Кредитні спілки

ВСТУП 

     На  сучасному етапі розвитку суспільства  в умовах фінансових труднощів ефективним джерелом фінансового забезпечення індивідуального споживання та розвитку підприємницької активності громадян, як переконує вітчизняний та зарубіжний досвіт, стають кредитні спілки.

     Історія розвитку кредитних відносин в Україні  складалась на базі тих кредитних  відносин, які існували в Радянському  Союзі. У галузі фінансів перехід від планової до ринкової системи господарювання здійснювався швидше, ніж в інших сферах життя нашої країни. Це пояснюється тим, що в основі цих відносин лежить наймобільніший ресурс – гроші.

     Після проголошення незалежності України  почався процес відродження кредитних  спілок як однієї із форм фінансової кооперації. Тим самим розпочато відтворення кооперативного сектора нашої економіки в русі історичних кооперативних традицій українського народу. Сьогодні кредитні спілки вже об’єднують понад 2 млн. громадян України. При цьому, кожна гілка української кооперативної системи має свою специфіку і свої проблеми. Але одна проблема є спільною – це відсутність розуміння як серед широких верств населення так і серед законодавців і урядовців правильного сприйняття самої кооперативної ідеї як ефективного інструменту самоорганізації та самодопомоги населення. На думку багатьох вітчизняних економістів, в сьогоднішніх умовах кооперативні форми об’єднання людей, здатні суттєво вплинути як на економіку держави, так і на соціальний захист населення України, що опинилося в структурних економічних та соціальних умовах.

     Вище відмічене обумовлює актуальність і вибір теми індивідуального завдання.        Метою дослідження є вивчення суті кредитної спілки, як унікальної форми фінансової взаємодопомоги та самозахисту, аналіз її фінансової діяльності і активізації посередницької діяльності на ринку фінансових послуг.

     Досягнення  поставленої мети зумовило вирішення наступних завдань:

     описати загальні принципи функціонування кредитних  спілок у світі;

     розглянути  особливості фінансової діяльності кредитних спілок;

     проаналізувати  розвиток кредитних спілок в Україні;

проаналізувати  досвіт розвитку кредитних спілок за кордоном;

запропонувати шляхи удосконалення функціонування кредитних спілок в Україні

     Предмет дослідження − це основи функціонування кредитних спілок, показники їх діяльності та динаміка розвитку. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  І

ХАРАКТЕРИСТИКА  КРЕДИТНИХ СПІЛОК 

1. Історія виникнення кредитних спілок

     Кредитні  спілки як форма самоорганізації  населення у галузі фінансів виникли  у країнах Західної Європи в середині ХІХ століття як реакція простого народу на погіршення життя, викликане загостренням проблем капіталістичного способу виробництва. Це був період активних пошуків додаткових джерел фінансових ресурсів, необхідних для задоволення потреб населення й прискореного розвитку промислового виробництва. [12, с. 46]

     В Україні перші організації фінансової взаємодопомоги та економічного самозахисту населення з'явилися у 60 − х роках ХІХ сторіччя у формі ощадно − позичкових і кредитних товариств, які розвивались надзвичайно швидкими темпами, полегшуючи життя широких верст населення. [12, с. 46]

     Перша кредитна спілка на Україні була створена в 1862 році   одескими ремісниками.

     Кредитне  та ощадно − позичкове товариства могли надавати позички виключно своїм членам. Кожному члену товариства, виходячи з його благонадійності та довіри до нього, визначалась максимальна сума кредиту, який міг би бути йому виданим незалежно від наданого забезпечення, кількості та видів позичок. Окремо встановлювалась сума позички, яка могла бути видана під довіру. Встановлений ліміт кредитування записувався в розрахункову книжку члена. [12, с. 31]

     На  початку 20 століття в Україні існувало більш ніж три тисячі кредитних  спілок, які об'єднували понад 200 тис. осіб. Трагічним періодом для української кредитної кооперації були часи комуністичної диктатури, яка 1930 року розграбувала та знищила кредитну кооперацію у східній Україні, а 1939 року − у західній Україні. Лише після проголошення незалежності держави почалося відродження сектора. [12, с. 46]

     23 січня 2002 року набув чинності закон про кредитні спілки. Він визначив кредитну спілку як неприбуткову організацію, засновану фізичними особами, професійними спілками та їх об'єднаннями для задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків. [12, с. 46] 

     1.2 Сутність кредитної спілки як  фінансової установи 

     Кредитна  спілка − це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки [1]

     Кредитна спілка утворюється на основі об’єднання громадян за професійною, територіальною чи іншою ознакою, яка зазначається в статуті кредитівка і є визначальною при прийнятті її нових членів. На початку створення учасників кредитівки має бути не менше 50 осіб, які шляхом здійснення вступних, обов’язкових або додаткових внесків формують її початковий капітал. На відміну від підприємницьких структур, де розмір капіталу є визначеним і відносно великим, капітал кредитівки не є фіксованим і збільшується за рахунок вступу нових членів.

     Управління кредитною спілкою здійснюється на демократичних засадах, що означає, що незалежно від моменту вступу чи розміру внеску, кожен учасник кредитівки має право одного голосу. Таким чином забезпечується захист інтересів усіх без винятку учасників кредитівки. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій кожному гарантовано вільний вхід і вихід.         Вищим органом управління кредитної спілки є загальні збори, на яких з числа їх учасників формують: [1]

     спостережну раду, яка представляє інтереси членів кредитної спілки в період між загальними зборами, що скликаються раз на рік;   ревізійну комісію, яка контролює фінансово-господарську діяльність кредитної спілки;          правління кредитної спілки, яке є виконавчим органом, що здійснює керівництво її поточною діяльністю;       кредитний комітет − орган, відповідальний за організацію кредитної діяльності спілки.          За рішенням загальних зборів членів кредитної спілки можуть бути створені й інші органи управління.        Оскільки кредит у кредитній спілці можуть отримати лише її учасники, то можна відмітити ще одну специфічну рису кредитівки − всі її клієнти є її учасниками. Однак, незважаючи на те, що учасниками кредитівки є лише фізичні особи, підприємства також можуть отримати кредит через своїх представників, які є її членами.      Суть неприбуткової діяльності кредитної спілки полягає в тому, що кінцевою метою її діяльності є не отримання прибутку від наданих послуг, а фінансовий та соціальний захист своїх членів шляхом залучення їх особистих заощаджень для взаємного кредитування, фінансової підтримки підприємницьких ініціатив та надання їм інших фінансових послуг         Фінансовий характер діяльності кредитної спілки робить її схожими на інших учасників фінансового ринку − банки. Між цими структурами є багато як спільного, так і відмінного. Спільним є те, що і банки, і кредитні спілки на ринку діють як фінансові посередники, створені для задоволення потреб споживачів у фінансових ресурсах. Принциповою відмінністю між цими структурами є мета діяльності кожної з них: отримання прибутку для банку і надання фінансових послуг для кредитної спілки.               

РОЗДІЛ ІІ 

ОРГАНІЗАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 

     Діяльність  кредитних спілок регламентується  Конституцією України, Цивільним кодексу  України, Господарським кодексу  України Законом України "Про  кредитні спілки" від 20 грудня 2001 року №2908−III, а також Концепцією розвитку системи кредитної кооперації, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 червня 2006 р. № 321−р. та інших нормативно-правових актів. 

     2.1 Особливості формування капіталу 

     Кредитні  спілки в усіх країнах світу створюються  людьми для самозабезпечення різноманітними фінансовими послугами, головною з яких є позика. Для того, щоб мати можливість надавати таку послугу кредитна спілка формує власний капітал. Історичний досвід багатьох країн показує, що капітал створюється за рахунок різних джерел, основним з яких були обов’язкові та необов’язкові внески членів, банківські кредити, державні кредити та субсидії, вклади та пожертвування фізичних та юридичних осіб.

     Майно кредитної спілки формується за рахунок:[1]

     вступних, обов’язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки;

     плата за надання своїм членам кредитів та інших послуг, а також доходів  від провадження інших видів  статутної діяльності;

     дохід від придбаних кредитною спілкою  державних цінних паперів;

     грошових  та інших майнових пожертвувань, благодійних внесків, грантів, безоплатної технічної допомоги як юридичних, так і фізичних осіб, у тому числі іноземних;

      інших надходжень, не заборонених законодавством.

     Майно кредитної спілки є її власністю. Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до свого статуту [1]

     Капітал кредитної спілки складається з  пайового, резервного та додаткового  капіталів, а також залишку нерозподіленого  доходу спілки і не може бути менше 10 відсотків від суми її загальних зобов’язань.

     Пайовий капітал кредитної спілки формується за рахунок обов’язкових та додаткових пайових членських внесків членів кредитної спілки.[1]

     Розмір  обов’язкового пайового внеску є  однаковим для всіх членів кредитної  спілки та встановлюється у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки, як фіксована сума. Для об’єднаної кредитної спілки розмір обов’язкового пайового внеску може бути встановлений у відсотках до загальної суми активів кредитних спілок.[1]

     Підставою для повернення обов’язкового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці.

     Режим залучення додаткових пайових внесків  встановлюється положення про фінансове  устаткування кредитною спілкою.

     Підставою для повернення додаткового пайового внеску є припинення членства у кредитній спілці. За письмовою заявою члена кредитної спілки додаткові пайові внески мають бути повернені або спрямовані на погашення кредиту за умови дотримання кредитною спілкою нормативів достатності капіталу кредитної спілки.

     Резервний капітал призначений для відшкодування можливих збитків кредитної спілки, які не можуть бути покритими за рахунок надходжень поточного року, забезпечення платоспроможності кредитної спілки та захисту заощаджень її членів.

     Джерелом  формування резервного капіталу кредитної спілки є:[1]

1. вступні внески членів кредитної спілки;
2. частина доходу кредитної спілки до моменту досягнення ним не менше як 15% від суми активів, зважених на ризик кредитної спілки;
3. інші джерела, перелік яких визначено статутом кредитної спілки.

     Розмір вступного внеску є однаковим для всіх членів кредитної спілки та встановлюється у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки, як фіксована сума. Вступний внесок повністю спрямовується на формування резервного капіталу та є власністю кредитної спілки. [1]

     При ліквідації спілки залишок коштів резервного капіталу зараховується до Державного бюджету України. [1]

     Додатковий  капітал кредитної спілки формується за рахунок цільових внесків членів кредитної спілки, благодійних внесків  фізичних та юридичних осіб, безоплатно отриманого майна і необоротних засобів. Нарахування плати та розподіл доходу на ці внески не здійснюється. Додатковий капітал може бути використаний на покриття збитків. Підставою для повернення цільового внеску членів кредитної спілки з додаткового капіталу є припинення членства у кредитній спілці. [1]

     У разі ліквідації спілки залишок додаткового  капіталу зараховується до Державного бюджету України. [1]

     За  підсумками фінансового року нерозподілений доход, що залишається у розпорядженні кредитної спілки, розподіляється між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів) у порядку, визначеному загальними зборами кредитної спілки. [1]

     Рішення про використання капіталу на покриття збитків кредитної спілки приймається спостережною радою кредитної спілки в порядку, визначеному законодавством та рішенням загальних зборів членів кредитної спілки. З метою покриття передбачуваних збитків від неповернення кредитів кредитною спілкою за рахунок частини доходів кредитної спілки формується резерв забезпечення покриття втрат від неповернених позичок. Порядок формування і використання резерву забезпечення покриття втрат визначається Уповноваженим органом. [1] 
 

     2.2 Порядок створення та реєстрації  кредитних спілок 

     Кредитна  спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний вступ  і вихід із членів спілки. Кожний член спілки, незалежно від розміру  його вкладів, має право одного голосу з питання управління кредитною  спілкою.Вона

     Кредитна  спілка не займається жодним іншим видом діяльності крім надання кредитних і ощадних послуг своїм членам.

     Кредитна  спілка створюється і діє в  першу чергу для забезпечення можливості членам отримати кредит на прийнятних для них умовах. Відсотки, отримані спілкою за кредитами, складають її дохід, який надалі направляється на формування фондів та нарахування відсотків на вклади членів.

     Кредитна  спілка діє на основі самофінансування, несе відповідальність за наслідки своєї  діяльності та виконання зобов'язань  перед своїми членами, партнерами, державним та місцевими бюджетами.[1]          Кредитна спілка несе відповідальність за своїми зобов'язаннями у межах вартості майна, яке належить їй на праві власності.[1]

     Кредитна  спілка створюється та набуває статусу  юридичної особи з моменту її державної реєстрації. При цьому, слід розуміти що процес створення кредитної спілки фактично проходить у два етапи реєстрації. Перший етап створення − у державного реєстратора за місцем знаходження кредитної спілки. Другий етап реєстрації в Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг  України – набуття статусу фінансової установи.

     Порядок реєстрації кредитної спілки є досить кропітким процесом, який потребує чіткого дотримання всіх нормативних  вимог, що встановлені для цього  виду фінансових установ. Проте, якщо говорити про базу, без якої створити кредитну спілку неможливо то до неї слід віднести наступне:

     Наявність не менше 50 осіб які бажають вступити до кредитної спілки;

     наявність ознаки членства членів кредитної спілки. Відповідно до законодавства члени кредитної спілки повинні бути об'єднані хоча б за однією з таких ознак: спільне місце роботи чи навчання або проживати в одному селі, селищі, місті, районі, області.

      Кредитна  спiлка,  яка  пройшла  державну реєстрацiю,  має    право здiйснювати дiяльнiсть з  надання  фiнансових  послуг  пiсля 
отримання  свiдоцтва про реєстрацiю фiнансової установи в порядку, 
установленому Положенням про Державний реєстр  фiнансових  установ. 

      2.2 Ліцензування діяльності 

      Ліцензії  для кредитної спілки необхідні на такі види фінансових послуг:[3]

      діяльність  кредитної спілки по залученню внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки;

     діяльність  кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків членів кредитної спілки на депозитні рахунки.            здійснення переказу коштів небанківськими фінансовими установами

     Надання фінансових кредитів без відповідної  ліцензії дозволяється лише у разі, якщо фінансові кредити надаються  за рахунок капіталу кредитної спілки , а також коштів об'єднаних кредитних спілок, залучених кредитною спілкою, що є їх членом, та коштів спільних фінансових фондів асоціацій кредитних спілок, утворених їх членами

Щоб отримати ліцензію на кредитування за рахунок  залучених коштів та залучення вкладів членів кредитної спілки на депозитні рахунки необхідно щоб кредитна спілка відповідала ліцензійним умовам. Порядок отримання ліцензії зазначений в Ліцензійних умовах провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг.[3] 

     2.4 Оподаткування кредитних спілок 

     Відповідно  до законодавства кредитна спілка, має право здійснювати наступні види фінансових послуг:[1]

     прийом  вступних та обов'язкових пайових  внесків від членів спілки;

надання кредитів своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі

залучення на договірних умовах внесків своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі;

     поручительство  за виконання членом спілки зобов'язань  перед третіми особами;

     розміщення  тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках в установах банків;

     залучення на договірних умовах кредитів банків, кредитів об'єднаних кредитних спілок, коштів інших установ та організацій  виключно для надання кредитів своїм  членам;

     надання кредитів іншим   кредитним   спілкам;

     оплачує за дорученням своїх членів вартість товарів,  робіт і послуг у межах наданого їм кредиту

благодійна  діяльність за рахунок коштів спеціально створених для цього фондів

      При здійсненні такої  діяльності кредитної спілки зобов’язана сплачувати загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі, визначені чинним законодавством України з питань оподаткування.  Однак кваліфікація кредитної спілки як неприбуткової організації породжує окремі «питання» у їх взаємовідносинах з органами державної податкової служби України.

     Кредитна  спілка відповідно до свого статуту: надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формах. Крім того, на неї відповідно поширюються пільги, встановлені Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

     Від оподаткування звільняються:доходи неприбуткових організацій отримані у вигляді:[3]

       доходів від здійснення операцій  з активами кредитних спілок, за пенсійними вкладами, рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.      процентів, дивідендів, страхових виплат відшкодувань, а також роялті

      відсотки  за користування кредитами, надані від  імені членів кредитної спілки приватним  підприємствам, які знаходяться  у їх власності.

      Загалом, ідея створення кредитних спілок та надання їм статусу неприбуткової організації в цілях звільнення окремих видів доходів від оподаткування податком на прибуток мала на меті забезпечення населення дешевими фінансовими ресурсами, тобто пріоритетною була соціальна спрямованість.

      На  жаль, на сьогодні час в діяльності кредитних спілок часто відсутній  соціальний мотив, а з джерела дешевих позик вони перетворились на осередки дуже рентабельного бізнесу.

      Це  пояснюється низкою причин:

      будучи  звільненими від оподаткування, кредитні спілки надають кредити  своїм членам під відсотки, набагато вищі, ніж у середньому по банківській системі;

      почастішали випадки застосування кредитних  спілок у схемах ухилення від оподаткування  як дієвого інструмента «перекачки»  безготівкових коштів у готівкові;

        існування різних рівнів оподаткування  у фінансовому секторі призводить  до стимулювання переведення доходів із сектору з більшим податковим тиском в сектор, де він значно нижчий, що є передумовою запровадження схем ухилення від оподаткування.  
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

РОЗДІЛ  ІІІ

АНАЛІЗ  ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК 

     Згідно  з інформацією Держфін-послуг, до початку світової кризи небанківський фінансовий сектор України розвивався досить динамічно. Впевнено зростали кількість небанківських фінансових установ, вартість їхніх активів, попит на їхні послуги.

Світова фінансова криза негативно вплинула на розвиток українських кредитних спілок. З її приходом в Україну суттєво погіршились показники та результати діяльності кредитних спілок, стало спостерігатись уповільнення рівня ділової активності та значне зниження темпів приросту, а часто й суттєве падіння основних показників.

      Так, в період 01.01.2010 р. та  01.01.2011 р. на ринку  кредитних спілок спостерігається  скорочення кількості учасників  з 659 до 652(див табл1)

Таблиця 1

Динаміка  кількості кредитних спілок

      Насамперед  це пояснюється істотним погіршенням фінансового стану кредитних спілок, суттєвим зниженням показників їх платоспроможності та ліквідності. Невиконання заходів впливу, що раніше застосовувалися до кредитних спілок, призвело до посилення контролю з боку Держфінпослуг та, як наслідок, виключення цілого ряду кредитних спілок із Державного реєстру фінансових установ та анулювання свідоцтв про їхню реєстрацію  

     Загальний обсяг активів кредитних спілок станом на 01.04.2011 становив 938,2млн.грн. і порівняно з аналогічним періодом минулого року зріс на 44,1 %(станом на 01.04.2010р. становив 651,2 млн.грн.)В той же час,протягом І кварталу 2011р.розмір власного капіталу зменшився на 16%.Найбільшу питому вагу в його структурі складав пайовий капітал у розмірі 666,3 млн.грн.

     Незважаючи  на скорочення розмірів власного капітал,рівень капіталізації кредитних спілок станом на 01.04.2011р. перебуває на достатньому  рівні та дорівнює 34% при рекомендованому  мінімальному рівні в 20%.

Більш детальна інформація стосовно динаміки капіталу та активів кредитних спілок представлена на рис 2.1 

Рис.2.1 Динаміка активів кредитних спілок

     З огляду на вище зазначене можна зробити висновок про продовження скорочення розмірів активів кредитних спілок,що пов’язано з тим що саме кредитні спілки виявились найбільш вразливими до проявів фінансової кризи та найменш спроможними щодо якнайшвидшого подолання її наслідків

      Співвідношення  виданих кредитів та залучених депозитних вкладів (рис2.2) за результатами І кварталу 2011р. продовжило тенденцію до зростання,що пов’язано з випереджаючими темпами скорочення розмірами депозитних внесків членів кредитних спілок,порівняно зі скороченням обсягів кредитного портфелю. 

Рис.2.2 динаміка кредитування та залучення внесків кредитних спілок

     Станом  на 01.04.2011р. в порівнянні з аналогічним  періодом2010року внески членів кредитних  спілок на депозитні рахунки зменшились на 24,2%;кредити надані членам кредитних  спілок,зменшились на 5,8%.

   Однак зменшення обсягів наданих кредитів членам кредитних спілок супроводжувалась покращенням їх якості.

Рис2.3 динаміка якості кредитного портфелю кредитних  спілок

     Загалом  структура  кредитів  за  видами  за  2009-2010рр.  не  зазнала великих  змін.  Кредитні  спілки,  враховуючи  низьку  платоспроможність позичальників,  значно  зменшили обсяги кредитування, ввели більш жорсткі умови  для  надання  кредитів  та  санкції  в  разі  неповернення  їх позичальниками. 

  Накінець І кварталу 2011р. сума внесків членів кредитних спілок на депозитні рахунки становила 1468 млн.грн.та суттєво зменшилась в порівнняні з аналогічним періодам минулого рокуа саме на 31,8%