Львівський книжковий форум як форма популяризації книжкової продукції

 

ЕКОНОМІКО-ПРАВНИЧИЙ  КОЛЕДЖ

ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

«ЗАПОРІЗЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

 

 

 

 

Циклова комісія

з видавничої справи

та редагування

КУРСОВА РОБОТА

на тему: ЛЬВІВСЬКИЙ КНИЖКОВИЙ ФОРУМ

ЯК ФОРМА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ КНИЖКОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

 

 

 

Студентки 3 курсу, групи  К 33-11

                                                                        спеціальності видавнича справа 

                                                                        та редагування

Щербини Катерини Андріївни

Керівник викладач-методист

І. Ф. Горбенко

 

 

 

Національна шкала ________________

Кількість балів: __________Оцінка:  ECTS _____

 

Члени комісії          ________________  ___________________________

(підпис)                        ^{(ініціали  та прізвище)}

________________  ___________________________

(підпис)                       ^{(ініціали  та прізвище)}

________________  ___________________________

(підпис)                        ^{(ініціали  та прізвище)}

 

 

 

Запоріжжя - 2013

ЗМІСТ

 

Вступ………………………………………………………………………………….3

Розділ 1. Виставково-ярмаркова діяльність як один із способів видавничої промоції………………………………………………………………………………6

1.1 Поняття видавничої промоції та дистрибуції, збуту та продажу…………….6

1.2 Способи збуту українського  книжкового ринку. Поняття ярмарку  та виставки……………………………..……………………………………………….8

Розділ 2. «Форум видавців у Львові» як ефективний промоційний засіб………………………………………………………………………………….15

2.1 «Форум видавців у  Львові»: мета, завдання та особливості  проведення…………..………………………………………………………….......14

2.2 «Форум видавців у Львові-2013»: номінації та нагороди…………………...22

Висновки…………………………………...……………………………………….27

Список використаних джерел …………………………………………………….31

Додаток А …………………………………………………………………………..33

Додаток Б …………………………………………………………………………...34

Додаток В …………………………………………………………………………..35

Додаток Г……………………………………………………………………………36

Додаток Д…………………………………………………………………………...37

Додаток Е…………………………………………………………………………...38

Додаток Ж…………………………………………………………………………..39 

ВСТУП

 

Видавнича галузь України  – це потужний та дуже важливий інструмент, який служить для формування національних та культурних цінностей у свідомості всього народу, укорінення високих моральних та етичних принципів у суспільстві, активного розвитку наукової галузі країни. Значимість та серйозність дослідження інструментів видавничої промоції, визначення їх дієвості та ефективності, встановлення характерних, унікальних і специфічних рис підтверджує високий потенціал книжкового ринку в нашій країні. Сьогодні книжковий ринок України та його суб’єкти, тобто видавці, самостійно санкціонують різні рекламні механізми [9, с. 66]. Існує багато способів розповсюдження книжкової продукції, які виникали в різні часи під впливом різних чинників, загалом такого, як технічний розвиток. Але все ж одним із найефективніших та найпопулярніших таких інструментів, що дозволяє поєднати великі рекламні можливості та процес збуту видавничої продукції, є ярмарки та виставки. Й особливий внесок у розвиток української книжкової промоції зробила Національна виставка-ярмарок «Форум видавців у Львові», що вважається найбільш масштабною подією в Україні серед усіх, які пов’язані з книгорозповсюдженням.

На сьогодні існує вже  досить велика кількість розробок з  поданої теми, але все ж чіткого, системного, аналітичного дослідження книжкових ярмарків та виставок саме як способу популяризації книжкової продукції ще не було зроблено, в цьому й полягає актуальність роботи.

Об’єкт дослідження: національна виставка-ярмарок «Форум видавців у Львові» 2013 року.

Предмет дослідження: особливості проведення XX «Форуму видавців у Львові» як способу промоції книжкової продукції. Мета дослідження: визначити специфіку проведення XX «Форуму видавців у Львові» та дослідити його роль у процесі популяризації української книги.

У відповідності з метою  дослідження ставимо такі завдання:

1. Визначити теоретичні засади понять «промоція», «дистрибуція», «збут», «продаж», «ярмарок», «виставка», «ярмарок-виставка».
2. Окреслити основні тенденції функціонування сфери збуту видавничої продукції.
3. Дослідити основні заходи XX «Форуму видавців у Львові».
4. Визначити роль XX «Форуму видавців у Львові» в процесі популяризації книжкової продукції.

Методи дослідження: системний аналіз документів і джерел, синтез, конкретизація, порівняння та узагальнення були використані при визначенні основних понять, тенденцій у сфері популяризації книжкової продукції та вивченні предмету дослідження, індукція, дедукція, порівняння – при аналізі основних заходів XX «Форуму видавців у Львові», визначенні його ролі в процесі промоції книжкової продукції в Україні.

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вона є однією з перших спроб аналітичного, синтетичного дослідження книжкових ярмарків-виставок з точки зору їхньої ролі у процесі промоції книжкової продукції.

Практичне значення дослідження: результати дослідження можуть бути використані при написанні рефератів, курсових, дипломних робіт студентів із спеціальності «Видавнича справа та редагування»; при підготовці до практичних занять з дисциплін «Вступ до спеціальності», «Основи видавничої справи та редагування», «Історія видавничої справи», «Основи книгознавства», «Редакторсько-видавничий фах. Книжкові видання»; у практичній діяльності видавців, поліграфістів, менеджерів видавничого бізнесу.

Логіка дослідження зумовила структуру курсової роботи: вступ, 2 розділи, висновки, список використаних джерел із 20 найменувань, 7 додатків. Загальний обсяг – 39 сторінок.

 

 

РОЗДІЛ 1

ВИСТАВКОВО-ЯРМАРКОВА  ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОДИН ІЗ СПОСОБІВ ВИДАВНИЧОЇ ПРОМОЦІЇ

 

1.1 Поняття видавничої промоції та дистрибуції, збуту та продажу

 

Процес формування ринку  української поліграфічної продукції  й досі триває. Адже написати книгу  та отримати можливість її видати – це лише половина справи. Головним завданням все одно залишається те, щоб цю книгу продати. Й саме тоді в нагоді стає така наука, як видавнича промоція.

Отже, видавнича промоція – процес просування книги на ринку; це сукупність правил та механізмів боротьби за читача, що регламентує стратегію поведінки видавця на ринку на якісно новому рівні [13].

Мова йде про промоцію саме як спосіб створення популярності видання та його автора за допомогою  нерекламних засобів, тобто тих, за які не потрібно платити. Це передусім  всі ЗМІ: преса, телебачення та радіо.

Для позначення того ж самого процесу можна керуватися також  і таким терміном, як дистрибуція.

Словник іншомовних слів подає  таке визначення цьому явищу: дистрибуція (лат., розчленування, розподіл) – 1. Розподіл, розділ, роздавання; 2. Сума всіх оточень, у яких трапляється певна мовна одиниця, бо кожна з них (крім речення) має більш чи менш обмежену здатність поєднуватися з іншими подібними до неї одиницями [2].

І вже з першого значення дистрибуції можна зрозуміти  всю суть цього процесу.

Отже, дистрибуція – це комплекс взаємопов’язаних між собою дій, які спрямовані на організацію збуту товару, в нашому випадку – видавничого товару.

Важливими в дослідженні  цього питання є також поняття «продаж» і «збут», які позначають діяльність, що пов’язана з процесом передання товару від продавця до покупця [19, с. 245]. Й ці два поняття пояснюють не один й той самий процес.

За визначенням В. Теремка збут – це післявиробничі операції, що забезпечують продаж книг. У видавничій справі до таких операцій належать: транспортування, складування, пакування, доставка до оптових і роздрібних покупців [19, с. 245].

Продаж – особиста взаємодія покупця і продавця, пов'язана із придбанням товарів [19, с. 245].

У процесі налагодження та здійснення вищеописаної діяльності видавництво, як правило, керується такими цілями:

• як можна швидше, за найбільш вигідними цінами, з найменшими затратами на всю немалу кількість потрібних процедур і найвищим прибутком продати свої видання,  сформувати й зберегти позитивне ставлення покупців до себе та своєї продукції;
• розширити кількість і зберегти лояльних, постійних клієнтів, адже вони є найціннішими для видавництва, оскільки купують найбільше його книг, менше уваги звертають на ціни, впевнені в їхній якості, обґрунтованості цінової політики, й, найголовніше, мабуть, те, що саме від них часто можна почути схвальні відгуки про придбані видання, що зацікавлює багатьох інших людей;
• знизити залежність від суб'єктів оптової, роздрібної торгівлі, мінімізувати їх диктат, зловживання силою, що досягається за допомогою диверсифікації клієнтського середовища [19, с. 246].

А. Павленко й А. Войчак пояснюють диверсифікацію як доповнення виробничої програми новими продуктовими лініями [15, с. 43]. В цьому випадку мова йде про розширення кола клієнтів, тобто покупців видавничої продукції.

Загалом, як визначають Ю. Мельник  та О. Драчук, маркетингова діяльність у книговидавництві спрямована на досягнення таких цілей:

• вивчення цільової (читацької) аудиторії, тобто кола читачів, якому адресується книга, відповідно до специфіки видання;
• вибір стратегії ціноутворення на книжкову продукцію, а також на видавничі послуги;
• створення привабливих умов для авторів (замовників видавничих послуг);
• формування найбільш ефективної збутової мережі для реалізації книжкової продукції (наприклад, сьогодні дуже популярні Інтернет-магазини);
• пошук нових форм та засобів комунікацій для просування книжкової продукції (наприклад, мерчандайзинг);
• стимулювання попиту на книжкову продукцію та формування книжкової культури;
• пошук конкурентних переваг над альтернативними засобами отримання інформації (кіно, телебачення, Інтернет) тощо [11, с. 91].

 

1.2 Способи збуту українського  книжкового ринку. Поняття ярмарку  та виставки

 

Українські дослідники проводили дослідження вітчизняного книжкового ринку та способів збуту його продукції [5], [8], [14], [21]. В рамках цього дослідження пропонуємо керуватися основними тенденціями, які характеризують функціонування сфери збуту видавничої продукції, що були виокремленні І. Копистинською:

• найпоширенішою в Україні формою продажу, як і в перші роки незалежності, залишається книжковий базар, що властиве для країн з перехідною економікою;
• яткова торгівля, яка донедавна займала значне місце в Україні як мала форма продажу друкованої продукції, переживає період стагнації;
• на зміну традиційним книгарням (ті, які зберегли колишні принципи, звички, режим роботи, обсяги пропонованої книжкової продукції: «Знання», «Мистецтво», «Наукова думка») відкриваються магазини нового покоління (ті, які намагаються розширити асортимент і забезпечити максимальний доступ своєї продукції до покупців, а механізм ціноутворення, як правило, успадковують від старої радянської схеми: «Орфей», «Сяйво», «Казка», книгарня видавництва «Дніпро», «Світ книги»).
• відкриття книжкових кафе (столичні літературні 
  кав’ярні-книгозбірні «Бабуїн» та «Русская книга»).
• створення групи інтернет-книгарень, що дає додаткові можливості для продажу книг, але така форма поки що повільно знаходить свого покупця в Україні;
• переоформлення видавництв, при яких створені відділи збуту, в книготорговельні фірми: у довіднику «Видавництва, видавничі та книгорозповсюджуючі організації. 2001 рік» серед книгорозповсюджуючих організацій зафіксовано 11 видавничо-книготорговельних фірм;
• пожвавлюється торгівля за допомогою відділів «Книга – поштою»;
• в Україні спостерігається справжній виставковий та ярмарковий бум – остання та найбільш вагома для цього дослідження тенденція [7, с. 69-71].

Для початку розберемося зі змістом  понять «книжковий ярмарок» та «книжкова  виставка».

Як виявилося в ході дослідження, в законах, що регламентують  книговидавничу діяльність, досі не виділено точного та чіткого роз’яснення  «книжковому ярмарку» або «книжковій виставці». Наприклад, в Законі України  «Про видавничу справу» наявні згадки лише про принципи, методи та цілі розповсюдження видавничої продукції [3, ст. 25]. Але в Законі «Про рекламу» виявляємо загальне визначення терміну «ярмарок». Ярмарки – спеціальні виставкові заходи, які здійснюються з метою просування відповідного товару на ринок, проводяться організовано у певному приміщенні або на огородженому майданчику (в тому числі в місцях реалізації товару) у визначені строки, розраховані на зацікавлених та професіоналів, організатор яких обмежив відвідування заходу тими особами, яким, відповідно до законодавства, дозволяється продавати товар, що демонструється [4, ст. 1 доповнено абзацом згідно із Законом № 145-VI (145-17 ) від 18.03.2008].

Метою будь-якого ярмарку є надання його учасникам можливості презентувати матеріальні приклади власного виробництва, показати раніше не відомі удосконалення та досягнення технічного характеру для того, щоб укласти вигідний торгівельний договір [9, с. 63].

В широкому значенні виставка – це публічна демонстрація досягнень у різних сферах діяльності людей, яка проводиться з ознайомчою метою. А якщо говорити про книжкову виставку, то, зрозуміло, що предметом демонстрації будуть саме книги – продукт видавничої діяльності. З цього й випливає суттєва різниця досліджуваних явищ: ярмарок проводиться загалом задля отримання прибутку, а виставка має на меті лише показ результатів людської діяльності.

Виставкова робота займає провідне місце в організації 
бібліотечно-інформаційної діяльності, бо саме книжкова виставка є надійним засобом розкриття інформаційних ресурсів бібліотеки, її візитною карткою, відображаючи її стиль і творчі можливості персоналу.

І саме з погляду бібліотечної діяльності можна виділити такі основні  види виставок:

• авторська виставка;
• виставка-вікторина;
• виставка-кросворд;
• виставка-дискусія;
• виставка до знаменних та пам’ятних дат;
• виставка-діалог;
• виставка з актуальних проблем;
• виставка-інсталяція;
• виставка-конкурсне;
• виставка нових надходжень;
• виставка однієї книги (журналу, газети, публікації);
• виставка-рейтинг;
• виставка-словник;
• виставка-хобі;
• виставка-експозиція;
• віртуальна виставка;
• жанрова виставка;
• персональна виставка [6].

Перші книжкові ярмарки з’явилися  у XV столітті в Німеччині й проходили  в складі універсальних торговельних ярмарків. До середини XX століття вони не мали самостійного характеру в  зв’язку з недостатньо розвиненою міжнародною книжковою торгівлею  та політико-економічною ситуацією  того часу. На початку XX століття виникла  необхідність знайомства різних книжкових  культур одна з одною. Й тоді цю функцію почали виконувати міжнародні книжкові виставки: Міжнародна виставка друкарства та графіки 1914 року в Лейпцигу, Міжнародна книжкова виставка у Флоренції 1922 року тощо. Це були свого роду прообрази  сучасних міжнародних книготорговельних ярмарків [18].

Після закінчення Другої світової війни змінилася політична карта  світу, що спричинило переформовування суспільно-політичного ладу в багатьох країнах світу. Й тому більшість  самостійних міжнародних книжкових  ярмарків почали свій відлік з 50-х–70-х рр. XX століття: Франкфуртський міжнародний книжковий ярмарок (1949 рік); Лейпцизький книжковий ярмарок (розпочав роботу в 1949 році, але статус міжнародного отримав тільки в 1990 році); Варшавський міжнародний книжковий ярмарок (1956 рік); Лондонський міжнародний книжковий ярмарок (1971 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Белграді (1956 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Сінгапурі (1969 рік); Міжнародний книжковий ярмарок в Сан-Паулу (1970 рік); Московський міжнародний книжковий ярмарок (1977 рік). Цей період можна назвати розквітом міжнародних книжкових ярмарків [18]. Перераховані книжкові ярмарки міжнародного статусу продовжують існувати й вдало реалізовувати свою роботу й у наші дні.

Щодо історії виставок, то цей спосіб розповсюдження книжкової  продукції веде свій початок від  французьких музеїв, котрі започаткували  Джуліо Мазаріні та Жан-Батіст Кольбер  – відомі політичні діячі XV століття. Але першою виставкою, яка за всіма ознаками найбільше відповідала сучасному її значенню, стала «Ecole des beaux arts», що пройшла у 1763 році. Саме на її основі почали організовувати власні виставки такі європейські міста, як Дрезден (1765), Берлін (1786), Мюнхен (1788) та інші [9, с. 64].

Порівнявши ефективність роботи ярмарку та виставки, В. Кулаковська робить такі висновки: якість рекламного контакту з цільовою аудиторією на виставці найвища в порівнянні з іншими засобами просування; при цьому частота і розмір цільової аудиторії досить високий за умови правильного вибору виставки. Але ярмарки є більш вигідними для продавців через можливість не тільки досягнення рекламних, маркетингових цілей, а ще й суттєвого збільшення кількості реалізованого товару, що покриває не тільки технічні витрати, а й дає можливість отримати прибуток [9, с. 64].

Україна також проводить  свої ярмарки та виставки, але, звісно, не може конкурувати з іншими містами, що вже мають немалий досвід у  цій справі. До того ж сьогодні в  Україні не існує чіткої ідентифікації  понять «ярмарок» та «виставка». Тому найбільш поширеним стає поняття  «ярмарок-виставка», яке активно  використовується в книжковій справі зокрема.

Об’єднуючи основні характеристики ярмарки та виставки, можна підсумувати, що книжковий ярмарок-виставка – це експозиція книжкової продукції всіх напрямків вітчизняними та зарубіжними видавництвами з метою досягнення маркетингових, рекламних та збутових цілей [9, с. 64].

Розглядаючи класифікацію ярмарок-виставок, можна виділити такі основні критерії:

• за складом учасників, місцем проведення й економічному значенню: регіональні, міжрегіональні, національні та міжнародні;
• за термінами й способами проведення: короткострокові 
  (соло-виставки), пересувні та постійні [9, с. 63].

Таким чином бачимо, що ярмарки  та виставки, які, об’єднуючи свої цілі та напрямки роботи, створюють майже  новий вид способу розповсюдження друкованої продукції – ярмарки-виставки, є одним із найпотужніших засобів промоції книги на вітчизняному ринку.

Як зауважує М. Тимошик, кожен ярмарок, а отже й ярмарок-виставка, підживлює в країні інтерес до книги, до читання, сприяє налагодженню контактів видавців, поліграфістів і книгорозповсюджувачів, заповнює ніші й прогалини у цій справі [20, с. 391]. Тому цілком закономірним буде той факт, що саме під час подібних заходів укладається найбільша кількість контрактів щодо реалізації та продажу книги на ринку.

Отже, як бачимо, промоція як ефективний спосіб формування сприятливої репутації автора та його видання – це важлива складова загального процесу реалізації книжкової продукції. Схожим за змістом є також поняття дистрибуції, який розуміють як сукупність чітко спланованих дій, що мають за мету організувати вдалий збут видавничого товару. Існують безліч видів промоції, які характеризуються різними особливостями, але одним з найефективніших залишається виставково-ярмаркова діяльність. Особливо це важливо для України, на території якої в останній час можна спостерігати значне збільшення кількості проведених ярмарок та виставок. Це говорить про те, що наша держава намагається удосконалити галузь видавничої справи та, можливо, навіть зробити її еталоном, за яким Україну будуть впізнавати за кордоном.

 

РОЗДІЛ 2

«ФОРУМ ВИДАВЦІВ У ЛЬВОВІ»

ЯК ЕФЕКТИВНИЙ ПРОМОЦІЙНИЙ ЗАСІБ

 

2.1 «Форум видавців  у Львові»: мета, завдання та  особливості проведення

 

Національна виставка-ярмарок  «Форум видавців у Львові» – неприбуткова громадська організація, створена 1995 р. з метою об’єднання зусиль усіх зацікавлених осіб для сприяння розвитку українського книговидання, популяризації української книги й читання, підвищення культурного та освітнього рівня українських громадян [16].

«Форум видавців», як зазначає в своєму репортажі Олег Тимошик, – це не лише величезний книжковий ярмарок, що ставить за мету досягнення комерційних цілей, – це ще й абсолютно унікальний комплекс 
виставково-презентаційних заходів, який об’єднує аудиторію за читацькими інтересами [22, с. 10].

Окрім певної кількості рекламно-промоційних та 
культурно-просвітницьких заходів, щороку «Форум видавців» намагається виокремити проблемні моменти українського книговидання та створити можливі шляхи вирішення цих проблем [22, с. 10].

Як зазначає голова наглядової ради фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко, цінність цього заходу також  в тому, що «під час Форуму можна  почути дуже багато фактів та статистики стосовно позитивних та негативних аспектів сучасного книговидання в Україні» [22, с. 10].

Кожного року під час діяльності національної виставки-ярмарку «Форум видавців у Львові» проходить також низка інших подій та акцій, які безпосередньо прив’язані до вищеназваної події. Як приклад можна назвати спеціалізовану акцію «Форум видавців дітям» та фестиваль дитячого читання «Книгоманія». Президент ГО «Форуму видавців» Олександра Коваль так висловилася про значення подібних заходів, що супроводжують «Форум видавців»: «…Кожна з цих акцій є внеском в популяризацію читання, тому що читачі знайомляться з конкретними авторами, з конкретними книжками або ж обговорюють якісь цікаві проблеми на круглих столах і дискусіях» [22, с. 10].

Традиційно, національна  виставка-ярмарок «Форум видавців у  Львові» пройшла й в 2013 році. Цьогорічний Форум характеризується тим, що він є двадцятим, ювілейним [25].

Задовго до початку  роботи, ще у серпні офіційний сайт Форуму повідомляв, що удвадцяте національна виставка-ярмарок «Форум видавців у Львові» підтвердить, що:

• саме тут знаходиться епіцентр сучасного українського літературного процесу та книжкового бізнесу;
• це найбільший у світі ярмарок української книги;
• місто Львів, яке завдяки Форумові називають книжковою столицею України, з повним правом може претендувати на звання «Місто літератури ЮНЕСКО» [1].

Подаючи анонс ювілейного «Форуму видавців», електронні ресурси наводили такі факти про хід цього заходу, що допоможе проаналізувати очікування як організаторів, так і потенційних учасників та відвідувачів:

1. 5 000 000 проінформованих про «Форум видавців» в Україні та за кордоном;
2. 100 000 книжок привезуть учасники, з них майже 10 000 – це нові видання;
3. 50 000 очікуваних відвідувачів;
4. 10 000 осіб, які слідкують за новинами, що стосуються Форуму, в соціальних мережах: Facebook, YouTube, ВКонтакте;
5. 711 зареєстрованих учасників, з них: 362 автори, 220 видавців;
6. 380 акредитованих журналістів із 230 українських та іноземних ЗМІ;
7. 500 анонсів та інших публікацій в українських ЗМІ (станом на 3.09);
8. 150 волонтерів;
9. 408 книжок, номінованих на здобуття премії «Найкраща книга Форуму 2013», від 85 видавництв;
10. 771 захід у програмі;
11. 250 автограф-сесій;
12. 23 країни-учасники світу: Польща, Росія, Німеччина, Чехія, США, Канада, Білорусь, Грузія, Вірменія, Велика Британія, Франція, Данія, Латвія, Литва, Колумбія, Румунія, Сербія, Словаччина, Швеція, Швейцарія, Австралія, Каталонія й Нова Зеландія;
13. Вперше встановлений статус «Країна – Почесний Гість», який отримала Республіка Польща, представляючи програму, що включає 53 заходи;
14. 48 учасників у складі польської делегації;
15. Зірковий гість – всесвітньо визнаний філософ і культуролог Зигмунт Бауман (Zygmunt Bauman) [10].

Таким чином бачимо, що XX ювілейний «Форум видавців у Львові» – це надзвичайно велика кількість різноманітних заходів та проектів, кількість яких сягає не однієї сотні. Це вже дає підстави вважати, що промоційні заходи цього ярмарку досягли поставлених завдань. Події «Форуму видавців» були розкидані по різних локаціях у центрі Львова й відбувалися в кав’ярнях, ресторанах, театрах чи проти неба, хоча серцем Форуму як було, так і залишилось подвір’я палацу Потоцьких і Палац мистецтв. Вже звичною візитівкою при вході став зелений запорожець братів Капранових, на капоті якого були розкладені їхні книги (Додаток А) [23]. На кожен день був складений план, за яким і відбувалися всі події Форуму. З них наймасштабніші та найосновніші:

1. Львівський міжнародний літературний фестиваль – найбільший у Центрально-Східній Європі. Про це засвідчили 362 автори з України та 23 країн світу і 310 подій у програмі. Фестиваль очолив п’ятірку найкращих осінніх книжкових заходів світу за версією журналу «Forbes».

Найцікавішим проектом цьогорічного Літературного фестивалю стало відвідання Форуму почесним гостем – Польщею.

Головними заходами польської програми виступили такі:

• лекція Зигмунта Баумана «Невелике доповнення до довгої соціальної історії часу» (Додаток Б);
• презентація книжки Данути Валенси «Мрії і таємниці»;
• круглий стіл: «Польща і Україна в останньому десятилітті» за участі депутата ЄП Павла Коваля;
• презентація книги Кшиштофа Зануссі «Пора вмирати», демонстрація фільмів;
• круглий стіл «Вплив мас-медіа на розвиток суспільства» за участі Яцка Жаковського, Матвєя Ганапольського, Володимира Мостового й Андрія Куликова.

2. Поетичний потяг Чернівці – Львів спільно з «Meridian Czernowitz».

9 вересня з Чернівців до Львова  вирушив потяг №136 з поетами з 16 країн світу на борту. Рівно о 15:51 у потязі розпочались поетичні читання, а 10-15 вересня ці читання продовжились на заходах XX Форуму видавців.

3. Фокусна тема ювілейного Форуму – «Жінка у світі, що змінюється», на яку організаторів надихнула Ольга Кобилянська – письменниця, яку називають першою українською феміністкою і 150-річчя з дня народження якої відзначається цього року. «Жіноча» програма налічувала 19 заходів, серед них: «Історії жінок і жінки в історії», «Авторка і героїня. Жінка в українській літературі», «Жінка в українській освіті», «Жінка-керівник або Чоловічий погляд на управління в культурі».
4. Фестиваль «Контекст-2» – продовження програми створення, підтримки й розвитку інфраструктури, яка обслуговує літературний процес. Програму втілив ГО «Форум видавців» за підтримки Програми і³ 
   «Ідея – Імпульс – Інновація» Фонду Ріната Ахметова «Розвиток України». Якщо «Контекст-1» був присвячений менеджменту літературних подій, то програма «Контексту-2» зосереджена на літературній критиці й книжковій журналістиці. Лекції й майстер-класи провели найкращі літературні критики та журналісти з різних країн: Юстина Соболевська (Польща), Олександр Гаврілов (Росія), Олаф Кюль (Німеччина), Костянтин Мільчин (Росія), Татьяна Толстая (Росія), Ганс-Петер Куніш (Німеччина). Учасниками проекту стали 24 молоді журналісти, відібрані на спеціальному конкурсі.
5. Фестиваль «Трансліт» – наймасштабніший в Україні проект, спрямований на промоцію перекладацької діяльності. Основний захід фестивалю – публічна дискусія «Вулиця із двостороннім рухом: український переклад за останні 20 років», що відбувся в межах проекту «Book Platform» (за підтримки програми «Культура» Східного партнерства ЄС) за участі перекладачів, видавців, авторів, науковців та підсумував результати досліджень перекладів українською мовою, а також з української іншими мовами.
6. 9-та Молода Республіка Поетів – конкурс-фестиваль поезії молодих (до 25 років) авторів. На конкурс надійшли заявки від 99 поетів, а на 
   гала-концерті фестивалю, що відбувся 14 вересня, свої твори прочитали 10 призерів.
7. Ніч поезії та музики нон-стоп – найдавніший (з 1997 р.) і найпопулярніший (близько 2 тисяч відвідувачів) захід «Форуму видавців». До цьогорічної програми ввійшли: поезія Енріка Казасеса (Enric Casasses), Клауса Анкерсена (Claus Ankersen), Томаша Ружицького (Tomasz Rozycki), Еугеніуша Ткачишина-Дицького (Eugeniusz Tkaczyszyn-Dycki), Юрка Іздрика, Галини Крук, Івана Малковича та ін. Співали музичні гурти «Pablopavo & Ludziki» (Польща), Ян Бедерман (Росія), «DrumТиАтр» та «Zapaska».
8. Урочистості з нагоди 20-річчя Форуму видавців у Львові, які відбулися 11 вересня у Львівській обласній філармонії за участі Міністра культури і національної спадщини Республіки Польща Богдана Здроєвського (Bogdan Zdrojewski), Посла Канади в Україні Троя Лулашника, голови Львівської обласної ради Петра Колодія, голови Львівської обласної державної адміністрації Віктора Шемчука, міського голови Львова Андрія Садового та інших офіційних представників. Заспівала «перша леді польського джазу» Ага Зар’ян (Aga Zaryan).
9. Урочиста церемонія вручення книжкової премії «Найкраща книга Форуму-2013» традиційно відбулася в перший день ярмарку (12 вересня) в Львівській обласній філармонії. На почесну премію у цьому році претендували 80 видавництв і 340 книжок. 20 лауреатів конкурсу отримали відзнаки й грошові премії. Преміальний фонд в цьому році склав 50 тисяч грн. Також були вручені традиційні нагороди від голови ЛОДА Віктора Шемчука, міського голови Львова Андрія Садового й партнерів «Форуму видавців» (Додаток В).
10. Видавничий бізнес-форум.