Електронні засоби навчання

ПЛАН

Вступ.

І.  Електронні засоби навчання як сучасний інструмент освітньої діяльності:

1. Основні поняття теорії ЕЗН;
2. Дистанційна освіта як одна зі сфер застосування ЕЗН.

ІІ.  Проблеми класифікації ЕЗН:

2.1. Основні аспекти класифікації  ЕЗН.

2.2. Загальна класифікація ЕЗН.

ІІІ.  Електронний підручник і мультимедійне заняття як найпоширеніші типи

ЕЗН:

3.1. Загальна поширеність різних типів ЕЗН;

3.2. Електронний підручник;

3.3.  Електронний урок(мультимедійне заняття).

Висновки.

Список використаної літератури.

ВСТУП

Електронні засоби навчання – це засоби, які працюють з використанням  комп`ютерної та телекомунікаційної техніки та використовуються безпосередньо  в навчанні школярів чи студентів.

Необхідність впровадження інформаційних технологій в освіту очевидна і не потребує доказів, і  це впровадження має всі умови  для розвитку. Електронні підручники, електронні бібліотеки, електронне тестування вже стали звичними поняттями  в галузі освіти. Вони не лише певною мірою полегшують роботу викладачеві, а й допомагають учням по–новому дивитися на предмет дослідження чи вивчення.

Електронні засоби докорінно  змінили уявлення людей та деякі  стереотипи стосовно освіти, методів  та деяких усталених норм її впровадження, запропонувавши нові, більш економні стосовно часу та невибагливі щодо зусиль способи підвищення рівня освіченості. Звичайно, більшість вчителів у школах ще не сприймають ЕЗН як засоби навчання учнів, у той час, як викладачі в університетах використовують досить широкий спектр комп’ютерних засобів. Це може викликати дуже великі незручності та проблеми серед випускників вищезгаданих шкіл, адже їм важливо адаптуватися до змін у методах викладання та подання матеріалу.

Актуальність роботи зумовлена надзвичайно швидкими темпами розвитку та впровадження комп’ютерних засобів в освіту та науку, їх впливом, деякими перевагами над традиційними методами та, як наслідок, необхідністю докладнішого вивчення ЕЗН, їхньої мети та особливостей її досягнення, дослідження взаємозв’язків різних видів комп’ютерних засобів, можливості їхнього поєднання та максимального усунення можливих недоліків ЕЗН, враховуючи особливості їхнього створення, функціонування та можливостей.

У нашій роботі об’єктом дослідження є навчання школярів і студентів за допомогою спеціальних електронних засобів, зокрема, з використанням мультимедійного уроку як одного з найпоширеніших видів ЕЗН.

Предмет дослідження роботи – електронні засоби навчання, їх класифікація та особливості підходів до неї.

За мету було поставлено дослідити електронні засоби навчання та особливості окремихїхніх видів, а саме мультимедійного уроку. Це вимагає виконання таких завдань:

• Пошук інформації стосовно підходів до класифікації ЕЗН з різних джерел за різними авторами;
• Порівняння ЕЗН за класифікацією, визначення найбільш використовуваних видів;
• Дослідження особливостей використання та створення мультимедійного заняття;
• Використання інформації щодо створення електронного уроку на практиці;
• Структурування знайденого матеріалу та його аналіз.

Практичне значення цієїроботи полягає у початковому загальному ознайомленні з комп’ютерними засобами та у можливості використання поданої в ній інформації вчителями та викладачами у створенні електронних засобів навчання, полегшивши таким чином пошук потрібної інформації.

Робота складається зі вступу, основної частини та висновків  та списку використаної літератури.

РОЗДІЛ І. ЕЛЕКТРОННІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

І.1. Основні  поняття теорії ЕЗН

В багатьох наукових та навчально–методичних виданнях електронні засоби навчання (електронні джерела навчальної інформації) називають педагогічними програмними засобами, комп’ютерними навчальними засобами, педагогічними засобами навчального призначення, учбовими комп’ютерними програмами,  навіть засобами дистанційного навчання. Цей список термінів можна продовжити. Одними з частовживаних визначень електронних засобів навчання є ті, що запропоновані нижче. Електронні засоби навчання – це засоби, які працюють з використанням комп`ютерної та телекомунікаційної техніки та використовуються безпосередньо в навчанні школярів чи студентів [Разработка2006, С.1].В державних документах, затверджених Міністерством освіти та науки України, зазначено, що: «Електронні засоби навчального призначення – засоби навчання, які зберігаються на цифрових або аналогових носіях даних і відтворюються на електронному обладнанні (комп’ютерні програми загальнодидактичного спрямування, електронні таблиці, електронні бібліотеки, слайдтеки, інформаційні ресурси системи дистанційного навчання, тестові завдання, віртуальні лабораторні роботи, електронні навчальні видання тощо)» [Положення2008,С. 48]. 

Всвоєму посібнику Башмаков А.І. пише, що комп’ютерний засіб навчання – це програмний засіб (програмний комплекс) або програмно–технічний комплекс, призначений для вирішення певних педагогічних завдань, який має предметний зміст та орієнтований на взаємодію з учнями [Башмаков2003, С. 20].

Педагогічним  програмним засобом (ППЗ) навчального  призначенняЧернилевський Д.В. називає такий засіб, у якому відображено деяку предметну галузь, певною мірою реалізовано технологію її вивчення, забезпечено умови для здійснення різних видів навчальної діяльності [Чернилевский Д. В. 1996. с. 218].

Завдякиспецифіцісвого визначення, ЕЗНістотнопідвищуютьякістьвізуальної тааудіоінформації,вонастає яскравішою, вишуканішою, динамічнішою. Величезнимиможливостями володіютьвцьомупланісучаснітехнологіїмультимедіа.Крімтого, при використанніелектроннихзасобів у навчаннідокоріннозмінюютьсяспособи формуваннявізуальної тааудіоінформації.Якщо традиційнанаочністьнавчанняпередбачалаконкретністьдосліджуваногооб'єкта, то привикористаннікомп'ютернихтехнологійстає можливоюдинамічнаінтерпретаціяістотнихвластивостей нетількиреальнихоб'єктів, алеі науковихзакономірностей, теорій, понять.

Метою будь–якого проекту електронного навчання є забезпечення якісного здобуття знань школярами та студентами за допомогою інформаційних технологій.При створенні електронних курсів широко використовують гіпертекстові технології та мультимедійні засоби. Використання гіперпосилань дозволяє формувати нелінійну структуру курсу, надає можливість учневі переміщуватися за власною стратегією навчання по всьому тексту курсу. Гіпертекст — це можливість створення «живого» інтерактивного матеріалу, оснащеного посиланнями між різними частинами матеріалу. Властивості гіпертексту дозволяють викладачеві поділити матеріал на більшу кількість фрагментів, об’єднавши їх гіперпосиланнями в логічні ланцюжки. У роботі з гіпертекстом позиція учня в процесі навчання стає більш активною, оскільки він повинен робити висновки щодо прочитаного матеріалу, і сам вибирає послідовність переходів по гіперпосиланнях, на відміну від звичайної книги, де матеріал викладається послідовно від сторінки до сторінки. Навчання стає орієнтованим на учня. Використання засобів мультимедіа та гіперпосилань дозволяє покращити наочність навчального матеріалу; організувати широкомасштабні дискусії; забезпечити зручний інтерфейс.

Для успішного навчання важливо, щоб в процесі сприйняття брало  участь якомога більше видів сприйняття. На першому місці за рівнем ефективності аудіовізуальних засобів навчання знаходяться комбіновані слухо–зорові види сприйняття, за якими йдуть зорові і, врешті–решт, слухові. Таким чином, одночасна взаємодія кількох подразників на різні аналізатори володіє особливим впливом. Тому людина, яка навчається за допомогою аудіовізуальних засобів знаходиться під дією потужного потоку інформації, яка сприймається з меншими зусиллями, ніж при використанні окремого виду вищезгаданих засобів.

Багатофункціональні освітні  електронні продукти сприяють виконанню  системи різноманітних видів  навчальної діяльності, що підтверджує  їх ефективність і доцільність для  широкого застосування. Розглянемо, які  функції їм притаманні.

1. Організовувати різноманітні  форми діяльності учнів з метою  самостійного отримання ними  знань, формування умінь і навичок.

2. Використовувати весь  спектр можливостей сучасних  інформаційних технологій під  час виконання різноманітних  видів навчальної діяльності, у  тому числі таких, як інтерактивний  діалог, моделювання ситуації,об’єктів, явищ, процесів, отримання, збереження  і обробка інформації тощо.

3. Застосовувати у навчальному  процесі можливості технологій  мультимедіа, гіпертекстових і  гіпермедіасистем.

4. Здійснювати діагностування  інтелектуальних можливостей учнів,  а також рівень їхніх знань,  умінь і навичок, рівень готовності  до певного заняття або уроку.

5. Забезпечувати управління  навчанням, автоматизувати процеси  контролю результатів навчальної  діяльності, організовувати тренування  у виконанні певних дій, тестування, диференціювати вправи і завдання  відповідно до інтелектуальних  можливостей кожного користувача.

6. Створювати умови для  здійснення самостійної навчальної  діяльності школярів, для самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення, зрештою,  для самореалізації.

7. Надавати учням і  вчителям можливість працювати  в сучасних телекомунікаційних  середовищах і забезпечувати  управління інформаційними потоками, спрямованими на користувачів [Редько В.Г.2004, С.2].

І.2. Дистанційна  освіта як одна зі сфер застосування ЕЗН

Електронні засоби навчання нерозривно пов’язані з дистанційною освітою, яка в наш час здобуває все більше і більше визнання.

Дистанційно нині можна отримати практично будь–які знання, починаючи від короткотермінових курсів і завершуючи вищою освітою, проте така форма навчання підходить далеко не всім і не у всіх випадках.

Без навчання протягом усього життя у сучасному світі не обійтись, але час спеціалістів розписаний по хвилинах. Дистанційна освіта допомагає  вирішити цю проблему з часом. Крім того, дистанційна освіта коштує дешевше, і для декого є оптимальним  способом отримання освіти.

Також суттєво важливим є  і те, що дистанційна освіта вирішує  проблему підвищення кваліфікації тих, хто проживає і працює у регіонах і для кого переїзд до іншого міста  пов'язаний з багатьма проблемами.

Виділяють три типи технологій, які застосовуються при дистанційній освіті. Перша технологія – навчання на основі паперових і аудіоносіїв (навчально–методичні посібники, касети, підручники). Зі студентом працює викладач, який перевіряє виконання завдань, які надсилаються поштою, і готовий відповісти на питання студентів по телефону, або ж провести консультацію у спеціальних навчальних центрах.

Друга технологія – телевізійно–супутникова. Вона дуже дорога і поки що мало використовується. Нарешті, іде Інтернет–навчання, або мережева технологія. Найчастіше у процесі дистанційного навчання використовується усі згадані вище технології у різних пропорціях. І в першому, і в другому, і в третьому видах технологій дистанційного навчання так чи інакше використовуються ЕЗН.

Повсюднепоширеннякомп'ютерноїтехніки тапов'язанихз неюінформаційних тателекомунікаційнихтехнологій породжуєновінапрямиінформатизації  діяльностілюдини практичновбудь–якій сферісуспільного життя.Очевидно, що освіта не євинятком.Заостанні двадцять–тридцять роківкомп'ютери,відповіднітехнології та засобиміцноувійшлив усівиди навчальнихзакладів.Зокрема, коштиінформатизаціїзастосовуютьсяяк у власнепідготовкишколярів,такіпривирішенні різнихпитань,пов'язанихз організацієюнавчання.

Упровадження електронних  джерел інформації у навчальний процес, зазвичай, відбувається, двома напрямами. По–перше, вони застосовуються як допоміжні засоби, що підтримують традиційно використовувані методи певної системи навчання. У цьому випадку їх застосовують у системі з іншими засобами, що дозволяє інтенсифікувати навчальний процес, сприяє індивідуалізації навчання, певною мірою автоматизує діяльність учителя, пов’язану з обліком, контролем і оцінюванням знань, умінь і навичок учнів. Наприклад, у навчанні іноземних мов електронні носії інформації можуть застосовуватись у комплексі з друкованим підручником, робочим зошитом, аудіо– та відеоматеріалами тощо. По–друге, електронні продукти застосовуються як автономні засоби, що містять у собі цілісний курс змісту навчання у певній освітній галузі, чітко і в необхідному обсязі викладений відповідно до вимог програми і навчального плану. Як правило, такі продукти використовуються незалежно від інших засобів і забезпечують користувачів цілісним курсом певної навчальної дисципліни. За нашими спостереженнями, сьогодні значна більшість електронних освітніх продуктів належить до першої групи навчальних засобів, тобто вони підготовлені як засіб підтримки навчального процесу.

РОЗДІЛ ІІ. ПРОБЛЕМИ КЛАСИФІКАЦІЇ ЕЗН

ІІ.2. Основні  аспекти класифікації ЕЗН

Існує дуже багато критеріїв  класифікації ЕЗН. «Зазвичай вона має досить нечіткі межі, адже, по-перше, на практиці різні види ЕЗН часто використовуються в комплексі, що вимагає знання можливостей їх взаємодії та сумісного використання. А по-друге, багато методичних та технологічних аспектів створення різних ЕЗН є спільними», як зазначаєБашмаков А.І.[Башмаков2003, С. 23–24].Наприклад, у одному з навчальних посібників Рогози В.В. подано класифікацію лише за вирішенням педагогічних завдань, а саме він розрізняє:

• Сервісні програмні засоби загального призначення;
• Програмні засоби для контролю та вимірювання рівня знань, вмінь та навичок учнів;
• Електронні тренажери;
• Програмні засоби для математичного та імітаційного моделювання;
• Програмні засоби лабораторій віддаленого доступу та віртуальних лабораторій;
• Інформаційно–пошукові довідкові системи;
• Автоматизовані навчальні системи (АНС);
• Електронні підручники (ЕП);
• Експертні навчальні системи (ЕНС);
• Інтелектуальні навчальні системи (ІНС);

Сервісні програмні  засоби загального призначення застосовуються для автоматизації рутинних обчислень, оформлення навчальної документації, обробки даних експериментальних досліджень. Вони можуть бути використані при проведенні лабораторних, практичних занять, при організації самостійної та проектної роботи школярів.

Програмні засоби для контролю і визначення рівня  знань учнів широко використовуються зважаючи на відносну легкість їх створення. Існує ціла низка інструментальних систем–оболонок, за допомогою яких викладач, навіть не знайомий з основами програмування, здатен скомпонувати переліки питань та можливих відповідей з тієї чи іншої навчальної теми. Як правило, завданням учня є вибір однієї правильної відповіді з низки пропонованих відповідей. Такі програми дозволяють звільнити вчителя від рутинної роботи, пов’язаної з роздаванням індивідуальних контрольних завдань і перевірки правильності їх виконання, що особливо актуально в умовах масової освіти. З'являється можливість багаторазового і регулярнішого контролю знань, у тому числі й самоконтролю, що стимулює повторення і, відповідно, закріплення навчального матеріалу.

Електронні тренажери призначені для відпрацювання практичних вмінь і навичок. Такі засоби особливо ефективні для навчання дій в умовах складних і навіть надзвичайних ситуацій при відпрацюванні протиаварійних дій. Використання реальних установок для тренувань є небажаним з цілої низки причин (перерви в електропостачанні, можливість створення аварійних ситуацій, підвищена небезпека тощо). Крім цього, електронні тренажери використовуються для відпрацювання умінь і навичок вирішення завдань. У цьому випадку вони забезпечують отримання короткої інформації з теорії, тренування на різних рівнях самостійності, контроль і самоконтроль.

Програмні засоби для математичного та імітаційного моделювання дозволяють розширити межі експериментальних і теоретичних досліджень, доповнити фізичний експеримент обчислювальним експериментом. В одних випадках моделюються об'єкти дослідження, в інших – вимірювальні установки. Такі засоби дозволяють скоротити витрати на придбання дорогого лабораторного обладнання, знижується рівень безпеки робіт у навчальних лабораторіях. До моделюючих програмних засобів можна також віднести предметно–орієнтовані програмні середовища, що забезпечують можливість оперування моделями–об'єктами певного класу.

Інформаційно–пошукові довідкові програмні системи призначені для введення, зберігання і подання педагогам і студентам різноманітної інформації. До числа подібних систем можуть бути віднесені різні гіпертекстові і гіпермедіа програми, що забезпечують ієрархічну організацію матеріалу і швидкий пошук інформації за тими чи іншими ознаками. Значного розповсюдження набули також різноманітні бази даних. Системи управління базами даних забезпечують можливість пошуку і сортування інформації. Бази даних можуть використовуватися в навчальному процесі для організації пред'явлення змісту навчального матеріалу та його аналізу. Навчальні бази даних рекомендуються для самостійної роботи учнів з метою пошуку та аналізу необхідної інформації.

Автоматизовані  навчальні системи (АНС), як правило, є навчальні програми порівняно невеликого обсягу, що забезпечують знайомство учнів з теоретичним матеріалом, тренування і контроль рівня знань.

Електронні підручники (ЕП) є основними електронними засобами навчання. Такі підручники створюються на високому науковому та методичному рівні і повинні повністю відповідати складової дисципліни освітнього стандарту спеціальностей і напрямків, що визначається дидактичними одиницями стандарту і програмою. Крім цього, ЕП повинні забезпечувати безперервність і повноту дидактичного циклу процесу навчання за умови здійснення інтерактивного зворотного зв'язку. Одним з основних властивостей ЕП, є те, що його редукція до "паперового" варіанту (роздрук змісту ЕП) завжди призводить до втрати специфічних дидактичних властивостей, властивих ЕП.

Електронні засобинавчання (ЕЗН), що використовуються восвітньомупроцесі,повиннівідповідативимогамзагальнодидактичним: науковості, доступності, проблемності, наочності, системності і послідовностіпред'явленняматеріалу, свідомості навчання, самостійності та активності діяльності, міцності засвоєннязнань, єдності освітніх,розвиваючих івиховнихфункцій.

Експертні навчальні  системи (ЕНС) реалізуються на базі ідей і технологій штучного інтелекту. Такі системи моделюють діяльність експертів при вирішенні досить складних задач. ЕОС здатні набувати нові знання, забезпечувати відповідь на запит учня і рішення завдань з певної предметної області. При цьому ЕНС забезпечує пояснення стратегії і тактики вирішення завдань в ході діалогової підтримки процесу вирішення. На жаль, при роботі з ЕНС не реалізуються такі ланки дидактичного циклу процесу навчання, як організація застосування учнями отриманих первинних знань та отримання зворотного зв'язку (контроль дій учнів). При роботі з ЕНС студентів не доводиться самим шукати рішення, відповідно, не реалізується і така ланка дидактичного циклу, як отримання зворотного зв'язку.

Інтелектуальні  навчальні системи (ІНС) відносяться до систем найвищого рівня і також реалізуються на базі ідей штучного інтелекту. ІНС можуть здійснювати управління на всіх етапах розв'язання навчального завдання, починаючи від його постановки та пошуку принципу вирішення і закінчуючи оцінкою оптимальності рішення, з урахуванням особливостей діяльності учнів. Такі системи забезпечують діалогову взаємодію, як правило, на мові, близькій до природньої. При цьому в ході діалогу можуть обговорюватися не тільки правильність тих чи інших дій, а й стратегія пошуку рішення, планування дій, прийоми контролю і т.д. У ІНС на основі моделі учня (уточнюється в ході навчального процесу) здійснюється рефлексивне управління навчанням. Багато ІНС можуть удосконалювати стратегію навчання по мірі накопичення даних. Відмітною ознакою ІНС є те, що вони не містять основних і допоміжних навчальних впливів в готовому вигляді, а генірірует їх. Засоби автоматизації професійної діяльності (пакети прикладних програм, CALS–системи і т.п.) розглядаються в складі електронних засобів навчання не тільки як предмет вивчення, але і як засіб навчання при вирішенні професійно–орієнтованих завдань. [Рогоза В.В.2011, С.169–170].

У Башмакова І.А. підхід до класифікації більш широкий, ніж у попередньому джерелі. Він розрізняє ЕЗН за характером дисципліни,вирішуваними педагогічними завданнями, шириною охоплення навчального матеріалу розрізняють, рівнем освіти, використанням телекомунікаційних технологій, формами подання інформації, за видом користувальницького інтерфейсу, в залежності від використання телекомунікаційних технологій, за реалізацією інтелектуальних функцій та в залежності від вирішуваних педагогічних завдань.

Результатом об`єднання ЕЗН  різних видів є комплексний засіб. Об`єднання ЕЗН одного виду породжує інтегральний засіб. Комплекс як єдине ціле повинен забезпечувати централізоване управління навчальним процесом і синхронізоване використання включених в нього ЕЗН як складових системи. В залежності від вирішуваних педагогічних завдань ЕЗН поділяються на чотири класи:

І. Засоби теоретичної та технологічної підготовки;

ІІ. Засоби практичної підготовки;

ІІІ. Допоміжні засоби;

ІV. Комплексні засоби.

І. До першого класу належать такі види ЕЗН.

Комп`ютерний підручник – ЕЗН для базової підготовки за певним курсом (дисципліною), зміст якого характеризується відносною повнотою і представлений у формі підручника (книги).

Комп’ютерна навчальна  система – ЕЗН для базової підготовки по одному чи кількох розділах (темах) курсу (дисципліни).

Комп’ютерна система  контролю знань – ЕЗН для визначення рівня знань людини, що навчається (тестується) поданій дисципліні, курсу, розділу, темі або фрагменту і його оцінювання з урахуванням встановлених кваліфікаційних вимог.

ІІ.  Другий клас засобів  практичної підготовки вміщує в собі два види ЕЗН.

Комп’ютерний  задачник, або комп’ютерний практикум, –ЕЗН для розвитку вмінь і навичок рішення типових практичних завдань , а також розвитку пов’язаних з ними здібностей.

Комп’ютерний  тренажер – ЕЗН для розвитку вмінь та навичок певної діяльності, а також розвитку пов’язаних з нею здібностей.

ІІІ. До допоміжних засобів  відносяться ЕЗН, які сприяють рішенню  завдань теоретичної, технологічної  чи практичної підготовки, але в  самостійній якості недостатні для  досягнення відповідної мети. Даний  клас поєднує такі види ЕЗН.

Комп’ютерний  лабораторний практикум – ЕЗН для підтримки автоматизованих лабораторних робіт, в рамках яких об’єкти, процеси та середовище діяльності, які вивчаються, досліджуються за допомогою експериментів з їх моделями.

Комп’ютерний  довідник – ЕЗН, який вміщує в собі довідкову інформаційну базу з певної дисципліни, курсу, темі чи фрагмента предметної області та забезпечує можливості її використання в навчальному процесі.

Мультимедійне навчальне  заняття– ЕЗН, основним змістом якого є мультимедійний запис реального навчального заняття або заходу (лекції, семінару, демонстрації).

ІV. В класі комплексних  засобів, які покривають широке коло педагогічних завдань, виділяються  два види.

Комп’ютерний  навчальний курс – ЕЗН для підготовки з певного курсу (дисципліни), в якому інтегровані функції або засоби для рішення основних завдань теоретичної, технологічної і практичної підготовки.

Комп’ютерний  відновлювальний курс – ЕЗН для відновлення знань і вмінь в рамках визначеного курсу, в якому інтегровані функції та засоби, які підтримують різні етапи процесу підвищення кваліфікації.

В залежності від використання телекомунікаційних технологій ЕЗН  поділяються на локальні, ті, що працюють на базі автономних обчислювальних систем, і мережеві, які функціонують в  рамках обчислювальних мереж. В мережних ЕЗН окрім модулів, які забезпечують взаємодію з учнем, реалізуються компоненти, які підтримують діяльність викладачів (інструкторів) при проведенні навчально–тренувальних занять. Дані компоненти дозволяють:

• контролювати роботу учнів з виконання поставлених перед ними завдань;
• оперативно корегувати завдання для тих, хто навчається, і формувати нові завдання;
• вносити зміни в параметри моделей вирішуваних завдань, об’єктів, що вивчаються, процесів та середовища діяльності;
• надавати учням різноманітні види інформаційної допомоги;
• аналізувати та оцінювати результати роботи учнів.

ЕЗН, які функціонують на основі глобальних обчислювальних мереж, використовуються в режимі віддаленого  доступу. Робота з ЕЗН в такому режимі є основою однієї з технологій дистанційного навчання.

Мережеві ЕЗН, які передбачають взаємодію учнів, орієнтовані на групові форми підготовки: тренування для відпрацювання спільної діяльності, групові ділові ігри, професійні змагання тощо. В даному класі найбільше  розповсюдження отримали багаторольовіКТ  у формі ділових ігр.

Наряду з комп’ютерними  навчальними та відновлювальними курсами  зустрічаються й інші види комплексних  засобів, не вказаних вище. Вони або  об’єднують ЕЗН різних видів, або  реалізують функції, притаманні їм (тренувально–навчальні системи, системи професійної атестації та ін.).

[Башмаков 2003, С. 23–24]

Гузеев В.В у своїй  роботі пише так:

«Одним з актуальних завдань інформатизації освіти є класифікація електронних засобів навчання. За методичним призначенням їх можна розподілити на:

1) навчальні – повідомляють знання, формують уміння, навички навчальної або практичної діяльності, забезпечуючи необхідний рівень засвоєння;