Облік витрат основного виробництва (рослинництво)

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ  АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

Кафедра Обліку і аудиту

 

 

 

 

РОЗРАХУНКОВО  – ГРАФІЧНА РОБОТА

з фінансового облiку

на тему:

«Облік витрат основного  виробництва (рослинництво)»

 

 

 

 

 

Виконала:ст..гр.ОА-2-09

Сова Оксана Станіславівна

Перевірила:

ас. Кращенко Аліна Олександрівна

 

 

 

Дніпропетровськ  - 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ

1. Сутність та класифікація витрат
2. Нормативне забезпечення ведення обліку витрат

РОЗДІЛ2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ

2.1.    Організація  обліку на підприємстві

2.2.    Первинний облік  витрат виробництва продукції  рослинництва

2.3.    Синтетичний  та аналітичний облік витрат  виробництва продукції рослинництва

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ  ОБЛІКУ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ПРОДУКЦІЇ  РОСЛИННИЦТВА

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Рослинництво є основною галуззю сільськогосподарського виробництва. Воно забезпечує потребу населення в продуктах харчування, є базою для розвитку тваринництва, дає сировину для промисловості.

Виробництво зерна має  вирішальне значення для розвитку всіх галузей сільського господарства. Зернове  господарство є основою сільськогосподарського виробництва, а рівень його розвитку - одним з найважливіших показників стану економіки країни, який безпосередньо  впливає на матеріальний добробут населення.

Зерно як цінний і незамінний продукт харчування становить основу продовольчого фонду, воно необхідне  для задоволення потреб тваринництва в концентрованих кормах і як важливе  джерело виробництво молока, м’яса, яєць та інших продуктів. Зернове  господарство постачає сировину багатьом галузям переробної промисловості  і є основою функціонування і  розвитку борошномельної, комбікормової, пивоварної, спиртової та інших галузей.

Зерно необхідне для створення  і поповнення державних запасів  і резервів, що використовуються в  надзвичайних обставинах. Це також  важливий експортний продукт.

Потреби в зерні постійно зростають і залежать від збільшення потреб населення і розвитку тваринництва. Тому проблема ефективності виробництва  зерна на сьогоднішній день постає дуже актуально.

Становище, яке зараз має  місце в нашій державі вимагає  вирішення багатьох питань, які виникають  в економіці. Це стосується як промисловості, так і сільського господарства. Але  якщо промисловий сектор хоч якимось  чином здатен на сьогоднішній день відобразити свою діяльність і витрати  природних ресурсів, то агропромисловість  – це хворе місце України.

Реструктуризація колективних  сільськогосподарських колективів і створення на їх основі агроформувань  ринкової форми, прийняття нового земельного кодексу та інших важливих для  сільського господарства нормативних  актів, – все це є стимулювання державою підприємницької діяльності.

Головними задачами розвитку економіки на сучасному етапі  є всебічне збільшення ефективності виробництва, а також займання непохитних позицій сільськогосподарських  підприємств на внутрішньому і міжнародному ринках. Для того щоб витримати  гостру конкуренцію і завоювати  довіру покупців підприємство повинно  вигідно виділятися на фоні підприємств  того ж типу. Добре відомо, що покупця  цікавить якісь продукції і її ціна. Чим вища якість і нижча  ціна, тим краще і вигідніше  для покупців. Ці показники як раз  і закладені у собівартості. Собівартість є основою для визначення ціни на виробництво.

Мета роботи – систематизувати, узагальнити, розширити і закріпити  теоретичну підготовку, поглибити і  узагальнити економічні знання і  підготувати рекомендації щодо вдосконалення організації обліку витрат.

Для досягнення поставленої  мети поставлені наступні завдання:

• дати загальну характеристику теоретичних основ обліку витрат;
• проаналізувати основні нормативні документи та вимоги до організації обліку витрат;
• охарактеризувати облікову політику на підприємстві ТОВ «Агрофірма «Комунар», яке було обрано об’єктом дослідження;
• охарактеризувати первинний облік розрахунків з витрат;
• відобразити синтетичний і аналітичний облік;
• на основі аналізу нормативних документів висвітлити проблеми організації обліку розрахунків з витрат виробництва, розробити та запропонувати шляхи вдосконалення організації обліку витрат на підприємцтві.

Об’єктом дослідження є ТОВ «Агрофірма «Комунар».

Предметом дослідження є  комплекс теоретичних та практичних питань бухгалтерського обліку розрахунків з витрат підприємства.

Інформаційною базою дослідження  стали законодавчі та нормативні документи, методична та спеціальна література, в якій висвітлюються питання обліку розрахунків з витрат виробництва (рослинництва).

В роботі використані загальнонаукові  методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Основним принципом проведеного  дослідження є системний підхід до узагальнення економічної інформації у відповідності з поставленими завданнями.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ОБЛІКУ ВИТРАТ

1.1.Сутність та класифікація  витрат

 

Витрати — зменшення  економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, що призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу між власниками).  
         Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.  
         Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.  
Якщо витрати неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. [8].

Класифікація витрат на виробництво  за різними ознаками:  
1. За центрами відповідальності (місцем виникнення витрат) — витрати окремих виробництв, цехів, дільниць, технологічних переділів тощо, з розподілом на витрати:  
— основного виробництва (тобто тих, що беруть безпосередню участь у виготовленні продукції;  
— допоміжного (підсобного) виробництва — призначеного для обслуго вування цехів основного виробництва (ремонтні цехи, експериментальні, енергетичні, транспортні підрозділи тощо).  
2. За видами продукції, робіт, послуг — витрати на окремі вироби,   типові представники виробів, групи однорідних виробів, напівфабрикати, однора зові замовлення тощо.  
3. За єдністю складу — одноелементні та комплексні (які складаються з кіль кох економічних елементів).  
4. За видами витрат — за економічними елементами, за статтями калькуляції 5. За способами перенесення вартості на продукцію — прямі і непрямі (які не  можуть бути віднесені  безпосередньо до певного об'єкта  витрат еко номічно можливим шляхом).  
6.За ступенем впливу обсягу виробництва на рівень витрат — змінні і пості  йні:  
— змінні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зростає зі збі ль шенням обсягу випуску продукції і зменшується з його зниженням (витрати на сировину,   матеріали,    технологічне паливо і енергію, на оплату праці виробничого персоналу з відрахуваннями на соціальні заходи тощо);  
— постійні витрати — це витрати, абсолютна величина яких зі збільшенням (зменшенням) обсягу випуску продукції істотно не змінюється (це витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництвом, а також витрати на забезпечення господарських потреб виробництва).  
7.За календарними періодами:  
— поточні — в яких періодичність менше місяця;  
— довгострокові — пов'язані з виконанням довгострокового договору (конт ракту), який не планується завершити раніш ніж через 9 місяців з моменту здійснення перших витрат або отримання авансу (передоплати);  
— одноразові — здійснюються один раз з періодичністю більше місяця спря мовуються на забезпечення процесу виробництва протягом тривалого часу.  
8.За доцільністю витрачання:  
— продуктивні — передбачені технологією та організацією виробництва;  
— непродуктивні — необов'язкові, що виникають у результаті недоліків в організації виробництва, порушення технології тощо.  
9.За визначенням відношення до собівартості:  
— витрати на продукцію — прямі і загальновиробничі витрати (рахунки 23, 91), з них складається виробнича собівартість продукції (робіт, послуг);  
— витрати періоду — витрати, які не включаються до виробничої собівар тості і розглядаються як витрати того періоду, в якому вони були здійснені; це адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні  витрати (рахунки 92, 93, 94).

Групування витрат за економічними елементами  
Нагадуємо, що всі витрати групуються за п'ятьма елементами:  
1.Матеріальні витрати (рахунки20,22...).  
2.Витрати на оплату праці(субрахунок661).  
3.Відрахування на соціальні заходи(рахунок65).  
4.Амортизація(рахунок13).  
5.Інші операційні витрати (рахунки63,685,372,64...).

При визначенні собівартості продукції до кожного з елементів витрат включаються описані нижче витрати.  
1. Матеріальні витрати — витрати на сировину, матеріали, купівельні напів фабрикати та комплектуючі вироби, придбані у сторонніх  організацій паливо і енергію, тару, будівельні матеріали, запасні частини, МШП, використані в операційній діяльності підприємства.  
Не включаються до матеріальних витрат:  
— куповані матеріали, паливо, енергія,   які реалізуються без додаткової обробки на даному підприємстві;  
— зворотні відходи — це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції, втратили повністю чи частково споживчі власти вості і через це використовуються з підвищеними витратами або зовсім не використовуються.  
Оцінка матеріалів при їх придбанні та витрачанні здійснюється згідно з П(С)БО 9 "Запаси".  
2. Витрати на оплату праці — нарахована основна, додаткова заробітна плата та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.  
3.Відрахування на соціальні заходи — нарахування на фонд оплати праці до спеціальних фондів . Ще раз нагадаємо, що до цього елемента витрат включаються нарахування на   ФОП; утримання із заробітної плати  до соціальних фондів були віднесені на витрати в складі нарахованої заробітної плати.  
4. До елемента "амортизація" включається сума нарахованої амортизації основних засобів, інших необоротних матеріальних активів та нематеріа льних активів з використанням методів, визначених П(С)БО 7 та 8.  
5. Інші операційні витрати включають:  
— витрати на відрядження;  
— оплату послуг банків;  
— податки, збори та інші обов'язкові платежі;  
— витрати на рекламу, на організацію прийомів, презентацій і свят;  
— витрати на зв'язок;  
— витрати на оплату послуг транспортних, страхових та посередницьких організацій;  
— оплату участі в семінарах, витрати на професійну підготовку та пере підготовку працівників;  
— витрати на проведення аудиту;  
— сплачену орендну плату (за оперативну оренду);  
— оплату мита та митних зборів при експорті;  
— витрати на охорону праці, на перевезення працівників тощо.  
Групування витрат за статтями калькулювання [П(С)БО 16]:  
1. Прямі витрати (рахунок 23).  
2. Загальновиробничі витрати (рахунок 91).  
Ці витрати разом становлять виробничу собівартість продукції (робіт, послуг).  
3. Інші витрати, що не включаються до собівартості продукції:  
3.1.Адміністративні витрати (рахунок 92).  
3.2. Витрати на збут (рахунок 93).  
3.3. Інші операційні витрати (рахунок 94).  
Нагадуємо, що крім операційних витрат, виділяють витрати:  
— фінансові (рахунки 95, 96); 
— інші (рахунок 97);

— витрати на сплату податку  на прибуток (рахунок 98);  
— надзвичайні витрати (рахунок 99). [8].

 

2. .  Нормативне забезпечення ведення обліку витрат

 

Законами України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» визначено, що і бухгалтерський облік забезпечує надання користувачам фінансової звітності для прийняття відповідних рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, власний капітал, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

При організації бухгалтерського  обліку витрат необхідно використовувати наступні нормативні документи, що діють в Україні:

– Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» №996-XIV від 16.07.99 р.

Цей Закон  визначає правові  засади регулювання,  організації, ведення  бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні. Крім цього в ньому визначено такі поняття, як «витрати». Відповідно до Закону України № 996 від 16.07.99 р. підприємство (організація) самостійно визначає облікову політику на рік, де відображаються основні засади організації та ведення обліку на підприємстві.[6].

Положення (стандарт) бухгалтерського  обліку № 16 «Витрати», затверджений приказом Міністерства фінансів України №138 від 31.12.99р.

  Це Положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

  Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім банків, бюджетних установ та підприємств, які відповідно до законодавства складають фінансову звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності). [8].

Також інші правові документи  та законодавства України.

Ці документи поширюються на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Основними етапами організації  бухгалтерського обліку витрат є:

- чітке документування розрахунків;

- своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

- правдиве відображення інформації щодо зобов’язань в звітності та примітках до неї.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ2. ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ ВИТРАТ

 

2.1.    Організація  обліку на підприємстві

 

Товариство з обмеженою  відповідальністю «Агрофірма «Комунар», в подальшому ТОВ «Агрофірма «Комунар», розташоване у північно – східній  частині Запорізької області. У  сучасних межах господарство склалося у 1990 році, внаслідок розподілу колгоспу «Україна». На території господарства розташовані три населених пунктів: село Костянтинівка, село Решетилівське  та хутір Чумацький. Центральна садиба Агрофірми знаходиться в 115 км від  обласного центру (м. Запоріжжя) та в  15 км від районного центру (м. Пологи) та залізниці.

Землі господарства розташовані  в області півдня України, відносяться  до першого агрокліматичного району, який характеризується як теплий, в  міру посушливий, з холодною зимою  та жарким літом. Ґрунти господарства є сприятливими для вирощування  практично всіх сільськогосподарських  культур, що є оброблюваним в степовій зоні України.

Економічні умови господарства характеризуються середніми розмірами  землекористування, незначним віддаленням  від великих промислових центрів, порівняно гарною матеріально –  технічною базою. Агрофірма орендує 3031 га ріллі.

Головне спрямування виробництва - вирощування зернових, технічних  та решти культур, розведення свиней, оптова торгівля зерном, живими тваринами, роздрібна торгівля переважно продовольчим асортиментом. Підприємство має достатньо потужну виробничу базу, до складу якої входять два мехзагони, свиноферма, механізований тік, мехмайстерня, авто гараж та інші виробничі об’єкти. Окрім цього існують відділення переробної галузі: млин, ковбасний, комбікормовий цехи. Отже, господарство має всі умови для виробництва продукції рослинництва продукції рослинництва, тваринництва та її переробки.

Середньорічна чисельність  працюючих – 99 чоловік. Середня урожайність  по культурам за останні 5 років: озима пшениця – 39,7 ц/га, озимий ячмінь – 29,5 ц/га, ярий ячмінь – 25,4 ц/га, просо – 24,4 ц/га, кукурудза – 46,0 ц/га, соняшник – 28,1 ц/га, льон – 14,0 ц/га.

Сприятливе поєднання  природних і економічних умов є надійною основою для великомасштабного  виробництва зерна, соняшника. Місцезнаходження підприємства: Запорізька область, Пологівський район, с. Костянтинівка, вул. Перемоги, 46.

Відповідальні за фінансово-господарську діяльність ТОВ  «Агрофірма «Комунар»:

- керівник господарства  – Бандуров Віктор Володимирович  – призначено на посаду у  2007 році;

- головний бухгалтер  – Харченко Людмила Петрівна  – призначено на посаду у  2011 році.

Ефективна та раціональна  організація бухгалтерського обліку на підприємстві починається з розробки його облікової політики, яка передбачає вибір комплексу методичних прийомів, способів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку підприємством з числа загальноприйнятих  в державі. Тобто облікова політика конкретного підприємства залежить від політики держави в сфері  бухгалтерського обліку.

Облікова політика — сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності — таке визначення облікової політики наведене в статті 1 «Визначення термінів» Закону України від 16.07.99 р. №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Основна її мета - забезпечити  одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні  для всіх користувачів фінансової звітності  з метою прийняття відповідних  рішень.

Пункт 5 статті 8 Закону «Про бухгалтерський облік  та фінансову  звітність в Україні» право встановлення облікової політики підприємства цілком і повністю полишає на розсуд суб'єкта господарювання. При цьому підприємство самостійно:

- обирає форму бухгалтерського обліку;

    - розробляє систему і норми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю за господарськими операціями, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообігу й технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і реєстрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, із подальшим включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Документальне оформлення облікової  політики підприємства здійснюється у  вигляді наказу про облікову політику підприємства, який після його затвердження набуває статусу юридичного документу. Наказ про облікову політику є  основним внутрішнім документом, яким регулюється організація  облікового  процесу  на  підприємстві  та  є  обов'язковим  для виконання  всіма службами і працівниками підприємства.

Наказ про облікову політику може складатись з таких розділів:

 Преамбула

1.  Організація роботи облікового апарату.

2.  Методика обліку

3.  Організаційно-технічні  аспекти

В преамбулі вказується основні  відомості про підприємство та основи документи, якими керуються при  веденні бухгалтерського обліку на підприємстві.

У розділі 1 описані наступні аспекти ведення бухгалтерського  обліку: бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер; кількісний і якісний склад бухгалтерії визначається штатним розкладом; права та обов’язки головного бухгалтера і посадових осіб бухгалтерії визначаються ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; на головного бухгалтера покладені обов’язки оформлення первинних документів, відображення господарських операцій та низка інших відповідальних доручень; головний бухгалтер наділяється правом другого підпису; головний бухгалтер несе особисту відповідальність перед керівником підприємства.

У розділі 2 викладена наступна інформація: до основних засобів відносити матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року; фактичні витрати, пов’язані з поточним ремонтом основних засобів, включати до складу витрат підприємства, класифікувати основні засоби відповідно до П(С)БО 7; використовувати при нарахуванні амортизації основних засобів прямолінійний метод; здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок; використовувати для узагальнення інформації про витрати підприємства рахунки класу 9 «Витрати від операційної діяльності»; на підприємстві застосовуються форми та системи оплати праці згідно з умовами, передбаченими колективним договором.

У розділі 3 йдеться про  те, що: для реєстрації фактів господарського життя та відображення їх в обліку застосовувати автоматизовану систему обробки облікових документів з використанням комп’ютерних програм бухгалтерського обліку; затвердити перелік посадових осіб, які наділяються правом дозволу на проведення господарських операцій; затвердити правила та графік документообігу; відповідальність за приймання документації на тимчасове зберігання до архіву підприємства, за зберігання документації в архіві та здачу відповідної документації до державного архіву покласти на головного бухгалтера; затвердити перелік первинних документів, які застосовуються підприємством у практичній діяльності та офіційно затверджені відповідними державними органами; затвердити систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності та контролю господарських операцій; з метою забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку за звітності проводити інвентаризацію майна і фінансових зобов’язань, відповідно до статті 10 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативних документів .

Таким чином, облікова політика є сукупністю конкретних елементів  організації бухгалтерського обліку, які визначаються підприємством  на підставі загальноприйнятих правил з врахуванням специфіки (особливостей) його діяльності.

Наказ про облікову політику є одним з перших документів, які  складаються при створенні підприємства і  використовуються податковою інспекцією, аудиторськими фірмами та іншими відповідними службами при перевірці  діяльності підприємства.[5].

 

2.2.    Первинний облік  витрат виробництва продукції  рослинництва

 

В ТОВ «Агрофірма «Комунар»  для оформлення витрат та виходу продукції  рослинництва використовується ціла система  первинних та зведених документів.

Підставою для нарахування  оплати праці й виконаних робіт  є табелі обліку робочого часу, облікові листи праці й виконаних робіт, облікові листи трактористів – машиністів. Затрати на оплату праці трактористів – машиністів за структурними підрозділами і за підприємством загалом узагальнюють в накочу вальній відомості обліку використання машино – тракторного  парку, підсумкові дані якої переносять до Журналу обліку робіт і витрат.

Насіння та садибний матеріал відпускають у межах встановлених норм за лімітно – забірними картками, накладними внутрішньо – господарського призначення та іншими документами. Основою для списання насіння  з підзвіту після завершення сівби  є Акт на списання насіння і  садибного матеріалу. Затверджений керівником підприємства акт передається  до бухгалтерії разом з іншими документами і є підставою  для записів до Журналу обліку витрат і робіт і Звіту про  рух матеріальних цінностей.

Добрива на відповідні культури списують на підставі Акта про використання мінеральних, органічних і бактеріальних  добрив, пестицидів і гербіцидів. Списання засобів захисту рослин оформлюється так само, як і добрив.

Вартість робіт і послуг, наданих сторонніми організаціями, відноситься на об’єкти обліку виробництва за рахунками – фактурами. Витрати на експлуатацію власного вантажного автотранспорту групують у відповідних нагромаджу вальних відомостях, складених на підставі відповідних дорожніх листів, товарно – транспортних накладних, облікових листів праці й виконаних робіт.

Систематизацію даних  здійснюють переважно у різних відомостях, звідки їх переносять до регістрів  аналітичного обліку.[1].

 

2.3.    Синтетичний  та аналітичний облік витрат  виробництва продукції рослинництва

 

Для обсягу витрат і виходу продукції рослинництва використовують рахунок 23 “Виробництво”, субрахунок 231 “Рослинництво”. Це активний калькуляційний рахунок, за дебетом якого відображають витрати на виробництво, а за кредитом - вихід продукції.

Сільськогосподарське виробництво  характеризується різноманітними умовами  надходження, зберігання і використання одержаної продукції. Розглянемо організацію  документального оформлення, надходження  і використання одержаної продукції.

Продукція рослинництва надходить  у господарство в надзвичайно  короткі строки при різних погодних умовах. Тому важливим засобом зберігання врожаю і всієї продукції є  своєчасний і правильно організований  облік.

Документи по обліку виходу продукції призначені для оприбуткування від урожаю зерна та іншої продукції. Такими документами є: реєстр відправки  зерна та іншої продукції з  поля (ф. №77), путівка на вивезення  продукції з поля (ф. №77а), талони (ф. №77б,77в,77г), реєстр приймання зерна  вагарем (ф. №78а), реєстр приймання зерна  та іншої продукції (ф. №78), реєстр документів на вибуття продукції (ф. №79).

Інформацію з документів по виходу продукції включають у  звіт про рух матеріальних цінностей (ф.№121) і записують у виробничі  звіти або книгу обліку виробництва.

Документи по обліку витрат праці відображають проведені трудові  витрати на виконання конкретних робіт по вирощуванню с/г культур  і нараховану за це оплату. Такими документами  є: табель обліку робочого часу (ф. №64), книжка бригадира по обліку праці  і виконаних робіт (ф. №65), обліковий  листок тракториста-машиніста (ф. №65а  і 67б), обліковий листок праці і  виконаних робіт (ф. №66 і №66а).

Дані документів по обліку витрат праці групують по кожному  працівнику для нарахування і  виплати оплати праці. Одночасно  їх систематизують по об’єктах обліку витрат - видах робіт і культурах. Для цього складають нагромаджувальні документи: журнал обліку робіт і  затрат (ф. №37), накопичу вальну відомість  обліку використання машинно-тракторного  парку (ф. №37а). Підсумки з них в  кінці місяця використовують для  заповнення виробничих звітів або книги  обліку виробництва.

Документи по обліку предметів  праці підтверджують витрачання в рослинництві різних матеріальних цінностей: насіння, добрив тощо. Для  цього складають такі документи: акт на витрату насіння і садивного  матеріалу (ф. №119) - списання на посів  насіння і садивного матеріалу; акт про використання мінеральних, органічних і бактеріологічних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів (ф. №118) - списання внесених добрив, отрутохімікатів і гербіцидів; акт на списання виробничого та господарського інвентарю, малоцінних та швидкозношуваних предметів (ф. №126). Дані цих документів систематизують у звіт про рух матеріальних цінностей (ф.№121), з якого проводять записи у виробничі звіти або книгу обліку виробництва.