Маркетингові дослідження ринку кави

  ВСТУП 

  Кава - найбільш популярний і улюблений  населенням різних країн тонізуючий напій. Навіть на батьківщині чаю в Китаї кава користується великим успіхом у населення. Широке поширення кави пояснюється тим, що вона має високі смакові якості і благотворно впливає на організм людини. Кава належить до тих небагатьох культур, які визначали собою цілі епохи в економічному розвитку таких країн, як Бразилія, Колумбія, Ефіопія, Ємен, Гвінея і ряд інших. Розрізняють такі види кави: кава натуральна; кавозаменітелі; кавові суміші.

  В останні роки з ряду причин світове виробництво кави значно скоротилося. Одночасно на світовому ринку зросла питома вага поставок з африканських і азіатських країн. Це пов'язано в основному із збільшенням попиту на найдешевший вид кави - робуста, що використовується для виробництва розчинної кави. Останнім часом у продажу стало з'являтися багато нових, сортів кави, як вітчизняних, так і зарубіжних виробників, стали більш повно задовольнятися зрослі смакові вимоги і переваги населення.

    Актуальність курсової роботи  полягає в тому, що кава - найпоширеніший  напій, а, отже, в умовах жорсткої  конкуренції для торгового підприємства важливо правильно вибрати асортиментну політику, а також більш повно задовольнити зрослі потреби населення.

  Предмет дослідження курсової роботи – сукупність організаційно-економічних  механізмів розробки виробничої програми, визначення потреби у ресурсах та оцінки ефективності їх використання.

  Об'єкт  – виробничо-господарська діяльність підприємства ТОВ "Джекобс".

  Метою даної курсової роботи є обгрунтування виробничої програми  та оцінка ефективності діяльності підприємства.

  Відповідно  до поставленої мети у курсовій роботі вирішувалися такі завдання:

• провести дослідження ринку кави в Україні;
• проаналізувати продукцію за її видами;
• дати характеристику ТОВ «Джекобс»;
• визначити виробничу програму;
• розрахувати потреби в основному капіталі;
• обчислити чисельність персоналу та витрати на оплату праці;
• оцінити потребу в оборотних фондах;
• розрахувати показники ефективності використання фондів підприємства;
• визначити показники рентабельності та точку беззбитковості;
• здійснити розрахунок резервів підвищення ефективності фінансово – господарської діяльності підприємства.

  Методологічну основу дослідження становлять діалектичний метод пізнання соціально-економічних  явищ; комплексний підхід до аналізу  результатів господарчої діяльності; системність у вивченні стану  й ефективності функціонування організаційно-економічного механізму ринку кави.

  У процесі дослідження використано  методики та методичні підходи:

• метод парних порівнянь на основі багатовимірного шкалювання – для оцінки сукупності зовнішніх і внутрішніх факторів, які впливають на ефективність функціонування та перспективи розвитку організаційно-економічного механізму ринку;
• балансовий – для розробки прогнозу надходження, використання, критичного та раціонального рівнів виробництва основних видів товарів підприємствами країни;
• метод аналізу і синтезу економічної інформації;

  На  основі проведеного аналізу та експертизи необхідно сформулювати висновки і  рекомендації та спрямувати їх товарознавцям торгового відділу і керівництву підприємства ТОВ "Джекобс".

     РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ. 

     Аналіз  ринку кави за період 2005-2010 рр.. Огляд  ринку кави проводиться щомісяця для визначення основних тенденцій та динаміки. Маркетингове дослідження ринку кави дозволяє виявити канали просування товару на ринку, стан конкурентного середовища, домінуючих фінансово-економічних показників і основних споживчих переваг на користь існуючих торгових марок, а також відобразити асортимент товару, представленого в даному сегменті ринку.

     Тенденції розвитку ринку кави натуральної 2006 - 2010 рр..

     Аналіз  динаміки ринку натуральної кави в Україну за період з 2005 по 2010 рр.. показав, що максимальне зростання  обсягу імпорту кави в натуральних  одиницях спостерігався в 2008 році порівняно  з 2007 роком (20%). Максимальне зниження обсягів імпортованого кави мало місце в 2006 році і склало 5%. Обсяг  імпорту даного виду продукції в 2010 р. зріс по відношенню до 2009 р. практично  на 13%.

     У 2006 році поряд із зменшенням імпорту  кави спостерігається максимальний за досліджуваний період зростання  експорту даного продукту за межі України, який склав 2,8 рази в порівнянні з 2005 роком. У 2007 і 2008 рр.. тенденція до збільшення експорту натуральної кави збереглася (26% і 38% відповідно), а в 2009 році спостерігається  суттєве зниження експорту в порівнянні з 2008 роком (на 12%). У 2010 р. темп приросту експорту кави досяг 46%.

     Обсяг виробництва натуральної кави в 2005-2010 рр.. характеризувався постійним  зростанням, яке в 2006 і 2008 рр.. був  досить помірним (3% і 6% відповідно). Максимальне  зростання відзначається у 2007 році порівняно з 2006 роком, а також  у 2010 році по відношенню до 2009 року (33%) і досить помітний (22%) - в 2009 році порівняно  з 2008 роком.

     У 2009 р. в порівнянні з 2008 р. споживання українцями натуральної кави в натуральних  одиницях зросла всього на 1%. Темп приросту даного показника в 2010 р. по відношенню до 2009 р. склав 14%. 

     Тенденції розвитку ринку кави 1 квартал 2011 рік.

     У 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року імпорт натуральної кави на територію Україну скоротився на 24%. У той же час у порівнянні з 1 кварталом 2010 року спостерігається приріст імпорту данного виду продукції, темп якого склав 9%.

     Експорт натуральної кави в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 8%. У той же час у порівнянні з аналогічним періодом 2010 року спостерігається  істотний приріст експорту даного виду продукції, темп якого досяг 61%.

     Обсяг виробництва натуральної кави в 1 кварталі 2011 року по відношенню до 4 кварталу 2010 року скоротився на 32%. Темп скорочення цього показника в порівнянні з 1 кварталом 2010 року склав 8%.

     Основними імпортерами натуральної кави в  Україна є Швейцарія та Росія. Трохи менший обсяг поставляють  Польща і Німеччина. Іншими постачальниками  даного продукту є США, Італія, Болгарія, Австрія та інші країни.

     1.2 Характеристика продукції за  видами 

     Загальноприйнятій міжнародній ситеми градації кавових  зерен немає. Кожна країна-виробник кави користується своєю системою визначення сортності кавового зерна. Кава зазвичай класифікується за: 

     - Регіону виростання;

     - Способу обробки;

     - Розміру;

     - Кількості дефектних зерен;

     - Кількості сторонніх домішок;

     - Вологості;

     - Виду кавових зерен. 

     Коли  ми говоримо про сорти кави, ми часто  маємо на увазі його градацію по виду кавових зерен. Всього відомо чотири види кави:

     -арабіка;

     -робуста; 

     -ліберіка;

     -ексцельза. 

     Арабіка

     Офіційна  назва культури - Кавове Дерево Аравійське (Coffea arabica). Арабіка - найважливіший вид  кави в світі - відрізняється складним ароматом. Культура дуже примхлива. Оптимальні умови існування арабіки - гірські  тропіки на висоті від 900 до 2100 м над  рівнем моря. Вологість - регулярні  рясні дощі. Середні температури  в місці зростання - 15-24 ° C. Основна  умова - повна відсутність морозів. Строк з моменту цвітіння по момент дозрівання плодів - 6-7 місяців. Кількість  врожаїв на рік - 1-2.

       Робуста

     Офіційна  назва культури - Кавове Дерево канефори Робуста (Coffea Canephora). Воно було відкрите в басейні річки Конго, Конго, Африка. Робуста - другий за популярністю вид кави в світі - характеризується високим вмістом кофеїну в  зернах. Робусту використовують в  кавових сумішах для додання  міцності напою. Робуста невибаглива, добре переносить високу температуру  і вологість. Оптимальні умови існування  культури - низинні тропіки на висоті до 900 м. Вологість - регулярні рясні  дощі. Строк з моменту цвітіння по момент дозрівання плодів - 5-6 тижнів. Кількість врожаїв на рік - 12-15. Основний критерій кількості урожаїв - чітке дотримання техніки відходу. Розмноження - живцями. 

     Ліберіка

     Цей вид кави вирощують у країнах  африканського континенту і деяких інших країнах. Кавові дерева цього  виду досягають 6-10 метрів у висоту. Якість сортів цього виду кави низька, тому ліберіка використовують головним чином в сумішах з іншими видами для додання напою різних смакових якостей. 

     Ексцельза

     Дерева  цього виду досягають 20 м. у висоту 20 м. Їх плоди для приготування напою  практично не використовуються.

     1.3 Характеристика підприємства 

     ТОВ «Джекобс» - один з найбільших виробників кави в Україні. Працює на кавовому ринку з 1991 року. Продукція завдяки своїй стабільній якості і цінами завоювала багатьох споживачів в Україні.

     ТОВ «Джекобс» бере активну участь у розвитку нового напрямку на ринку Україні: виробництво продукції під приватними торговими марками (Private Label). Успіхи в цій сфері оцінені по достоїнству Національної Премією «Private Label 2009» та «Private Label 2010» в номінації "Справедлива ціна". 

     Виробництво

     На  кавовому виробництві задіяно більше 20 одиниць обладнання, здатних забезпечити обсяг виробництва до 1500 кг готової продукції на місяць. 

     Таблиця 1.2

     Основні фірми імпортери кави  в Україні

Розглянувши асортимент кави в Україні, торгівельні марки та фірми, які є основними постачальниками кави, можемо зробити висновок, що такий продукт як кава широко представлений на ринку держави, та може задовольнити потреби покупців.

     Таблиця 1.2 – Вимоги до якості натуральної смаженої кави

Продовження таблиці 1.2

     РОЗДІЛ 2. ОБГРУНТУВАННЯ  ВИРОБНИЧОЇ  ПРОГРАМИ  І ПОТРЕБИ  В  РЕСУРСАХ

     2.1 Визначення виробничої програми 

     Експертиза  якості кави передбачає її оцінку за показниками  безпеки, органолептичними і физико-хімічними, встановлення дефектів, фальсифікацій, визначення походження кави і її сортності.

     Оцінка  якості товару проводиться відповідно до вимог міждержавного стандарту  ГОСТ 52088-2003 для натуральної смаженої кави. Згідно зі стандартом продукт  повинен відповідати ряду вимог  і показників.

     Натуральна  кава смажена повинна відповідати  вимогам стандарту і виготовлятися  по технологічній інструкції і рецептурам з дотриманням санітарних норм і  правил, затверджених у встановленому  стандарті.  

     У кави визначаються наступні показники:

     1) Органолептичні показники;

     2) Фізико-хімічні показники.

     Органолептичні  показники визначаються в наступній  послідовності: зовнішній вигляд, колір  або забарвлення, аромат і смак.

     Визначення  дефектів сировини кави роблять за такою методикою. З проби масою 1 кг за методом діагоналей виділяють  зразок масою 300 г, розкладають і  виконують механічне перебирання  зерен при дотриманні однакових  умов стану поверхні прошарку й однакової  освітленості. Зовнішній вигляд і  колір визначають візуально при  яскравому, розсіяному денному світлі або люмінісцентном освітленні в  частині об'єднаної проби продукту поміщеного на лист білого паперу рівним шаром. Аромат визначають як в сухому продукті, так і в напої. Смак і  аромат кави повинні відповідати  його виду і сорту. Стабільність цих  показників важлива також і для  визначення якості конкретної торгової марки. Для вищого сорту смаженої кави смак і аромат мають бути добре  вираженими, а у кави 1-го сорту  допускається слабо виражений аромат. Надмірно кислий, гіркуватий і в'яжучий смак, терпкий настій разом із слабо вираженим ароматом є характерними ознаками меленої кави 2-го сорту. В той же час гіркуватий або кислуватий смак (але з добре вираженим ароматом) сам по собі не є ознакою низької якості, а швидше характерною особливістю  певного ботанічного і географічного сорту кави.

     Смак  кави оцінюють в екстракті після  заварювання за процедурою, що регламентується. Встановлено, що екстрактні речовини кави краще розчиняються в м’якій  воді подібно до екстрактних речовин  чаю.

     Для приготування екстракту навішування  кави масою 10,0 г розміщують у фарфорову  або скляну склянку, заливають 200 см³ гарячої води і доводять до кипіння при постійному перемішуванні, Потім посудину закривають кришкою, знімають з вогню, відстоюють 3-4 хвилини, зливають з осаду і використовують для проведення аналізу. Кава відрізняється тонким ароматом, характерним для нормально обсмажених зерен, а аромат кави меленої з додаваннями має бути властивий обсмаженим продуктам, з яких він приготований. Для визначення смаку кави екстракт п'ють невеликими ковтками і фіксують перші смакові відчуття. Смак кави характеризується термінами: порожнім, трав'янистим, терпким, гірким, оксамитовим, винним, повним, приємним, ніжним, гострим, грубим та ін. Невластивим смаком і запахом є затхлий, запах мила, землистий, пліснявілий та ін. Смак напою має бути типовим: ароматним, тонким, сильним, повним і чистим. Відхилення у бік смаку нетипового - нечистого, кислого, пекучого, гіркого, карболового землистого - знижують оцінку. Напій не має бути порожнім, позбавленим смаку, занадто слабким. Кава різного походження має різні смакові відтінки. Так, бразильська кава Сантос дає напій з м'яким приємним вкусом, бразильський сорт Ріо відрізняється гіркуватим і міцним смаком зі своєрідним ароматом, кава Колумбійська має м'який приємний трохи кислуватий смак і добре виражений аромат, аравійська кава Мокко дає підвищену екстрактивність і кислотність, відрізняється приємним винним ароматом, кава виду Робуста - напій з гіркуватим терпким смаком і т. д.

     Органолептична  оцінка кави дозволяє встановити її походження, ідентифікувати ботанічні, географічні  і товарні сорти, окремі торгові  марки.

     Фізико-хімічні  показники якості натуральної кави смаженої  наступні:

     1. масова доля вологи;

     2. масова доля загальної золи і золи, не розчинної в соляній кислоті;

     3. масова доля екстрактних речовин;

     4. масова доля кофеїну;

     5. масова доля металевих домішок, сторонні домішки;

     6. величина  помелу для кави смаженої меленої.

     Нормування  масової долі вологи в каві натуральній  пов'язане з її сильною гігроскопічністю, тому встановлюють її величину на початку  і кінці зберігання  (для кави натурального смаженого не більше 5,5 %).

     Масова  доля золи, у тому числі не розчинної  в соляній кислоті обумовлена вмістом в каві мінеральних елементів. Для натуральної смаженої кави вміст  золи однаковий для усіх сортів  не повинен перевищувати 6 %. Для кави натуральної меленого з цикорієм ця величина збільшується на 0,5%.

     Екстрактні  речовини кави є сумою усіх водорозчинних  речовин - азотистих, вуглеців, кислот, жиру, мінеральних речовин. Масова доля екстрактних речовин в натуральній каві також не залежить від її товарного сорту. Вона зростає при введенні в мелену каву цикорію до 30-40%. Розмір помелу меленої кави впливає на екстрактивність її розчину. Тонший помел використовується при випуску кави "по-турецьки" вищого сорту для кави меленого натуральної  і меленої з цикорієм ця величина однакова.

     Кофеїн - один з найважливіших компонентів  натуральної кави, що визначає її тонізуючі  властивості. По масовій долі кофеїну  в каві можна судити про міру її натуральності. Стандартом нормуються нижні межі кофеїну в каві натуральній  смаженій не менше 0,7% і розчинній  не менше 2,3%. Додавання цикорію в  каву мелену  знижує  масову долю кофеїну на 0,1%.

     Експертиза  маркування проводиться на предмет її відповідності вимогам стандарту, достатності і правдивості інформації.

     Маркування має бути нанесене на споживчу тару або етикетку і містити наступні дані: найменування товару, місцезнаходження  виробника; назву країни і місце походження; товарний знак; назва продукту; позначення стандарту; склад продукту; сорт; маса нетто; спосіб приготування; інформацію про сертифікацію та ін.

     Маркування повинно включати одне з наступних визначень: кава натуральна смажена (у зернах або мелена); кава натуральна розчинна; кава натуральна нерозчинна.

     Якість  упаковки і маркування визначають візуально, оглядом усіх пакувальних відібраних одиниць. Перевіряють вид і стан пакувального матеріалу і етикетки, зміст написів, якість обгортки і обклеювання, орієнтацію і чіткість друку, яскравість і поєднання фарб і відповідності цих показників вимогам технічної документації на цей вид продукції.

     Фальсифікація кави. Різноманітність географічних, комерційних і товарних сортів, висока рентабельність виробництва і попит роблять каву дуже привабливим для фальсифікації товаром.

     Чинниками, що зберігають якість кави і кавових  напоїв є упаковка і умови зберігання. Кращою упаковкою є газонепроникна, герметична, під вакуумом і в атмосфері  інертного газу.

     Залежно від упаковки гарантійні терміни  зберігання кави становлять: в зернах - 6-18 міс., меленої - 5-2 міс., з цикорієм - 6-12 міс., "по-турецьки" - 4-9 міс., натуральної  розчинної кави - до 24 міс. з дня  виготовлення. В якості рекомендованих умов зберігання можна визначити  дотримання товарного сусідства, вологість, не превищування 75%, вентиляцію, стабільність температурного режиму.

     Дефекти смаженої кави визначаються низькою  якістю сировини, порушенням технології її переробки (обсмаження, грануляції, ароматизації) і зберігання, неякісною  упаковкою.

     Найчастіше  зустрічаються наступні дефекти  смаженої кави :

1. обвуглені зерна - внаслідок наявності в сирій каві зерен-чорнушок (зерно довго лежало на землі, погано висушене зерно), зерен ламаних і механічно пошкодженних при обробці, а також порушення режиму обсмаження (висока температура);
2. кислий запах і смак кави – внаслідок самозігрівання сирих зерен кави, обсмажування пліснявілих зерен;
3. нерівномірно обсмажені - зерна виходять при недостатній сушці сирих зерен і наявності ороговілих і пергаментних оболонок;
4. білясті зерна - внаслідок наявності в сировині недозрілих, усохлих ще на дереві сирих зерен  (зеленого, вишневого кольору);
5. недосмажені зерна - зерна в оболонці при поганому очищенні.

     Виробнича програма на 2011 рік становить 200000 упаковок кави по 100 г, тобто 20000 кг на рік. За умови продажу всієї продукції підприємство отримає 4 948 000 грн. виручки від реалізації (табл. 2.1).

     Обладнання виробляє 200 упаковок на годину, маса упаковки 100 грам, тому продуктивність складає 20 кг/год.

     Таблиця 2.1 – Визначення виробничої програми на 2011 рік 

     2.2 Розрахунок потреби в основному  капіталі

     Для своєї виробничої діяльності ТОВ «Джекобс» орендує універсальне приміщення площею 600 м². Використовується довгостроковий договір оренди, тому сума орендної плати не змінюється і становить 48 500 грн. на місяць (табл. 2.2). Орендна плата включає до себе витрати на опалення приміщень.

     Таким чином, сума орендної плати за рік складає:

     48 500 грн. * 12 міс. = 582000грн 

     Таблиця 2.2-Потреба у виробничих площах