки іншого типу, що забезпечують її використання, тобто дію на систему з боку середовища (входи системи). Назва “чорна скриня” образно підкреслює повну відсутність інформації про внутрішню будову системи, в цій моделі фіксуються лише вхідні та вихідні зв’язки із середовищем.

1.2 Характеристика  системи та її властивості

В основу будь-якої класифікації мають бути покладені характерні ознаки об’єктів класифікації. Наявність чи відсутність  відповідної ознаки в об’єкті дозволяв віднести його до певного класу. Класифікація – це перший крок при дослідженні системи.

Найчастіше системи класифікуються за такими ознаками:

• призначення,

• ступінь взаємодії із зовнішнім середовищем,

• походження,

• спосіб організації,

• тип та характер взаємодії між елементами,

• спосіб керування,

За призначенням системи поділяються на пасивні та цілеспрямовані (активні). Пасивні – це пристрої, що використовуються для виконання вимог, усвідомлених їх творцями (автомобілі, літаки). Цілеспрямовані – сприймають потреби, щоб сприйняти і формувати дії з множини альтернативних для задоволення власних потреб. Їх цілі можуть змінюватися в часі, адаптуватися до середовища та змінювати його.

За ступеню  взаємодії із зовнішнім середовищем  системи класифікуються на відкриті або замкнені (автономні). Відкрита система, яка досягає рівноваги стає замкненою. Цілеспрямовані системи є відкритими. Відкриті системи можуть зберігати високий рівень організованості і розвиватися у бік збільшення складності. Чисто замкнутих систем не існує. Вони розглядаються замкнутими виключно з точки зору якоїсь частини середовища.

Авіаційна компанія «Swissair» як складна система. Системний підхід до аналізу діяльності транспортного підприємства