Огляд преси як своєрідний жанр журналістики

 

 

Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний технічний університет»

Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Факультет гуманітарно-правовий

Кафедра журналістики

 

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

ОГЛЯД ПРЕСИ ЯК СВОЄРІДНИЙ ЖАНР ЖУРНАЛІСТИКИ

 

 

 

 

 

 

 

Студентки групи ГП-421

 

Науковий керівник

канд. філол. наук, ст. викл.

 

 

 

 

 

Запоріжжя

2012

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………..3

РОЗДІЛ 1. МІСЦЕ «ОГЛЯДУ ПРЕСИ» В СИСТЕМІ АНАЛІТИЧНИХ ЖАНРІВ…………………………………………………………………………….5

1. Жанрові ознаки огляду преси ……………………………….......................5
2. Поява та історія розвитку огляду преси як жанру………………………..11

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ ОГЛЯДІВ ПРЕСИ…………………..15

2.1. Огляд преси у газеті  «День» та на сторінках періодичного  видання «Молодь України»………………………………………………………………..15

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………18

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………..

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

Жанрова палітра сучасної журналістики є досить багатогранною та різноманітною. У межах різних потоків журналістської інформації існують вироблені практикою, історично сформовані жанри.

Сучасний огляд преси – один із небагатьох жанрів журналістики, який рецензує друковані засоби масової інформації. Його завдання – узагальнити досвід роботи ЗМІ. Огляд преси  –  абсолютно самостійний аналітичний жанр, у якому не знаходять свого відображення інші жанри журналістики, він займається справою інформування аудиторії та можливістю автора висловити власну думку з приводу того чи іншого матеріалу.

В основі огляду преси лежить осмислення подій і фактів, обмежених визначеними часовими та географічними рамками.

Огляд преси – це не переказ періодичного видання, а особливий дослідницький жанр критики, який широко використовується співробітниками прес-служб. Огляд дає читачеві багату, різносторонню картину навколишньої дійсності, розкриває зв’язки між явищами суспільного життя, звертає увагу на тенденцію їхнього розвитку. Сьогодні огляд – найбільш популярний жанр телебачення, саме це визначає актуальність теми. 

Мета курсової роботи передбачає аналіз особливостей газетних оглядів.

Реалізація мети передбачає розв’язання таких завдань:

• визначити поняття «огляд преси» і окреслити його жанрові ознаки;
• з’ясувати роль і місце оглядів преси в системі аналітичних жанрів;
• вивчити умови появи огляду преси та історію його розвитку;
• проаналізувати особливості газетних оглядів.

Об’єктом  дослідження є матеріали газет «День», «Молодь України».

Предмет дослідження – особливості огляду преси як своєрідного аналітичного жанру на сторінках зазначених періодичних видань.

У процесі дослідження використовувалися такі методи: аналіз, синтез, спостереження, а також описовий та структурно-типологічний методи.

Методологічна і теоретична основа дослідження. Серед українських журналістикознавців, що працювали над дослідженням огляду преси в контексті аналітичних жанрів, слід відзначити роботи І. Михайлина «Основи журналістики», В.Здоровеги «Теорія і методика журналістської творчості». Зокрема В. Здоровега подає визначення жанру, його типологічні ознаки й обобливості. Цей жанр досліджували російські журналістикознавці Г.С. Мельник, А.Н. Тепляшина, у праці «Основы творческой деятельности журналиста», вони визначають основне завдання огляду преси та його різновиди. Огляд преси досліджував А.А.Тертичний у праці «Жанры периодической печати», а також детальне вивчення жанр огляд преси отримав у таких науковців, як  Б.В.Стрельцов та Л.Е.Кройчик.

Наукова новизна дослідження полягає у тому, що у роботі вперше була зроблена спроба детально проаналізувати проблемно-тематичний аспект огляду преси у періодичних виданнях «День» та «Молодь України», було наголошено на навичках, якими має володіти журналіст, який працює над написанням матеріалів цього жанру.

.Практичне значення одержаних результатів. Матеріали курсової роботи можуть бути використані при підготовці лекційних та практичних занять, а також під час подальших наукових розробок.

Отже, огляд преси – дуже багатогранний та складний аналітичний жанр, призначенням якого є надання аудиторії досить повної, цілісної картини якогось відрізка дійсності, пояснення зв'язку між фактами, відображення динаміки, головних процесів, та який вимагає глибоких знань і вміння аналітично зіставляти факти, саме тому він потребує особливої уваги науковців.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

МІСЦЕ «ОГЛЯДУ ПРЕСИ» В СИСТЕМІ АНАЛІТИЧНИХ ЖАНРІВ

 

1. Жанрові ознаки огляду преси

 

Будь-який журналістський задум здобуває втілення у формі певного жанру. Щодня розкриваючи газету, читач зустрічається не просто з текстами, а замітками, репортажами, статтями, нарисами, інтерв’ю, есе та іншими жанрами журналістики. Жанри – це комунікативні канали для певного роду інформації. Не правильно пов’язувати жанр лише з формою журналістського твору, хоча б і такою, що склалася в глибинах історії й стабілізувалася в своїх структурних ознаках. Жанри необхідні для того, щоб журналісту було достатньо всього лиш обрати найбільш вдалу форму для свого матеріалу, а також для зручності читача, котрий,  ідентифікуючи жанр, зможе відразу зрозуміти, яку інформацію йому пропонують.

 Огляд преси – абсолютно  самостійний аналітичний жанр, у  якому не знаходять свого відображення  інші жанри журналістики, він  займається справою поінформованості  аудиторії та можливістю автора  висловити власну думку з приводу  того чи іншого матеріалу, огляд  преси є одним із небагатьох  жанрів журналістики, який рецензує  друковані засоби масової інформації. Так, наприклад, І.Л.Михайлин визначає  мету огляду преси: «Метою огляду  є ознайомлення читачів з перебігом  подій за тривалий проміжок  часу чи рядом однорідних подій  чи фактів за стислий хронологічний  період» [ 12, с.381].

    Жанр «огляд  преси» має особливу будову  і специфічний зміст. Але немає  готової схеми побудови тексту  цього дослідницького жанру.  Огляд дає читачеві багату, різносторонню  картину оточуючої дійсності, розкриває  зв’язки між явищами суспільного  життя, звертає увагу на тенденцію  їх розвитку. Завдання огляду преси – виявляти щось нове, цікаве у змісті та оформленні газети, журналу, а також у творчій діяльності журналіста з читачами, авторським активом; давати оцінку ЗМІ в освітленні діяльності органів влади, політичних партій, особливо у час підготовки і проведення політичних кампаній. Але головним завданням огляду преси є осмислення досвіду одної або декількох газет у висвітленні актуальної проблеми всередині країни, або ж у зарубіжних державах. Аналізуючи публікації з різних видань за визначеною темою, оглядач повинен прагнути з їх допомогою презентувати аудиторії більш повну картину процесу чи події, познайомити читачів з різними оцінками, точками зору, позиціями у ЗМІ цих процесів та подій. 

          Критика в огляді преси повинна бути доброзичливою, вона не повинна принижувати професійну гідність як окремих авторів, так і цілих творчих колективів редакцій.

І.Л.Михайлин у праці «Основи журналістики» зазначає: «Від назви жанру походить ще одне найменування рольової спеціалізації в журналістиці – оглядач. Місія оглядача – розглядати події в часі, найкраще від зародження до завершення» [ 12, с.382].

Визначальна ознака жанру огляду – єдність наочного висвітлення суспільних подій і думки оглядача, що глибоко проникає у суть процесу, ситуації. 

В огляді яскраво виявляється позиція журналіста. Оглядач повинен:

- збуджувати інтерес аудиторії, розповідати їй про події, процеси, що відбуваються в суспільному  житті;

- відстоювати передові  точки зору і сприяти удосконаленню  «особистої стратегії» громадян;

- виявляти в явищах  їх сутність, показувати протиріччя  дійсності;

- через з'ясування сутнісних  зв'язків, визначення лінії розвитку  явищ, прогнозувати, осмислювати хід  суспільного розвитку;

- сприяти практичному  рішенню проблем суспільства  [16, с.120].

Визначення цих функцій жанру допомагає змалювати загалом предмет огляду. Його складають загальні питання політики, економіки, характерні соціальні явища і тенденції їхнього розвитку, питання способу життя і міжлюдських стосунків і багато чого іншого. Предметом огляду можуть бути ідеї, що взяті з філософії, історії, літератури. Для предмету огляду характерний просторово-часовий чи тематичний зв'язок явищ, що оглядаються. Не випадково огляди мають строгу періодичність виходу у світ (щоденні, щотижневі, щомісячні). Вони як би підбивають підсумок визначеного періоду життя, діяльності в тій чи іншій сфері суспільного буття. Саме зазначена особливість зв'язків предмету огляду дозволяє головним чином відрізнити огляд від статті (для предмета останньою характерною рисою є причинно-наслідковий зв'язок відображуваних феноменів) [18, с.132].

Оскільки огляди публікуються з визначеною періодичністю, то це позначається і на виборі тем, характері, глибині аналізу. Чим рідше публікуються огляди, тим більше в автора можливостей знайти в потоці подій факти, найбільш цікаві для аудиторії, проаналізувати їх, узагальнити. Разом з тим тривалі проміжки часу між виходами оглядів призводять до того, що аудиторія вже досить багато знає про ті події, що стають предметом огляду, з оперативних публікацій (репортажів, звітів, кореспонденції й ін.). Це припускає, що оглядач, що має досить часу для міркування, аналізу, може знайти в цих подіях взаємозв'язок, ще невідомий аудиторії, що залучить її увагу до опублікованого огляду [18, с.36].

Дослідники жанрів журналістики відзначають наступні особливості огляду: оглядач оперує не окремим фактом, не окремою подією, а більш-менш широкою сукупністю фактів, подій, ситуацій, явищ, процесів, сторін суспільного життя. Це набір не випадкових, а ретельно відібраних фактів, з яких складається правдива картина дійсності в її певному аспекті (політика, промисловість, сільське господарство, культура). Кожен окремий факт, подія, явище, розгляд автором не самостійно, а як елемент цілого [18, с.37].

Структура матеріалів огляду специфічна. Вона містить заголовок, основну частину та авторський коментар. Для автора важливо прослідкувати те, як ЗМІ обговорюють ту чи іншу проблему, до якого висновку приходять, як оцінюють. Інколи автор ставить за мету виявити проблему чи тему, які впродовж певного часу найчастіше порушувалися пресою [5, с.98].

Існують декілька видів газетних оглядів. Найбільш розповсюджений тематичний огляд, який аналізує одну тему в друкованому виданні – економічну або соціальну, моральну або спортивну тощо. Такий огляд звертає увагу на глибину розкриття змісту тих матеріалів, що публікуються, на використання різних жанрів публіцистики, на форми їх подачі на газетних шпальтах, на участь у висвітленні цих проблем спеціалістів тієї чи іншої галузі, на використання ілюстрацій задля підвищення переконливості публікацій, на позитивний досвід редакції або на недоліки в діяльності журналістського колективу.

Існує також загальний огляд преси. Він представляє собою форму оцінки та аналізу діяльності всього колективу редакції газети або журналу за визначений період часу. Такі огляди публікують, наприклад, у зв’язку з ювілеєм періодичного видання, або з виходом тисячного номеру газети з моменту початку її видання.

У загальному огляді преси аналізується та оцінюється робота цілого творчого колективу редакції, тому підготовка такого огляду є дуже важкою.

Крім  того, А.А.Тертичний визначає огляд-презентацію і безадресовий огляд [16, с.110].

Огляд-презентація з’явився як жанр, тому що більша частина населення через матеріальні труднощі не могла купувати по три-чотири газети, журнали, як це було раніше. В таких умовах популярні серед населення видання беруть на себе функцію інформування суспільства про те, що пишуть інші газети та журнали.

В презентації нових видань журналіст знайомить читачів зі змістом номера газети чи журналу, а іноді розповідає про зміст декількох номерів. Але частіше автори оглядів-презентацій розповідають читачам про найбільш цікаві публікації різних видань, відбираючи по принципу сенсаційності, новизни, суспільної значущості.

В безадресовому огляді преси аналізується актуальна тема, яка висвітлюється у пресі. Характерною ознакою безадресового огляду є відсутність у ньому посилань на конкретне оглядове видання, радіо- та телепередачі. Автор такого огляду може коментувати як проблеми, котрі зацікавили пресу, так і особливості їх висвітлення у різних виданнях.

Слід підкреслити, що безадресовий огляд преси дозволяє автору оприлюднити своє бачення найбільш важливих проблем, а читацька аудиторія має право відноситися до його суджень як до власної думки автора.

Усі види газетних оглядів широко використовуються у сучасній пресі.

Домінує два різновиди – радіо- і телеогляд. Це ранішній, а іноді й нічний стислий огляд найцікавіших публікацій окремих газет із стислим цитуванням певних ситуацій. Такий огляд має характер анонсування без заглиблення в суть проблем, що розглядаються в журналістських матеріалах, дає певну загальну орієнтацію, про що пишуть газети.

Часто огляди української преси підміняються рекламуванням російських видань в Україні. Тому досить складним і відповідальним є дотримання об'єктивності, неупередженості, справедливості. Зважаючи на неминучу суб'єктивність у виборі видань, що в Україні ще й пов'язане з мовою, відповідними акцентами, головними критеріями все ж таки повинні бути вагомість, глибина і можлива резонансність публікацій, їхній фаховий рівень [7, с.206].

Теоретично важко довести контролюючим органам, що огляд преси не є рекламою певної газетно-журнальної структури. Це специфічним жанр головне завдання якого ознайомити читачів з новинами преси. Навіть дуже стислий огляд жанрової модифікації журналістської аналітики засвідчує великі можливості урізноманітнення змісту і форми спілкування журналіста з аудиторією. Величезний досвід масової інформації переконливо доводить, що вирішальним у творчому процесі є об'єктивність, глибина думки, однак не менш важливе значення у сфері масового публічного спілкування має різноманітність і адекватність форм вислову, їхня досконалість [7, с.215].

Отже, огляд преси – один із небагатьох жанрів журналістики, який рецензує друковані засоби масової інформації та завданням якого є  узагальнити досвід роботи засобів масової інформації; це критичний аналіз публіцистичних творів за певний період часу, оцінка постановки проблем в засобах масової комунікації і знайомство аудиторії з найбільш цікавими або суспільно значущими матеріалами.

 

2. Поява та історія розвитку огляду преси як жанру

 

Практика складання різних тематичних добірок і коротких викладів виникла ще в давнину. Як приклад можна навести «Златоструй» - книгу, яка була складена в стародавній Болгарії. Вона містить 136 статей, вибраних з творінь Іоанна Златоуста. «Ізборник Святослава» - друга за давністю (після «Остромирова Євангелія») давньоруська рукописна книга, яка являє собою витяги з творів церкви. До цього ж типу творів належить і «Катехізис» - книга, що містить основні положення християнського віровчення, які часто викладені у вигляді запитань і відповідей. Аналогічні сучасному огляду преси періодичні видання отримали широке розповсюдження у кінці XVII-XVIII століть [19, с.31].

         У Росії перші огляди з’явилися  в XVII столітті. Для позначення цього поняття використовувалося запозичене з голландської мови слова «куранти». Куранти складали в Посольському наказі для царя та Боярської думи на основі німецьких і голландських газет. У наш час слово «куранти» використовується як історичний термін для позначення російських оглядів європейської преси XVII – початку XVIII століття [19, с.32]. У XVII столітті в Колегії іноземних справ використовували слово «екстракт».

Екстрактами називали не тільки огляди преси, а й короткі виклади (в рукописному або друкованому вигляді) інших документів.

Історично початковою формою оглядів ЗМІ був огляд преси. Поява цього жанру пов’язана с розширенням випуску газетної продукції, з прагненням розібратися в різноманітності газет та журналів, дізнатися, що вони пишуть, як і чому, і розповісти про це читачеві [16, с.112]. За наявними відомостями, спочатку огляди преси складалися окремими дослідниками, вченими з метою сформулювати своє уявлення про роль і можливості преси в житті суспільства, а також познайомити з цими уявленнями своїх сучасників. Одним з перших такого роду оглядів (можливо, першим) є книга німецького теолога Агасфера Фріча «Огляд (або опис) новин, які іменуються «Нові газети» («Нові временними»), що вийшла в 1676 р. в Німеччині.

         Роздуми оглядача про користь  і даремність публікацій та  газет в цілому виражені в  коментарях до уривків, взятим  з них. Надалі огляди з’являються  вже на сторінках самих періодичних  видань. З історії російської  журналістики

добре відомі огляди преси, опубліковані на сторінках багатьох журналів і газет, таких як «Современник», «Вітчизняні записки», «Російський інвалід», «Зірка», «Нове життя», «Куранти», «Іскра», «Правда» і т.д.

К.Маркс і Ф.Енгельс, редагуючи «Нову Рейнську газету», постійно використовували огляд преси в якості засобу для боротьби з буржуазною пресою. Крім того, огляд преси використовувався для керівництва місцевою партійною пресою, особливо в перша роки Радянської влади. Тогочасні провінційні газети, а саме Борська газета не мали достатньо кваліфікованих журналістських кадрів, і завданням оглядів було підвищення рівня журналістської майстерності працівників друку на позитивних прикладах кращих видань, розбір характерних помилок та недоліків місцевої преси [16, с.111].

  Огляди преси замінювали тоді навчальні посібники з журналістики, вони слугували підвищенню професіоналізму молодих газетярів. Все це визначило долю жанру як управлінського.

За радянських часів огляд преси був одним з найбільш важливих жанрів. Цей жанр, як і інші, активно застосовувався для впливу на інформаційну політику оглядових видань. Оглядачі повинні були розглядати всі публікації і видання з партійної точки зору, перебуваючи під її жорстким ідеологічним контролюванням. Наприклад, в оцінюванні якоїсь газети треба було виходити з того, як вона допомагає своїй партійній організації у вирішенні тих чи інших питань, як висвітлює в зв'язку з цими питаннями життя місцевого населення, як працює зі своїми позаштатними авторами [16, с.112]. 
         Автор огляду повинен був звертати увагу на рівень політичної витриманості публікацій, відповідність їх курсу партії, а також на те, наскільки точно вміє газета виділяти головні напрями господарської діяльності товариства, досліджувати їх, знаходити передовий досвід і поширювати його; наскільки критичні і самокритичні публікації; наскільки доказові, аргументовані її виступи; яка є мова, стиль публікацій, який відгук отримують вони у читача, як бореться видання за дієвість своїх виступів [18, с.132]. 
         Обов'язковість виконання оглядачем таких вимог диктувалася тією роллю, яку журналістика в цілому відігравала в житті суспільства як інструмент партійного впливу на маси, партійного контролю за процесами, що відбуваються в суспільстві [16, с.125]. Існувало суворе положення про те, що видання, котрі публікували огляд преси, могли аналізувати лише газети та журнали з меншим за свій авторитетом, тобто центральні – обласні, районні, обласні – міські, районні – багатотиражні газети. Тільки газета «Правда» як друкований орган ЦК КПРС могла аналізувати будь-яке періодичне видання – союзне, республіканське, обласне та навіть багатотиражну газету.

За наших часів, хоч преса, як і раніше, проводить огляд радіопередач, а телебачення та радіо знайомлять людей зі змістом виданих газет та журналів, та іноді навіть дають анонс номера, який тільки готується для видання, оглядачі все ж знаходяться в іншому положенні, а «субординації» видань не існує. Ідеологічні погляди оглядача та видання можуть бути різними, що є нормальним явищем в умовах плюралізму думок та суджень [16, с.126].

Це, без сумнівів, надало відбиток на реакцію оглядових видань. Раніше партійний комітет, друкованим органом якого була оглядова газета, був зобов’язаний обговорити опублікований огляд, та за критичними зауваженнями вжити певних заходів, надати відповідь редакції видання, у якому був опублікований. Тепер цього не існує в журналістський практиці. Більш того, автор огляду може потрапити до суду за нанесений моральний збиток, якщо він образив журналістів оглядового видання. Цим і пояснюється доволі рідкісна тепер поява оглядів у пресі [18, с.139].

Сучасний огляд преси – один із небагатьох жанрів журналістики, який рецензує друковані засоби масової інформації.

Сьогодні огляд преси існує в інформаційно-рекламному різновиді на радіо та телебаченні, а також у деяких формах в Інтернеті. Дуже рідко він зустрічається на сторінках друкованих видань.

Значної популярності огляд преси набуває під час передвиборчої ситуації у країні, як детальний аналіз друкованих видань політичних опонентів. Широкого поширення цей метод набув впродовж 2005-2006 років у таких виданнях: «Товариш», «Комуніст», газети блоку «Ми» та «Наша Україна». Зараз, огляди преси друкують такі видання: «День», «Україна молода», «Високий замок» та «Молодь України».

Частково огляд преси у журналістиці продовжує існувати в контексті аналітичних проблемних статей. Часто журналісти-аналітики звертаються до досвіду аналізу певної проблеми в інших виданнях. Цей метод і зараз широко використовується та інтенсивно впроваджується у повсякденну журналістську практику. Журналісти-аналітики розширюють власний матеріал шляхом прямого цитування матеріалів колег, використовуючи так званий класичний огляд преси [13, с. 113].

На сьогодні в українських друкованих ЗМІ дуже рідко зустрічається якісний огляд вітчизняних видань.

Це пов’язано не тільки з труднощами роботи над оглядом, але й з відходом від ідеологізації засобів масової комунікації.

Останнім часом завдання огляду засобів масової комунікації змінились. Преса оглядає радіо- та телепередачі, а телебачення та радіо говорить про публікації у пресі не для того, щоб здійснити ідейне керівництво. Керівнича роль центральних видань, як і сама ідейно-політична субординація засобів масової комунікації, зникла з розвитком плюралізму. Тому сьогодні цей жанр більш зблизився з рецензією.

Сьогодні огляд преси – це критичний аналіз публіцистичних творів за певний період часу, оцінка постановки проблем в засобах масової комунікації, а також знайомство аудиторії з найбільш цікавими або суспільно значущими подіями.

 

 

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ГАЗЕТНИХ ОГЛЯДІВ ПРЕСИ

 

2.1. Огляд преси  у газеті «День» та на сторінках  періодичного видання «Молодь  України»

 

На жаль, на сьогодні в українських друкованих ЗМІ дуже рідко зустрічається якісний огляд вітчизняних видань. Вони трапляються здебільшого у відомих аналітичних газетах, таких як «День», «Урядовий кур'єр», «Україна молода», «Високий замок», «Киевские ведомости» та ін.

У всеукраїнському виданні «День» частіше, ніж у інших періодичних виданнях друкуються огляди преси. Це дає можливість говорити про високий професійний рівень журналістів газети. Зазвичай, такі матеріали розміщуються на останніх сторінках видання. Автор такого огляду аналізує об'єднані однією темою, але вміщені у різних друкованих виданнях матеріали, робить загальний висновок стосовно того, про що йшлося у газетах.

У газеті «День» за 18 березня 2009 рік, вміщено огляд преси під назвою «Територіальна цілісність як головний козир» [14, с.82], автор, Юрій Райхель, робить спробу оглянути про що пишуть молдовські газети у передвиборчий період. Оглядач зупиняється на аналізі роботи таких молдовських видань: «Незалежна Молдова», «Молдовські відомості» та «Комерсант». Юрій Райхель пише: «Офіціозна газета «Незалежна Молдова» писала про теплу зустріч у переповненій залі місцевого Будинку культури, оплески, нескінченні слова подяки за побудований хірургічний корпус...»[14, с.87]. Далі оглядач акцентує нашу увагу на іншому молдовському виданні. «Як пише газета «Молдовські відомості», товариш Воронін нарікав на те, що ПКРМ так багато робить для автономії територіальної освіти (АТО), а її платять просто чорною невдячністю»[14, с.89]. Далі аналізується матеріал ще одного, але вже московського видання. «Московська газета «Комерсант» прямо написала, що «голова МЗС РФ долучився до молдавської передвиборної боротьби» [14, с.90]. Для того, щоб писати огляд зарубіжної преси потрібно не лише періодично знайомитися з тим про, що пишуть іноземні газети, а й цікавитися політичним, економічним та культурним життям будь-якої іншої країни світу. Аналізуючи зарубіжну пресу, журналісти українських періодичних видань підвищують власний професійний рівень, часто вдаються до порівнянь із вітчизняною журналістикою.

Огляди зарубіжної періодики публікує видання «Міжнародний кур’єр». Це тижневик-огляд світової преси. У «Міжнародному кур’єрі» друкуються матеріали на політичну, економічну та культурну тему.

Мережа Інтернет також дає необмежені можливості оперативного інформування про огляди преси зарубіжних країн. Цінним стає те, що автори таких публікацій не тільки переказують подію, а цитують найважливіше. Огляд преси, якщо брати його у всій жанровій багатоманітності, вимагає більшої компетентності і професійного досвіду, оскільки так чи інакше оцінюється результат праці колег, зіставлення продукту їхньої фахової праці із самим життям, політичною ситуацією в країні, загальним станом мас-медіа [7, с.215].

Ще одне загальноукраїнське періодичне видання, на сторінках якого публікують огляд преси, – «Молодь України». Журналісти видання роблять огляд районних газет, порушують не одну тему, а декілька. Тобто, тут огляд преси має загальний характер, виходить за межі інформаційного і повністю наближений до аналітики.

Розглянемо огляд преси Олега Шаховського вміщений у цьому виданні під назвою «Чиновників нагороджують, як «героїв», а галичани самі вирішують свої проблеми», за 27серпня 2009 рік. Основна проблема, яка порушується у цьому огляді преси – роль Степана Бандери в історії України. Оглядач звертається до матеріалів таких видань: «Львівська газета», «Репортер» та «Високий замок». «Львівська газета» пише, що одним із питань сесії Львівської облради, яка відбулася 22 вересня, стало обговорення доцільності перепоховання праху Степана Бандери на батьківщині…» [20, с.34]. «Львівська газета» пише, що минулої п'ятниці відбулася 32 сесія облради, де спробували розділити нагороди почесної відзнаки «100-річчя від дня народження Провідника ОУН Степана Бендери». «Депутат Зиновій Бойчук звернув увагу на те, що у списку забагато чиновників та депутатів – 70-80% відтак лунали пропозиції: діючих депутатів та міського голову Івано-Франківська вивести зі списку...» [20, с.35]. Отже, думки щодо Степана Бандери  – різні: одні вважають його героєм, а інші – що його варто «викинути» зі списку тих, хто претендує на звання «Великого українця». Основою цього матеріалу є не один факт (як це простежується в інших аналітичних жанрах, наприклад кореспонденції), а низка фактів, та спосіб висвітлення цього факту на сторінках різних друкованих ЗМІ. Спираючись на теоретичну базу, провівши аналіз сучасних газетних оглядів преси, ми можемо з упевненістю стверджувати, що оглядач – це перший журналіст та інформатор. Бути оглядачем нелегко, бо тут журналісту не лише треба знати основну інформацію, а й вміло поєднати найцікавіше і на основі цього створити свій друкований матеріал.

Слід також зазначити, що цей жанр відрізняється використанням великої кількості цитат з розглянутих видань, радіо- і телепередач. Адже огляд повинен володіти силою доказовості, розгорнутої аргументацією та переконливими висновками, а цього можна досягти тільки за допомогою витягів з аналізованих текстів.