Кредитний ринок та кредитні операції комерційних банків

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  БІОРИСУРСІВ І          ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ

ННІ бізнесу

Економічний факультет

Кафедра фінансів

 

 

 

 

 

 

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

З дисципліни « Фінансовий ринок » та « Банківська система  »

на тему: Кредитний  ринок та кредитні операції комерційних банків

 

 

 

 

 

 

студента 2-ст курсу 10 групи

напряму підготовки «  Фінанси та кредит »

Остринського Олександра Олександровича

Науковий керівник: Костюк В.А., Олійник О.О.

 

 

 

 

 

 

 

 

Київ 2012

 

Зміст

Вступ……………………………………………………………………………..3

Розділ І. Кредитний ринок України як складова ринку капіталів……………5

1. Сутність та структура кредитного ринку……………………………….5

1.2.   Аналіз кредитного  ринку України…………………………………..........8

Розділ ІІ. Кредитні операції комерційних банків…………………………….14

1. Сутнiсть та змiст кредитних операцій комерцiйного банку…………..14
2. Кредитнi ризики, причини їх виникнення та методи захисту………...19

Розділ ІІІ. Оцінка фінансового  стану комерційного банку…………………..23

3.1.     Фінансова стійкість……………………………………………………...23

3.2.     Ділова  активність………………………………………………………...25

3.3.     Нормативи  ліквідності…………………………………………………...27

3.4.     Коефіцієнти  ефективності……………………………………………….30

3.5      Оцінка  доходності операцій з фінансовими  активами………………...32

Висновки…………………………………………………………………………35

Список використаних джерел…………………………………………………..38

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Кредит і гроші, кредитний  ринок і банки – тісно пов'язані  один з одним поняття. У зв'язку з цим, при розгляді питання про  кредитний ринок, слід звернути увагу  на банківську і грошово-кредитну систему в цілому. Цікаво також поглянути на історію виникнення грошей і банків, а отже і на історію кредиту. Гроші є одним з геніальних винаходів людства. Важко повірити, що колись грошей не існувало. Тим не менше, спочатку в положенні грошей опинялися товари, що мали повсякденний попит саме через їх визнану корисність.

Отже, визначимось з  поняттям гроші. Чітко визнаного  всіма економістами визначення суті грошей немає. У К. Маркса в "Капіталі" сказано, що гроші - це особливий, суспільно  визнаний товар - загальний еквівалент.

Кредитний ринок як історично, так і за його значущістю та вагою  є основною складовою фінансового  ринку. Він забезпечує найшвидший доступ до ресурсів. Випуск в обіг цінних паперів  і мобілізація з їх допомогою  ресурсів потребує певного часу, тоді як кредит можна отримати у досить стислі терміни – протягом кількох днів. Така перевага дуже важлива як з погляду фінансового забезпечення потреб окремих суб’єктів, так і з позицій функціонування усієї фінансової системи. Переваги кредитного ринку випливають із функціонального потенціалу основних суб’єктів цього ринку – комерційних банків, які не тільки опосередковують рух фінансових ресурсів, а й певною мірою продукують їх.

В умовах світової та внутрішньої  фінансової нестабільності в Україні, зокрема загрозливих явищ у банківському секторі держави, об'єктивно актуалізується значення наукового аналізу організаційно-економічних основ ефективного функціонування національної кредитної системи та її ролі в покращенні економічної ситуації.

Віддаючи належне науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених з даної проблематики, слід зауважити, що існує потреба в її подальшому дослідженні. Це обумовлено недостатнім рівнем розробки окремих аспектів кредитної політики комерційного банку в умовах стабілізації грошово-кредитного ринку; дискусійними залишаються питання оптимального співвідношення кредитних інструментів та особливості формування кредитної політики в умовах зростаючої конкуренції.

Метою роботи є дослідження такого сектору економіки, як кредитний ринок з точки зору макроекономіки та законодавства України; аналіз економічної ситуації функціонування кредитного ринку України.

Для реалізації зазначеної мети вирішуються такі завдання:

1. Дослідити економічну природу, теоретичні аспекти за законодавчі засади функціонування кредитного ринку.
2. Здійснити моніторинг грошово-кредитного ринку в Україні, проаналізувати тенденції в його розвитку та виробити рекомендації щодо регулятивної політики Національного банку України на кредитному ринку.

Об’єктом наукового дослідження є кредитний ринок України та кредитні операції комерційних банків.

Предметом дослідження виступає інструментарій та механізми організації кредитного ринку України, а також шляхи їх можливого покращення.

Інформаційною базою  дослідження є законодавчі та нормативно-правові акти з питань функціонування банківських інститутів в Україні, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Національного банку України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Асоціації українських банків, окремих комерційних банків, а також енциклопедичні видання, монографічні дослідження та публікації зарубіжних і вітчизняних авторів, що склало передумови для проведення комплексного аналізу кредитного ринку України.

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І. Кредитний  ринок України як складова ринку  капіталів

1. Сутність та структура кредитного ринку

Кредитний ринок - це специфічна сфера економічних відносин, де об'єктом операцій виступає наданий на певних умовах у позику капітал.

Необхідними умовами функціонування кредитного ринку є наявність:

• кредиторів, що мають тимчасово вільні кошти;
• позичальників, які можуть вчасно і в повному обсязі виконати зобов'язання за кредитами;
• системи державного регулювання;
• законодавчого і нормативного забезпечення.

Кредитний ринок - це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозв'язки між підприємствами і громадянами, що потребують грошових коштів, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах. У той же час кредитний ринок - це синтез ринків різних платіжних засобів. У країнах з розвиненою ринковою економікою кредитні угоди опосередковуються:

• кредитними інститутами (комерційними банками або іншими установами), які беруть у борг і надають позики, а також
• інвестиційними або аналогічними організаціями, які забезпечують випуск і рух різних боргових зобов'язань, що реалізуються на особливому ринку цінних паперів.

Надання вільних грошових коштів у позику має забезпечити  кредитору відповідний рівень доходу при задовільному ступені ризику неповернення і компенсувати втрачені можливості від інвестування коштів в інші активи.

Для ефективного функціонування кредитного ринку в Україні необхідна  стабільна економічна ситуація, наявність  розвиненої інфраструктури та ефективне  державне регулювання, яке б забезпечило стабільність банківської системи і захист інвесторів. Розвинений кредитний ринок, який ефективно управляється з боку держави, забезпечує оптимальний розподіл обмежених фінансових ресурсів серед галузей економіки та сприяє економічному зростанню країни.

Кредитний ринок виконує  такі функції:

• об'єднання дрібних, розрізнених грошових заощаджень населення, державних структур, приватного бізнесу, іноземних інвесторів і утворення великих грошових фондів;
• трансформація коштів у позиковий капітал, який забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального виробництва національної економіки;
• надання позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва та інших соціальних програм.

Таким чином, кредитний  ринок дозволяє здійснювати накопичення, рух, розподіл і перерозподіл позичкового  капіталу між сферами економіки.

Основними учасниками кредитного ринку виступають:

а) позичальники - юридичні, фізичні особи і держава. Залучати вільні грошові кошти на ринку кредитів можуть як вітчизняні, так і іноземні позичальники. За специфікою надання кредитних послуг позичальників часто поділяють на категорії: населення, невеликі підприємства, корпорації, фінансові інститути (в тому числі комерційні банки), сільськогосподарські підприємства, державні установи та громадські організації;

б) кредитори - комерційні банки, інші фінансово-кредитні установи та іноземні кредитори - національні й міжнародні фінансові інститути. Крім того, кредиторами можуть бути також нефінансові інститути, якщо вони дають змогу іншим суб'єктам ринку протягом визначеного періоду за певну плату користуватись їх грошовими коштами.

Кредитна система організовує  рух капіталів і сприяє акумуляції та ефективному розміщенню фінансових ресурсів серед суб'єктів ринку. Оскільки ця система має значний вплив на економічні процеси, її діяльність потребує жорсткої регламентації та контролю з боку держави;

в) держава, як учасник кредитного ринку, здійснює управління грошово-кредитним ринком, регулює його діяльність і виступає позичальником на національному та міжнародному ринках. При цьому як регулювальну, так і інші функції на кредитному ринку вона виконує переважно через посередництво центрального банку, що є особливістю кредитного ринку в Україні.

Функціонування кредитного ринку забезпечує кредитна система, до складу якої входять центральний  банк, комерційні банки та інші фінансово-кредитні інститути.

Держава через НБУ  сприяє формуванню повноцінної системи безготівкового грошового обігу, а також розширенню переліку послуг і операцій комерційних банків. Із кредитних важелів, які вважаються найбільш ефективними регуляторами ринкової економіки, використовують:

• середньострокові позики - на цілі як виробничого, так і чисто комерційного характеру. Найбільше поширення вони одержали в аграрному секторі, а також при кредитуванні інноваційних проектів із середніми обсягами необхідних інвестицій;
• довгострокові позики - в інвестиційних цілях. Для них характерний великий обсяг переданих ресурсів. Особливий розвиток вони одержали в капітальному будівництві, паливно-енергетичному комплексі, сировинних галузях економіки. Такі позики видаються на термін від 3 до 5 років. У нашій країні вони використовуються не дуже широко через загальну нестабільність економіки і меншу прибутковість порівняно з короткостроковими кредитними операціями.

На кредитному ринку  головною ланкою кредитної системи  є банк, який на ринку виступає або  як кредитор, або як позичальник. У  банку сконцентровані й проходять потоки тільки в грошовій формі.

Діяльність комерційних  банків багатогранна, їх функції постійно поширюються, охоплюють усі сфери  життя суспільства.

Основними функціями  банківської системи на кредитному ринку є трансформаційна і стабілізаційна, які представлені на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Функції банківської системи на кредитному ринку

Комерційні банки зобов'язані  виконувати операції за касовим виконанням бюджету за дорученням центрального банку. їм забороняється вести діяльність у сфері матеріального виробництва і торгівлі матеріальними цінностями, а також проводити всі види страхування.

Центральний банк встановлює банкам та іншим фінансово-кредитним установам нормативи обов'язкового резервування коштів. При підвищенні центральним банком норм обов'язкових резервів зменшується сума вільних коштів, а одночасно і кредитний потенціал банків і навпаки - при зниженні норм обов'язкових резервів збільшується кредитний потенціал банків.

Операціями відкритого ринку центрального банку є купівля-продаж казначейських  зобов'язань, власних зобов'язань  банку, комерційних векселів, інших  цінних паперів і боргових зобов'язань. Він також визначає розміри, порядок формування та використання резервів банків і кредитних установ для покриття можливих втрат за кредитами, резервів для покриття валютних, процентних та інших фінансових ризиків банків.

1.2 Аналіз кредитного  ринку України

У жовтні тривало зростання  кредитної підтримки банками економіки. Кредити надавалися переважно у національній валюті. Основним позичальником залишався сектор нефінансових корпорацій. Серед кредитів, наданих нефінансовим корпораціям, найбільше зросли залишки короткострокових кредитів у національній валюті та довгострокових в іноземній валюті. Кредитування сектору домашніх господарств у жовтні активізувалося за рахунок надання кредитів у національній валюті. Залишки кредитів в іноземній валюті, наданих домашнім господарствам, продовжили скорочуватися, що сприяло зниженню ступеню валютного ризику.

Нові кредитні угоди укладалися переважно з нефінансовими корпораціями, проте обсяги договорів з домашніми господарствами також зросли.

Залишки за кредитами, наданими резидентам, за місяць збільшилися на 5.5 млрд. грн., або на 0.7%, і на 01.11.2012 становили 815.9 млрд. грн. Кредитна підтримка банками реального сектору економіки здійснювалася переважно у національній валюті (приріст за місяць – 4.0 млрд. грн., або 0.8%). В іноземній валюті більшою мірою зросли залишки на рахунках від 1 до 5 років – на 1.7 млрд. грн., або на 1.7%. В цілому короткострокові кредити збільшилися на 4.8 млрд. грн., або на 1.5%, а довгострокові – на 0.6 млрд. грн. Річна зміна кредитів, наданих резидентам, у національній валюті становила 7.9%, в іноземній валюті – «мінус» 8.8%.

Кредити, надані сектору нефінансових корпорацій, були основною складовою зростання кредитів у жовтні, наочно це можна побачити у таблиці 1.1. Залишки за кредитами НК збільшилися за місяць на 5.8 млрд. грн., або на 1.0%, – до 601.1 млрд. грн. Їх частка зросла з початку року на 1.9 процентного пункту до 73.7% і залишалася найбільшою в структурі кредитів, наданих резидентам. У річному обчисленні залишки за кредитами, наданими НК, продовжили свою позитивну динаміку. Порівняно з жовтнем 2011 року вони зросли на 1.0%. Помірне кредитування сектору нефінансових корпорацій у поточному році насамперед пояснювалося наявністю значних зовнішніх ризиків.

Таблиця 1.1.

Кредити за секторами  економіки в 2012 році

Серед кредитів, наданих нефінансовим корпораціям у національній валюті, переважно зросли короткострокові кредити – на 4.2 млрд. грн., або на 2.1%. Серед кредитів в іноземній валюті вищими темпами збільшилися кредити від 1 до 5 років – на 2.0 млрд. грн., або на 2.3%. Найвищі темпи приросту у річному обчисленні та з початку      нефінансових корпорацій – 20.1% та 14.7% відповідно.

Значну кредитну підтримку  у національній валюті отримали корпорації торгівлі та будівництва. У корпорацій оптової торгівлі спостерігалося характерне зростання короткострокової заборгованості у гривнях, отриманих на поповнення обігових коштів для здійснення поточної діяльності. Залишки заборгованості за короткостроковими кредитами в доларах США збільшилися у корпорацій сфери інформатизації, виробництва харчових продуктів та напоїв, сільського господарства, торгівлі. Заборгованість за кредитами в доларах США строком від 1 до 5 років найбільше зросла у корпорацій сфери виробництва інших транспортних засобів, наземного транспорту та транспортних послуг.

Графік1.1.  Кредити, надані сектору нефінансових корпорацій, за валютами

Залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств, збільшилися за місяць на 1.0 млрд. грн., або на 0.5%, і на 01.11.2012 становили 190.1 млрд. грн. Зростання стримувалося через значні скорочення залишків за довгостроковими кредитами, наданими домашнім господарствам в іноземній валюті, – на 1.7 млрд.грн., або на 1.8%. Натомість протягом жовтня в умовах заборони споживчого кредитування в іноземній валюті зростали залишки кредитів, наданих домашнім господарствам у гривнях: до 1 року – на 1.0 млрд. грн., або на 3.1%, довгострокових – на 1.6 млрд. грн., або на 2.6%. Переважно кредити у національній валюті отримувалися на споживання. У річному обчисленні залишки за кредитами, наданими сектору домашніх господарств у національній валюті збільшилися на 19.8%, з початку року – на 14.9%. Серед них найвищими темпами зросли кредити від 1 до 5 років – на 32.1% та 24.1% відповідно.

Тенденція скорочення залишків за кредитами в іноземній валюті тривала, починаючи з січня 2009 року. Залишки за кредитами у гривнях почали зростати з ІІ півріччя 2010 року. Таким чином, завдяки вжитим антикризовим заходам питома вага залишків валютних кредитів у загальному обсязі наданих домашнім господарствам кредитів поступово зменшувалася. На 01.11.2012 вона становила 47.6%, тоді як на кінець 2011 року – 56.9%, 2010 року – 69.1%, 2009 року – 72.4%.

Графік 1.2.  Кредити, надані сектору нефінансових корпорацій, за валютами

Залишки за кредитами, наданими іншим фінансовим корпораціям, зменшилися за жовтень на 1.3 млрд. грн., або на 7.2% – до 16.9 млрд. грн. Водночас у річному обчисленні зростання становило 8.8%, з початку року – 2.7%. Кредити, надані сектору загального державного управління, залишилися на рівні 7.8 млрд. грн. 

Нові кредити – включають суми за первинними кредитними договорами, укладеними протягом звітного періоду, а також суми задодатковими договорами, за якими відбулася зміна або суми, або процентної ставки, або суми та процентної ставки.

 

 

Таблиця 1.2.

Нові кредити в 2012 році (обсяги, надані протягом періоду)

Загальний обсяг нових  кредитів у жовтні становив 121.1 млрд. грн., збільшившись за місяць на 7.8%, за 12-місячними кумулятивними даними – на 1.3%.

Переважна частка договорів (90.0%) укладалася з нефінансовими корпораціями.

Обсяг нових кредитів сектору домашніх господарств за місяць зріс на 1.1 млрд. грн., або на 12.4%, за 12-місячними кумулятивними даними – на 1.1%.

Графік 1.3. Нові кредити за секторами економіки

Крім того, згідно статистичному  огляду НБУ за серпень 2011 р., загальний  обсяг нових депозитів у серпні збільшився до 100,8 млрд грн та був  меншим за середній обсяг за попередні 12 місяців (95,9 млрд грн). Обсяги депозитів  за 12-місячними кумулятивними даними (річне обчислення) зменшилися до 1 трлн 151 млрд грн, або на -0,03% у річному обчисленні.

 

 

За листопад 2012 року портфель банківських кредитів населення скоротився на 981 млн грн.

Зменшення відбулося  за рахунок скорочення обсягу позик  в іноземній валюті — на 2,7 млрд грн, тоді як кредитів в національній валюті було видано на 1,8 млрд грн, пише Комерсант-Україна.

Скорочення стало несподіваним, так як місяцем раніше банки збільшили  загальний портфель кредитів фізичним особам на 1,1 млрд грн. Тоді банкіри пояснювали таку динаміку активною видачею кеш-кредитів і кредитних карт.

Таким чином, кредити  населенню активно видавалися лише два місяці цього року — в липні та жовтні. В інші місяці портфель скорочувався в середньому на 1,4 млрд грн в місяць.

На сьогодні можливість взяти кредит цікавить населення  вдвічі більше, ніж варіанти вкладення  грошей на депозити, про що свідчить аналіз пошукових запитів в Google і Яндекс, яке провела консалтингова контора «Ашманов і партнери Україна».

Восени цього року українські банки отримали рекордний прибуток, а також значно зменшили обсяг проблемних кредитів. Про це заявила директор департаменту нормативно-методологічного забезпечення банківського регулювання і нгляду НБУ Наталія Іваненко.

За даними Нацбанку, банківська система країни в цьому році вперше за кілька останніх років вийшла в прибуток. Причому рекордну суму - понад мільярд гривень - банки заробили в жовтні.

"Банківська система  збільшує свої активні і пасивні  операції, - зазначила Іваненко -. Нехай  темпи кредитування недостатньо високі, але абсолютний приріст кредитів за рік - 25 мільярдів - .. Це все-таки цифра хороша Банківський сектор демонструє і збільшення довіри з боку населення З початку року обсяг депозитів фізичних осіб збільшився на 45 мільярдів гривень ".

У Нацбанку також повідомили, що проблемні кредити українських  банків цього року зменшилися на 12 мільярдів  гривень. У більшості вітчизняних  банків фінансові показники рівня  стабільності навіть вище, ніж у  багатьох європейських і американських банків, запевняє регулятор.

РОЗДІЛ ІІ. Кредитні операції комерційних банків.

2.1. Сутнiсть та змiст кредитної дiяльностi комерцiйного банку.

      Банкiвська  система сьогоднi -- це одна  з   найважливiших  та невiд'ємних  структур ринкової економiки.  Iсторично розвиток банкiв та товарного виробництва, обiгу йшли поруч i тiсно переплiтались. Банки  при  цьому формувались як фiнансовi посередники,  що залучають капiтали, заощадження населення та iншi грошовi засоби, котрi вивiльнюються в ходi господарської дiяльностi, i надають їх у тимчасове користування iншим агентам, що потребують додаткового ресурсного капiталу. Ставши iнституцiєю фiнансового перерозподiлу вартостi, у даний час комерцiйнi банки можуть запропонувати  клiєнтам до 200 видiв рiзноманiтних банкiвських продуктiв та послуг. Проте є наявний визначений базовий перелiк,  без якого банк  не може iснувати та нормально функцiонувати. До таких фундаментальних операцiй банку властиво вiдносять:

     - приймання  депозитiв;

     - здiйснення  грошових платежiв та розрахункiв;

     - надання  кредитiв.

     Кредитнi  операцiї є найважливiшим джерелом  прибутку  банку, проте у   зв'язку  зi збiльшенням в останнi роки випадкiв неповернення кредитiв  данi операцiї складають  пiдвищену   небезпеку  для стiйкостi та  стабiльностi  банку в цiлому.  Прикладом щодо цього можуть слугувати долi ряду банкiв України,  краху котрих  сприяла ризикована кредитна полiтика.

     Кредитнi  вiдносини мiж комерцiйними банками  та позичальниками будуються   на пiдставi кредитних договорiв (угод).  У практицi дiяльностi банкiв розрiзняється кредитування пряме й  опосередковане. При  прямому  кредитуваннi  договiр  на позичку укладається безпосередньо мiж банком-кредитором i позичальником.  Опосередковане кредитування вiдбувається при купiвлi банком фiнансових зобов'язань (як правило, векселiв) позичальника.

     Кредитний  договiр мiж банком та позичальником  укладається тiльки у письмовiй  формi,  в якому визначаються  взаємнi  зобов'язання та вiдповiдальнiсть  сторiн. Договiр може бути укладений як шляхом складання одного документа,  так i способом обмiну листами та зверненнями.  Вiдповiдно  до  принципiв кредитування кредитний договiр передбачає такi основнi засади:

     1. Визначення  призначення кредиту та його  розмiр.

     2. Визначення  строку  користування  позичальником кредитом.

Датою надання кредиту  вважається дата  виникнення  заборгованостi на позичковому рахунку позичальника.

     3. Визначення  форми надання кредиту та виду  позичкового  рахунку.

     4. Визначення  виду забезпечення кредиту.

     5. Визначення  плати (процентiв) за користування  кредитом.

     6. Визначення  порядку погашання кредиту та  процентiв за  надану позику.

     7. Права  i вiдповiдальнiсть сторiн щодо  надання i погашення кредиту.

     8. Контрольнi  та iншi заходи банку щодо повернення  наданого кредиту.

     У разi  прийняття рiшення про продовження  спiвпрацi з потенцiйним позичальником  пiсля укладання кредитного договору  йому надаються позичковi кошти  залежно вiд обраного методу  кредитування.

     Загалом  методи кредитування банками суб'єктiв господарювання є складовою частиною кредитного механiзму.  Зворотнiй рух кредиту визначається такими факторами, як безпосереднiй процес виробництва та обiгу,  а також змiна залишку забезпечення (наприклад, кредитованих цiнностей чи витрат), котра є прямим наслiдком названого процесу. Беручи це до уваги, вирiзняють методи кредитування за оборотом i за залишком,  а також оборотно-сальдовий  метод.  Данi особливостi  зворотнього  руху  кредиту проявляються через окремi елементи методiв кредитування:  вид позичкового рахунку,  порядок надання кредиту, способи його повернення та органiзацiя банкiвського контролю за дотриманням  принципiв  кредитування,  наведених вище.

     Власне  змiст кредитних операцiй комерцiйних  банкiв полягає в укладеннi та виконаннi договорiв щодо надання кредиту мiж  банком та позичальником,  якi  супроводжуються  записами за банкiвськими рахунками з вiдповiдним  вiдображенням  у  балансах  контрагентiв кредитного договору,  тому  значення  вказаних елементiв вiдiграє суттєву роль у визначеннi та виборi  банком  методу  кредитування суб'єкта.

     Кредити  надаються суб'єктам господарської  дiяльностi у  безготiвковiй  формi шляхом сплати платiжних  документiв з позичкового рахунку  як у нацiональнiй,  так i в  iноземнiй валютi  у  порядку, визначеному чинним  законодавством  та нормативними актами Нацiонального банку України, або шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позичальника  (в  окремих  випадках можливе також надання кредиту у готiвковiй формi для розрахункiв iз здавачами сiльськогосподарської продукцiї).

     На даному  етапi розвитку банкiвської системи  України при наданнi позики  банк  може  вiдкривати для облiку  кредиту такi види позичкових  рахункiв:

     1. Простий  позичковий рахунок.

     2. Спецiальний позичковий рахунок.

     3. Окремий  позичковий рахунок.

     4. Контокорент.

     Цi рахунки  дають   змогу  вести облiк утворення  та погашання заборгованостi позичальника  за кожною окремою позикою.  Вiдмiнними рисами рахункiв   є  особливостi кредитування за оборотом i за залишком.

     Кредитування за  простим позичковим рахунком  у бiльшостi випадкiв передбачає  кредитування за залишком.  Грошовi  засоби  тут надаються для   покриття здiйснених витрат та  пiд фактично накопиченi запаси (залишки) товарно-матерiальних цiнностей. Позичальник в мiру  накопичення  запасiв  повинен заявляти про свою потребу у позичцi та подавати у банк вiдомостi  про  понаднормовi  оплаченi залишки кредитованих  цiнностей  для  визначення розмiру кредиту, оскiльки тiльки за наявностi цих даних банк може  встановити  реальну потребу  у позичцi та величину залишку матерiальних цiнностей, котрi пiдлягають кредитуванню.  Оформлення кредиту у  такому разi вiдображається у дебетi позичкового та у кредитi розрахункового рахункiв. Кiлькiсть простих позичкових рахункiв одного суб'єкта господарської дiяльностi як правило вiдповiдає числу об'єктiв кредитування, тобто кожен новий кредит вiдноситься на окремий простий позичковий рахунок.  Погашання кредитiв, що облiковуються на простому (сальдовому) позичковому рахунку,  переважно вiдбувається шляхом  списання  грошових засобiв з розрахункового або поточного рахунку позичальника. Тобто це є рахунок разових позик.