Кредитні спілки та їх роль на фінансовому ринку України

ДЕРЖАВНА  ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ 

Факультет фінансів та банківської справи

Кафедра «Фінансових ринків»

Напрям  підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит» 
 
 
 
 

      КУРСОВА РОБОТА

З ДИСЦИПЛІНИ «ФІНАНСОВИЙ  РИНОК»

На тему:

«Кредитні спілки та їх роль на фінансовому ринку  України» 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Ірпінь 2011 
ЗМІСТ

     ВСТУП

     ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Теоретичні  засади діяльності кредитних  спілок на фінансовому ринку України………………………………………………………………………

2. Сучасний стан  розвитку кредитних спілок та  аналіз їх діяльності……..

3. Основні ризики  діяльності, проблеми розвитку кредитних  спілок України та напрями  їх розвитку……………………………………………………..

4. Зарубіжний  досвід

     ВИСНОВКИ…………………………………………………………….

     СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………

ВСТУП

     По  всьому світу нараховується більше ніж 49 тисяч кредитних союзів. Кредитні союзи (або кредитні спілки) є найбільш розповсюдженою формою небанківських  кредитно-фінансових установ, які станом на 16 жовтня 2008 року (Міжнародний день кредитних спілок світу) за даними Всесвітньої  ради кредитних спілок об'єднують  понад 177 мільйонів членів у 96 країнах  світу, активи кредитних спілок нараховують  більше ніж 4,3 трильйони доларів  США.

     Станом  на 01.04.2011 року в Україні зареєстровані 453 страхових компаній з загальним  обсягом активів  2 760,4 млн. грн.Актуальність теми курсової роботи полягає в необхідності систематизації та оцінці ефективності діяльності кредитних спілок як одного з масових суб’єктів ринку фінансових послуг України.

     Об’єкт  курсової роботи – система кредитних  спілок України.

Предмет курсової роботи – структурні та фінансові  показники діяльності системи кредитних  спілок на фінансовому ринку України  за 2008 -2011 роки.

     Мета  курсової роботи – оцінка місця, ролі, поточного стану та основних проблем  діяльності кредитних спілок на ринку  фінансових послуг України, розробка рекомендацій по перспективним напрямкам розвитку системи кредитних спілок України.

     Основні завдання курсової роботи:

     1) Провести теоретичне дослідження  сутності кредитної спілки та  законодавчого поля її діяльності  на ринку фінансових послуг  України:

     - дослідити кредитну спілку як форму кредитної кооперації на фінансовому ринку небанківських фінансових установ України;

     - дослідити порядок створення  та ліцензування діяльності кредитної  спілки в Україні;

     - систематизувати вимоги регулюючих  фінансових нормативів та організації  контролю за діяльністю кредитних  спілок в Україні.

     2) Провести практичний аналіз результатів  розвитку кредитних спілок в Україні за 2008 – 2011 роки:

     виконати оцінку конкурентоспроможності депозитної та кредитної відсоткової політики кредитних спілок на фінансовому ринку України;

     - оцінити основні ризики діяльності  та обґрунтувати основні проблеми  розвитку кредитних спілок України.

     3) Провести розробку рекомендацій  по основним напрямкам розвитку  діяльності кредитних спілок  на ринку фінансових послуг  України:

     - оцінити та обґрунтувати доцільність  зайняття нових сегментів фінансового  ринку кредитних спілками;

     - обґрунтувати доцільність збереження  неприбуткового статусу кредитної  спілки як фактора її конкурентоспроможності  на фінансовому ринку;

     - систематизувати стан та проблеми  об’єднання кредитних спілок України та саморегульованого створення Фонду гарантування депозитів в кредитних спілках України;

     - дати рекомендації по доцільності  впровадження державних механізмів  створення Фонду гарантування  депозитів в кредитних спілках  України в новій редакції закону  України „Про кредитні спілки”.

     Теоретичні  аспекти діяльності кредитних спілок, як небанківських фінансових установ, досліджуються у працях А.Аззі, М.Алімана, Д.Бартона, В.Зіновчука, Г.Климка, О.Крисального, О.Карасика, Я.Макферсона, М.Малика, А.Морозова, А.Кредісова, П.Саблука, В.Гончаренка, та інших. Окремі аспекти зазначених проблем досліджувала група спеціалістів європейського проекту ТАСIS з розвитку кооперації.

     Інформаційно-методологічна  база досліджень курсової роботи — звітні документи Державної комісії з регулювання фінансових ринків України за 2008 - 2011 рр., звітні документи всеукраїнських асоціацій кредитних спілок НАКСУ, ВАКС та ПЗВ за 2007 - 2010 роки, законодавча та нормативні база в галузі кредитної кооперації в Україні, історичні та аналітичні огляди стану і перспектив розвитку кредитної кооперації в Україні та в світі в наукових виданнях, ЗМІ та в глобальній комп’ютерній мережі Інтернет. 
 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

1.    Теоретичні  засади діяльності кредитних спілок на фінансовому ринку України

     Фінансовий  ринок в Україні знаходиться на етапі становлення, так само як і інші складові ринкової інфраструктури. Перехід до ринкових відносин вимагає розбудови тих сегментів фінансової системи, передусім фінансового ринку і ринку фінансових послуг, котрі властиві ринковій економіці.

     У результаті проведених змін в Україні  створена дворівнева банківська система, активізується діяльність небанківських  фінансово-кредитних установ, працюють фондові біржі та позабіржові  системи, поступово збільшується довіра до фінансових інструментів (базових  та похідних цінних паперів), розвиваються існуючі і започатковують діяльність нові страхові компанії тощо. Однак  темпи розвитку фінансового ринку в Україні стримуються некоординованими діями різних гілок влади, нестійким і недосконалим законодавством, „зарегульованою” податковою системою, повільним розвитком середнього приватного бізнесу та іншими факторами ¹.

     У розвиненому суспільстві фінансові  послуги мають не менше значення, ніж виробництво. Найбільш динамічно  розвивається той сегмент сфери  послуг, який пов’язаний із задоволенням потреб суспільного виробництва  та споживання, і зокрема, фінансово-кредитне обслуговування, страхові послуги, інформаційне і бухгалтерське обслуговування.

     Одним із учасників ринку фінансових послуг є ощадно-кредитні кооперативи –  кредитні спілки, які в Україні  завжди були формою самоорганізації  громади. Люди не чекали, що хтось подбає про них – вони дбали про  себе самі. Формували за допомогою  грошових внесків фонди, з яких брали  й давали кредити, отримували відсотки на вклади та паї. Коштом доходів спілки вирішували соціальні проблеми. Члени  кредитної спілки не почувалися „кинутими на призволяще у вир життя”: кожен був членом громади й водночас – поважного фінансового інституту, який завжди прийде на допомогу.

     Кредитні  спілки, як форма самоорганізації  населення, виникли як реакція на потреби у наданні швидких, недорогих  і, разом з тим, конкурентоспроможних фінансових послуг. Забезпечення конкурентності фінансових послуг, що пропонуються кредитними спілками можливе за однієї обставини надійності та стійкості фінансового посередника. Тим самим розпочато відтворення кооперативного сектора вітчизняної економіки в русі історичних кооперативних традицій українського народу. Відсутність глибинного розуміння як серед широких верств населення, так і серед законодавців та урядовців, правильного сприйняття самої кооперативної ідеї, як ефективного інструменту самоорганізації та самодопомоги населення, дотепер є найбільшою проблемою на шляху розвитку кредитної кооперації. Проте, в сучасних умовах саме кооперативні форми об’єднання людей, кооперативні форми господарювання здатні суттєво вплинути як на економіку держави, так і в значній мірі гарантувати соціальний захист населення України.

     Кооперативні  фінансово-кредитні установи посідали і посідають важливе місце  у світовому господарстві. На українських  землях ще на початку XX століття існувало понад 3 тис. кредитних та ощадно-позичкових товариств, які об’єднували майже 3 млн. громадян².

     Перші кредитні спілки в незалежній Україні  з’явились у 1992 році. Нова хвиля  динамічного поширення кредитних  спілок у сільській місцевості у 2000–2001 pp. (після реформ у сільському господарстві) підтвердила, що поява та розвиток кредитної кооперації – це результат не суб’єктивних факторів, а закономірне явище, реакція населення на економічні реформи у суспільстві.

     Кредитна  спілка - це неприбуткова громадська організація, що діє на кооперативних засадах  з метою соціального захисту  своїх членів шляхом здійснення взаємокредитування за рахунок їх акумульованих

 заощаджень³.

     Найбільш  важлива ознака кредитної спілки – це її кооперативна сутність.

     Кредитні  спілки в більшості країн світу  мають статус фінансового кооперативу. А кооператив — це організація, що має крім економічної, ще й громадську природу. Кредитний кооператив для  своїх членів є одночасно фінансовою установою та громадською організацією, намаганням якої є надання послуг за собівартістю (без закладання прибутку у ціну послуг). І це визначає його неприбуткову соціально-економічну кооперативну природу.

     Розуміння неприбуткової кооперативної природи  кредитних спілок є надзвичайно  важливим і актуальним для усвідомлення їх значення в економіці України, успішного розвитку і недопущення  виникнення псевдоспілок, які можуть дискредитувати кооперативну ідею фінансової самодопомоги населення, яка, майже після сімдесяти років забуття, почала відроджуватись в Україні.

     20 грудня 2001 року Верховною Радою  України прийнято Закон України „Про кредитні спілки” з 22 січня 2002 року після підписання Президентом України закон набрав чинності ⁴.

     Сучасна законодавча база діяльності кредитних  спілок в Україні станом на кінець 2011 року складається з:

     - Закону України "Про фінансові  послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" ⁵,

     - Закону України “Про кредитні спілки“ ,

     - Закону України “Про запобігання  та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом” ,

     - Закону України “Про захист прав споживачів” ⁶,

     - нормативно-правових актів Державної  комісії з регулювання ринків  фінансових послуг України тощо.

     Особливості організації кредитних спілок в  Україні викладені в Законі України «Про кредитні спілки», який визначає організаційні, правові та економічні засади створення та діяльності кредитних спілок, їх об'єднань, права та обов'язки членів кредитних спілок та їх об'єднань.

     Кредитна  спілка згідно закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

     Кредитна  спілка відповідно до свого статуту ⁷ :

     - приймає вступні та обов'язкові  пайові та інші внески від  членів спілки;

     - надає кредити своїм членам  на умовах їх платності, строковості  та забезпеченості в готівковій  та безготівковій формі. Отримувати  кредити від імені членів кредитної  спілки можуть також фермерські  господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності.  Розмір кредиту, наданого одному  члену кредитної спілки, не може  перевищувати 20 відсотків від капіталу  кредитної спілки;

     - залучає на договірних умовах  внески (вклади) своїх членів на  депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.  Зобов'язання кредитної спілки  перед одним своїм членом не  можуть бути більше 10 відсотків  від загальних зобов'язань кредитної  спілки;

     - виступає поручителем виконання  членом спілки зобов'язань перед  третіми особами;

     - розміщує тимчасово вільні кошти  на депозитних рахунках в установах  банків, які мають ліцензію на  право роботи з вкладами громадян, об'єднаній кредитній спілці, а  також придбаває державні цінні  папери, перелік яких встановлюється  Уповноваженим органом, та паї  кооперативних банків;

     - залучає на договірних умовах  кредити банків, кредити об'єднаної  кредитної спілки, кошти інших  установ та організацій виключно  для надання кредитів своїм  членам, якщо інше не встановлено  рішенням Уповноваженого органу. Загальна сума залучених коштів, у тому числі кредитів, не може  перевищувати 50 відсотків вартості  загальних зобов'язань та капіталу  кредитної спілки на момент  залучення;

     - надає кредити іншим кредитним  спілкам, якщо інше не встановлено  рішенням Уповноваженого органу;

     - виступає членом платіжних систем;

     - оплачує за дорученням своїх  членів вартість товарів, робіт  і послуг у межах наданого  йому кредиту;

     - провадить благодійну діяльність  за рахунок коштів спеціально  створених для цього фондів.

     Провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої чинним Законом, не допускається.

     2. Сучасний стан розвитку кредитних  спілок та аналіз їх діяльності  

     Перш  ніж приступати до аналізу діяльності кредитних спілок в Україні, необхідно  розглянути їх властивості.

     Основні властивості кредитної спілки ⁸:

     Кооперативна  природа:

     - створюється з метою задоволення  потреб у послугах певної групи,  об’єднаної спільною ознакою;

     - надає послуги лише своїм членам, які одночасно є власниками  і користувачами її послуг (клієнтами);

     - керується демократичними принципами  управління: кожен член в питаннях  управління має право лише  одного голосу при прийнятті  рішень;

     - діє на неприбуткових засадах:  відсутність потреби отримання  прибутку, надання послуг за собівартістю

     Поле  діяльності:

     - надання кредитно-ощадних послуг.

     Правовий  статус:

     - фінансова установа.

     Неприбутковість кредитної спілки полягає в тому, що вся її діяльність спрямована не на отримання прибутку, а на надання  кредитних та ощадних послуг своїм  членам. Кредитна спілка - це форма самоорганізації  людей, які, об’єднавшись власними силами, створюють для самих себе можливість задоволення своїх потреб у фінансовій сфері. Кредитна спілка - це самоврядна демократична організація, в якій члени  і лише члени визначають види послуг, які нею надаються, та встановлюють умови їх надання. Як свідчить міжнародна практика та власна історія України, кредитні спілки завжди виникали там  і тоді, коли людям були необхідні  певні фінансові послуги, але  або їх не надавала жодна фінансова  інституція в силу непривабливості  даного сектору фінансового ринку з точки зору можливості отримання прибутку (комерційні банки в Україні сьогодні), або ж такі послуги пропонувалися на невигідних, часто грабіжницьких умовах, користуючись монополією та неможливістю іншим чином задовольнити свої потреби в дрібному кредитуванні широким верствам населення (ломбарди в Україні сьогодні). Іншими словами, кредитні спілки - це фінансовий механізм, завдяки якому люди шляхом кооперування своїх зусиль, ідей та коштів можуть отримати необхідні послуги значно дешевше, ніж в тому випадку, коли кожний з них намагався би діяти самостійно.

     Зокрема, кредитні спілки у світі характеризуються наступними

ознаками  ⁹:

     1. Кредитна спілка завжди створюється  і діє на базі певної монолітної  спільноти людей, які об’єднані  відповідно до їх інтересів,  спільної діяльності або компактного  місця проживання. Така спільнота  виступає в якості поля членства  для своєї кредитної спілки. В  Україні полями членства для  кредитних спілок можуть бути  трудові колективи, громадські  організації, професійні спілки, церковні приходи та територіальні  громади. Ця ознака відрізняє  кредитні спілки від будь-яких  суб’єктів підприємницької діяльності, які засновує довільна група  осіб, об’єднаних з метою отримання  прибутку в процесі господарського  обороту вкладених інвестицій.

     2. Кредитні спілки надають послуги  лише своїм членам. Таким чином,  на відміну від суб’єктів підприємницької  діяльності в кредитній спілці  члени одночасно виступають в  якості власників та клієнтів. Очевидно, що членам-власникам немає  сенсу “заробляти” прибуток  на собі ж як членах-клієнтах, а єдиним завданням спілки  є забезпечення найдешевших послуг  членам за рахунок акумульованих  ними ж фінансових ресурсів.

     3. В кредитній спілці немає засновників  та статутного фонду з точки  зору традиційного трактування цих понять щодо суб’єктів підприємницької діяльності. Будь-який член, незалежно від моменту його вступу в спілку, має ті самі управлінські і майнові права, що і перші 50 засновників. Кредитна спілка є відкритою організацією, в якій гарантується вільний вступ і вихід із членів спілки.

     4. Кожний член спілки, незалежно  від розміру його вкладів, має  право 1 голосу в питаннях управління  кредитною спілкою. Отже, кредитна  спілка як добровільне об’єднання  громадян не може контролюватися  обмеженою кількістю людей, що  є запорукою захисту інтересів  всіх без виключення членів  та побудови роботи спілки  на засадах довір’я та взаємодопомоги.

     5. Управління кредитною спілкою  здійснюється відповідно до принципів  демократичного самоуправління. Найвищим  органом управління спілкою є  Загальні збори членів, які скликаються  принаймні один раз на рік.  Збори обирають з числа членів  три статутних органи, що діють  в період між Зборами, а саме: Правління (оперативне управління  поточною діяльністю, формування  портфелю послуг та процентної  політики), Кредитний комітет (реалізація  кредитної політики щодо надання  та супроводження позичок членам  спілки) та Наглядовий комітет  (нагляд за діяльністю органів  управління спілкою). Всі ці органи  працюють на громадських засадах.  У випадку необхідності за  рішенням Правління спілки може  створюватися платна Виконавча  дирекція.

     6. Кредитна спілка не займається  жодною іншою господарською діяльністю  крім надання кредитних і ощадних  послуг своїм членам. Ця ознака  зумовлена тим, що діяльність  кредитної спілки як організації,  яка не має на меті отримання  прибутку, спрямована власне на  надання конкретних послуг, що  і визначає її вузьку спеціалізацію  щодо можливих напрямів використання  акумульованих за рахунок заощаджень  членів фінансових ресурсів.

     7. Кредитна спілка створюється  і діє в першу чергу для  забезпечення можливості членам  отримати кредит на прийнятних  для них умовах. Відсотки, отримані  спілкою за кредитами, складають  її дохід, який надалі направляється  на формування фондів та нарахування  відсотків на вклади членів.

     8. Кредитна спілка за своєю природою  є не лише ефективним механізмом  взаємокредитування своїх членів, але й громадською організацією. Тому спілка за рішенням Загальних зборів чи органів управління може надавати організаційну та фінансову підтримку для реалізації різноманітних громадських ініціатив та гуманітарних програм в інтересах своїх членів, а також здійснювати благодійницьку діяльність та соціальні проекти для дітей, інвалідів та інших найменш соціально захищених категорій населення.

     Історично склалися дві основні моделі міської  та сільської кредитної спілки ¹⁰:

     - "Сільські каси" Ф.Райффайзена — класична модель сільського кредитного кооперативу;

     - "Народні банки" Г. Шульце-Деліча - класична модель міського ощадно-позичкового кооперативу.

     Сутність  відмінностей міського кредитного кооперативу  моделі Г. Шуль-це-Деліча та сільського кооперативу моделі Ф.В. Райфайзена полягає в наступних принципах створення та діяльності .

     Кредитні  спілки дуже популярні в усьому світі, історія кредитної кооперації нараховує майже 158 років становлення й розвитку. Перші кредитні спілки виникли в Англії в 1844 році в містечку Ройчдейт, ініціаторами їхнього створення стали місцеві ткачі. Ідея фінансового кооперативу, що служить тільки своїм вкладникам, належить Фрідріху Райффайзену, суспільному діячеві XIX століття. Будучи мером невеликого баварського містечка, в 1849 році він організував перший фінансовий кооператив для жителів свого округу, у який люди могли вкладати свої заощадження й давати один одному позички. А в 1864 році він відкрив «Хеддесдорфское суспільство добробуту». В 1876 році їм був створений Рейнський банк сільського кредиту, що виконує функції Центробанку, що поєднує діяльність розрізнених кооперативів у національний Рух. Сьогодні Рух Райффайзена охоплює 900.000 кооперативів, приблизно 500 млн. пайовиків, ведучих роботу майже в 100 країнах світу.

     Стрімкий  розвиток кредитних спілок припадає на період 2004—2008 рр. Середньорічний приріст  номінальних кредитів і депозитів  становив, відповідно, 67 і 63 %. Кількість  працюючих кредитних спілок зросла з 600 до 800. У 2004 році кількість членів кредитних спілок не перевищувала 10 000. До кінця 2008 року було 43 кредитних  спілки із кількістю членів більше 10 000, у тому числі 4 кредитні спілки із кількістю членів більше 100 000. Фінансова  криза досягла України в жовтні 2008 року, а її наслідки відчутні й  до сьогодні. З раптовою зупинкою припливу іноземного капіталу і негативним сальдо рахунку поточних операцій, протягом останнього кварталу 2008 року відбулася  девальвація національної валюти приблизно  на 40 % по відношенню до долара США- У  цій ситуації люди кинулися забирати депозити й купувати іноземну валюту. В результаті, банки практично припинили кредитування.

     У 2009 році вплив фінансової кризи відчув і реальний сектор: рівень безробіття досяг 9,6 % у порівнянні з 6,7 % у 2008 році, а реальний ВВП обвалився на 15,1 %. У наслідок фінансової кризи, багато кредитних спілок припинили роботу й існування. З 2008 до 2010 обсяг кредитів скоротився на половину (на 51 %), а обсяг  депозитів - на 60 %. Для підтримки  ліквідності, кредитні спілки змушені  покладатися в основному на своїх  членів. Проте в нас є підстави вважати, що після кризи стан сектору  кредитних спілок покращився. Ті кредитні спілки, які пережили кризу, продовжують  роботу навіть за відсутності підтримки  з боку Національного банку. Уряду  й комерційних банків. Багато з  них працюють у невеликих містах і селах. Ряд великих міських  кредитних спілок, які мали значні ризики і побудували свої бізнес-мод  елі на споживчому кредитуванні або  мінімізації податків у секторі  з низьким рівнем правового регулювання, — не вистояли під час кризи. Скорочення кількості кредитних спілок є  позитивним показником процесу ЇХ консолідації.

     Ті  кредитні спілки, яким вдалося пережити фінансову кризу, мали набагато ширший кредитний портфель, менше ризиків  і менший рівень відтоку депозитів  і кредитів. Дві найбільші асоціації  об'єднують майже 300 кредитних спілок. Нещодавно, з метою самоконтролю в секторі була утворена окрема організація — ПЗВ («Програма захисту вкладів»), членами якої є 50 кредитних спілок. Вона здійснює регулярний контроль за результатами діяльності членів на основі перевірених даних. З метою підтримки ліквідності і рефінансування кредитних спілок була створена наступна структура — Українська об'єднана кредитна спілка (УОКС), яка надає фінансові послуги кредитним спілкам-членам ПЗВ. Порівняння продуктивності членів ПЗВ до загальної по сектору показує, що самоконтроль скуповується. Результати діяльності членів ПЗВ кращі за середні у секторі. У 2010 році члени ПЗВ відновили кредитування та покращили якість кредитного портфелю.

     Тенденція розвитку системи саморегулювання  у секторі у доповнення до діяльності регулятора Держфінпослуг має бути підтримана Урядом і його партнерами у сфері розвитку. На сьогоднішній день ПЗВ — єдина структура, що здійснює саморегулювання, яка створила систему внутрішнього контролю та аудиту своїх членів. Отже, можлива підтримка із рефінансування з боку Німецько-Українського фонду (НУФ) має бути обмежена членами ПЗВ. Члени ПЗВ були обрані в якості партнерів для співпраці з Volksbank АG країна (основним акціонером є австрійський холдинг Volksbank International) і фінансовою компанією Ойкокредіт, що фінансується за рахунок голландських джерел.