Народногосподарське значення кукурудзи

 

                                                               Зміст.

          Вступ

1. Загальна частина……………………………………………………………

1.1.Характеристика господарства…………………………………………… 

1.2.Структура земельних  угідь господарства…………………………………

1.3. Структура посівних  площ господарства…………………………………

1.4. Машино - тракторний парк  господарства………………………………

1.5. Енергетична база господарства……………………………………………

2. Розрахункова частина………………………………………………………

1. Технологія вирощування кукурудзи…..............................................

     2.1.1.Основний  обробіток грунту……………………………………...............

     2.1.2. Передпосівний  обробіто і посів ...............................................................

     2.1.3. Догляд  за посівами ....................................................................................

     2.1.4. Збирання  і післязбиральний обробіток............................. ......................

2. Планування робіт з вирощування кукурудзи в СФГ «Стеценко»..         

2.3. Розрахунок потреби  в тракторах і сільськогосподарських  машинах…

2.4. Вибір та обгрунтування  прийнятих машин……………………………

2.5. Визначення потреби  в паливі та мастильних матеріалах………………

2.6. Побудова графіка машиновикористання………………………………

3. Технологічна частина. 

3.1. Агротехнічні вимоги  до міжрядного обробітку грунту…………………

2. Технологія виконання  міжрядного обробітку …………………….

3.3   Аналітичний розрахунок  складу МТА ....................................................

3.4. Підготовка поля і  агрегату до роботи…………………………………

3.5. Розрахунок техніко  – експлуатаційних показників  агрегату……………

6. Контроль та оцінка якості міжрядного  обробітку…………………

3.7. Розробка операційної  технологічної карти……………………………

4. Конструктивна частина.  ……………………………………………………..

4.1. Будова і робота  пристрою…………………………………………………

5. Охорона праці та  навколишнього середовища……………………………

5.1. Безпека праці при  роботі на агрегатах……………………………………

5.2. Охорона навколишнього  середовища при вирощуванні зернових……

6. Економічна частина………………………………………………………

1. Визначення затрат праці на одиницю роботи………………………
2. Визначення собівартості 1 га обробленого поля ......................

Висновки………………………………………………………………………

Список використаної літератури……………………………………………

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     

                                                           ВСТУП

Кукурудза в нашій країні є однією з основних культур, що мають забезпечити вирішення головної проблеми  — збільшення виробництва зерна. Нині шлях доодержання великих урожаїв і валових зборів зерна, тісно пов'язаний з наукою, органічним її поєднанням з практикою, широким творчим застосуванням у виробництві нових наукових розробок і передового досвіду, спрямованих на підвищення родючості грунтів, ефективне використання інтенсивних технологій.

Сучасні досягнення, коли 45—50 ц/га і більше зерна одержують кукурудзоводи на великих площах, а на зрошуваних землях — 80—100 ц/га,—це результат  всебічного розвитку  сільськогосподарської науки і широке впровадження у виробництво наукових розробок та досвіду передових господарств. Сільськогосподарське виробництво одержало нові високоврожайні гібриди з урожайністю 60—90 ц/га, а на зрошуваних землях — 120—130 ц/га і більше. У зв'язку з цим останнім часом значно розширився асортимент різних за вегетаційним періодом біотипів гібридів і насамперед скоростиглих для північних районів. Поновлена система машин і знарядь для вирощування кукурудзи. У виробництві широко застосовують гербіциди для знищення бур'янів. Удосконалена система удобрення, обробітку грунту, захисту рослин від шкідників та хвороб, що забезпечує можливість перейти на вирощування кукурудзи за інтенсивною технологією на всій площі її посіву.

В основних напрямах економічного і соціального розвитку ставиться  завдання продовжувати створення великих  зон гарантованого виробництва  зерна, особливо кукурудзи, на зрошуваних землях. Важливого значення надається вирощуванню програмованих урожаїв, щоб забезпечити високу ефективність використання поливних земель, значне збільшення врожаїв і валових зборів зерна кукурудзи.

 

 

 

 

Народногосподарське значення кукурудзи.

Кукурудза — одна з найцінніших  кормових культур. За врожайністю зерна та зеленої маси вона перевищує майже всі кормові культури. Завдяки великим і сталим урожаям у світовому землеробстві за посівними площами та валовим збором зерна вона посідає третє місце після пшениці та рису.

Зерно  кукурудзи характеризується добрими поживними якостями. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, ячменю — 1,2. У зерні кукурудзи 65—70 % вуглеводів, 9—12 білка, 4—5 жиру і лише близько 2 % клітковини. Велика енерго-ємкість зерна робить його важливим компонентом комбінованих кормів. Зерно кукурудзи є добрим і господарсько вигідним кормом для всіх видів худоби та птиці.

Неабияка роль належить кукурудзі  в забезпеченні тваринництва соковитими кормами. За збором кормових одиниць з гектара вона дещо поступається бурякам і переважає всі силосні культури. Кукурудзяний силос є одним з основних кормів у зимовий період. В 1 кг силосу, приготованому з рослин молочно-воскової стиглості зерна, міститься 0,25—0,32 кормової одиниці і 14—18 г перетравного протеїну. Силос з кукурудзи має добру перетравність і дієтичні властивості, багатий на каротин.

Зерно кукурудзи – цінна  сировина і широко застосовується в  ряді галузей переробної промисловості: крохмале-патоковій, харчовій, медичній та ін. З нього виготовляють борошно, крупу, крохмаль, спирт, глюкозу, патоку, олію і багато інших продуктів.

Як попередник, кукурудза  має велике агротехнічне значення в сівозміні. Майже повна відсутність спільних із зерновими культурами шкідників і хвороб сприяє побудові раціонального чергування полів сівозміни. Зібрана в повній стиглості кукурудза є добрим попередником для ярих зернових і зернобобових культур, а при збиранні на силос—і для озимих. Це одна з кращих і найпродуктивніших культур у зайнятих парах, післяжнивних та післяукісних посівах. Як просапна культура кукурудза за належної агротехніки сприяє очищенню полів від бур'янів.

 

Значення. Зерно використовується на продовольчі цілі (20%), технічні (15-20%) і на фуражні (60-65%). За вмістом кормових одиниць зерно кукурудзи переважає овес, ячмінь, жито. Кілограм його містить 1,34 кормової одиниці, 78 г перетравного протеїну. Протеїн представлений неповноцінним зеїном і глютеліном, тому згодовувати зерно слід у суміші з високопротеїновими кормами. У зерні кукурудзи 65-70% вуглеводів, 9-12% білка, 4-8 рослинної олії (у зародку до 40%) і лише близько2% клітковини. Містяться вітаміни А, В₁, В₂, В₆, Е, С, незамінні амінокислоти, мінеральні солі і мікроелементи. Вміст білка невисокий, він дефіцитний за деякими незамінними амінокислотами, особливо за вмістом лізину.

Кукурудза - основна силосна  культура. За врожайністю зеленої  маси вона перевищує майже всі  кормові культури. Один центнер силосу, виготовленого з кукурудзи у  фазі молочно-воскової стиглості відповідає 0,22-0,24 к.о., а воскової - 0,28-0,32 к.о. Вміст  перетравного протеїну - 1,4-1,8 кг. Силос  кукурудзи має добру перетравність  і дієтичні властивості, багатий  на каротин.

 

 

 

 

 

 

 

 

1.Загальна частина.

1.1. Характеристика  господарсва

Селянське фермерське господарство «Стеценко» створене в листопаді 2005 року.Господарство налічує 300 га землі. СФГ розташовано на території Карабутівської сільської ради, Конотопського району.

Територія СФГ «Стеценко» розташована в північній частині лісостепу України в південні частині Конотопського району Сумської області. Відстань від господарства    до районного центру становить 15 км, від обласного центру 115км.  Господарство за своїм розташуванням входить до другого агро- кліматичного району, який характерезується слідуючими показниками клімату, а саме сумою активних температур вище 10 С, кількістю опадів 450-560 мм. Рел’єф переважно рівнинний. Грунти в основному типові чорноземи із значним вмістом гумусу. Фізична стиглість грунту наступає при 30 – 35 % його вологості. Для захисту від вивітрювання і для снігозатримання всі поля обсаджені посадками, в зимовий період переважно вітри північно-західні.

 

1.2. Структура земельних  угідь господарства.

У господарстві  площа  сільськогосподарських угідь за станом на 1 січня

2007  року займає 300 га, з них ріллі - 300 га. На сьогоднішній день усі поля засіваються, хоча не на всіх з них упроваджені   інтенсивні   технології   вирощування      сільськогосподарських культур. Структура земельних угідь наведена в таблиці 1.1.

 

 

 

 

 

       

 

 

 Таблиці1.1.                     СТРУКТУРА ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ

Вил угідь	Площа, га	Структура, %
Загальна земельна площа	300	100
Сільськогосподарських угідь  з них:ріллі	300	96,5
водоймища	----	----
сінокоси і пасовища	----	----
Багаторічні насадження	----	----

 

 

 

3. Структура посівних площ господарства

 

       Основною культурою, яка вирощуються в господарстві є озима пшениця,

ячмінь ,кукурудза на зерно  та рапс. . Загальні дані по структурі  посівних площ у господарстві наведені у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2.

                                                 СТРУКТУРА ПОСІВНИХ ПЛОЩ

Назва культури	Площа, га	Урожайність, ц/ га	Валовий збір, ц
Озима пшениця	80	25	2000
Ячмінь	20	20	400
Рапс озимий	20	18	360
Кукурудза на зерно	160	38	6080

Значну питому вагу у структурі  посівних площ даного господарства займають озима пшениця-80 га,кукурудза -160 га,рапс-20 га.

 

1.4. Машинно - тракторний  парк господарства

У господарстві машинно - тракторний парк доволі різноманітний. Для виконання  всіх сільськогосподарських операцій є машини, а також майже усі  необхідні знаряддя. Стан машинно  тракторного парку на сьогодні  задовольняє.За кілька останніх років  господарство  закупило кілька одиниць  нової техніки.  Для більш детального аналізу наявного у господарстві машинно -тракторного парку розглянемо таблицю.1.4.

 

Таблиця1. 4.

                        НАЯВНІСТЬ МАШИННО-ТРАКТОРНОГО ПАРКУ  В                         ГОСПОДАРСТВІ

Найменування	Марка	Кількість
Плуги	ПЛН-5-35 ПЛН-3-35 ПЛН-2-35	1 1     2
Культиватори	КПС-4 КРН – 4,2 Резидент “Унія”	2 1 1     1
Сівалки	СЗ-3,6 СЗ пресові “Моносем”	1     1        1
Косарки	КПРН -2,0 КРН 2,0	1 1
Граблі	ГВК-6	1
Жниварки валкові	ЖРБ -4,2	1
Машини для внес мінерал. добрив   Зчіпка   Обприскувач Борони     Трактори           Автомобілі         Комбайн	1РМГ-4 МВД-900   СП-11   ОПВ-2000 БДТ-7 БГР-4,2”Солоха” БДП-6,3 МТЗ-80 ХТЗ-1702/17221 ЮМЗ-6АЛ Т-150 ПЄ-0,8 ДТ-75 ГАЗ-52 ГАЗ-33072 ЗІЛ-130 КАМАЗ САЗ-3507 ДОН-1500	1 2 2   5 1 3 1 6 7 1 2 1 2 1 1 1 6 1      1      1

 

                                                                                                                                            У наведених у таблиці даних ми бачимо, що у господарстві в основному вся необхідна техніка є в наявності. Створена також доволі потужна матеріально технічна база, яка дає можливість механізувати більшість працемістких процесів виробництва. У 2007 році налічувалося 16 тракторів, 1 зернозбиральний комбайн, 15 вантажних і спеціалізованих автомашин, велика кількість машин і механізмів.

1.5. Енергетична  база господарства.

Велику увагу у господарстві приділяється використанню електроенергії, за допомогою якої проводиться більшість  робіт. Усього за рік у господарстві використовується 121 тис. кіловат -- годин  електроенергії. Механізатори у господарстві постійно намагаються застосовувати  більш продуктивні машини і механізми, щоб досягти значного зниження витрат праці з розрахунку на одиницю  продукції.

Дані таблиці показують, що загальна сумарна потужність енергетичних потужностей  у 2007 році склала  кінських сил.

Найбільш питому вагу у  господарстві у загальній структурі  енергетичних потужностей складають  двигуни тракторів. У 2007 році на їх долю припадало 

59,3 але,з іншого боку  значна кількість транспортних  засобів були придбані досить  давно, вийшли з ладу і потребують  капітального ремонту.

 

 

  Таблиця 1.5.                               ЕНЕРГЕТИЧНА БАЗА

Показники	2007
	Потужність, к.с.	%
Двигуни тракторів	1050	59,3
Двигуни комбайнів	150	8,4
Двигуни автомобілів	250	14,1
Електродвигуни та електроустановки	320	18,0
Всього енергетичних потужностей	1770	100

 

 

2. Розрахункова  частина

 

2.1.Технологія  вирощування кукурудзи.

 

Найкращі  грунти для кукурудзи чорноземи, темнокаштанові, а також заплавні з нейтральною або слаболужною  реакцією (рН 6,5-7,5).

Дані  наукових досліджень і виробнича  практика свідчать про можливість одержання  високих та сталих врожаїв кукурудзи  у повторних і беззмінних посівах. Головною умовою при цьому є добра  вологозабезпеченність та достатнє удобрення. При щорічному внесенні гною на беззмінних посівах кукурудзи  вміст гумусу залишається на одному рівні протягом 40 років, а врожай не знижується. Отже там де питома вага кукурудзи у структурі посівів  висока і добра вологозабезпеченність  грунту, доцільно впроваджувати спеціалізовані кукурудзяні сівозміни з короткою ротацією.

У господарствах, де частка кукурудзи в структурі  посівних площ велика і які спеціалізуються  на виробництві молока і м'яса, можна  вирощувати її три-чотири і навіть більше років підряд на одному полі при  внесенні достатньої кількості добрив і забезпеченні надійного захисту  рослин.

 

2.1.1. Основний обробіток грунту.

За умов інтенсивної технології значення основного  обробітку грунту значно збільшується. Його слід максимально використовувати  для якнайповнішого знищення бур'янів (особливо багаторічних).

Після культур  суцільної сівби добрий ефект  дає лущення стерні на глибину 7-8 см  дисковими боронами бдв-6,5, БДТ-7, 0А та ін.

На полях  з коренепаростковими бур'янами (осот, берізка та інші) обов'язково проводять  дворазове лущення стерні: перше - дисковими знаряддями на глибину 7-8 см, а друге - полицевими лушільниками ПЛП-10-25 або іншими знаряддями (наприклад плоскорізами типу КПШ-5) на глибину 12-14 см. Послаблення боротьби з бур'янами в осінній період призводить до значного засмічення полів осотом. Для його знищення, крім агротехнічних засобів боротьби, виникає потреба в застосуванні спеціальних хімічних засобів, зокрема внесення гербіцидів 2,4Д в осінній та ранньовесняний періоди при з'явленні розеток бур'янів.

Перед оранкою  під кукурудзу після кукурудзи  або інших просапних культур  дуже важливо добре подрібнити післяжнивні  рештки дисковими лущільниками або  важкими дисковими боронами. Слід мати на увазі, що при низькоякісному загортанні в грунт післяжнивних решток ефективність грунтового гербіциду  ерадікану різко знижується, тому що значна частина його залишається  
на поверхні цих решток і не потрапляє в грунт. Післяжнивні рештки краще загортати ярусними плугами ПЯ-3-35. Добрі результати дає оранка оборотними плугами типу ППО-5-40.

Орати треба  здебільшого на глибину 27-30 см, на чорноземах змитих, малогумусних, каштанових і дерново-підзолистих грунтах - на глибину орного шару. Досліди та виробнича практика показали, що осіннє вирівнювання зябу (культивація, боронування, вирівнюваня шлейфами та ін.) недоцільне, а іноді призводить навіть до зниження врожаю.

2.1.2. Передпосівний обробіток грунту і посів.

Весняний  передпосівний обробіток грунту направлений на максимальне збереження вологи, створення пухкого дрібногрудочковатого шару грунту, який забезпечує добру  заробку гербіцидів і появу дружніх  сходів кукурудзи.

Значна  роль весняного обробітку надається  знищенню найбільшої кількості бур'янів. При індустріальній технології він  базується на скороченні кількості  обробітків грунту, застосуванні комбінованих машин і широкозахватних агрегатів.

Використання  високотоксичних грунтових гербіцидів (ерадикан, лассо, алірокс та інших) дає можливість виключити одну ранньовесняну  культивацію і обмежитись тільки передпосівною. Значно зменшується  також кількість міжрядних обробітків.

Передпосівна  культивація повинна привести верхній  шар грунту в такий стан, при  якому насіння буде знаходитись  в прямому контакті з вологим  грунтом і добре прикритим  ним для захисту від висихання  і можливого пошкодження птахами  і гризунами. Неабияке значення передпосівної  культиваці також і в поліпшенні водно-повітряного режиму грунту, в  стимулюванні мікробіологічної діяльності і наданні необхідних для рослин поживних речовин, забезпеченні швидкого і ефективного виконання польових робіт.

Передпосівну  культивацію на глибину загортання насіння найкраще виконувати комбінованими  агрегатами типу “Європак”(Б 622), АПБ-6, АГ-6, АП-6 та ін., буряковими культиваторами УСМК-5,4Б, пружинними боронами БП-8, широкозахватними культиваторами КШУ-12, обладнаними вирівнювальними дошками і коточками, а якщо їх немає - культиваторами КПС-4, обладнаними додатково вирівнювачами та ребристими роторами - котками.

Сіють кукурудзу  при стійкому прогріванні грунту до температури 10-12⁰ С на глибину загортання насіння (5-7см).

Тривалість  сівби не повинна перевищувати 5-6 днів (на одному полі 1-2 дні).

Норму висіву насіння вибирають залежно від  його передпосівної підготовки, а  також зони. Для умов ТОВ АФ «Хоружівка» норма висіву  
кукурудзи повинна бути такою, щоб на момент збирання мати 55-60 тисяч рослин на гектарі. З урахуванням польової схожості і втрат частини рослин з різних причин норму висіву насіння збільшують на 25-30% порівнянно з вказаною вище густотою.

Для сівби  кукурудзи використовують пневматичні  сівалки - 8-рядні  
СУПН-8А, УПС-8, 6-рядні СУПН-6А, УПС-6, Кінзе та ін.

В окремих  господарствах України успішно  використовують для сівби кукурудзи американьську сівалку “Джон Дір”1780.

2.1.3. Догляд за посівами.

Інтенсивна  технологія вирощування кукурудзи  передбачає такі варіанти догляду за посівами:

При суцільному обробітку грунту високоефективними  гербіцидами і практично чистих від бур'янів полях спеціальні операції по догляду не проводять. Якщо на полях  одночасно з появою сходів кукурудзи  з'являються однорічні бур'яни, масиви обробляють страховими гербіцидами. При стрічковому внесенні гербіциду в захисні смуги рядків кукурудзи обробляються лише міжряддя. Розпушування міжрядь та знищення бур'янів проводять просапними культиваторами КРНВ-4,2-04, КРНВ-5,6-04 та ін.

Операція обробітку захисних смуг рядків страховими гербіцидами  до проведення міжрядних обробітків при  одночасній появі бур'янів із сходами  кукурудзи при цьому не виключається.

Якщо ефективність дії гербіциду  виявилась низькою або його не застосовували зовсім, виконують  досходове і 1-2 післясходових боронування  з використанням середніх чи легких зубових борін, 1-2 міжрядних обробітки  просапними культиваторами, обладнаних борінками КЛТ-38 чи голчастими дисками  КЛТ-28 для боротьби з бур'янами  в захисних смугах рядків при перших двох міжрядних обробітках та загортачами  дискового чи поличкового типу при  третьому міжрядному обробітку для  присипання бур'янів в рядках шаром  землі 5-7 см.

Для обробітку  посівів кукурудзи по сходах застосовують страхові гербіциди групи 2,4-Д, майазин (зеапос-10), олеогезаприм-200, олеогезаприн-400, а також лентрел для боротьби з осотом.

Вимоги  до приготування робочого розчину, комплектування агрегатів, підготовки їх до роботи такі ж, як і при допосівному внесенні гербіцидів.

Якщо  сівба проводилась 12-рядним агрегатом, міжрядний обробіток виконують також 12-рядним культиватором КРН-8,4 чи двома 6-рядними культиваторами КРН-4,2А, начепленими на спеціальну зчіпку або виготовленим у господарстві 12-рядним культиватором з використанням гряділів серійних культиваторів та спеціальної рами. Агрегат для догляду за посівами можна виготовити також на базі 12-рядного посівного агрегату, встановивши на його брусі замість посівних секцій секції від просапних культиваторів.

При проведенні першого міжрядного обробітку на кожному гряділі культиватора встановлюють одну стрільчасту лапу шириною захвату  220 мм і дві  
плоскорізальні лапи-бритви, закріплені в тримачах. Замість лап-бритв у деяких господарствах використовують напівлапи, виготовлені із стрілчастих лап, в яких видалене одне крило. Такі робочі органи більш стійко йдуть на заданій глибині і краще розпушують грунт.

Для знищення бур'янів у захисних зонах рядків культиватори обладнують прополювальними  борінками КРН-15.080 до 6- та 8-рядних культиваторів, КЭН.00.100 до 12-рядних культиваторів або  борінками КЛТ-38, які встановлюють на гряділях культиваторів за допомогою  Т-подібних кронштейнів. Глибина ходу борінок становить 30-40 мм.

Якщо  на посівах кукурудзи утворилась грунтова кірка, замість прополювальних борінок використовують ротаційні  голчасті диски КРН-28,  
КЛТ-28 до 6- та 8-рядних культиваторів, КЭН.03.000. до 12-рядного культиватора КРН-8,4.

Для присипання бур'янів у захисних смугах рядків і  розпушування грунту в міжряддях  кожну робочу секцію культиватора обладнують стрілчастою лапою шириною 320 мм, яку встановлюють в гряділі секції посередені міжряддя, і лівим та правим загортачами, розміщеними в тримачах кожної секції, окрім крайніх.

До культиваторів  використовують заводські поличкові  загортачі (ліві й праві) КНР-52 та КРН-53, комплекти загортачів КРН-100, КЭН.09.000.

У деяких господарствах України успішно  використовують для присипання бур'янів стрілчасту лапу з привареними до неї крилами, виготовленими із стальної труби діаметром 110-120 мм.

При комлектуванні  робочі органи культиватора розставляють так. У бокових тримачах встановлюють односторонні лапи-бритви. При цьому  відстань між стояком лапи і центром  рядка повинна дорівнювати 120-150 мм, глибина обробітку 50-60 мм. За бритвами по центру секції розміщують культиваторну лапу з привареними до неї крилами на глибину 50-60 мм. Величина перекриття робочих органів повинна становити 70-75 мм.

     У заднє гніздо гряділя встановлюють прополювальні борінки КРН-38,  
КТЛ-38 або БПК-0,35. Це створює мульчуючий шар грунту в міжряддях і запобігає випаровуванню вологи.

Добре працюють загортачі, виготовлені на місцях з  дисків списаних лущільників діаметром, зменшеним до 330 мм. До них приварюють маточини з осями для кріплення їх до вертикальних стояків. Диски встановлюють в тримачах під кутом 30^О до вісі рядка.

 

2.1.4. . Збирання і післязбиральний обробіток.

В Україні  застосовують ресурсо- та енергомісткі технології збирання кукурудзи в  качанах, недостатньо впровадженні технології з консервуванням продуктів  врожаю фуражної кукурудзи у вологому стані, відсутня техніка з подрібненням всього біологічного врожаю і його консервування у траншеях чи баштах, немає технологій без збирання стебел з їх подрібненням й заорюванням  в грунт, як органічного добрива.

Потреби України у збільшенні виробництва  зерна кукурудзи зумовлюють необхідність впровадження досконалих технологій її збирання та післязбиральної обробки. Відомо, що в господарствах України  найбільш поширеною є технологія збирання кукурудзи з очищенням  качанів і їх сушінням. Для цього  використовують наступний комплекс спеціальних машин: самохідний комбайн  КСКУ-6АС чи причіпні ККП-3 або ККП-2С, очисники качанів ОП-15П чи  
ОП-15С, машини для сушіння качанів ТАУ-0,75 чи ВПТ-600, транспортер ТПК-20 для завантаження їх у сховище або комплекти обладнання механізованих пунктів МПУ-15 чи ПП-10. Ця технологія не перспективна, енергозатратна. На сушіння тонни качанів витрачається до 60 кг рідкого палива. До того ж при збиранні комбайном на поле викидаються обгортки качанів, які є цінним кормом для тварин.