Бизнес-план предприятия. 8

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА  НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА 
 

               Кафедра менеджменту  і маркетингу в міському господарстві 
 
 
 

Розрахунково-графічна робота

З дисципліни «Бізнес-планування» 
 
 
 
 

                                              Виконала:

                                              Студентка ІІІ курсу

                                              Факультету менеджменту

                                              Групи ТУР – 2

                                              Карпець М. М.

                                              Перевірила:

                                              Самойленко І.О. 
 
 
 
 
 

Харків  – 2011

ЗМІСТ 

    Вступ

  1. Резюме. Характеристика підприємства та його продукції………..5
  2. План реалізації……………………………………………………….7
  3. План виробництва…………………………………………………...9
  4. План потреб в матеріалах………………………………………….12
  5. План прямих витрат на оплату праці……………………………..15
  6. План загальновиробничих витрат…………………………………17
  7. План загальногосподарських витрат……………………………...18
  8. План комерційних витрат………………………………………….19
  9. План прибутків і збитків…………………………………………...21
  10. Аналіз потенційних ризиків……………………………………….24

    Висновки

    Список  літератури 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    ВСТУП 

    В умовах ринкової економіки будь-яка  більш-менш масштабна підприємницька діяльність (бізнес) зв’язана з господарським  ризиком. Значна частина підприємців банкрутує через те, що не мають достатніх знань і навичок господарювання. Як свідчать дослідження причин банкрутств малих фірм США, 98% невдач у бізнесі пояснюються незадовільним управлінням (45%-некомпетентність, 20%-низький професіоналізм, 18%-брак управлінського досвіду, 9%-відсутність досвіду роботи на виробництві, 3%-невиконання взятих на себе зобов’язань, 2%-шахрайство, 1%-стихійне лихо і лише 2%-причинами, що не залежать від якості управління фірмою. Тому комерційна акція (приватизація державного підприємства, створення приватної фірми, залучення інвестицій, перехід на нову технологію, організація випуску нової продукції, тощо) вимагає ретельної і професійно грамотної підготовки до її здійснення. Наскільки ґрунтовно буде підготовлена, організована і проведена така робота, настільки успішно реалізовуватиметься підприємницька ідея. Результатом роздумів, критичного аналізу та пошуків відповідей на питання реалізації нової ідеї, що виникла, саме і є бізнес-план.

    Бізнес-план – ретельно підготовлений документ, котрий розкриває всі сторони будь-якого запроектованого комерційного заходу. Він дозволяє передбачати не лише всі заходи для реалізації нової ідеї, а й визначити необхідне фінансове забезпечення та можливість одержання доходу (прибутку). Практично його можна вважати формою експертної оцінки доцільності та ефективності здійснення нової підприємницької ідеї.

    За  сучасних умов господарювання бізнес-план практично є робочим інструментом, що використовується в усіх сферах підприємництва. Його бажано розробити у разі організації нової фірми; об’єднання існуючих підприємств і створення на базі цього інтегрованого організаційно-правового утворення; трансформації власності; започаткування зовнішньоекономічної діяльності.

    До  основних завдань розробки бізнес-плану належать:

  • оцінка новизни і прогресивності підприємницької ідеї, її сильних та слабких сторін;
  • визначення витрат, фінансових ресурсів і джерел фінансування;
  • обґрунтування і вибір стратегії діяльності фірми, визначення концепції її розвитку в період реалізації підприємницької ідеї;
  • оцінка кон’юнктури ринку та рівня конкуренції;
  • визначення ступеня можливого господарського ризику;
  • пошук надійних партнерів для розробки й реалізації інноваційно-інвестиційного проекту;
  • прогнозування (приблизні розрахунки) очікуваних результатів реалізації нової підприємницької ідеї в перші та наступні три-п’ять років.

    Щодо  конкретних умов господарювання в Україні  бізнес-план має замінити за змістом  та призначенням застосовуване раніше техніко-економічне обґрунтування доцільності розробки і реалізації будь-якого проекту. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. РЕЗЮМЕ. ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА ТА ЙОГО ПРОДУКЦІЇ.
 

    Загальна  характеристика

  1. Повна та скорочена назва підприємства: ТзОВ “ЄвроНет”.
  2. Юридична адреса: Волинська область, місто Луцьк, вул. Шопена (Статуправління). Банківські реквізити: розрахунковий рахунок – 1231910034063 у Волинському регіональному управлінні “Кредит-банку Україна”. МФО – 503456, телефон: 77-29-29, факс: 77-29-29.

    Код: за ЗКПО 32371556.

  1. Номер та дата державної реєстрації: ТзОВ “ЄвроНет” є новоствореним малим підприємством, яке діє на основі державної реєстрації №228.
  2. Форма власності: товариство з обмеженою відповідальністю, засноване на приватній власності, у якому засновники мають право розпоряджатися рухомим та нерухомим майном підприємства в межах частки, затвердженої в установчому договорі підприємства. У разі невдачі засновник несе повну відповідальність за стан підприємства.
  3. Засновники: Петров А. В., Сидорова М.В., Іванов О.В.
  4. Структура управління:

    Вищим органом управління є збори засновників, які складаються з засновників або їх представників. Засновники володіють кількістю голосів пропорційно до розміру їх частки в статутному фонді. Вищим виконавчим органом, який забезпечує поточне управління діяльністю підприємства є директор, який призначається зборами засновників. Директор самостійно вирішує всі питання поточної діяльності, крім питань, які належать до виключної компетенції зборів засновників. Установчі збори здійснюють нагляд і контроль за діяльністю підприємства.

  1. Спеціалізація діяльності:

    Інтернет-послуги.

  1. Керівники підприємства та їх службові телефони:

    Директор  ТзОВ “ЄвроНет” – Петров А.В., тел. 77-29-32;

    Технічний директор – Сидорова М.В., тел. 77-29-33.

    Товари  і послуги

    Фірма планує надавати наступні послуги:

    1. Доступ до мережі Інтернет  через телефонну мережу;

    2. LAN-доступ до Інтернет;

    3. Радіо-Інтернет;

    4. Веб-дизайн;

    5. Веб-хостинг;

    6. Реєстрація доменних імен;

    Надання послуг e-mail, v-mail та Інтернет-телефонії.

    На  сьогоднішній день на ринку працюють фірми, що надають аналогічні послуги, однак, основними недоліками конкурентних товарів і послуг є стабільно високі ціни, а також низька якість послуг. Основними перевагами проектованої фірми є:

  • можливість зниження собівартості і цін,
  • підвищення якості за рахунок використання нового обладнання,
  • розширення асортименту послуг.

    Опис  виробничого процесу

    Виробничий  процес надання Інтернет-послуг складається  з наступних операцій:

  1. Реєстрація нового абонента;
  2. Вибір варіанту під’єднання до мережі;
  3. Вибір тарифного плану;
  4. Надання послуг веб-дизайну, веб-хостингу.

    Реєстрація  абонента займає від 7 до 20 хв. в залежності від виду підключення. Послуги фірми  досить диференційовані, тому досить важко  скласти єдину схему технологічного процесу. 

  1. ПЛАН РЕАЛІЗАЦІЇ
 

    Цей план є прогнозом майбутніх доходів і основою для всієї решти планів: зрештою витрати залежать від обсягу випуску, а обсяг випуску встановлюють на основі обсягу реалізації. Прогноз кількості реалізованої продукції кожного виду, а також цін на них розробляють у відділі маркетингу підприємства. Обсяг реалізації залежить як від попиту на продукцію, так і від виробничої потужності підприємства.

    Оскільки  провезення реалізації завжди містить  в собі деякий елемент

    невизначеності, корисно вказати максимально  можливе, мінімально можливе і  найвірогідніше значення. 

    Таблиця 1 - План реалізації 

Найменування  продукції Обсяг реалізації продукції, РПі, шт. Ціна без  ПДВ, Ц, грн. Виручка без  ПДВ, грн. ПДВ, грн Виручка з ПДВ, грн.
А 1655     160     264800     52960     317760
Б 1750     175     301000     60200     361200
В 2950     115     516250     103250     619500
Г 2450     150     367500     73500     441000
Разом     1449550     289910     1739460
 

    Виручку без ПДВ визначають як добуток  кількості на ціну без ПДВ.

    Виручка без ПДВ (А) = 1655×160 = 264800грн.

    Виручка без ПДВ (Б) = 1750×175 = 301000 грн.

    Виручка без ПДВ (В) = 2950×175 = 516250 грн.

    Виручка без ПДВ (Г) = 2450×150 = 367500 грн. 

    ПДВ складає 20 % від виручки без ПДВ.

    ПДВ (А) = 264800×0,2 = 52960 грн.

    ПДВ (Б) = 301000×0,2 = 60200 грн.

    ПДВ (В) = 516250×0,2 = 103250 грн.

    ПДВ (Г) = 367500×0,2 = 73500 грн. 

    Виручка з ПДВ – це сума виручки без  ПДВ та ПДВ.

    Виручка з ПДВ (А) = 264800 + 52960 = 317760 грн.

    Виручка з ПДВ (Б) = 301000 + 60200 = 361200 грн.

    Виручка з ПДВ (В) = 516250 + 103250 = 619500 грн.

    Виручка з ПДВ (Г) = 367500 + 73500 = 441000 грн. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

  1. ПЛАН ВИРОБНИЦТВА
 

    Перехідні запаси включають запаси готової  і незавершеної продукції.

    Запаси  необхідні підприємству для безперебійного функціонування. Необхідні перехідні  запаси можна визначити на основі плану реалізації і інформації про швидкість оборотності кожного з цих видів оборотних активів підприємства. 

    Таблиця 2 - Виробнича програма і план перехідних запасів готової продукції 

Найменування  продукції Обсяг реалізації продукції, РПі, шт. Термін  зберігання запасів на складі, дн. Запас готової  продукції, шт. Товарна продукція (ТП), шт.
На  кінець періоду На початок  періоду
А 1655 2 110 35 1730
Б 1750 3 175 100 1825
В 2950 1 98 150 2898
Г 2450 1 87 250 2287
 

    Необхідний  запас готової продукції розраховують за формулою:

    ГПкi = РПi* ti,/ Т,

    де  ГПki — запас готової продукції i-го виду на кінець періоду;

    РПi — обсяг реалізації i-го виду продукції в майбутньому періоді;

    ti — середній термін зберігання готової продукції i-го виду на складі (в днях);

    Т тривалість майбутнього періоду (в днях, 30 днів). 

    ГПк (А) = 1655 ×2 /30 = 110 шт.

    ГПк (Б) = 1750 ×3 /30 = 175 шт.

    ГПк (В) = 2950 ×1 /30 = 98 шт.

    ГПк (Г) = 2450 ×1 /30 = 87 шт.

    Запас готової продукції залежить від  ti — середнього терміну зберігання готової продукції. Але слід орієнтуватися не стільки на ту ситуацію, яка склалася на підприємстві до даного часу, скільки на оптимальний час зберігання запасів на складі.

    У плані виробництва визначають кількість  продукції, яка передбачають виготовити виходячи з наміченого обсягу продажів і потреб в запасах готової продукції. Виробничий план складається по видах продукції на основі співвідношення:

    ТПi = РПi + ГПкi – Гпнi,

    де  ТПi — обсяг товарної продукції, який повинен бути вироблений в планованому періоді;

    РПi — передбачуваний обсяг реалізації продукції;

    Гпнi — запаси готової продукції на початок періоду.

    ТП (А) = 1655 + 110 – 35 = 1730 шт.

    ТП (Б) = 1750 + 175 – 100 = 1825 шт.

    ТП (В) = 2950 + 98 – 150 = 2898 шт.

    ТП (Г) = 2450 + 87 – 250 = 2287 шт.

    Таблиця 3 – Виробнича програма і план перехідних запасів незавершеного виробництва

Найменування  продукції Товарна продукція(ТП), шт. Тривалість  виробничого циклу, tі, дн. Коефіцієнт  готовності Запас незавершеного  виробництва, шт. Валова  продукція(ВПі), шт.
На  кінець періоду(НЗПкі) На початок  періоду
А 1730 2 0,5 58 120 1668
Б 1825 2 0,5 61 50 1836
В 2898 1 0,5 48 65 2881
Г 2287 1 0,5 38 75 2250
 

    Але для забезпечення безперервності виробничого  процесу підприємству необхідний деякий запас незавершеної продукції. Запаси її розраховують аналогічно запасам готової продукції, за тим винятком, що замість терміну зберігання враховують тривалість виробничого циклу:

    НЗПкi = ТПi*ti* Кг / Т,

    де  НЗПki — запас незавершеної продукції i-го вигляду на кінець періоду;

    ТПi обсяг випуску i-го виду продукції за майбутній період;

    ti — тривалість виробничого циклу (в днях);

    Кг  — коефіцієнт готовності незавершеного  виробництва (звичайно приймають рівним 50%).

    НЗПк (А) = 1730 × 2 × 0,5 /30 = 58 шт.

    НЗПк (Б) = 1825 × 2 × 0,5 /30 = 61 шт.

    НЗПк (В) = 2898 × 1 × 0,5 /30 = 48 шт.

    НЗПк (Г) = 2287 × 1 × 0,5 /30 = 38 шт.

    Отже  обсяг випуску валової продукції (ВП) i-го виду рівний обсягу випуску товарної продукції, скоректованому на зміну запасів незавершенного виробництва:

    ВПi = ТПi + НЗПкi - НЗПнi.

    ВП (А) = 1730 + 58 – 120 = 1668 шт.

    ВП (Б) = 1825 + 61 – 50 = 1836 шт.

    ВП (В) = 2898 + 48 – 65 = 2881 шт.

    ВП (Г) = 2287 + 38 – 75 = 2250 шт. 
 
 
 

    4. ПЛАН ПОТРЕБ В МАТЕРІАЛАХ 

    План  потреб в матеріалах складають в  натуральному і вартісному виражені. Його мета — визначення кількості матеріалів, необхідних для виробництва запланованого обсягу продукції і кількості матеріалів, які необхідно закупити протягом планованого періоду.

    Заздалегідь розраховують витрату матеріалів за видами продукції. 

    Таблиця 4 - План потреб в матеріалах 

Матеріал Продукція А Продукція Б Продукція В Продукція Г Разом потреба  на витрату
на 1 шт. на обсяг на 1 шт. на обсяг на 1 шт. на обсяг на 1 шт. на обсяг
X 7 11676 8 14688 5 14405 6 13500 57269
Y 0,2 334 0,2 367 0,15 432 0,15 338 1471
Z 0,15 250 0,15 275 0,1 288 0,1 225 1038
 

    Переважно витрати на матеріали є змінними, а тому потребу в матеріалах в  натуральному виражені можна розрахувати  за наступною формулою:

    М = Н*Q + Мк,

    де  Н — норма витрати на одиницю  продукції;

    Q — обсяг виробництва;

    Мк  — запас матеріалів на кінець періоду.

    Запас матеріалу на кінець періоду складає 23 % від потреби на витрату.

    1. М (Аx) = 7 × 1668 = 11676 кг.

      М (Аy) = 0,2 × 1668 = 334 кг.

      М (Аz) = 0,15 × 1668 = 250 кг.

    1. М (Бx) = 8 × 1836 = 14688 кг.

      М (Бy) = 0,2 × 1836 = 367 кг.

      М (Бz) = 0,15 × 1836 = 275 кг.

    1. М (Вx) = 5 × 2881 = 14405 кг.

      М (Вy) = 0,15 × 2881 = 432 кг.

      М (Вz) = 0,1 × 2881 = 288 кг.

    1. М (Гx) = 6 × 2250 = 13500 кг.

      М (Гy) = 0,15 × 2250 = 338 кг.

      М (Гz) = 0,1 × 2250 = 225 кг.

    Потреба в матеріалі разом визначається як сума потреби на витрату (Н*Q) й величини страхового запасу (Мк) на кінець періоду (23%).

    (Н*Q) x = 11676 + 14688 + 14405 + 13500 = 54269 кг.

    (Н*Q) y = 334 + 367 + 432 + 338 = 1471 кг.

    (Н*Q) z = 250 + 275 + 288 + 225 = 1038 кг.

    Мк (X) = 0,23 × 54269 = 12482 кг.

    Мк (Y) = 0,23 × 1471 = 338 кг.

    Мк (Z) = 0,23 × 1038 = 239 кг.

    М(i) = (Н*Q)i + Мк (i)

    M (X) = 54269 + 12482 = 66751 кг

    M (Y) = 1471 + 338 = 1809 кг.

    M (Z) = 1038 + 239 = 1277 кг.

    Обсяг закупівель рівний різниці між потребою в матеріалах і запасом, що є на підприємстві до початку планового періоду:

    З = М – Мн.

    З (X) = 66751 – 850 = 65901 кг.

    З (Y) = 1809 – 120 = 1689 кг.

    З (Z) = 1277 – 200 = 1077 кг.

    Вартість  обсягу закупівель:

    ВЗ  = З*Ц,

    де  З — обсяг закупівель (в натуральному виражені);

    Ц — ціна.

    ВЗ (X) = 65901 × 14,5 = 955565 грн.

    ВЗ (Y) = 1689 × 13,5 = 22802 грн.

    ВЗ (Z) = 1077 × 18 = 19386 грн. 

Матеріал Потреба на витрату, кг (Н*Q) Запас матеріалу  на кінець періоду, кг 23%(Мк) Разом потреба  в матеріалі, кг(М) Запас матеріалу на початок періоду кг(Мн) Обсяг закупівель, кг(З) Ціна за 1 кг, грн.(Ц) Вартість закупівель грн.
X 54269 12482 66751 850 65901 14,5 955565
Y 1471 1471 1809 120 1689 13,5 22802
Z 1038 1038 1277 200 1077 18 19386
Разом 997753
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

    5. ПЛАН ПРЯМИХ ВИТРАТ НА ОПЛАТУ ПРАЦІ 

    План  прямих витрат на оплату праці складають  на базі виробничої програми.

    Для визначення планових витрат на оплату праці очікуваний обсяг виробництва кожного виду продукції помножують на трудомісткість одиниці продукції, а потім одержану трудомісткість випуску помножують на вартість 1люд.-год. (тобто середню годинну тарифну ставку). Витрати на оплату праці також розраховують по центрах витрат (видах робіт, ділянках), а потім зводять в єдину форму. Важливо, щоб при цьому збереглося розділення на постійні й змінні витрати.

    Прямі витрати на оплату праці на 1 шт. дорівнюють добутку працемісткості одиниці продукції і середньої годинної тарифної ставки. 

    Таблиця 6 - План прямих витрат на оплату праці 

Найменування Працемісткість  одиниці продукції Середня годинна тарифна ставка, грн. Прямі витрати  на оплату праці на 1 шт., грн. Валова  продукція, шт. Реалізована продукція, шт. Прямі витрати  на оплату праці, грн.
на  валову продукцію на реалізовану  продукцію
А 4 10 40 1668 1655 66720 66200
Б 5 10 50 1836 1750 91800 87500
В 2,5 10 25 2881 2950 72025 72025
Г 3 10 30 2250 2450 67500 73500
Разом 298045 299475
 

    Витрпр.вал.(А) = 40 × 1668 = 66720 грн.

    Витрпр.реал.прод.(А) = 40 × 1655 = 66200 грн.

    Витрпр вал.(Б) = 50 × 1836 = 91800 грн.

    Витрпр.реал.прод.(Б) = 50 × 1750 = 87500 грн.

    Витрпр. вал.(В) = 25 × 2881 = 72025 грн.

    Витрпр.реал.прод.(В) = 25 × 2950 = 73750 грн.

Бизнес-план предприятия. 8