Малий бізнес у структурі сучасної ринкової економіки
3.8. МАЛИЙ БІЗНЕС У СТРУКТУРІ СУЧАСНОЇ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ
С. М. Соболь
Формування і розвиток
ринкових відносин передбачає вільне
й рівноправне співіснування
суб’єктів господарської
В економічній літературі
часто можна зустріти протиставлення
малого і корпоративного секторів економіки.
На цій основі навіть з’явилася
концепція «подвійної економіки», у
якій механістично виділені дві підсистеми:
великомасштабного виробництва
і виробництва у малих
Основу економіки всіх без винятку розвинених країн, її кількісні та якісні параметри визначає корпоративний сектор, на який припадає левова частка (70—80%) виробництва промислової продукції. «Центром економічного зростання, за словами А. Чандлера, — починаючи з останньої чверті ХІХ сторіччя і по сьогодні були і залишаються капітало- і наукомісткі галузі… В цих галузях економічний розвиток визначає порівняно невелика кількість могутніх компаній» [1, с. 72]. Тому до 70-х років ХХ сторіччя малий бізнес розглядався переважно як «додаток» до корпоративного сектора, який заповнював ринкові ніші непридатні або непривабливі за різних причин для великих товаровиробників.
Разом із тим малий бізнес
завжди був невід’ємною компонентою
ринкової системи господарювання, оскільки
тут об’єктивно існують умови, сприятливі
для його розвитку: регіональна диференціація
ринку; необхідність певного спеціалізованого
ремесла; важливість персонального
обслуговування клієнтів; зручність
обслуговування; циклічність попиту
тощо. Але у другій половині ХХ сторіччя
чітко вимальовується тенденція
до зростання його ролі і значення
в структурі економіки
Дослідження причин зростання підприємницької активності дозволяє виділити кілька факторів, які сприятливо позначилися на розвитку малого бізнесу:
- прискорення темпів науково-технічного прогресу. Вплив цього фактора є багатоплановим: з одного боку, прискорення апробації результатів НТП на практиці розширює «поле» підприємницької діяльності, створює нові можливості для ділових починань; з другого — у багатьох галузях рушійною силою прогресу стають гнучкі, оперативні малі фірми підвищеного ризику (венчури); крім того, використання досягнень НТП (застосування комп’ютерів, телекомунікаційних систем, іншої оргтехніки) дозволяє автоматизувати значну частку рутинних операцій в управлінні малою фірмою, що підвищує привабливість малого підприємництва;
- прискорення змін у зовнішньому середовищі та загострення конкуренції. Враховуючи слабку життєздатність малих підприємств (за оцінками Світового банку, із 100% новостворених малих підприємств через рік продовжують свою діяльність 50%, а через 5 років залишається не більше 5%), і тенденцію до зростання з року в рік їх загальної кількості, можна зробити висновок про високу інтенсивність реорганізаційних процесів усередині малого бізнесу, про його гнучкість, здатність швидко пристосуватися до змін у середовищі, що зрештою сприяє кращому використанню потенціалу малого бізнесу;
- своєрідним імпульсом для прискорення розвитку малого бізнесу є тенденція до підвищення якості робочої сили (рівень освіти, кваліфікації, самосвідомості). Дослідження з соціальної психології свідчать, що для висококваліфікованих робітників ступінь задоволення працею знаходиться у зворотній залежності від величини організації, де вони працюють. Цей факт багато в чому пояснює прагнення висококваліфікованих робітників, які вбачають у трудовій діяльності не лише засіб заробітку, але і самовиявлення, шукати застосування своїм силам на малих фірмах або започатковувати власну справу [3, с. 116];
- створення урядами західних країн сприятливого для малого бізнесу середовища, зокрема: застосування пільгової системи оподаткування; створення потужної інфраструктури підтримки малого бізнесу; наявність розвиненої системи захисту інтелектуальної власності; формування у суспільстві авторитету підприємницької діяльності як однієї з найвищих соціальних цінностей;
- в останні роки прискореному розвитку малого бізнесу в розвинених країнах сприяє також підвищення питомої ваги у галузевій структурі сфери послуг, оптової та роздрібної торгівлі. Саме у цих сферах малий бізнес займає провідні позиції (табл. 1).
Таблиця 1
ЧАСТКА МАЛОГО БІЗНЕСУ В ОКРЕМИХ СФЕРАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В США,%
Показники |
Сфери діяльності | |||
оптова торгівля |
роздрібна торгівля |
послуги |
виробництво | |
1. Частка малого бізнесу в загальній кількості зайнятих у сфері |
78 |
55 |
66 |
18 |
2. Частка малого бізнесу в загальному обсягу доходів у сфері |
64 |
72 |
57 |
24 |
Джерело [4,5]
6) цікавим явищем у контексті
досліджуваної проблеми є
Економічна роль малого бізнесу в країнах з ринковою системою господарювання визначається тим, що:
— тут сконцентровано від 50 до 80% економічно активного населення і створюється більше половини валового внутрішнього продукту. Про це свідчать наведені у табл. 2 кількісні параметри розвитку малого і середнього бізнесу, які є приблизно однаковими в усіх розвинених країнах. Це дає підстави для висновку про те, що місце малого бізнесу в структурі економіки зумовлене об’єктивними економічними закономірностями, а не особливостями політичного устрою, історією розвитку, галузевою структурою економіки тієї або іншої країни;
Таблиця 2
ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ МАЛОГО ТА СЕРЕДНЬОГО ПІДПРИЄМНИЦТВА В ОКРЕМИХ КРАЇНАХ
Країна |
Кількість МСП, тис. |
Кількість МСП на 1000 чол. населення, од. |
Зайнято в МСП, млн осіб |
Частка МСП у загальній кількості зайнятих,% |
Частка МСП у ВВП,% |
Великобританія |
2630 |
46 |
13,6 |
49 |
50-53 |
Німеччина |
2290 |
37 |
18,5 |
46 |
50-54 |
Італія |
3920 |
68 |
16,8 |
73 |
57-60 |
Франція |
1980 |
35 |
15,2 |
54 |
55-62 |
Країни ЄС |
15770 |
45 |
68 |
72 |
63-67 |
США |
19300 |
74,2 |
70,2 |
54 |
50-52 |
Японія |
6450 |
49,6 |
39,5 |
78 |
52-55 |
Україна |
217,9 |
4,4 |
1,7 |
6,0 |
9-10 |
Джерело [6, с. 11; 7, с. 34]
— розвиток малого бізнесу
як наймасовішого сектора
— специфічною рисою малого бізнесу є спроможність прискореного освоєння інвестицій і швидка їх окупність;
— для малого бізнесу характерна
активна інноваційна
Таким чином, малий бізнес виступає тією рушійною силою, яка штовхає економіку до ефективності, раціоналізації, ощадливості та оновлення. Крім того, малий бізнес виконує і важливу соціально-політичну роль:
— цей сектор робить вагомий
внесок у розв’язання проблеми зайнятості.
Він здатний ефективно
— зростання частки економічно активного населення, зайнятого у малому бізнесі, зменшує диспропорції у добробуті різних соціальних груп;
— під впливом розвитку малого бізнесу збільшується кількість дрібних власників, тобто представників середнього класу, який виступає гарантом політичної стабільності й демократії в суспільстві.
У постсоціалістичних країнах проблеми становлення та розвитку малого бізнесу набувають ще більшої актуальності. Річ у тім, що малий бізнес потенційно здатний ефективно вирішувати найгостріші економічні та соціальні проблеми перехідного періоду, а саме:
— забезпечує самовиживання населення в умовах жорсткої економічної кризи та створює додаткові робочі місця;
— є достатньо дієвим та
швидким засобом насичення
— є найменш бюджетомістким засобом підйому економіки (основним джерелом початкового фінансування малого бізнесу є власні кошти підприємств);
- забезпечує швидку окупність інвестицій;
— є стабільним та достатньо вагомим джерелом податкових надходжень до бюджетів різних рівнів.
Масовий розвиток сектора малого бізнесу дозволяє здійснити енергійний стрибок в економічному розвитку і у відносно короткий період накопичити кошти для стабільного розвитку господарства країни в цілому, що підтверджує досвід Німеччини, Японії, Південної Кореї, Китаю. Більш того, рівень розвитку малого бізнесу можна розглядати як індикатор результативності трансформаційних процесів і реформ у країнах з перехідною економікою.
Малий бізнес в Україні як самостійне соціально-економічне явище існує більше десяти років. Як і в інших країнах з перехідною економікою, створення малих підприємств відбувалося переважно двома шляхами: за власною ініціативою та у процесі приватизації й реструктуризації державних підприємств (у процесі роздержавлення було створено приблизно 47—50 тис. малих підприємств, або 21—22% від їх загальної кількості на сьогодні).
Найбільш активно розвиток
малого бізнесу відбувався у 1992-1993 роках,
коли темпи зростання кількості
малих підприємств та кооперативів
становили відповідно 143,8% і 125,1%, тобто
після прийняття законів
Сучасний потенціал малого бізнесу в Україні, за даними офіційної статистики, характеризують такі показники:
— станом на 01.01.2001 р. в Україні
діяло 217,9 тис. малих підприємств (85%
від загальної кількості
— обсяг виробленої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) за 2000 рік становив 19,4 млрд. грн., або 6,9% від загального обсягу виробництва по економіці;
— за 2000 рік малими підприємствами одержано фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування в сумі понад 1 млрд. грн. При цьому протягом року збитково працювало 36,6% малих підприємств, рівень рентабельності у цьому секторі економіки становив в середньому лише 1,6%.
Важливе значення мають також і структурні характеристики малого бізнесу. Аналіз галузевої структури (табл. 3) свідчить, що малий бізнес зорієнтований переважно на діяльність у сфері оптової та роздрібної торгівлі. Підприємства цього виду економічної діяльності складають майже половину (46,4%) всіх малих підприємств. Це пояснюється відносно незначними витратами на створення таких підприємств та швидким обігом вкладеного капіталу. Разом із тим за обсягом виробленої продукції (робіт, послуг) цей вид діяльності поступається промисловості. Слід також зазначити, що у виробничій сфері на сьогодні працює лише 27,8% малих підприємств (частка підприємств промисловості становить 15,8%, будівництва — 8,4% і сільського господарства — 3,6%). Займатися бізнесом у виробничій сфері сьогодні зовсім невигідно: в цілому в промисловому секторі малого бізнесу за 2000 рік збитки перевищили прибутки на 69 млн грн. Для свого виживання виробничі фірми або доповнюють основну діяльність комерційною, або згортають виробництво. Частка малих підприємств виробничої сфери в загальній їх кількості не тільки не підвищується, а навпаки, зменшується. Так за період 1992—2000 років питома вага малих промислових підприємств зменшилася з 22 до 16%, а малих будівельних підприємств — з 23 до 8%. Отже, привабливість найважливіших для економіки країни виробничих видів діяльності зменшується.
Характеризуючи розвиток малого бізнесу у регіональному аспекті, слід зазначити, що Україна являє собою сукупність дуже неоднорідних територій, кожна з яких має унікальні особливості. Цей фактор і накладає відбиток на територіальну структуру малих підприємств. Наведена у табл. 4 інформація дозволяє зробити висновок про нерівномірний розподіл малих підприємств по території України. Так, найбільша кількість малих підприємств сконцентрована в індустріальних регіонах: в Києві (30691), Донецькій (24807), Дніпропетровській (13494), Харківській (13392) та Львівській (13612) областях. Разом із тим, за критерієм рівня зайнятості на малих підприємствах у процентах до кількості населення у працездатному віці позиції лідерів дещо інші. Вищими ніж у середньому по Україні ці показники є у Києві (12%), Львівській області (8%), Севастополі (6,6%), Харківській (6,4%), Миколаївській (6,3%) і Полтавській (6,1%) областях. В усіх інших областях ці показники нижчі проти середнього по Україні.
Таблиця 3
ПОКАЗНИКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЗА ВИДАМИ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У 2000 році*
Види економічної діяльності |
Кількість підприємств1 |
Середня чисельність працівників2 |
Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) |
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн. |
Рівень рентабельності, збитковості (-),%3 | |||||
одиниць |
у% підсумку |
тис. осіб |
у% підсумку |
млн. грн |
у% підсумку |
прибуток |
збиток |
сальдо | ||
Всього по економіці у тому числі: Сільське господарство, мисливство та лісове господарство Промисловість Будівництво Оптова та роздрібна торгівля (включаючи торгівлю транспортними засобами та послуги з їх ремонту) Готелі та ресторани Транспорт Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги користувачам Освіта Охорона здоров’я та соціальна допомога Колективні, громадські та особисті послуги |
217930 7839 34497 18323 101113 7538 8483 26371 1672 2042 7467 |
100 3,6 15,8 8,4 46,4 3,5 3,9 12,1 0,8 0,9 3,4 |
1709,8 110,9 362,9 198,2 572,9 69,5 77,6 181,2 21,2 17,8 80,1 |
100 6,5 21,2 11,6 33,5 4,1 4,5 10,6 1,3 1,0 4,7 |
19432,7 1120,8 5224,3 2813,4 4675,7 574,0 1389,3 2542,8 142,9 129,1 469,7 |
100 5,8 26,9 14,5 24,1 2,9 7,1 13,1 0,7 0,7 2,4 |
4656,7 270,7 718,5 333,7 2336,6 46,5 197,3 522,0 19,6 18,5 63,1 |
3619,4 298,3 787,5 273,1 1570,6 48,7 160,0 293,1 5,1 12,7 61,5 |
1037,3 – 27,6 – 69,0 60,6 766,0 – 2,2 37,3 228,9 14,5 5,8 1,6 |
1,6 – 6,3 1,7 2,5 1,4 1,1 2,7 5,6 10,0 3,4 1,2 |
*Складено за даними Держкомстату України.
1 Без фермерських господарств з чисельністю зайнятих до 50 осіб
2 Включаючи штатних та позаштатних працівників
3 Відношення фінансового
результату від операційної
Таблиця 4
ПОКАЗНИКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ ЗА РЕГІОНАМИ УКРАЇНИ У 2000 році*
Регіони |
Кількість підприємств1 |
Середня чисельність працівників2, тис. осіб |
Рівень зайнятості на малих підприємства у% до кількості населення |
Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) |
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн. | ||||
одиниць |
на 10 тис. осіб наявного населення |
млн грн. |
у% до загального обсягу вироб. відповід. регіону |
прибуток |
збиток |
сальдо | |||
Україна |
217930 |
44 |
1709,8 |
6,0 |
19432,7 |
6,9 |
4655,8 |
3618,6 |
1037,2 |
АР Крим |
9183 |
44 |
65,5 |
5,3 |
708,1 |
10,6 |
119,4 |
98,3 |
21,1 |
Вінницька |
5221 |
29 |
52,0 |
5,4 |
418,8 |
9,3 |
95,4 |
65,3 |
30,1 |
Волинська |
3468 |
33 |
32,7 |
5,6 |
248,9 |
9,1 |
66,3 |
66,8 |
-0,5 |
Дніпропетровська |
13494 |
37 |
107,9 |
5,0 |
1227,8 |
3,7 |
175,7 |
241,3 |
-65,6 |
Донецька |
24807 |
50 |
149,9 |
5,2 |
1704,5 |
4,1 |
750,0 |
356,4 |
393,6 |
Житомирська |
5181 |
36 |
43,6 |
5,6 |
319,3 |
10,0 |
112,2 |
59,3 |
52,9 |
Закарпатська |
5843 |
46 |
41,7 |
5,5 |
356,8 |
22,9 |
59,6 |
51,0 |
8,6 |
Запорізька |
7972 |
40 |
65,5 |
5,6 |
866,5 |
5,1 |
247,7 |
154,7 |
93,0 |
Івано-Франківська |
6146 |
42 |
47,7 |
5,8 |
372,7 |
14,6 |
65,0 |
49,8 |
15,2 |
Київська |
5978 |
33 |
60,7 |
5,9 |
692,6 |
8,7 |
127,1 |
129,5 |
– 2,4 |
Кіровоградська |
4369 |
38 |
34,5 |
5,4 |
282,7 |
10,5 |
62,9 |
63,7 |
– 0,8 |
* Складено за даними Держкомстату України
1 Без фермерських господарств з чисельністю зайнятих до 50 осіб
2 Включаючи штатних та позаштатних працівників
Продовження табл. 4
Регіони |
Кількість підприємств1 |
Середня чисельність працівників2, тис. осіб |
Рівень зайнятості на малих підприємства у% до кількості населення |
Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) |
Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, млн грн. | ||||
одиниць |
на 10 тис. осіб наявного населення |
млн грн. |
у% до загального обсягу вироб. відповід. регіону |
прибуток |
збиток |
сальдо | |||
Луганська |
8764 |
33 |
68,9 |
4,5 |
593,5 |
4,9 |
135,3 |
144,9 |
– 9,6 |
Львівська |
13612 |
50 |
124,3 |
8,0 |
1055,0 |
10,1 |
181,0 |
113,3 |
67,7 |
Миколаївська |
6843 |
53 |
47,7 |
6,3 |
482,7 |
9,8 |
113,7 |
95,5 |
18,2 |
Одеська |
9591 |
38 |
86,9 |
5,9 |
1081,6 |
8,2 |
213,7 |
200,5 |
13,2 |
Полтавська |
6128 |
37 |
55,8 |
6,1 |
537,0 |
5,8 |
121,8 |
94,4 |
27,4 |
Рівненська |
3650 |
31 |
37,2 |
5,6 |
272,8 |
11,1 |
38,7 |
58,3 |
– 19,6 |
Сумська |
4944 |
37 |
44,5 |
6,0 |
408,8 |
8,5 |
110,0 |
61,2 |
48,8 |
Тернопільська |
3030 |
26 |
31,1 |
4,9 |
241,4 |
12,1 |
31,0 |
47,5 |
– 16,5 |
Харківська |
13392 |
45 |
111,3 |
6,4 |
1251,9 |
9,8 |
306,1 |
202,4 |
103,7 |
Херсонська |
7615 |
62 |
35,1 |
4,9 |
331,4 |
11,5 |
96,3 |
82,7 |
13,6 |
Хмельницька |
4519 |
31 |
41,8 |
5,3 |
344,7 |
9,2 |
52,2 |
64,6 |
– 12,4 |
Черкаська |
5058 |
35 |
37,6 |
4,8 |
359,4 |
7,3 |
52,6 |
63,2 |
– 10,6 |
Чернівецька |
2975 |
32 |
29,6 |
5,6 |
217,3 |
15,8 |
33,3 |
31,4 |
1,9 |
Чернігівська |
3388 |
27 |
37,9 |
5,6 |
281,3 |
7,4 |
43,1 |
35,3 |
7,8 |
м. Київ |
30691 |
116 |
202,6 |
12,0 |
4588,4 |
6,6 |
1203,3 |
966,7 |
236,6 |
м. Севастополь |
2068 |
53 |
15,8 |
6,6 |
186,8 |
13,9 |
42,4 |
20,6 |
21,8 |
Особливо актуальною проблема розвитку малого бізнесу є для депресивних регіонів, де його слід розглядати як базову структуру економічної системи, що спроможна створити нові робочі місця для місцевого населення. Проте в регіонах з найвищим в Україні офіційно зареєстрованим рівнем безробіття (Житомирська обл. — 8,1%, Рівненська обл. — 7,2%, Тернопільська обл. — 7,0%), рівень зайнятості на малих підприємствах нижчий проти середнього по Україні.
Ринкові трансформаційні процеси в економіці сприяли і змінам у формах власності малих підприємств. За офіційними статистичними даними, частка малих підприємств з державною формою власності становила у 1999 році лише 5% від їх загальної кількості (табл. 5), тобто зменшилася у чотири рази порівняно з 1992 роком.
Таблиця 5
ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ МАЛИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ ЗА ФОРМАМИ ВЛАСНОСТІ У 1999 р.
Кількість підприємств, що мали обсяги виробництва, од. |
Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг), млн грн. |
Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг), млн грн. |
Виручка (валовий дохід) від реалізації продукції (робіт, послуг), млн грн. |
Балансовий прибуток (збиток), млн грн. | |
Всього За формами власності Приватна Колективна Державна Власність міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав |
155456 44660 101643 8240 913 |
22900,0 3768,4 17513,8 980,3 637,5 |
21021,0 3432,8 16063,3 978,5 546,4 |
77943,8 18727,8 57059,5 784,6 1371,9 |
131,2 216,8 – 28,2 – 2,1 – 55,3 |
Джерело [8, с. 325].
Серед малих підприємств упродовж 1999 року спостерігалися певні організаційні зміни. Так, із загальної кількості малих підприємств 9,6% — новостворені, 5,3% зазнали структурних змін та 12% — припинили діяльність.
У процесі аналізу малого бізнесу необхідно зважувати, що офіційна статистика не відбиває достатньо точно реального стану речей у сфері малого бізнесу і не дозволяє на необхідному рівні оцінити якісні параметри його розвитку. З огляду на це важливого значення набувають результати спеціальних обстежень малих підприємств.

- Малий бізнес: характерні риси, переваги, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні
- Малий бізнес як засіб адаптації до ринкових форм господарювання
- Малина обыкновенная
- Малі підприємництва
- Малі підприємства – основа малого бізнесу
- Малі підприємства та їх значення в розвитку економіки України
- Малогабаритный биопульметр
- Малий бізнес
- Малий бізнес
- Малий бізнес в Україні
- Малий бізнес в Україні. стан та проблеми розвитку
- Малий бізнес в Україні – теоретичні аспекти, перспективи, аналіз розвитку
- Малий бізнес: суть і характерні риси, зарубіжний досвід і проблеми становлення в Україні
- Малий бізнес та підвищення ефективності його функціонування