Бухгалтерский учет. 32

41

Дніпропетровський національний університет залізничного транспорту

імені академіка В. Лазаряна

Кафедра: "Облік, аудит та інтелектуальна власність"

КУРСОВА РОБОТА

по дисципліні "Фінансовий облік"

Варіант № 12

                                                                                                                              Виконав:

                                                                                                                              студент (ка) 4-БО групи

                                                                                                                              ___________________

                                                                                                                              шифр _____

                                                                                                                              Перевірив:

                                                                                                                              ст.викл. Черник Л.О.

Дніпропетровськ, 2007

ЗМІСТ

ВСТУП

Темою курсової роботи є "Облік витрат діяльності". Для повного розкриття цієї теми необхідно розглянути такі питання, як:

- порядок формування собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

- номенклатура статей загальновиробничих витрат, порядок їх розподілу;

- склад адміністративних витрат, витрат на збут та інших витрат операційної діяльності;

- складові витрат іншої звичайної діяльності, зокрема фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, інших витрат;

- видив надзвичайних витрат;

- розрізи аналітики до рахунків класу 9 "Витрати діяльності".

В курсовій роботі поставлено завдання охарактеризувати  склад собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), об’єкти, що обліковуються на рахунках класу 9; вивчення порядку оформлення первинних документів при накопиченні та списанні витрат. З метою закріплення знань з обраної теми, в курсовій роботі необхідно навести типові кореспонденції рахунків з обліку господарських операцій, пов’язаних з обліком витрат діяльності.

В курсовій роботі виконується практичне завдання.

1. ФОРМУВАННЯ ТА ОБЛІК СОБІВАРТОСТІ РЕАЛІЗОВАНОЇ ПРОДУКЦІЇ (ТОВАРІВ, РОБІТ, ПОСЛУГ)

Випуск будь–якої продукції потребує здійснення певних витрат, які впливають на величину собівартості. При калькулюванні собівартості реалізованої продукції необхідно керуватись вимогами П(с)БО № 3, тобто врахувати, що з доходом від реалізації продукції, робіт, послуг, необхідно співставляти тільки виробничу собівартість реалізованої продукції, до якої не включаються наступні позиції:

Адміністративні витрати;

Витрати на збут;

Інші операційні витрати;

Фінансові витрати;

Інші витрати;

Таким чином собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат і понаднормових виробничих витрат.

До виробничої собівартості продукції включаються такі витрати:

прямі матеріальні витрати;

прямі витрати на оплату праці;

інші прямі витрати;

загальновиробничі витрати;

Не включаються до виробничої собівартості і списуються на витрати періоду (витрати виробництва, обігу), в якому були здійснені наступні витрати:

понаднормові відходи;

витрати на зберігання, крім тих, які необхідні у виробничому процесі, що перебував у наступній стадії виробництва;

адміністративні накладні витрати;

витрати на збут.

Крім того не визначаються витратами, а отже не враховуються до калькуляції собівартості вироблених, готових, реалізованих продуктів, товарів, робіт і послуг:

Попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;

Погашення одержаних позик;

Витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу у відповідності з П(с)БО;

Інше зменшення активів, або збільшення зобов'язань, якщо порушуються обов’язкові умови достовірності оцінки витрат.

У загальній системі показників, що характеризують ефективність виробництва (господарювання) як усього підприємства так і його підрозділів, основне місце належить собівартості, склад якої визначається витратами, що її формують. Від рівня собівартості продукції при інших незмінних умовах залежить рівень прибутку. Чим економніше підприємство використовує матеріальні, трудові та фінансові ресурси у процесі виготовлення продукції, виконання робіт і надання послуг, тим ефективніше здійснюється виробничий процес, тим більшим буде прибуток і рівень рентабельності продукції. Не включаються до виробничої собівартості та списуються на витрати періоду, в якому вони були здійснені, наступні витрати: понаднормативні відходи; витрати на зберігання; адміністративні витрати; витрати на збут.

Формування виробничої собівартості продукції наведено в табл.1

Таблиця 1

Структура виробничої собівартості

Продовження табл. 1

Склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) наведено на рис.1.

Собівартість реалізованих товарів визначається відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси".

Рис. 1. Склад собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг)

Для узагальнення інформації про собівартість реалізова­ної готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг призначено рахунок 90 "Собівартість реалізації".

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" на підставі бухгалтерських довідок (розрахунків), накладних, рахунків відобра­жається виробнича собівартість реалізованої готової продукції, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом — списання в порядку закриття дебетових оборотів на рахунок 79 "Фінансові результати", яке оформлюється довідкою бухгалтерії.

Дані рахунку 90 "Собівартість реалізації" відображаються в Журналі 5 (5А).

Кореспонденцію бухгалтерських рахунків з продажу та ін­шого вибуття готової продукції і товарів представлено у таблиці 2.

Таблиця 2

Кореспонденція рахунків з обліку реалізації готової продукції і товарів

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки:

901 "Собівартість реалізованої готової продукції", на якому ведеться обліку виробничої собівартості реалізованої готової продукції;

902 "Собівартість реалізованих товарів", призначений для відображення собівартості реалізованих товарів;

903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг;

904 "Страхові виплати", призначений для узагальнення інформації про страхові суми та страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку. Цей субрахунок використовується підприємства, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування".

2. Облік загальновиробничих витрат

Загальновиробничими є витрати, пов’язані з обслуговуванням основних і допоміжних цехів та управління ними. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні. З метою більш повного виявлення резервів економії витрат на обслуговування виробництва, їх планування, визначення таких витрат необхідно вести за статтями витрат. В таблиці 3 наведена номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат.

Таблиця 3

Номенклатура (склад) статей загальновиробничих витрат

Продовження табл. 3

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні і змінні.

Відповідно до П(с)БО №16 перелік і склад постійних і змінних загальновиробничих витрат установлюється підприємством, що зазначається в наказі про облікову політику підприємства.

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом (цехів, дільниць), які змінюються прямо пропорційно зміні обсягу виробництва. Такі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (заробітної плати, робочих годин, обсягу діяльності, прямих витрат та інші), виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Таким чином, змінні загальновиробничі витрати повністю включаються до складу виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) в періоді їх виникнення, тобто списуються на витрати виробництва (облік яких ведеться на 23 рахунку “Виробництво”) в дебет рахунка 23 щомісяця в повному обсязі.

До постійних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування та управління виробництвом, які залишаються незмінними (чи майже незмінними) із зміною обсягу діяльності. Загальновиробничі постійні витрати формуються протягом звітного періоду в однакових розмірах незалежно від обсягу випущеної продукції, виконаних робіт, наданих послуг. Серед них – амортизація, орендна плата за основні засоби, які використовуються з виробничою метою, витрати на утримання будівель і обладнання цехів (ділянок), опалення, освітлення цехів, дільниць, а також витрати на управління виробництвом, зокрема, витрати на оплату праці управлінського персоналу цеху тощо.

Постійні виробничі (накладні) витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат, та інше) за нормальної потужності. Величина нормальної потужності визначається підприємством самостійно та зазначається в Наказі про облікову політику підприємства.

База розподілу – це показник (грошовий або натуральний), в розрахунку на одиницю виміру якого встановлюється норматив розподілу загальновиробничих витрат.

При виборі бази розподілу необхідно звернути увагу на те, щоб між зміною загальновиробничих витрат і зміною бази розподілу існувала пропорційна або майже пропорційна залежність.

Враховуючи особливості відповідних виробництв застосовуються, як правило, наступні бази розподілу загальновиробничих витрат:

-         вартість прямих витрат матеріалів – якщо загальновиробничі витрати прямо пов’язані з величиною і кількістю матеріалів, з якими здійснюють певні технологічні операції;