Моделювання потоково – цехової технології виробництва молока
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра спеціального тваринництва
Курсова робота
на тему: „МОДЕЛЮВАННЯ ПОТОКОВО – ЦЕХОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА МОЛОКА„
ТЕХНОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЖИТОМИР
Зміст
Вступ ……………………………………………………………………..3
РОЗДІЛ 1. Огляд літератури………………………………………….4
1.1. Сучасний стан та основні напрями науково-технічного прогресу у молочному скотарстві……………………………………….4
1.2. Біологічні особливості росту
та розвитку великої рогатої
худоби………………………………………………………………
1.3. Технологія вирощування молодняку……………………………19
1.4. Технологія прив¢язного утримання корів та механізація
виробничих процесів………………………………………………..
РОЗДІЛ 2. Розрахункова частина……………………………………..27
2.1. Розрахунки потреби у ремонтному молодняку…………………..29
- Розрахунок середньорічного поголів'я і структури стада……...30
2.3. Розрахунок кількості технологічних груп і їх розмір…………....31
2.4. Розрахунок ритму і такту роботи молочної ферми (комплексу..31
2.5. Розрахунок річного виробництва валової продукції скотарства і побудова циклограми виробництва молока на фермі (комплексі) ….32
2.6. Розрахунок потреби у доїльних апаратах
і операторах машинного доїння………………………………………………………………
2.7. Розрахунок потреби у кормах…………………………………….36
2.8. Розрахунок потреби у воді………………………………………...39
2.9 Розрахунок виходу побічної продукції (гною)……………………40
2.10. Показники економічної ефективності виробництва………….41
Висновки…………………………………………………………
Список літератури……………………………………………………
ВСТУП
Практикою доведено, що виробництва молока, одного з найбільш цінних продуктів харчування, досягається завдяки належному вирощуванню ремонтних телиць, підвищенню продуктивності дійного стада, поліпшенням структури виробництва і використання кормів, згодовуванню тваринам високоякісного сіна, сінажу та висококонцентрованих кормів, в першу чергу високопротеїнових, відповідно до науково-обгрунтованих норм та постійного удосконаленню генетичного потенціалу великої рогатої худоби завдяки використанню найкращих бугаїв – поліпшувачів вітчизняної та зарубіжної селекції.
Збільшення об'єму виробництва молока повинно відбуватися головним чином за рахунок інтенсивних факторів розвитку тваринництва, впровадження нових досягнень науки, техніки і передової практики, ефективного використання створеного потенціалу.
В умовах науково-технічного прогресу виникає також потреба в удосконаленні технологій утримання і використання корів, що особливо важливо при інтенсифікації виробництва молока на фермах різного типу, в застосуванні науково-обгрунтованих норм при перебуванні корів в родильному відділенні та індустріалізації вирощування телят і ремонтних телиць.
Особлива увага повинна бути приділена виробництву, зберіганню та використанню кормів, сучасним принципам організації кормової бази молочного скотарства за рахунок використання прогресивних технологій заготівлі кормів із застосуванням біотехнічних, фізичних і хімічних методів їх консервування і збагаченню раціонів шляхом впровадження у виробництво нетрадиційних кормових культур.
РОЗДІЛ 1
Огляд літератури
1.1. Сучасний стан та
основні напрями науково-технічного
прогресу у молочному
Прискорення науково-технічного прогресу в АПК України полягає в тому, щоб на основі економічних відносин реформованих підприємств суттєво підвищити попит на нововведення, забезпечити створення та впровадження принципово нових технологій, наукових, проектних і конструкторських розробок. Реалізація такої стратегії вимагає державної підтримки науково-технічних та інноваційних процесів в агропромисловому комплексі.
На думку М.Лобаса [ ] особливості розвитку окремих галузей народного господарства в основному зумовлюють різні напрями науково-технічного прогресу. Поряд з цим для всіх галузей є і загальні напрями науково-технічного прогресу. Основними серед них слід вважати: випереджаючий розвиток енергетичної бази, удосконалення предметів праці, розробка і впровадження нових засобів праці та прогресивних технологічних процесів.
Для прискорення темпів науково-технічного прогресу у молочному скотарстві необхідно насамперед забезпечити впровадження у виробництво вимог, що випливають із Закону України "Про племінну справу у тваринництві" [ ]. Особлива увага має бути приділена забезпеченню худоби повноцінними кормами, впровадженню нормованої годівлі корів з урахуванням їх фізіологічного стану та продуктивності. Вирішення цієї проблеми пов'язане із розробкою і впровадженням організаційно-економічних і технологічних заходів щодо виробництва, заготівлі, зберігання, переробки і підготовки кормів до згодовування. Йдеться про створення раціональної кормової бази, яка передбачає постійне вдосконалення виробництва та підвищення ефективності використання кормів з урахуванням агрономічних, зоотехнічних і організаційно-економічних заходів та досягнень науково-технічного прогресу.
Застосування комплексної механізації технологічних процесів при заготівлі і зберіганні кормів, особливо об'ємистих, дає змогу забезпечити їх високу якість при мінімальних матеріально-грошових витратах.
Вирішення цього завдання пов'язане, насамперед, із удосконаленням розвитку і розміщення насінництва. Інститут кормів УААН рекомендує товарне насінництво конюшини і злакових трав зосередити у Львівській, Хмельницькій, Чернігівській, Київській, Івано-Франківській, Сумській та інших областях; люцерни, еспарцету та злакових трав - у Дніпропетровській, Одеській, Миколаївській, Запорізькій, Херсонській та деяких інших областях.
Важливе значення для забезпечення повноцінної годівлі худоби має кукурудза та соя. Академік А. Бабич вважає, поряд із багаторічними травами і пасовищами, розширення вирощування цих культур є стратегічним напрямом поліпшення кормової бази. Створені в цьому інституті сорти сої (Краса Поділля, Агат, Подільська 1, Подолянка, Чернятка) можуть забезпечити урожай зерна 20-25 ц/га і більше.
Значне місце у структурі раціонів худоби, особливо в господарствах населення на Поліссі та Карпатах, посідає сіно.
Для забезпечення худоби господарств населення пасовищами, згідно з існуючим законодавством, у кожному селі мають бути виділені громадські пасовища із земель резерву та запасу. З другого боку, плату за паї селянам можуть видавати не тільки грішми чи зерном, але й сіном чи силосом і цим сприяти повнішому забезпеченню худоби кормами.
Одним із важливих напрямів науково-технічного прогресу у молочному скотарстві є удосконалення існуючих і створення нових порід, пристосованих до місцевих умов [ ]. У зв'язку з цим селекційно-племінна робота в цій галузі мас спрямовуватись на виведення продуктивнішої худоби, яка б споживала меншу кількість кормового білка на одиницю продукції і була б стійкою проти хвороб та пристосованою до промислової технології утримання.
Для забезпечення високопродуктивного відтворення молочного скотарства на Київщині створено селекційний центр "Генетичні ресурси". Його основне завдання полягає в отриманні і реалізації господарством спермопродукції бугаїв-плідників, які за якісними показниками відповідають світовим стандартам. Цей центр устаткований найновішим обладнанням передових країн світу, має необхідні лабораторії, приміщення для утримання бугаїв, манеж для одержання сперми тощо. Він же має спільне українсько-канадське підприємство "Семекс-Україна", яке на контрактній основі забезпечує підприємства високоякісною племінною продукцією [Арсеньева О.П]
Процес інноваційного удосконалення і поширення голштинської породи з використанням для перетворення генофонду молочних порід багатьох країн світу нині іде в умовах жорсткої конкуренції, тон в якій все ж задають відомі фірми США ("Вордд Вайд Сайрес", "Амерікен Брідерс Сервіс"), Канади (Сімекс) та ін. Відповідно до програми якісного поліпшення існуючих порід в Україні на основі місцевих симентальських і чорно-рябих корів та імпортованого генофонду голштинів створено українську чорно-рябу і українську червоно-рябу молочні породи, та одержано багато помісної худоби від схрещування голштинів з різними породами регіонів України.
Отже, інноваційний процес у породоутворенні великої рогатої худоби молочного напряму продуктивності з використанням вихідного селекційного матеріалу - голландської породи, а потім похідної голштинської худоби був глобальним і всеохоплюючим. Практично ці дві породи стали "рушійними важелями" в цьому складному процесі. В його здійсненні брали участь багато країн світу, чисельні висококваліфіковані науковці та виробничники. В результаті були створені і створюються нові високоефективні і конкурентоздатні породи великої рогатої худоби за продуктивністю і технологічністю, а також внутрішньо породні типи, заводські лінії та сімейства з великим генетичним потенціалом, що значно може підвищити економічні аспекти всієї галузі молочного скотарства.
Проте в останній час молочне скотарство, як і вся економіка країни, також переживає складні часи, але є господарства, де параметри розвитку молочного скотарства наближаються до світового рівня. Зокрема, на комплексі ЗАТ племзаводу "Агро-Регіон", що на Київщині, мають 413 корів, їх утримують безприв’язно, обслуговують лише три оператори машинного доїння. Добовий надій в середньому від однієї корови у весняно-літній період становить 21 кг і більше із вмістом жиру 3,7-3,8% і білка -3,07-3,1 %. Основне стадо ідентифіковано, щодня отримують комп'ютерні дані про стан худоби. Собівартість 1 кг молока не перевищує 57 копійок. Якщо врахувати, що реалізаційна ціна такої кількості молочної сировини становить 1 грн, то від молочної худоби господарство постійно отримує чималі прибутки1*.
Удосконалення технології виробництва молока має бути спрямоване на поліпшення всього його технологічного циклу, впровадження комплексної механізації виробничих процесів, умов праці, підвищення ефективності виробництва та якості продукції.
Особливої уваги заслуговує вивчення і поширення досвіду таких механізованих ферм і комплексів, які навіть у роки кризового стану економіки країни "вистояли" і мають високі економічні показники розвитку молочного скотарства. Завдяки впровадженню високоінтенсивних технологій у галузі йдеться, насамперед, про розширення безприв'язного утримання корів з доїнням у доїльних залах і забезпечення повноцінними кормами протягом усього року. Ефективність таких заходів підтверджена роботою багатьох господарств Київської (ЗАТ "Агро-Регіон", ВАТ "Терезино", ТОВ Агрофірма "Світанок", ТОВ "Агро світ"); Черкаської (ТОВ Агрофірма "Маяк"); Вінницької (ДП "Артеміда") і Дніпропетровської (АТЗТ "Агро-Союз") областей, де надій від корови уже досяг до 6000-8000 кг молока. При цьому в АТЗТ "Агро Союз" створено сучасну лабораторію для оцінки якісних показників молока; споруджують найбільший в Європі комплекс для утримання 5 тис. корів1,
Таким чином, розвиток науково-технічного прогресу в молочному скотарстві має відбуватись в трьох основних напрямах.
Перший напрям передбачає зростання продуктивності худоби шляхом підвищення загального рівня годівлі поголів'я, ліквідації білкового дефіциту в кормах на основі удосконалення структури кормовиробництва, збільшення в раціонах тих видів кормів, які максимальною мірою сприяють зростанню виходу продукції з розрахунку на голову худоби, і поліпшення її якості з урахуванням зональних умов. До цього напряму входить також впровадження найбільш прогресивних методів заготівлі, зберігання і підготовки кормів до згодовування; збільшення виробництва і розробка найбільш досконалих рецептів комбікормів для окремих статево-вікових груп худоби; створення і підвищення ефективності використання зрошувальних культурних пасовищ; обґрунтування режимів годівлі корів у різній стадії їх репродуктивного циклу та ін.
Другий напрям пов'язаний з удосконаленням існуючих і створенням нових порід, пристосованих до місцевих умов. Основна мета напрямку - підвищення продуктивності худоби, її скоростиглості, плодючості, поліпшення оплати кормів і якості продукції. Цей напрям передбачає удосконалення племінної роботи з наявними породами і поліпшення породного районування; поглиблення спеціалізації худоби за характером одержуваної продукції; подовження строку використання високопродуктивного маточного поголів'я; розширення використання плідників-поліпшувачів; впровадження найбільш ефективних строків отелення корів; удосконалення техніки штучного осіменіння тварин, а також апаратури та обладнання для цієї мети; розширення робіт по пересаджуванню ембріонів у виробничих умовах тощо.
Третій напрям передбачає скорочення трудових і матеріально-грошових витрат на виробництво одиниці продукції на основі підвищення продуктивності худоби, впровадження комплексної механізації трудомістких процесів на молочних фермах і найбільш досконалої технології утримання тварин, а також застосування повної або часткової переробки та зберігання молока на місці, удосконалення цінового механізму на молочну сировину і продукти її переробки, поліпшення форм реалізації молокопродуктів і доведення їх до споживачів та розширення виробництва молока в господарствах усіх форм власності І господарювання.
Удосконалення регіонального розвитку виробництва молока має провадитись у напрямі повного задоволення попиту на молоко і продукти його переробки на внутрішньому і зовнішньому ринках; підвищення самозабезпечення регіонів молоком і молокопродуктами, особливо малотранспортабельними та швидкопсувними; збільшення виробництва кормів і поліпшення їх якості; зростання економічної ефективності виробництва молочної сировини і продуктів її переробки; раціонального використання основних фондів, трудових ресурсів тощо.
1.2. Біологічні особливості росту та розвитку великої рогатої худоби
Для того, щоб технологія сприяла меті та завданням вирощування тварин, необхідно враховувати біологічні закономірності росту й розвитку великої рогатої худоби, формування продуктивності під впливом зовнішніх факторів.
На інтенсивність росту насамперед впливають рівень годівлі, умови утримання та клімат. При помітному відхиленні від норми затримується розвиток деяких частин тіла тварин. При цьому найбільше у розвитку затримуються тканини і органи, що в даний період характеризуються найбільш високою природною інтенсивністю росту. Навпаки, тканини та органи, які ростуть і функціонують менш інтенсивно, при несприятливих умовах затримуються у розвитку менше.
Залежно від того, коли тварини затрималися в рості. Розрізняють дві форми недорозвинення:
Ембріоналізм який виникає внаслідок затримки росту тварин під час внутрішньоутробного розвитку, та інфантилізм. Що є наслідком затримки росту тварин після народження. Тобто під час позаутробного розвитку.
Інфантилізм у великої рогатої худоби спостерігають при бідному загальному живленні тільних корів, хронічній нестачі протеїну та біологічній неповноцінності протеїнового живлення, дефіциті мінерального й вітамінного живлення тільних корів. При виношуванні двійнят тощо, а також при значному недорозвиненні або ожирінні корів. Найчастіше він виникає із-за недостатньої годівлі або захворювань молодняку у перший рік життя
Ембріоналізм
характеризується насамперед
Інфантильні тварини у зрілому віці зберігають ознаки дитячого організму. Вони мають високі кінцівки і зад, вузьке тіло й грудну клітку, короткий тулуб. Інфантилізм при повному його проявленні пов”язаний з недостатнім розвитком статевих органів, порушенням функції розмноження та неплідністю тварин. Але у великої рогатої худоби він, як правило, не пов”язаний із затримкою розвитку органів розмноження, статева діяльність у них проявляється у них нормально. Зазначене явище – поєднання постембріонального недорозвинення з нормальними статевими функціями називають неотенією. У великої рогатої худоби вона може проявлятися в поєднанні з частковою затримкою росту плодів в утробі недорозвинених матерів.
У практиці
скотарства спостерігають
Ріст тканин
та органів з невисокою
Як недорозвинення
на основі значної затримки
росту, так і диспропорції в
розвитку на основі
Вітчизняною
і зарубіжною наукою та
Встановлено,
що тимчасові затримка в рості
можуть бути компенсовані в
наступний період при
Наприклад затримка в рості при недогодовуванні та перерослість при перегодовуванні. Які спостерігались безперервно до півторарічного віку і старше надалі практично не компенсується навіть при оптимальних умовах годівлі.
Залежно від
умов та мети застосовують
різні системи вирощування за
інтенсивністю росту рівнем
У товарних господарствах часто телиць вирощують при помірному рівні годівлі в перші 6-8 місяців життя і підвищеному – в період статевого дозрівання та інтенсивного розвитку молочної залози.
У багатьох зарубіжних країнах (США, Англія, Канада) широко використовують систему вирощування розраховану на помірні прирости в перші три місяці та більш високі прирости у більш зрілому віці. Ця система забезпечує економію дорогих молочних кормів у перші місяці і забезпеченні інтенсивної годівлі при використанні рослинних кормів.
В деяких господарствах практикують регулювання інтенсивності росту молодняку за сезоном. Вищі прирости одержують літом на дешевих кормах пасовищ і відповідно дещо менші в зимовий період. Отже в кожному господарстві на основі біологічних особливостей тварин, бажаного типу худоби, а також рентабельності способів ведення скотарства складають план розвитку і годівлі молодняку ВРХ.
Відповідно до особливостей росту і розвитку молодняку в різні періоди постембріонального розвитку визначають його потребу в енергії та основних елементах живлення [ ].
Інтесивний рівень вирощування (650-700гр.) за весь період дає змогу зменшити вік корів при першому отеленні. Підвищити живу масу первісток і одержати від них вищі надої, ніж від корів вирощених за зниженого рівня приросту. Проте межі інтенсивності вирощування телиць слід знати. Адже перебільшення їх призводить до зниження молочності; Рекомендовані норми середньодобових приростів за період вирощування до 18 місячного віку для одержаних корів чорно-рябої породи живою масою 500кг становить 650г, а 600кг, відповідно 700г.
М.А. Єфімов [ ] вважає, що низький і дуже високий рівні годівлі при вирощуванні молочних корів недоцільні; оскільки це негативно впливає на подальшу молочну та відтворну продуктивність.
Системи вирощування молодняку великої рогатої худоби поділяють на: екстенсивну, коли середньодобові прирости за весь період вирощування становить 460г, інтенсивну 700г і більше, або напівінтенсивну коли середньодобові прирости живої маси перебувають в інтервалі від 400 до 700г. Для вирощування молодняку молочно-м’ясних порід достатньо щоб середньодобові прирости живої маси не перевищували 750 – 800г.
На думку А.П. Солдатова та ін. [ ] останніми роками в породному складі, технології годівлі, та утримання молочної худоби відбувалися істотні зміни, а отже змінилися й вимоги до їх росту й розвитку. Сучасні молочні породи мають істотні відмінності порівняно з попередніми щодо інтенсивності обміну речовин, особливостей підтримання енергетичного балансу, динаміки нагромадження запасів протягом фізіологічного циклу.
Багаторічні експерементальні дослідження більшість вчених та досвід передової практики свідчать, що оптимальними приростами телиць живої масою 500 – 550кг є: у перші 6 місяців 650 – 700кг, з 7 до 12 місяців 550 – 600кг, у наступні періоди (до отелення) – 450 – 500г, а маємо 600 – 650кг-у перше півріччя становить 750 – 800г у подальшому 450 – 500г, 650кг – у перше півріччя становлять 750 – 800г у подальшому 450 –500г.
Рівень росту визначає необхідну для вирощування телиць кількість часу, а тому є фактором який встановлює він першого отелення. Період вирощування корів (24-29 місяців) – зазвичай є найсприятливішим як з економічного так і селекційного погляду: прискорюється повернення капіталовкладень і знижуються виробничі витрати (годівля, робоча сила); знижується кількість телиць. Потрібних для підтримання розміру стада, прискорюється нагромадження генетичної цінності стада. За умов подальшого зниження віку першого отелення зростає ризик важких отелень та збільшуються витрати високоякісних концентрованих і об”ємних кормів.
На думку М.В.Зубця та Й.С. Сірацького [ ] у тих господарських де виробництво високоякісних кормів є дорогими досягнення високого рівня росту і затримує час першого отелення. Проте така стратегія вирощування сьогодні може бути економічно виправдано.
Відомо, що рівень інтенсивного росту телиць змінюється впродовж періодів в їх вирощуванню. Статева зрілість телиць молочних порід настає за умов досягнення ними живої маси 40 – 50% від показників для повновікових порід. Вік настання статевої зрілості телиць коливається в межах від 9-12 до 20 міс. Залежно від рівня їх росту й розвитку. Встановлено що недогодівля та низький рівень росту до статевої зрілості збільшує ризик затримки першого отелення і недостатній розвиток організму телиці при отеленні. Високий рівень росту до статевої зрілості може обмежити формування секреторних тканин у вимені корови і тим самим назавжди знищити її молочну продуктивність. Низький рівень росту в період після статевої зрілості і протягом періоду кількості є також небажаним. Рівень запліднювальності може бути знижений якщо телиці до цього періоду не досягли відповідної маси. Доки телиця не запліднена низький рівень росту в період після статево зрілості не має негативних наслідків окрім затримки часу отелення.
У телиць які в період вирощування не мали різких коливань середньодобових приростів, відмічено порівняно високу запліднюваність ніж у ровесниць із значним коливанням приростів живої маси по періодах росту. Нетелі з оптимальним рівнем росту по місяцях тільності під час отелення мають більшу живу масу та менший ризик ускладнень, а також вищу молочну продуктивність за першу лактацію.
Новонароджені телята практично беззахисні проти бактеріальної флори навколишнього середовища. Лише після двотижневого віку в їх організмі розвиваються власні захисні функції. Молозиво є тим стартерним кормом, завдяки якому в крові новонародженого з”являються антитіла, комплекс вітамінів та необхідні мінеральні речовини. Дослідженнями встановлено що концентрація антитіл в молозиві через добу після отелення зменшується в два рази. Найбільшу біологічну цінність має молозиво першого удою. Організм теляти біологічно пристосований до пасивної імунізації за рахунок організму матері через молозиво. Цим пояснюється високий рівень абсорбції антитіл у кишечнику телят у перші 6 годин життя і різке зниження його через 18 –24 години. Тобто глобуліни та зв”язані з ними антитіла молозива у першу добу життя теляти всмоктуються з травного каналу у кров без змін. Це зумовлює технологію випоювання молозива новонародженим телятам – вони повинні одержувати його якнайшвидше, після того як тільки зможуть звестися на ноги. Оптимальним перше випоювання повинно бути через 30-50 хвилин після народження.
Теляті рекомендується давати 4 – 6 % їх живої маси. Враховуючи що місткість шлунка теляти близько 1,3 літра, доцільніше випоювати новонародженим за одну даванку 4% їх живої маси, доводячи кратність годівлі до 4-5 разів. Поступово на другу, третю добу збільшують разову даванку до 2 літрів і більше [ ].
Нині у нас та за кордоном широко застосовується метод вирощування заснований на здатності організму телят мобілізувати захисні сили у відповідь на екстремальні умови середовища. Мова йде про так званий “холодний” метод вирощування телят який вперше був використаний в радгоспі “Караваєво” при створені високопродуктивного молочного стада під керівництвом зоотехніка С.І.Штеймана [ ]. Але тоді телят утримували не на свіжому повітрі, а у холодних приміщеннях. Крім того вони одержували подвійні норми незбираного (500 – 600кг) і збираного молока. Отже підвищення резистентності ремонтних телиць, а потім і їх продуктивності оплачувалися значними енергетичними витратами.
Суть теперішньої технології полягає втому що телят через 8 – 10 годин чи 2-3 доби після народження переводять у спеціально обладнану клітку будиночок на відкритому повітрі, де утримують протягом 1,5 – 3 місяці.

- Моделювання процесів перемагнічення тонкого феромагнітного листа зі змінним вмістом кремнію за товщиною
- Моделювання процесу прийняття управлінських рішень в Японських, Американських та Європейських організаціях
- Моделювання системи обробки інформації
- Моделювання системи обробки мовного сигналу
- Моделювання сучасної моделі зачіски методом трансформації відповідно обраної теми
- Моделювання сучасної моделі зачіски методом трансформаціі форми і типу зачіски на основі на основі стрижки «Паж»
- Моделювання та проектування КІС. Стандарти моделювання
- Моделювання вимірювача на мові проектування VHDL
- Моделювання виробничого технологічного процесу створення ПЕТ-центру
- Моделювання економiки
- Моделювання і прогнозування економічної безпеки регіонів України в сучасних умовах
- Моделювання і прогнозування змін викидів шкідливих речовин в атмосферу
- Моделювання конкурентоспроможності продукції
- Моделювання нейронного фільтра в MatLab