Годівдя молодняку свиней на відгодівлі 71-110 кг

 

 

 

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ І ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

ФАКУЛЬТЕТ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА, ПЕРЕРОБКИ

І МАРКЕТИНГУ  ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА

 

 

КАФЕДРА ГЕНЕТИКИ, РОЗВЕДЕННЯ ТА ГОДІВЛІ

СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ  ТВАРИН

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ГОДІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН»

на тему: «Годівдя молодняку свиней на відгодівлі 71-110 кг»

ВАРІАНТ №86

 

 

 

 

Виконала:

студентка 2 курсу 4 «А» групи

факультетуветеринарноїмедицини

Кушнірук Юлія Андріївна

Перевірив:

Доцент кафедри генетики,

розведення та годівлі с/г тварин

Котець Г.І..

 

 

 

Одеса – 2015

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1

 Відгодівля свиней (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

1.1 Типи відгодівлі тварин і їх раціони

1.2 Склад рекомендованих преміксів  і комбікормі

 

РОЗДІЛ 2

КОРМОВА БАЗА

2.1. Характеристика кормової бази свиней

2.2. Розрахунок енергетичної поживності кормів в енергетичних кормових одиницях (ЕКО)

2.3. Характеристика комбікормів, які використовуються в годівлі свиней

 

РОЗДІЛ 3

НОРМОВАНА ГОДІВЛЯ РІЗНИХ СТАТЕВОВІКОВИХ ГРУП СВИНЕЙ

3.1. Годівля кнурів-плідників (теоретичні основи годівлі, склад і поживність раціону годівлі, його структура і аналіз)

3.2. Годівля свиноматок холостих і першого періоду поросності (теоретичні основи годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.3. Годівля свиноматок другого періоду поросності і підсисних (теоретичні основи годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.4. Годівля поросят живою  масою 6-12 кг і 12-20 кг (теоретичні основи  годівлі, схема годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.5. Годівля поросят живою масою 20-40 кг (теоретичні основи годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.6. Годівля молодняку свиней на відгодівлі живою масою 40-70 кг (теоретичні основи годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.7. Годівля молодняку свиней на відгодівлі живою масою 71-120 кг (теоретичні основи годівлі, склад і поживність 1 кг комбікорму, його структура і аналіз)

3.8. Годівля ремонтного молодняку свиней (теоретичні основи)

 

ВИСНОВКИ

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

 

ВСТУП:

Основою розвитку тваринництва і підвищення його продуктивності є організація повноцінної годівлі, створення стабільної кормової бази, науково обґрунтованої системи оптимізації структури виробництва кормів і поліпшення їх якості.

Повноцінна (збалансована за вмістом енергії, поживних, мінеральних і біологічно активних речовин) годівля дозволяє реалізувати генетичне зумовлений рівень продуктивності тварин і є надійною основою профілактики захворювань обміну речовин і ефективного їх лікування.

Повноцінна годівля сільськогосподарських тварин повинна бути нормованою. Тільки за такою умовою вони здатні на максимальну продуктивність при позитивному балансі поживних речовин в організмі і мінімальних витратах кормів. Одержання високої продуктивності при найменших витратах кормів – основа раціональної годівлі тварин.

Правильно організувати годівлю сільськогосподарських тварин можна лише після врахування деталізованої потреби всіх вікових і виробничих груп в енергії, поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах, знаючи склад і поживну цінність кормів.

Наукові досягнення з годівлі с.-г. тварин, які впроваджуються у виробництво – необхідна умова розвитку тваринництва і підвищення рівня виробництва повноцінних продуктів харчування і сировини для промисловості.

Метою написання курсової роботи є поглиблення знань з організації нормованої годівлі свиней і засвоєння особливостей нормованої годівлі свиней, характеристика кормової бази свиней, розробка раціонів, комбікормів, кормових сумішей, визначення структури та їх аналіз для всіх статевовікових груп свиней.

 

1.1.Типи відгодівлі тварин  і їх раціони.

При відгодівлі свиней за короткий термін потрібно одержати найбільшу кількість високоякісної продукції при найменших витратах корму. На результати відгодівлі впливають такі фактори: вік свиней, поставлених на відгодівлю, кількість і якість кормів, підготовленість тварин до відгодівлі. Розрізняють такі типи відгодівлі свиней: м'ясну та її різновид — беконну і відгодівлю свиней до жирних кондицій.

Вік свиней — один із вирішальних факторів, за яким визначають тип відгодівлі: молоді свині дають м'ясну тушу з меншою кількістю сала, ніж дорослі, і на приріст живої ваги витрачають менше корму. Чим більше свині з'їдають повноцінних кормів, тим швидше вони досягнуть забійної кондиції, при цьому скорочується період відгодівлі й знижуються витрати кормів. Для свиней сального типу з 6—7 місяців різко збільшуються витрати корму на 1 кг приросту у зв'язку з відкладенням жиру, а для м'ясних свиней — пізніше на 2—3 місяці.

Під час годівлі свиней необхідно враховувати не тільки кількість кормових одиниць, а й вміст білка в раціоні, мінеральних речовин.

На відгодівлю впливає якість корму. При меншій кількості протеїну в кормі молоді свині нарощують більше сала і менше м'яса, і навпаки. Корми, багаті на легкоплавкі жири (макуха, кукурудза, соя тощо), згодовують свиням у невеликих кількостях, так як вони знижують якість м'яса і сала. Негативно впливають на якість свинини і водянисті корми — меляса, жом і картопляні жмаки. При недостатній кількості мінеральних речовин і вітамінів збільшується термін відгодівлі свиней до потрібної кондиції.[2]

Свині беконні відгодовуються на спеціальних кормах. Для цього типу відгодівлі потрібні скороспілі свині білої масті з довгим тулубом (порода ландрас, естонська беконна і помісі від цих порід). У віці від 6 до 8 міс. їх жива маса повинна становити 70—100 кг, при середньодобових приростах 500—600 г. Остисті відростки спинних хребців прощупуються, але не виступають; довжина тулуба від голови до кореня хвоста — не менше 100 см, сало тверде, завтовшки від 1,0 до 2,0 см. Самці повинні бути кастровані не пізніше 2-місячного віку. Відгодівлю на бекон доцільно починати у віці 2,5—3 міс. з живою масою тварин 25—30 кг.[4]

Найкращий бекон можна одержати при згодовуванні молодим свиням ячменю, пшениці, жита, гороху та сочевиці. З соковитих кормів добрими є морква, цукрові й напівцукрові буряки, гарбузи і картопля. Найякісніший бекон одержують при введенні до раціону збираного молока. При беконній відгодівлі не рекомендується згодовувати водянистих кормів і відходів домашньої кухні, так як вони зумовлюють м'якість свинини.[4]

Свині м 'ясні — тулуб недостатньо округлий, лопатки і окости розвинуті задовільно, причому лопатки дещо виділяються, остисті відростки спинних хребців можуть прощупуватись, товщина сала від 1 до 3 см, жива маса 70—150 кг і більше. До цієї категорії відносять добре вгодованих молодих свиней (підсвинків) від 20 до 70 кг.

За останні роки помітно зріс попит населення на менш жирну свинину. На м'ясну відгодівлю треба ставити поросят у 2—2,5 місяці з живою масою 15—16 кг.[3]

У перший період відгодівлі (до живої маси 70 кг), коли відбувається інтенсивний приріст м'яса, більшу частину раціону повинні становити корми, багаті на білок: концентровані корми 60—70 %, в т.ч. тваринного походження 8—10 % за поживністю, решта — соковиті і грубі.

В останній період відгодівлі (від 70 до 150 кг) у раціоні необхідно збільшити кількість соковитих кормів, кількість коренеплодів і картоплі можна довести до 40—50 % від загальної поживності раціону, концентровані 40—55 %, інші корми 10—15 %. Вимоги до якості кормів менші, ніж при відгодівлі на бекон. Для цієї відгодівлі можна використовувати кухонні відходи у перший період відгодівлі, питому вагу кукурудзи довести до 50—60 %.

Свині і підсвинки, які не відповідають вимогам, встановленим для м'ясних свиней, належать до худих.[3]

Відгодовувати вигідно тільки поросят, які здорові, мають добрий апетит і швидко ростуть. Вже в підсисний період поросят необхідно привчати до поїдання об'ємних кормів, що сприяє кращому розвитку органів травлення, внаслідок чого молодий організм максимально використовуватиме поживні речовини раціону. У 3—4-місячному віці з відлучених поросят відбирають ремонтний молодняк для розмноження, а не ремонтний переводять на відгодівлю.

Раціон двічі на місяць переглядають та коригують, орієнтуючись при цьому на результати контрольного зважування свиней.

З метою одержання свинини високої якості для консервування і виготовлення окостів, грудинки, корейки, високосортних ковбас застосовують м'ясо-сальну відгодівлю.

На м'ясо-сальну відгодівлю найдоцільніше ставити підсвинків скороспілої породи у віці 4 місяців з живою масою не менше 35— 40 кг. Закінчувати відгодівлю у 8,5—11 місяців при досягенні живої маси 130—160—180 кг (залежно від породи і умов годівлі).[2]

Кондицію визначають після забою свиней за товщиною сала (не менше 3 см). Перший період відгодівлі починається з 4-міс. віку підсвинків і триває, доки жива маса свиней не досягне 110—120 кг. У цей період необхідно добитись найбільшого добового приросту, максимально використовуючи в раціоні соковиті й грубі корми, не звертаючи уваги на вплив кормів на якість свинини. Проводять щоденно моціон протягом 1,5—2 годин, тоді підсвинки краще ростуть і завчасно не жиріють. Прирости повинні складати 650—700 г, а в останні два тижні 550—600 г, що свідчить про закінчення відгодівлі. На смакові якості м'яса і сала впливають корми, які свині одержують в останній період відгодівлі. Корми, що негативно впливають на смак м'яса і сала (рибне борошно, меляса, висівки, овес), необхідно згодовувати тільки в перший період відгодівлі.

Свині жирні — форми тулуба округлі, спина широка; остисті відростки спинних хребців не прощупуються, товщина сала над остистими відростками між 6 і 7 грудними хребцями без товщини шкури — понад 3,0 см.[2]

Мета сальної відгодівлі — за короткий термін одержати важких відгодованих свиней з високим виходом сала.

Забійний вихід повинен бути не нижче 80 %, кількість сала в туші — не менше 50 %, шар підшкірного жиру у хребтовій частині — понад 7 см. Для відгодівлі на сало придатні свині старше 2 років, що перестали вже рости і добре нарощують жир. Для сальної відгодівлі використовують вибракуваних дорослих свиноматок і кнурів. Але можна відгодовувати і молодих маток віком 1,5 року, яких не використовують для одержання поросят.[1]

Відгодівля на сало триває від 3 до 4 міс., не більше, оскільки подальше утримання призводить до збільшення витрат кормів на одиницю приросту живої маси. Відгодівлю свиней закінчують, коли їхня початкова маса збільшиться на 60—80 %, витрати кормів 7—8 корм. од. на 1 кг приросту.

Свині повинні мати сальну кондицію і важити не менше 150— 200 кг. Сальну відгодівлю поділяють на 2 періоди, що тривають по 1,5—2 місяці. У перший період згодовують більше картоплі і буряків, до раціону можна вводити кукурудзу у розмеленому вигляді (до 80 % від загальної кількості комбікормів). Корми необхідно згодовувати у вигляді густої каші, вареної або запареної картоплі.

В останні місяці відгодівлі норму кукурудзи необхідно зменшити, поповнивши їх ячменем, просом та іншими кормами, що поліпшують якість сала.[1]

1.2.Склад рекомендованих  преміксів  і комбікормі

Комбінований корм (Комбікорм) — це однорідні суміші очищених, змелених і спеціально підготовлених кормів і кормових джерел, які приготовані за науково обґрунтованими рецептами і призначені для згодовування окремим видам, виробничим і статевим групам тварин. При цьому вони забезпечують максимальну конверсію поживних речовин в якісну продукцію тваринництва.[1][3]

Промисловість виготовляє комбікорми чотирьох видів: повнораціонні, комбікорми-концентрати, комбікорми-добавки та премікси.[2]

Премікс (від лат. Prae — вперед, попередньо і лат. Misceo — змішую) — технологічне поняття, що означає попередньо змішані сухі компоненти, дозовані в мікрокількостях. Премікси застосовуються в технологічних процесах, де використовується попередне сухе змішування компонентів для вирішення проблеми нерівномірності змішування. Області використання преміксів — комбікормова, харчова, гумотехнічна, полімерна та ін. промисловість.

У технології виготовлення кормів, премікс — це однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності біологічно активних речовин (вітамінів, кормових форм мікроелементів, амінокислот, ферментів та інших препаратів біологічноактивних речовин) та наповнювача, яка виробляється за науковообгрунтованимирецептами і застосовується для збагачення кормів, кормосумішей, білково-вітамінних добавок та інших кормових добавок.[1] 
Розрізняють: вітамінні, мінеральні, вітамінно-терапевтичні, вітамінно-мінеральні премікси та інші.[4]

Одним з головних завдань сільського господарства є збільшення виробництва продуктів тваринництва. Успішне виконання його пов'язане з організацією науково обгрунтованої годівлі сільськогосподарських тварин шляхом застосування комбікормів, які забезпечують найбільшу ефективність використання наявних в них поживних речовин. Практика останніх років довела економічну доцільність промислового виробництва білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД), призначених для приготування комбікормів в господарствах з різними формами власності на власному зерні фуражних культур. Найраціональнішим засобом збагачення комбікормів і БВМД біологічно активними речовинами є використання преміксів. Премікси виробляють на спеціалізтрованих підприємствах (в цехах), що обумовлено специфічністю фізичних і хімічних властивостей біологічно активних речовин, високою точністю їх дозування і отриманням гомогенної суміші. Вони вводяться до складу комбікормів в кількості 1% (для преміксів з наповнювачем кормолізіном — до 1,5%), а до складу зернових сумішей — 1-5% за вагою.

Премікси призначені для забезпечення сільськогосподарських тварин і птиці через комбікорми та БВМД біологічно активними речовинами, необхідними для їх росту, підвищення продуктивності та збереження поголів'я. Вони набувають ще більшого значення у зв'язку з промисловим веденням тваринництва, так як ізольовані від зовнішнього середовища тварини особливо потребують повноцінного годування. Як показує досвід, комбікорми, збалансовані за поживними речовинами і збагачені вітамінами, мікроелементів та іншими стимулюючими засобами, збільшують продуктивність худоби та птиці на 20-30% і більше.

Премікси виробляють за науково обгрунтованими рецептами, складеними з урахуванням вмісту біологічно-активних речовин у сировині, що використовується в комбікормах, зональних особливостей годівлі та природно-економічних умов сільськогосподарського виробництва. В наш час[Коли?]відомо більше 100 найменувань різних за хімічною природою та властивостями біологічно активних речовин (БАР), які застосовують для виробництва преміксів. До складу преміксів можуть входити такі компоненти:

• Наповнювач — це продукт, здатний утримувати та «розчиняти» активні речовини. Є основою всіх преміксів. В якості наповнювача можуть використовуватися висівки, трав'яна мука, макухи, дріжджі та ін;[5]

• Вітаміни — підвищують загальний тонус тварин, активізують діяльність ряду фізіологічних систем. Є біологічно активним компонентом вітамінних та вітамінно-мінеральних преміксів.

• Мінеральні речовини — слугують як структурний матеріал в побудові скелета тварини, беруть участь у синтезі клітин і тканин (кальцій, магній, фосфор,марганець, цинк, мідь, йод, кобальт, селен і т. д.). Є біологічно активним компонентом мінеральних і вітамінно-мінеральних преміксів.

• допоміжні речовини: антиоксиданти і консерванти, які забезпечують кращу збереженість біологічно активних речовин преміксу і запобігають розвитку плісняви; ароматизатори додають привабливий для тварин запах і сприяють кращому поїданню корму.[5]

 

Премікси Pre–Mervo U.A. (Голандія-Україна) в 1 кг
Склад	Од.  вимір.	3269 АП		3269 АС		3269 СТ*		3269 АП  мінерал+		3269 АС  мінерал+		3268  Аміно		3269		3268		3270
		4%		4%		4%		4%		4%		2%		0,5%		2%		2%
Жива вага тварин	кг	5-25		25-120		70-120		5-25		25-120		5-120		5-120		25-120		25-120
Сирий протеїн	г	190		140		-		150		130		190		-		-		-
АМІНОКИСЛОТИ:
Лізин	г	90		57		-		86		57		107		-		-		-
Метіонін	г	25		16		-		23		16		25		-		-		-
Треонін	г	25		15		-		25		15		25		-		-		-
ВІТАМІНИ:
А	МЕ	220000		220000		220000		220000		220000		400000		1760000		400000		400000
D-3	МЕ	33000		33000		33000		33000		33000		60000		265000		60000		60000
Е	мг	1375		1375		1375		1375		1375		2500		11000		2500		2500
К-3	мг	42		42		42		42		42		75		330		75		75
В-1	мг	33		33		33		33		33		60		265		60		60
В-2	мг	110		110		110		110		110		200		880		200		200
В-6	мг	42		42		42		42		42		75		330		75		75
В-12	мкг	550		550		550		550		550		1000		4400		1000		1000
Холін-хлорид	мг	2600		2600		2600		2600		2600		5000		20900		5000		6000
Ніацин	мг	550		550		550		550		550		1000		4400		1000		1000
Пантотенова к-та	мг	273		273		273		273		273		500		2200		500		500
Фолієва к-та	мг	8		8		8		8		8		14		62,5		14		13
Біотин	мг	0,8		0,8		0,8		0,8		0,8		1,5		6,6		1,5		1,5
МІНЕРАЛИ:
Фітаза фосфор	г	15		15		15		15		15		31		104		31		24
Фосфор	г	41		41		41		110		110		36		-		36		36
Фітаза кальцій	г	16		16		16		16		16		32		403		32		25
Кальцій	г	100		100		100		200		200		200		270		200		220
Магній	г	4		4		4		4		4		8		32		8		8
Натрій	г	-		-		-		-		-		-		-		-		55
Залізо	мг	1500		1500		1500		1500		1500		3000		12000		3000		3000
Мідь	мг	750		750		750		750		750		1500		6000		1500		1500
Цинк	мг	2500		2500		2500		2500		2500		5000		20000		5000		5000
Марганець	мг	1500		1500		1500		1500		1500		3000		12000		3000		3000
Кобальт	мг	10		10		10		10		10		20		80		20		20
Йод	мг	20		20		20		20		20		40		160		40		40
Селен	мг	8		8		8		8		8		15		60		15		15
Також:
Mікотоксин зв`язуючі	г	-		-		-		-		-		-		-		-		100
Фітаза 5000С	г	1,62		1,62		1,62		1,62		1,62		3,2		13		3,2		2,5
Ароматизатор			+		+		+		+		+		+		+		+		+
Антиоксидант			+		+		+		+		+		+		+		+		+

Склад преміксів

Склад преміксів

Орієнтовна схема вирощування свиней

При використанні наведеної нижче схеми Ви отримуєте

• свиней живою вагою 100-110 кг за 180 днів від народження,
• Затрати на 1 кг приросту - 2,9-3 кг комбікорму,
• за весь період вирощування затрати:
• комбікорму - 290-300 кг
• преміксу - 12 кг ( 2 кг преміксу АП і 10 кг преміксу АС).

Виходячи з цього використання преміксів є оптимальною, для господарств, програмою для годівлі свиней при якій:

1. найнижча собівартість комбікорму;
2. можливість контролювати якість комбікорму;
3. можливість коригувати рецептуру комбікорму, в залежності від наявності зернових у господарстві;
4. Отримання свинина високої якості, з високим відсотком м`яса.

Рецепти комбікормів для годівлі свиней (%)
Компоненти	Поросята			Відгодівля		Свиноматки
	до 10 кг	10-20 кг	20-40кг	40-70 кг	70-110 кг	супоросн.	підсосн
Ячмінь	10	10	13	16	42	25	34,7
Пшениця	15	20	22	30	10	20	30
Кукурудза	40	37	37	30	30	14,6	10
Прелак	25	15	5	-	-	-	-
Соєвий шрот	6	14	15	15	8	3	10
Соняшниковий шрот	-	-	4	5	6	10	10
Висівки пшеничні	-	-	-	-	-	20	-
Премікс для свиней  3269 АП мінерал +	4	4	4	-	-	-	-
Премікс для свиней  3269 АС мінерал+	-	-	-	4	4	4	4
Всього	100	100	100	100	100	100	100

[6]

 

ЛІТЕРАТУРА:

1. Практикум з годівлі сільськогосподарських  тварин / [Ібатулін І.І., Панасенко Ю.О. Кононенко В.К. та ін.]. - К.: Вища освіта, 2003. – 432 с.

2. Практикум із годівлі сільськогосподарських  тварин / [Ібатулін І.І., Кононенко  В.К., Столюк В.Д. та ін.]. - К.: Аграрна  освіта, 2009. - 328 с.

3. Проваторов Г.В. Годівля сільськогосподарських тварин / Г.В. Проваторов, В.О. Проваторова. – Суми: Університетська книга, 2004. – 509 с.

4. Робочий зошит для проведення  лабораторно-практичних занять з  дисципліни «Годівля сільськогосподарських  тварин» (Розділ: Основи живлення  тварин) / [Карунський О.Й., Різничук І.Ф., Котець Г.І., Кишлали О.К.]. – Одеса, 2013. – 53 с.

5. Свєженцов А.І. Нормована годівля  свиней / А.І. Свєженцов, Р.Й. Кравців, Я.І. Півторак. – Львів: ЛНАВМ ім. Ґжицького, 2005. – 385 с. 
6. Шейко, І. П.Свиноводство:Учеб. / І. П. Шейко, У. З. Смирнов. -Мн.: Нове знання, 2005. - 384стр

 

 

 

РОЗДІЛ 2

КОРМОВА БАЗА

2.1. Характеристика кормової бази свиней

Кормова база - технологічний процес вирощування, заготівлі зберігання, і підготовки до згодовування кормів, стандартизація раціонів та їх балансування за рахунок біологічно активних і мінеральних речовин.

Асортимент кормів, які використовуються в годівлі свиней є достатньо різноманітним і включає в себе такі групи кормів як концентрати, грубі корми, соковиті корми, корми тваринного походження та різноманітні кормові добавки незамінних амінокислот, макро- і мікроелементів, вітамінних препаратів та інших біологічно активних речовин (антибіотики, ферментні препарати тощо).

Із концентратів найбільш бажані дерть вівсяна, ячмінна, кукурудзяна, пшеничні висівки, дерть бобових, шроти, макухи. Із грубих кормів згодовують сіно, сінне і вітамінно-трав’яне борошно із бобових, із соковитих – коренеплоди, картоплю, баштанні культури, із кормів тваринного походження: збиране молоко, сироватка, курячі яйця, рибне борошно.

У промисловому свинарстві, а зараз і на багатьох фермах з традиційними способами утримання свиней, все ширше практикується годівля повнораціонними комбікормами, збалансованими за всіма показниками живлення, що забезпечує високий рівень годівлі та інтенсивний ріст тварин за низьких витрат корму на одиницю приросту живої маси.

Завдання 1. Користуючись довідниковою літературою випишіть дані про хімічний склад і поживність таких кормів: сіно і сінне борошно конюшини, люцерни, вико-вівсяне, конюшини + тимофіївки, трав’яне борошно люцерни, конюшини, різнотрав’я, жом сухий, кукурудза, пшениця, ячмінь, овес, горох, люпин, висівки пшеничні і житні, макуха лляна, соняшникова, соєва, шрот лляний, соняшниковий, соєвий, молоко збиране сухе, борошно рибне і основний корм у структурі раціонів згідно запропонованого варіанту.

Склад і поживність 1 кг кормів зазначено в таблиці 1 .

 

Таблиця 1

Склад і поживність 1 кг кормів

Показники	Одиниці Виміру	Корми, кг
		Макуха             лляна	Макуха соняшникова	Макуха   соєва	Шрот  лляний	Шрот   соняшниковий	Шрот  соєвий	Молоко   збиране сухе	Борошно  рибне
Обмінна енергія	МДж	13,73	12,25	15,50	12,44	12,54	14,49	14,84	13,34
Енергетичні к. од.	ЕКО	1,37	1,23	1,55	1,24	1,25	1,45	1,48	1,33
Суха речовина	Г	900	900	900	900	900	900	920	900
Сирий протеїн	Г	338	405	418	340	429	439	370	621
Перетравний протеїн	Г	287	324	393	282	386	400	338	571
Лізин	Г	11,5	13,4	26,3	12,6	14,2	27,7	29,3	49,7
Метіонін + цистин	Г	9,1	15,8	11,3	13	16,7	11,9	12,9	26,1
Сирий жир	Г	102	77	74	17	37	27	11	23
Сира клітковина	Г	95	129	54	96	144	62	-	-
Кальцій	Г	3,4	5,9	4,3	2,8	3,6	2,7	12,9	66,6
Фосфор	Г	10	12,9	6,9	8,3	12,2	6,6	10	36,2
Залізо	Мг	197	215	216	215	332	216	8	113
Мідь	Мг	26,4	17,2	16,7	15,9	24,1	16,7	13	15,2
Цинк	Мг	69,6	40,0	41,6	52	40,8	41,6	47	106
Марганець	Мг	38	37,9	34,2	37	48,5	37	2	23,7
Кобальт	Мг	0,29	0,19	0,09	0,28	0,416	0,12	1,8	0,11
Йод	Мг	0,93	0,37	0,36	0,88	0,66	0,49	0,13	2,6
Вітамін A	МО	-	-	-	-	-	-	-	-
Вітамін D	МО	4	5	9,5	2,5	5	4,5	-	75
Вітамін Е	Мг	5,8	11	11	8	3	3	0,4	19,3
Вітамін В1	Мг	10,2	6,3	6	7,2	7	5,4	4,5	0.8
Вітамін В2	Мг	4,8	3,1	3	4,4	3	3,8	13,9	5,6
Вітамін В3	Мг	9,5	14,9	14	12	13	14,5	35,2	15
Вітамін В4	Мг	1400	2300	2700	1300	2200	2500	1200	3666
Вітамін В5	Мг	44	220	25	40	175	42,5	13,9	76
Вітамін В12	Мкг	-	-	-	-	-	-	42,0	260

 

                                                                                    Продовження таблиці 1

Показники	Одиниці виміру	Корми, кг
		Кукурудза	Пшениця	Ячмінь	Овес	Горох	Люпин	Висівки  пшеничні	Висівки  житні
Обмінна енергія	МДж	13,67	13,56	12,7	10,78	13,06	13,01	9,28	10,87
Енергетичні к. од.	ЕКО	1,37	1,36	1,27	1,08	1,31	1,30	0,93	1,09
Суха речовина	Г	850	850	850	850	850	877	850	850
Сирий протеїн	Г	103	133	113	108	218	312	151	153
Перетравний протеїн	Г	73	106	85	79	192	275	97	112
Лізин	Г	2,1	3	4,1	3,6	14,2	18,7	5,4	7,3
Метіонін + цистин	Г	3,3	3,7	3,6	3,2	5,5	7,1	3,9	5,5
Сирий жир	Г	42	20	22	40	19	75	41	34
Сира клітковина	Г	38	17	49	97	54	106	88	80
Кальцій	Г	0,5	0,8	2	1,5	2	3,12	2	1,1
Фосфор	Г	5,2	3,6	3,9	3,4	4,3	3,93	9,6	5,7
Залізо	Мг	303	40	50	41	60	70	170	130
Мідь	Мг	2,9	6,6	4,2	4,9	7,7	4,6	11,3	11,3
Цинк	Мг	29,6	23	35,1	22,5	26,7	65,4	81	46
Марганець	Мг	3,9	46,4	13,5	56,5	20,2	7,7	117	89
Кобальт	Мг	0,06	0,07	0,26	0,07	0,18	0,27	0,1	0,03
Йод	Мг	0,12	0,06	0,22	0,1	0,06	0,09	1,75	0,04
Вітамін A	МО	2,2	-	-	-	-	-	-	-
Вітамін D	МО	-	-	-	-	-	-	-	-
Вітамін Е	Мг	22,6	11,9	50	12,9	53	28	20,9	10
Вітамін В1	Мг	4,0	4,6	3,5	7,3	7,5	2,7	6	4,7
Вітамін В2	Мг	1,2	1,4	1,1	1,1	2,3	2,5	2,9	2,6
Вітамін В3	Мг	7,5	9.6	9.4	13	10	14,4	23,5	17,5
Вітамін В4	Мг	450	969	1100	900	1600	1440	1300	600
Вітамін В5	Мг	33,6	52,5	60	13	33,9	17,6	150	140
Вітамін В12	Мкг	-	-	-	-	-	-	-	-