Інформаційне забезпечення економічного аналізу

Міністерство освіти і науки в Україні

Київський професійно - педагогічний коледж імені Антона Макаренка 
 
 
 
 
 
 
 
 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни: Економічний аналіз

на тему:

Інформаційне забезпечення економічного аналізу 

Київ 2010 
 

     План роботи

     Вступ

     1. Теоретичні основи економічного аналізу

     1.1 Зміст, предмет та види економічного аналізу.

     1.2 Традиційні прийоми в економічному аналізі

2. Організація і проведення економічного аналізу на підприємстві

     2.1 Інформація, що необхідна в економічному аналізі

     2.2 Організація інформаційного забезпечення на підприємстві

3. Інформаційне забезпечення аналізу валового прибутку підприємства

          Висновок

           Список використаних джерел 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ВСТУП 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

1.

     Аналіз (від грецького analysis) означає розчленовування, розкла-дання досліджуваного об'єкта на частини, елементи, на внутрішньо властиві цьому об'єкту складові. Аналіз виступає в діалектичній єдності з поняттям «синтез» (від грецького synthesis) - з'єднання раніше розчленованих елементів досліджуваного об'єкта в єдине ціле.

     У науці і на практиці застосовуються різні види аналізу: фізичний, хімічний, математичний, статистичний, економічний і ін. Вони відрізняються об'єктами, цілями і методикою дослідження. Дослідження природних явищ, технічні дослідження дозволяють знаходити зв'язки між різними складовими частинами цих явищ, факторами, що на них впливають за допомогою технічних засобів, приладів, теоретичних залежностей. Економічний аналіз, на відміну від інших, відноситься до абстрактно-логічного методу дослідження економічних явищ.

     Економічним аналізом у більш широкому змісті займається теорія економічного аналізу, у професійному - економічний аналіз господарсько-фінансової діяльності у відповідних галузях: у промисловості, будівництві, сільському господарстві, торгівлі і т.д.

     Формування ринкової економіки обумовлює розвиток аналізу як на макрорівні так і на мікрорівні - на рівні окремих підприємств і їх внутрішніх структурних підрозділів, оскільки ці низові ланки при будь-якій формі власності, складають основу ринкової економіки. Народногосподарські дослідження, узагальнення необхідні для виявлення тенденцій і змін макропоказників і виявлення напрямків подальшого розвитку.

     Предметом аналізу господарської діяльності є причинно-наслідкові зв'язки економічних явищ і процесів.

     Об'єктами економічного аналізу є економічні результати господарської діяльності. Наприклад, на промисловому підприємстві до об'єктів аналізу відносяться виробництво і реалізація продукції, її витрати, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства і т.ін.

     Сучасний стан аналізу можна охарактеризувати як досить ґрунтовно розроблену в теоретичному плані науку. Разом з тим, наука знаходиться в стані розвитку. Ведуться дослідження в галузі більш широкого застосування математичних методів, ЕОМ, що дозволяють оптимізувати управлінські рішення.

     Для підприємств нашої країни одним із найактуальніших питань стає проведення теоретичних досліджень і розробка методології вивчення і аналізу кон'юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві, стратегій ціноутворення, каналів розповсюдження товару, формування системи попиту і т.ін.

     До термінологічних понять, що застосовуються в економічному аналізі, відносяться, насамперед, поняття: метод, технічні прийоми, фактори, причини і резерви.

     Метод економічного аналізу - це наукове дослідження або підхід до вивчення аналізу, тобто те основне, що властиво йому як науці. Він має конкретні особливості або риси, що характеризують окремі його елементи.

     Технічними прийомами економічного аналізу є різноманітні засоби обробки джерел інформації, їх систематизації, оцінки впливу тих чи інших факторів на показники, що досліджуються, порівняння показників, приведення їх у порівняний вид й т.ін.

     Фактори - це явища, сили, або умови, що визначають величину і якісні характеристики того чи іншого показника.

     Причини - це явища, що призвели до зміни показника.

     Резерви в економічному аналізі застосовуються для визначення невикористаної частини ресурсів внаслідок неефективного і неповного використання потенціалу підприємства. У цьому випадку виникає задача використання резервів шляхом здійснення заходів щодо усунення причин перевитрати ресурсів.

     Метою економічного аналізу є виявлення резервів подальшого підвищення ефективності виробництва в результаті детального аналізу техніко-економічних і фінансових показників господарської діяльності підприємства і його підрозділів, вивчення і аналіз факторів зовнішнього середовища, кон'юнктури ринку, попиту на продукцію, що виробляється на підприємстві; обґрунтування планів підприємства і сприяння їх виконанню; обґрунтування заходів реалізації виявлених резервів.

     Економічний аналіз, що досліджує різноманітні економічні явища на підприємствах у його підрозділах підрозділяється на види. По аспектах дослідження виділяють:

фінансово-економічний аналіз;

техніко-економічний аналіз;

функціонально-вартісної аналіз;

аналіз ефективності організації управління.

     Фінансово-економічний аналіз розкриває зміст фінансових показників і їхнього зв'язку з виробничими (реалізація, прибуток, рентабельність, оборотність оборотних засобів і ін.). Однак його характер і зміст не дозволяє довести аналіз до детального розкриття і виміру впливу факторів техніки, технології й організації виробництва, кваліфікації робітників, якості продукції на динаміку фінансових показників.

     Таке поглиблення аналізу досягається при техніко-економічному аналізі. Для виявлення впливу цих показників на вартісні і більш повного розкриття резервів застосовують техніко-економічні показники, що характеризують використання техніки і матеріалів, якість продукції і сировини і т.ін. Ці показники характеризують технічні особливості різних видів устаткування, етапи виробничого процесу, властивості матеріалів і готових виробів. Часто вони не піддаються узагальненню по підприємству в цілому. Тому цей вид аналізу проводиться найчастіше по окремих цехах, ділянках. Потім результати аналізу узагальнюються по підприємству в цілому.

     Функціонально-вартісної аналіз являє собою метод виявлення резервів, що базується на функціях, які виконує об'єкт, і зорієнтований на оптимальні методи їхньої реалізації на всіх стадіях життєвого циклу виробу (науково-дослідні роботи, конструювання, виробництво, експлуатація, утилізація). Його основне призначення в тім, щоб виявити і попередити зайві витрати за рахунок ліквідації непотрібних вузлів, деталей, спрощення конструкції виробу, заміни матеріалів і т.ін.

     Аналіз ефективності організації управління вивчає управляючу систему - організаційні форми управлінського апарату з метою виявлення можливостей посилення його позитивного впливу на господарську діяльність шляхом удосконалювання його структури і підвищення кваліфікації працівників. Оцінка ефективності організації управління здійснюється на основі стратегії розвитку підприємства, даних про кінцеві результати діяльності керованого об'єкта.

     По галузевій ознаці аналіз поділяється на галузевий і міжгалузевий.

     По ознаці часу економічний аналіз підрозділяється на попередній (перспективний) і наступний (ретроспективний).

     Ретроспективний аналіз у свою чергу поділяється на оперативний (ситуаційний) і підсумковий (заключний).

     Призначення оперативного аналізу зводиться до того, щоб встановити причини виникаючих відхилень від розрахованого ходу виробництва, запланованого забезпечення підприємства матеріальними ресурсами, обсягу відвантаженої і реалізованої продукції і своєчасності розрахунків по платежах за реалізовану продукцію, а також визначити їхні можливі наслідки і необхідні заходи для усунення негативних факторів. Оперативний аналіз безпосередньо зв'язаний з функціями оперативного управління постачанням, виробництвом, збутому продукції, фінансовим розрахунком і т.ін.

     Підсумковий аналіз вивчає фактори, що впливають на виконання річних планових завдань і ефективний розвиток підприємства. Результати, отримані на підставі цього аналізу, є вихідними для планування діяльності підприємства.

     По ступеню охоплення об'єктів вивченням аналіз може бути суцільним і вибірковим.

     Суцільний аналіз проводиться тоді, коли вивченню підлягає уся виробничо-господарська діяльність підприємства.

     При вибірковому аналізі вивчаються окремі питання діяльності підприємства, що є важливими для управління виробництвом на кожен визначений момент.

     По змісту аналіз підрозділяється на комплексний і локальний (тематичний).

     Комплексний (повний) аналіз припускає вивчення всіх сторін діяльності підприємства і його підрозділів у взаємозв'язку. Він охоплює процес підготовки виробництва, організацію технологічного процесу, використання виробничого устаткування і т. ін.

     Локальний (тематичний) аналіз здійснюється при вивченні якого-небудь окремого питання діяльності підприємства або якої-небудь відособленої сторони його роботи.

     По широті порівняння аналіз поділяється на внутрішньогосподарський і міжгосподарський (внутрішньогалузевий або порівняльний). Порівняльний аналіз досліджує роботу підприємств шляхом міжгосподарських порівнянь різних показників з іншими однотипними або родинними підприємствами, в результаті чого визначається конкурентоспроможність підприємства і продукції.

     По суб'єктам (користувачам аналізу) розрізняють зовнішній і внутрішній аналіз. Ринкова економіка потребує диференціації аналізу на внутрішній управлінський і зовнішній фінансовий аналіз. Першою ознакою поділу аналізу господарської діяльності підприємства на внутрішній і зовнішній є характер використовуваних для аналізу джерел інформації. Зовнішній аналіз базується на звітних даних, що публікуються, тобто на тій досить обмеженій частині інформації про діяльність підприємств, що є доступною для зовнішніх користувачів. Внутрішній аналіз використовує всю достовірну інформацію про стан справ підприємства, доступний лише обмеженому колу осіб, що здійснюють керівництво діяльністю підприємства.

     Інша ознака розподілу аналізу на внутрішні і зовнішній - свої цілі і задачі, властиві кожному виду аналізу. Зовнішній аналіз зв'язаний з питаннями оцінки рентабельності роботи підприємства, інтенсивності використання їм капіталу, фінансового становища в цілому, визначаючи тим самим взаємини підприємства з акціонерами, кредиторами, податковими органами, його положення в галузі виробництва і національній економіці, відстоюючи його престиж у діловому світі.

     Звітність, що публікується, дає обмежені відомості про діяльність підприємства, у зв'язку з тим, що наведені в ній дані стосуються не всіх сфер його діяльності, вони характеризують в основному фінансову діяльність підприємства.

     Внутрішній аналіз використовує весь комплекс економічної інформації, що є на підприємстві, завдяки чому аналітик має можливість реально оцінити стан справ на підприємстві. Дані внутрішнього аналізу відіграють вирішальну роль у розробці найважливіших питань конкурентної політики підприємства, вони використовуються при оцінці виконання поставлених перед ним задач і для розробки програм розвитку на перспективу. Внутрішній аналіз є найбільш повний комплексний аналіз, здатний дати керівникам необхідний матеріал для прийняття управлінських рішень в забезпеченні конкурентоспроможності підприємства. З цих причин результати внутрішнього аналізу розголосові не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею. 

      Інформаційне забезпечення економічного аналізу та його структура

     Поняття "інформаційне забезпечення" (ІЗ) виникло у зв'язку з розвитком автоматизованих систем управління (АСУ). Це динамічна система одержання, оцінки, зберігання та переробки даних, створена з метою вироблення управлінських рішень. ІЗ можна розглядати і як процес забезпечення інформацією, і як сукупність форм документів, нормативної бази та реалізованих рішень щодо обсягів, розміщення та форм існування інформації, яка використовується в інформаційній системі (ІС) у процесі її функціонування.

     Збирання даних здійснюється на місцях виникнення інформації. Від якості цієї операції залежить повнота, достовірність та оперативна цінність зібраного матеріалу. Надходження інформації до місць оброблення виконується за допомогою спеціальних засобів передавання (приймання) даних - модемів, факсів, телефонів.

     Дані для аналізу формуються в різноманітних підрозділах підприємства. Тому, щоб організувати інформаційну взаємодію різноманітних ІС між собою, а також з різними групами користувачів, необхідно розв'язати проблему їх інформаційної сумісності.

     Створюючи ІЗ, дотримуються таких принципів: цілісність, вірогідність, контроль, захист від несанкціонованого доступу, єдність і гнучкість, стандартизація та уніфікація, адаптивність, мінімізація введення й виведення інформації (однократність уведення інформації, уведення-виведення тільки змін). Цілісність - це здатність даних задовольняти принцип повного узгодження, точності, доступності й достовірності відображення реального стану об'єкта. Обсяг інформації регулюється співвідношенням "необхідного і достатнього", а також вимогами повноти й достовірності даних. Окремо визначаються вимоги стосовно своєчасного надання відомостей користувачеві. Методичні та інструктивні матеріали ІС аналізу - це сукупність державних стандартів, галузевих керівних методичних матеріалів і розроблених проектних рішень щодо створення й супроводження ІЗ.

     Системи класифікації і кодування - це перелік описів і систем супроводження класифікаторів техніко-економічної інформації на економічному об'єкті.

     Ефективність ІС багато в чому залежить від організації її інформаційної бази (ІБ), яка поділяється на позамашинну і машинну.

Інформація в ній відображає стан конкретного об'єкта й зовнішнього середовища і фіксується на носіях системи. Такі засоби реєстрації даних забезпечують зв'язок між інформацією та людиною, інформацією та ЕОМ, людиною та ЕОМ. Для фіксування інформації в комп'ютерних системах використовуються різноманітні види носіїв (магнітні диски, магнітні стрічки, накопичувачі на гнучких магнітних дисках, компакт-диски).

     Позамашинна ІБ - це частина аналізу, яка складається із сукупності повідомлень, сигналів і документів, виконаних у формі, яка сприймається людиною без застосування засобів обчислювальної техніки.

     До складу позамашинної ІБ аналізу входять нормативно-довідкові документи, документи із плановою, обліковою та іншою інформацією, необхідною для створення й функціонування всієї системи. Для забезпечення функцій управління використовують також аналітичну вхідну інформацію у вигляді відеограм (відеокадрів) та машинограм. Частина машинограм далі може використовуватися і як носій вихідної інформації для поповнення чи коригування машинної ІБ (особливо тоді, коли первинні документи друкуються і частково заповнюються за допомогою ЕОМ).

     Організація позамашинної ІБ об'єкта передбачає вивчення та аналіз інформаційних потоків, складу документації, особливостей створюваної технології автоматизованої обробки інформації.

     Позамашинна інформаційна база має забезпечити належну ефективність реєстрації та передавання інформації; одноразовість і незалежність від використовуваних інформаційних задач та спеціалістів із введення даних; достовірність і точність даних; своєчасність і повноту надходження даних для обробки; можливість усунення надміру інформації на носії.

     Основним (навіть за умов значного поширення магнітних носіїв інформації та використання електронної пошти) носієм позамашинної інформаційної бази економічної інформації є первинний документ. Це пояснюється насамперед тим, що в паперових документах легко проставити відповідні підписи, вони мають юридичну силу та тривалий час можуть зберігатися без небезпеки втратити зафіксовану в них інформацію (на відміну від магнітних). Але вони мають невелику інформаційну місткість, потребують значних витрат дефіцитного паперу, непристосовані для автоматизованого введення інформації в ЕОМ, є незручними для пошуку та групування інформації.

     Оптимізація позамашинної інформаційної бази полягає не лише в удосконаленні носіїв інформації, а й у раціоналізації документообігу, тобто у зменшенні кількості документів, скороченні часу на їх оформлення, передавання й пошук, в усуненні проміжних документів і дублювання, формуванні їх в електронній формі на машинних носіях, у розробці ефективної схеми документообігу. До основних форм документообігу відносять.

1. За технікою виконання: ручну, електронну, змішану.

2. За централізацією документообігу: централізовану, частково централізовану й децентралізовану.

     Масиви машинної ІБ можуть бути локальними, сформованими переважно для розв'язування окремої задачі, та інтегрованими у вигляді бази даних (БД). Інтегровані масиви дають змогу позбутися характерного для локальних масивів дублювання і можливої неузгодженості даних, значно полегшують внесення змін у дані, забезпечують колективне користування незалежними програмними продуктами, сприяють суттєвому зниженню витрат на супровід інформаційної бази.

     Розрізняють нормативно-довідкові, оперативні та інші види масивів машинної інформаційної бази. Нормативно-довідкові масиви містять відносно стабільні протягом тривалого часу дані, якими користуються для розв'язування задач на ЕОМ (найменування різних об'єктів, норми виробітку, ціни на матеріали).

     Оперативні масиви включають регулярно змінювані дані, що надходять у процесі господарювання (надходження основних засобів, щомісячне нарахування заробітної плати тощо). До інших масивів можна віднести тимчасові масиви, що формуються в процесі розв'язання задач, масиви з результатними даними для наступного друкування.

Носіїв машинної інформаційної бази можна поділити на такі класи: магнітні, лазерні, комбіновані.

     Одним із головних компонентів інформаційного забезпечення є автоматизовані банки даних (АБД). Вони виконують такі функції: уведення, накопичення, зберігання, поновлення, інтегрована обробка й видавання інформації в будь-якій комбінації для розв'язування регламентних задач та інформаційно-довідкового обслуговування користувачів. Особливістю АБД є підвищення ефективності функціонування інформаційних технологій за рахунок раціональної організації та використання даних у процесі їх обробки.

     Основними вимогами до АБД є: багаторазове використання даних за одноразового їх уведення до системи; мінімальне дублювання; можливість розширення й поновлення; швидкий доступ до даних і їх захист, інтеграція даних для використання на різних рівнях управління. До складу АБД входять бази даних (БД) і системи управління базами даних (СУБД).

     Залежно від технологічних режимів використання даних розрізняють фонд і архів даних. БД використовується багатьма споживачами (користувачами) і забезпечує незалежність даних від прикладних програм. Під час роботи з БД формується інформація про джерела інформації, формати та взаємозв'язок даних, відомості про частоту виникнення й характер використання даних. Ця інформація створює базу даних про самі дані і називається словником даних.

     Користувачами БД можуть бути окремі фізичні особи чи прикладні програми. Інструментом, який забезпечує систему зв'язку (інтерфейс) користувачів і прикладних програм з цими даними, є СУБД - основа програмних засобів АБД. До її основних функцій відносять організацію масивів у пам'яті ЕОМ і на машинних накопичувачах; установлення зв'язку між базами даних; відновлення (коригування) БД, логічний захист даних; захист секретності даних тощо. 

     Практична частина 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Висновок 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

     Список використаних джерел

     Абрютина М. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия (3-е изд.). М.: Дело, 2001. - 272 с.

Баканов М. Теория экономического анализа: Учебник. (4-е изд.). М.: ФиС, 2000. - 416 с.

Гутника В.П. Анализ экономических систем. Изд-во: ЭКОНОМИКА, 2006. - 338 с.

Економічний аналіз господарської діяльності. / Іващенко В.І., Болюх М.А., - К.: ЗАТ «НІЧЛАВА», 2001. - 204 с.