Кредитна система україни в сучасних умовах

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Кіровоградський інститут комерції

Економічний факультет

Кафедра фінансів

 

 

Допущено до захисту

«___»__________2012р.

Захищено з оцінкою

«__________________»

Звіт

про проходження виробничої практики

на тему: «КРЕДИТНА СИСТЕМА УКРАЇНИ В СУЧАСНИХ УМОВАХ»

(база практики: Кіровоградське відділення відкритого  акціонерного товариства 

акціонерний банк «Ощадбанк»)

 

 

Виконавець:

Здала на попередню перевірку

"_____" _______________2012р.

Здала на повторну перевірку

"_____" _______________2012р.

.________________

(підпис студента)

Науковий керівник:

.________________

Кіровоград 2012р.

 

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП………………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ……...6

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ АТ «ОЩАДБАНК»…………..10

2.1. Техніко-економічна характеристика Кіровоградської філії АТ «Ощадбанк»………………………………………………………………………...10

2.2. Аналіз структури кредитного  портфеля Кіровоградської філії АТ «Ощадбанку»………………................................................................................14

2.3 Аналіз якості кредитів, наданих фізичним та юридичним  особам банку…18

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ АТ «ОЩАДБАНК»…………………………………………………………………..…23

РОЗДІЛ 4. СИСТЕМА ОХОРОНО  ПРАЦІ В КІРОВОГРАДСЬКІЙ ФІЛІЇ АТ «ОЩАДБАНК»…………………………………………………………………..…27

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………...31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………………34

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність  теми. Кредитна система – сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу мобілізації тимчасово вільних грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і платності для задоволення економічних і соціальних потреб суспільства.

Кредитна система складається  з банківської та парабанківської  систем, що закріплені національним законодавством. Вони відіграють важливу роль у розвитку ринкової економіки, забезпечують великий  об’єм грошових розрахунків і  платежів підприємств, організацій  і населення; мобілізують і перетворюють у активно діючий капітал тимчасово  вільні кошти; виконують різноманітні кредитні, розрахункові, гарантійні, інвестиційні та інші операції.

Кредитна система пройшла  декілька етапів свого становлення  і розвитку, перший з яких починається  у 1991 році, останній закінчується у 2001 році. Не зважаючи на те, що кредитна система  України вже сформувалася, вона має  ряд проблем, пов’язаних із кредитуванням  фізичних осіб, тобто зі споживчим  кредитуванням.

Кредитна система –  сукупність кредитних відносин та інститутів, які реалізують ці відносини. Кредитні відносини виникають з приводу  мобілізації тимчасово вільних  грошових коштів підприємств, організацій, держави і населення та використання цих коштів на умовах повернення і  платності для задоволення економічних  і соціальних потреб суспільства.

Кредитна система складається  з декількох ланок, кожна з  яких виконує специфічні функції  з акумуляції та розподілу грошових коштів. Розподіл функцій між ланками  кредитної системи об’єктивно зумовлений відмінностями в методах і  засобах діяльності та різним значенням  в процесі відтворення капіталу.

Становлення ринкових умов господарювання в Україні зумовило перехід до дворівневої банківської  системи, а банки є практично  найважливішою складовою кредитної  системи. Кредитування населення України  є надзвичайно важливим питанням через те, що соціально-економічний  рівень його життя дуже низький.

Певна особа, щоб підвищити  свій соціально-економічний рівень життя прагне більших доходів, яких не може забезпечити держава, тому часто  люди розпочинають власну діяльність, а на це потрібні чималі кошти. І  тут на допомогу може прийти лише розвинена  практика кредитування.

Крім того, такого роду допомоги потребують часто й ринкові структури, товарне виробництво, торгівля, тобто  усі сфери народного господарства.

Метою роботи є теоретичне й практичне обґрунтування шляхів кредитного забезпечення населення та шляхів його удосконалення.

Відповідно до даної мети роботи постають такі завдання:

- розглянути кредитну систему України;

- розглянути характеристику та розвиток АТ «Ощадбанк»;

- проаналізувати структуру кредитного портфеля АТ «Ощадбанку»;

- проаналізувати якість кредитів, наданих фізичним та юридичним особам банку;

- визначити шляхи удосконалення кредитної системи АТ «Ощадбанк»;

- ознайомитись з заходами охорони праці в АТ «Ощадбанк».

Предметом дослідження є роль банківських і небанківських фінансово – кредитних інститутів у національному кредитуванні.

Об’єкт дослідження – це кредитна система України в сучасних умовах.

Методологічну та інформаційну основу в проведенні дослідження склали вітчизняні публікації з питань кредитних відносин, законопроекти України щодо функціонування кредитної системи України, статистичні матеріали.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

 

Ринкова система може нормально  функціонувати лише тоді, коли в  її судинах постійно циркулюють грошові  потоки (готівкові й безготівкові). Безперервність цієї циркуляції забезпечує кредитна система.

Кредитна система - (у широкому змісті) сукупність кредитних відносин, форм і методів кредиту, що існують у рамках тієї чи іншої соціально-економічної формації; (у вузькому змісті) сукупність банків і інших кредитно-фінансових установ, що здійснюють мобілізацію вільних грошових капіталів і доходів і надання їх у позичку.

Сучасна кредитна система  характеризується двома основними  поняттями:

1) як сукупність кредитно-розрахункових і платіжних відносин, що базуються на визначених формах і видах кредитування;

2) як сполучення різних кредитно-фінансових інститутів (банків, страхових компаній, кредитних союзів та ін.), що діють на кредитному ринку і здійснюють акумуляції і мобілізацію грошових ресурсів [12, с. 62].

Перше поняття пов'язане  із рухом позичкового капіталу у  вартісній і товарній формах у  виді банківського, комерційного, державного та іншого різновидів кредиту.

Друге - означає, що кредитна система, використовуючи свої кредитні інститути, накопичує вільні кошти  і направляє їх як позичковий капітал  підприємствам, уряду та іншим позичальникам.

Кредитна система функціонує за допомогою кредитного ринку. Він  представляє собою:

по - перше, систему зв'язків по акумуляції коштів і мобілізації позичкового капіталу між кредитними інститутами і різними секторами економіки;

по - друге, відносини, пов'язані з перерозподілом позичкового капіталу між кредитними інститутами в рамках діючих фінансових ринків;

по - третє, взаємини між національними кредитними інститутами і міжнародними валютно-кредитними організаціями.

На різних етапах суспільного  розвитку склад кредитних установ  зазнав змін відповідно до еволюції кредитних  відносин. Етапи цього розвитку (еволюції) можна визначити так:

1. Найпростіші форми кредитних відносин, що реалізуються між кредитором і позичальником без участі посередників.
2. Виникнення посередників, що виконують банківські функції, акумулюючи тимчасово вільні кошти і надаючи їх у позику, а також здійснюючи розрахунки між різними суб'єктами ринкових відносин.
3. Поява та розвиток спеціалізованих фінансових посередників, що здійснюють обслуговування тих сегментів ринку, які не зайняті банками. Спеціалізація окремих посередників на тих чи інших операціях або на обслуговуванні певних суб'єктів ринку вигідно доповнює кредитну систему, збільшуючи асортимент фінансових послуг, що надаються учасникам процесу розширеного відтворення.
4. Створення єдиного регулюючого органу кредитної системи – центрального банку, що виконує функції управління процесами організації кредитно-розрахункового й фінансового обслуговування господарства. Цей етап виводить кредитні відносини на якісно новий – регульований рівень, що уможливлює активне використання різних інструментів і важелів державного впливу на функціонування кредитного механізму з метою усунення диспропорцій в економіці.

Ці етапи розвитку кредитних  відносин і кредитної системи  визначили особливості формування її структури в сучасному вигляді. І хоча в різних країнах кредитні системи різняться за конкретним складом інститутів, їх функціональною спеціалізацією відповідно до національних особливостей, у цілому можна визначити загальну структурну схему побудови кредитної системи та ієрархією її елементів, що є характерними для ринкової економіки.

Усі інститути кредитні системи  поділяються на три основні групи:

1. центральний банк;
2. комерційні банки;
3. спеціалізовані кредитно-фінансові інститути (парабанки).

Перші дві групи становлять окрему ланку організації кредитних  відносин – банківську систему країни, третя група формує відносно відособлену  систему небанківських установ, що спеціалізуються на виконанні  окремих операцій (рис. 1.1.).

 

Рис. 1.1. Інституційна структура кредитної системи

 

 

Функціональне розмежування різних ланок кредитної системи  об'єктивно зумовлене різними  методами діяльності на фінансовому  ринку, різними способами участі у процесі перерозподілу капіталів  та забезпечення руху коштів між різними  суб'єктами ринкових відносин [10, c.51].

Основною ланкою кредитної  системи є банки, яким належить ключова  роль у кредитно-фінансовому обслуговуванні економіки. Банк — це особлива установа, що акумулює тимчасово вільні грошові  кошти, надає їх у кредит, здійснює розрахунки та інші фінансові операції. Сукупність різних банків, що функціонують у країні, утворює банківську систему, яка є складовою частиною кредитної  системи.

Банки — невід'ємна частина  сучасного ринкового господарства. Опосередковуючи зв'язки між різними  галузями економіки, вони перебувають  у центрі ділового життя суспільства, здійснюють найрізноманітніші види операцій, пов'язаних із рухом капіталів, організацією грошового обігу, фінансуванням  господарства, валютно-кредитними відносинами, посередницькими послугами, управлінням  майном та ін. Банки як підприємства особливого роду забезпечують господарський  оборот необхідними платіжними засобами, створюючи умови для організації  ділового циклу.

Особливості розвитку кредитної  системи в цілому і банківської  системи зокрема довели необхідність регульованого підходу до організації  кредитних відносин, що зумовило в  кінцевому підсумку поділ усіх банківських  установ залежно від ролі і  функцій на два рівні:

1. центральний банк, що реалізує грошово-кредитну й валютну політику уряду, здійснює емісію, управляє офіційними валютними резервами та всіх інших кредитних інститутів;
2. комерційні банки, що безпосередньо забезпечують процес кредитно-розрахункового і фінансового обслуговування економіки. [1, с. 56].

 

 

РОЗДІЛ 2

 АНАЛІЗ КРЕДИТНОЇ  СИСТЕМИ АТ «ОЩАДБАНК»

 

2.1. Техніко-економічна характеристика Кіровоградської філії АТ «Ощадбанк»

 

 

Ощадна справа – це діяльність, безпосередньо пов’язана із заощадженням, накопиченням і використанням грошей. Кожна людина так чи інакше зацікавлена  в розумному заощадженні коштів та збільшенні свого добробуту. З  огляду на історію виникнення ощадних  кас можна зробити висновок, що і два століття тому люди піклувалися  про покращення свого життя так  само, як і зараз, і не остання  роль у цьому належала саме ощадній  справі [11, с. 252].

Виникнення перших ощадних  структур на території України, в  Галичині, датоване другою половиною XVIII століття. У Західній Україні заощадження  приватних осіб першими розпочали  приймати державні окружні каси губернаторства. 1783 року у Львівському губернаторстві було засновано 18 таких кас. На підставі спеціального царського привілею в 1843 році у Львові започаткувала діяльність Галицька ощадна каса. Її гаслом було « працюй та зберігай! », а символом – мурашка. Гарантував вкладникам повернення коштів і процентів  з них крайовий сейм. У цілому ощадні каси на теренах Західної України розвивались як державні установи і контролювались місцевими органами влади. На території Східної України ощадних кас було небагато і розміщувались вони переважно у великих містах. Першу ощадну касу було відкрито в Одесі у 1842 році.

У 1863 р. розпочала працювати Київська міська ощадна каса як окрема установа. У 1864 р. вкладники мали вже міські ощадні каси Одеси і Харкова, у 1865 – Сум, 1868 – Полтави и Миколаєва.  Примітною особливістю східноукраїнських ощадкас того часу було те, що вони не давали позик у приватні руки. Залучені у населення кошти ощадкаси направляли виключно на підтримку державного кредиту.

З 1895 року за новим статутом ощадні каси офіційно почали називатись державними. Цим наголошувалося на відповідальності держави за вкладені в них кошти. При Держбанку  Росії було створене Управління ощадних  кас, якому підпорядковувалися установи ощадкас, незалежно від місця  їх функціонування. Клієнт мав право  робити внески на книжку в будь-якій частині імперії. Цікаво, що книжки дозволялось видавати також і  неповнолітнім. 

Залучені кошти ощадкаси вкладали у державні виграшні облігації, закладні листи Земельного банку, облігації  залізничних позик, цінні папери акціонерних компаній, переводили у  Держбанк, який виплачував півпроцентну маржу.

Подальшого розвитку система  заощаджень набула за часів царської Росії, Австро-Угорської імперії, Польщі.  Війна 1914 року негативно позначилась на фінансово-банківській системі Західної України. Подальший розподіл території держави призвів до зруйнування єдиної мережі кас. У період 1917-1921 років ощадкаси Східної України було ліквідовано і відновлено після входження України до Союзу - в 1922 році.

У грудні 1922 р. організовують  роботу ощадкаси вже радянського взірця. Вони повністю підпорядковуються Наркомфіну, а їх діяльність була спрямована на залучення грошових коштів населення для вирішення державних проблем. У 1923 році в Києві організовано Головну державну трудову ощадну касу, яка взяла на себе керівництво і контроль за розвитком усієї ощадної справи в Україні. Ощадні каси радянського взірця розміщували облігації, проводили вкладні операції, сприяли впровадженню червінців та їх обміну в 1924 році на карбованці, страхували заробітну плату робітників і службовців від знецінення.  Після 1932 року ощадкаси перетворились на монопольні кредитні установи, які залучали грошові кошти населення для державних потреб. 

Подальшому розвитку ощадних  кас завадила війна, яка спричинила закриття та евакуацію ощадних установ, втрату книжок вкладників та інших  документів. Обмеження щодо видачі готівки з вкладів були зняті  після 19 січня 1944 року, і вклади почали видавати на першу вимогу вкладника.

Відновлення та розширення функцій  ощадних кас тривало і після Другої світової війни. Так, ощадкаси брали активну участь у грошовій реформі 1947 р. Разом з цим вони проводили конверсію облігацій держпозик, що розміщувались у період з 1936 по 1946 роки, в облігації 2%-ої Державної позики 1948 року.

Істотні зміни в діяльності ощадкас відбулись у 1963 році, коли мережу Держтрудощадкас СРСР було передано від Мінфіну Держбанку. Після  цього ощадкаси припинили обов’язкове  придбання облігацій, використовуючи кошти вкладників на створення єдиного  союзного позичкового фонду. У зв’язку з тим, що залишки вкладів щорічно передавали Держбанку СРСР, Україна фінансувала п’яту частину союзного позичкового  фонду, кошти якого використовувались у загальносоюзних інтересах [2, c. 21].

З 1972 року в ощадкасах  запроваджується повний госпрозрахунок.  Наприкінці 70-х і особливо у 80-ті роки стрімко зростають доходи населення, і як результат, його заощадження. Інфляція зумовила реформування банківської системи 1988 року, і мережа ощадкас трансформувалась в установи Ощадбанку СРСР.

У 1991 році Україна виходить зі складу Радянського Союзу і  проголошує свою незалежність. З проголошенням  незалежності України Ощадбанк відокремлюється від Ощадбанку СРСР. 31 грудня 1991 року Ощадбанк зареєстровано в Національному банку України як самостійну банківську установу – Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України. Його утворено на базі установ Ощадбанку СРСР в Україні, попередником якого з 1922 року були Держтрудощадкаси СРСР.

Постановою Кабінету Міністрів  України від 21 травня 1999 року на виконання  розпорядження Президента України  від 20 травня 1999 року Державний спеціалізований комерційний ощадний банк України перетворено у відкрите акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (скорочена назва – ВАТ „ Ощадбанк ”). На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 6 квітня 2011 р. №502 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2003 р. №261” 7 червня 2011 року здійснено державну реєстрацію змін до Статуту ВАТ “ Ощадбанк ”, які стосуються, в тому числі, найменування банку. Відповідно до п. 4 Статуту АТ

„ Ощадбанк ” повне найменування Банку: публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України", скорочене – АТ ” Ощадбанк ”.

АТ «Ощадбанк» - один із найбільших фінансових інститутів української  держави, що має най розгалуженішу мережу установ - близько 6000. В цей перелік входить Кіровоградська філія - Кіровоградське обласне управління відкритого акціонерного товариства "Державний Ощадний Банк України", яка знаходиться на вул. Декабристів, 9.

В Кіровоградській філії АТ «Ощадбанку» функціонують такі структурні підрозділи:

• відділ корпоративного бізнесу (сектор організації роботи з обслуговування корпоративних клієнтів, сектор оцінки кредитних проектів, сектор супроводження кредитних операцій);
• відділ організації роздрібного кредитування (сектор організації роздрібного кредитування, сектор кредитної експертизи);
• відділ депозитів та компенсаційних виплат;
• відділ валютних операцій та контролю;
• відділ  платіжних карток;
• відділ перевезення валютних цінностей та інкасації коштів;
• відділ грошового обігу та касових операцій;
• операційний відділ;
• сектор – розрахунковий центр;
• відділ (сектор) аналізу та управління грошовою позицією;
• відділ по роботі з проблемними активами;
• відділ організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю(сектор організації бухгалтерського обліку, звітності та контролю, сектор обліку внутрішньобанківських операцій, сектор податкового обліку;
• сектор -  центр обробки комунальних платежів;
• відділ інформаційних технологій (сектор підтримки інформаційних технологій, сектор супроводження програмного забезпечення, сектор комп’ютерних мереж і телекомунікацій, сектор технічного обслуговування та ремонту обчислювальної техніки;
• фінансово-економічний відділ;
• відділ (сектор) організації роботи мережі філій та реклами;
• юридичний відділ;
• відділ ревізій та контролю;
• відділ по роботі з персоналом;
• відділ банківської безпеки;
• сектор захисту інформації;
• відділ (сектор) фінансового моніторингу;
• відділ будівництва, експлуатації будівель та господарського обслуговування;
• фахівець з ризик-менеджменту;
• інженер з питань цивільної оборони та спец роботи;

Державний банк сьогодні – символ стабільності та надійності. За основними показниками своєї діяльності він входить у трійку лідерів вітчизняного банківського ринку.

Це єдиний в Україні банк, що має закріплену Законом України  „ Про банки і банківську діяльність ” державну гарантію повного збереження грошових коштів громадян, довірених банку.

Ощадний банк - універсальна банківська установа, яка зосереджує свої зусилля  на створенні сприятливих та вигідних умов обслуговування клієнтів, розширенні переліку банківських продуктів  та послуг, збільшенні присутності  на ринку.

Ощадбанк виконує наступні види послуг: розрахунково-касове обслуговування, валютний контроль, технології обслуговування, депозитні операції, кредитування, документарні операції, операції з цінними паперами, операції з дорогоцінними металами, операції з пластиковими картками.

На даному етапі своєї  діяльності Ощадбанк розвиває інвестування та фінансування виробничих і промислових підприємств за рахунок залучення іноземних кредитних ліній [8].

 

 

 

2.2. Аналіз структури  кредитного портфеля Кіровоградської філії АТ «Ощадбанку»

 

 

Для того, щоб проаналізувати структуру кредитного портфеля АТ «Ощадбанку», в першу чергу визначимо питому вагу наданих кредитів фізичним та юридичним особам на основі даних показників ( додатку А). Графічно дані представлені на рисунку 2.1.

 

Рис. 2.1. Співвідношення наданих кредитів фізичним та юридичним особам АТ «Ощадбанк» протягом 2009 - 2011 рр.

Як бачимо з рисунка 2.1 кредити юридичних і фізичних осіб займають майже однаково рівні  позиції: 2009 рік – 50,66 % кредити юридичних  осіб і відповідно 49,34 % - фізичних осіб, 2010 рік – 52,08 % кредити юридичних  осіб, 47,92 % - фізичних осіб і в 2011 році цей розподіл становив для юридичних  осіб 43,49 % та 56,51 % для фізичних осіб.

Це співвідношення свідчить про рівномірне розподілення кредитних  ризиків серед даними групами  клієнтів.

Проведемо кількісну оцінку структури кредитного портфеля на основі даних представлених в (додатку Б) та на основі річних звітів за 2009-2011 роки. Дані аналізу зведемо в таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Кредитний портфель АТ «Ощадбанк» за 2009 – 2011 роки

Рядок	Найменування  статті	2009 рік, тис. грн.	Питома вага, %	2010 рік, тис. грн.	Питома вага, %	2011 рік, тис. грн.	Питома вага, %
1	Кредити, що надані органам  державної влади та місцевого  самоврядування	0	0	0	0,00	0	0,00
2	Кредити юридичним особам	18421134	50,86	27591506	53,66	18803130	48,06
3	Кредити, що надані за операціями репо	6044	0,02	0	0,00	0	0,00
4	Кредити фізичним особам-підприємцям	1146239	3,16	1715051	3,34	8009345	20,47
5	Іпотечні кредити фізичних осіб	3080408	8,50	10185234	19,81	4307908	11,01
6	Споживчі кредити фізичним особам	9726998	26,86	15454554	30,06	5020024	12,83
7	Інші кредити фізичним особам	5110024	14,11	396168	0,77	12583318	32,16
8	Резерв під знецінення кредитів	1270873	3,51	3926517	7,64	9597294	24,53
9	Усього кредитів за мінусом  резервів	36219974	100	51415996	100	39127233	100,00

Таким чином слід зазначити, що найбільшу питому вагу в кредитному портфелі банку складають кредити  юридичним особам (50,86 % в 2009 році, 53,66 % в 2010 році, 48,06 % в 2011 році), також вагоме місце займають споживчі кредити фізичним особам (26,86 % в 2009 році та 30,06 % в 2010 році. У 2010 році значно зросла частка іпотечних кредитів і склала 19,81 % проти 8,50 % в 2009 році. Кредити фізичним особам – підприємцям майже без змін і складають 3,16 % в 2009 році та 3,34% відповідно у 2010 році. В 2011 році відбувся перерозподіл кредитів для фізичних осіб – підприємців. Їх частка склала 20,47 %. І також значно зросли інші кредити фізичних осіб – 32,16 %.

Необхідно зазначити, що в 2011 році була сформована більша сума резервів під заборгованість за кредитами (24,53 % проти 7,64 % в 2010 році). Дана тенденція свідчить про те, що банк такими діями знижує кредитний ризик. Незважаючи на загострення кризових явищ, Ощадбанк зберіг свою лідируючу позицію в основних сегментах банківської діяльності. Зокрема на кінець 2011 року банк мав другу позицію у сегментах кредитування фізичних осіб, коштів населення та коштів юридичних осіб-резидентів.

Аналіз структури кредитів за видами економічної діяльності дає  змогу визначити галузеву диверсифікацію кредитів порівняно з попередньою  звітною датою. Для цього розраховується питома вага вкладених в окремі галузі позик у цілому за короткостроковими  та довгостроковими позиками, а також  у динаміці. Галузева диверсифікація кредитних вкладень повинна сприяти  розвитку пріоритетних галузей народного господарства [3, c. 599].

Структурний аналіз проводиться  для визначення надмірної концентрації кредитних операцій в одному сегменті, що підвищує ступінь кредитного ризику. Проте надмірна диверсифікація кредитного портфеля створює певні труднощі в управлінні позиковими операціями та може стати причиною банкрутства  банку, тому зарубіжні комерційні банки  визначають для себе межі вкладення  ресурсів у певний сегмент, тобто  застосовують метод лімітування 

[9, c. 347].

На основі даних (додатку В) проведемо аналіз кредитного портфелю за видами економічної діяльності і отримані результати зведемо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз структури кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» за видами економічної діяльності за 2009-2011 рр.

Рядок	Вид економічної  діяльності	2009 рік, тис. грн.	Питома вага, %	2010 рік, тис. грн.	Питома вага, %	2011 рік, тис. грн.	Питома вага, %
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Державне управління та діяльність громадських організацій	11763	0,03	25582	0,05	19490	0,04
2	Виробництво	4322674	11,56	5569124	10,09	5481509	11,25
3	Нерухомість	980864	2,62	1969695	3,57	1369159	2,81
4	Торгівля	6077437	16,25	11843442	21,45	9501283	19,50
5	Сільське господарство	2112000	5,65	3129871	5,67	2938089	6,03
6	Кредити, що надані фізичним особам	19066474	50,98	27529233	49,86		52,10
7	Інші	4831318	12,92	5142798	9,32	4029518	8,27
8	Всього:	37402530	100,00	55209745	100	48724527	100,00

 

Як бачимо з таблиці 2.2 в 2011 році відмічаються істотні зміни відносно показників 2010-2009 рр. Найбільшу частку займають кредити, що надані фізичним особам в 2011 році – 52,10 % (49,86 % в 2010 році, 50,98 % в 2009 році). Також істотну частку становлять кредити у виробництво в 2011 році – 11,25 % (10,09 % в 2010 році, 11,56 % в 2009 році) та торгівлю в 2011 році – 19,5 % (21,45 % в 2010 році, 16,25 % в 2009 році). Дещо підвищилась частка кредитів, виданих для розвитку сільського господарства і в 2011 році вона склала 6,03 % проти 5,67 % в 2010 року та 5,65 % в 2009 році. На 0,76 % зменшились обсяги кредитувань в нерухомість і в 2011 році даний показник становив 2,81 % проти 3,57 % 2010 року.

Відобразимо графічно структуру  кредитного портфеля за видами економічної діяльності (рис. 2.2).

 

Рис. 2.2. Структура кредитного портфеля АТ «Ощадбанк» за видами економічної діяльності за 2009-2011 рр.

 

Взагалі слід зазначити, що в подальшому необхідно більше диверсифікувати  кредитні вкладення, щоб сприяти  розвитку пріоритетних галузей народного  господарства.

 

 

 

2.3 Аналіз якості  кредитів , наданих фізичним та  юридичним особам Кіровоградської філії АТ « Ощадбанку»

 

 

Якісне оцінювання кредитного портфеля має на меті насамперед максимально  знизити ризик неповернення позики, що веде до значних втрат для банків і може привести його до банкрутства.

Для розрахунку спочатку необхідно  розрахувати суму класифікованих позик. Розрахунок здійснимо на основі даних останніх двох кварталів 2011 року [8] та зведемо в таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.

Розрахунок зважених класифікованих позик за ступенем ризику в Кіровоградській філії АТ « Ощадбанку»

Групи ризику позик	2011 рік, 3 квартал			2011 рік, 4 квартал
	Сума позик, тис. грн.	Коефіцієнт ризику	Сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн.	Сума позик, тис. грн.	Коефіцієнт ризику	Сума позик, зважених на коефіцієнт, тис. грн.
Стандартні	29382466	0,01	293824,66	19389570	0,01	193895,7
Під контролем	16073137	0,05	803656,85	13177869	0,05	658893,45
Субстандартні	10688071	0,2	2137614,2	12113940	0,2	2422788
Сумнівні	1861904	0,5	930952	2503966	0,5	1251983
Безнадійні	3273975	1	3273975	4301088	1	4301088
Разом позик	61279553	-	7440022,71	51486433	-	8828648,15