Банки, їх види, чому і як вони отримують свої доходи

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кафедра педагогіки і психології

КУРСОВА РОБОТА

З „Методики викладання економіки”

на тему:

«Банки, їх види, чому і як вони отримують свої доходи»

Виконала:

студентка ІІІ-го курсу

спец.6506, 2 гр.

Коваленко Олена

Науковий керівник:

Київ  КНЕУ 2010

План

Вступ

1. Психологічні особливості   освіти  вікової  групи та  їх  вплив на  процес  навчання.
2. Економічна навчальна програма.

1. Особливості організації навчально-виховного процесу.

2. Календарно-тематичний план з економіки.
3. Методична розробка карти.

3.1. Місце теми „Банки, їх види, чому і як вони отримують свої доходи” в програмі курсу „Основи економіки” та її актуальність.

3.2. Структура уроку.

3.3. Хід уроку

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Економічна  освіта в Україні набуває свого  розвитку. Зростає як сама необхідність в економічній освіті, так і  вимоги до неї. Вона повинна бути всесторонньою, торкатися не лише суто економічної сторони життєдіяльності, але й включати також моральні, етичні, психологічні аспекти, які так чи інакше пов’язані з економікою. До людини сьогодення висуваються вимоги не лише діяти, але й мислити по-новому. Тому дедалі частіше в процесі вивчення економічних дисциплін відходять від переважного використання традиційних методів навчання.

Головною особливістю економічної освіти є розуміння того,  що розвиток  економічної  сфери  суспільства значною мірою зумовлений характером  життєдіяльності  людини,  її світоглядом,   соціально відповідальною    поведінкою.   Професійна   підготовка   сучасних економістів передбачає розуміння ними  закономірностей  формування та  розвитку відтворювальних процесів на макро- та мікрорівнях,  у взаємозв'язку  з  розвитком  політичних,   культурних   та   інших суспільних процесів.

Місія економічної   освіти   -   розвиток   і    використання економічних  знань для формування творчої особистості,  підвищення якості  життя  українського  народу   і   прогресивного   розвитку суспільства.

Завданнями  економічної   освіти   є:   створення   умов   для самореалізації  особи  як  економічно активного члена суспільства, здатного  свідомо  долучатися  до   економічного   життя   країни; задоволення  потреб  суспільства і держави у фахівцях економічного профілю,   здатних   практично   реалізувати   стратегію   сталого економічного,   соціального  і  духовного  розвитку  України,  для забезпечення високого рівня життя народу; забезпечення мобільності студентів та викладачів;  виховання у майбутніх фахівців цілісного соціально-економічного  світосприйняття  і   сучасного   наукового світогляду,  формування  свідомості  членів  суспільства на основі системного економічного мислення,  що створює для  них  можливості опановувати  знання,  вміння  та  навички  економічної діяльності.

Що ж до актуальності економічної освіти у школі, то можна  зазначити, що економічна освіта потрібна для  формування економічної свідомості школярів, виховання в учнів морально-економічних  рис особистості, формування економічної готовності школярів. Важливою роллю економічної освіти є економічне виховання підростаючого покоління і його цілеспрямоване включення в економічне життя суспільства,  яке органічно поєднувало б у собі освіту, практичну та психологічну підготовку. Вона покликана формувати у підростаючої молоді економічне мислення, розуміння явищ, процесів, відношень у політико-економічній системі суспільства, а також уміння визначати чинники і засоби вирішення економічних проблем.

«Справжній  учитель за всіх часів зберігав неповторність своєї особистості, збагачуючись із невичерпних джерел загальнолюдських цінностей. Вірний своєму суспільному покликанню, він виявляє високоморальний приклад практичної дії, установлює гуманістичні принципи добра і справедливості, кріпить духовний зв'язок поколінь. Ріст масштабів і динамізм соціальних перетворень постійно загострюють вимоги до вчителя, ускладнюють його задачі.

В умовах перехідного до ринкових відносин періоду  все більш необхідним є вивчення і удосконалення саме економічної теорії. Країна потребує висококваліфікованих спеціалістів, новітніх розробок і досягнень. Тому введення курсу „Основ економіки” в шкільні програми безумовно підвищує можливості соціальної адаптації молоді в нашому бурхливому суспільстві.   

Економічна освіта в Україні у контексті формування світового освітнього простору зберігає традиційно високі показники вищої школи і нарощує свій авторитет та конкурентоспроможність відповідно до вимог часу. Якість економічної освіти в першу чергу залежить від педагогічної майстерності та професійності викладачів. У зв’язку з цим дуже важливо сформувати новий тип педагогічного та економічного мислення самих викладачів, «озброїти» їх такими методичними прийомами, використання яких в навчальному процесі дасть можливість тим, хто навчається, одержати знання, навички та певний досвід у сфері культури та моральних норм підприємницької діяльності, стратегічного менеджменту, маркетингових послуг, комерційного права, інноваційної діяльності – всього того, що потребує сучасний світовий освітній простір і єдині стандарти вищої освіти.

Актуальність  даної теми курсової роботи полягає в тому, що Україна переживає нелегкий час та перехідного періоду до регульованої ринкової економіки, що зумовлює появу нових економічних явищ, відносин, інституцій, типових для країн з розвинутою економікою. Стрижнем такої економічної інфраструктури є банківська система, становлення i бурхливий розвиток якої ми нині спостерігаємо. Складова частина банківської системи представлена мережею комерційних банків i квазiбанкiвських установ, яка покликана задовольняти потреби населення, держави та народного господарства у банківських послугах i створити умови для стабілізації та поступового зростання економіки. Майбутні фахівці зможуть застосовувати ці знання у своєму самостійному житті. В цьому і полягає актуальність обраної мною теми.

Мета цієї роботи заключається в виконанні наступних завдань: розробка засвоєння і систематизація нових знань учнів про банк як унікального явища економічного життя, формування поняття про структуру банківської системи, яка виконує функції "кровоносної системи" економіки;  ознайомити школярів з такими термінами як: банківська система, банківські операції, доходи, кредити; показати значення банків  в економіці країни, а також проблеми їх розвитку і удосконалення; розвинути економічне мислення, а також вміння аргументувати свою відповідь.

Концепція розвитку безперервної економічної освіти

Концепція розвитку економічної освіти визначає місію, кінцеву мету, завдання і заходи її досягнення з урахуванням принципів та відповідних положень.

Місія економічної  освіти - розвиток і використання економічних  знань для формування творчої  особистості, підвищення якості життя  українського народу і прогресивного  розвитку суспільства.

Ціннісні орієнтири економічної освіти: розвиток творчого потенціалу особистості та її соціалізація; виховання самостійності наукового економічного мислення, формування економічного світогляду, впевненості у власних силах; розвиток здібностей до самореалізації, самоосвіти, саморозвитку особистості.

Актуальність  розроблення   концепції   розвитку   економічної освіти в Україні  зумовлена:  глобалізацією міжнародних  економічних та фінансових зв'язків,  формуванням інформаційного суспільства, в якому   знання   і  соціальна  відповідальність  стають  головними чинниками життєдіяльності людини як творчого працівника, споживача і   члена   суспільства;  необхідністю  пріоритетного  розвитку  у суспільстві  і  державі  гуманістичних,   соціально   орієнтованих загальнолюдських   моральних   норм   і   цінностей;   виробленням прогнозних знань для своєчасного прийняття і реалізації  соціально відповідальних рішень,  що сприяють розвитку як особистості, так і суспільства загалом;  потребами самої   економічної   освіти   у визначенні  нових принципів і механізмів побудови системи освіти в Україні,  шляхів  практичної  переорієнтації  на  них  економічної освіти,   у   вивченні,  творчому  осмисленні  новітніх  тенденцій світового розвитку  освіти,  обґрунтованого  поєднання  зарубіжних технологій   із   досягненнями   національної  освіти  в  процесах інтеграції у європейський та світовий освітянський простір.

Отже, в сучасних умовах перед освітніми закладами  України стоїть відповідальне завдання — задовольнити потреби суспільства у спеціалістах з глибокою економічною підготовкою, здатних до творчої праці, професійного розвитку, освоєння та впровадження інформаційних технологій, людей високої освіченості та моралі. Саме на це має бути орієнтована увага Національної доктрини розвитку освіти України у XXI столітті.

Особливе місце  з погляду сучасних вимог до підвищення рівня економічних знань майбутніх  випускників ЗОШ займає розробка нових диференційованих програм з економічної теорії і ринкової економіки, а також підручників і методичних посібників.

Навчальний  план і програма курсу «Економічна  теорія» розроблені виключно для  учнів з врахуванням більш  високого рівня підготовки.

Концепція безперервної економічної освіти включає  наступні компоненти, а саме:

Частина І

Економіка в основній школі(5-9 класи)

Структура курсу

Викладання  економіки в основній школі (5-9 класи) можна здійснювати за такими програмами та навчальними посібниками:

1. Подорож у світ економіки, програма для  5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) з використанням навчального посібника, „Подорож у світ екокоміки”, 5-6 кл. (Т.Г. Гільберг та ін.) – Кам'янець-Подільський: Абетка-Нова, 2004 р.
2. Початки економіки,  програма для  5-7 кл. (Авт. Ю.В. Бицюра).  
3. Підприємництво у дії, програма для 7-9 кл. «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника „Підприємництво у дії”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.
4. Міжнародний ринок, програма для 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (за редакцією І.Ф. Радіонової) з використанням навчального посібника, „Міжнародний ринок”, 7-9 кл., «Джуніор Ечівмент Україна» (навчально-методичні матеріали курсу). – К.: АртЕк, 2004.

Частина ІІ 
Економіка(10-11 класи)

Структура курсу

Програма  курсу «Економіка» розрахована на 270 годин, які розподіляються по 90 годин у 9-му, 10-му та 11-му класах. Навчальні години кожного року, у свою чергу, розподіляються на власне вивчення матеріалу (включно з проведенням практичних робіт), на лабораторні заняття та резервний час. Структура курсу підпорядкована певній логіці, яка спирається на основні принципи пізнання, а саме:

• рух від простого до складного,
• поєднання історичного і логічного,
• перевірку достовірності отриманих знань.
• навчання у процесі діяльності

Курс  «Економіки» охоплює 7 розділів, які  складаються з 34 тем і за роками навчання розподіляються у такий  спосіб:

У 9-му класі учень, передусім, має зрозуміти зміст фундаментальних явищ, які властиві будь-якій економіці. Це - ресурси, продукт, виробництво, потреби, споживач, виробник, економічна ефективність, економічна система тощо. Далі він знайомиться з процесами та явищами, які властиві ринковій економіці, а саме: попитом, пропозицією, ціною, еластичністю попиту та пропозиції, ринковими доходами, формами грошей та ринковою структурою та інфраструктурою.

Матеріал 10-го класу присвячений підприємництву та різним аспектам діяльності підприємства. Упродовж цього року учень не лише знайомиться з основними функціями, які виконує підприємець, а й вивчає особливості підприємств за різних форм власності, організаційних та ринкових структур. Він отримує уявлення про економічні витрати та закономірності максимізації прибутку. Йому мають стати зрозумілими основи фінансової діяльності підприємства та управління його ресурсами.

У 11-му класі предметом вивчення стає національна економіка та світове господарство. Це передбачає ознайомлення з закономірностями функціонування національної економіки як цілого, розуміння ролі уряду у забезпеченні цієї цілісності та Інструментів урядового (державного) впливу на економіку. Насамкінець, завдяки вивченню форм міжнародних економічних відносин та етапів економічної інтеграції країн формується уявлення про цілісність світового господарства та місце у ньому вітчизняної економіки.

Отже, можна  стверджувати, що економічна освіта –  це важливий чинник для формування особистості, готової діяти  відповідно до існуючих ринкових законів.

1. Психологічні особливості   освіти  вікової  групи та  їх  вплив на  процес  навчання

  Викладання  економічних дисциплін спрямоване  на  досягнення  певної  мети,  виходячи  з сьогодення.  В загальних рисах викладання  економіки повинно забезпечити найшвидше і найпростіше орієнтування  людини  в  ринковій  економіці.  Викладання  економічних  дисциплін  в  загальноосвітніх  школах  досить  важке,  тому  що  існує  обмежувальний  фактор  сприйняття – вік.  Виділяють  такі  основні  вікові  освітні  групи:

• Дошкільна
• Початкова  школа (1 – 4  класи )
• Основна  школа  ( 5 – 9 класи )
• Старша  школа  ( 10 – 11 класи )

Я обрала освітню групу старшої школи. Учні 10 класів,  які  вивчають  «Основи  економічних   знань»  чи профільний  спец  курс  по  економіці  не  є  виробниками  матеріальних  благ, тому  мотивація  до  пізнання  і  засвоєння  економічних  знань  з  них нижча.  Поняття  про заробіток в них,  в основному,  пов’язане  із  “романтичним”  здобуванням  коштів  посередницького  ( купив  дешевше – продав  дорожче ),  а часом  і кримінальною  (рекет )   діяльністю .

    Отже,   викладаючи  учням  “ Основи  економічних  знань ”,  мені необхідно на  доступних (  на  рівні підлітків )  прикладах пояснювати,  як  заробляються  гроші,  що  таке  посередницька  діяльність,  в чому  її складність  і необхідність,  які  знання  та  інтелект  необхідно  мати,  які  енерго -  і  матеріальні  витрати  необхідні  при  цьому.  “ Пусковим  механізмом”  для  проведення  такого  заняття  може  бути  розповідь  учнів  про  те,  як  вони  займаються  “бізнесом” .

     Викладаючи  в  школі, слід  врахувати   рівень  знань  учнів,  загальний   словниковий  запас  понять ( категорій )  сама  економічних.  Для  більшого  зацікавлення  і,  враховуючи реально  існуючий  мовний  “сленг”  в  юнацькій  субкультурі,  можна  для  початку  курсу  для скорішої  адаптації до  економічних  термінів  вживати  такі  слова,  наприклад,  “навар” – чистий  прибуток  і  т.д.

У підлітків  також зростає здатність планувати  і передбачати. Мислення на рівні  формальних операцій можна охарактеризувати як процес 2-го порядку. Мислення 1-го порядку виявляє і досліджує зв'язки між об'єктами. Мислення 2-го порядку містить у собі думки про думки, пошук зв'язків між відносинами і маневрування між реальністю і можливістю. Власне, трьома істотними властивостями підліткового мислення є

1. Здатність  враховувати всі комбінації перемінних  при пошуку рішення проблеми.

2. Здатність  припускати, який вплив одна перемінна  зробить на іншу.

3. Здатність  поєднувати і розділяти перемінні  гіпотетико-дедуктивним способом («Якщо є X, те відбудеться Y») .

У старшому шкільному  віці відбуваються систематизація отриманих  знань, засвоєння теоретичних основ  різних дисциплін, узагальнення знань  у єдину картину світу, пізнання філософського змісту явищ.

Що ж до мотивації  навчальної діяльності старших школярів, то зазначимо, що навчальна діяльність школярів старшого шкільного віку тісно пов'язана з обиранням майбутньої професії, становленням професійних інтересів. Як  стверджує Є.П.Ільїн [3, с.358-359], половина випускників вже має сформований основний та резервний професійні плани. Щоправда, обирання професії може мати не чітко визначене розуміння свого майбутнього місця в житті, а відбуватися  або під примусом батьків, або з прикладу товаришів, або під впливом тимчасового інтересу. До того ж, в складних економічних умовах сьогодення  обирання професії може відбуватися або під впливом ситуативних економічних факторів (підліток обирає професію задля скорішого заробітку), або під впливом "матеріального престижу" конкретної професії.

 Відповідно  до цього змінюється і мотивація  навчальної діяльності. Якщо  підлітки  обирають професію відповідно  до своїх уподобань та інтересів  до окремих навчальних предметів,  то молодші юнаки вже обирають  предмети відповідно до майбутньої професії. Таким чином простежується велика вибірковість пізнавальних мотивів, що може призвести до суттєвого зниження інтересу до окремих предметів на користь майбутніх спеціалізованих знань.

   До цього  слід добавити, що чим старші школярі, тим меншу кількість мотиваторів вони називають в якості стимулів своєї поведінки. Це свідчить про те, що під впливом формуючого стійкого систематизованого світогляду у них виникає чітка ієрархізована структура мотиваційної сфери, яка в достатній мірі виражає їх повністю інтеріоризовані мотиви, погляди та переконання.

У старшому шкільному  віці, як правило, інтерес до навчання (до його змісту та процесу) підвищується, тому що включаються мотиви самовизначення й підготовки до самостійного життя. Мають місце сполучення та взаємопроникнення широких соціальних і пізнавальних мотивів. Яскраво виражена довільна мотивація, тому що добре усвідомлюються причини ставлення до навчання. Старшокласники вже готові до самоосвіти.

До старшого шкільного віку складаються дослідницьке ставлення до навчальних предметів і вміння знаходити та ставити проблему. Тому в навчальному процесі старшокласники залучають сам хід аналізу задач, порівняння різних точок зору дискусії та пояснення, що змушують мислити. У старшокласників уже досить добре розвинене абстрактне мислення.

У цьому віці формується «індивідуальний стиль  діяльності», що є, за визначенням Є. Клімова, індивідуально-своєрідною системою психічних властивостей, до яких свідомо  або стихійно вдається людина у зрівноважуванні  своєї індивідуальності та предметних зовнішніх умов діяльності.

Особливу роль у старшому шкільному віці відіграє ставлення до своїх здібностей. Останні  активно співставляються з вимогами тієї професії, яку вибирають. Але  щоб виявити наявність тих  чи інших здібностей у старшокласників, необхідно попередньо виділити сферу переважних інтересів, тому що здібності реалізуються саме там. Про це варто пам'ятати вихователям, учителям, батькам і психологам.

У цьому віці міняється й роль учителя в  житті дитини: він виступає вже  скоріше як консультант із предмета[9].

Інтелектуальна  зрілість, у тому числі моральна,  готовність старших школярів ставити  й вирішувати особисті життєві завдання в цьому віці очевидна, хоча вірити про неї поки що доводиться в загальному виді, маючи невисокий рівень інтелектуального розвитку.

Значні й  індивідуальні відмінності, що існують  між старшокласниками, причому в  цей час навіть спостерігається  тенденція до їхнього збільшення у зв'язку з диференціацією навчальних програм, навчальних закладів, відносною волею вибору в них навчальних предметів. Старші школярі незалежно від їхніх індивідуальних особливостей знають, розуміють і додержуються певним норм моралі. Їхня моральна свідомість досягає досить високого рівня зрілості, диференціації й стабільності при, зрозуміло, виражених індивідуальних відмінностях у змісті тих моральних норм, яких вони дотримуються. Ці норми мають складну індивідуальну структуру й співвідносяться з усіма основними видами спілкування й діяльності. [5, с.191-192].

 Отже, завдання для учнів цієї вікової групи повинні бути такими, які б давали змогу, кожному виділитися і продемонструвати свій інтелект. Повинні застосовуватися активні  методи  навчання: аналіз конкретної ситуації, дискусія, ділова гра.

 Узагальнюючи  все сказане можна зробити висновок, що обрана група досить складна для викладання економічних категорій з погляду самого подання матеріалу, з причини неоднозначності сприйняття його учнями. Та потребує підготовки викладачів високої кваліфікації чого, на жаль, не має в Україні. Саме в цей момент повинна формуватися основа економічного мислення, яке потрібне кожному члену суспільства в умовах ринкової економіки.  

2. Економічна навчальна програма

Навчальна програма — це нормативний документ, який визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної програми підготовки, її зміст, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни, вимоги до знань і вмінь студентів.

Навчальна програма включає пояснювальну записку, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни і список літератури. Навчальні програми нормативних дисциплін входять до комплексу документів державного стандарту освіти, розробляються і затверджуються як його складові.

Пояснювальна записка

        Вивчення економіки  сьогодні є необхідною складовою базової освіти, що відповідає викликам сучасності. У системі економічних відносин кожен з нас виступає повноправним учасником господарського життя у країні і світі спочатку як споживач, а згодом як виробник товарів і послуг. Поза економікою не залишається ніхто. Тому знання цієї науки допоможуть зорієнтуватися у навколишньому світі, цілеспрямовано приймати раціональні рішення, виявляти свої сильні й слабкі сторони на ринку праці, забезпечувати добробут своєї родини.

Мета  і завдання предмета

Економіка в системі 11-річної загальноосвітньої школи має сприяти вихованню громадянина, здатного здійснювати самостійний вибір і приймати економічно обґрунтовані рішення в різноманітних життєвих ситуаціях. Вона має відповідати основному напрямку розвитку загальної середньої освіти, стрижнем якої є культуротворча домінанта виховання самодостатньої особистості, здатної до самоосвіти і саморозвитку, використання набутих знань і вмінь для творчого розв’язання проблем, критичного мислення, опрацювання різноманітної інформації, прагнення змінити на краще життя  своєї родини і своєї держави.

Вивчення шкільного курсу “Економіка”  спрямоване на розв’язання таких  завдань:

• усвідомлення необхідності пізнання базових законів функціонування економіки;
• створення адекватних уявлень про зміст економічних явищ та їх взаємозв’язок, уміння висловлювати аргументовані міркування з актуальних економічних питань, набуття досвіду аналізу конкретних ситуацій;
• формування базового рівня економічної грамотності, необхідного для орієнтації та соціальної адаптації учнів до змін, що відбуваються в українському суспільстві;
• вироблення вміння практичного і творчого застосування здобутих економічних знань, які є основою прийняття багатьох повсякденних рішень у сфері  домашнього господарства, використання доходів, організації бізнесу, трудової діяльності тощо;
• стимулювання бажання стати активним суб’єктом економічних відносин, аж до започаткування власної справи;
• формування почуття господарської відповідальності за власне, колективне і суспільне майно;
• виховання відповідального громадянина суспільства, який поважає закони держави, своєчасно сплачує податки, бере активну участь у громадському житті;
• надання можливостей кожній людині в майбутньому обґрунтовано і зважено здійснювати виховний процес у власній родині.

Структура та зміст курсу

Структура курсу склалася на основі багаторічного досвіду викладання економіки в навчальних закладах різних типів у всіх регіонах України.

Запропонована програма включає п’ять розділів: “Вступ до економіки”, “Домашні господарства і підприємства”, “Національна економіка”, “Світова економіка”, “Україна і світ”.

2.1. Особливості організації навчально-виховного процесу

Форми активізації навчання

Для структуризації навчання використовуються спеціальні форми. Узагальнено, форма – це конструкція процесу навчання. Характер цієї конструкції визначається змістом процесу навчання, методами, засобами, видами діяльності учнів. Ця конструкція навчання уявляє собою внутрішню організацію змісту, яким в реальній педагогічній діяльності виступає процес взаємодії, спілкування вчителя з учнями під час роботи над певним учбовим матеріалом.

Традиційно  використовуються такі форми навчання:  уроки та лекції.

Урок – це така організаційна форма навчальної роботи в школі, за якою вчитель у рамках точно встановленого часу з постійним складом учнів однакового віку за твердим розкладом вирішує певні навчально-виховні завдання. За дидактичною метою і використанням тих чи інших педагогічних засобів визначають такі типи уроків:

• урок засвоєння наукових знань і знань про способи діяльності;
• урок засвоєння інтелектуальних і практичних засобів діяльності;
• урок контролю та оцінювання рівня засвоєння змісту освіти;
• комбінований урок

У своїй роботі я буду використовувати саме комбінований урок, до речі, він є найпоширенішим у загальноосвітніх школах, так як універсальна структура такого заняття дає змогу реалізувати багатопланові завдання вивчення предмета, ураховувати індивідуальні особливості учнів, створює відчуття стабільності й логічної послідовності в ході пізнавальної діяльності. У ньому можливе поєднання усіх стадій навчання: надання матеріалу, його закріплення та перевірка  його засвоєння у активній формі.

Проведення  комбінованого уроку відбувається в такій послідовності:

1. Вступ. Актуалізація опорних знань учнів.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Мотивація вивчення нової теми. Виклад нового матеріалу.