Комунікація як об’єкт лінгвістичних студій

                                        ВСТУП

Останнім часом  Інтернет-комунікація набуває все  більших мовно-прагматичних особливостей. Активний розвиток інформаційних технологій і впровадження їх у повсякденне життя людей висунуло проблеми взаємодії людини і комп'ютера на перший план. Сильною стороною комп'ютера як мовної машини є здатність маніпулювати лінгвістичними знаками, яким приписано деякий сенс.

Актуальність цього дослідження визначається, з одного боку, відсутністю робіт, що містять комплексний аналіз мови англомовного Інтернету та, з іншого – значним впливом прагматики та мови Інтернету на формування комунікативних стереотипів користувачів.

Матеріалом дослідження слугували тексти, створені за допомогою електронних засобів комунікації.

Метою роботи є визначення особливостей англомовної електронної комунікації як лінгвістичного явища.

Об’єктом роботи є електронний дискурс як особливий тип дискурсу.

Предметом дослідження є типологія, структура, функції та мовні особливості англомовного електронного дискурсу.

Мета роботи обумовила необхідність розв’язання таких задач:

• описати принципи типології комунікації у лінгвістичних дослідженнях;
• визначити електронний дискурс як форму реалізації особливого типу комунікації;
• виявити типи, мовні та мовленнєві особливості англомовного електронного дискурсу як лінгвістичного явища; 

Робота складається зі вступу, двох  розділів та висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел, списку джерел ілюстративного матеріалу.

                                                   РОЗДІЛ 1

            КОМУНІКАЦІЯ ЯК ОБ’ЄКТ ЛІНГВІСТИЧНИХ СТУДІЙ

1.1. Теорія комунікації в сучасній лінгвістиці

1. Комунікація як процес. Під комунікацією розуміють процеси перекодування вербальної у невербальну та невербальну у вербальну сфери. Історично комунікацією було саме це: примус іншого до виконання тієї чи іншої дії. Тобто для комунікації характерний істотний перехід від говоріння Одного до дій Іншого. Саме заради цього реалізується передача значень між двома різними автономними системами, якими є дві людини, коли мова йдеться про характерні для комунікативних систем розбіжностей входу і виходу. Оскільки комунікація здійснюється у фізичному просторі, на неї можна дивитися і як на процес обміну сигналами низького рівня енергії (організації), в результаті ж утворюється обмін сигналами високого рівня енергії (організації) [29]. Термін «комунікація» своїм походженням зобов'язаний латинським communicatio – повідомлення, передача; communicare – робити загальним, розмовляти, зв'язувати, повідомляти, передавати.   
        У словниках сучасних  мов і словниках, що містять лексику минулих століть, терміну дається таке тлумачення: шляхи, дороги, засоби зв'язку місць. Комунікація розглядається як шлях сполучення та форма зв'язку, обмін інформацією в людському суспільстві і тваринний світ, зв'язок між об'єктами неживої природи. Сучасний словник іншомовних слів визначає цей термін як шлях повідомлення (повітряна, водна і т. д. комунікація); форму зв'язку (телеграф, радіо, телефон); акт спілкування, зв'язок між двома і більше індивідами, підстави для взаєморозуміння; процес повідомлення інформації з допомогою технічних засобів  – ЗМІ (друк, радіо, кіно, телебачення) [22, c. 7].

Спільним в інтерпретаціях лексичного значення є процес передачі інформації, обмін чимось, рух. Це характеризує сутність даного поняття. Комунікація передбачає наявність не менше трьох учасників: суб'єкт, що передає (комунікант) – переданий об'єкт (повідомлення) – суб'єкт, що приймає (реципієнт) [29].  Таким чином, комунікація – це різновид взаємодії між суб'єктами, опосередкованого деяким об'єктом.

1.1.2. Семіотичні моделі комунікації.  Існує дві семіотичні  моделі комунікації: модель Романа Якобсона та модель Юрія Лотмана. Перший представив мовну комунікацію у вигляді шести факторів, кожному з яких відповідає особлива функція мови:

–  емотивна (експресивна) функція  пов'язана з адресантом і її метою є вираження його ставлення до мовця. У мові, як правило, один і той самий зміст, навіть інтонаційно, можна оформити так, щоб було зрозуміло ставлення до нього.

– конативна функція відображає орієнтацію на адресата. Сюди підпадають такі форми мови, як кличний відмінок і наказовий спосіб. Вона висловлює безпосередній вплив мовця на співрозмовника.  
           –  фатична функція зорієнтована на контакт, для неї важлива не передача інформації, а підтримання контакту. Це,наприклад, розмови про погоду, розмови про стан справ, де найважливішим стає не новизна інформації, а процес підтримки контакту.

–  метамовна функція виникає, якщо значення слів невідоме співрозмовнику. Відповідь може бути дана описово, за допомогою інших слів, а може і просто за допомогою показу предмета.  
            – поетична функція – це центральна функція для словесного мистецтва, для якого характерно більша увага до форми, ніж до змісту повідомлення. Побутова мова більш зорієнтована на зміст.  
            – референтивна (денотативна, когнітивна) функція зорієнтована на контекст і є відсиланням на об'єкт, про який йде мова в повідомленні [27, с. 198]. 
            Ю. Лотман вважав занадто абстрактною модель комунікації, запропоновану Р. Якобсоном, підкреслюючи, що насправді у мовця і слухача не може бути абсолютно однакових кодів, як не може бути і однакового обсягу пам'яті. "Мова – це код плюс його історія", При повному подобі у мовця та слухача взагалі зникає потреба в комунікації.  
         Про саму комунікацію Ю. Лотман говорить як про переведення тексту з мови мого "я" на мову твого "ти"[29]. Сама можливість такого переведення зумовлена ​​тим, що коди обох учасників комунікації, хоча і не тотожні, але утворюють нескінченні безлічі.

           1.2. Дискурс у сучасній теорії комунікації

1.2.1.Поняття  дискурсу. Дискурс в широкому сенсі є комунікативною подією, що відбувається між мовцем, слухачом (спостерігачем та ін.) в процесі комунікативної дії в певному часовому, просторовому та ін. контексті. Ця комунікативна дія (КД) може бути мовним, письмовим дискурсом, мати вербальні та невербальні складові.   
         Розглядаючи дискурс у вузькому сенсі, виділяють тільки вербальну складову комунікативного дискурсу і говорять про неї далі як про "текст" або "розмову". У цьому сенсі цей термін позначає завершений або триваючий "продукт" комунікативного дискурсу, його письмовий або мовний      результат, який інтерпретується реципієнтами [25, с. 200-201].  Отже, дискурс у найзагальнішому розумінні – це письмовий або мовний вербальний продукт комунікативної дії.

1.2.2.Типологія дискурсу. Дискурс – це складне утворення, що має три виміри: учасники комунікації, ситуація спілкування і сам текст. Тому при побудові типології дискурсу необхідно враховувати три рівні класифікації. Провідною серед трьох є категорія учасників спілкування, тому що саме вони є творцями тексту.  
       На першому рівні класифікації типів дискурсу виділяється особистісний та інституціональний дискурс. Учасники особистісного дискурсу виявляють якості своєї особистості, в той час як інституційний дискурс вимагає від комунікантів спілкування певними кліше, що проходить у відповідності з нормами даного соціуму в громадських інститутах.  
       Наступний рівень класифікації передбачає подальше уточнення і конкретизацію зазначених двох типів дискурсу. Особистісний дискурс в залежності від мети спілкування можна поділити на художній (самовираження мовця) і повсякденний (задоволення практичних потреб мовця).  
       Реалізація обох типів дискурсу відбувається в різних комунікативних ситуаціях. 
       Для визначення типів інституціонального дискурсу необхідно враховувати мету комунікації. Таким чином, представляється можливим виділити, стосовно до сучасного соціуму: політичний, адміністративний, юридичний, військовий, педагогічний, медичний, діловий, електронний, спортивний та інші види дискурсу [28]. Електронний дискурс належить до особистісного повсякденного дискурсу. Місце вживання такого дискурсу  – чати та форуми  в Інтернеті. Мета комунікації  –  спілкування на повсякденні теми.

 1.3. Електронна комунікація та електронний дискурс в сучасній            лінгвістиці

 1.3.1.Інтернет як засіб комунікації. Виникнення Інтернету в кінці 60-х років як ще одного комунікативного каналу передачі даних, а потім, як засобу масової комунікації в XXI сторіччі, призвело до появи не тільки глобального інформаційної середовища, але й особливих віртуальних світів, мережевих спільнот і блогів, мережевої культури і мережевої мови, які обслуговують цей сегмент соціальної реальності. За своєю значимістю і впливом на розвиток світової цивілізації та науково-технічного прогресу Інтернет став символом нашої епохи – епохи інформаційного суспільства та культури постмодерну [21, с.108]. На разі вже можна говорити про виникнення як особливого електронного листа (форми мови, поряд з усною та письмовою), так і певного комунікативного середовища, яке воно обслуговує. Деякі лінгвісти говорять також і про появу віртуальної мовної особистості [7, с. 165-175].

Інтернет-дискурс є одним з типів електронного дискурсу, що має власні особливості. Тексти, що представляють різні жанри Інтернет-дискурсу та лексичні одиниці, народжені в Інтернеті, розглядаються як продукт процесу породження і об'єкт інтерпретації, в той час як Інтернет-дискурс являє собою динамічно розвиваючийся лінгвістичний феномен, частиною (продуктом) якого є текст. Важливими характеристиками є різноманітність жанрів. Останнім часом комунікативний простір Інтернету став своєрідним середовищем, що породжує жанри та яке сприяло як більш інтенсивному розвитку жанроведення в цілому, так і виникненню нових жанрів, властивих тільки цьому інформаційному середовищу. Згідно з визначенням М. М. Бахтіна, жанр – це “... стійкий тип тексту, об'єднаний єдиною комунікативною функцією, а також подібними композиційними та стилістичними ознаками”. За допомогою системи жанрів певним чином упорядковується наше спілкування і вироблений людиною текст в будь-якій його формі (усній, письмовій, електронній). Найбільш характерні особливості мови Інтернету та інтернет-дискурсу дослідники виділяють як раз на базі споконвічних мережевих жанрів [11, с. 67-98, 12,с. 31-55]. Саме в них найбільш повно реалізуються мовні новації. На базі їх вивчення простіше виявляються можливі напрямки впливу мови Інтернету на загальнолітературний мову. У запозичених жанрах Мережі визначити відмінності важче [1, с. 10-15].  Окремі запозичені жанри можуть майже не відрізнятися один від одного в віртуальному та «паперовому» варіанті. Особливості таких жанрів часто продовжують визначатися, в першу чергу, не стільки фактом їх побудуванням в Інтернеті, скільки тим функціональним різновидом мови чи сферою спілкування, з якої вони перейшли в Інтернет. Деякі з запозичених жанрів тяжіють до розмовної мови, сленгу або жаргону, інші мають ознаки спеціальних мов, треті належать мові художньої літератури. В середині жанрів складаються нові жанри і підмови. Макроодиницею дослідження інтернет-дискурсу слід вважати сайт. Єдність сайту як дискурсивної одиниці забезпечується наявністю адресанта (людина або компанія, від імені якої ведеться даний сайт), адресата (аудиторія, для якої на сайті містяться ті чи інші відомості), типовим змістом, відповідним призначенням сайту, а головне, єдиною метою, під ім'я якої цей сайт створювався. Цілі сайти можуть бути охарактеризовані приблизно так само, як характеризуються мовні події. Так, серед сайтів можна знайти суто інформаційні (наприклад, сайти ЗМІ або наукові сайти, що публікують книги і статті певної наукової спрямованості), розважальні, що закликають до дії (наприклад, рекламного характеру) тощо. Мікроодиницею дослідження інтернет-дискурсу є окрема сторінка, що містить один текст або добірку текстів спорідненої тематики і призначення. Наприклад, на сайтах письменників обов'язково присутня сторінка «Відгуки», де відвідувачі сайту коментують письменника. 
           Відповідно до зазначених одиницями в Інтернет-дискурсі можуть бути виділені макростратегії, призначення яких полягає в тому, щоб максимально ефективно реалізувати макрозадачу сайту, і окремі стратегії, що реалізують завдання кожної певної сторінки.  
          Макростратегіі грунтуються на володінні адресатом деякою контекстуальною інформацію, а саме: 1) загальнокультурними знаннями;         2) соціокультурними ситуаціями (конвенціями; стереотипами ситуацій, подіями, діями; набором ролей, функцій, соціальних характеристик учасників), 3) комунікативними ситуаціями (цілями, мовними актами різних рівнів, актуальними мовними контекстами) [18, с. 4]. Таким чином, Інтернет  сприяє об’єднанню різних мовних жанрів.

Комп'ютерний  дискурс є багатожанровим функціональним різновидом монологічного і діалогічного мовлення, характеризується цілим рядом специфічних комунікативних засобів. Своєрідність мовного спілкування учасників комп'ютерної комунікації полягає не тільки у використанні професіоналізмів, але й у комбінації лексичних одиниць, що належать до різних стилів і регістрів, утворених відповідно до прагматичних настанов і цілей спілкування. 
      Для лексичного оформлення текстів комп'ютерного дискурсу характерна, насамперед, насиченість мовлення термінами всіх типів [2, c. 85-92] .У цьому дослідженні виділяють три групи використання комп'ютерної термінології:     1) специфічні комп'ютерні терміни, вживані тільки фахівцями (server, modem, біт, байт); 2) слова, запозичені комп'ютерною термінологією з інших галузей, що набули іншого значення в комп'ютерному дискурсі (domain – у математиці – інтервал, у фізиці – домен, у комп'ютерному дискурсі – це заключна частина адреси Інтернету); 3) загальнолітературні слова, що у комп'ютерному спілкуванні набули термінологічного значення (flame – полум'я, яскраве світло, пристрасть, у комп'ютерному дискурсі – "суперечка, що поступово переходить із предмета дискусії на особистості"). Оскільки учасники комп'ютерного спілкування – це часто люди, знайомі з математикою, вони переносять вживання формул і різноманітних символів у комп'ютерний дискурс, що дозволяє його максимально стиснути. Наприклад: PMJI = Pardon My Jumping In, PGY = Post Graduate year, PGY-1, PGY-2. Спілкування в комп'ютерній мережі відбувається переважно в писемній формі, поряд із звичайними використовуються і незвичні форми посилення експресивності. Наприклад: U замість you (у прикладах BSU = Be Seeing You, SU = Seeing You); 2 замість too, to; B замість be; 4 замість for; 2B замість to be; B4 замість before.  Серед термінів, що вживаються в комп'ютерному дискурсі, широко представлені такі абревіатури: PC – personal computer; IRC (Internet Relay Chat); спілкування в реальному часі; WAN (Wide Area Network) – будь-яка мережа, що охоплює більш ніж один будинок; WWW (World Wide Web) – всесвітнє інформаційне середовище й ін. Відмінна риса абревіації в комп'ютерних текстах – це скорочення не тільки термінів, але й часто вживаних у розмовному мовленні словосполучень і цілих речень. Наприклад: AAMOF = As A Matter Of Fact; GON = God Only Knows; IMHO = In My Humble Opinion та ін [3]. Комп'ютерний дискурс характеризується розмаїтістю тем, змішанням слів, що належать до різних лексичних шарів, сполученням наукових термінів і розмовних слів, що, безсумнівно, надає специфіки комп'ютерній комунікації.

Висновки до розділу 1

1. У рамках вивчення комунікації можлива побудова різного роду моделей, які відповідають поставленим перед дослідником чи практиком завданням. Процеси комунікації є ключовими в людській цивілізації, що зумовлює множинність можливих моделей комунікації. У той же час, складність самого об'єкта вимагає застосування методів та інструментарію ряду гуманітарних наук і вимагає від фахівця в галузі теорії комунікації великих знань.
2. Мовлення розглядається як спосіб комунікації; текст — як цілісна семіотична форма організації комунікації; комунікація — як процес інформаційного обміну; дискурс — як комунікативна подія, ситуація, що включає текст та інші складові. Інтернет-дискурс багатогранний і гіпертекстуальний, вбирає в себе прагматичні установки і позиції всіх існуючих типів дискурсу, питання про співвідношення розмовної і письмової мови в Інтернеті залишається дискусійним.
3. Електронний світ – світ паралельний фізичного світу, «інший» світ. Цей світ виявляється навіть набагато «зручніше» світу реального, тому що перебуваючи вдома і маючи доступ до Інтернету, можна робити практично все: готуватися до уроків, вчитися, працювати, грати, спілкуватися з друзями по електронній пошті, в чатах, закохуватися і т.д. Інтернет для багатьох – це світ спілкування, нових знайомств, віртуальної дружби, фліртів і навіть справжніх романів. В мові Інтернету постійно з'являються поняття, що розмежовують електронний світ і реальний світ, протиставляють ці два світи.

                                      РОЗДІЛ 2

           АНГЛОМОВНИЙ ЕЛЕКТРОННИЙ ДИСКУРС У СУЧАСНІЙ

                                                     ЛІНГВІСТИЦІ              

          2.1. Прагматика англомовного електронного дискурсу

2.1.1.Поняття прагматики. Прагматика (від грец. Pragma – справа, дія) є широкою областю лінгвістики. Основна ідея прагматики полягає в тому, що мова може бути зрозумілою і поясненою тільки в широкому контексті її використання, тобто через її функціонування. Поняття функціональності є базовим у прагматичному підході до мови, як у іноземному, так і вітчизняному мовознавстві. Прагматика вивчає всі ті умови, за яких людина використовує мовні знаки. При цьому під умовами використання розуміються умови адекватного вибору і вживання мовних одиниць з метою досягнення кінцевої мети комунікації – впливу на партнерів у процесі їх мовної діяльності [15, c. 4].

Прагматика має свій предмет; це – особливі, притаманні тільки їй запитання – вибір мовних засобів з готівкового репертуару для найкращого впливу. З іншого –в прагматиці немає об'єкта дослідження, оскільки "вона в" чистому "вигляді досліджує ті проблеми, які в" прихованому "вигляді вивчає семантика і синтаксис". Комунікативна функція мови як засобу спілкування має дві сторони: мова є не тільки засобом мислення, а й засобом взаємодії людини з природою і суспільством. За допомогою мови люди не просто інформують один одного, але взаємодіють і регулюють свої соціальні відносини, тому тексти, якими вони обмінюються в процесі спілкування і які використовуються як одиниці спілкування, виконуючи функцію повідомлення, одночасно є впливають, що регулюють поведінку комунікантів. Електронна комунікація відкрила принципово нові можливості для спілкування. Тим не менше, найбільш поширеним на сьогоднішній день залишається спосіб комунікації, при якому передана інформація виводиться в друкованому вигляді на екрані монітора. Через високу знеособленість породжуваних при цьому текстів існує ризик забути про те, що за надрукованим завжди стоїть реальна людина. Потреба в ідентифікації відноситься до базових потреб соціалізованої особистості. Лексичний рівень мови кіберпростору характеризується великою кількістю англомовних елементів і англіцизмів, активними словотворчими процесами, жанровим розподілом одиниць згідно різних ситуацій спілкування (чат, форум, електронна пошта і так далі), а також процесами арготізації і жаргонізації. У той же час електронне спілкування характеризується широким використанням пара графічних засобів, вся сукупність яких може бути віднесена до особливого рівня мови кіберпростору – рівню параграфіки.  До графічних прийомів, специфічним для електронного спілкування, також відносяться емотикони і акроніми, що з'явилися з прагнення заповнити недолік емоційного наповнення письмового спілкування [19, c. 14].

Емотікони (від англійського emotion icon), більш відомі в користувальницької середовищі як «смайли», є своєрідними  символами, придуманими для позначення емоцій і станів учасника віртуального спілкування. Емотикони мають деякі  загальні правила побудови і зазвичай читаються при уявному повороті зображення на 90 градусів за годинниковою стрілкою. Більшість «смайликів» є похідними від двох основних - :-) і :-(. Під акронімами в Інтернеті розуміють всю різноманітність широковживаних скорочень, як літерних, так і тих, що включають зоровий ряд, найчастіше – цифри: w8 – wait, URYY4M – You are too wise for me. Чим вище розвиненість мовної особистості в кіберпросторі, тим більше можливостей відкривається для здійснення соціальної та особистісної ідентифікації, навмисної презентації певних якостей свого «Я». Будь-яка соціальна взаємодія відбувається в соціально-культурних сценах, з урахуванням типових для них комунікативно-дискурсивних практик і уявлень комунікантів про доречність використання цих практик [15, c. 15]. Оскільки міжособистісне спілкування в кіберпросторі здійснюється у письмовій формі, доцільно розглядати як соціально-культурних сцен жанри електронної комунікації, загальноприйняті способи мовної комунікації, історично і культурно оформлені зразки організації тексту.

Найбільш інтерактивні і  масові жанри, такі як чат, є сприятливим  середовищем для конструювання  соціальної ідентичності. Конструювання  соціальної ідентичності в чаті як особливої ​​соціальної спільності включає декілька етапів, у міру проходження яких здійснюється перехід віртуальної особистості від статусу «новачка» до «діда» або «старожила». У мовному відношенні цей процес характеризується поступовою відмовою від широкого вживання параграфеміки (яскравих кольорів, шрифтів та інших засобів), перевагою коротких форм викладу думок, більш мотивованим використанням емотиконів, більшою розвиненістю мовної особистості у відношенні до мови кіберпростору [11, c. 67-98]. В чатах можно побачити різноманітну лексику.

 Міжнаціональне комп'ютерне комунікативне середовище –  інтернет, об'єднує мільйони користувачів, їх інформаційний простір, вбирає в себе всі наукові жанри комп'ютерного дискурсу, стикаючись з масовою комунікацією.      Специфікою віртуального спілкування є використання особливого роду сигналів комунікації – електронних. Мова, що використовується в комп'ютерному дискурсі, має особливістю функціонування – вона вживається в письмовій формі. Письмова мова в сфері Інтернет-комунікації характеризується адаптацією засобів розмовної мови (інтонація, тон) до письмової форми паралінгвістичних засобів (малюнок, фотографія, шрифт, колір, графічні символи та ін.)[9, c. 9-14]. При цьому виникає нова форма мовної взаємодії – письмова розмовна мова, а з нею і нові мовні жанри.

2.2.  Мовні особливості  англомовного електронного дискурсу

2.1.1.  Загальна характеристика комп’ютерного спілкування.       Специфікою віртуального спілкування є використання особливого роду сигналів комунікації – електронних. Мова, що використовується в комп'ютерному дискурсі, має особливістю функціонування – вона вживається в письмовій формі. Письмова мова в сфері Інтернет-комунікації характеризується адаптацією засобів розмовної мови (інтонація, тон) до письмової форми паралінгвістичних засобів (малюнок, фотографія, шрифт, колір, графічні символи та ін.) При цьому виникає нова форма мовної взаємодії – письмова розмовна мова, а з нею і нові мовні жанри. У сфері електронної комунікації можна виділити наступні жанри природної писемного мовлення: а) чат-комунікація; б) дискусійні форуми, в) запис у гостьовій книзі; г) мережевий щоденник; д) блоги.

  Найбільш розповсюджені з них – це чат, електронна пошта, блоги, засоби  миттєвого обміну повідомленнями  (наприклад, ICQ, Skype).  Комп'ютерне спілкування постає як складна комбінація різних видів дискурсу: 
1. побутового дискурсу – передача особистої пошти від одного користувача іншому електронною поштою та спілкування в чатах і на форумах. 
2. ділового дискурсу – офіційний обмін і запит інформації по електронній пошті. 
3. наукового дискурсу – обговорення наукових питань в групах новин і конференціях. 
4. рекламного дискурсу – реклама, що з'являється на електронних дошках оголошень.

5. політичного дискурсу –  обговорення політичних питань [14, с. 27-30].

2.2.2. Мовні особливості комунікації в жанрі чату та засобів миттєвих повідомлень (ICQ) . ICQ — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол. Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійській фразі «I seek you» (я шукаю тебе).

Для привітання учасники чату зазвичай використовують такі вирази: hi every 1, hi all on board, hey all, hi all, hello from Texas, hello every1, evening all, how is every1, hey guys how is every1, hi everybody i have neva been on chat line b4, hellooo room, heeeelllllooooo y'all, hey guys how is every1,: howdy all!!, hello e1, hiya.

Для спонукання до спілкування зазвичай використовуються такі вирази: 
lets chat, anyone want to chat, any girlz wanna chat to me, no1 wanna chat to a

model am surprised, any girls wana chat, any boy wanna chat with me, whats up people no one want to talk, any1 wana chat?, hi everyone any wanna chat dat will

stay chatting, no one is talking to me, any ladies wana chat to 22 m london, pm me!, any one like to chat to a 24 m, anyone want 2 chat?        

Дуже велика увага приділяється з'ясуванню географічного розташування учасників:

anyone from the devon area, hi anyone from liverpool here?, Where bwts u from?, I am from albania but my mail address ends with 'co.uk', any1 near essex, im from new york and u, im in england, im from the bahamas, any1 from scotland?, any northwest girls up for a chat, where ya from, any london girls here?. 
        При бажанні закінчити спілкування в чаті можливе використання

таких формул: I `m away from my keyboard right now - but I` ll be back later (your message has been saved for me), right i'm off outta here, cya's soon, bye all. В чатах заборонені нецензурні вирази і будь образи учасників. За недотримання неписаних правил набору тексту в чатах можна отримати м'яке попередження від модератора: Your words are far too long and we don `t use words like that on board.  
 За недотримання правил спілкування в чаті, таких як ненормативна лексика або образа його учасників, одразу погрожує виключення та внесення IP-адресу до чорного списку, що унеможливлює присутність в цьому чаті раз і назавжди. Характерними особливостями дискурсу чатів є часте опускання дієслів зв'язок, наприклад:

 everyone having a nice evening, no 1 talking, i captain, any1 from scotland?, Any girl there for a naughty boy?, Hi sayranna u ok?, How u doing?, Where u from hayley, any london girls here? any 1 wanna chat?, any ladies wana chat?, hi toot-sweet u ok?, hi anyone from liverpool here?, anyone want to chat , where bwts

u from?, any girls frm Merseyside?, hi any body want to talk?, anyone want 2 chat?, any girl wants to know barcelona guy??та ін.

Відмінною особливістю пунктуації дискурсу чатів є часта відсутність апострофа, наприклад: lets go go go, nope im bored!, I am fine and u, im good, whats up Rich, thats fine, anyone wanna help me out as cant remember any of the shortcuts lol , i didnt try to ignore them та ін; а також, як уже згадувалося раніше,

частим багаторазовим повтором знаків запитання й оклику для надання додаткової експресивності дискурсу.

Мова ICQ в англомовному Інтернеті, характеризується різноманітністю тем, змішанням слів, що відносяться до різних лексичним верствам, поєднанням наукових термінів і розмовних слів, піднесеної і грубої лексики, що, безсумнівно, додає специфіку комп'ютерної комунікації.

В ICQ використовується жаргон. В англійському комп'ютерному жаргоні переважає метафоричний і метонімічний перенос, не пов'язаний, як правило, зі словотворчими діями, а сама виразність слів значно менше. Багато жаргонні вирази не виходять за рамки літературної норми (Trojan horse / "Троянський кінь" – приховані команди, введені у вже існуючу програму, яка до певного моменту працює нормально).

Дуже часто учасники комп'ютерного спілкування в своїх повідомленнях в ICQ використовують метод перерахування: First .... / По-перше ...., Second .... / друге ...., завдяки чому виникає уявлення про впорядкованої аргументації. При цьому виділяються різні варіанти: The first thing is ..., First

of all ...; On the one hand ..., On the other hand ...; First ..., Then ...., Finally ...; Further ....; Furthermore .... та ін. 

2.2.3. Загальна характеристика  блогів.  Поняття "блог"  – інтернет-щоденник, основний вміст якого повинний регулярно додаватися записами (постами), які містять текст, зображення або відео. Це веб-сайт, основний вміст якого – записи, що регулярно додаються, зображення або мультимедіа. По суті блог є таким самим сайтом як і мільйони сторінок в інтернеті.

 На відміну від форумів і чатів, які є діалогічними, полілогічними дискурсами декількох комунікантів, блог є монологічним дискурсом одного комуніканта. Блог може включати в себе кілька субжанрів, наприклад, коментарі до запису блогу розглядаються окремо, чат, персональна сторінка (Info User), жанр особистого щоденника. По-друге, специфіка жанру інтернет-блогу полягає в тому, що "блоги можуть бути як особисті, так і публічні, вони одночасно адресовані всім і нікому", а також в ньому немає режиму "онлайн". У структурі самопрезентації в блог-дискурсі виділяються дві інтенціональні складові. Перша складова передбачає самохарактерізацію: суб'єкт спрямований на себе, каже про себе, що, очевидно, може здійснюватися і без якого-небудь наміру скласти конкретне враження і вплинути на адресата повідомлення. Друга складова – вплив – передбачає прагнення, охарактеризувавши себе певним чином, створити враження на партнера по комунікації (або аудиторію), і через це впливати на нього. У блог-дискурсі простежується й інша особливість, пов'язана з анонімністю і безкарністю в мережі, обумовлена ​​зниженням психологічного і соціального ризику в процесі спілкування. Суб'єктами блог-комунікації проявляється велика свобода висловлювань, тому що ризик викриття є низьким. 

Hello all – a slightly silly request but linguaphiles are the perfect people to help. I'm creating some fake CVs for a workshop with students. They're all named after colours, Cluedo-stylee, so so far I've got James Mustard, Susan Scarlet, Giuseppe Verdi, Elena Azure and Jason Orange. However, it's pretty rare for me to have a roomful of students with Anglo and Western European names, and I'd like to reflect that. Any suggestions for colour names which might crack up students from outside Europe or British Asian or African students?

Comments:

having said that, it's not actually that important that it's a real surname anyway – I'm just interested because it doesn't strike me as a surname at all!

Таким чином, в блогах використовуються  різні види мовлення як жаргон, так і літературна мова.

2.2.4. Загальна характеристика соціальних мереж. Соціальна мережа – інтерактивний багатокористувацький веб-сайт, контент якого наповнюється самими учасниками мережі. Сайт являє собою автоматизоване соціальне середовище, що дозволяє спілкуватися групі користувачів, об'єднаних спільними інтересами. До них відносяться і тематичні форуми, особливо галузеві, які активно розвиваються останнім часом. Найбільш популярні англомовні мережі  – Facebook  та Twitter.  На  Facebook існує чат та можливість обмінюватися листами. Всі намагаються якомога більше скоротити слова. Наприклад, замість How are you вам швидше за все напишуть How r u .

Замість прийменників to і for повсюдно застосовуються цифри 2 і 4. Але деякі абревіатури утворюють і використовують лише англомовні комуніканти чатів. У першу чергу це абревіатури, утворені за допомогою цифр, звуковий склад яких заміняє певний набір букв. Наприклад: 1 = won або one (1dr = wonder). По-друге, абревіатури, що складаються лише з букв, звуковий образ яких збігається з вимовою з деякими словами. Наприклад, C = see, (IC = I 
see). Самий же цікавий і найскладніший тип абревіатур це абревіатури, що складаються тільки з цифр. В соціальних мережах можна використовувати літературну мову. Але такі сайти створювалися  для спілкування, саме тому там поширена жаргонна мова та багато абревіатур та скорочень. В Twitter найбільш поширена мережа мікроблогів, що дозволяє користувачам надсилати короткі текстові повідомлення (до 140 символів), використовуючи SMS, служби миттєвих повідомлень і сторонні програми-клієнти. Більшість скорочень та абревіатур з’явилося саме там. Наприклад,  такі: AFK – away from keyboard (відійшов від комп'ютера), BRB – be right back (зараз повернуся), BTW – by the way (до речі), FYI – for your information (для довідки), F2F – face to face (віч-на-віч), HAND – have a nice day (вдалого дня), HB – hurry back (швидше повертайся),IDK – I don't know (я не знаю), IMHO – in my humble opinion (на мою думку), LOL – laugh out loud (голосно сміюся), NP – no problem (без проблем), RL – real life (реальне життя), ROFL / ROTFL – rolling on the floor, laughing (катаюся від сміху по підлозі), TIA –thanks in advance (заздалегідь спасибі), TMI – too much information (занадто багато інформації), WRK – work (робота, працюю),WTG – way to go (так тримати), YW – you're welcome (будь ласка – у відповідь на "дякую").  Таким чином,  соціальні мережи – найбільш поширений засіб спілкування,  звідки приходять більшість скорочень та абревіатур.

Висновки  до розділу 2

1. Комп'ютерна комунікація, таким чином, має характеристики, властиві всім іншим типам живого людського спілкування. Вона містить в собі риси масової, групової, особистісної та внутрішньої мовної діяльності, вона може бути короткою і тривалою, усною та писемною. Комп'ютерне спілкування являє собою комунікацію у віртуальному середовищі, і в цьому полягає його найважливіша ознака.

2. В останні роки з’явилося багато нових жанрів в Інтернеті. Серед них – соціальні мережі, блог та чат. Соціальні мережі та чат зробили спілкування простіше, блоги допомагають у самореалізації. Електронний комунікативний простір на відміну від друкованого або ефірного практично не обмеженний. Тут може бути розміщено скільки завгодно багато інформації, обсяг якої не буде обмежений рамками ефірного часу передачі або кількістю друкованих знаків. Інтернет – це інформаційно-комунікативна середу з високим тонусом комунікативності, експресивності та діалогічності. Мова – єдиний засіб формування і функціонування веб-контенту та веб-особистості, тому людина і суспільство актуалізуються в Інтернеті у винятково вербальної сутності. Тому так важливо спробувати осмислити феномен функціонування мови в Інтернеті саме зараз, коли за своєю значимістю і впливу на розвиток суспільства та науково-технічного прогресу Інтернет став знаковим символом нашого часу – суспільства глобальних комунікацій.

                                      ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Початок бурхливого розвитку інформаційних технологій та їх імпорту в інші країни було покладено в англомовній країні, США, що забезпечило особливу роль англійської мови як комунікативному стандарту інтернет-дискурсу.

Поява і динамічний розвиток нової інформаційної та комунікаційної реальності – Інтернету – є закономірним продовженням процесів модернізації, інформатизації, глобалізації, що охопили на рубежі двох тисячоліть ряд регіонів світу. Однак Інтернет – щось більше, ніж просто сучасна технологія, що пришвидшує поширення інформації. Завдяки Інтернету істотно розширилася як міжособистісна, так і соціально значуща комунікація. Мова мережі об'єднує в собі безліч жанрових підсистем, що розділяються на окремі жанри. У сучасних електронних середовищах відбувається дуже складна взаємодія усного та текстового аспектів комунікації, результатом якого є комп'ютерний дискурс з принципово новими структурними та стилістичними властивостями. В наш час, в епоху глобальних комунікацій Інтернет-спілкування стає, напевно, найпопулярнішим. Воно акумулює в себе величезне розмаїття мовних практик, способів і форматів комунікації. І поступово це спілкування стає символом нашого часу.