Огляд місця події

    Національна юридична академія України

                                     імені Я. Мудрого

 

 

 

 

кафедра криміналістики

                                               

             КУРСОВА РОБОТА

                                                     на тему:

 

 

 

 

 

 

 

Виконав:

Студент 4-го курсу, 5 факультету, 43 уч. групи

Колінка В.І.

Перевірив :

ас. Веліканов С.В.

 

 

 

 

Харків 2004

                                                      ПЛАН

 

Вступ

1. Слідчий огляд і його види
2. Огляд місця події як вид слідчого огляду
3. Підготовка до огляду місця події
4. Тактика огляду місця події
5. Фіксація результатів огляду місця події

Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Чинне кримінально-процесуальне законодавство України передбачає слідчий огляд як самостійну слідчу дію. Порядок проведення слідчого огляду регламентований статтями 190, 191, 192, 193, 195 КПК України.

У відповідності зі ст. 190 КПК України слідчий провадить огляд з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, з'ясування обстановки злочину, а також інших обставин, що мають значення для справи.

В своїй курсовій роботі я намагався детально проаналізувати існуючі в Україні види слідчого огляду, а особливу увагу приділити огляду місця події. При характеристиці огляду місця події я хочу детально розглянути наступні аспекти:

• Огляд місця події як вид слідчого огляду.
• Права і обов’язки учасників огляду місця події.
• Підготовка до огляду місця події.
• Тактичні прийоми безпосереднього дослідження місця події.
• Застосування криміналістичної техніки при проведенні огляду місця події.
• Роль слідчих версій при проведенні огляду місця події.
• Роль оперативно – розшукових заходів при огляді місця події.

 

В даній курсовій роботі я маю також на меті розкрити питання  пов’язані з правильним документуванням  такої слідчої дії як огляд місця події. Оскільки на практиці дуже часто трапляються випадки , коли процес огляду місця події і тактичні прийоми обрані правильно, фіксація результатів проведена хибним шляхом. В подальшому це може стати великою проблемою для проведення слідства.

Я гадаю мені вдасться досягнути поставлених завдань  і зробити певні теоретичні узагальнення по даній темі.

 

1.Слідчий огляд  і його види

 

Сутність слідчого огляду полягає в тому, що слідчий за допомогою органів відчуття переконується в існуванні та характері фактів, що мають доказове значення. Слідчий огляд — процесуальна дія, під час якої слідчий за участю вказаних у законі осіб виявляє, безпосередньо сприймає, досліджує, оцінює і фіксує стан, властивості та ознаки матеріальних об'єктів з метою виявлення фактичних даних, що мають значення для встановлення істини по справі.

Відповідно до закону огляд повинен провадитися слідчим  особисто у присутності не менше двох понятих. Слідчий вправі залучити до участі в огляді обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника. У необхідних випадках можна запросити відповідного спеціаліста. При огляді трупа залучення судово-медичного експерта, а у разі неможливості його участі — іншого лікаря, є обов'язковим. Так, згідно зі ст. 192 КПК України зовнішній огляд трупа слідчий провадить за участю судово-медичного експерта та в присутності двох понятих.

Слідчий огляд може бути класифікований за різними підставами. Так, за послідовністю проведення розрізняють: початковий та повторний; за обсягом розглядають основний та додатковий; за об'єктом дослідження:

1) огляд місця події  (місця злочину);

2) огляд трупа (зовнішній  огляд трупа на місці його  виявлення);

3) огляд предметів;

4) огляд документів;

5) огляд транспортних  засобів; 

6) огляд тварин;

7) огляд ділянок місцевості і приміщень, що не є місцем події;

8) освідування (огляд  тіла живої людини).¹

Огляд місця події  — це найбільш складна слідча дія. Вона часто провадиться як початкова  дія після порушення кримінальної справи. Огляд місця події —  це невідкладна слідча дія. Відповідно до ст. 190 КПК України огляд місця події у випадках, що не терплять зволікання, можливо провадити до порушення кримінальної справи. В цих випадках, при наявності для того підстав, кримінальна справа порушується негайно після огляду місця події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Огляд місця  події як вид слідчого огляду

 

Місце події — це приміщення або місцевість, де вчинено злочин або де є матеріальні сліди, пов'язані з подією злочину. Місце злочину і місце події — поняття, які не завжди співпадають: місце події — поняття більш широке, бо воно пов'язане з виявленням матеріальних змін, що мають відношення до події злочину; місце злочину — це місце вчинення злочинного наміру, яке спричинило певні матеріальні зміни (наявність слідів злому, взуття, крові та ін.).

Метою огляду місця події  є:

а) виявлення слідів злочину  і речових доказів;

б) з'ясування обставин події;

в) висунення версій про  подію злочину і його учасників;

г) отримання даних  про осіб, які могли сприймати  вчинення злочину, з метою організації оперативно-розшукових заходів і слідчих дій.

Огляд місця події  є первинною і невідкладною слідчою  дією. Це пояснюється необхідністю отримання інформації про обставини  події у первісному, незміненому  стані, оскільки будь-яке зволікання спричиняє втрату речових доказів, зміну слідової картини. Невідкладність огляду місця події пояснюється необхідністю оперативного отримання інформації з метою організації розшуку злочинця, а також інших слідчих дій, спрямованих на розкриття злочину.²

Здійснення огляду місця події підпорядковане певним принципам, до яких належать:

- своєчасність огляду. Огляд місця події здійснюється негайно після отримання повідомлення про подію злочину, у будь-який час доби. Огляд може бути відкладений тільки у зв'язку з несприятливими умовами (неможливість прибуття, відсутність транспорту, стан погоди), але з обов'язковим розпорядженням про охорону місця події. Своєчасність огляду забезпечує отримання всебічної інформації про подію і оперативність у здійсненні розшукових заходів;

- об'єктивність і повнота огляду. Об'єктивність огляду означає всебічне дослідження всієї обстановки, слідів і речових доказів. Як правило, при огляді місця події слідчий виходить з первісної інформації про подію, отриманої після прибуття на місце події, а також з тих версій, що виникають під час огляду. Таких версій може бути декілька і згідно з кожною з них має здійснюватися огляд. При цьому не слід перебувати у полоні однієї з версій, якою б правдоподібною вона не здавалась, і відповідно лише до неї виявляти сліди і речові докази. Треба враховувати також і контр-версії, які дозволяють давати інше тлумачення події, що мала місце, та пам'ятати про можливе інсценування події, створення слідової картини, яка спотворює сутність події;

- планомірність огляду. Слідчий огляд передбачає певний порядок у діях слідчого: визначення порядку огляду, його меж, послідовності пересування по території або приміщенню, що оглядається, а також визначення об'єктів (слідів, речових доказів), які можуть мати місце у зв'язку з подією злочину. Планомірність передбачає й обрання методів огляду (ексцентричний, концентричний та ін.). Під час огляду місця події вивчаються обставини, за яких відбулася подія, зміни у розташуванні різних об'єктів, сліди осіб, які вчинили злочин, знаряддя і засоби вчинення злочину, а також сліди, залишені цими знаряддями. Увага слідчого має концентруватися також на речових доказах, виявлення яких пов'язане з подією злочину;

- застосування науково-технічних засобів. Одним з принципів огляду місця події є застосування науково-технічних засобів з метою виявлення і фіксації слідів і речових доказів, що у багатьох випадках неможливо без застосування науково-технічних засобів. Так, виявлення слідів рук (невидимих і маловидимих), ніг, крові, мікрочасток вимагає застосування спеціальних науково-технічних засобів, значна кількість яких є у слідчій валізі, однак при огляді можуть бути використані також інші науково-технічні засоби, що передбачає залучення фахівця. Під час огляду місця події важливо дуже обережно поводитись з речовими доказами і слідами, щоб запобігти їх втраті або пошкодженню, яке виключило б їх використання для здійснення експертизи. Саме тому при використанні науково-технічних засобів необхідно дотримуватись не тільки правил їх застосування, але й правил упаковки і фіксації виявленого. Важливим засобом фіксації окремих слідів, речових доказів, як і усіх обставин події, є фото- або відеозйомка. Застосована згідно з передбаченими правилами, вона сприяє об'єктивному відображенню загальної і слідової картини, які спостерігалися під час огляду місця події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.Підготовка  до огляду місця події та пізнавальна сутність даної слідчої дії

 

Підготовчі дії, пов'язані з оглядом місця події, складаються з двох етапів: дії до виїзду на місце події і дії після прибуття на місце. Підготовчі дії до виїзду на місце події полягають у такому:

а) слідчий має уточнити характер події згідно з повідомленням, що надійшло;

б) вжити заходів (через  органи міліції або адміністрацію  установи) щодо охорони місця події та надання допомоги потерпілим;

в) вжити заходів щодо безпеки громадян на ділянках, які межують з місцем події;

г) перевірити готовність науково-технічних засобів;

ґ) вирішити питання щодо транспортних засобів, які необхідні для виїзду на місце події;

д) визначити коло осіб, які братимуть

участь в огляді, згідно з характером злочину (судово-медичний експерт, експерт-криміналіст, інспектор ДАІ, кінолог);

е) вирішити питання про  запрошення понятих, особливо у випадках, коли місцем події є віддалена місцевість або огляд відбувається у нічний час, тощо.

Якщо слідчий вважає за потрібне, він може запросити  для участі в огляді потерпілого, який здатний допомогти з'ясуванню обставин події, а також надати допомогу у виявленні слідів і речових доказів.

Після прибуття на місце  події слідчий вживає таких заходів:

а) упевнюється у наданні  допомоги потерпілому;

б) проводить коротке  опитування свідків;

в) дає розпорядження працівникам міліції щодо проведення необхідних оперативно-розшукових заходів (переслідування по «гарячих слідах», встановлення очевидців);

г) усуває з місця події  сторонніх осіб;

ґ) визначає функції кожного  учасника огляду і роз'яснює їм 'їх права та обов'язки.

 Після закінчення  цих дій слідчий приступає  безпосередньо до огляду. Огляд місця події передбачає обрання методів, які визначають його послідовність. До таких традиційно належить концентричний метод (від периферії до центра), який найбільш доцільно обирати у випадках, коли центр місця події не має чітко визначених меж і увагу слід зосередити на окремих слідах і речових доказах, що дозволяють визначити центр і характер події. Метод ексцентричний (від центра до периферії) найбільш характерний для розслідування злочинів, де подія має центр (наприклад, труп або центр зіткнення автомашин). Огляд центра події є передумовою для цілеспрямованого виявлення інших слідів, пов'язаних з діями злочинця на місці події. Фронтальний (лінійний) метод застосовується під час огляду значних площ, де місце події пов'язане з великим числом і розосередженістю слідів і речових доказів. Для огляду місця події можуть бути обрані й інші методи, зокрема уявне розбиття місця на квадрати, сектори або інші частини, зручні для мети огляду приміщень чи ділянок місцевості. Методи огляду можуть бути і комбінованими, залежно від ситуації огляду, а також комплексу слідів і речових доказів, які виявлені під час огляду.

Власне тактика огляду втілюється у кількох послідовно здійснюваних стадіях — оглядовій, статичній і динамічній. Під час оглядової стадії слідчий здійснює такі дії: визначає межі огляду, його оптимальний метод відповідно до ситуації, проводить орієнтовну і оглядову фотозйомку.³

Статична стадія огляду передбачає огляд без порушення обстановки, окремих слідів і речових доказів. Слідчий пересувається по місцю події, фіксуючи свою увагу на розташуванні окремих об'єктів огляду з метою вибору тих з них, які, за його припущенням, можуть мати відношення до події злочину.

Найбільш відповідальною є динамічна стадія, під час якої детальному вивченню підлягають сліди і речові докази. Слідчий аналізує їх сутність, відношення до події злочину, отримує інформацію, яка уточнює висунуті версії, або висуває інші, відповідно до характеру та інформаційної цінності виявленого. На цій стадії активно застосовуються науково-технічні засоби, серед яких переважне місце належить таким методам фіксації, як вузлова або детальна фотозйомка, а також методи виявлення слідів рук, знарядь злому, слідів ніг і транспортних засобів. Важливе значення мають фіксація і вилучення слідів шляхом виготовлення зліпків, перенесення їх на дактилоскопічні плівки. Детальний огляд слідів і речових доказів передбачає виявлення їх ознак, визначення можливості їх використання для експертного дослідження. У процесі огляду слідчому необхідно звертати увагу на мікросліди і мікрочастки, оскільки їх аналіз і наступне дослідження можуть дати важливу інформацію для встановлення осіб, які можуть бути причетними до події злочину, а також для організації інших слідчих дій (обшуку, виїмки), спрямованих на визначення інших доказів події злочину. Під час огляду місця події можуть бути здійснені експрес-дослідження окремих слідів або речових доказів, які вимагають застосування спеціальних засобів. До їх числа відносяться проби на наявність крові у плямах, що нагадують кров'яні; прочитання документів із забрудненими, замитими текстами за допомогою світлофільтрів або електронно-оптичних перетворювачів та ін.

У процесі огляду місця  події слідчим можуть бути з'ясовані  питання, які мають значення для визначення шляхів розслідування, а саме:

1) характер події, що  мала місце; 

2) чи на місці огляду  відбувся злочин;

3) шляхи проникнення  злочинців на місце і шляхи  їх виходу (особливо це важливо  для розшуку злочинців і слідів);

4) скільки було злочинців на місці злочину і чи знайома їм обстановка;

5) час вчинення злочину;

6) який час злочинці  перебували на місці; 

7) як пересувались  злочинці на місці події, яких  предметів вони торкалися; 

8) якими знаряддями  або засобами діяли злочинці;

9) яку мету переслідували злочинці, чи досягли вони її;

10) які сліди залишені злочинцями на місці події, які сліди залишились на них та їхньому одязі;

11) хто і звідки міг  бачити те, що відбувалося на  місці події.

Аналіз обставин події, слідів і речових доказів, визначення їх причинно-наслідкових зв'язків дають змогу виявити так звані негативні обставини, тобто такі, що суперечать уявленням про закономірний розвиток подій. Так, наявність значного числа ран на трупі і відсутність крові є негативною обставиною, яка свідчить про те, що злочин було вчинено в іншому місці, а труп перенесено. Негативні обставини за своїм характером можуть бути поділені на дві групи: 1) пов'язані з відсутністю слідів, які у зв'язку з аналізом обставин мають бути, і 2) пов'язані з наявністю слідів у разі, коли природний перебіг подій не передбачає їх. Так, під час огляду трупа людини, яка заподіяла собі смерть шляхом повішання, на думку експерта, странгуляційна борозна мала посмертний характер. Наявність таких слідів є свідченням того, що настання смерті не є наслідком самогубства. Подібні обставини є негативними і свідчать про інсценування події. Наявність слідів лещат на замку, дужку якого перепиляно за заявою потерпілого під час проникнення у приміщення, також є негативною обставиною — наявністю слідів, яких за природним розвитком події не повинно бути. Порушення логіки розвитку подій в першому і другому випадках є показником інсценування події (в першому випадку — відсутність належних слідів, в другому — наявність їх там, де вони не мають бути). На такі суперечності слід звертати увагу при зіставленні характеру події і тих версій, які виникають у процесі огляду місця події, окремих слідів і речових доказів. До негативних обставин можуть бути віднесені й такі, як невиправдано ускладнена картина події, а саме: безліч розкиданих речей, що не обумовлено метою події; надмірне пошкодження тих чи інших предметів обстановки; вивезення значної кількості викраденого майна за час, протягом якого це неможливо зробити.

Тактика огляду у своїй основі має пізнавальну діяльність, яка нерідко розглядається як своєрідна логіка огляду. До структури пізнавальної діяльності входять такі елементи:

1) речові ознаки злочину,  що потрапляють у поле зору  слідчого;

2) версії про механізм розслідуваної події;

3) уявна модель цієї  події; 

4) виведення наслідків із даної моделі, тобто суджень про обставини і сліди, які повинні мати місце, якщо відтворена модель є правильною.

В реалізації цього механізму  одну з основних ролей відіграє аналіз обстановки місця події і слідів, які виявлені у зв'язку з подією злочину. Виявлений у процесі огляду об'єкт спочатку аналізується з точки зору його звичайної у людському розумінні субстанції і призначення. Після цього аналіз спрямовується на встановлення у знайденому об'єкті (сліді, речовому доказі) таких ознак, які свідчать про його використання в події злочину. Цей етап аналізу дозволяє виявити зв'язки певного об'єкта з подією злочину і тим самим встановити коло обставин, що мають значення для здійснення пізнання у розслідуванні. При уявному аналізі об'єктів, що проводиться під час огляду місця події, використовуються елементи фактичного аналізу, зокрема таких його методів, як вимірювання, спостереження за допомогою науково-технічних засобів, порівняння. Застосування лупи, світлофільтрів, ультрафіолетових освітлювачів, запилюючих порошків до результатів уявного аналізу у багатьох випадках додає деяку кількість виявлених ознак, правильна оцінка яких багато в чому визначає можливість розгляду знайденого як речового доказу.

Інструментом, що здійснює логічний зв'язок знайденого з діями  осіб, які брали участь у злочині, та іншими доказами, виступає причинно-наслідковий  зв'язок, який відновлює, немов з  мозаїчних фрагментів, картину події. Якщо з цих позицій розглядати обставини події і об'єкти, пов'язані з подією злочину, можна побачити, що всі вони є наслідками певних причин. Аналіз таких наслідків і є підставою для уявного сходження до причини, що їх породила, а отже, й до встановлення шуканого.

У процесі огляду узагальнення результатів аналізу дає змогу нагромаджувати інформацію, синтезувати її за допомогою встановлення причинних зв'язків і слугує основою для формування уявної моделі події. Характер і обсяг доказової інформації обумовлюють повноту і обґрунтованість уявної моделі. Кожна модель події має більший або менший ступінь правдоподібності, що обумовлено, з одного боку, наявною інформацією, а з другого — числом обставин, які необхідно з'ясувати для встановлення об'єктивної істини у справі. У тих випадках, коли обставини першої групи є більш чітко вираженими, обгрунтованість версії, що висувається відносно події злочину, буде вагомішою, а її уявна модель — більш повною. Складність висунення версій як побудови моделей картини події полягає у тому, що подібні побудови не є довільними процесами творчої уяви. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежують діяльність моделювання, зосереджуючи мислення слідчого на колі встановлених обставин і визначенні їх можливого причинного відношення.

Найбільше значення з точки зору пізнавальної ролі моделей, що конструюються в процесі огляду місця події, має те, що їх виникнення і згасання відбуваються у міру виявлення і оцінки доказової інформації. Тому вони є не тільки динамічними (рухомими), а й такими, що знову виникають і розпадаються залежно від обґрунтованості компонентів моделі, які визначають у кінцевому підсумку її надійність.⁴

Велике значення мають  вилучені у процесі огляду місця  події мікрооб'єкти — дрібні частки скла, обривки волосся, волокна органічного і неорганічного походження тощо. Такі об'єкти можуть бути виявлені на одязі жертв, що контактували зі злочинцями, або на інших контактних поверхнях. Мікрооб'єкти мають вилучатися і пакуватися з дотриманням особливих правил у спеціальні пакети, дуже обережно, можливо, за участю спеціаліста-експерта.

У процесі огляду досить широко використовуються науково-технічні засоби із слідчої валізи. У необхідних випадках можуть застосовуватися інші науково-технічні засоби, необхідні  для попереднього дослідження плям, що нагадують кров, прочитання за допомогою світлофільтрів текстів, що погано розрізняються або малопомітні, та ін.

Поряд з технічними засобами із слідчої валізи для огляду можуть бути залучені пересувні лабораторії, обладнані комплектами криміналістичних засобів більш широкого профілю.

Речові докази вилучаються  з місця події різними способами, відповідно до їх специфіки, із застосуванням  різних технічних засобів. Так, для  вилучення твердих об'єктів використовуються склорізи, викрутки, стамески; для вилучення рідких речовин — шприци, піпетки, пробірки; газоподібні речовини (запахові сліди) вилучаються за допомогою шприців, скляних посудин з герметичними кришками тощо.

У випадках, коли окремі сліди (рук, взуття, знарядь злому) неможливо  вилучити, вони копіюються. Для виготовлення копій використовуються дактилоскопічні плівки, полімерні пасти, гіпс, пластилін та інші матеріали. При застосуванні науково-технічних засобів у процесі огляду місця події, а також при вивченні слідів або речових доказів слідчий може залучити як консультанта фахівця-криміналіста, який надасть допомогу у вирішенні питань, пов'язаних з аналізом слідів (визначення розміру взуття, якою рукою залишено слід, у якій галузі виробництва використовуються знайдені під час огляду інструменти та ін.). Такі відомості є вихідними для висунення окремих і загальних версій, що визначають напрямок розслідування, пошук осіб, які вчинили злочин, можливості проведення різних експертних досліджень. Припущення і висновки, зроблені фахівцем, не вносяться до протоколу, вони є орієнтуючими для формування слідчих версій і роботи слідчого на місці події.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4. Тактика огляду місця події

 

Місце події та його матеріальна  обстановка є відображенням наслідків  певного злочину. Місце вчинення злочину — найбагатше джерело відомостей. У більшості випадків розкриття злочинів цілком залежить від того, чи повною мірою використано це джерело. Але таке джерело не завжди однаково відбиває подію злочину.

Залежно від характеру відображення злочину на місці події можна уявити ситуації, коли подія злочину:

1) має дійсне відображення;

2) не має повного відображення;

3) не знаходить свого явного  відображення;

4) має фальшиве відображення.

Ці ситуації вимагають відповідної  інтерпретації:

1)  подія злочину має дійсне відображення — у цьому випадку у слідчого немає сумніву щодо характеру події і осіб, які причетні до неї. Достатній обсяг інформації дає змогу припустити дійсність події. Проте на першому етапі розслідування, яким часто є огляд місця події, нерідко важко вирішити, які об'єкти треба оглядати на місці події;

2)  подія злочину не має повного відображення — завдання слідчого полягає у відновленні повної картини події, що відбулася. Неповнота відображення може мати різний ступінь. Коли відображення настільки неповне, що не передає змін середовища, на основі яких можна судити про відображений об'єкт, тоді неповнота його є істотною.

Виникнення неповного відображення пов'язано з такими моментами:

а) у процесі вчинення злочину  подія повністю не відобразилась на місці події;

б) після вчинення злочину виникли  зміни об'єктів огляду — слідів та речових доказів;

3)  подія злочину не знаходить свого явного відображення — така ситуація може виникнути, якщо:

а) знищено дані на місці події; зміни в середовищі зникли, і акт їх виділення став неможливим; знищення інформації на місці події (слідів та інших речових доказів) характеризується виникненням іншої інформації — слідів їх знищення);

б) події у цьому місці не було;

4)  подія злочину має фальшиве відображення — виникає ситуація відображення не події злочину, а іншої події, тобто при інсценуванні. У цих випадках необхідно звернути увагу на негативні обставини, які несуть у собі інформацію не про злочин, чиїм відображенням вони нібито є, а про іншу подію — інсценування злочину.

Кожній з названих ситуацій огляду місця події відповідає найдоцільніша система тактичних прийомів: 1) при дійсному відображенні події злочину; 2) при неповному відображенні події злочину; 3) при відсутності явного відображення події злочину; 4) при фальшивому відображенні події злочину.

Система тактичних прийомів при дійсному відображенні події злочину охоплює:

1) зіставлення первинних  даних і обстановки місця події  з метою виявлення слідів злочину; 

2) аналіз окремих слідів  на місці події; 

3) моделювання події,  яка відбулася.

Розглянемо функціональне призначення і доцільність названих прийомів. Слідчий має певну інформацію про характер події ще до початку огляду місця події з повідомлень про злочин, оперативних даних, показань окремих осіб тощо. У дуже рідких випадках слідчий, який виїздить на місце події, не має хоча б деякого уявлення про подію злочину. Це уявлення може бути уривчастим, неправильним, неточним, але воно існує. У ситуації дійсного відображення події злочину не повинні виникнути суперечності і невідповідності між первинними даними і обстановкою на місці події. Мета тактичного прийому, який полягає в їх зіставленні, — виявити якомога більше слідів злочину і речових доказів, визначити належність доказів.

Важливим тактичним  прийомом у даній системі виступає аналіз окремих слідів на місці події. Місце події є відображенням  минулого, яке може бути пізнане як результат вивчення обстановки і речових доказів переважно раціональним шляхом. Треба аналізувати такі ознаки та властивості предметів і слідів: а) час виникнення їх на місці події (аналіз тимчасових зв'язків слідів); б) зв'язки об'єктів з даним чи іншим місцем (аналіз просторових зв'язків слідів); в) структуру предметів і слідів для вивчення їх групової належності; г) ідентифікаційні якості слідів з метою визначення можливості ототожнення об'єктів, що їх утворили; ґ) можливість виникнення слідів від одного або різних учасників розслідуваного злочину (потерпілого, обвинуваченого та ін.) або сторонніх осіб; д) зв'язки слідів між собою і розслідуваною подією, механізм їх утворення; е) причини відсутності певних слідів і предметів, їх властивостей і ознак.

Аналіз окремих слідів на місці події є тим першим ступенем, який дозволяє встановити причинні зв'язки між ними. Сліди (предмети) перебувають  у залежності один від одного. Виявлення  одного сліду або його частин чи ознак слідів повинно підштовхувати до пошуку інших речей або слідів. Використання тактичного прийому, який полягає в аналізі окремих слідів на місці події, дозволяє: а) виявити більш широке коло слідів (предметів), що мають відношення до розслідуваної події; б) визначити залежності між ними; в) не брати до уваги сліди, які не стосуються події злочину. Наступним тактичним прийомом у системі є моделювання події. Кожна уявна модель вчиненої події щодо розслідування будь-якої категорії злочинів має більший або менший ступінь ймовірності. Уявне моделювання події дозволяє виявити нові факти та певні невідповідності. При дійсному відображенні події злочину уявна модель повинна збігатися з інформацією, яку виявлено на місці події. Якщо ж між ними виникають суперечності і невідповідності, то ситуація огляду первісне визначена невірно.