Інформаційне забезпечення менеджменту в організації

ЗМІСТ

 

ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ 7

1.1. Основи інформаційного забезпечення  менеджменту 7

1.2.  Застосування високоефективної  внутрішньофірмової системи інформації 9

1.3. Концептуальна модель системи  інформаційного забезпечення менеджменту 12

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ І ТЕХНОЛОГІЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ В ОРГАНІЗАЦІЇ 20

2.1. Методи й види форм інформаційного  забезпечення менеджменту 20

2.2. Технологія інформаційного забезпечення  менеджменту 24

ВИСНОВКИ 28

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 31

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Економічні реформи, що проводяться  в Україні, пов’язані з ринковими  відносинами. При ринкових відносинах велике значення має інформація, обсяги якої, як відомо, щороку подвоюються. В цих умовах інформація потрібна насамперед керівникам (менеджерам) для аналізу стану і ситуацій, що склалися на об’єкті, а також вироблення і прийняття управлінських рішень. А тому така інформація має бути оперативною, об’єктивною і вірогідною. Використання сучасної електронної обчислювальної та інформаційної техніки, мереж та нових інформаційних технологій, дає реальну можливість організувати інформаційне забезпечення менеджерів і фахівців усіх рівнів на об’єкті управління такою інформацією, яка їм об’єктивно необхідна під час здійснення посадових прав, виконання функціональних обов’язків, що випливають з делегованих повноважень і міри відповідальності за доручену справу. Проте, щоб система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту успішно діяла, необхідна відповідна інформаційна база. Для інформування менеджерів і фахівців різних рівнів використовують базу (бази) даних діючої на об’єкті управління системи автоматизованого збирання й обробки інформації. При цьому обов’язковою умовою є те, що ця база (бази) даних формується в умовах розподіленої обробки інформації. Тож оперативно зібрана і оброблена вірогідна інформація — єдина й використовується всіма користувачами на всіх рівнях управління, насамперед під час вироблення та прийняття управлінських рішень, а також в обліку, складанні зведеної звітності тощо. Автоматичне (на основі ознаки критерії втручання) і автоматизоване (на основі ознаки в який строк) забезпечення об’єктивно необхідною інформацією менеджерів звільняє їх від технічної роботи, пов’язаної із збиранням, обробкою та елементарним аналізом цієї інформації, і дає змогу займатися творчою працею, розробляти й застосовувати нові, продуктивніші методи управління й т. ін.

Актуальність  теми зумовлена тим, що в наш час великого значення для кожної організації і для людства в цілому має інформація, а саме  наявність її у достатній мірі і у потрібний час. Менеджери виступають провідними фахівцями у своїй організації по роботі з інформацією. Звичайно в цьому їм допомагає система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, яка дозволяє своєчасно і цілком інформувати керівний  склад і фахівців ( а менеджерів в вчасності ) про внутрішній стан підприємства, процеси та явища в їхньому взаємозв'язку, які відбуваються або є на об'єкті управління, а також про стан справ у зовнішньому середовищі.

Мета курсової роботи  — узагальнити основні відомості щодо інформаційного забезпечення менеджменту в організації, а також на практичному матеріалі розкрити методи оперативного забезпечення об’єктивно необхідною інформацією конкретну категорію працівників — менеджерів персоналу об’єктів управління виробничої і невиробничої сфер діяльності.

Досягнення поставленої  мети вимагає розв’язання конкретних завдань:

— визначити загальнотеоретичні основи організації інформаційних  систем на об’єкті управління із застосуванням  сучасних комп’ютерних технологій;

— вивчати склад процедур автоматизованого збирання та обробки  інформації, які входять до обов’язків менеджера персоналу;

— розробляти перелік і  структури необхідних інформаційних  масивів для даної предметної області, а також вихідних форм для  результатної інформації, які надходитимуть  менеджерам персоналу для аналізу  і прийняття рішень;

— визначати і розраховувати натуральні і якісні показники ефективності системи інформаційного забезпечення менеджменту.

Об’єктом наукового дослідження виступає інформаційне забезпечення менеджменту в організації. Предметом дослідження є організація на об’єкті управління такої інформаційної системи, яка б забезпечувала в ритмі виробництва користувачів усіх рівнів інформацією, об’єктивно необхідною для вироблення і прийняття рішень при керуванні об’єктом.

Досягненню мети курсової роботи сприяли такі методи досліджень як: метод термінологічного аналізу, історичного дослідження, джерелознавчі методи, теоретичного аналізу та синтезу, а також бібліографічний метод.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг основного тексту — 26 сторінок, список використаних джерел налічує 21 найменування, повний обсяг роботи — 31сторінка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ  ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МЕНЕДЖМЕНТУ

1.1. Основи інформаційного забезпечення менеджменту

 

У сучасних умовах інформаційне забезпечення, що складається із збирання і переробки інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих  управлінських рішень, стало важливою галуззю. На основі сучасної електронно-обчислювальної техніки та інших технічних засобів  зв'язку здійснюється передача інформації про стан і діяльність фірми на вищий рівень управління і взаємний обмін інформацією між усіма підрозділами фірми (схема 1.1) [ 2, c. 404 – 405 ].

 

 

 

                                              Керівник – нервовий центр

 

       Керівник – розповсюджувач інформації           Керівник – джерело інформації для                      

                                                                                зовнішнього середовища

 

 

Схема 1.1 Керівник як система обробки інформації

 

Передача інформації —  першочерговий і неодмінний фактор нормального функціонування фірми, особливо ТНК. ТНК являє собою  комплекс значної кількості щоденно  пов'язаних і взаємодіючих підприємств, розміщених у різних країнах.

 Особливого значення  при цьому набуває забезпечення  оперативності й достовірності  відомостей. Для багатьох фірм  внутрішньофірмова система інформації  має виробничий характер і  вирішує завдання організації  технологічного процесу. Передовсім  це стосується процесів забезпечення  підприємств кооперованою продукцією, що по внутрішньофірмових каналах надходить від спеціалізованих підприємств. У цьому випадку інформація є одним із факторів, що забезпечує показ значення витрат виробництва й підвищення його ефективності, і відіграє важливу роль у наданні відомостей для прийняття управлінських рішень. Особливе значення належить прогнозуванню ринкових процесів. Важливою є також інформація про виникнення в процесі виробництва відхилень від планових показників, що потребують прийняття оперативних рішень. Науково-технічна інформація, що містить наукові знання, відомості про винаходи, технічні новинки своєї фірми і фірм-конкурентів, відіграє істотну роль у прийнятті рішень.

Високий рівень конкурентоспроможності фірмі забезпечує практичне і  вчасне використання загального фонду, що безперервно поповнюється, а також  потенціалу знань і технічних  рішень. Інформація — основа для  підготовки пропозицій щодо вироблення і прийняття управлінських рішень, доповідей, звітів. Потребами управлінських ланок в управлінських рішеннях, що приймаються, визначається зміст кожної конкретної інформації                  [ 14, c. 221 – 237 ]. До інформації ставляться певні вимоги щодо:

1. достовірності й точності — правильний відбір первинних даних, безперервність їх збирання й обробки, оптимальність систематизації;

2. цілеспрямованості — забезпечення потреб конкретних управлінців;

3. об'єкту і якості — вчасність надходження, чіткість формулювань, стислість.

1.2.  Застосування високоефективної внутрішньофірмової системи інформації

 

Застосування високоефективної внутрішньофірмової системи інформації, що ґрунтується на використанні найновіших технічних засобів автоматизованої  обробки текстової і цифрової інформації, об'єднаної за допомогою  системи зв'язку в єдину внутрішньофірмову мережу, є дуже характерним для сучасних умов.

Внутрішньофірмова інформаційна система — це сукупність інформаційних  процесів для забезпечення потреб в  інформації різних рівнів прийняття  рішень. Така система складається  з внутрішніх і зовнішніх каналів  передачі (зв'язків), власне інформації, а також компонентів її обробки. Принципи єдності виробничого процесу, інформації та організації послідовно реалізують управлінські інформаційні системи через застосування технічних засобів збирання, накопичення, обробки й передачі інформації поряд з використанням моделей прогнозно-аналітичних розрахунків і аналітичних методів математичної статистики [ 5, c. 312 – 332 ]. Узагальнення інформації «знизу-вверх», а також конкретизація інформації «зверху-вниз» забезпечується у виробничо-господарському підрозділі фірми. В інформаційних системах інформаційний процес, спрямований на отримання облікової, аналітичної, науково-технічної, планової та контрольної інформації, уніфікований і ґрунтується на електронно-обчислювальній техніці.

Підвищення ефективності використання інформаційних систем досягається наскрізною побудовою  і суміщенням інформаційних систем. Це дає змогу підвищити ступінь  використання інформації, зменшити обсяг  інформаційних потоків, усунути  дублювання і забезпечити багаторазове використання інформації, встановити певні інтеграційні зв'язки, обмежити кількість показників. Інформаційне забезпечення передбачає створення найбільш сприятливих умов для поширення інформації, тобто проведення адміністративно-організаційних, науково-дослідних і виробничих заходів, що забезпечують її ефективне поширення, а також надання користувачам інформації, необхідної для вирішення науково-виробничих завдань. Важливим фактором підвищення ефективності виробництва є інформація, особливо її автоматизована обробка [ 4, c. 129 – 134 ]. Значну роль щодо використання інформації відіграють засоби її реєстрації, обробки, накопичення і передачі, виробництво нової числової, графічної та іншої інформації, систематизоване зберігання і видача інформації у потрібній формі.

Перехід від окремих управлінських  інформаційних систем до створення  єдиної внутрішньофірмової системи, збирання, обробки, зберігання та подання інформації відбувся у 80-ті роки. Зокрема, здійснилася  переорієнтація всієї діяльності у  сфері обробки інформації для  забезпечення її кінцевої мети — на всіх рівнях внутрішньофірмового управління задоволення потреб керівників в  інформації. Основна увага у зв'язку з цим приділяється точному формулюванню питань, що виникли у сфері оперативного управління, отриманню інформації для прийняття необхідних рішень у найкоротші строки. Відповідні технічні засоби та методи обробки інформації визначаються залежно від характеру й змісту потрібної інформації.

У великих промислових  фірмах створені й ефективно діють  інформаційні системи [ 13, c. 71 – 77 ]. Вони обслуговують процес підготовки й прийняття управлінських рішень і вирішують такі завдання, як:

— реалізація інтелектуальної діяльності;

— обробка інформації;

— обробка знань;

—обробка даних.

У багатьох фірмах для визначення ефективності внутрішньофірмової системи  управління в обліку й звітності  почали використовувати такий показник: співвідношення одержаного прибутку до витрат на технічні засоби та забезпечення функціонування внутрішньофірмової системи  інформації. Система «Барроуз» може бути прикладом інтегрованої системи інформації, що включає термінальні пристрої для обробки даних, і поряд з ними — термінальні пристрої, що можуть вибирати потрібну інформацію з бази даних і друкувати тексти контрактів, розпорядження, листи, доповіді тощо.

Основні принципи і мета внутрішньофірмової системи інформації (ВСІ) передбачають:

1. визначення потреб у технічних засобах, у тому числі в комп'ютерній техніці, у кожному господарському підрозділі і по фірмі в цілому;

2. встановлення вимог до змісту інформації та її характеру залежно від цілеспрямованості;

3. автоматизація адміністративно-управлінської діяльності на основі використання комп'ютерної техніки;

4. автоматизована обробка й видавання текстової інформації;

5. забезпечення копіювальними пристроями, телексами, усіма засобами зв'язку і комунікаціями у межах фірми в цілому та її окремих підрозділів;

6. визначення системи зберігання, використання та надання інформації у централізованому й децентралізованому управлінні;

7. здійснення багатоваріантних розрахунків у процесі розробки програм маркетингу, збирання та обробки цифрової інформації, планування, контролю; створення і використання банків даних, розробка програмного забезпечення [ 8, c. 121 – 125 ].

Найважливіші завдання ВСІ  такі:

1. визначення основних напрямів розвитку технології обробки інформації, а також у системі збирання, обробки та зберігання первинних даних;

2. координація діяльності щодо збирання та обробки даних фінансових звітів у виробничих відділеннях і на вищому рівні управління з метою забезпечення якості і вчасного надходження фінансової інформації у цілому по фірмі.

Визначити, яка конкретна інформація потрібна керівникові, — складне завдання. Ось чому успішне вирішення його залежить від повноважень керівника щодо прийняття управлінських рішень, його функцій і досвіду         [ 15, c. 355 – 364 ]. На основі швидкої обробки інформації автоматизовані управлінські інформаційні системи мають видавати інформацію про відхилення від запланованих показників.

Внутрішньофірмова система  інформації виконує такі функції:

1. визначення потреби в технічних засобах фірми у цілому й кожного керуючого для забезпечення потрібною інформацією;

2. забезпечення належного рівня збирання, зберігання і подання інформації;

3. розробка прикладних програм, програмних засобів;

4. визначення потреб кожного конкретного керівника в характері й змісті необхідної йому інформації з метою оперативного управління виробничо-збутовою діяльністю фірми;

5. обчислення витрат на використання технічних засобів у системі інформації (витрати на придбання магнітних стрічок, дискет, паперу та ін.);

6. централізоване планування всіх витрат на придбання, а також оренду технічних засобів для забезпечення безперебійного функціонування системи інформації.

1.3. Концептуальна модель системи інформаційного забезпечення менеджменту

 

Експлуатаційні можливості сучасної обчислювальної та інформаційної  техніки, нові інформаційні технології збирання, обробки і передавання  різних даних, значні досягнення в програмному  забезпеченні, наявність локальних  і глобальних мереж тощо складають  ситуацію, за якою менеджери і фахівці  різних рівнів, будучи звільненими  від технічних операцій по збиранню та обробці даних, мають реальну  змогу займатися творчою працею й своєчасно і в повному  обсязі одержувати (в різних режимах  забезпечення) об’єктивно необхідну  інформацію для вироблення і прийняття  управлінських рішень. Але таке було і є не завжди і не всюди. Менеджери при здійсненні своїх посадових функцій витрачали і на деяких об’єктах управління продовжують витрачати надто багато часу на інформаційний обмін при виробленні й прийнятті управлінських рішень, особливо тоді, коли менеджер зосереджує всю повноту влади в своїх руках [ 3, c. 34 – 39 ]. Керівникові потрібно вміти вибирати собі помічників та виконавців і наділяти їх владою й відповідальністю. При цьому слід додержуватися головного принципу ієрархічності управління (tall management), коли при багаторівневому управлінні установлюються невеликі керівні групи — обсяги управління (span of management), як правило, до 10 осіб на кожному рівні, згідно з принципом відповідності.

Крім того, ефективність управління в даний час, коли набула широкого застосування електронна обчислювальна  та інформаційна техніка, залежить і  від стану інформації, і її рівня  використання менеджерами та фахівцями. За словами керівника консультативної  фірми з питань управління «Мідл  Уест сервіс К», цінність керівника  тепер вимірюється тим, наскільки  оперативно він уміє користуватися  інформацією. Кожен керуючий у своїй  повсякденній праці потребує постійно оновлюваної повної та всебічної  інформації як для розробки планів на майбутнє, так і для прийняття  поточних рішень та здійснення оперативного контролю.

Раціоналізація системи управління , якої можна досягти завдяки організації системи автоматизованого збирання та обробки інформації в ритмі виробництва при безпаперовій технології, водночас створює об’єктивні передумови для значного поліпшення і всебічного інформаційного забезпечення менеджерів і фахівців на об’єкті управління [ 11, c. 208 – 216 ]. Зокрема, автоматизація процесів збирання (в ритмі виробництва при безпаперовій технології) первинної інформації, яка всебічно характеризує всі процеси та явища виробничо-господарської та іншої діяльності на об’єкті управління, дає змогу реально створити систему об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту (менеджерів і фахівців різних рівнів). Це означає, що можна створити систему комунікацій або спілкувань (communіcatіon), при якій здійснюється обмін усіма видами інформації між двома й більше користувачами. У технічному плані комунікації ґрунтуються на каналах зв’язку (channel) і мережах, які (щодо обміну інформацією) є не чим іншим, як засобами передавання інформації — письмової, усної, формальної, неформальної, вербальної чи невербальної, однак обов’язково придатної для електронних засобів зв’язку та обробки на електронних обчислювальних машинах [12, c. 143 – 167]. Зауважимо, що обмін вербальною (communіcatіon verbal) або невербальною (communіcatіon nonverbal) інформацією означає обмін словами (вербальний) або іншими символами без використання слів (невербальний).

Обмін інформацією є складовою  частиною всіх видів управлінської  діяльності, в якій комунікації виконують  зв’язкову роль. Процес обміну інформацією  складається з чотирьох базових  елементів: відправника (особа, яка  генерує ідеї, менеджер або фахівець), повідомлення (закодована інформація за допомогою символів), каналу зв’язку (засоби для передавання інформації), одержувача (особа, якій призначена інформація, і яка її інтерпретує). Процес обміну інформацією передбачає наявність зворотного зв’язку (feedback), завдяки якому є змога оперативно збирати інформацію про реакцію одержувача на отримане повідомлення. Цей зв’язок допомагає одержувачеві (джерелу ідеї) визначити, чи сприйнята надіслана ним інформація.

Процес обміну інформацією  як систему зі зворотним зв’язком можна відобразити схемою (схема 1.2) [ 7, c. 12 – 19 ].

 

 

 

 

 

 

 

Інформація,

    нагромаджений  досвід

          ВІДПРАВНИК

 Кодує                                   відбирає

 

Інформатор ідеї,                                                                     Передає повідомлення

   кодує відгук 

                                        ПОВІДОМЛЕННЯ       ОДЕРЖУВАЧ

                                відбирає   Кодує

 

 

Зауважимо, що наявність  каналів зі зворотним зв’язком, на яких застосовуються і відеоекранні відображення, дають змогу використовувати  не лише вербальну, а й невербальну  інформацію, що значно посилює чи змінює смислове значення відправленої (одержаної) інформації. Прикладами невербальної інформації можуть бути вираз обличчя, посмішка, погляд з виразом схвалення чи несхвалення й т. ін. Невербальна інформація використовується під час обміну інформацією в тих випадках, коли виробляється, а потім приймається рішення зі складного, далеко не однозначно вирішуваного питання. Такий обмін відбувається насамперед між менеджерами, з одного боку, та консультантами, помічниками, іншими фахівцями, з другого. В Україні тепер інтенсивно будуються канали зв’язку та мережі, спеціально пристосовані для інформаційного обміну, який значно розширюється в умовах ринкових відносин. Крім того, створюються різні інформаційні центри — нагромаджувачі-розповсюджувачі ділової інформації. Завдяки цим центрам як юридичні (об’єкти управління), так і фізичні (окремі громадяни) особи матимуть змогу одержувати різноманітну інформацію (від кон’юнктури попиту та пропозиції матеріальних цінностей до наявності тих чи тих товарів у магазинах, квитків до театру тощо)               [ 18, c. 176 – 185 ]. На об’єктах управління можна записувати і таким чином накопичувати на магнітних носіях (ПЕОМ-сервер) потрібну інформацію, яку далі можна багаторазово використовувати при інформуванні менеджерів і фахівців, а також з іншою метою.

Ефективні комунікації створюються  в різних випадках — між об’єктом управління та об’єктами зовнішнього  середовища, між керівниками об’єкта  і структурними ланками тощо. На об’єкті управління, наприклад, промисловому підприємстві, можна вирізнити три  основні (наймасовіші) типи комунікацій:

1. комунікації по низхідній (communіcatіon, downward), коли інформація переміщується від менеджерів вищого рівня до менеджерів і фахівців низового рівня. Цей міжрівневий тип комунікації використовується, з одного боку, на об’єкті управління для передавання внутрішніх розпоряджень та іншої ділової інформації, для повідомлення про поточні плани та зміну пріоритетів, про конкретні завдання і рекомендовані процедури тощо; з іншого боку, для зв’язку з вищими за субординацією та територіальними організаціями — з метою передавання ними різних керівних розпоряджень і вказівок, нормативних положень і завдань тощо, які безпосередньо стосуються даного об’єкта управління;

2. комунікації по висхідній (communіcatіon, upward), коли інформація переміщується від низових ланок або джерел інформації до менеджерів вищого рівня. Цей тип комунікації використовується, з одного боку, на об’єкті управління для інформування менеджерів і фахівців вищого рівня про справи, які відбуваються безпосередньо в низових структурних підрозділах — про хід процесів на виробництві, стан ресурсів, трудову дисципліну тощо; з іншого боку, для передавання у вищі за підпорядкуванням та територіальні організації різних зведень, довідок тощо, які необхідно пересилати з цього об’єкта управління;

3. комунікації по горизонталі (communіcatіon, horіzontal), коли інформація переміщується від менеджерів або фахівців одного структурного підрозділу до таких самих за рангом осіб іншого підрозділу. Цей тип комунікації використовується, з одного боку, на об’єкті управління менеджерами і фахівцями цехів і ланок для взаємного обміну інформацією про стан запасів сировини і матеріалів, комплектуючих елементів тощо на складі, заготовок у цехах постачальників тощо; з іншого, для зв’язку з об’єктами управління зовнішнього середовища з метою обміну необхідною інформацією, яка стосується ринкових відносин, кадрового поповнення й т. ін [ 21, c. 34 – 88 ].

Організація системи автоматизованого збирання та обробки інформації в  ритмі виробництва при безпаперовій технології, як уже зазначалося раніше, є об’єктивною складовою створення  й успішного функціонування зазначених типів комунікацій на об’єкті  управління. Ця система і ці типи комунікацій на об’єкті управління і становлять основу системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту. Концептуальна модель системи об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту побудована на таких основних принципах:

1. формування регламентуючої інформації на основі посадових інструкцій, кваліфікаційних вимог тощо (тобто функціональних обов’язків, посадових прав і міри відповідальності відповідно з делегованими повноваженнями) менеджерів і фахівців різних рівнів. Регламентуюча інформація і є тим механізмом або диспетчером інформування менеджерів і фахівців різних рівнів, який діє в системі об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту. Завдяки цій інформації є реальна можливість здійснювати систематичне автоматичне (ознака критерії втручання) та автоматизоване (ознака в який строк) інформування зазначених осіб;

2. створення масивів умовно-постійної інформації, що характеризує довідкові, нормативні, планові та інші дані, що складають основу розподілених баз даних і використовуються при розподіленій обробці інформації. Завдяки цій інформації можливо реалізувати важливий принцип системи автоматизованого збирання та обробки економічної інформації, а саме: мінімум інформації при її введенні — максимум інформації при її виведенні на відповідні носії після обробки на ПЕОМ;

3. створення масивів бібліотеки описаних форм первинних BІBFORP і вихідних BІBFORV документів, за якими видається менеджерам і фахівцям різних рівнів необхідна інформація у формах повної, короткої чи довідкової структури, а також бібліотеки описаних типових листів-заготовок текстів BІBTEX, які використовуються у листуванні;

4. автоматизоване збирання первинної інформації в ритмі виробництва (тобто в часі, який близький до реального) на місцях, де вона виникає, за допомогою ПЕОМ, які використовуються як АРМ;

5. функціонування на об’єкті управління інформаційно-керівної системи, тобто системи автоматизованого збирання та обробки інформації при безпаперовій технології. Первинна інформація цієї системи, яка формується в ритмі виробництва, використовується системою об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту як вхідна й обробляється за окремими алгоритмами;

6. наявність комплексів ПЕОМ, створених за ресурсозабезпечуючим принципом (матеріальні, трудові, фінансові та інші ресурси), які розміщуються на об’єкті управління відповідно до прийнятої схеми. Завдяки цим ПЕОМ, що використовуються як АРМ користувачів різних рівнів, відбувається збирання первинної інформації на місцях, де вона виникає (масові операції), або де вона оформляється (поодинокі операції), її обробка та зберігання. На екрані ПЕОМ користувача або на папері висвітлюється об’єктивна вихідна інформація відповідно з регламентуючою інформацією того чи іншого менеджера чи фахівця. Крім того, ПЕОМ (сервер) використовується для зв’язку з об’єктами зовнішнього середовища, наприклад, через глобальну комп’ютерну мережу;

7. наявність локальної мережі на об’єкті управління, яка об’єднує ПЕОМ у зазначені комплекси АРМ за відповідними ознаками. Завдяки цій мережі ефективно використовуються розподілені бази даних при розподіленій обробці інформації та здійснюється оперативне інформаційне забезпечення менеджерів і фахівців усіх рівнів на об’єкті управління в повному обсязі;

8. наявність зв’язку даного об’єкта управління з мережами зовнішнього середовища, тобто з такими об’єктами управління, які прямо або не прямо взаємопов’язані і взаємозалежні (див. п. 9.2). Це і організації вищого рівня (вищі за субординацією та територіальні організації), й організації-партнери, банки, різні інформаційні центри тощо [ 9, c. 132 – 141 ].

Зазначені основні принципи є базою при створенні системи  об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту на об’єкті управління.

Таким чином, система об’єктивного інформаційного забезпечення менеджменту, концепція якої щойно розглянута, разом з механізмом інформування менеджерів і фахівців різних рівнів, яка діє на об’єкті управління в структурі системи автоматизованого збирання й обробки інформації в  ритмі виробництва при безпаперовій інформаційній технології, своєчасно  і в повному обсязі може обслуговувати  всіх користувачів вірогідною об’єктивно необхідною інформацією згідно з  їхніми функціональними обов’язками, посадовими правами і мірою відповідальності за доручену справу.