Компесацiя реактивноi потужностi

МІНІСТЕРСТВО  ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ІЕСК

Кафедра ЕСМ

 

 

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

на тему

КОМПЕСАЦІЯ РЕАКТИВНОЇ ПОТУЖНОСТІ

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

студент групи  ЕСМ-41

Геніс П.П.

Прийняв:

Козовий А.Б.

 

 

 

ЛЬВІВ 2012

Зміст

 

  Вступ .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   2

Завдання курсової роботи .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .  3

1. – Визначення параметрів повітряних ліній .   .   .   .   .   .   .   .   .  4

2. – Вибір потужністі  трансформаторів районної підстанції .   .   .   .   4

3. – Добові графіки навантаження  підстанцій .   .   .   .   .   .   .   .   .  6

4. – Добові графіки сумарного навантаження .   .   .   .   .   .   .   .   .  6

5. – Річний графік  за тривалістю S(t) .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .    12

6. – Визначення координат режимів системи  .   .   .   .   .   .   .   .   15

7. – Вибір конденсаторних установок    .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   . 18   

8. – Визначення координат режимів системи з БСК    .   .   .   .   .   . 19

9. – Визначення оптимального  часу роботи БСК .   .   .   .   .   .   .    22

Висновки  .   .   .   .   .   .   .   .   .  .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .    24

Література    .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .   .     25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Асинхронні електродвигуни, флуоресцентні лампи, індукційні печі, силові, зварювальні і інші спеціальні трансформатори, зварювальні автомати для дугового зварювання на змінному струмі або зварювання контактним опором, котушки контакторів і реле, лінії електропередач споживають разом з активною і реактивну потужність. Реактивна потужність затрачається на створення змінних електромагнітних полів. Як відомо, чим більша реактивна потужність при постійній активній, тим нижче коефіцієнт потужності. При зниженні коефіцієнта потужності споживачів (при незмінній активній потужності) внаслідок зростання реактивного струму збільшуються втрати електроенергії в мережах, трансформаторах і генераторах. При значному зниженні значення коефіцієнта потужності трансформатори та генератори виявляються настільки завантаженими реактивними струмами, що подальше отримання від них активної потужності стає нереальним. Крім того, при зниженні коефіцієнта потужності збільшуються і втрати напруги в мережах і практично всі показники якості електроенергії за напругою залежать від обсягів споживання реактивної потужності промисловими установками.

Основними споживачами  реактивної потужності на промислових  підприємствах є: асинхронні двигуни - 45-65%;  електропечі - 8%; напівпровідникові перетворювачі та повітряні електричні лінії – 10%; трансформатори всіх ступенів трансформації – 20-25%.

Компенсація реактивної потужності за допомогою встановлення БСК на шинах підстанцій першочергово призначена для забезпечення відповідної якості електроенергії за рівнем напруги, а також для зменшення втрат потужності в елементах мережі.

 

 

 

 

 Завдання курсової роботи

У відповідності до даних варіанту завдання, для наведеної нижче (рисунок 1) схеми електричної мережі:

1. – Визначити параметри повітряних ліній;

2. – Вибрати потужність трансформаторів районної підстанції (РП)

та визначити їх параметри;

3. – Для кожної з підстанцій побудувати добові графіки навантаження

P(t) і Q(t) для зимового та літнього в і менованих одиницях;

4. – Побудувати добові графіки сумарного навантаження для

зимового та літнього періодів в іменованх одиницях;

5. – Побудувати річний графік за тривалістю S(t), здійснити його

апроксимацію та визначити його показники;

6. – Визначити координати максимального та мінімального режимів

для мережі традиційним методом;

7. – На основі аналізу результатів розрахунку прийняти рішення

стосовно оптимізації режиму за критерієм закупівлі з мережі

110 кВ лише активної  потужності шляхом встановлення  БСК на

шинах ВН ПС 35 кВ;

8. – Визначити координати максимального та мінімального режимів

для мережі з БСК традиційним методом;

9. – Побудувати апроксимовані графіки за тривалістю для мережі

з БСК та без та визначити оптимальний час роботи БСК;

Рисунок 1 – схема електричної мережі

1. Визначення параметрів повітряних ліній

Розрахунок параметрів ліній виконуємо за наступними формулами:

                                          

Де R_0i, Х_0і, B_0і відповідно погонні параметри проводів і-ї лінії, L_і – її довжина в кілометрах. Результати розрахунків наведені в таблиці 1.

 

Таблиця 1 – параметри  ЛЕП

№ ЛЕП	L, км	марка проводу	R0, Ом/100км	X0, Ом/100км	B0, мкСм/100км	R, Ом	X, Ом	B, мкСм
1	6	AC150	19,8	40,6	-	1,19	2,44	-
2	6	AC185	16,2	41,3	-	0,97	2,48	-
3	9	AC120	24,9	41,4	-	2,24	3,73	-
4	9	AC95	30,6	42,2	-	2,75	3,80	-
5	11	AC95	30,6	42,2	-	3,36	4,64	-
6	14	AC185	16,2	41,3	-	2,27	5,78	-
7	12	AC150	19,8	42	0,27	2,38	5,04	40,5

 

 

2. Вибір трансформаторів  районної ПС

Вихідні дані для вибору трансформаторів  наведені в таблиці 2, P_{mах і} – максимальна потужність навантаження підстанції в мегаватах.

 

ПС	Pmахі, МВТ	Тип споживача
1	4	№ 6
2	4	№ 7
3	4	№ 8
4	2	№ 9
5	4	№ 10

 Таблиця 2 – потужності ПС

= 4+4+4+2+4 =18 МВТ;     

           P_т ≥ 0,7·P_∑ = 12,6 МВТ;

   Вибираємо трансформатори типу:

                 ТДН 16000/110

    

U_вн = 115 кВ;      U_сн = 34,5 кВ;  U_нн = 11 кВ;

X_вн = 225,7 Ом;      X_cн = 0 Ом;  X_нн = 131,2 Ом;

R_вн = R_сн = R_нн = 5 Ом;    G_т = 1,74 мкСм; B_т = 12,1 мкСм; 

S_т = 16 МВТ; 

 

 

 

Таблиця 3 – характеристики типів навантажень у відносних одиницях (відсотках)

N6	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P,%	97	90	90	90	97	97	97	100	100	95	92	92	92	95	100	100	92	92	90	90	92	92	92	92
Q,%	94	94	94	97	97	97	97	100	100	97	95	95	92	100	100	100	95	95	92	92	95	95	95	95
N7	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P,%	77	77	60	78	85	81	85	90	80	79	95	90	100	89	100	100	79	89	97	98	77	99	90	82
Q,%	89	89	83	90	95	90	94	99	94	90	99	97	100	96	100	100	89	96	99	99	86	94	90	86
N8	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P,%	35	35	35	35	35	35	80	100	100	100	96	80	50	70	90	85	76	80	90	85	100	95	65	54
Q,%	57	57	57	57	57	57	84	100	100	100	96	80	70	84	95	92	90	92	98	92	100	95	80	72
N9	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P,%	48	48	48	48	48	80	82	90	100	89	80	80	89	100	100	89	75	57	77	77	77	77	70	70
Q,%	64	46	46	49	49	88	94	100	100	94	49	89	94	94	100	94	84	84	86	86	86	82	82	82
N,10	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P%	74	60	48	48	40	49	42	80	89	97	84	78	80	90	96	80	62	74	76	76	74	76	82	74
Q%	80	80	70	70	62	70	68	89	95	97	89	87	89	95	96	88	62	82	86	86	82	86	90	86

 

 

 

3. Добові графіки навантаження підстанцій

Для побудови добових  графіків в іменованих одиницях, необхідно  визначити для кожного відрізку часу (одна година) реальне значення потужності в мегаватах (мегаварах) через їх відсоткове значення  від  максимальної потужності навантаження ПС.

 

Для зимових діб (162): 

P_i = P_i[%]·P_мaxi[МВТ] ; Q_i = Q_i[%]·Q_мaxi[МВАр];

Для літніх діб (203): 

P_i = P_i[%]·P_мaxi[МВТ]·k_н; Q_i = Q_i[%]·Q_мaxi[МВАр]·k_н;

k_н = 0,651;

В розрахунках прийнято Q_мaxi = P_мaxi тобто для навантаження tg(φ)=1.

Відсоткові значення потужностей для кожного типу навантаження наведені в таблиці 3, а максимальні навантаження та тип навантаження для кожної підстанції в міні-таблиці 2.

Числові значення для побудови графіків наведені в таблиці 4 – для зимових  днів та в таблиці 5 – для літніх. Графіки для зимових днів наведені на рисунку 2, а для літніх на рисунку 3.

 

4. Добові графікі сумарного навантаження

Для побудови добових  графіків сумарного навантаження необхідно для кожного відрізку часу (одна година) визначити суму потужностей навантаження всіх підстанцій для цього відрізку часу.

 

Для зимових та літніх діб окремо: 

P_i = P_пс1i+ P_пс2i+ P_пс3i+ P_пс4i+ P_пс5i;    Q_i = Q_пс1i+ Q_пс2i+ Q_пс3i+ Q_пс4i+ Q_пс5i;

Числові значення для  побудови графіків наведені в таблиці 6 – для зимових днів та в таблиці 7 – для літніх. Графіки повного навантаження для зимових та літніх днів наведені на рисунку 4.

 

 

 

 

 

 

Таблиця 4 – числові  значення для побудови добових грфіків  навантаження ПС для зимових діб

ПС1	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	3,88	3,6	3,6	3,6	3,88	3,88	3,88	4	4	3,8	3,68	3,68	3,68	3,8	4	4	3,68	3,68	3,6	3,6	3,68	3,68	3,68	3,68
Q	3,76	3,76	3,76	3,88	3,88	3,88	3,88	4	4	3,88	3,8	3,8	3,68	4	4	4	3,8	3,8	3,68	3,68	3,8	3,8	3,8	3,8
ПС2	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	3,08	3,08	2,4	3,12	3,4	3,24	3,4	3,6	3,2	3,16	3,8	3,6	4	3,56	4	4	3,16	3,56	3,88	3,92	3,08	3,96	3,6	3,28
Q	3,56	3,56	3,32	3,6	3,8	3,6	3,76	3,96	3,76	3,6	3,96	3,88	4	3,84	4	4	3,56	3,84	3,96	3,96	3,44	3,76	3,6	3,44
ПС3	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	1,4	1,4	1,4	1,4	1,4	1,4	3,2	4	4	4	3,84	3,2	2	2,8	3,6	3,4	3,04	3,2	3,6	3,4	4	3,8	2,6	2,16
Q	2,28	2,28	2,28	2,28	2,28	2,28	3,36	4	4	4	3,84	3,2	2,8	3,36	3,8	3,68	3,6	3,68	3,92	3,68	4	3,8	3,2	2,88
ПС4	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	0,96	0,96	0,96	0,96	0,96	1,6	1,64	1,8	2	1,78	1,6	1,6	1,78	2	2	1,78	1,5	1,14	1,54	1,54	1,54	1,54	1,4	1,4
Q	1,28	0,92	0,92	0,98	0,98	1,76	1,88	2	2	1,88	0,98	1,78	1,88	1,88	2	1,88	1,68	1,68	1,72	1,72	1,72	1,64	1,64	1,64
ПС5	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	2,96	2,4	1,92	1,92	1,6	1,96	1,68	3,2	3,56	3,88	3,36	3,12	3,2	3,6	3,84	3,2	2,48	2,96	3,04	3,04	2,96	3,04	3,28	2,96
Q	3,2	3,2	2,8	2,8	2,48	2,8	2,72	3,56	3,8	3,88	3,56	3,48	3,56	3,8	3,84	3,52	2,48	3,28	3,44	3,44	3,28	3,44	3,6	3,44

 

 

 

 

Таблиця 5 – числові  значення для побудови добових грфіків  навантаження ПС для літніх діб

ПС1	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	2,53	2,34	2,34	2,34	2,53	2,53	2,53	2,6	2,6	2,47	2,4	2,4	2,4	2,47	2,6	2,6	2,4	2,4	2,34	2,34	2,4	2,4	2,4	2,4
Q	2,45	2,45	2,45	2,53	2,53	2,53	2,53	2,6	2,6	2,53	2,47	2,47	2,4	2,6	2,6	2,6	2,47	2,47	2,4	2,4	2,47	2,47	2,47	2,47
ПС2	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	2,01	2,01	1,56	2,03	2,21	2,11	2,21	2,34	2,08	2,06	2,47	2,34	2,6	2,32	2,6	2,6	2,06	2,32	2,53	2,55	2,01	2,58	2,34	2,14
Q	2,32	2,32	2,16	2,34	2,47	2,34	2,45	2,58	2,45	2,34	2,58	2,53	2,6	2,5	2,6	2,6	2,32	2,5	2,58	2,58	2,24	2,45	2,34	2,24
ПС3	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	0,91	0,91	0,91	0,91	0,91	0,91	2,08	2,6	2,6	2,6	2,5	2,08	1,3	1,82	2,34	2,21	1,98	2,08	2,34	2,21	2,6	2,47	1,69	1,41
Q	1,48	1,48	1,48	1,48	1,48	1,48	2,19	2,6	2,6	2,6	2,5	2,08	1,82	2,19	2,47	2,4	2,34	2,4	2,55	2,4	2,6	2,47	2,08	1,87
ПС4	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	0,62	0,62	0,62	0,62	0,62	1,04	1,07	1,17	1,3	1,16	1,04	1,04	1,16	1,3	1,3	1,16	0,98	0,74	1	1	1	1	0,91	0,91
Q	0,83	0,6	0,6	0,64	0,64	1,15	1,22	1,3	1,3	1,22	0,64	1,16	1,22	1,22	1,3	1,22	1,09	1,09	1,12	1,12	1,12	1,07	1,07	1,07
ПС5	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	1,93	1,56	1,25	1,25	1,04	1,28	1,09	2,08	2,32	2,53	2,19	2,03	2,08	2,34	2,5	2,08	1,61	1,93	1,98	1,98	1,93	1,98	2,14	1,93
Q	2,08	2,08	1,82	1,82	1,61	1,82	1,77	2,32	2,47	2,53	2,32	2,27	2,32	2,47	2,5	2,29	1,61	2,14	2,24	2,24	2,14	2,24	2,34	2,24

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 2 – добові графіки  навантаження підстанцій для зими

 

 

Рисунок 3 – добові графіки навантаження підстанцій для літа

 

 

 

Таблиця 6 – числові  значення для побудови добових грфіків  повного навантаження для зимових  діб

∑	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	12,28	11,44	10,28	11	11,24	12,08	13,8	16,6	16,76	16,62	16,28	15,2	14,66	15,76	17,44	16,38	13,86	14,54	15,66	15,5	15,26	16,02	14,56	13,48
Q	14,08	13,72	13,08	13,54	13,42	14,32	15,6	17,52	17,56	17,24	16,14	16,14	15,92	16,88	17,64	17,08	15,12	16,28	16,72	16,48	16,24	16,44	15,84	15,2
S	18,68	17,86	16,64	17,45	17,51	18,73	20,83	24,14	24,27	23,95	22,92	22,17	21,64	23,09	24,81	23,66	20,51	21,83	22,91	22,62	22,28	22,95	21,52	20,32

 

 

Таблиця 7 – числові  значення для побудови добових грфіків  повного навантаження для літніх діб

∑	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19	20	21	22	23
P	7,994	7,447	6,692	7,161	7,317	7,864	8,984	10,81	10,91	10,82	10,6	9,895	9,544	10,26	11,35	10,66	9,023	9,466	10,19	10,09	9,934	10,43	9,479	8,775
Q	9,166	8,932	8,515	8,815	8,736	9,322	10,16	11,41	11,43	11,22	10,51	10,51	10,36	10,99	11,48	11,12	9,843	10,6	10,88	10,73	10,57	10,7	10,31	9,895
S	12,16	11,63	10,83	11,36	11,4	12,2	13,56	15,71	15,8	15,59	14,92	14,43	14,09	15,03	16,15	15,41	13,35	14,21	14,91	14,73	14,51	14,94	14,01	13,23

 

 

 

Рисунок 4 – добові графіки  повного навантаження для зими та для літа

 

5. Річний графік за тривалістю

Річний графік за тривалістю будуєтся на основі добових графіків навантаження і кількості зимових та літніх днів. Оскільки для добових графіків вісі відрізки часу однакові – одна година, то для всіх потужностей зимового графіку час ∆t_i  в годинах рівний кількості зимових діб (162), а для потужностей літнього графіка – кількості літніх (203); Дані для побудови річного графіка за навантаженням наведені у таблиці 8, а сам графік за тривалістю наведений на рисунку 5.

 

Показники річного графіказа тривалістю:

W_р =

= 150987 МВА·год;  де  ∆t_i = t_i – t_i-1;

S_сер = Wр/8760 = 150987/8760 = 17,236 МВА;  (tg(φ)=1)

K_нр = S_сер/S_max = 17,236/24,81 = 0,69472;

Т_макс = W_р/ S_max’ = 150987/ 25,46 = 5930 год;

Апроксимацію графіка здійснимо  за максимальним та мінімальним навантаженнями:

S_мах = 24,81 МВА;

S_мін = 10,83 МВА;

∆S = (S_мах- S_мін)/47 = (24,81- 10,83)/47 = 0,29735 МВА ;

S₀ = S_мах = 24,81 МВА;;

S_i = S_i-1 - ∆S;

∆t = 8760/48 = 182,5 год;

Числові дані для побудови апроксимованого  графіка за тривалістю наведені в  таблиці 9, а апроксимований графік на рисунку 6.

 

 

 

 

 

 

 

 

tі, год	162	324	486	648	810	972	1134	1296	1458	1620	1782	1944	2106	2268	2430	2592	2754	2916	3078	3240	3402	3564	3726	3888
S, МВА	24,81	24,27	24,14	23,95	23,66	23,09	22,95	22,92	22,91	22,62	22,28	22,17	21,83	21,64	21,52	20,83	20,51	20,32	18,73	18,68	17,86	17,51	17,45	16,64
tі, год	4091	4294	4497	4700	4903	5106	5309	5512	5715	5918	6121	6324	6527	6730	6933	7136	7339	7542	7745	7948	8151	8354	8557	8760
S, МВА	16,15	15,8	15,71	15,59	15,41	15,03	14,94	14,92	14,91	14,73	14,51	14,43	14,21	14,09	14,01	13,56	13,35	13,23	12,2	12,16	11,63	11,4	11,36	10,83

Таблиця 8 – числові  дані для побудови річного графіка за тривалістю

 

 

        W_р = 150987 МВА·год

S_сер = 17,236 МВА

S_max = 24,81 МВА 

K_нр = 0,69472

Т_макс = 5930 год

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 5 – річний графік за тривалістю

 

Таблиця 9 – числові дані для побудови апроксимованого річного графіка за тривалістю

t, год	182,5	365	547,5	730	912,5	1095	1278	1460	1643	1825	2008	2190	2373	2555	2738	2920	3103	3285	3468	3650	3833	4015	4198	4380
Si, МВА	25,34	24,92	24,50	24,10	23,70	23,30	22,91	22,53	22,16	21,79	21,43	21,07	20,72	20,38	20,04	19,71	19,38	19,06	18,74	18,43	25,34	24,92	24,50	24,10
t, год	4563	4745	4928	5110	5293	5475	5658	5840	6023	6205	6388	6570	6753	6935	7118	7300	7483	7665	7848	8030	8213	8395	8578	8760
Si, МВА	18,12	17,82	17,53	17,24	16,94	16,66	16,38	16,10	15,83	15,56	15,30	15,04	14,79	14,54	14,29	14,05	13,81	13,58	13,35	13,12	12,90	12,68	12,47	12,26

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 6– апроксимований річний графік за тривалістю

 

6. Визначення координат режимів системи

Для здійснення аналізу режиму з  метою вибору БСК достатньо визначити перетоки потужності в мережі 35 кВ та врахувати втрати в її елементах, без повторного визначення координат режиму, для лінії 7 та трансформаторів підстанції передавану потужність приймемо рівну сумі втрат в мережі 35 кВ та повного навантаження підстанцій. На етапі проектування також можемо знахтувати активними опорами елементів при визначенні потокорозподілу.

 

Визначаємо перетоки потужності для максимального режиму традиційним методом:

P_рп-пс5 = (P_пс5·(X_л5+ X_л4+ X_л3+ X_л2+ X_л1)+ P_пс4·( X_л4+ X_л3+ X_л2+ X_л1)+ P_пс3·(X_л3+ X_л2+ X_л1)+

+ P_пс2·(X_л2+ X_л1)+ P_пс1·(X_л1)) / (X_л6+X_л5+ X_л4+ X_л3+ X_л2+ X_л1)=

= (4·(17,08)+ 2·(12,45)+ 4·(8,65)+ 4·(4,92)+ 4·(2,44)) / 22,86 = 6,879 МВт;

P_рп-пс1 = (P_пс1·(X_л6+ X_л5+ X_л4+ X_л3+ X_л2)+ P_пс2·( X_л6+ X_л5+ X_л4+ X_л3)+ P_пс3·(X_л6+ X_л5+ X_л4)+

+ P_пс4·(X_л6+ X_л5)+ P_пс5·(X_л6)) / (X_л6+X_л5+ X_л4+ X_л3+ X_л2+ X_л1)=

= (4·(20,43)+ 4·(17,95)+ 4·(14,22)+ 2·(10,42)+ 4·(5,78)) / 22,86 = 11,126 МВт;

P_пс5-пс4 = P_рп-пс5- P_пс5 = 6,879 – 4 = 2,879 МВт;

P_пс4-пс3 = P_пс5-пс4-P_пс4 = 2,879 – 2 = 0,879 МВт;

P_пс1-пс2 = P_рп-пс1- P_пс1 = 11,126 – 4 = 7,126 МВт;

P_пс2-пс3 = P_пс1-пс2-P_пс2 = 7,126 – 4 = 3,126 МВт;

P_пс4-пс3 + P_пс2-пс3 = 0,879 + 3,126 = 4 МВт = P_пс3;

 

Оскільки tg(φ)=1 то розподіл реактивної потужності аналогічний розподілу активної:

 

Q_рп-пс5 = 6,879 МВАр;

Q_рп-пс1= 11,126 МВАр;

Q_пс5-пс4 = 2,879 МВАр;

Q_пс4-пс3 = 0,879 МВАр;

Q_пс1-пс2 = 7,126 МВАр;

Q_пс2-пс3 = 3,126 МВАр;

S_рп-пс5 = 9,728 МВА; 

S_рп-пс1= 15,734 МВА;

S_пс5-пс4 = 4,072 МВА;

S_пс4-пс3 = 1,243 МВА;

S_пс1-пс2 = 10,078 МВА;

S_пс2-пс3 =  4,421 МВА;

 

 

 

 

 

Cпочатку знаходимо модуль струму в лініях мережі 35 кВ:

 

I_рп-пс5 = S_рп-пс5/(

35) = 9,728/60,62 = 160,47 A;

I_рп-пс1= 259,551 А;

I_пс5-пс4 = 67,173 А;

I_пс4-пс3 = 20,504 А;

I_пс1-пс2 = 166,248 А;