Бухгалтерська звітність як інформаційна основа економічного аналізу

     МIНIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

     АВТОМОБІЛЬНО-ДОРОЖНИЙ ІНСТИТУТ

     ДЕРЖАВНОГО  ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

     «ДОНЕЦЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ» 
 

  Кафедра: "Менеджмент організацій" 
 
 

  КУРСОВА РОБОТА 

  з дисципліни "Фінансовий аналіз"

  на  тему: "Бухгалтерська звітність як інформаційна основа економічного аналізу" 
 
 

  Горлівка 2011

     РЕФЕРАТ 
 

     Курсова робота: 64 стор., 6 табл., 6 джерел, 3 додатки.

     Об’єкт  дослідження – фінансові показники  підприємства.

     Мета  роботи – провести аналіз фінансових показників роботи підприємства.

     В роботі виконано аналіз основних фінансових показників роботи підприємства та обґрунтовано застосування вибраного методу фінансового  аналізу для підприємства, яке  досліджується.

     В роботі використано наступні методи дослідження: метод абсолютних різниць, метод ланцюгових підстановок та порівняльно-структурний аналіз.

     На  базі фінансової звітності проведено  розрахунки з аналізу фінансових показників.

     Отримані  результати аналізу відхилень планових показників від фактичних дають  змогу оцінити рівень економічного розвитку підприємства.

     На  базі отриманих результатів аналізу  пропонується на даному підприємстві для поліпшення показників роботи підприємства провести впровадження наявних внутрішніх соціально-економічних резервів росту. 
 
 
 
 
 
 
 

     ФІНАНСОВІ ПОКАЗНИКИ, ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, МЕТОД  АБСОЛЮТНИХ РІЗНИЦЬ, МЕТОД ЛАНЦЮГОВИХ ПІДСТАНОВОК, ПОРІВНЯЛЬНО-СТРУКТУРНИЙ  АНАЛІЗ 
 

     ЗМІСТ 
 

     ВСТУП……………………………………………………………………....4

     1 БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ………………………………….……………….6

               1.1 Облікова політика підприємства…………………. ……………6

     1.2 Місце і роль ринку цінних паперів в сучасній ринковій економіці ……………………...…………………………………………....8

     1.3 Класифікація звітностей………………………………………..9

     1.4 Методика аналізу основних  фінансових показників діяльності підприємства………………………………………………………………14

     2 АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА……………………………………………………………….23

     2.1 Завдання аналізу фінансових результатів, аналіз складу і динаміки балансового прибутку підприємства…………………………23

     2.2 Аналіз фінансових результатів  від реалізації продукції……..25

     2.3 Аналіз рентабельності діяльності  підприємства……………..32

     3 АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА……………...39

     ВИСНОВКИ……………………………………………………………….54

     ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…………………………………………………...57

     ДОДАТОК А………………………………………………………………58

     ДОДАТОК Б………………………………………………………………60

     ДОДАТОК В………………………………………………………………61 
 
 
 
 

     ВСТУП

     Мета  бухгалтерської звітності - уявлення інформації про фінансове положення, результати діяльності і зміни у фінансовому  положенні підприємства. Фінансове  положення характеризує бухгалтерський баланс; результати діяльності показуються  в "Звіті про прибутки і збитки"; зміна у фінансах відбиває "Звіт про рух грошових коштів".

     Мета  бухгалтерської звітності, як і аналіз, визначаються потребами користувачів. Тому вона повинна містити дані про  результати фінансово-господарської  діяльності, про поточне фінансове  положення, зміни, що сталися за звітний  період.

     Одне  з основних достоїнств бухгалтерської звітності як інформаційної бази економічного аналізу - її аналітичні можливості. Один з найважливіших  принципів бухгалтерської звітності - принцип достатньої аналітичної  генерованих в системі і відбиваних в звітності даних. Не усі відомості, необхідні для аналізу, можуть бути відбиті безпосередньо в звітності, частина їх додається у вигляді  приміток до звітності, аналітичних  записок, схем, графіків. Це робить актуальною проблему змісту і структуризації бухгалтерських звітів для цілей економічного аналізу. Аналіз річного звіту підприємства - один з основних розділів поточної діяльності фінансових служб підприємства. Важливість його зумовлюється тим, що в умовах ринкової економіки бухгалтерська  звітність господарюючих суб'єктів  є єдиним засобом комунікації, достовірність  якого висока і стає найважливішим  елементом інформаційного забезпечення аналізу фінансово-господарської  діяльності. Бухгалтерська звітність в сукупності із статистичною і поточною інформацією фінансового характеру дозволяє отримати перше і досить об'єктивне уявлення про стан і тенденції зміни економічного потенціалу аналізованого підприємства [1].

     Для розуміння логіки побудови звітності  являється вивчення якісних характеристик  інформації, що є основою для проведення аналізу діяльності підприємства :

     1) зрозумілість (можливість швидкого  сприйняття інформації за умови,  що користувач має достатню  кількість знань);

      2) значущість (здатність впливати  на ухвалення управлінських рішень);

      3) надійність;

      4) своєчасність;

      5) достовірність (інформація має  бути об'єктивною і не мати  значимих помилок);

      6) нейтральність (відсутність упереджених  оцінок, націлених на роботу впливу  на певну категорію користувачів);

      7) порівнянність (має бути порівнянна  в часі і порівнянна з інформацією  інших підприємств);

     8) істотність;

      9) повнота (відсутність пропусків  інформації). Можливість використання  бухгалтерської звітності для  аналізу діяльності підприємства  припускає знання і розуміння  :

      1) місця, займаного бухгалтерською  звітністю в системі інформаційного  забезпечення економічного аналізу; 

      2) нормативних документів, що регулюють  її складання і представлення; 

      3) склади і зміст звітності; 

      4) методики її читання і аналізу [2]. 
 
 
 
 
 
 

     1 БУХГАЛТЕРСЬКА ЗВІТНІСТЬ ЯК ІНФОРМАЦІЙНА ОСНОВА ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ 

1. Облікова  політика підприємства

     Ведення бухгалтерського обліку і складання  фінансової і статистичної звітності  на кожному підприємстві здійснюється на підставі нормативно-правових документів, що розробляються органами, на які  покладені обов'язки регулювання  в країні питанням обліку і звітності. Це дозволяє вести бухгалтерський облік  і складати фінансову звітність  по єдиних принципах і формою і  таким чином забезпечувати порівнянність  облікової інформації. Проте це не означає, що підприємство, виходячи з  конкретних умов господарювання, не може вибирати найбільш прийнятні для  нього форми ведення обліку.

     Термін "облікова політика", визначений Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність  в Україні", означає сукупність принципів, методів і процедур, використовується підприємством для складання  і представлення фінансової звітності. Проте облікова політика визначає також  способи організації і ведення  бухгалтерського обліку на підприємстві, з урахуванням конкретних умов його діяльності.

     Облікову  політику можна розглядати, з одного боку, як сукупність прийомів і методів, за допомогою яких здійснюється керівництво  бухгалтерським обліком в Україні  в особі уповноважених на те законодавчих і виконавчих органів влади, з  іншої - як сукупність конкретних методів  і способів організації і форм бухгалтерського обліку, прийнятих  підприємством на підставі загальних  правил і особливостей господарської  діяльності.

     Облікова  політика на рівні країни повинна  враховувати наступні обставини: рівень розвитку ринкової економіки і міра демократизації суспільства, поширення  процесу інтеграції економіки країни у світовий економічний простір  і вимоги міжнародних установ  по стандартизації і гармонізації обліку. З цією метою держава розробляє  і приймає законодавчі акти і  інші нормативні документи, що регулюють  питання бухгалтерського і статистичного  обліку і звітності. Прикладом може служити чинний Закон України "Про  бухгалтерський облік і фінансову  звітність в Україні.

     Облікова  політика підприємства повинна враховувати  такі важливі фактори: форму власності  та організаційно-правову структуру  підприємства. вид економічної діяльності, яка обумовлює особливості та умови облікової роботи. Параметри підприємства за обсягами діяльності, номенклатури продукції, чисельності працюючих і т.д. Відносини з податковою системою, наявність пільг та умови їх отримання. умови забезпечення підприємства ресурсами та умови реалізації готової продукції. Матеріально-технічне забезпечення обліково-аналітичної роботи підприємства та рівень забезпеченості кваліфікованими обліковими працівниками. умови організації та стимулювання праці, відповідальності і т.д.

     Облікову  політику підприємство визначає самостійно в особі його керівника та головного  бухгалтера відповідним наказом  чи розпорядженням з обов'язковим  розкриттям в окремих розділах методичних принципів побудови бухгалтерського  обліку,техніки його ведення та складання  фінансової та статистичної звітності,організації  роботи бухгалтерської служби. Чинне  законодавство надає широкі права  щодо формування облікової політики.

       Підприємство самостійно визначає  параметри та напрями облікової  політики, вибирає форму бухгалтерського  обліку як певну систему регістрів  обліку, порядку і способу реєстрації  та узагальнення інформації в  них з дотриманням єдиних методологічних  принципів і з урахуванням  особливостей господарської діяльності  та наявної технології обробки  облікових даних,розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій,визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів. 

     1.2 Значення звітностей та їх види. 

     Всі організації будь-якої організаційно-правової форми власності зобов'язані складати на основі даних синтетичного і аналітичного обліку бухгалтерську звітність, яка  є завершальним етапом облікового процесу. Бухгалтерська звітність у встановлених формах містить систему порівнянних  і достовірних відомостей про  реалізованої продукції, роботах і  послугах, витратах на їх виробництво, про майновий та фінансовий стан організації  та результати її господарської діяльності. В даний час організації представляють  в обов'язковому порядку квартальну і річну бухгалтерську звітність.

     Дані  звітності використовуються зовнішніми користувачами для оцінки ефективності діяльності організації, а також  внутрішніми користувачами для  економічного аналізу у самій  організації. Разом з тим, звітність  необхідна для оперативного керівництва  господарською діяльністю та служить  вихідної базою для наступного планування. Звітність повинна бути достовірною, своєчасною. У ній повинна забезпечуватися  порівнянність звітних показників з даними за минулі періоди.

     Звітність організацій класифікують за видами, періодичності складання, ступеня  узагальненості даних.

       Звітність є систему показників, що відображають результати господарської  діяльності організації за звітний  період. Звітність включає таблиці,  які складають за даними бухгалтерського,  статистичного та оперативного  обліку. Вона є завершальним етапом  облікової роботи 

       За видами звітність поділяється  на бухгалтерську, статистичну  та оперативну.

     Бухгалтерська звітність містить відомості  про майно, зобов'язання та фінансові  результати за вартісними показниками. Складають її за даними бухгалтерського  обліку.

     Статистична звітність складається за даними статистичного бухгалтерського  та оперативного обліку і відображає відомості за окремими показниками  господарської діяльності організації, як у натуральному, так і у вартісному вираженні.

Оперативна  звітність складається на основі даних оперативного обліку і містить  інформацію про основним показниками  за короткі проміжки часу - добу, п'ятиденку, тиждень, декаду, половину місяці.Ці дані використовуються для оперативного контролю та управління процесами постачання, виробництва та реалізації продукції [3]. 

     1.3 Класифікація звітностей.  

       За ступенем узагальнення звітних  даних розрізняють звіти первинні, складаються організаціями, і  зведені (консолідовані), які складають  вищі або материнські організації  на підставі первинних звітів.

     Аналіз  бухгалтерської звітності - це процес, за допомогою якого ми оцінюємо минуле і поточне фінансове становище  і результати діяльності організації. Однак, при цьому головною метою  є оцінка фінансово-господарської  діяльності нашої організації щодо майбутніх умов господарювання.

     Основним  завданням розвитку будь-якої організації  є забезпечення ефективного управління підприємством, так як тільки подібне  управління дозволить домогтися  фінансової стійкості підприємства. Що зробить підприємство привабливим  об'єктом для інвестицій з боку зацікавлених осіб.

     Значення  економічного аналізу і, зокрема  фінансового аналізу організації  тут важко переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка економічної стратегії підприємства. Аналіз спирається на показники квартальної та річної бухгалтерської звітності.

     Все це дозволяє конкретизувати мети обліку та звітності на рівні підприємства, які в загальному можна визначити  як оцінку:

       платоспроможності підприємства (забезпеченості  його кредиторської заборгованості, ліквідності і т. п.);

       рентабельності;

     ступеня відповідальності осіб, зайнятих господарською  діяльністю, в рамках наданих їм повноважень щодо розпорядження  засобами виробництва і робочою  силою.

     В системі економічної інформації бухгалтерська звітність є одним  з найважливіших інструментів управління містять найбільш синтезовану і  узагальнену інформацію, а також  основою об'єктивної оцінки господарської  діяльності підприємства, базою поточного  та перспективного планування,дієвим інструментом для прийняття управлінських  рішень.

       Бухгалтерська (фінансова) звітність  - сукупність підсумкових даних  бухгалтерського обліку, виражена  в певній системі показників, використовується для аналізу  майнового стану господарських  процесів, зобов'язань і фінансових  результатів. 

     Єдина система показників звітності організації  дозволяє складати звітні зведення по окремих галузях, економічних районах, республікам і по всьому народному  господарству в цілому.

     Інші  органи, що здійснюють регулювання  бухгалтерського обліку, стверджують  у межах своєї компетенції  форми бухгалтерської звітності  банків, страхових та інших організацій  і інструкції про порядок їх заповнення [4].

     В даний час організації представляють  в обов'язковому порядку проміжну і річну бухгалтерську звітність.

       Проміжна бухгалтерська звітність  включає: 

       форму № 1 «Бухгалтерський баланс»; 

       форму № 2 «Звіт про фінансові  результати». 

     Крім  зазначених форм у складі проміжної  бухгалтерської звітності організації  можуть представляти інші звітні форми (Звіт про рух грошових коштів тощо), а також пояснювальну записку, що входять до складу річної звітності.

       Річна бухгалтерська звітність  включає: 

     бухгалтерський  баланс - форма № 1;

       звіт про прибутки і збитки - форма № 2;

       звіт про зміни капіталу - форма  № 3;

       звіт про рух грошових коштів - форма № 4;

       додаток до бухгалтерського балансу  - форма № 5;

     спеціалізовані  форми;

       підсумкову частину аудиторського  висновку.

     Пояснювальна  записка до річної бухгалтерської звітності  повинна містити істотну інформацію про організацію, її фінансовому  становищі, порівнянності даних  за звітний і попередній йому роки, методах оцінки й істотних статтях  бухгалтерської звітності.

     У пояснювальній записці повинне  повідомлятися про факти незастосування правил бухгалтерського обліку у  випадках, коли вони не дозволяють вірогідно  відбити майновий стан та фінансові  результати діяльності організації, з відповідним обгрунтуванням. В іншому випадку незастосування правил бухгалтерського обліку розглядається як ухилення від їх виконання і визнається порушенням законодавства Російської Федерації про бухгалтерський облік.

     У пояснювальній записці до бухгалтерської звітності організація вказує зміни  у своїй обліковій політиці на наступний звітний рік.

     В акціонерних товариствах в пояснювальній  записці доцільно вказувати склад (прізвища і посади) членів ради директорів (наглядової ради), членів виконавчого  органу, загальну суму виплаченого  їм винагороди (заробітна плата, премії,комісійні  та інші майнові надання-пільги і  привілеї).

       Крім того, у пояснювальній записці  може бути наведена оцінка  ділової активності організації,  критеріями якої є широта ринків  збуту продукції, включаючи наявність  поставок на експорт, репутація  організації, що виражається,  зокрема, в популярності у клієнтів,користуються  послугами організації,та ін; Ступінь  виконання плану, забезпечення  заданих темпів зростання, рівень  ефективності використання ресурсів  організації. 

     Доцільно  включення до пояснювальну записку  даних про динаміку найважливіших  економічних і фінансових показників роботи організації за ряд років, описів майбутніх капіталовкладень, здійснюваних економічних заходах  та іншої інформації,цікавить можливих користувачів річний бухгалтерської звітності.

       Суб'єкти малого підприємництва, які не застосовують спрощену  систему оподаткування, обліку  та звітності та не зобов'язані  проводити аудиторську перевірку  достовірності бухгалтерської звітності,можуть  не подавати у складі річної  бухгалтерської звітності звіти  про зміни капіталу та рух  грошових коштів, додаток до бухгалтерського  балансу (форми № 3,4 і 5) та  пояснювальну записку.

       Якщо зазначені суб'єкти малого  підприємництва зобов'язані проводити  аудиторську перевірку достовірності  бухгалтерської звітності, то  вони також можуть не подавати  у складі річної бухгалтерської  звітності форми № 3, 4 і 5, якщо  відсутні відповідні дані.

     Некомерційні  організації мають право не подавати у складі річної бухгалтерської звітності  Звіт про рух грошових коштів (форма  № 4), а також при відсутності  відповідних даних - Звіт про зміни  капіталу (форма № 3) та Додатка до бухгалтерського балансу (форма  № 5).

     Громадські  організації (об'єднання), які не здійснюють підприємницьку діяльність і не мають  крім вибулого майна оборотів з продажу  товарів (робіт, послуг), проміжну бухгалтерську  звітність не складають.

     Зазначені організації у складі річної бухгалтерського  звітності не подають звіти про  зміни капіталу та про рух грошових коштів (форми № 3 та 4), Додаток до бухгалтерського балансу (форма № 5) та пояснювальну записку.

     Аналіз  фінансово-господарської діяльності підприємства пов'язаний з великої  інформації, що характеризує найрізноманітніші  аспекти функціонування підприємства. Найчастіше ці відомості зосереджені  в документах фінансової звітності, аудиторських висновках, оперативному бухгалтерському обліку та інших  джерелах.

       Баланс - головна форма бухгалтерської  звітності. Він показує стан  активів підприємства та джерела  їх формування на певну дату. У фінансовому аналізі прийнято  розрізняти бухгалтерський (брутто-) баланс і аналітичний (нетто-) баланс. Відмінності нетто-балансу  полягають у корекції окремих  статей бухгалтерського балансу  з урахуванням відмінностей бухгалтерських  оцінок від ринкових.

     Звіт  про фінансові результати (форма  № 2) містить інформацію про процес формування та використання прибутку за певний період часу. Дані форми № 2 об'єднують показники балансу  на початок і кінець звітного періоду.

     Звіт  про рух грошових коштів (форма  № 4) відображає залишок грошових коштів на початок року, надходження і  витрату протягом року, залишок на кінець року.

       Додаток до балансу (форма №  5) відображає рух власного і  позикового капіталів, дебіторської  і кредиторської заборгованості та ін.

     Аудиторські висновки готують зовнішні аудитори (незалежні ліцензовані організації) і внутрішні аудитори (ревізійні  комісії, обрані з числа працівників  підприємства або акціонерів відповідно до статуту).

Незалежні аудитори дають висновок про об'єктивність бухгалтерської звітності, її відповідність  нормам і правилам бухгалтерського  обліку. Якщо аудитор знаходить порушення, спотворюють реальні фінансові  результати, то в аудиторський висновок включаються рекомендації щодо їх усунення [5]. 
 

     1.4 Методика аналізу основних  фінансових показників діяльності підприємства 

     У фінансовому аналізі використовується комплекс прийомів і технічних засобів, за допомогою яких вирішуються поставлені задачі. Для цього використовуються два види методичних прийомів.

     Загальні  прийоми: індукція, дедукція, метод  порівняння абсолютних показників.

     Специфічні  прийоми:

• визначення відносних величин;
• визначення середніх величин;
• метод групувань;
• балансовий метод;
• статистико-математичні методи.

     Крім  вищеназваних статистико-математичних методів можна використовувати  також деякі спеціальні прийоми  обробки інформації, такі як:

1. ранжирування - це спосіб оцінки показника, коли його значенню надається визначений ранг;
2. метод розкладання – це розчленовування складного явища на більш прості для виявлення факторів, що впливають на результативний фактор;
3. метод  елімінування - це спосіб, що дозволяє виключити вплив того чи іншого фактора.

     Методи  розкладання і елімінування - два  взаємопов'язаних методи. Ці методи на практиці можна реалізувати, проводячи  аналіз за допомогою прийому ланцюгових підстановок, прийому різниць, ланцюгових показників та ін. Розглянемо сутність прийому  ланцюгових підстановок  і прийому різниць.