Міжнародний фінансовий менеджмент

 

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

 

Розділ I Сутність та зміст фінансового менеджменту.

1. Основні задачі фінансового менеджменту………………………...6
2. Сучасні  принципи та цілі фінансового менеджменту………….10

 

Розділ II Сутність і зміст функцій та методів фінансового менеджменту.

2.1 Основні функції фінансового  менеджменту. Їхня характеристика..16

2.2 Методи фінансового  менеджменту………………………………….18

 

Розділ III Фінансовий менеджмент, як основа системи управління.

3.1 Механізм реалізації  фінансового менеджменту…………………….24

3.2 Сучасні технології  в фінансовому менеджменті……………………31

3.3 Іновації в менеджменті……………………………………………….33

 

Висновки…………………………………………………………………..35

Resume……………………………………………………………………..37

Список використаної літератури………………………………………...39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

Актуальність  теми дослідження  зумовлена тим, що ефективність функціонування будь-якого підприємства в ринковій економіці залежить від ефективності управління його фінансовими потоками, тобто фінансового менеджменту.

Забезпечення високої  фінансової стійкості підприємства в процесі його розвитку відбувається шляхом втілення ефективної політики фінансування господарської діяльності підприємства, управління формування фінансових ресурсів, оптимізація фінансової структури підприємства.

Оптимізація грошового обороту  і підтримання  постійної платоспроможності  підприємства досягається за рахунок  ефективного управління грошовими  потоками підприємства, підтримання  ліквідності його активів, забезпеченням  постійної платоспроможності підприємства.

У сучасному економічному світі жодна компанія, жодний інвестор не може собі дозволити ігнорувати основні концепції міжнародних  фінансів. На конкурентне положення  окремих суб'єктів бізнесу, незалежно  від того, чи

займаються вони міжнародною  діяльністю чи ні, можуть вплинути і  зміни обмінних курсів, і різноманітні темпи інфляції, і різниця в  процентних ставках.

Фінансовий менеджмент в  організаціях сфокусований на управлінні бізнес-процесами і охоплює такі напрямки як планування, прийняття  управлінських рішень і контроль.

Фінансовий менеджмент включає  розробку і вибір критеріїв для  прийняття правильних фінансових рішень, а також практичне використання цих критеріїв з урахуванням  конкретних умов діяльності підприємства.

 Вихідною базою для  управління фінансами підприємства  є його фінансовий стан, що склався фактично. Він дає можливість відповісти на питання, наскільки ефективним було управління фінансовими ресурсами і майном, чи раціональна структура останнього; як поєднуються позикові та власні джерела фінансування діяльності, яка віддача виробничого потенціалу, оборотність активів, рентабельність продажів і т. д.

     Метою дослідження даної курсової роботи є виявлення стану та шляхів удосконалення фінансового менеджменту, а також розгляд його основних методів та функцій.

Об‘єктом дослідження є вплив фінансового менеджменту на ефективність діяльності підприємства.

Предметом дослідження є економічні особливості функціонування фінансового менеджменту в різних організаціях.

Теоретичною основою  дослідження були фундаментальні теоретичні роботи вітчизняних і зарубіжних авторів.

Питання фінансового менеджменту  досліджували такі вчені, як: Д. Уільямс,  Г. Марковиц, О.Д. Василик, І.О. Бланк, В.М. Опарін, AM. Поддерьогін,  М.І. Савлук, Ю.В. Пасічник, С.І. Юрій, М.Бунге, Г.Сидоренко, І.Янжул, С.Іловайський, М.Соболєв, І.Патлаєвський, П.М.Леоненко та багато інших.

 У вітчизняній і зарубіжній літературі дослідженню питань, які стосуються фінансового менеджменту, його методів та функцій приділяється значна увага. Фінансовий менеджмент є важливою частиною менеджменту, або формою управління процесами фінансування підприємницької діяльності. Головною метою фінансового менеджменту є забезпечення зростання добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періоді. Ця мета отримує конкретне вираження у забезпеченні максимізації ринкової вартості бізнесу (підприємства) і реалізує кінцеві фінансові інтереси його власника.

Методологічною основою  роботи став систематичний підхід із застосуванням сучасних методів  аналізу та синтезу.

Процес фінансового менеджменту  передбачає виконання різних функцій, покликаних націлити суб'єктів на розв'язання різних проблем взаємодії між  окремими підрозділами організації (фірми). При цьому сфера управління охоплює всі фази суспільного та індивідуального відтворення, а також фінанси, речові та особисті ресурси, комунікації тощо. У процесі управління вирішують різні завдання: визначають конкретні цілі розвитку, їх пріоритетність, черговість та послідовність рішень, опрацьовують господарські питання і визначають основні.

Тому, вивчення даної проблеми є досить важливим, адже за допомогою фінансового менеджменту ми можемо ефективно управляти фінансовими потоками підприємства, підтримувати ліквідность його активів, а також здійснювати всі інші операції, які пов҆ язані з фінансами.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ І

Сутність та зміст фінансового менеджменту.

1. Основні задачі фінансового менеджменту.

     Фінансовий менеджмент - це планування та прийняття рішень в області управління фінансовими потоками компанії, фірми, включаючи інвестиції.

Він спрямований на управління рухом фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають між господарюючими суб'єктами в процесі руху грошових коштів. Розробка універсальних правил і процедур для прийняття рішень у галузі управління фінансами підприємства дозволила інтерпретувати фінансовий менеджмент, як сукупність загальних стандартизованих фінансових правил, процедур і технологій[5, с.143].

На сучасному етапі  розвитку ринкових відносин завдання з управління фінансами підприємств, що функціонують в умовах нестабільного  соціально-економічного оточення, вимагають реалізації системного підходу. Стоїть завдання виділення ключових факторів фінансової політики. Ними можуть виступати такі інтегральні параметри, як ліквідність, суперпозиція векторів фінансових потоків, фінансова стійкість підприємства та ін. Інший важливий аспект - безумовна інтеграція фінансової стратегії в якості основної підсистеми в генеральній стратегічній концепції управління підприємством.

Таким чином, сутність фінансового  менеджменту можна визначити  як систему принципів і методів  розробки та реалізації управлінських  рішень, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства та організацією обороту  його грошових коштів[2, с.156].

«Менеджмент» - термін американського походження і його в основному застосовують лише у тому випадку, коли мова йде про бізнес. У літературі «менеджмент» розглядається як форма управління соціально-економічними процесами за допомогою і в рамках підприємницької діяльності комерційної організації.

Вихідною позицією при  розгляді поняття «фінансовий менеджмент» є функціонування його в економіці ринкового типу. На цьому будується відмінність понять «фінансовий менеджмент» і «управління фінансами». Останнє є більш широким поняттям по відношенню до фінансового менеджменту. Фінансове управління присутня у всіх економічних формаціях, у тому числі і в плановій економіці. Управління фінансами здійснюється як на рівні держави, так і на рівні організації; цей напрямок управлінської діяльності властивої і комерційним, і некомерційним організаціям[8, с.451].

Управління фінансами  було присутнє в плановій економіці  і являло собою фінансово-кредитний  механізм як частину господарського механізму держави. Його основу складала централізована система планування, форм, методів і умов фінансування та кредитування суспільного виробництва.

Фінансово-кредитний механізм грунтувався на визнанні спільності грошового обороту підприємств і держави. Його дія була спрямована, перш за все, на управління фінансами підприємств. Але кінцева мета такого впливу - забезпечення нормальних умов функціонування фінансів і кредиту в загальнодержавному масштабі. В умовах розподільної системи фінансово-кредитний механізм і тим самим управління фінансами було управлінням держави, і саморегулювання на рівні організації практично не реалізовувалося.

Таким чином, фінансовий менеджмент - це саморегулююча фінансова система  на рівні комерційної організації, яка взаємодіє із зовнішнім середовищем  і її функціонування спрямоване на досягнення загальних цілей управління підприємством. Фінансовий менеджмент комерційної організації входить  до складу фінансового управління поряд  з фінансово-кредитним механізмом держави та управлінням фінансами  в некомерційних організаціях[9, с.123].

 Він також реалізує  складну систему управління сукупно-вартісною  величиною всіх коштів, що є у відтворювальному процесі, і капіталом, що забезпечує фінансування підприємницької діяльності.

Об'єктом управління є  сукупність умов здійснення грошового  обігу та руху грошових потоків, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів і фінансових відносин, що виникають у внутрішньому  і зовнішньому середовищі підприємства. Тому в об'єкт управління включаються наступні елементи:

1) Грошовий обіг;

2) Фінансові ресурси;

3) Кругообіг капіталу;

4) Фінансові відносини.

Суб'єкт управління - сукупність фінансових інструментів, методів, технічних  засобів, а також фахівців, організованих  у певну фінансову структуру, які здійснюють цілеспрямоване функціонування об'єкта управління. Елементами суб'єкта управління є:

1) Кадри (підготовлений  персонал);

2) Фінансові інструменти  та методи;

3) Технічні засоби управління.

4) Інформаційне забезпечення[11, с.256].

В процесі реалізації своєї головної мети фінансовий менеджмент спрямований на вирішення наступних основних задач:

1) Забезпечення формування  достатнього обсягу фінансових  ресурсів відповідно з задачами  розвитку підприємства в майбутньому  періоді. Ця задача реалізується  шляхом визначення загальної  потреби в фінансових ресурсах  підприємства на наступний період, максимізації обсягу залучення  власних фінансових ресурсів  за рахунок внутрішніх джерел, визначення доцільності формування  власних фінансових ресурсів  за рахунок зовнішніх джерел, управління залученням позикових  фінансових ресурсів, оптимізації  структури джерел формування  ресурсного фінансового потенціалу.

2) Забезпечення найбільш ефективного використання сформованого обсягу фінансових ресурсів у розрізі основних напрямків діяльності підприємства. Оптимізація розподілу сформованого обсягу фінансових ресурсів передбачає встановлення необхідної пропорційності в їх використанні з метою виробничого і соціального розвитку підприємства, виплати необхідного рівня доходів на інвестований капітал власникам підприємства і т ін. В процесі виробничого споживання сформованих фінансових ресурсів в розрізі основних напрямків діяльності підприємства повинні бути враховані стратегічна мета його розвитку та можливий рівень віддачі вкладених коштів.

3) Оптимізація грошового  обігу. Ця задача вирішується  шляхом ефективного управління  грошовими потоками підприємства  в процесі кругообігу його  грошових коштів, забезпеченням  синхронізації обсягів надходження і витрат грошових коштів за окремими періодами, підтримкою необхідної ліквідності його оборотних активів. Одним із результатів такої оптимізації є мінімізація середнього залишку вільних грошових активів, яка забезпечує зменшення втрат від їх неефективного використання та інфляції.

4) Забезпечення максимізації прибутку підприємства з найменшим рівнем фінансового ризику. Максимізація прибутку досягається за рахунок ефективного управління активами підприємства, залученням в господарський оборот залучених фінансових коштів, вибором найбільш ефективних напрямків операційної та фінансової діяльності. При цьому, з метою досягнення економічного розвитку підприємство повинно максимізувати не балансовий, а чистий прибуток, який залишається в його розпорядженні, що потребує здійснення ефективної податкової, амортизаційної і дивідендної політики. Вирішуючи цю задачу, необхідно мати на увазі, що максимізація рівня прибутку підприємства досягається, як правило, при суттєвому зростанні рівня фінансових ризиків, тому що між цими двома показниками існує прямий зв’язок. Тому максимізація прибутку повинна забезпечуватись в межах допустимого фінансового ризику, конкретний рівень якого встановлюється власниками або менеджерами підприємства з урахуванням їх фінансового менталітету (відношення до ступеню допустимого ризику при здійсненні господарської діяльності).

5) Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику при очікуваному рівні прибутку. Якщо рівень прибутку підприємства заданий або спланований зарані, важливим завданням є зниження рівня фінансового ризику, який забезпечує отримання цього прибутку. Така мінімізація може бути забезпечена шляхом диверсифікації видів операційної і фінансової діяльності, а також портфеля фінансових інвестицій; профілактикою мінімізацією окремих фінансових ризиків, ефективними формами їх внутрішнього і зовнішнього страхування.

6) Забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку характеризується високим рівнем фінансової стійкості і платоспроможності підприємства на всіх етапах його розвитку і забезпечується формуванням оптимальної структури капіталу і активів, ефективними пропорціями в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел, достатнім рівнем самофінансування інвестиційних потреб.

         Всі розглянуті задачі фінансового менеджменту тісно взаємопов’язані між собою, хоча окремі з них і носять різнонаправлений характер (наприклад, забезпечення максимізації суми прибутку при мінімізації рівня фінансового ризику; забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів і постійної фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку і т. ін.). Тому в процесі фінансового менеджменту окремі задачі повинні бути оптимізовані між собою для найбільш ефективної реалізації його головної мети[1, с.98].

         1.2 Сучасні принципи, цілі та завдання фінансового менеджменту.

На даному етапі фінансовий менеджмент має ряд принципів, на основі яких він формується.

Для ефективного управління фінансовою діяльностю того чи іншого підприємства існує певний ряд принципів, основними з яких є наступні:

      1. Інтегрованість із загальною системою управління підприємством. В якій би сфері діяльності підприємства не приймалося управлінське рішення, воно прямо або побічно впливає на формування грошових потоків і результати фінансової діяльності.

      2.Комплексний характер формування управлінських рішень. Усі управлінські рішення в галузі формування, розподілу і використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту підприємства найтіснішим чином взаємопов'язані і мають прямий або непрямий вплив на результати його фінансової діяльності.

      3.Високий динамізм управління. Фінансовому менеджменту повинен бути притаманний високий динамізм, що враховує зміну факторів зовнішнього середовища, ресурсного потенціалу, форм організації виробничої та фінансової діяльності, фінансового стану й інших параметрів функціонування підприємства.

      4.Варіативність підходів до розробки окремих управлінських рішень. Реалізація цього принципу передбачає, що підготовка кожного управлінського рішення в сфері формування і використання фінансових ресурсів та організації грошового обороту повинна враховувати альтернативні можливості дій. При наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен бути заснований на системі критеріїв, що визначають фінансову ідеологію, фінансову стратегію або конкретну фінансову політику підприємства[6, с.56].

Орієнтованість на стратегічні  цілі розвитку підприємства. Якими  б ефективними не здавалися ті чи інші проекти управлінських рішень у сфері фінансової діяльності в  поточному періоді, вони повинні  бути відхилені, якщо вступають в  протиріччя з місією підприємства, стратегічними напрямками його розвитку, підривають економічну базу формування високих розмірів власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел в майбутньому періоді.

Ефективний фінансовий менеджмент, організований з врахуванням викладених принципів, дозволяє формувати ресурсний потенціал високих темпів приросту виробничої діяльності підприємства, забезпечувати постійне зростання власного капіталу, істотно підвищувати його конкурентну позицію на товарному та фінансовому ринках, забезпечувати стабільний економічний розвиток в стратегічній перспективі[3, с.198].

З урахуванням змісту та принципів фінансового менеджменту  формуються його цілі і завдання.

Головною метою фінансового  менеджменту є забезпечення максимізації добробуту власників підприємства у поточному та перспективному періоді. Ця мета отримує конкретне вираження  у забезпеченні максимізації ринкової вартості підприємства, що реалізує кінцеві  фінансові інтереси його власників. Характеризуючи загальноприйняту в  ринковій економіці вищевикладену  головну мету фінансового менеджменту, слід зазначити що вона вступає в протиріччя з вельми поширеною у нас думкою про те, що головною метою фінансової діяльності підприємства є максимізація прибутку. Справа в тому, що максимізація ринкової вартості підприємства далеко не завжди автоматично досягається при максимізації його прибутку. Так, отриманий високий за сумою і рівнем прибуток може бути повністю витрачений на цілі поточного споживання, в результаті чого підприємство буде позбавлено основного джерела формування власних фінансових ресурсів для свого майбутнього розвитку, а не розвиваючись підприємство втрачає в перспективі досягнуту конкурентну позицію на ринку, скорочує потенціал формування власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел, що в кінцевому підсумку призводить до зниження його ринкової вартості. Крім того, високий рівень прибутку підприємства може досягатися при відповідно високому рівні фінансового ризику і загрозі банкрутства в наступному періоді, що також може обумовити зниження його ринкової вартості. Тому в ринкових умовах максимізація прибутку може виступати як одна з важливих задач фінансового менеджменту, але не як головна його мета[12, с.212].

Метою фінансового менеджменту  є вироблення та застосування методів, засобів та інструментів для досягнення цілей діяльності фірми в цілому або її окремих виробничо-господарських ланок - центрів прибутку. Такими цілями можуть бути:

- Максимізація прибутку;

- Досягнення стійкої норми  прибутку в плановому періоді;

- Збільшення доходів керівного  складу та вкладників (або власників)  фірми;

- Підвищення курсової  вартості акцій фірми та ін.

До завдань фінансового  менеджменту входить знаходження  оптимального співвідношення між короткостроковими  і довгостроковими цілями розвитку фірми і прийнятими рішеннями  в короткостроковому і довгостроковому  фінансовому управлінні.

Так, в короткостроковому  фінансовому управлінні, наприклад, приймаються рішення про поєднання  таких цілей, як збільшення прибутку та підвищення курсової вартості акцій, оскільки ці цілі можуть протидіяти один одній. Це виникає в тому випадку, коли фірма, яка інвестує капітал у розвиток виробництва, несе поточні збитки, розраховуючи на отримання високого прибутку в майбутньому, який забезпечить зростання вартості її акцій. З іншого боку, фірма може утримуватися від інвестицій в оновлення основного капіталу заради отримання високих поточних прибутків, що згодом позначиться на конкурентоспроможності її продукції і призведе до зниження рентабельності виробництва, а потім падіння курсової вартості її акцій і, отже, до погіршення становища на фінансовому ринку .

У довгостроковому фінансовому  управлінні, орієнтованому на ті ж  кінцеві цілі, перш за все, враховуються фактори ризику та невизначеності, зокрема, при визначенні попередньої  ціни акцій як показника віддачі  на вкладений капітал[20, с.104].

Завданням фінансового менеджменту  є визначення пріоритетів і пошук  компромісів для оптимального поєднання  інтересів різних господарських  підрозділів у прийнятті інвестиційних  проектів і виборі джерел їх фінансування.

У кінцевому підсумку основна  задача фінансового менеджменту - прийняття  рішень щодо забезпечення найбільш ефективного  руху фінансових ресурсів між фірмою і джерелами її фінансування, як зовнішніми, так і внутрішньофірмовими.

          Загальні завдання фінансового менеджменту:

- Фінансова діяльність  компанії в контексті навколишнього  середовища;

- Фінансові і комерційні  розрахунки;

- Фінансові інструменти;

- Ризик і його оцінка.

Загальний фінансовий аналіз і планування:

- Оцінка поточного фінансового  стану компанії;

- Поточне і перспективне  планування фінансово-господарської  діяльності;

- Поточне управління фінансами  компанії.

Управління активами:

- Оцінка інвестиційних  проектів;

- Управління інвестиційним  портфелем;

- Управління оборотними  активами.

Управління джерелами  коштів:

- Управління власним капіталом;

- Управління позиковим  капіталом;

- Оцінка ціни і структури  капіталу.

Структура капіталу і дивідендна політика.

Управління фінансовими  інвестиціями:

- Оцінка становища компанії  на ринку капіталу;

- Управління портфельними  інвестиціями.

Спеціальні розділи фінансового  менеджменту:

- Особливості управління  фінансами компанії у разі  зміни її організаційно-правової  форми;

- Управління фінансами  в умовах змінюються цін;

- Особливості управління  фінансами неприбуткових організацій;

- Управління фінансами  в умовах банкрутства;

- Міжнародні аспекти фінансового  менеджменту[15, с.87].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2

Сутність і  зміст функцій та методів фінансового  менеджменту.

2.1 Основні функції  фінансового менеджменту. Їхня  характеристика.

Реалізація головної мети та завдань фінансового менеджменту відбувається шляхом здійснення певних функцій. Ці функції поділяються на дві групи:

1) функції фінансового менеджменту як системи управління (склад цих функцій характерний для будь-якого виду менеджменту, хоча і має враховувати його специфіку);

2) функції фінансового менеджменту як спеціальної галузі управління підприємством.

До групи функцій фінансового менеджменту як системи управління належать:

1. розробка фінансової  стратегії - підсистеми корпоративної  (чи ділової) стратегії, представлена  у вигляді довгострокової програми  конкретних дій з використанням  власних і залучених зовнішніх  фінансових ресурсів на підприємстві  для досягнення стратегічних  конкурентних переваг підприємства;

2.створення організаційних  структур, які забезпечують прийняття  та реалізацію управлінських  рішень за всіма аспектами  фінансової діяльності підприємства;

3.формування ефективних  інформаційних систем, які забезпечують  обгрунтування альтернативних варіантів управлінських рішень;

4.здійснення аналізу різних  аспектів фінансової діяльності  підприємства;

5. здійснення планування фінансової діяльності підприємства за основними її напрямками;

6.розробка діючої системи  стимулювання реалізації прийнятих  управлінських рішень у сфері  фінансової діяльності;

7. здійснення ефективного контролю за реалізацією прийнятих управлінських фінансових рішень.

Функціями фінансового менеджменту  як спеціальної галузі управління підприємством  є: управління активами; управління капіталом; управління грошовими потоками; управління інвестиціями; управління фінансовими  ризиками[1, с.67].

Управління активами – це виявлення реальної потреби в окремих видах активів виходячи з передбачуваних обсягів операційної діяльності підприємства та визначення їх суми в цілому, оптимізація складу активів з позицій їх комплексного їх використання, забезпечення ліквідності окремих видів обігових коштів та прискорення циклу їх обороту, вибір ефективних форм та джерел їх фінансування.

Управління капіталом  – визначення загальної потреби  в капіталі для фінансування активів  підприємства, що формуються; оптимізація  структури капіталу з метою забезпечення найбільш ефективного його використання, розробка система заходів по рефінансуванню капіталу в найбільш ефективні види активів.

Управління інвестиціями – формування важливих напрямків  інвестиційної діяльності підприємства, оцінка інвестиційної привабливості  окремих реальних проектів та фінансових інструментів та відбір найбільш ефективних з них; формування реальних інвестиційних  програм та портфеля фінансових інвестицій, вибір найбільш ефективних форм фінансування інвестицій.

Управління грошовими  потоками – формування вхідних і  вихідних потоків грошових коштів підприємства, їх синхронізація за обсягом і  часом за окремими майбутніми періодами, ефективне використання залишку  вільних грошових коштів[16, с.245].

Управління фінансовими  ризиками та попередження банкрутства  – виявлення основних фінансових ризиків, що властиві господарській  діяльності даного підприємства; оцінка рівнів цих ризиків і обсягу пов’язаних з ними можливих втрат в розрізі  окремих операцій і по господарській  діяльності в цілому; формування системи  заходів з профілактики та мінімізації  окремих фінансових ризиків, а також  їх страхуванню; на основі постійного моніторингу діагностується рівень загрози банкрутства і при  високому її рівні використовуються механізми антикризового фінансового  управління підприємством[2, с.98].