Компаративні ідіоми

План

Вступ………………………………………………………………………………1

Розділ І. Теоретичні основи дослідження компаративних ідіом засобами корпусної лінгвістики…………………………………………………………….2

1. Поняття ідіоми в сучасній лінгвістиці……………………………………2
2. Корпусна лінгвістика як галузь прикладної лінгвістики………………..4
3. Основні корпуси, що існують в англійській мові………………………..7

Розділ ІІ. Лексикографічні параметри компаративних ідіом англійської мови………………………………………………………………………………...9

2.1.    Місце компаративних ідіом в системі фразеологічних одиниць англійської мови…………………………………………………………………...9

2.2.   Перелік компаративних ідіом за даними лексикографічних джерел…..12

Розділ ІІІ. Аналіз компаративних ідіом за допомогою корпусів сучасної англійської мови…………………………………………………………………..15

Висновки ………………………………………………………………………….19

Розділ І Теоретичні основи дослідження компаративних  ідіом засобами корпусної лінгвістики.

1.1. Поняття ідіоми в сучасній лінгвістиці.

Термін «ідіома» походить від давньогрецького слова «ídiōma», що означає «особливість, своєрідність». У сучасній лінгвістиці виділяються два основні погляди на ідіоматичні одиниці – так звані «широкий підхід» та «вузький підхід» до ідіом. Згідно з останнім, ідіомами вважається лише такі «стійкі словосполуки, семантика яких не виводиться зі значень її складників, а інтегрована ними формально; виникає внаслідок утрати мотиваційних відношень». [33, с. 173]

У вітчизняній лінгвістиці  протягом довгого часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією відомого радянського мовознавця акад. В.В. Виноградова, який розподілив фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. [24, с. 7] М.П.Кочерган, інший вітчизняний мовознавець, також ототожнює ідіому із фразеологічним зрощенням і надає їй таке визначення: «ідіома або фразеологічне зрощення – це фразеологізм з повною втратою внутрішньої форми». [23, с. 245]

Проте, слід зазначити, що в британській та американській лінгвістиці більшу популярність має «широкий підхід» до проблеми ідіоми. До складу ідіом західні лінгвісти відносять не лише фразеологізми усіх типів, а навіть і паремії – приказки, прислів’я, крилаті вислови, цитати тощо. Так, Ричард Спієрс у передмові до «Словника американських ідіом» пояснює вибірку одиниць для даного видання наступним чином: «Every language has phrases or sentences that cannot be translated literally. Many clichés, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently in American English». [5, с. 7] Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми» порівняно з розумінням В.Виноградова: адже до складу ідіом віднесені не лише словосполучення, а й речення різного характеру: кліше, прислів’я, сленгові фрази, мовленнєві штампи (common sayings), які об’єднує одна спільна риса – їхня ідіоматичність. Подібним чином укладено більшість інших оригінальних словників та довідників ідіом англійської мови. Укладач іншого популярного словника ідіом британського варіанту англійської мови Вільям Колінз, зокрема, зазначає: «Вивчаючи ідіоми, завжди стикаєшся з двома найголовнішими проблема. Перша – проблема походження. Як зауважує Піарсел Сміт, навіть фахівці не в змозі чітко і впевнено пояснити значення численних ідіоматичних виразів. По-друге, існує проблема зв’язку між походженням та поточним використанням. Часто стає необхідним, вивчаючи ідіому, наявне значення якої зрозуміло і широким загалом використовується правильно, визнати, що зв’язок між походженням та значенням не є відомим». [6, с. 11]

У своїй передмові до словника Дж.Сейдл та У.Макморді “English idioms and how to use them” (1983) професор Мєднікова зазначає: «Слово «ідіома» не є однозначним. Ним називають і особливу фразеологічну одиницю, що має яскраво виражені стилістичні особливості (власне ідіоми) та інші види фразеологічних одиниць. Ось чому Дж. Сейдл та У.Макморді, розуміючи слово “ідіома” у всій системі його значень, включили до складу посібника все те, що, на їхню думку, може вважатися специфічно англійським і те, що необхідно знати тим, хто вивчає англійську мову як іноземну. Радянська лінгвістика, яка досягла великих успіхів у своєму теоретичному розвитку, інакше розглядає проблеми класифікації фразеологічних одиниць». [28, с. 5]

У своїй роботі ми будемо використовувати термін «ідіома» або «ідіоматична одиниця», маючи на увазі фразеологічну одиницю мови, для якої характерна стійкість, відтворюваність та невмотивованість значення, тобто зміст якої не дорівнює сумі значень слів-складників. Але я також буду використовувати такі традиційні терміни, як «фразеологічна одиниця» чи «фразеологія», оскільки в українській фразеології термін «ідіома» не набув широкого вжитку.

1.2. Корпусна лінгвістика  як галузь прикладної лінгвістики.

Загальновідомо,  що  в  останні  десятиріччя    стали  з’являтися  нові  галузі мовознавства: психолінгвістика,  соціолінгвістика,  кібернетична  лінгвістика,  етнолінгвістика, нейролінгвістика,  комунікативна,  когнітивна,  комп’ютерна  лінгвістика,  лінгвофілософія  і досить  молода  парость прикладної лінгвістики  – корпусна  лінгвістика. Напрям  корпусної лінгвістики остаточно ще не утвердився в традиційних  дослідженнях  української  мови. Існують окремі публікації  з корпусної лінгвоукраїністики (Є. Карпіловської, О.Демської-Кульчицької,  Л. Струганець,  український сегмент у проекті TRACTOR  тощо). [18, с. 106]

 У зв’язку з розвитком  корпусної лінгвістики як одного  із напрямів прикладної лінгвістики  в цілому зріс інтерес до  таких електронних ресурсів, як корпуси. У останні десятиліття в ужиток лінгвістів усе більш активно починають упроваджуватися методи досліджень, що базуються саме на цих системах. Корпусні технології почали використовуватись у різних сферах та областях для проведення досліджень не лише в області традиційної лінгвістики. Застосування  комп’ютерних  технологій  під  час  збирання та  організації лінгвального матеріалу  для  наступної  роботи  з  ним  дало  поштовх  до  створення  електронних  текстових ресурсів,  серед  яких  виокремився  такий  електронний  текстовий  об’єкт,  як  корпус.  Під лінгвістичним, або мовним, корпусом текстів розуміється великий, представлений в електронному вигляді, уніфікований,  структурований,  розмічений,  філологічно  компетентний  масив мовних  даних,  призначений для вирішення конкретних лінгвістичних завдань. [22, с. 471]

В  останні десятиліття  минулого  сторіччя  зусилля  лінгвістів  багатьох  країн  були  скеровані  на  створення національних  універсальних  корпусів  текстів  з  необхідними  й  достатніми  кількісними  та якісними  параметрами  для  написання  на  основі  таких  корпусів  словників  і  граматик національних  мов,  а  також  використання  у  лінгводидактичних студіях і на  практиці.  На сьогодні  текстові  корпусні  ресурси  вже  існують  у  таких  країнах,  як    Великобританія,  Чехія, Хорватія,  Росія,  США,  а створення корпусу «в  багатьох  країнах вважають  за  обов’язок щодо рідної мови». [18, с. 107]

Тенденція до побудови корпусів текстів природних мов у результаті призвела до виникнення окремого  напрямку  корпусної  лінгвістики,  метою  якого  є  розроблення  теоретичних  засад  і практичних  прийомів  побудови, машинного  опрацювання  та  експлуатації  лінгвальних  даних, оформлених  як  корпус  текстів,  використовуваних  не    лише  в  філологічних дисциплінах, методиці  мови,  а  й  у  кібернетиці.  Цей  лінгвістичний  напрям  сьогодні  активно  розвивається фактично  в  усіх  національних  мовознавчих  науках,  і,  як  стверджує  Л.  Ричкова,  чинники,  що мотивують стрімку динаміку  розвитку  корпусної лінгвістики,  очевидні  –  це  впровадження  до лінгвістичного  вжитку  спеціально  приготовленого  матеріалу,  що  «дозволяє  не  лише оптимізувати  й  об’єктивізувати  лінгвістичні  дослідження,  але й по-новому  окреслити  багато традиційних лінгвістичних понять». [18, с. 107]

Необхідність визначення поняття «текстовий корпус» уперше постала перед науковцями університету Брауна (США), де на початку 60-х pp. створено Браунівський корпус. Автори  Браунівського  корпусу У. Френсис і Г. Куцера  за  основу  визначення  взяли тлумачення  лексеми корпус у словнику англійської  мови,  який  пропонує  одне  зі  значень: «сукупність  висловлювань,  або  речень,  яку  є  підстави  вважати  представницькою  для  певної мови  або  діалекту  і  можна  використовувати  для  граматичного  аналізу  цієї  мови  або  цього діалекту» [41, с. 78],  і сформулювали  власну  дефініцію  корпусу   –  «сукупність  текстів,  які  є підстави  вважати представницькими  для  певної  мови,  діалекту  або  іншої  підмножини  мов, призначених для лінгвістичного аналізу» [37, с. 334]. Згодом  це  визначення  зазнало певних  змін,  оскільки  було  сформульовано дещо інтуїтивно,  без урахування  всіх  детермінативних корпусних ознак,  а саме:  електронна  форма існування,  стандартність подання,  кодованість,  репрезентативність,  відібраність,  обсяг, дослідна  зорієнтованість,  поліаплікабельність. На сьогодні поняття «текстовий корпус»  послідовно інтерпретовано  в  корпусній  лінгвістиці  як  машиночитане,  стандартно організоване зібрання репрезентативних для певної мови, діалекту або іншої підмножини мови писемних  або  усних  текстів,  призначених  для  лінгвістичного  аналізу  й  опису,  відібраних  і впорядкованих згідно з експліцитними екстра- та інтралінгвальними критеріями. [18, с. 107]

З появою корпусів значно зросла ефективність лінгвістичної обробки  великих масивів текстів. Тепер  по суті немає обмежень щодо об'єму  матеріалу і швидкості пошуку в ньому інформації, крім того, у  своєму розпорядженні дослідник має численні тексти найрізноманітнішого типу. Це значно впливає на розвиток наших знань про мову: можливість масової – зокрема статистичної – обробки текстів дозволяє виявити в структурі мови нові закономірності, вести спостереження за динамікою розвитку мови.

Цінність  корпусу  вбачається  в тому, що корпус показує мовні дані в їх реальному оточенні, що дозволяє досліджувати лексичну і граматичну структуру мови, а також неперервні процеси мовних змін, що відбуваються в мові впродовж певного відрізка часу. А також використання корпусів дозволяє не лише вивчати одиниці тексту, отримувати дані про  частоту словоформ, лексем, граматичних категорій і так далі, його дані можуть використовуватися при вивченні мови, корпуси можуть служити джерелом та інструментом багатоаспектних лексикографічних робіт,  використовуватися для уточнення існуючих граматик і складання нових.

1.3. Основні корпуси,  що існують в англійській мові.

Існують національні корпуси, які представляють дану мову на певному етапі її існування і в усій різноманітності жанрів, стилів, територіальних і соціальних варіантів тощо. Крім того, національний корпус характеризується показністю, або збалансованим складом текстів. Це означає, що корпус містить по можливості всі типи письмових і усних текстів, представлених в даній мові (художні твори різних жанрів, газетні та журнальні статті різної тематики, рекламу, спеціальні тексти, щоденники, переписку і т. д.), і що всі ці тексти входять в корпус майже пропорційно їхній частці у мові відповідного періоду. Рамки корпусів постійно розширюються, на сучасному етапі до них починають включати і записи усного мовлення, тексти електронної комунікації. До корпусу потрапляють приклади практично будь-якого існуючого у мові писемного дискурсу.

У цій роботі ми будемо користуватися Британським національним корпусом (British National Corpus - BNC ) [43],  а також Корпусом сучасного американського варіанту англійської мови ( The Corpus of Contemporary American English - COCA) [44], які є одними з найпопулярніших корпусів сучасної англійської мови. 

Зокрема, Британський національний корпус є загальновизнаним зразком, на який орієнтовано багато інших сучасних корпусів. Цей корпус містить приблизно 100 мільйонів зразків слів письмової та розмовної мови широкого кола джерел і відображає писемну та розмовну британську англійську  другої половини 20-го століття. Корпус включає в себе багато різних стилів і різновидів мови, але не обмежується конкретною предметною областю, жанром або регістром. Як було зазначено, Британський національний корпус складається лише з двох основних корпусів: корпусу  письмових текстів і корпусу усних текстів.

Письмова частина Британського національного корпусу (90%) включає, наприклад, виписки з регіональних і центральних газетах, спеціалізованих періодичних видань і журналів, наукові книги та художню літературу, опубліковані та неопубліковані листи і меморандуми, шкільні та університетські есе. Розмовна частина (10%) складається з орфографічної транскрипції усних неофіційної і розмовної мови різних стилів.

Корпус сучасного американського варіанту англійської мови створений за зразком Британського національного корпусу [43]. Це найбільший корпус англійської мови та єдиний добре розроблений і великий за обсягом корпус американської англійської. Він містить більше 425 мільйонів слів з різних текстів і також включає розмовну, художню літературу, популярні журнали, газети й академічні тексти.

Корпус сучасного американського варіанту англійської мови а також Британський національний корпус є цінним ресурсом не тільки для комерційного застосування і досліджень, а й для викладачів, студентів та широкого загалу. Крім того, ці корпуси є важливими історичними ресурсами: вони забезпечать "знімок" британського та американського варіантів англійської мови на рубежі тисячоліття, цінної для лінгвістичних досліджень в найближчі десятиліття.

Розділ ІІ Лексикографічні  параметри компаративних ідіом  англійської мови.

2.1.    Місце  компаративних ідіом в системі  фразеологічних одиниць англійської  мови.

Серед численних ідіоматичних одиниць, фразеологічних зрощень та єдностей особливим розмаїттям експресивно-емоційних та оцінних нюансів відзначається компаративна фразеологія. Особливою насиченістю чи образністю ідіоми завдячують тому, що у більшості випадків в основі образності їх лежить порівняння , один із найважливіших пізнавальних засобів, прояв якого можна виявити в усіх сферах людської діяльності: у науковому пізнанні, у художній творчості, у повсякденному житті. Пізнаючи світ, людина йде від відомого до невідомого. Невідоме порівнюється з відомим і сприймається. Порівняння виступає в пізнанні, по-перше, як форма відображення найбільш загальних властивостей і відношень об’єктивної дійсності і, по-друге, як засіб пізнання тих самих властивостей та відношень. Усі розумові операції, на думку Гельвеція, зводяться до спостережень подібності і відмінності, а розум – до здатності помічати цю подібність і відмінність [31, с. 40]. Незважаючи на те, що фразеологічні одиниці досить часто стають об’єктом дослідження мовознавців, компаративною фразеологією цікавляться порівняно рідко. Проте в пошуках мовленнєвої експресії мовець нерідко вдається до образного уточнення денотата емоційно-оцінного слова. Найчастіше таке уточнення має форму порівняння, яке згодом фразеологізується і стає загальнонародним надбанням.

Із дослідників російської фразеології  варто згадати В. Огольцева, М. Судоплатову, Н. Зайченко, З. Божеєву. Так, В. Огольцев, який активно займався вивченням компаративної фразеології, з’ясував питання компонентного складу стійкого порівняння, способи вираження компаративних відношень, структурні типи російських компаративних фразеологізмів. М. Судоплатова вичленовує компаративні фразеологічні одиниці не за одним критерієм (порівняння), а за кількома (структурно-граматичним, семантичним, функціональним) [31, с. 41]. Н. Зайченко аналізує структурно-семантичні особливості даних одиниць лише на матеріалі фразеологізмів з анімальним компонентом [31, с. 41].

Українські дослідники, характеризуючи порівняння в системі мови, мало уваги надають компаративним фразеологічним одиницям. Як слушно зауважує С. Рошко, це насамперед пов'язано з тим фактом, що погляди сучасних науковців на структуру, семантику й функції компаративних фразеологічних одиниць до останнього часу не є узгодженими і нерідко суперечать один одному [31, с. 41].

Компаративні фразеологічні словосполучення — це стійкі й відтворювані сполучення слів, фразеологічна специфіка яких базується на традиційному порівнянні і які містять порівняльний компонент (as, як). Вони становлять особливу структурно-семантичну групу у складі фразеології, семантична своєрідність якої полягає в тому, що перший компонент зберігає своє пряме значення, а другий компонент лексично трансформується, перетворюючись з елемента порівняння в елемент посилення, і за значенням є еквівалентом слова. У зв'язку з цим важливим є аналіз структурних та семантичних особливостей даних мовних засобів. Зупинимося на деяких структурних ознаках компаративних фразеологічних одиниць.

Двокомпонентність. Перший незмінний або обов'язковий компонент такої фразеологічної одиниці називає властивість чи якість, дію чи стан суб'єкта (особи і предмета). Другий компонент — порівняльна група або порівняльне підрядне речення, які вводяться сполучником як.

Наявність порівняльного сполучника. Саме такий сполучник, який поєднує обидва компоненти компаративної фразеологічної одиниці, перетворює її в єдине ціле.

Особливий зв'язок між двома компонентами. Другий компонент компаративної фразеологічної одиниці характеризує властивості або дії, що представлені першим компонентом. Цей процес здійснюється через конкретний образ, зіставлення з яким показує, як репрезентована та чи інша якість, як відбувається та чи інша дія, що й створює уявлення про інтенсивність ознаки чи дії.

У судженнях, що є результатом процесу порівняння, виявляється ця тричленна структура. У структурі акту порівняння як процесу зазвичай виділяють: 1) об'єкт, який порівнюють; 2) об'єкт, з яким порівнюють перший об'єкт; 3) основу порівняння — властивість, за якою порівнюють об'єкти; 4) висновок із порівняння — результату процесу порівняння.

Зіставлювані об'єкти відіграють неоднакову роль у процесі порівняння. Знання, які містяться в таких висловлюваннях, стосуються тільки одного з порівнюваних об'єктів. Це означає, що лише один об'єкт виражає свою властивість, ознаку, якість, і це вираження можливе через відношення його до іншого, відмінного від нього. При цьому другий об'єкт повинен мати ту ознаку, яка лежить в основі порівняння. Перший член компаративного відношення в процесі порівняння є об'єктом пізнання. Отже, перший член відношення відіграє активну роль, але його властивість може бути виражена через відношення до другого предмета. Це означає, що для його вираження потрібен контрагент, який має бути відмінним від першого і мати певну однойменну ознаку.

Властивість, завдяки якій два предмети порівнюються, називається основою порівняння. Основою порівняння повинно бути щось спільне для порівнюваних предметів.

Як правило, компаративні ідіоматичні конструкції складаються з двох компонентів, наявність яких обов'язкова незалежно від того, з якою метою вживається перший компонент: чи його використовують для семантичної реалізації другого (у фраземі), чи він бере участь у творенні неподільної семантеми (в ідіомі). У мові наявні також однокомпонентні ідіоми, до їх складу входить тільки другий компонент разом з порівняльним сполучником, тобто порівняльний зворот. Такі однокомпонентні ідіоматичні одиниці можливі тоді, коли орієнтир змінний або зовсім відсутній. Залежно від наявності чи відсутності ''поширювачів'' компаративні фразеологізми як двокомпонентні, так і однокомпонентні членуються на поширені та непоширені. Ідіоматичні одиниці можуть поширюватися за рахунок синтаксично пов'язаних із ними слів, які доповнюють та конкретизують основний зміст фразеологізму. Таке доповнення має атрибутивний характер, поширювачами здебільшого є прикметники, прислівники [31, с. 43].

Вибір порівнюваних предметів залежить від світогляду і світосприймання народу та мовних традицій. Порівнюватися може живе й неживе, фізичне й психічне, тобто в компаративних ідіомах виявляється єдність процесів пізнання людиною світу. Уміння зіставити предмети, явища ґрунтується на спостережливості, кмітливості, баченні спільного в конкретному і абстрактному.

Образна природа компаративних ідіоматичних одиниць, що виникла при зіставленні предметів, явищ, які відносяться до різних поняттєвих сфер, дозволила наділити їх яскраво вираженим оцінним характером. Позитивна чи негативна оцінка виразу залежить від семантичної наповненості першого компонента звороту. Крім цього, оцінність ідіоматичної одиниці тісно пов'язана з позитивними чи негативними образами, які знайшли втілення у цих ідіомах.

Таким чином, семантична особливість більшості компаративних фразеологічних одиниць полягає в тому, що їх перший компонент зберігає пряме значення, а другий — може підлягати повному або частковому переосмисленню, яке перетворює його з елемента порівняння в елемент уточнення чи інтенсифікатора якості, котра міститься в першому компоненті. Компаративні фразеологічні одиниці влучно і яскраво характеризують окремі дії, ознаки, які можуть бути застосовані до численних конкретних фактів мовлення.

2.2.    Перелік компаративних  ідіом за даними лексикографічних  джерел

1. As American as apple pie - truly American, typically American;
2. as black as coal - 1) very dirty (about hands, face, clothes), 2) completely black;
3. as black as pitch, as black as night - very dark (about a house, room, street, night);
4. as black as jet - completely black, jet-black;
5. as blind as a bat - completely blind (jokingly about a person with poor eyesight);
6. as bold as brass - impudent, cheeky;
7. as bold as a lion, as brave as a lion - very brave;
8. as bright as a new pin - very clean, very neatly dressed;
9. as bright as day - full of light;
10. as brittle as glass - fragile;
11. as brown as a berry - tanned;
12. as busy as a beaver - very busy;
13. as calm as a millpond - very calm;
14. as changeable as the weather - changeable, volatile;
15. as cheap as dirt - very cheap;
16. as cheerful as a lark - very cheerful;
17. as clear as mud – 1) absolutely clear, 2) absolutely unclear;
18. as clever as a cartload of monkeys - very clever;
19. as cold as charity - very cold, heartless, emotionless;
20. as cool as a cucumber - calm, cool-headed (in the face of danger or difficulty);
21. as crazy as a bedbug - absolutely crazy, insane;
22. as cunning as a fox - clever, cunning, crafty;
23. as deaf as a stone - completely deaf;
24. as different as chalk from cheese - very different (about people, things);
25. as drunk as a fiddler, as drunk as a skunk - completely drunk, dead drunk;
26. as dumb as a fish - silent, mute;
27. as fat as a pig - very fat;
28. as fierce as a tiger - fierce, violent;
29. as fit as a fiddle - very healthy, feeling very well;
30. as good as gold - very well-behaved (especially about a child);
31. as graceful as a swan - very graceful;
32. as grave as a judge - very serious;
33. as gruff as a bear - ill-tempered, unsociable;
34. as high as a kite - very drunk and/or very excited;
35. as hot as hell - very hot;
36. as innocent as a lamb, as innocent as a dove – 1) very naive; 2) not guilty of anything;
37. as like as an apple to an oyster - absolutely different;
38. as like as two peas in a pod - very much alike in appearance (about people or things);
39. as long as your arm - very long;
40. as merry as a cricket - lively, joyful, cheerful;
41. as nervous as a cat - very nervous;
42. as nutty as a fruitcake - completely crazy, insane, extremely eccentric;
43. as patient as Job - very patient;
44. as proud as Lucifer - very proud, arrogant, haughty;
45. as regular as clockwork - very regular;
46. as right as rain - in good condition, healthy;
47. as sharp as a razor - very sharp;
48. as snug as a bug in a rug - very cozy, snug, comfortable;
49. as sour as vinegar - very sour;
50. as thick as blackberries - a lot of, in abundance;
51. as thick as thieves - very close (about friends);
52. as tough as nails - tough, strong-willed;
53. as true as steel, as true as flint - faithful, devoted, loyal;
54. as ugly as a scarecrow - ugly, disgusting, repulsive;
55. as vain as a peacock - very proud of oneself, vain, self-important;
56. as warm as toast - warm, cozy;
57. as watchful as a hawk - very watchful, vigilant;
58. as wet as a drowned rat - soaking wet, wet to the skin;
59. as white as snow - very clean white, pure white;
60. as wise as Solomon - very wise;
61. as yielding as wax - soft, pliant, submissive.

Список використаної літератури

1. Англо-український словник. Мовленнєві ідіоми, вигуки, звуконаслідування./ Укл. Л. Медведєва, Н. Холден – К.: Дніпро, 2003. – 536 с.

2. Англо-український фразеологічний словник / Укл. К.Т. Баранцев – К.: «Знання», 2005. – 1056 с.

3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. Ахманова. – Москва, 1966. – 45 с.

4. Розенталь Д. Э. Словарь - справочник лингвистических терминов / Д.Э.Розенталь, М.А.Теленкова. - М.: Просвещение, 1986. – 399 с.

5. Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. – М.: Русский язык, 1991. – 7 с.

6. Collins V.H. A Book of English Idioms with Explanations. – London, New-York, Toronto: Longmans, Green and Co., 1960. – 20 с.

7. Cowie A.P. Oxford dictionary of current idiomatic English / A.P. Cowie, R. and McCaig Mackin. – Oxford : Oxford university press. – 94 с.

8. Dictionary of English Idioms and Idiomatic Expressions / Dorking School of English. 37 с. – Режим доступу: http://www.scribd.com/doc/4540647/English-Idiom-Expression

9. Longman dictionary of English idioms: The up-to-date dictionary of idioms. – Harlow, 1984. – 387 с.

10. Longman Dictionary of the English Language / ed. by W. Stuart. - New-York: Penguin Group, 1995. – 132 с.

11. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии /Н.Н.Амосова. - М.: Просвещение, 1963. – 208 с.

12. Антрушина Г.Б. Лексикология английского языка: Учебное пособие для студентов педагогических институтов по спец. "Иностр. яз.". - М.: Высшая школа, 1985. – 223 с.

13. Арнольд И. В. Стилистика современного английского языка: (Стилистика декодирования) / И.В.Арнольд. - Л., 1973. – 303 с.

14. Артемова А.Ф. Значение фразеологических единиц и их прагматический потенциал: Дис. … д-ра филол. наук: 10.02.04 / РГПУ им. А.И.Герцена. – Санкт-Петербург, 1991. – 308 с.

15. Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества / М.М.Бахтин. - М.: Искусство, 1979. – 445 с.

16. Ворно Е. Ф. Лексикология английского языка / Е.Ф.Ворно, М.А. Кащеева и др. - Л.: Учпедгиз, 1955. – 169 с. – Режим доступу: http://bibl.tikva.ru/base/B984/B984Content.php

17. Гак В.Г. Сопоставительная лексикология /В.Г. Гак. - М.: Междунар. отношения, 1977. – 264 с. – Режим доступу: http://www.philology.ru/linguistics1/gak-79.htm

18. Дідук-Ступ'як Г. І. Лінгводидактичні можливості корпусної лінгвістики / Г. І. Дідук-Ступ'як // Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка. Сер. Педагогіка / гол. ред. Г. Терещук. – Тернопіль, 2010. – 105 – 109 с. – Режим доступу: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/118

19. Елисеева В.В. Лексикология английского языка. Учебник / В.В.Елисеева. - СПб: СПбГУ, 2003. – 44 с. – Режим доступу: http://www.homeenglish.ru/Texteliseeva.htm

20. Єрмоленко С. Я., Бибик С. П., Тодор О. Г. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / За ред. С. Я. Єрмоленко. Карпенко Ю. О. Вступ до мовознавства: Підручник. — Киів-Одеса: Либідь, — 1991. – 35 – 36 с.

21. Копыленко М.М. Очерки по общей фразеологии: (фразосочетания в системе языка) / М.М.Копыленко, З.Д.Попова. – Воронеж: Изд. Ворон. ун-та, 1981. – 77 – 90 с.

22. Корпусна лінгвістика / В. А. Широков, О. В. Бугаков, Т. О. Грязнухіна та ін. – К.: Довіра, 2005. – 471 с.

23. Кочерган М. П. Вступ до мовознавства. — К.: Академія, 2000. – 368с.

24. Кунин А.В. Английская фразеология (теоретический курс) / А.В. Кунин. - М., "Высшая школа", 1970. – 344 с.

25. Кунин А.В. Курс фразеологии современного английского языка / А.В. Кунин. – Москва: Высшая школа, 1986. – 288 с.

26. Кунин А.В. Фразеология современного английского языка / А.В. Кунин. -  М.: Изд-во Международ. отношения, 1972. – 381 с.

27. Медведева Л.М. Английская грамматика в пословицах, поговорках, идиомах и изречениях. – К.: Изд-во при Киев. ун-те, 1990. – 240 с.

28. Медникова Э.М. Предисловие к изданию Дж.Сейдл, У.Макморди «Идиомы английского языка и их употребление». - М.: Высшая школа, 1983. – 5 - 6 с.

29. Молотков А.И. Понятие формы фразеологизма / А.И. Молотков Сб. «Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе». – 3 - 5 с.

30. Прикладное языкознание: Учебник / Л.В.Бондарко, Л.А.Вербицкая, Г.Я.Мартыненко и др. Отв. ред. А.С. Герд. – СПб: Изд-во С.-Петербург. ун-та, 1996. – 528 с.

31. Романченко А.П. Про суть компаративних фразеологізмів та їх семантико-структурні особливості. - 2004. – 40 - 49 с.

32. Рыков В.В. Корпусная лингвистика (научно-аналитический обзор) // РЖ: Социальные и гуманитарные науки: Зарубежная литература. -М.: ИНИОН, 1996. – 15 - 20 с.

33. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика. Термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006. – 716 с.

34. Семчинський С.В. Загальне мовознавство / С.В. Семчинський. – Київ, 1988. – 327 с.

35. Смит Л.П. Фразеология английского языка / Л.П.Смит // Перевод с английского А. Р.Игнатьева. - М., 1959. 31 - 35 с.

36. Стернин М.Н. Лексическая система языка / М.Н. Стернин. - Воронеж, 1984. – 71 - 73 с.

37. Френсис У. Н. Проблемы формирования и машинного представления большого корпуса текстов// Проблемы формирования и машинного представления большого корпуса текстов // Новое в лингвистике. – 1983. – Вып. XIV. – С. 334–352.

38. Biber, D., Conrad, S., Reppen R. Corpus Linguistics, Investigating Language Structure and Use. - Cambridge: Cambridge UP, 1998. – 300 с.

39. Dang Hong Phuc. A study on metaphor and simile in English idioms and Vietnamese equivalents. – 10 - 11 с. – Режим доступу: http://www.scribd.com/doc/32025804/A-STUDY

40. Facchinetti, R. Theoretical Description and Practical Applications of Linguistic Corpora. - Verona: QuiEdit, 2007. – 5 - 7 с.

41. Francis W. TV., Kucera H. A Standard Corpus of Present-Day Edited American English (Brown corpus). – Providence, 1979. – 78 с.

42. Kilgariff A. Comparing Corpora // International Journal of Corpus Linguistics. - Philadelphia: John Benjamins, 1999. - Vol. 4(2). – 35 с. – Режим доступу: www.itri.bton.ac.uk/~Adam.Kilgariff/ijcl.ps.pz

Електронні джерела

43. British National Corpus: http://corpus.byu.edu/bnc/

44. Corpus of Contemporary American English: http://corpus.byu.edu/coca/

45. Useful English: http://usefulenglish.ru/idioms/idioms-of-comparison

46. Macmillan Dictionary: http://www.macmillandictionary.com/

 47. Using English: http://www.usingenglish.com/reference/idioms/a.html