Джерело натхнення при створені моделі

Вступ

 Мода постійно  змінюється і створює тимчасове  умовне уявлення про красу  форм одягу. Її рушійним началом  є прагнення до періодичної  зміни зовнішніх форм, так як  широке поширення моди призводить  до одноманітності в одязі.  Як би не була вдала з  естетичної точки зору та чи  інша форма, конструкція одягу,  матеріал, колірна гамма або обробка,  їх чекає загальна доля - заміна  іншим, може бути і не кращим  варіантом, але новим. Тому  при розробці моделі дуже важливо  потрапити в струмінь мінливої ​​моди.

 Сьогодні перед  проектантом поставлено завдання - створити конкурентно здатне  виріб, який буде задовольняти  споживчими та техніко-економічним  вимогам. 

 У промисловості  сьогодні на перший план виходять  малі підприємства.  Саме такі  підприємства залучають споживача  ексклюзивністю, якщо не унікальністю, своїх виробів. Тому є сенс  орієнтуватися в проектуванні  моделей саме на них. 

 Потрібно пам'ятати,  що сучасний комплект повинен враховувати всі прогресивні і гуманістичні тенденції розвитку культури. Для цього необхідні:

 • науковий  підхід до прогнозування розвитку  форм комплекту;

 • відображення  в комплекті зв'язку з сучасністю, архітектурою, мистецтвом, новими досягненнями в галузі науково-технічного прогресу;

 • активне  і аналітичне освоєння всього  передового, прогресивного в сучасній  легкій промисловості; 

 • вираз комплектом соціального статусу людини;

 • формування  комплектом індивідуального образу людини.

 Зараз, коли  якість швейних виробів, що  надходять на світовий ринок  різко підвищується, створення базових  конструктивних основ моделей  одягу, які відповідають вимогам  перспективного напрямку моди, і  відтворення їх в умовах масового  виробництва із застосуванням  засобів механізації та автоматизації  потребують удосконалення методів  проектування одягу. 

 В даний час  існують методи побудови одягу,  засновані на використанні вимірювань  типових фігур, збільшень, даних  про типове членуванні деталей  та способу їх формоутворення. До них відносяться наближені  способи проектування одягу: муляжний  метод і розрахункові способи  конструювання (системи крою).

 На початкових  етапах розробки нової моделі  конструктору важко передбачити  всі функціональні взаємозв'язки  між параметрами системи та  оцінити доцільність прийнятих  рішень. Виходом з цієї ситуації  є впровадження систем з елементами  штучного інтелекту. Орієнтація  на опис методики конструювання  у вигляді комп'ютерної програми  дозволяє по-новому вирішити багато  виробничі завдання, пов'язані з  конструюванням і моделюванням  одягу: 

 • накопичення  досвіду; 

 • навчання  студентів та молодих спеціалістів;

 • автоматизація  розрахункових робіт і побудови  комплекту лекал; 

 • повністю  автоматична градація лекал; 

 • стандартизація  методів побудови і опису; 

 • відпрацювання  моделі на рівні опису; 

 • прискорення  розробки нових моделей; 

 • ведення  бази даних за моделями.

 Одним з таких  комп'ютеризованих помічників є  САПР «Грація».

 Таким чином,  метою курсового проекту є  створення виставкової ексклюзивної  моделі для випуску в малих  серіях.

1.   Характеристика вихідних даних для проектування

 Процес створення  будь-якої нової речі можна  представити у вигляді такої  схеми: попит-планування-прогнозування-проектування-виробництво-тиражування-розподіл-споживання. Вихідний пункт творчості дизайнера-потреби  людини і суспільства в цілому. Основа будь-якого дизайну-облік  всебічних потреб потенційного  споживача. Саме це вивчення  потреб і є основним змістом  передпроектного аналізу при  створенні нової речі.

Передпроектний аналіз-проведене  на початковому етапі проектування дослідження і зіставлення даних  про бажані функціях речі, про вигляд проектованого вироби, про спосіб виготовлення, про наявність аналогів передбачуваного об'єкта. Такий аналіз допомагає виявити недоліки існуючих виробів, а також побажання споживачів.

Крім передпроектного  аналізу, при проектуванні нового виробу вдаються до соціально-економічного аналізу, функціонального аналізу, функціонально-вартісного аналізу, аналізу форми і технологічному аналізу.

Моделювання-відображення, подання або опис цілісного об'єкта (системи об'єктів), ситуації чи процесу. Виділяють художньо-образне моделювання, математичне моделювання, проектно-графічне моделювання, об'ємне моделювання і  словесне моделювання.

Найпоширеніший метод  моделювання-ретроспективне моделювання, засноване на аналізі прототипів і аналогів, і постановці на базі цього аналізу проектної задачі. Однак, цей метод не дозволяє виконати основне завдання дизайну-створення  нових речей, а дає лише можливість удосконалювати вже існуючі. Іншим  методом моделювання є конструктивне  моделювання-видозміна функцій і  морфології речі. Конструктивне моделювання  може бути корективних, перехідним, проективним. Самим інноваційним методом проектування в дизайні є перспективне моделювання, яке займається вивченням бажаних  перспектив розвитку суспільства та розробляє проекти, які можуть сприяти  досягненню цих перспектив.

Дизайнер здатний  самостійно спроектувати і виготовити виріб без участі інших фахівців, так як володіє всіма необхідними  навичками. Але якщо мова йде про  промисловому проектуванні, то на різних його стадіях в роботі беруть участь і інші фахівці. Перш за все, конструктор  і технолог.

Проектування одягу-створення  нового образу одягу із заданими властивостями, що включає дослідження, створення  ескізів, макетів, моделей, розрахунки та побудова креслень вироби, виготовлення дослідних зразків. Проектування одягу, подібно проектування взагалі, включає  в себе ті ж етапи і використовує ті ж методи. На основі дослідження попиту споживачів і аналізу аналогів, народжується творча концепція, яка знаходить втілення насамперед у образі. Він народжується насамперед на папері при створенні ескізу і потім втілюється в макет, а потім у модель, або в роботі з матеріалом при макетуванні, а макет пізніше втілюється в модель. Моделювання форми костюма-організація матеріалу відповідно до композиційної ідеєю костюма, втілення ідеї моделі одягу безпосередньо в матеріалі. Результат моделювання-готова річ. Конструювання одягу-розробка конструкції (побудови, взаємного розташування і конфігурації частин) моделі одягу. Складається з наступних етапів-вибір методики, розробка креслень вироби для ескізного проекту, розрахунок, побудова креслення (з використанням індивідуальних або стандартних мірок), виготовлення лекал, складання робочої документації. Технічне моделювання розробника креслень і зразка одягу за базовою моделлю або її графічного зображення. Розроблений зразок служить еталоном форми і конструкції для масового виробництва.

Технологія-сукупність методів обробки, виготовлення або  переробки сировини, матеріалів або  виробів у процесі виробництва, сукупність прийомів і способів виготовлення одягу.

1.1 Нзва і призначення виробу ,шо проектується

Для курсового проекту  був обраний жіночий комплект, який складається з півпальто, желету  і спідниці.святкового призначення.

Форма та колір одягу  повинні не тільки підкреслювати  та маскувати зовнішні риси але й  бути художньо обміркованими, відповідати  зовнішності та вазі людини, у даному випадку комплект підкреслює тендітність, стрункість та жіночність жінки середньої вікової групи. 

При проектуванні конструктор  повинен враховувати певну кількість  споживчих та промислових вимог. На стадії проектування ці вимоги повинні  бути збалансовані так, щоб виробництво  і збут були економічно доцільними. 

До споживчих вимог  належать соціальні, функціональні, естетичні, ергономічні та експлуатаційні, а  до техніко – економічних –  стандартизація й уніфікація, технологічність  і економічність. 

Перш за все тканина  повинна відповідати призначенню, суспільному ідеалу у сформованому стильовому напрямку, а також сучасним смакам моди. Тканина повинна нести  в собі психологічний стан особистості, підкреслювати її зовнішній вигляд, а найголовніше – стабільно зберігати  якість виробу в експлуатації, бути надійною. Ці вимоги формують соціальне  замовлення, забезпеченість розміру, ростового  асортименту, споживчого попиту, конкурентоспроможності. 

Техніко-економічні показники якості одягу визначають ступінь технічної довершеності конструкції, методів проектування і технології одягу з урахуванням  затрат на її виробництво і споживання. 

Таким чином, для  оцінки якості одягу пропонуються близько 102 показників якості різного ступеня  узагальнення. 

При розробці сучасних вимог до промислової продукції  одягу вимоги споживача і підприємства не рідко сумісні і між собою, тому на стадії проектування необхідно їх поєднати так, щоб виробництво і збут були економічно вигідними. 

У жіночому комплекті, що запропонована у цій роботі, я намагаюся поєднати всі вимоги, щоб виріб відповідав призначенню, вимогам споживача і підприємства. Тканина для даного комплекту характеризується естетичністю, зносостійкістю, технологічністю, гігієнічністю і формостійкістю. Завдяки її складу створюється добра посадка, а напівприлягаючий силует забезпечує вільність руху. 

Деталі півпальто, желету і спідниці можна уніфікувати, тобто зменшити багатообразність видів, типів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення. Тому що технічний прогрес і швидка зміна моди диктують необхідність різкого скорочення строків розробки і зниження затрат праці, засобів і матеріалів на створення та освоєння у промисловості нових моделей одягу при одночасному розширенню асортименту й поліпшення якості. Тому в наш час у швейній промисловості все більш широке розповсюдження отримують інші, більш прогресивні методи одночасного проектування не однієї, а цілої серії («сім'ї») нових моделей одягу. Широке розповсюдження використання уніфікованих деталей і вузлів. 

Загалом жіночий  комплект характеризується економічністю і відповідає всім вимогам споживача і підприємства, тому може бути впровадженим у виробництво.

3. Аналіз напрямку моди

Мода  постійно змінюється і створює тимчасове  умовне уявлення про  красу форм одягу. Її рушійним началом  є прагнення до періодичної зміни  зовнішніх форм, так  як широке поширення  моди призводить до одноманітності в  одязі. Як би не була вдала з естетичної точки зору та чи інша форма, конструкція  одягу, матеріал, колірна  гамма або обробка, їх чекає загальна доля - заміна іншим, може бути і не кращим варіантом, але новим.

Найпопулярніший колір  цього року, без сумніву, білий. На показах модних колекцій 2011 домінував  сніжно-білий колір.

Такий вибір дизайнерів цілком зрозумілий: це колір уособлює собою свіжість і невинність, елегантність і романтичність. Білий - краще колірне  рішення для теплої пори року, не кажучи вже про універсальність  цього кольору, адже білий  личить  жінкам будь-якого віку.

Модні дизайнери  пропонують самі різні предмети гардероба  і аксесуари в білому кольорі: взуття, сумки, штани, блузи і т.д. Білий колір чудово підкреслює фігуру, завжди "тримає" стиль. Його можуть вибрати і повні жінки, якщо вважатимуть  за краще досить вільні моделі. Білий  для сезону весна-літо - все одно що чорний для осіннього сезону: відтінок, ніколи не виходить з моди, завжди актуальний і легко пристосованим до будь-якого стилю. Чорний і білий - справжня класика моди, про що прекрасно знала легендарна Коко Шанель, одна з ранніх прихильниць монохромної палітри.

Зовсім недавно  поєднання білого і чорного кольорів асоціювалося зі нудною і невиразною одягом для роботи. Її носили, коли не знали, що вдягнути, або тоді, коли потрібні були горезвісні білий верх і чорний низ. Зараз це - класика, здатна вершити  чудеса. Виглядає і елегантно, й ошатно, і спокусливо, і розкішно. Контраст не порушив модні тенденції, а  лише розбавив модні кольори темних тонів. Чорно-білий контраст залишається  актуальним як у повсякденному одязі, так і у вечірній моді.

Сучасна мода основними  орієнтирами вибрала тему екології, збереження традицій культури минулого і в той же час враховує основні  модні образні рішення. Оскільки тема проекту пов'язана з народним декоративно-прикладним мистецтвом у  техніці клаптикового шиття, для  проекту вибирається образна  тема «Нео-люкс» з елементами фольклорного стилю.  

«Нео-люкс». Рафінований  розкішний спосіб, вирішений у  модному мінімалістичному ключі. На перший етап виходять складні сіро-блакитні, темно-грибні відтінки. Найбільш актуальними  є повністю одноколірні комплекти, включаючи взуття та аксесуари. Штани - труби з корсажним поясом і  облягаючі штани з шкіри - в  центрі уваги. Особлива роль відводиться  суворим прямим або злегка розширені  донизу спідницям з ефективними  складками, рельєфами або защіпами.

.1.2. Аналіз  вимог до вибраного виду одягу

 Одяг можна  назвати другою шкірою людини. Вона створює навколо тіла  певний мікроклімат, що забезпечує  оптимальні умови для підтримки  теплового балансу, що є необхідною  умовою нормальної життєдіяльності  людини, збереження її здоров'я  і працездатності на високому  рівні. 

 Одяг будь-якого  виду та призначення відповідає  складному комплексу вимог (ГОСТ 4.45-86) які пред'являють до неї  споживачі, з одного боку, і  виробництво - з іншого.

 Все різноманіття  цих вимог оцінюють двома групами  показників - споживчими і виробничими,  або техніко-економічними показниками  якості.

 До договорів  споживання вимог належать функціональні,  ергономічні, естетичні, екологічні, соціального призначення, надійності  і безпеки споживання. Промислові  вимоги включають в себе конструктивні,  технологічні, економічні вимоги.

 Головне споживче  вимога до жіночого комплекту   це її естетичні показники,  що визначають художню концепцію  одягу і ступінь відповідності  моді.

 На другому  місці ергономічні вимоги. Вони  включають в себе показники:  а) гігієнічні.

 б) функціональні-характеризують  відповідність виробу його призначенню,  віком та розмірно-повнотній   групі споживачів. Даний пристрій  призначений для прогулянок на  відкритому повітрі в весняну  і осінню пору року .

в) вимоги безпеки-даний  виріб має бути безпечно і нешкідливо при використанні

 На третьому  місці технологічні вимоги. Вони  визначають умови масового виробництва  й одержання заданої форми  одягу, мінімальний витрата матеріалу  на одиницю виробу і скорочення  відходів при розкрої матеріалів. Мінімальну матеріаломісткість  мають вироби, що складаються  з основних функціональних частин, чим менше горизонтальних ліній,  тим менша витрата тканини,  тому що розкрій тканини відбувається  з мінімальною кількістю збільшень. 

 На четвертому  місці економічні вимоги. Даний  пристрій призначений для повсякденного  носіння для широкого кола  споживачів. Воно повинно мати  доступну ціну з урахуванням  дійсних витрат на її виробництво  і реальних доходів населення 

4. Джерело натхнення при  створені моделі

Джерелом  натхнення при  створені  жіночого комплекту і фантастичному  стилі  став позакз колекції  Мілан Fashian Week осінь – зима 2007 року від бренду Byblos. 
 

Одяг  під маркою Byblos випускається компанією з 1973 року .Початок еспресивному стилю Byblos поклав творчий геній Джані Версаче (1977-1979), його справу продовжив французький дизайнер Гі Полен (1979-1982); але секрет неминущого успіху і довголіття марки - в тривалому співробітництві двох дизайнерів-англійців, Кіта Варти і Алана Клівер (1981-1996). Їх оригінальний новаторський стиль швидко був визнаний у всьому світі.

Byblos - марка для життєлюбом, молодих і роками  і духом, що  люблять свіжі  віяння в моді. Довговічність, привабливість  і увага до найдрібніших  деталей лежать  в основі світу  Byblos. Послідовність  у стилі, виразність  та індивідуальність  іміджу - така концепція,  що виділяє продукцію  Byblos. 
 

Колекції Byblos - це поєднання космополітизму та екстравагантності. Серед асортименту  одягу цієї марки  виділяється багато в'язаних речей (кашемірові светри та кардигани, шарфи з пряжі  у велику смужку і  багато е інше). В  даний час керівництво  брендом Byblos здійснює команда дизайнерів: Manuel Facchini, Stefano Citron, Greg Myler і Federico Piaggi. Власником  бренду Byblos є компанія Swinger International Spa, чия штаб-квартира знаходиться у  Вероні в Італії. Фірмовий магазин Byblos в Москві відкрито в ТЦ «Крокус Сіті Молл» .

2 . розробка осноовної  моделі   

Сукупність  конструкторських документів, які повинні містити  принципові конструктивні (схемні, та інші) рішення, які  дають загальне уявлення про виріб, а також  дані, які визначають призначення, основні  параметри i габаритні  розміри розроблювального виробу називають  ескізним проектом (ЕП).  

На  стадії розробки ЕП розглядають варіант  виробу i його складових  частин. При розробці ЕП виконується роботи, необхідні для  забезпечення встановленнях  до виробу вимог i дозволяючи встановити принципові рішення виробу: виконання  варіантів можливих рішень, встановлення їх особливостей, конструктивна  проробка, попереднє  рішення питань упаковки i транспортування  виробів, оцінка вибору по технологічність, загальна оцінка виробу по показникам стандартизації i уніфікації у відповідності з вимогами ергономіки i технічної естетики i т.д.  

ЕП  включає креслення  загального виду виробу, відомість ЕП i пояснювальну записку.  

Таким чином, при виконанні  ЕП нової моделі, яка може бути рекомендована  в якості базової  для конкретного  технологічного потоку на основі техногенного завдання і даних  технічної пропозиції, виконується аналіз ескізів i вибір варіанта моделі, надається  зображення нової  моделі в кольорі (вид  спереду i ззаду), опис її зовнішнього виду, ергономічний аналіз, який виконується  в схемах або кресленнях, складається пояснювальна записка. При проектуванні серії моделей  в ЕП розроблюється 6-10 моделей, які мають  одну конструктивну  основу. При розробці ЕП також проводиться  моделювання на відбірній  основі конструкції, виготовляються первинні лекала, підбирається матеріал i розкраюється вибір, поширюється  модель, встановлюється пропорційне співвідношення деталей меж собою, в відповідності  основної тканини, фурнітури i обробки.  

ЕП  після узгодження i утвердження у  встановленому порядку  служить основою  для наступної  розробки конструкторської документації - виконання  технічного проекту i робочої конструкторської документації. 

2.1Розробка та аналіз моделей – пропозицій, вибір основної моделі 
 

Створення ескізу – це творчий  процес рішення композиції моделей, чи групи  моделей, який здійснюється на ґрунті узагальнених елементів аналізу: джерела натхнення, напрямку моди з урахуванням  усіх вимог до виробу і матеріалів згідно з темою проекту. На цій стадії проектування вирішується питання  естетичної, художньої  цілісності моделі, її композиції, обмірковуються і знаходяться  оптимальні рішення  щодо силуету, форми, ліній, пропорцій, кольору, кольорових сполучень, аксесуарів. Саме цьому  розробка основної моделі і опис зовнішнього  виду важливі для  подальшої роботи над проектом. 

Моделі  – пропозиції створюються  на основі напівприлеглого  силуету. Крій обрано найбільш підходящий для напівприлеглого  силуету зі вшивним  рукавом. Запропоновані  моделі не дуже важкі  в обробці –  це дуже важливо при  створенні моделей  для масового виробництва. Обрана оптимальна довжина, що коливається у  районі лінії коліна.

Обрана  модель дозволяє застосовувати  промислові методи обробки, забезпечує оптимальні матеріальні та трудові  витрати, а головне  – дає змогу  використовувати  оптимальну конструкцію.  
 
 
 
 

2.2.1 Вибір матеріалу для виробу, що проектується 
 

Для даної розробляємої моделі пропонується джинсова тканина. Тканина має добрі показники гігроскопічності, світлостійкості, подовження, теплостійкості та володіє високим показниками до дії води та хімічних речовин.  

Тканина білого кольору , приємна на дотик. Відповідає всім естетичним та економічним властивостям.  Відповідає сучасній моді і надає стрункий вигляд. Технологічні властивості тканини ураховують при виготовленні виробу і сприяють його якості.  

Для підкладки пропонується матеріал із бавовни  та віскози. Бо саме віскоза та бавовна  відповідають найкращим  фізико – механічними  властивостями. 

Підкладочна тканина виготовлена  із саржевим переплетенням, яке робить її більш  гладкою, а тому стійкою  до тертя. Тканина  з таким переплетенням  більш м'яка, еластична, легка, розтяжима, особливо по діагоналі, та має  високу драпіруємість. Вона має добру гігроскопічність, високу міцність та стійкість до тертя. Переплетення утворює велике ковзання, яке забезпечує зручність одягання та якісну посадку виробу. Тканина також мало електризується та не зсідається завдяки спецобробці. Підбирається під колір тканини верху.  

  Прокладочна тканина,  яка пропонується  для виробу володіє  такими властивостями,  як міцність, мало  розтяжність, жорсткість. Значення зсідання  співпадає із значенням  зсідання тканини  верха. Клейове  покриття забезпечує  якісне з'єднання  деталей та достатню  повітропроникність. 

При пошитті даного комплекту пропонується використовувати нитки з поліестеру. Ці нитки стійкі до тертя, міцні, еластичні, а також вміщують таку важливу властивість, як стійкість до фарбування, мають мале зсідання, середню стійкість до дії мікроорганізмів та мають гарний зовнішній вигляд, тому шви з цими нитками мають високу міцність.

Желет і спідниця оздоблені  ґудзиками бежевого кольору які надають  виробам гарного  зовнішнього вигляду.

Усі матеріали, які пропонуються для виготовлення жіночого комплекту відповідають вимогам стандартів та сприяють якості виробництва. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Сутнiсть, цiлі та завдания ТПВ. 

Проектно-конструкторська  пiдготовка виробництва, яка завершуеться робочою документацiсю на нову продукцiю, логiчно пов’язана з необхiднiстю пiдбору варiантiв типових, розроблення нових технологiчних процесiв, оснащення, планiв розмiщення необхiдного устаткування, органiзацiї освоения продукцiї при серiйному або масовому виготовленнi. У процесi проектування виробiв конструктори i технологи працюють у тiснiй взасмодй яка посилюсться на етапi виготовлення, випробування та доопрацювання дослiдного зразка. Рiзноманiтнiсть проектних рiшень змушує узгоджувати їх з органiзацiйно-технiчними умовами конкретно iснуючої виробничої системи пiдприемства, шляхом проведення комплексу заходiв, якi формують технологiчну пiдготовку виробництва (ТПВ) нової продукції. 

Технологiчна пiдготовка виробництва являє собою сукупнiсть взаємо-пов'язаних процесiв, що забезпечують технологiчну готовнiсть пiдприємства до випуску виробiв заданого рiвня якостi при встановлених термiнах, обсягах випуску та витратах. Пiд технологiчною готовнiстю виробництва розумiють наявнiсть на пiдприємствi повного комплекту конструкторської i технологiчної документацiї, устаткування та його оптимальних планувань, засобiв техноло-гiчного оснащення й системи органiзацiї процесiв виготовлення нової продукцiї.Передовий вiтчизняний i зарубiжний досвiд свiдчить, що доцiльно провадити iнтегровану проектно-технологiчну пiдготовку виробництва (цьому сприяють сучаснi iнформацiйнi технологiї, програмне забезпечення та технiчнi засоби), що значно скорочує цикл i вiдповiднi витрати матерiальних, трудових i фiнансових ресурсiв. 

Головна мета ТПВ полягає  в проектуваннi комплексу технологiчних про-цесiв, спрямованих на забезпечення мiнiмальних iнвестицiй та поточних витрат на виробництво певного обсягу виробiв з високими параметрами якостi. 

У зв’язку iз сертифiкацiсю продукцiї та атестацiєю виробництв зростас роль i значення технологічної пiдготовки виробництва в забезпеченнi сталого конкурентоспроможного рiвня виготовлення продукцiї. Основнi завдання техно-логічної пiдготовки виробництва такi: забезпечення високої якостi обробки дета-лей, складання окремих частин i виробу загалом; створення умов для дотримання принципiв рацiональної органiзацiї виробничих процесiв; найефективнiше вико-ристання устаткування i виробничих площ; зростання продуктивностi працi, зниження витрати матерiалiв i енергоресурсiв. 

Виконання вказаних завдань  у конкретних умовах дають змогу розглядати технологiчну пiдготовку виробництва як сукупнiсть робiт, що визначають послiдовнiсть виконання виробничого процесу нового виробу найрацiо-нальнiшими способами з урахуваням конкретних умов виробництва даного пiдприсмства.