Джерела формування оборотних засобів

 

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………….……4

Розділ 1 Структура, склад і джерела формування оборотних засобів…………...5

Розділ 2 Розробка комерційної ідеї………………………………………………..12

Розділ 3 Розробка установчих документів для створення субє’кта підприємницької  діяльності – юридичної особи…………………………………17

Розділ 4 Розрахунок вартості інтелектуальної  власності, що виступає внеском до статутного фонду господарського товариства………………………………...25

Розділ 6 Визначення потреби в капіталі, необхідному для початку підприємницької діяльності……………………………………...………….…….30

Розділ 7,9 Розрахунок показників фінансового стану підприємництва та економічних показників на підставі його балансу і звіту про фінансовий результат діяльності…………………………………………………………….….37

Розділ 8 Розрахунок основних видів податків, які повинен сплачувати суб’єкт бізнесу – юридична особа………………………………………………………….43

Висновок…………………………………………………………………………….50

Перелік посилань…………………………………………………………………...53

Додатки……………………………………………………………………………...54

Додаток А……………………………………………………………………..…….55

Додаток Б………………………………………………………………………..….56

Додаток В……………………………………………………………………..…….57

Додаток Г……………………………………………………………………..…….58

Додаток Д……………………………………………………………………..…….61

 

 

 

ВСТУП

Будь-яка нація пишається плодами  діяльності  своїх  підприємців.  Але будь-яка нація і кожен її окремий представник пишаються і своєю  причетністю до втілення якої-небудь конкретної підприємницької ідеї.  Підприємництво як одна  з  конкретних  форм  прояву  суспільних  відносин  сприяє  не   тільки підвищенню матеріального  і  духовного  потенціалу  суспільства,  не  тільки створює сприятливий ґрунт для практичної реалізації  здібностей  і  талантів кожного індивіда, але і веде до єднання нації, збереженню  її  національного духу і національної гордості.[1]

На всіх етапах розвитку  економіки  основною  ланкою  є  підприємство. Саме  на  підприємстві  здійснюється  виробництво  продукції,   відбувається безпосередній  зв'язок  працівника  з  засобами  виробництва.   Підприємство самостійне  здійснює  свою  діяльність,   розпоряджається   продукцією,   що випускається, отриманим прибутком, що залишився в його  розпорядженні після сплати податків і інших обов'язкових платежів. [1]

Тому метою  даної курсової роботи є економічне обґрунтування створення підприємства. Для ефективного господарювання істотним є визначення цілей створення і функціонування підприємства, ось чому для створення дієвого підприємства потрібно вирішити такі задачі:

• створити комерційну ідею, яка б максимально можливо задовольняла потреби споживачів та давала б максимально можливий прибуток підприємцю;
• розробити установчі документи для створення суб’єкта підприємницької діяльності, а саме – статуту, в якому обумовлено всі етапи створення, діяльності та ліквідації даного підприємства;
• визначити потреби у стартовому капіталі, а головне – терміни повернення позики, що дають висновки про доцільність створення підприємства;
• розрахувати основні види податків;

РОЗДІЛ 1

СТРУКТУРА, СКЛАД І ДЖЕРЕЛА ФОРМУВАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ

Структура оборотних засобів. Для здійснення процесу виробництва підприємству необхідні не тільки основні фонди, але й оборотні кошти.

Оборотні  засоби – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів звертання. Оборотні фонди - це частина засобів виробництва які одноразово беруть участь у виробничому процесі. Цілком і відразу переносять свою вартість на готову продукцію і постійно змінюють свою натуральну зовнішню форму. Фонди звертання – це засобу обслуговуючі процес реалізації продукції (у процесі виробництва вони не беруть участь).

Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться  безпосередньо в процесі виробництва  і піддаються обробці. Власне кажучи це незакінчені виробництвом виробу різного ступеня готовності.

Витрати майбутніх періодів – це витрати на освоєння нових  видів продукції технологічних  процесів. Фактично це витрати які  роблять зараз а окупатися  будуть у майбутньому. Оборотні кошти (синоніми: оборотний капітал, мобільні активи, що течуть активи) - це засобу, що роблять оборот (гроші, засобу, гроші...) протягом чи року одного виробничого  циклу; складаються з двох частин: постійного і перемінного оборотного капіталу.[6]

Постійний оборотний капітал (синонім: системна частина поточних активів) - та частина поточних активів, потреба в який відносно постійна протягом всього операційного циклу. Перемінний оборотний капітал (синонім: частина  поточних активів, що варіює,) - та частина, що течуть активів, потреба в який виникає лише в пікові моменти  операційного циклу.

Поточні зобов'язання (синонім: короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові пасиви) - заборгованість, період погашення якої не перевищує  одного року.

Чистий оборотний капітал (синонім: власні оборотні кошти, що функціонує капітал) - показник, що характеризує співвідношення між поточними активами і зобов'язаннями і чисельно дорівнює різниці між  ними. Величина чистого оборотного капіталу в значній мірі визначається складом і величиною оборотних  коштів. Багато компаній випробують проблеми з чистим оборотним капіталом, тому що його недолік може привести до ліквідації компанії. Рівень чистого оборотного капіталу тісно зв'язаний як з ризиком, так і з рентабельністю діяльності компанії. [6]

У залежності від співвідношення активів і пасивів виділяють  чотири види стратегії фінансування поточних активів: ідеальну, консервативну, агресивну і компромісну. У реальному  житті випливати який-небудь зі стратегії  в чистому виді практично неможливо. При виробленні оптимальної політики керування запасами приймається  в увагу наступні:

• рівень запасів, при якому робиться замовлення;
• мінімально припустимий рівень запасів (страховий запас);
• оптимальна партія замовлення.

Джерела утворення оборотних  засобів - це фінансові ресурси ,за рахунок  яких вони формуються.

Власні:

• оборотний капітал (засобу власників підприємства);
• прибуток - основне джерело;
• стійкі пасиви (засобу, прирівняні до власного):
• заборгованість по з/пл;
• заборгованість бюджету;
• заборгованість за тару;
• передоплата.

Притягнуті засоби:

• позикові (короткострокові кредити банку);
• державний кредит;
• інші (залишки фондів, резервів, невикористовуваних по прямомупризначенню)

Кожне підприємство, яке створює, формує свої оборотні засоби за рахунок коштів засновників. У  процесі виробничої діяльності додаткова  потреба в оборотних засобах  покривається як правило, за рахунок  власних фінансових ресурсів підприємства , основним з яких є прибуток.[7]

Велику роль у джерелах, формуючих оборотні засоби підприємства, відіграють порівняні  до власних фінансові кошти, до яких належать стійкі пасиви.

Стійки  пасиви - це оборотні засоби, які юридично не належать підприємству, але постійно використовуються ним у господарському обігу.

До них  входять:

1. Мінімальна  заборгованість підприємства з  резерву майбутніх платежів, що  являє собою витрати які належать  до витрат виробництва, але  як не застосовуються для безпосереднього  виготовлення продукції.

2. Стійка  перехідна заборгованість постачальникам  за акцентованими розрахунковими  документами.

3. Мінімальна  заборгованість із зарплати та  відрахування на соціальне страхування.

4. Залишки  амортизаційних відрахувань та  запаси матеріалів для капітального  ремонту, виконаного господарським  способом.

5. Кошти  підприємства, що формуються з  кредитів банку та авансів  замовників.

6. Тимчасово  вільні кошти спеціальних фондів  та інші.

Раціональне використання власних  та позичених коштів дає змогу  підприємствам успішно долати тимчасові  труднощі й ефективніше використовувати оборотні засоби підприємства.

Кругообіг оборотних засобів – це безперервний процес обігу коштів у процесі  виробництва. Він виникає з єдності  та різноплановості оборотних фондів обігу, коли перші(фонди обігу) стають джерелом формування других (оборотних фондів), а ті, в свою чергу стають обов язковою умовою існування перших.

Класична  формула кругообігу оборотних засобів визначена в "Капіталі" К. Маркса:

Гроші –  Товар – Виробництво - Новий товар - Нові гроші

К. Маркс  зазначав, що для існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто гроші. Вони будуть використані  на закупівлю матеріалів, сировини, конструкцій деталей: на формування трудових ресурсів та придбання основних виробничих фондів підприємства, тобто  на створення (купівлю) товару. Придбані за гроші товари братимуть участь у виробничому процесі. Результатом  виробничої діяльності буде виготовлення якої-небудь продукції, тобто нового товару. Потім продукція має бути реалізована, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші  частково будуть витрачені на відшкодування  виробничих витрат, тобто знову на закупівлю сировини та матеріалів, оплату праці робітникам та на оновлення  основних виробничих фондів, частково на накопичення і розширення виробництва. І все починається з початку.

Період, який починається з авансування  капіталу на придбання виробничих запасів  і завершується поверненням цього  капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері  інфраструктури кругообіг оборотних  засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов’язано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес  виробництва послуг і процес  їх споживання не відокремлені  у просторі та часі.

2. Продукт  сфери послуг не матеріальний, тому його не можна накопичувати  та зберігати.

З огляду на це формула кругообігу матиме такий  вигляд:

Гроші –  Товар – Виробництво - Нові гроші

Оборотні  кошти на підприємстві знаходяться в постійному.

Значення  та шляхи прискорення оборотності  оборотних засобів. Чим менше  тривалість обороту оборотних чи засобів більше число чинених  ними кругообігів при тім же обсязі реалізованої продукції, тим менше  потрібно оборотних коштів і чим  швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим ефективніше вони використовуються.[7]

Ефект прискорення  оборотності оборотних коштів виражається  у вивільненні, зменшенні потреби  в них у зв'язку з поліпшенням  їхнього використання. Розрізняють  абсолютне і відносне вивільнення  оборотних коштів.

Абсолютне - відбиває пряме застосування потреби  в оборотних коштах.

Відносне  вивільнення відбиває як зміна величини оборотних коштів, так і зміна  обсягу реалізованої продукції, щоб  його визначити, потрібно обчислити  потреба в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції  за цей період і оборотності в  днях за попередній рік. Різниця дає  торбу вивільнення засобів. Ефективне  використання оборотних коштів грає велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, у підвищенні рівня рентабельності виробництва. Відсутність на підприємстві необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни приводить  до виникнення взаємних неплатежів. Взаємна  заборгованість підприємств - характерна риса економіки перехідного періоду. Значна частина підприємств не зуміли швидко адаптуватися до ринкових відносин, що формуються, нераціонально використовує наявні оборотні кошти, не створює фінансові  резерви. Прискорення оборотності  оборотних коштів є першочерговою  задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами:

На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обґрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів  і інших до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової  торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом. На стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях , асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.[6]

Ефективність  використання оборотних засобів. Оборотні кошти різногалузевих підприємств  країни становлять значну частину їхніх  матеріально-грошових активів. Тому раціональне  та економне використання оборотних  коштів суб'єктів господарювання має  неабияке економічне значення. Для  оцінки ефективності використання оборотних  коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні  заходи.

Ефективність  використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих  коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову  одиницю поточних витрат підприємства;по-друге, вивільнення частини коштів і  завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва  діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних  коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта  оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу - 90 днів, року - 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.

Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба  в них, відбувається процес вивільнення  цих коштів з обороту. Розрізняють  абсолютне (зменшення потрібної  суми коштів) та відносне (реалізація більшої  кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього  використання) вивільнення грошових коштів з обороту.[7]

З-поміж  заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані  найбільші резерви скорочення запасів  на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах  усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва  на суму понад 2 млн грошових одиниць. Якщо ж прискорити реалізацію продукції  також на один день, то можливе вивільнення  оборотних коштів становитиме. приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції  на складах підприємств.

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2

РОЗРОБКА  КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ

 

Розробимо комерційну ідею для підприємства.

Крок 1-ий: заповнення карти ідей (рис. 2.1.) і вибір пріоритетної позиції.

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2.1. Карта ідей для ключових слів «Зимовий одяг»

Як видно, запропоновано  8 позицій використання зимового одягу в майбутній комерційній ідеї. Із запропонованих позицій було обрано таку позицію як «Спортивний одяг».

Крок 2-ий: формування потенційної  комерційної ідеї з врахування того, які саме проблеми можуть бути вирішені у випадку реалізації даної комерційної  ідеї.

 

 

Таблиця 2.1

Потенційні комерційні ідеї та проблеми, які можуть бути вирішені у випадку реалізації цих комерційних ідей

Потенційна комерційна ідея (виробництво, товар, послуга)	Які проблеми вирішуються?
1. Виготовлення шапок.	1. Замовник може отримати  будь-яку модель.
	2.  Замовник може отримати  потрібний розмір виробу.
	3. Замовник витрачає менше  коштів на даний виріб.
2. Виготовлення курток.	1. Замовник може отримати  будь-яку модель.
	2.  Замовник може отримати  потрібний розмір виробу.
	3. Замовник витрачає менше  коштів на даний виріб.
3. Виготовлення штанів.	1. Замовник може отримати  будь-яку модель.
	2.  Замовник може отримати  потрібний розмір виробу.
	3. Замовник витрачає менше  коштів на даний виріб.

 

Із наведених потенційних  комерційних ідей було обрано: «Виготовлення  курток».

 

Крок 3-ій: уточнення потенційної  комерційної ідеї з врахуванням  можливих змін в потребах, смаках та уподобаннях споживачів.

Таблиця 2.2

 Врахування змін в  потребах, смаках та уподобаннях  споживачів при розробці комерційної ідеї

Зміни:	Конкретні зміни	Нові можливості, які відкриваються  при врахуванні змін
Стилю життя людей	Підвищення ролі особистості. Підвищення добробуту людей.	1. Наявність індивідуального одягу. 2.Збільшення кількості індивідуального одягу.
Вікової структури населення	1. Створення одягу для  різних вікових категорій	1. Збільшення клієнтів  різних вікових категорій.
Моди	1. Створення одягу за  останніми критеріями моди.	1. Збільшення замовлень  на сворення індивідуального  одягу.  2. Збільшення замовлень  на модний одяг.
Технологій	1.Поява нового обладнання.	Можливість швидкого виготовлення. Можливість більш якісного виготовлення.

На підставі аналізу всіх цих змін сформуємо уточнену комерційну ідею: «Створення індивідуального одягу  за останніми критеріями моди».

Крок 4-ий: удосконалення  потенційної комерційної ідеї з  метою надання їй більш привабливих  рис.

Дана комерційна ідея може бути конкретизована та подана у вигляді: « Створення індивідуального  одягу з доставкою та з гарантійним  обслуговуваням».

Крок 5-ий:  вдосконалення  комерційної ідеї за рахунок внесення в цю ідею спеціальних знань та навичок.

Вдосконалену комерційну ідею можна подати у вигляді: «  Створення Індивідуального одягу  для певних організацій чи».

Крок 6-ий: оцінювання комерційної  ідеї на предмет можливості її реалізації.

Таблиця 2.3

 Оцінювання комерційної  ідеї на предмет можливості  її реалізації

Питання	Так	Ні	Чи є потреба в додатковій інформації?
1. Чи буде працювати  Ваша ідея?	+
2. Чи буде ця ідея  спрацьовувати протягом певного  (визначеного) часу?	+
3. Чи будуть люди за  це платити?	+
4. Чи достатня кількість  людей буде за це платити?			+
5. Чи усвідомлюєте Ви, які потреби людей при цьому  задовольняються?	+
6. Чи знаєте Ви, якими  будуть витрати на реалізацію  висунутої комерційної ідеї?			+
7. Чи безпечна Ваша  ідея?	+
8. Чи законна Ваша ідея?	+

 

Продовження табл. 2.3

Питання	Так	Ні	Чи є потреба в додатковій інформації?
9. Чи сподобається Ваша  ідея іншим людям?			+
10. Чи можете Ви знайти  необхідну кількість грошей?		+
11. Чи потрібне Вам спеціальне  обладнання?	+
12. Чи володієте Ви неохідними  навичками (знаннями) для реалізації  ідеї?		+
13. Чи потрібен Вам персонал  зі спеціальними знаннями для  реалізації запропонованої ідеї?	+

 

Аналізуючи відповіді на наведенні  питання можна зробити остаточний висновок про суть комерційної ідеї та доцільність її запровадження: «Створення індивідуального одягу для різних вікових категорій за останіми критеріями моди, пошив одягу для підприємств  та доставка і гарантійне обслуговування» - є привабливою комерційною ідеєю, яку доцільно негайно реалізувати  і яка знайде свого споживача  на ринку.

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3

РОЗРОБКА  УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ  СУБЄ’КТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Статут – юридичний акт, що є зведенням правил, які регулюють діяльність організацій, установ, товариств, громадян, їх відносини з іншими організаціями та громадянами, права та обов'язки в певній сфері державного управління або господарської діяльності. Статути після їх, затвердження підлягають обов’язковій реєстрації в органах Міністерства фінансів України.

Реєстраційна  картка – документ встановленого  зразка, який підтверджує волевиявлення  особи (осіб) щодо створення та державної  реєстрації суб’єкта підприємницької  діяльності – юридичної особи. Реєстраційні картки бувають різних форм в залежності від того, яким чином створюється  нова юридична особа. Реєстраційна картка встановлюється із декількох сторінок, кожна з яких підписується засновником. У випадку, коли створюється нова юридична особа, використовується реєстраційна картка за формою 1. Реєстраційна картка заповнюється машино друком або від  руки друкованими літерами (Додаток  А).

Свідоцтво про державну реєстрацію – це документ встановленого зразка, який засвідчує  факт внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію юридичної особи (Додаток Б).

Таблиця 3.1

Завдання  на виконання

Варіант	Організаційно-правова форма господарювання суб’єкта підприємницької діяльності	Число засновників		Величина статутного фонду, тис. грн	Вид діяльності
		юридичні особи	фізичні особи
7	Підприємство об’єднання громадян	1	-	100	Медичні послуги

 

 

СТАТУТ

Підприємство  засноване на власності об’єднання громадян «ВінМЕД»

 

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Підприємство засноване на власності об’єднання громадян «ВінМЕД»

(далі за текстом –Підприємство)  створено згідно з рішенням  засновника (засновників)

від 20 жовтня 2009 року № _________ ).

1.2. Засновником  (засновниками) Підприємства є: Бромірський Павло Сергійович;

1.3. Найменування  Підприємства:

• повне найменування – Вінницький медичний центер Вінмед.
• скорочене найменування – ВінМЕД.
• комерційне (фірмове) найменування – ВінМЕД.

1.4. Місцезнаходження  Підприємства: м. Вінниця вул. Келецька 98

 

2. ЮРИДИЧНИЙ СТАТУС ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА

2.1. Підприємство є юридичною особою з дати його державної реєстрації.

2.2. Підприємство має цивільні права та обов'язки, здійснює свою діяльність відповідно до цього Статуту та закону. Підприємство може бути відповідачем та позивачем у суді.

2.3. Підприємство має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку та кутовий штамп зі своїм найменуванням, знак для товарів і послуг.

2.4. Майно Підприємства формується з джерел, не заборонених чинним законодавством України.

2.5. Підприємство є власником:

• майна, переданого йому обєднанням громадян як вклад до статутного капіталу;
• одержаних доходів;
• іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

2.6. Підприємство має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду юридичним та фізичним особам засоби виробництва та інші матеріальні цінності, використовувати та відчужувати їх іншим шляхом, якщо це не суперечить чинному законодавству України та цьому Статуту.

2.7. Підприємство самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном.

 

3. МЕТА ТА ПРЕДМЕТ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

3.1. Підприємство створюється з метою найповнішого задоволення потреб населення в послугах, що не суперечить чинному законодавству України, а також реалізації на основі отриманого прибутку соціальних та економічних інтересів Учасників та членів трудового колективу Підприємства та об’єднання громадян.

3.2. Предметом  діяльності Підприємства є:

• Надання медичного лікування;
• Надання медичних консультацій;

3.3. Окремі  види діяльності, перелік яких  встановлюється законом, Підприємство може здійснювати після одержання ним спеціального дозволу (ліцензії).