Оборотні фонди підприємства, їх оптимізація та ефективність використання

 

 

Міністерство освіти і науки України

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Кафедра економічної кібернетики та маркетингового менеджменту

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з навчальної дисципліни «Економіки підприємства»

на тему: «Оборотні фонди підприємства, їх оптимізація та ефективність використання»

 

 

 

 

 

 

 

Студентки 2-го курсу групи ЕІМ-23

напряму підготовки

6.03050701 «Маркетинг»

Колоди  Ю. А.

Керівник:доцент, к.е.н. Куценко Т.М.

 

 

 

 

 

 

м. Харків

2014 рік

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ХАРКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

 

Факультет Економічної інформатики і менеджменту

Кафедра    Економічної кібернетики і маркетингового менеджменту

Напрям підготовкимаркетинг

Навчальна дисципліна «Економіка підприємства»                                                   .

Курс     2  . Група ЕІМ-23 Семестр  ІІІ

 

 

 

 

 

ЗАВДАННЯ

на курсову роботу студента

Колоди Юлії Анатоліївни

(прізвище, ім’я, по батькові)

1. Тема роботиОборотні фонди підприємства, їх оптимізація та ефективність використання

2. Термін здачі студентом курсової роботи   01. 12. 14

3. Вихідні дані:   перелік  літературних  джерел,  умови  практичних    завдань  

4. Зміст пояснювальної  записки (перелік питань, які підлягають  розробці)

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ КОШТІВ

1.1 Поняття  та структура оборотних коштів

1.2 Ефективність  використання оборотних коштів

 

РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ ФОНДІВ

2.1 Поняття  та структура оборотних фондів

2.2  Оптимізація  та ефективність використання  оборотних фондів

2.3  Способи  підвищення ефективності використання  оборотних фондів

ВИСНОВКИ

РОЗДІЛ 3. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

 

 

5. Дата видачі завдання 01.10.14.____________________________________________

 

6. Завдання прийняв до виконання                                 ____________________

                                                                                                           (підпис)

 

 

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

 

№ з/п	Найменування етапів виконання дипломної роботи	Термін виконання дипломної роботи	Примітка
1	Підбір та опрацювання літератури з теми дослідження	20.09.2014
2	Складання плану курсової роботи	01.10.2014
3	Написання першого розділу курсової роботи	10.10.2014
4	Написання другого розділу курсової роботи	20.10.2014
5	Написання вступу та висновків	01.11.2014
6	Виконання практичного завдання	10.11.2014
7	Оформлення курсової роботи	20.11.2014
8	Здача роботи на  перевірку і рецензування	01.12.2014

 

 

 

Студент _____________________           ____________________________

(підпис)                                     (прізвище, ім’я, по батькові)

 

 

Науковий керівник _________________      __________________________

(підпис)                                             (прізвище, ім’я, по батькові)

 

ЗМІСТ

ВСТУП.            6

РОЗДІЛ 1.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ КОШТІВ

1.1Поняття та структура оборотних коштів      8

1.2 Ефективність використання оборотних коштів     17

РОЗДІЛ 2.ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ ФОНДІВ

2.1Поняття  та структура  оборотних фондів      20

2.2Оптимізація та ефективність використання оборотних фондів  26

2.3Способи підвищення ефективності використання оборотних фондів 28

ВИСНОВКИ            33

РОЗДІЛ 3.ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА       35

СПИСОК ДЖЕРЕЛІНФОРМАЦІЇ        39

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Україною зроблений вибір свого дальшого розвитку – перехід до ринкової економіки і вихід на світовий ринок. Адміністративно-командна економіка залишила тяжкі наслідки. Перехід до ринкової економіки немає альтернативи, але ринок не можна оголосити, затвердити законодавчо, його необхідно формувати. Кожне підприємство, починаючи свою виробничо-господарськудіяльність, повинно мати певну грошову суму. На ці грошові ресурси підприємство закуповує на ринку або у інших підприємств сировину, матеріали, паливо, оплачує рахунки за електроенергію, сплачує своїм працівникам заробітну плату, несе витрати по освоєнню нової продукції, усе це являє собою один з найважливіших параметрів господарювання, що одержав назву "оборотні фонди підприємства".

Актуальність теми в тому, що в умовах ринкових відносин оборотні фонди здобувають особливо важливе значення. Адже вони являють собою частину продуктивного капіталу, що переносить свою вартість на знов створений продукт повністю і повертається до підприємця в грошовій формі наприкінці кожного кругообігу капіталу.

Таким чином, оборотні фонди є важливим критерієм у визначенні прибутку підприємства.Також, оборотні фонди є - важливою частиною майна підприємства.Для забезпечення безперебійного процесу виробництва поряд з основними виробничими фондами необхідні предмети праці, матеріальні ресурси. Предмети праці разом із засобами праці беруть участь у створенні продукту праці, його вартості.

Мета курсової роботиполягає в теоретичному та емпіричному аналізі ефективного використання оборотних фондів підприємства та шляхів їх покращення.

Об’єктом даної курсової роботи виступає проблема вивчення ефективного використання оборотних коштів підприємства та шляхів її покращення.

Предметом  курсової роботиє принципи діяльності підприємства та механізми   застосування з метою підвищення результативності щодо об’єкта дослідження.

Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:

1. з’ясувати поняття та  структуру оборотних коштів;

2. проаналізувати ефективність використання оборотних коштів;

3. визначити структуру оборотних фондів;

4. дати аналіз впливу оборотних фондів на підприємство;
5. визначити способи підвищення ефективності використанняоборотних фондів.

Курсова робота складається з теоретичної частини, яка містить два розділи, практичної частини, вступу, висновків, загальним обсягом40сторінок. Список використаних джерел складається з 25найменувань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ КОШТІВ

1. Поняття та структура оборотних коштів

Діяльність суб'єктів господарювання зі створення та реалізації продукції здійснюється в процесі поєднання основних виробничих фондів, оборотних виробничих фондів, фондів обігу і праці. Безперервність процесу виробничої та комерційної діяльності потребує постійного інвестування коштів у ці елементи та їх розширене відтворення.

Оборотні виробничі фонди обслуговують сферу виробництва і їх основне призначення полягає у забезпеченні безперервного і ритмічного процесу виробництва. Вони включають в себе предмети праці: сировину, основні і допоміжні матеріали, тару, паливо, напівфабрикати; знаряддя праці: МШП, інструменти, спеціальні пристрої, інвентар, запасні частини для поточного ремонту, робочий одяг. В оборотні виробничі активи також входять: затрати на незавершене виробництво і витрати майбутніх періодів. Фонди обігу забезпечують процес виробництва і реалізації продукції. До них відносяться: готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги, грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках, кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості.

Вивченню оборотних коштів та оборотних засобів присвячено значну кількість наукових праць, проте в економічній літературі немає однакового підходу до їх визначення. Науковці неоднозначно підходять до трактування цих економічних категорій. Дехто з економістів спрощено трактує їх як «предмети праці», «матеріальні активи», «гроші, що перебувають в обігу».

Ізмайлова К. В. визначає, що оборотні засоби - це оборотні активи підприємств та організацій [12, с. 67]. У торгівлі до них відносяться товари, малоцінні і швидкозношувані предмети, витрати майбутніх періодів, грошові кошти в касі, у дорозі, на рахунках у банку, кошти в розрахунках із покупцями, дебіторами, інші оборотні активи.

Савон Р.Л. визначає оборотні активи, як активи, які за звичайних умов діяльності використовуються підприємством протягом одного операційного циклу або 12 місяців [20, с. 53].

Отже, оборотні активи є однією із складових частин майна підприємств і знаходяться в постійному русі, здійснюючи відповідний кругообіг, переходячи з грошових засобів у виробничі запаси, з виробничих запасів у незавершене виробництво, з незавершеного виробництва у готову продукцію. Закінчивши один оборот вони вступають в новий. Тим самим здійснюється, змінюючи форми руху, їх безперервний оборот. При цьому відбувається постійна і закономірна зміна форм авансованої вартості: з грошової вона переходить в товарну, потім у виробничу і знову у товарну і грошову, а безперервний їх кругооборот вимагає одночасного перебування оборотних коштів на всіх стадіях кругообороту оборотних виробничих фондів і фондів обігу.

Для кращого розуміння значення оборотних засобів їх необхідно класифікувати. Широкого практичного застосування набула класифікація оборотних активів за окремими їх видами. Її було засновано на міжнародних стандартах бухгалтерського обліку і Положенні про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні. У найбільш узагальненому вигляді оборотні активи поділяються на такі види:

1. запаси товарно-матеріальних цінностей;
2. дебіторська заборгованість;
3. грошові кошти;
4. інші види оборотних активів.

За формами функціонування у конкретний період часу оборотні активи поділяються на матеріальні та фінансові.

До матеріальних оборотних активів належать готова продукція, відвантажені товари, виконані роботи та надані послуги; грошові кошти в касі підприємства і на його рахунках; кошти в розрахунках у вигляді дебіторської заборгованості.

До фінансових зараховують оборотні активи у формі грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень та дебіторської заборгованості.

Особливо важливе значення при визначенні потреби в оборотних активах має їх класифікація за ступенем планування. За цією ознакою оборотні активи класифікуються на нормовані і ненормовані. До ненормованих оборотних активів належать такі, на які нормативи не обчислюються. Вони безпосередньо не впливають на процес виробництва. Наприклад, при відсутності грошових коштів на рахунках в банку чи в касі підприємства процес виробництва і реалізації продукції забезпечується за рахунок залучених і позичених коштів.

Капітал, авансований на формування оборотних засобів, складає оборотні кошти підприємства.

Отже, оборотні кошти - це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку. Співвідношення оборотних коштів, що перебувають у сфері виробництва й у сфері обігу, є неоднаковим у різних галузях народного господарства. Для забезпечення безперервності процесу виробництва й реалізації продукції треба досягти оптимального співвідношення оборотних коштів у сфері виробництва й обігу. При цьому підприємство зацікавлене у зменшенні оборотних коштів у сфері обігу за рахунок удосконалення системи постачання, виробництва, реалізації та раціональніших форм розрахунків. В умовах товарно-грошових відносин кругообіг товарно-матеріальних цінностей опосередковується їх вартістю, що не витрачається, не споживається подібно до її речових носіїв, а залишається в межах процесу відтворення та змінює лише форми свого руху.

Оборотні кошти підприємства являють собою частину фінансових ресурсів підприємства.Оборотні кошти поділяються на дві функціональні групи: оборотні кошти у сфері виробництва (оборотні фонди) і оборотні кошти у сфері обігу (фонди обігу) (рис. 1.1)

 

 

Рисунок 1.1 Складові оборотних коштів.

Склад і розміщення оборотного капіталу залежить від того, в якій сфері він функціонує: виробничій, торгово-посередницькій, чи сфері послуг. До виробничих фондів належать: сировина, основні й допоміжні матеріали, напівфабрикати, паливо, тара, запасні частини для ремонтів, малоцінні і швидкозношувані предмети, незавершене виробництво, напівфабрикати власного виготовлення, витрати майбутніх періодів.Це показано на  рис. 1.2

Розуміння специфіки структури оборотних активів на підприємстві дає змогу не лише краще управляти ними, а й концентрувати увагу саме на тих ділянках, де має бути забезпечене найефективніше їх використання. Це можна віднести не лише до нормованих статей оборотних активів, а й до тієї їх частини, яка обслуговує сферу обігу.

Важливого значення також набуває класифікація оборотних коштів, оскільки дає можливість підприємству визначити оптимальний склад і структуру, потребу та джерела формування оборотних коштів. Від цього значною мірою залежить фінансовий стан підприємства. Оборотні кошти класифікуються за декількома ознаками (табл. 1.2).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 1.2 -  Структура і склад оборотних засобів підприємства

№	Класифікаційна ознака	Класифікація оборотних коштів
1	Залежно від участі у кругообігу коштів	оборотні кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди
		оборотні кошти, авансовані у фонди обігу
2	За методами планування	нормовані
		ненормовані
3	За джерелами формування	залучені
		власні та прирівняні  до власних
4	Залежно від ліквідності	абсолютно ліквідні  кошти
		швидко реалізовані  оборотні кошти
		повільно реалізовані  оборотні кошти
5	Залежновід ступеня ризику вкладання капіталу	оборотний капітал з мінімальним ризиком вкладень
		• оборотний капітал з середнім ризиком вкладень
		оборотний капітал з високим ризиком вкладень
6	Залежно від стандартів обліку і відбиття в балансі підприємства	оборотні кошти в  запасах
		кошти
		розрахунки
		інші активи
7	Залежно від матеріально-речовинного утримання	предмети праці
		готова продукція і  товари
		гроші і кошти в  розрахунках

Таблиця 1.2 – Класифікація оборотних коштів

Таблиця 1.2 – Класифікація оборотних коштів

 

Оборотні активи, є основним елементом матеріальної основи процесу виробництва. Якщо виробництво забезпечене в достатній кількості необхідними елементами оборотних активів - воно працює, як правило, ритмічно і ефективно, якщо ж оборотних активів недостатньо підприємство не зможе функціонувати в повному обсязі, а отже і виконати свої зобов'язання, якщо ж існує надлишок-то це призведе до появи наднормових запасів, які також негативно впливатимуть на роботу підприємства.

Вчені визначають ряд принципів організації оборотних активів, виконання і дотримання яких забезпечить підприємству ефективне функціонування і відповідно отримання необхідного обсягу прибутку.

Азаренкова Г.М. подає у своєму посібнику такі принципи організації оборотних коштів[1, с. 218]:

• формування оборотних активів у розмірах, необхідних для забезпечення безперервного виробничого процесу;
• раціональне розміщення наявних оборотних активів на підприємстві;
• самостійність підприємства щодо управління оборотними активами;
• контроль за ефективністю використання оборотних активів.

Філімоненко О.С. вважає, що організація оборотних коштів повинна будуватися на таких принципах[29, с. 181]:

• створення мінімальних запасів оборотних активів, що забезпечує безперервність процесу виробництва й обігу, а також їх ефективне використання;
• раціональне розміщення оборотних коштів, які є в наявності, за сферами відтворюючого процесу в середині підприємства;
• формування та поповнення оборотних коштів за рахунок власних та позикових джерел у залежності від обсягів виробництва;
• створення фінансових резервів;
• контроль за зберіганням та ефективним використанням оборотних коштів

Отже, принципи організації оборотних коштів справляють неабиякий вплив на результативність і ефективність роботи підприємства, його фінансову стійкість та платоспроможність.

Джерела формування оборотних активів значною мірою визначають ефективність їх використання. Достатній мінімум власних і позикових засобів повинен забезпечити безперервність руху оборотних активів на всіх стадіях кругообігу, що задовольняє потреби виробництва в матеріальних і грошових ресурсах, а також забезпечує своєчасні і повні розрахунки з постачальниками, бюджетом, банками та іншими ланками.

Недостатність таких джерел призводить до недостатнього фінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Натомість надлишок оборотних коштів на підприємстві спричинює створення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання оборотних коштів з господарського обороту, зниження відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених коштів.

Маргасова В. Г. визначає, що оборотні кошти підприємств формуються за рахунок власних, позичених і залучених коштів[17, с. 20].

Власні оборотні кошти - це власний і прирівняний до нього капітал, авансований на формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу. До власних оборотних коштів відноситься статутний капітал, пайовий капітал, додатковий капітал, резервний капітал і нерозподілений прибуток. До власних оборотних коштів умовно прирівнюються тимчасово вільні кошти спеціальних фондів, резерви майбутніх витрат і платежів, доходи майбутніх періодів. 

Залучені кошти - це кошти, які не належать підприємству, але знаходяться якийсь час в їх обороті. До залучених коштів відносяться кошти кредиторів, залучені в оборот в порядку розрахунків за товари, роботи і послуги, за виданими векселями, платежами бюджету і позабюджетними фондам, зі страхування, з оплати праці та іншими розрахунками і платежами. Інакше кажучи, залучені кошти - це боргові зобов'язання, строк сплати яких не настав і прострочені.

Позичені кошти - це короткострокові кредити банків та інших кредитних установ. Позичені кошти носять цільовий характер, видаються підприємствам на обумовлений строк (до одного року) за плату і підлягають обов'язковому поверненню.

Склад та структура джерел формування оборотних активів не є постійною величиною. Вони залежать від стану економіки підприємств, особливостей формування запасів і затрат і можуть змінюватися з часом.

Правильне співвідношення між власними, позиченими та залученими джерелами формування оборотних активів відіграє важливу роль у зміцненні фінансового стану підприємства.

Необхідно відмітити, що в сучасних умовах виробничої діяльності господарських формувань типовим наслідком кризових явищ їхнього економічного розвитку стала гостра нестача необхідного обсягу власних джерел формування оборотних активів, що істотно позначається на ефективності їхнього господарювання. Тому одне з найактуальніших завдань щодо забезпечення підвищення ефективності виробничої діяльності на сучасному етапі їх розвитку полягає в суттєвому вдосконаленні управління оборотними активами та джерелами їх формування.

Оборотні засобипідприємства постійно перебувають в русі, здійснюючи кругообіг. Вони переходять із однієї стадії в іншу, із сфери обігу у сферу виробництва, із сфери виробництва у сферу обігу і т. д. Кругообіг оборотних коштів підприємства починається з моменту оплати ним сировинно-матеріальних та інших ресурсів і завершується поверненням цих коштів у вигляді виручки від реалізації готової продукції.

 

 

 

У загальному вигляді кругообіг оборотних коштів можна представитинаступним чином:

 

(1.1)

 

На І стадії оборотні кошти змінюють грошову форму на товарну (виробничі запаси), на II стадії йде процес споживання предметів праці у виробництві та їх перетворення на готову продукцію, включаючи стадію незавершеного виробництва. На III стадії обігові кошти у формі готової продукції вступають у сферу обігу і знову перетворюються на грошову форму.

Час, протягом якого оборотні кошти здійснюють один кругообіг, називається періодом обороту оборотних коштів.

Оборотні кошти підприємства мають бути розподілені на всіх трьох стадіях кругообігу в мінімальному, але достатньому обсязі. Вони в будь-який момент часу одночасно перебувають в усіх трьох стадіях кругообігу.

1.2  Ефективність використання оборотних  коштів

Показники ефективності використання оборотних засобів можна визначати не тільки стосовно їх загального обсягу, а й окремо як для нормованої, так і для ненормованої їх частини. Крім того, можуть бути розраховані й індивідуальні показники оборотності оборотних засобів, що показують, які саме елементи спричинили уповільнення або прискорення обороту оборотних засобів. У разі потреби такі показники можна розрахувати на різні періоди (рік, квартал, місяць).

Підприємства можуть збільшити ефективність використання оборотних засобів за рахунок таких заходів:

• зменшення строків виготовлення продукції в результаті механізації робіт, удосконалення технологічних процесів, більш широкого застосування конструкцій, агрегатів та напівфабрикатів;
• економії матеріальних ресурсів, кращого їх зберігання та обліку, суворого дотримання норм витрат матеріалів на одиницю продукції;
• удосконалення розрахунків із замовниками та вжиття інших заходів щодо поліпшення фінансової та платіжної дисципліни;
• упорядкування ціноутворення, застосування дійової системи економічного стимулювання.

Прискорення оборотності оборотних засобів зумовлює, з одного боку, збільшення обсягу виробленої продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства, а з іншого - дає можливість вивільнити частину коштів і за їх рахунок створити додаткові резерви для розширення виробництва.

Проблематика раціонального використання та оптимізація рівня виробничих запасів розглядалася у працях провідних вчених-економістів. Питання врахування операційних ризиків та управління дебіторською заборгованістю досліджувалось багатьма вітчизняними і зарубіжними ученими, серед яких І. Бланк, О. Лобанов, О. Пашкевич та ін. Але роботи українських вчених ще не повною мірою враховують усі особливості сучасного стану формування та використання оборотних коштів промислових підприємств, залишається невирішеною низка дискусійних питань, існує гостра потреба їх комплексного аналізу та розробки прийнятних для практики науково обґрунтованих рекомендацій.

Організація управління оборотними коштами зводиться до створення умов для ефективного їх функціонування. Після створення таких умов необхідно проаналізувати фінансовий стан підприємства, який значною мірою залежить від застосування стратегії і тактики управління оборотними активами. Система стратегічного управління оборотними коштами передбачає постійну перевірку та коригування цілей підприємства відповідно до змін, що відбуваються в межах зовнішнього та внутрішнього середовища.

Оборотні  кошти  являють  собою  сукупність  коштів,  авансованих  для  створення  оборотних  виробничих фондів  і  фондів  обігу,  що  забезпечують  їхній  безперервний  кругообіг.  Оборотні  виробничі  фонди  вступають  у  виробництво  у  своїй  натуральній  формі  й  у  процесі  виготовлення  продукції  цілком споживаються,  переносячи  свою  вартість  на  створюваний  продукт.  Фонди  обігу  пов'язані  із обслуговуванням процесу обігу товарів. Вони не беруть участь в утворенні вартості, а є її носіями.

Після закінчення виробничого циклу, виготовлення готової продукції  і  її реалізації вартість оборотних коштів відшкодовується  в  складі  виторгу  від  реалізації  продукції  (робіт,  послуг).  Це  створює  можливість систематичного  поновлення  процесу  виробництва, що  здійснюється шляхом  безперервного  кругообігу засобів підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2.    ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБОРОТНИХ  ФОНДІВ 

2.1  Поняття та структура оборотних фондів

Для забезпечення безперебійного процесу виробництва на підприємстві, крім основних виробничих фондів, потрібні предмети праці, які виступають у вигляді оборотних фондів.

Оборотні фонди— це частина виробничих фондів, які повністю споживаються в кожному виробничому циклі, при цьому переносять усю свою вартість на створювану продукцію і змінюють свою натуральну форму. Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, які в процесі виробництва перетворюються в готову продукцію, становлячи її матеріальну основу, або сприяють її створенню[24, с. 103].

Оборотні фонди являються частиною виробничих фондів, які приймають участь у процесі виробництва лише один раз, змінюють свою натуральну речову форму і свою вартість переносять на готову продукцію повністю. 
Оборотні фонди підприємства мають матеріально-речову форму й вартісну оцінку. У практиці господарської діяльності оборотні фонди знаходяться у виробничих запасах і процесі виробництва (див рис. 2.1).

 

 

 

 

 

Рисунок1.1–Складоборотних фондів 

Виробничі запаси становлять найбільшу частину оборотних фондів. У загальному обсязі оборотних фондів вони становлять до 70%. До них належать запаси сировини, основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива й пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів, господарського інвентарю (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко зношуються.         Ускладі запасів окремою групою виділяють малоцінні ташвидкозношувані предмети, термін використання яких не перевищує одного року. Восновному це засоби праці. Склад оборотних фондів у виробничих запасах поданий на рис. 2.2