Електронні гроші

ВСТУП

Дана тема була обрана у  зв’язку з тим, що сьогодні неможливо уявити функціонування банківських установ без використання сучасних інформаційних технологій та, зокрема глобальних комп'ютерних мереж, у тому числі й Internet. Це пояснюється тим, що он-лайнові банківські послуги дозволяють сьогодні проводити фінансові операції (торгівля акціями, отримання кредитів, страхування і т.п.) без посередників, що призводить до зниження комісійних і прискорення обігу фінансових активів. Тому доцільним є питання дослідження розвитку електронних банківських послуг в Україні.

Дане питання розглядалось раніше наукових працях вітчизняних  науковців, зокрема: А.І. Басова, А.І. Жукова, Е.Ф. Жукова, В.А. Галанова, Ю.В. Головіна, А.Н. Іванова, О.І. Лаврушина, Ю.С. Масленчекова, Б.Б. Рубцова, В.М. Усоскіна та в роботах  зарубіжних вчених: Б. Бухвальд, Ханс-Ульріх Деріг, Ю. Зайтц, Ф. Котлер, З. Де Куссерг, Же.-Ж. Ламбен, Б. Маруа, Д. Норкотт, М. Портер, П. Роуз, Дж. Еванс і ін.

Об'єктом дослідження  курсової роботи є сучасний стан та розвиток інтернет-банкінгу в Україні.

 Предметом дослідження  виступає система електронних послуг та інтернет-банкінгу в Україні.

Метою роботи є дослідження  розвитку електронного банківського обслуговування і його стан на сучасному етапі  розвитку.

Головні задачі роботи було сформовано виходячи з мети дослідження:

1. Охарактеризувати законодавчу  та нормативно-правову базу щодо  регулювання електронних банківських  послуг;

2. Визначити економічний  зміст електронних банківських  послуг;

3. Визначити положення  банків у сфері інтернет-банкінгу;

4. Виявити проблемні сторони  інтернет-банкінгу;

5. Визначити шляхи удосконалення  електронних банківських послуг.

У процесі дослідження  використовуються методи аналізу і  синтезу, порівняння, абстрагування, а  також системний підхід.

Наукова новизна та практична цінність результатів дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо удосконалення електронних банківських послуг комерційних банків на ринку банківських послуг, спрямованих на покращання якості обслуговування клієнтів.

1. СУТНІСТЬ ЕЛЕКТРОННИХ  БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

1.1 Характеристика  нормативної бази щодо регулювання  електронних банківських послуг

В нашій державі початок  правового регулювання діяльності у сфері високих технологій було закладено у 1998 р. з прийняттям Верховною  Радою України Закону України  “Про Національну програму інформатизації”. Тоді ж була схвалена Концепція Національної програми інформатизації та прийнято Закон України “Про затвердження завдань Національної програми інформатизації на 1998-2000 роки.

Наступним кроком став Указ Президента України № 928 від 31 липня 2000 р. “Про заходи по розвитку національної складової глобальної інформаційної  мережі Інтернет та забезпеченню широкого доступу до цієї мережі в Україні”. Постановою Національного банку  України від 10 червня 1999 р. № 280 затверджено  Правила організації захисту  електронних банківських документів, що оперують поняттям “електронні  банківські документи”, не розкриваючи  його.

22 травня 2003 року Верховною  Радою України прийнято Закон  України “Про електронні документи  та електронний документообіг”, який визначає поняття електронного  документа та електронного документообігу, закріплює світові тенденції  щодо визнання юридичної сили  електронного документа, вказує  на права та обов'язки суб'єктів  електронного документообігу, їх  відповідальність і т. ін. У  Законі дотриманий функціонально-еквівалентний  підхід до розуміння електронного  документа, запропонований Типовим  законом ЮНСІТРАЛ “Про електронну  комерцію”. Функціонально-еквівалентний  підхід ґрунтується на дослідженні  цілей та функцій традиційних  вимог до складання документів  на папері для того, щоб визначити,  як дані цілі та функції  можуть бути досягнуті або  виконані за допомогою методів,  що використовуються за електронної  передачі даних. 

В Законі України „Про електронний цифровий підпис”, який прийнято Верховною Радою України у травні 2003 року, електронний підпис визначається як „дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних”. Поруч там же знаходимо інше поняття: електронний цифровий підпис, або ж цифровий підпис. Це - „... вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача ”[3].

Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року №1280-IV визначає телекомунікації (електрозв'язок) як передавання, випромінювання та/або приймання  знаків, сигналів, письмового тексту, зображень  та звуків або повідомлень будь-якого  роду по радіо, провідних, оптичних або  інших електромагнітних системах. Відповідно до положень зазначеного Закону телекомунікаційна  мережа є комплексом технічних засобів  телекомунікацій та споруд, призначених  для маршрутизації, комутації, передавання  та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, провідних, оптичних чи інших  електромагнітних системах між кінцевим обладнанням. [4].

Закон України ”Про банки  і банківську діяльність” від 07.12.2000р. №2121-ІІІ (із змінами, внесеними згідно із Законом N 1617-VI від 24.07.09). Цей Закон  визначає структуру банківської  системи, економічні, організаційні  і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків. Метою Закону є правове забезпечення стабільного розвитку і діяльності банків в Україні і створення  належного конкурентного середовища на фінансовому ринку, забезпечення захисту законних інтересів вкладників і клієнтів банків, створення сприятливих  умов для розвитку економіки України  та підтримки вітчизняного товаровиробника [1].

Інструкція про порядок  відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній  валютах, затверджена постановою Національного  банку України від 12.11.2003 №492. Регулює  правовідносини, що виникають під  час відкриття банками, їх відокремленими структурними підрозділами, які здійснюють банківську діяльність від імені  банку, поточних і вкладних (депозитних) рахунків у національній та іноземних  валютах суб'єктам господарювання, фізичним особам, іноземним представництвам, нерезидентам-інвесторам, виборчим блокам політичних партій.

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Національного  банку України від 21.01.2004 №22 дає  визначення таким поняттям як:

• дистанційне обслуговування -- комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоряджень клієнта;
• дистанційне розпорядження -- розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку;
• електронний розрахунковий документ документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, уключаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами; [5]

Механізм здійснення операцій із банківськими платіжними картками регулюється певною законодавчою і нормативною базою. Основними документами, що регламентують порядок використання банківських платіжних карток у вітчизняній економіці, є: "Положення про порядок здійснення бухгалтерських операцій з банківськими платіжними картками національної системи" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.), "Положення про систему захисту електронної інформації до системи масових електронних платежів населення за товари та послуги в Україні" (затверджено постановою Правління НБУ № 353 від 30.12.1996 р.).

Таким чином, незважаючи на те, що Інтернет є світовою інформаційною  системою, електронна комерція з погляду  права не набула настільки “світового”  характеру і традиційно продовжує  залишатися в рамках національної юрисдикції. Однак, можливий більш складний “національний” склад учасників процесу загострює  проблему вибору права.

Закріплення основ електронної  комерції у законодавстві України, подальший розвиток правового регулювання  електронної комерції з окремих  її категорій у спеціальних законах, внесення відповідних змін до чинного  законодавства, яке стосується питань електронного обміну даними, укладання  угод у електронній формі, - це питання, що потребують невідкладного вирішення. Створивши режим найбільшого  правового сприяння для розвитку електронної комерції в Україні, ми тим самим створимо необхідний фундамент, на якому будуватиметься добробут нашого суспільства в ХХІ столітті.

1.2 Еволюція електронного  банківського обслуговування та  класифікація електронних банківських  послуг

Узагальнивши досвід розвитку електронних банківських послугах за кордоном, приводимо те, що в електронних банківських послугах можна виділити три основні ступені розвитку:

- По-перше, система «Клієнт-банк»,  що включає підсистеми «Клієнт-Банк»  (для юридичних осіб), а також  «Домашній банкінг» (для фізичних  осіб);

-По-друге, мобільний банкінг  (WAP-банкінг);

- По-третє, Інтернет-банкінг[21].

Впровадження системи  «Клієнт-банк» є однією з перших вдалих спроб вітчизняних банків покращити сервіс та удосконалити власну роботу за допомогою автоматизованих  систем. Спеціалісти стверджують, що таку систему вперше було використано  в Україні у 1992 році. Беручи до уваги  складні економічні умови того часу, а головне, практично відсутність  розвинутого ринку комп'ютерної  техніки, система "Клієнт-банк" стала  своєрідним "проривом" у банківській  справі. Система "Клієнт-Банк" дозволяє користувачу керувати рахунками  в банку та отримувати всю поточну  інформацію про рух коштів, не виходячи з офісу. Система орієнтована  на роботу з одним користувачем і  припускає інсталяцію у клієнтів, що регулярно взаємодіють з банком. Використовуючи систему клієнт має  можливість:

• підготувати, відкоригувати й роздрукувати платіжні документи в національній валюті;
• відправити платіжні документи в банк для обробки операціоністами;
• здійснювати облік стану введених і відправлених у банк документів;
• після завершення операційного дня банку одержувати з банку за запитом виписки з особових рахунків;
• оперативно контролювати поточний стан рахунку з урахуванням зовнішніх надходжень на нього;
• наприкінці дня робити архівну копію оброблених документів і переглядати документи з архіву на необхідну дату;
• обмінюватися з банком нерегламентованими повідомленнями і завантажувати файли, передані банком, передавати файли і переглядати передані.
• отримувати відомості про курси валют Національного банку України.

Забезпечення багаторівневого  захисту інформації від несанкціонованого  доступу здіснюється за допомогою:

Наявності у клієнта Ключової дискети, інформація на якій для кожного  клієнта є унікальною. Читання  Ключової дискети доступне тільки програмою "Клієнт-Банк"

Можливості надання кожному  клієнту індивідуального імені  користувача і пароля, які він  може змінити в будь-який час у  банку. Пароль відомий тільки клієнту, що виключає підробку підпису.

Шифрування інформації, що передана в банк, за спеціальними алгоритмами.

Документування системою операцій по введенню, накладенню підпису  та обміну інформацією з банком. Програмно здійснюється контроль і  виконується блокування роботи при  виявленні несанкціонованого виконання  операцій.

Система, розрахована на експлуатацію працівниками організації  клієнта і не вимагає в них  наявності спеціальних знань  з комп'ютерних технологій. Програмне  забезпечення підтримує ведення  та оновлення:

• довідників банків - учасників системи електронних платежів НБУ;
• довідника кодів платежів та видів сплат до бюджету.

Система також дозволяє:

• вести довідник контрагентів підприємства;
• вести довідник призначень платежу;
• зв'язати систему "Клієнт-Банк" із програмним забезпеченням бухгалтерії;
• перевіряти можливість існування по МФО поточного рахунку.

Недоліки системи:

По-перше, розробка багатофункціональної системи коштує немало,що робить це неефективним для невеликих банків з незаможною клієнтурою, По-друге, ця система непридатна для доступу з інших, аніж офіс, місць, якщо користувач не має при собі ноутбука та мобільного телефона.

Але все ж таки це є  надзвичайно зручна послуга для  клієнтів, що активно займаються бізнесом і не потребують від банку додаткових послуг. Вартість користування такою  системою коштує приблизно 100-200 грн. на місяць у Києві та 25-100 грн. у регіонах.

Телефонний банкінг (телебанкінг) поки що залишається найбільш популярною формою віддаленого банкінгу на Заході і поступово впроваджується банками в Україні. Для впровадження телебанкінгу фінансова установа (банк) створює інформаційно-довідкову систему, яка складається з комп'ютера (з відповідним програмним та технічним забезпеченням), підключеного до АТС банка. На сервері банку зберігається інформація про стан поточних рахунків клієнтів. Коли до такої системи звертається клієнт (за допомогою кнопкового телефону), то він фактично пересилає цифровий код. Техніка розшифровує код і перетворює його у запит до бази даних банку, отримує на неї відповідь і трансформує його у голосову форму, пересилає по телефонній лінії.

З боку клієнта це виглядає так. Він дзвонить по визначеному  номеру і чує відповідь електронного оператора, який пропонує перевести  телефон в режим тонового набору. Потім, наприклад, натиснути кнопку 1, щоб увійти в меню операцій. Або  іншу, щоб одержати іншу послугу. Далі клієнту необхідно ввести свій унікальний номер, потім послідовно пароль та код  операції. Припустимо, він хоче заплатити  за квартиру. Відповідаючи на запитання, він набирає потрібні цифри. Система здійснює операції та повідомляє клієнту, що операція успішно проведена і зареєстрована під певним номером. Отже, перебуваючи у відпустці чи в командировці клієнт має змогу за допомогою лише телефону досить швидко дізнатися про стан рахунку, рівень процентних ставок, котировки цінних паперів, переказати гроші з рахунку, дати банку наказ про конвертацію однієї валюти в іншу і т.д.

Лідерами у наданні  такої послуги в Україні є  Укрінбанк (система Телебанк-24) та ВАБанк (мобільний банкінг). Клієнти Укрінбанку вже успішно проводять такі операції, як оплата комунальних послуг, мобільного зв'язку, а невдовзі матимуть змогу  купити або продати іноземну валюту.

Система мобільного банкінгу, запропонована ВАБанком, надає можливість держателю платіжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емітованих банком, використовувати мобільний телефон для отримання наступних послуг:

• тримання інформації про суму, доступну для використання по карті в даний момент;
• отримання повідомлення, що підтверджує проведення операції по карті. Таке повідомлення формується та відсилається на мобільний телефон клієнта після проведення по карті операції платежу або зняття;
• можливість самостійно, з мобільного телефону, поставити картку в стоп-лист у випадку її втрати чи підозри про неправомірне використання реквізитів карти;
• отримання на мобільний телефон повідомлення про надходження грошових коштів на картрахунок.

Комп'ютерами користується приблизно 10% населення України, а  телефон є у кожного, можна  зробити простий висновок - потенційних  клієнтів телебанкінгу - досить. Але  можливо така форма роботи з банком зручна тільки для простих операцій. Проблема в тому, що телефон - спершу - засіб усного спілкування і для  здійснення складних банківських операцій він пристосований не дуже добре. Тому для покращення рівня сервісу банки України неодмінно використовують і факсимільний зв'язок.

Для цього клієнту достатньо, виходячи з офісу,залишити факс-аппарат  включеним у режимі автоматичного  прийому. Ввечері, приблизно о 22 годині після обробки всіх платежів та закінчення операційного дня система почне  розсилку виписок. Вранці, прийшовши  до офісу, клієнт вже має готову виписку  за попередній день. Такі послуги коштують близько 10 грн.

Internet-banking. Цей різновид  віддаленого банкінгу є найбільш  прогресивним, зручним та перспективним.  Клієнту немає необхідності придбавати  чи встановлювати спеціальне  програмне забезпечення. Достатньо  отримати в банку ім'я та  пароль для входу в систему  та дискету з ключем для  електронного підпису своїх розпоряджень  банку.

Саме тут і з'являються  великі можливості для банку в  наданні послуг, а для клієнта -в максимально зручному шляху  отримання цих послуг. Зазначимо, що окрім послуг з управління рахунком Інтернет надає змогу отримувати високоякісну аналітичну інформацію у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації клієнт з легкістю може підбирати для себе самостійно. Для тих, хто не має часу або бажання власноруч заходити на сайт банку і шукати потрібну інформацію, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто відсилати клієнту електронною поштою всю необхідну інформацію. Крім того банк може спростити процедуру подання різних документів до банку шляхом прикріплення до сайту бланків всіляких заявок, доручень, договорів у текстовому форматі. Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтінгу, оскільки дозволяє у зручній формі спілкуватися. Для більш активних клієнтів банк може впровадити систему, яка дозволяє брати участь у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів,у вигідному розміщенні вільних коштів, а головне - обслуговувати електронну комерцію. У розвинених країнах, де Інтернет-технології завжди знаходяться у центрі уваги великих інвесторів, на світ з'явилися віртуальні банки, які базуються на www-сервері - віртуальному офісі, який виконує ті ж функції, що і традиційний банк. Вартість послуг такого віртуального банку суттєво знижується завдяки використанню менших приміщень, невеликого штату співробітників, відсутності сховищ. Але поки що через технічну складність реалізації такого проекту (а значить і високу вартість) та недовіру потенційних клієнтів вони являють собою поодинокі приклади або тісно пов'язані з традиційними фінансовими установами. Зрозуміло, що в Україні до таких проектів ще далеко.

Таблиця 1.1.

Переваги та недоліки використання різних видів банкінгу

З огляду таблиці 1.1. можна  зробити висновок, що банк, впроваджуючи ту чи іншу модель електронного обслуговування, повинен врахувати можливості та побажання клієнтів, а також особливості  їх операцій. На жаль, сьогодні багато потенційних клієнтів не розуміють, що дасть їм те чи інше банківське нововведення, а тому виникає необхідність розробки пакетів послуг.

Спектр послуг, що пропонуються банками досить великий, однак основним критерієм їхнього надання є технологія електронного обслуговування клієнта. Відповідно до цього банківські електронні послуги в першому наближенні можна розділити на наступні основні види, кожний з яких являє собою цілий комплекс конкретних послуг:

* послуги, надавані за  допомогою банківських (фінансових) карт;

* послуги дистанційного  керування клієнтами своїми банківськими  рахунками; послуги через Інтернет

Науковці ще не виробили єдиної системи класифікації електронних  банківських послуг. А.А. Тедєєв поділяє  електронні банківські послуги на такі групи:

· здійснення електронних  розрахунків із використанням банківських  платіжних карток;

· застосування у банківській діяльності комп'ютерних мереж різноманітного призначення;

· здійснення банківської  діяльності із використанням глобальної комп'ютерної мережі Інтернет (Інтернет - банкінг) [10].

Така класифікація не відповідає юридичній сутності електронних  банківських послуг. Перш за все, застосування у банківській діяльності комп'ютерних  мереж різноманітного призначення  виходить за межі відносин, які виникають  у процесі надання та використання електронних банківських послуг. З іншого боку, під час банківської  діяльності застосовується велика кількість  інформаційно-телекомунікаційних технологій, сфера використання яких виходить за межі обсягу поняття електронна банківська послуга”.

Таким чином, електронні банківські послуги доцільно поділити на дві  групи:

1. електронні банківські  послуги, інструментом надання  яких виступають банківські пластикові  картки;

2. електронні банківські  послуги, інструментом надання  яких виступають системи дистанційного  обслуговування ("клієнт - банк","клієнт - Інтернет - банк", „GSM-банкінг”, „WAP-банкінг”, "телефонний банкінг" тощо) [13].

2. СУЧАСНИЙ СТАН  ТА РОЗВИТОК ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГА  ПО ОБСЛУГОВУВАННЮ ФІЗИЧНИХ ОСІБ

2.1 Сучасний стан  та перспективи розвитку інтернет-банкінгу

Інтернет як глобальна  мережа надав і має великий  вплив на всі сфери діяльності людства, включаючи економіку і  бізнес. Одним з важливих аспектів використання інтернету є подальший  розвиток тенденції до глобальної мобільності  та ліквідності капіталу для всіх категорій клієнтів. На практиці ця тенденція виявилась в появі  інтернет-банкінгу. За кордоном найбільші  банки надають найбагатший набір  інтернет-послуг. В Україні ж використання інтернет-технологій в значній мірі поки що є не бізнесом, а похвальним прагненням до новаторства. У зв'язку з цим питання розвитку інтернет-банкінгу являють собою не тільки практичний, але і науковий інтерес, у тому числі і для України, що знаходиться  на шляху побудови ринкової економіки. В даний час недостатня ефективність фінансово-банківської сфери виступає одним з головних перешкод на шляху  інтеграції України у світову  економіку. У цьому зв'язку, інтернет-банкінг, як найбільш прогресивний напрямок розвитку банківської справи, представляє  особливий інтерес. Він є одним  з найбільш динамічно і бурхливо розвиваюшихся секторів ринку електронної  комерції. За останніми даними вже  більше 1500 банків по всьому світу надають  послуги інтернет-банкінгу, а 26 банків працюють виключно через Інтернет.

Світова банківська система  поступово переходить до активного  використання цієї технології. Для  того, щоб вийти на сучасний рівень розвитку банківської сфери, Україні  також необхідно сформувати національний ринок інтернет-банкінгу. Для прискорення  цього процесу доцільно вивчити  світовий досвід і виробити ряд рекомендацій щодо оптимізації розвитку даного ринку  з урахуванням його сучасного  стану.

До суті і змісту поняття  інтернет-банкінг на даний момент склалися найрізноманітніші авторські  підходи. На мою думку, однією з найбільш вдалих, є формулювання відповідно до якої інтернет-банкінг розглядається, як надання послуг банком, з моніторингу, управління рахунками і здійснення банківських транзакцій через Інтернет. При цьому користувач, як правило, не має потреби в спеціальному програмному забезпеченні для доступу  до своїх рахунків. Він може здійснювати  всі дії з управління рахунками  з будь-якого комп'ютера, підключеного до мережі інтернет, і розпізнається  банком за допомогою системи авторизації. У деяких випадках додатково потрібен електронний цифровий ключ або ж  спеціальне програмне забезпечення, однак при цьому воно повинне бути легко переносним на будь-який комп'ютер.

Даний вид бізнесу зародився  зі сфери віддаленого банківського обслуговування, яка утворилася в 80-х  роках XX століття у формі теле-банкінгу[23]. У міру розвитку мережевих комунікаційних технологій з'явився PC-banking - робота зі своїм рахунком з персонального комп'ютера, підключеного безпосередньо до банківського сервера. У 1995 році деякі банки запропонували своїм клієнтам здійснювати PC-banking не безпосередньо, а через інтернет. Крім того, в цьому ж році з'явився і перший віртуальний банк - американський First Network Bank, який здійснював всі операції з клієнтами виключно через інтернет. Це і можна вважати моментом народження інтернет-банкінгу як сфери банківських послуг в Інтернет.

В Україні інтернет-банкінг, як і ринок електронної комерції в цілому, знаходиться на стадії формування. Однак інтернет-банкінг  є, мабуть, найбільш перспективним на сьогоднішній день сектором даного ринку. Так, за прогнозами деяких українських  банків, реалізація проектів інтернет банкінгу дозволить розширити клієнтську базу на 30%. Цьому сприяє ряд факторів.

По-перше, фінансові можливості банків дозволяють їм створювати сучасні, повністю відповідають вимогам захисту  інформації та швидкості здійснення операцій, системи інтернет-банкінгу. У середньому вартість розробки та впровадження подібної системи складає  від 1 до 5 мільйонів доларів США. Більш того, більшість найбільших банків України вже створили і  апробували такі системи. Повномасштабному їх використанню до недавнього часу заважала відсутність законодавчої бази. Тому використовувалися так звані  системи пасивного інтернет-банкінгу, які дозволяли отримувати інформацію про стан рахунку, однак ці системи  не мали функцій управління ім. Після  прийняття Закону України "Про  електронний цифровий підпис" юридичні перешкоди для проведення банківських  операцій через інтернет відсутні.

По-друге, на ринку банківських  послуг України існує реальна  потреба в інтернет-банкінгу. На сьогоднішній день, близько 20% юридичних  осіб активно використовують системи "клієнт-банк", які є прообразом системи інтернет-банкінгу. Інтернет-банкінг  перевершує систему "клієнт-банк" з точки зору зручності використання. Крім того, він дозволяє керувати рахунком з будь-якої точки світу.

У 2011 році виданням «Інвестгазета» було проведено дослідження найбільш використовуваних можливостей Інтернет-банкінгу серед українських користувачів цієї системи (див. рисунок 1). В результаті якого було виявлено, що українців  найбільше цікавить перегляд залишку  на їх рахунку, оплата комунальних послуг, послуг мобільного зв’язку та мережі Інтернет, отримання інформації про  всі відкриті рахунки і банківські продукти тощо.