Інформаційна система швидкої допомоги

 

УКР.ЧНУ.00916312-01

Міністерство  освіти і науки, молоді та спорту України

Черкаський  національний університет імені  Богдана Хмельницького

Факультет обчислювальної техніки, інтелектуальних  та управляючих систем

 

 

 

 

Нагорна Катерина Сергіївна

 

 

 

Інформаційна  система швидкої допомоги

 

Курсова робота

зі спеціальності: 7. 05010104 – «Інтелектуальні системи прийняття рішень»

 

УКР.ЧНУ.00916312-01

 

 

Керівник

Гребенович  Ю.Е.

ст. викладач

 

Голова комісії

Яриніч Ю. О.

ст. викладач

______________

^дата

______________

^оцінка

______________

^підпис

 

 

 

 

 

Черкаси 2012 

Зміст

ВСТУП 3

ПОСТАНОВКА  ЗАДАЧІ 5

1 ПРЕДМЕТНА  ОБЛАСТЬ  7

   1.1 Задачі  швидкої медичної допомоги 7

   1.2 Структура  швидкої медичної допомоги 9

2 ІНФОЛОГІЧНЕ  ПРОЕКТУВАННЯ 12

   2.1 Сутності 12

   2.2 Зв’язки 15

3 МОДЕЛІ БАЗИ  ДАНИХ 19

   3.1 Логічна  модель бази даних 19

   3.2 Фізична  модель бази даних 21

   3.3 Правила  цілісності даних 24

      3.3.1 Цілісність сутностей 24

      3.3.2 Цілісність посилань 25

      3.3.3 Тригери 25

      3.3.4 Цілісність доменів 26

   3.4 Інформаційні потоки 26

ВИСНОВКИ 28

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 29

 

ВСТУП

Розвиток засобів  обчислювальної техніки булу поштовхом для створення та розповсюдження систем обробки даних різноманітного призначення. Розробляються інформаційні системи для обслуговування різних систем діяльності, систем управління господарськими і технічними об'єктами, модельні комплекси для наукових досліджень, системи автоматизації проектування і виробництва, всілякі тренажери і навчальні системи.

Однією з  важливих передумов створення таких систем стала можливість оснащення їх «пам’яттю» для накопичення, зберігання і систематизація великих обсягів даних. Іншою істотною передумовою потрібно визнати розробку підходів, а також створення програмних і технічних засобів конструювання систем, призначених для колективного користування. В зв’язку з цим треба було розробити спеціальні методи і механізми управління такого роду спільно використовуваними ресурсами даних, які стали називатися базами даних. Дослідження і розробки, пов’язані з проектуванням, створенням та експлуатації баз даних, а також необхідних для цих цілей мовних і програмних інструментальних засобів привели до появи самостійної гілки інформатики, що отримала назву системи управління даними.

Такі програмні  комплекси виконують досить складний набір функцій, пов’язаний з централізованими управліннями, даними в базі даних інтерфейсах всієї сукупності її користувачів. По суті, система управління базами даних служить посередником між користувачами і базою даних.

В даний час  розроблені і використовуються на персональних комп’ютерах близько двадцяти систем управління базами даних. Вони являють користувачеві зручні засоби інтерактивної взаємодії з БД і мають розвинений мова програмування.

Метою роботи є  створення програми, яка прискорить роботу швидкої допомоги. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати такі завдання:

1. вивчення предметної області для формування технічного завдання;

2. розробка концептуальної та фізичної моделі бази даних;

3. розробка програмного інтерфейсу, для зручного використання бази даних;
4. написання програми управління бази даних.

Практична цінність роботи полягає у тому, що дана комп’ютерна програма забезпечує швидкий збір інформації о пацієнті та формує бригаду для даного виклику.

 

 

ПОСТАНОВКА  ЗАДАЧІ

База даних повинна містити інформацію про:

• машини швидкої допомоги;
• бригади швидкої допомоги;
• виклики.

Кожна машина має  номер державної реєстрації.

Машини бувають:

• загальні;
• кардіологічні;
• токсикологічні.

Бригада складається з:

• лікаря;
• медсестри;
• санітара.

Про бригаді  потрібно знати, на яких типах машин вона може працювати (на машинах загального призначення можуть працювати всі). Водій закріплений за машиною. При виклику бригада сідає на будь-яку вільну відповідну машину або на машину загального призначення.

Про виклик треба  знати:

• дату і час прийому виклику;
• ПІБ хворого;
• адресу хворого;
• вік хворого;
• потреба у спеціальній машині;
• бригада та машина яка була на виклику;
• час прибуття до хворого;
• попередній діагноз;
• остаточний діагноз.

Машина і  бригада вважається вільною і  може виїхати на новий виклик через годину з моменту прибуття на попередній виклик.

 

 

1 ПРЕДМЕТНА ОБЛАСТЬ

Швидка медичної допомога, вид і система медичної допомоги при загрожують здоров’ю і життю людини станах: нещасних випадках (травмах, отруєннях) і раптових гострих захворюваннях. Як система медичної служби швидкої медичної допомоги має завдання надання екстреної медичної, в тому числі спеціалізованої лікарської, допомоги на місці події, на шляху прямування (до госпітальний етап швидкої медичної допомоги) і в лікарнях швидкої медичної допомоги; перевезення хворих до лікувальних установ за спеціальними медичними показаннями; обліку та аналізу причин виникнення нещасних випадків з метою їх попередження.

1. Задачі швидкої медичної допомоги

Швидка медична  допомога покликана надавати екстрену медичну допомогу на догоспітальному етапі при:

• переломах, пораненнях, вивихах, опіках, обмороженнях, ударах, струс мозку, утоплення, отруєння, при попаданні чужорідних тіл у дихальні й інші шляхи, теплових і сонячних ударах, електротравмах і т. п.;
• загрожують життю станах, таких як, наприклад, втрати свідомості, порушення мозкового кровообігу, розлади серцево-судинної діяльності, кровотечах всіх видів і т. п.;
• породіллям та гінекологічним хворим з ознаками загрожують життю станів.

Також на службу швидкої медичної допомоги покладається обов’язок з транспортування хворих і поранених, які потребують перевезення санітарним транспортом.

Бригади швидкої  допомоги переважно на спеціально обладнаних автомобілях виїжджають безперешкодно  до людей, які захворіли або отримали різні травми на вулиці, в установах, на підприємствах, в інших громадських місцях.

Поряд з цим  швидка медична допомога здійснює перевезення  інфекційних, «гострих» хірургічних  і хронічних хворих. На службу швидкої  допомоги покладається розподіл місць у лікарнях міста для екстрених хворих, доставка крові для термінових переливань і напрям фахівців для невідкладних консультацій.

Служба швидкої  медичної допомоги проводить науково-практичну, методичну та санітарно-просвітницьку роботу.

До обов’язків швидкої допомоги входить також повідомлення місцевих органів правопорядку о, так званих, кримінальних травмах (наприклад, ножових і вогнепальних пораненнях) і місцевих органів самоврядування та служби екстреного реагування про всі надзвичайні ситуації (пожежі, повені, автомобільні та техногенні катастрофи, тощо).

2. Структура швидкої медичної допомоги

Станцію швидкої медичної допомоги очолює головний лікар. В залежності від категорії тієї або іншої станції швидкої допомоги та обсягу її роботи він може мати заступників з медичної, адміністративно-господарської, технічної частини і з цивільної оборони і надзвичайних ситуацій.

Станція швидкої  медичної допомоги складається з  таких підрозділів:

1. Оперативний відділ

Найбільшим  і найважливішим з усіх підрозділів великих станцій швидкої допомоги. Саме від його організованості і розпорядливості залежить вся оперативна робота станції. Відділ веде переговори з особами, що викликають швидку допомогу, приймає виклик або відмовляє в ньому, передає наряди для виконання виїзним бригадам, контролює місцезнаходження бригад та санітарного автотранспорту. Керує відділом старший черговий лікар або старший лікар зміни. Крім нього до складу підрозділу входять:

• старший диспетчер
• диспетчер у напрямку
• диспетчер по госпіталізації
• медичні евакуатори.

Старший черговий лікар або старший лікар зміни  керує черговим персоналом оперативного відділу і станції

Старший диспетчер  керує роботою диспетчерської, управляє диспетчерами за напрямами, підбирає картки, групуючи їх по районах надходження і по терміновості виконання

Диспетчер за напрямами  здійснює зв’язок з черговим персоналом центральної станції та районних і спеціалізованих підстанцій, передає їм адреси викликів, контролює місцезнаходження санітарного автотранспорту, час роботи виїзного персоналу, веде облік виконання викликів.

Диспетчер по госпіталізації розподіляє хворих по стаціонарним лікувальним  установам, веде облік вільних місць  у лікарнях.

Медичні евакуатори або диспетчери швидкої допомоги приймають і ведуть запис викликів від населення, офіційних осіб, органів правопорядку, служб екстреного реагування та пр..

2. Відділ госпіталізації гострих і соматичних хворих.

Ця структура здійснює перевезення хворих і травмованих за заявками (напрямами) лікарів лікарень, поліклінік, травмпунктів та завідуючих здоровпунктів, в стаціонарні лікувальні установи, здійснює розподіл хворих по лікарнях.

3. Відділ госпіталізації вагітних та гінекологічних хворих

Цей підрозділ  здійснює як організацію надання, безпосередньо  надання екстреної медичної допомоги та госпіталізацію, а також перевезення вагітних і хворих з «гострої» і загостренням хронічної «гінекологією». Він приймає заявки як від лікарів поліклінічних і стаціонарних лікувальних установ, так і безпосередньо від населення, представників органів правопорядку і служб екстреного реагування. Сюди з оперативного відділу же стікається інформація про «екстрених» вагітних.

4. Інфекційний відділ

Цей відділ займається наданням екстреної медичної допомоги при різних гострих інфекціях  і транспортуванням інфекційних хворих. Він відає розподілом ліжок в інфекційних стаціонарах

5. Відділ медичної статистики

Цей підрозділ  веде облік та розробку статистичних даних, аналізує показники роботи центральної  міської станції, а також районних та спеціалізованих підстанцій, що входять в її структуру.

6. Відділ зв’язку

Він здійснює технічне обслуговування пультів зв’язку, телефонів і радіостанцій всіх структурних підрозділів центральної міської станції швидкої допомоги.

7. Довідкове бюро

Довідкове бюро або, інакше, довідковий стіл, стіл довідок призначається для видачі довідкової інформації про хворих і постраждалих, яким надавалася швидка медична допомога та / або які були госпіталізовані бригадами швидкої допомоги.

 

 

2 ІНФОЛОГІЧНЕ  ПРОЄКТУВАННЯ

2.1 Сутності

Проаналізувавши предметну область було виділено такі основні сутності:

• виклик;
• бригада;
• пацієнт;
• машини.

Вибір саме таких  сутностей обумовлено діяльністю швидкої  медичної допомоги – головна робота це формування виклику, який складається  з даних про пацієнта, бригади  та машини які виїхали на виклик.

Для приведення бази даних до 3 нормальної форми  основні сутності було перетворено  та отримано наступний набір сутностей:

1. виклик;
2. робітники;
• доктор;
• медсестра;
• санітар;
• водій;
3. бригада;
4. машини;
5. тип машин;
6. пацієнт;
7. діагнози.

Під поняттям «сутність» ми розуміємо абстракцію деякого реально об’єкту.

Розглянемо  специфікацію основних сутностей: виклик (табл. 1), пацієнти (табл. 2), машини (табл. 3) та робітники (табл. 4).

Таблиця 1

Специфікація  атрибутів сутності «Виклик»

Назва	Опис
Код виклику	Визначає номер  виклику. Ключове поле. Значення повинно  бути унікальним.
Час виклику	Час надходження  виклику
Час прибуття	Час прибуття бригади  до пацієнта.
Номер бригади	Номер бригади  яка робила на даному виклику. Вторинний  ключ.
Машина	Машина яка  робила на даному виклику. Вторинний ключ.
Тип машини	Визначається  тип машини, який необхідне для  виклику. Вторинний ключ.
Попередній  діагноз	Діагноз який припускає  пацієнт при виклику або діагноз  поставлений лікарем, без додаткового  обстеження. Вторинний ключ.
Точний діагноз	Точний діагноз  хворого з урахування усіх додаткових обстежень. Вторинний ключ.

 

Таблиця 2

Специфікація  атрибутів сутності «Пацієнти»

Назва	Опис
Код пацієнта	Визначає номер  пацієнта. Ключове поле. Значення повинно  бути унікальним.
Ім’я пацієнта	Ім’я поточного  пацієнта.
Вік	Вік пацієнта.
Адреса	Адреса за якої знаходиться пацієнт

Таблиця 3

Специфікація  атрибутів сутності «Машини»

Назва	Опис
Номер машини	Номер машини. Складається  з двох великих латинських літер, чотирьох чисел та двох великих латинських літер. Ключове поле. Значення повинно бути унікальним.
Водій	Код водія, якого  закріплено за даною машиною. Вторинний  ключ.
Тип машини	Зазначається  тип машини: загальна, токсикологічна або кардіологічна.

Таблиця 4

Специфікація  атрибутів сутності «Робітники»

Назва	Опис
Код робітника	Визначає номер  робітника. Ключове поле. Значення повинно  бути унікальним.
Ім’я робітника	Ім’я поточного  робітника.

2.2 Зв’язки

Розглянемо  зв’язки між сутностями.

Для формування виклику необхідно знати данні про пацієнта. Також у виклику може бути тільки один пацієнт, але цей пацієнт може декілька разів викликати швидку, тому зв’язок між ними один-до-багатьох (рис. 1).

Рис. 1 Зв’язок  між сутностями виклик та пацієнт

Після внесення даних про пацієнта необхідно визначити яка бригада поїде за викликом. Одна бригада може виїхати на багато викликів, тому зв’язок один-до-багатьох (рис. 2).

Рис. 2 Зв’язок  між сутностями виклик та бригада

Бригада в свою чергу складається з доктора, медсестри та санітара, які в свою чергу є підкласом класу робітники. До класу робітники також входить підклас водії. Також необхідно знати данні на якій машині бригада може їздить, оскільки бригада може їздить на машинах різного типа, та на машині одного типу може їздить багато бригад, тому робимо зв’язок багато-до-багатьох (рис. 3).

Рис. 3 Зв’язок  між підкласами класу робітники  та сутністю бригада

Також в виклику  повинна міститись інформація про попередній та точний діагноз пацієнта. Один діагноз може бути поставлено багатьом пацієнтам, та одному пацієнту можна поставити тільки один попередній діагноз та один точний діагноз, тому робимо зв’язок один до багатьох (рис. 4).

Рис. 4 Зв’язок  між сутностями виклик та діагнози

Сутність виклик зв’язана з сутністю тип машини та машина, які між собою зв’язані зв’язком один-до-багатьох. Оскільки одна машина може робити в багатьох викликах, так само як і тип машини, тому використовуємо зв’язок багато-до-одного (рис. 5).

Рис. 5 Зв’язок  між сутностями виклик, машина та тип  машини

У кожної машини є водій, тому необхідно зв’язати сутність машини та підклас водії (рис. 6).

Рис. 6 Зв’язок між сутністю машина та підкласом водії

Після проведеної роботи була побудована концептуальна  модель, вона представлена на рис. 7.

Рис. 7 Концептуальна  модель бази даних

 

 

3 МОДЕЛІ БАЗИ ДАНИХ

3.1 Логічна модель бази даних

Відобразимо отриману інфологічну модель на реляційну  модель.

Розглянемо  зв’язок між сутностями «Виклик». Про виклик ми повинні знати : час  виклику та час прибуття карети швидкої  до пацієнта. Також це сильна сутність тому в ній є первинний ключ. Сутність «Виклики» представлена в табл. 5

Таблиця 5

Таблиця «Виклики»

Код виклику	LongInteger
Час виклику	DataTime
Час прибуття	DataTime
Попередній  діагноз	Varchar
Точний діагноз	Varchar

Розглянемо  сутність «Пацієнти». Про пацієнта ми повинні зберіацігати данні про його ім’я, вік та адресу. Також додамо первинний ключ (табл. 6).

Розглянемо  сутності машини та типи машин. Машина може бути 3 типів: загальні, кардіологічні  та токсикологічні, для цього в  таблиці типів машини ми створюємо  поле типи (табл. 7). Сутність машини повинна містити дані о номері машини, водії та о її типі (табл. 8).

Таблиця 6

Таблиця «Пацієнти»

Код пацієнта	LongInteger
Ім’я пацієнта	Varchar
Вік	Integer
Адреса	Varchar

Таблиця 7

Таблиця «Типи  машини»

Код типу	Integer
Тип	Varchar

Таблиця 8

Таблиця «Машини»

Номер машини	Varchar
Водій	Integer
Тип машини	Varchar

Розглянемо  клас робітники, в ньому є два  поля код робітника та ім’я робітника (табл. 9). Також клас має чотири підкласу: доктора, медсестри, санітари та водії. Доктора, санітари та медсестри входять складаються в бригади (табл. 10).

Таблиця 9

Клас «Робітники»

Код робітника	LongInteger
Ім’я робітника	Varchar

Таблиця 10

Клас «Робітники»

Код бригади

LongInteger

У сутності хвороби  є два поля первинний ключ та назва  хвороби (табл. 11).

Таблиця 11

Таблиця «Хвороби»

Код хвороби	LongInteger
Ім’я робітника	Varchar

Оскільки між  сутностями «Тип машини» та «Бригади» зв’язок багато до багатьох, тому додаємо таблицю «Тип-Бригада» яка буде зв’язком між даними таблицями.

Провівши попередню роботу було створено логічну модель за допомогою програми PowerDisigner. Отримана модель наведена на рис. 8.

Рис. 8 Логічна  модель бази даних

3.2 Фізична  модель бази даних

Після розробки логічної моделі необхідно створити фізичну модель шляхом представлення ключів зв’язаних сутностей в одне відношення.

Розглянемо  таблиці «Бригада», «Тип машини» та «Тип-Машина». Оскільки між таблицями «Бригада» та «Тип машини» зв’язок один-до-одного, тому в таблицю «Тип-машина» додаємо два вторинних ключа з кожної таблиці (табл. 12).

Таблиця 12

Таблиця «Тип-Машина»

Код бригади	LongInteger
Код типу машини	LongInteger

Таблиця «Виклики» має зв’язок багато-до-одного з таблицями «Пацієнти», «Бригади», «Машини», «Типи машин», «Діагнози» тому в таблицю «Виклики» додаємо вторинний ключ з цих таблиць (табл. 13). З таблиці діагнози додаємо два вторинні ключі, оскільки нам необхідна інформація про попередній діагноз та точний діагноз.

Таблиця 13

Таблиця «Виклики»

Код виклику	LongInteger
Код пацієнта	LongInteger
Код бригади	LongInteger
Код машини	LongInteger
Код типу машини	LongInteger
Код попереднього діагноза	LongInteger
Код точного  діагноза	LongInteger
Час виклику	DataTime
Час прибуття	DataTime
Попередній  діагноз	Varchar
Точний діагноз	Varchar

При перетворенні класу «Робітники» в підкласи «Доктора», «Медсестри», «Санітари» та «Водії» додається вторинний ключ «Код робітника». Підклас «Доктора» представлено в табл. 14.

Таблиця 14

Підклас «Доктора»

Код робітника

LongInteger

Таблиця «Бригада»  має зв’язки багато-до-одного з підкласами «Доктора», «Медсестри», «Санітари», тому додаємо в цю таблицю зовнішні ключі з цих підкласів (табл. 15).

Таблиця 15

Таблиця «Бригади»

Код бригади	LongInteger
Код доктора	LongInteger
Код медсестри	LongInteger
Код санітара	LongInteger

В таблицю «Машини» додаємо вторинний ключ з таблиці «Тип машини», оскільки між ними зв’язок багато-до-одного (табл. 16).

Таблиця 15

Таблиця «Машини»

Номер машини	Varchar
Код типу машини	LongInteger

Провівши попередню  роботу було створено логічну модель за допомогою програми PowerDisigner. Отримана модель наведена на рис. 9.

Рис. 8 Логічна  модель бази даних

3.3 Правила  цілісності даних

Цілісність  даних життєво важлива для  будь-якої бази. Якщо значення даних  сумнівні, то яку видобувають з  бази інформація буде або повністю марна, або значно знецінена.

3.3.1 Цілісність сутностей

Цілісність  сутностей припускає, що для кожного рядка таблиці є унікальний ідентифікатор, який у разі необхідності дозволить знайти цей рядок. Концепція цілісності сутностей є основоположною для проектування і створення баз даних. Первинний ключ таблиці – це один або декілька стовпців, які однозначно визначають кожну її рядок. Значення первинного ключа унікальні – не може бути двох співпадаючих значень.

Цілісність  сутностей реалізується через первинні ключі. Правила забезпечення цілісності сутностей забороняють первинним  ключам мати невизначені значення або отримувати їх в результаті яких-небудь маніпуляцій з даними. Ці правила гарантують доступність кожного рядка таблиці при пошуку або модифікації даних. Можна знайти будь-який рядок таблиці, якщо задати значення її первинного ключа.