Оптимізація оподаткування транснаціональних компаній

      ПІВДЕННОСЛОВ'ЯНСЬКИЙ  ІНСТИТУТ

      ВИЩОГО  НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

      "КИЇВСЬКИЙ  СЛАВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ" (ЗАТ) 
 

Кафедра фінансів та банківської справи 

КУРСОВА РОБОТА 

з дисципліни:

«Фінансова  діяльність суб’єктів господарювання»

на тему № 30:

«Оптимізація оподаткування транснаціональних компаній» 
 
 
 

Виконала:

студентка групи 5 Е/ф з/в

Решетнякова Н.М. 

Викладач:

к.е.н., доцент Мініна В.О. 
 
 
 
 

Миколаїв-2011

Південнослов'янський інститут

Вищий навчальний заклад

«Київський славістичний університет» (ЗАТ) 
 

РЕЦЕНЗІЯ НА КУРСОВУ РОБОТУ 
 

Студента ____________________________________________________________

прізвище, ім.`я, по-батькові 

Шифр групи, курс, факультет__________________________________________

____________________________________________________________________

Курсова робота з дисципліни___________________________________________

____________________________________________________________________

назва дисципліни 

Тема________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________ 
 

Дата отримання завдання «______»___________________2011 р. 

Рецензент__________________________________________________________

вчене звання, прізвище, ім.`я, по-батькові 

ЗМІСТ РЕЦЕНЗІЇ 

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ 

«______»__________________2011 р. _______________________

         підпис рецензента

Зміст 

      ВСТУП………………………………………………………………………..4

      РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСОБИ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК ТА ЇХ ОПОДАТКУВАННЯ………………………………………………...………6

      1.1. Поняття ТНК та їх види………………………………………………….6

      1.2. Особливості фінансової діяльності ТНК……………………………...13

      1.3. Особливості оподаткування ТНК……………………………………...16

      РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» ТА ДОСЛІДЖЕННЯ СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ……………………………..24

      2.1. Загальна характеристика ТНК…………………………………………24

      2.2. Аналіз фінансового стану………………………………………………28

      2.3. Дослідження оподаткування та  податкового навантаження…………33

      РОЗДІЛ 3. ОПТИМІЗАЦІЯ ОПОДАТКУВАННЯ ТНК…………………..37

      3.1. Напрямки зменшення податкового навантаження……………………37

      3.2. Стратегія податкового планування……………………………………42

      ВИСНОВКИ…………………………………………………………………51

      СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...54

      ДОДАТКИ……………………………………………………………………56 
 
 

ВСТУП 

     На рубежі XX – XXI ст. транснаціональним корпораціям (далі - ТНК) приділяється багато уваги. Сьогодні немає жодного значного процесу в світовій економіці, що відбувався б без участі ТНК. Вони приймають як пряму, так і опосередковану участь у світових економічних, а також політичних процесах. Хоча ТНК здійснюють свою діяльність у системі світового господарства, їх вплив поширюються і на політичну сферу, що дозволяє розглядати ТНК поряд із державами і міжнародними організаціями.

     ТНК можуть розміщувати виробництво  в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не утруднюючи себе національними  межами і кордонами. В одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів, дуже громіздких, дорогих для транспортування. В інших використовується близькість місткого ринку збуту. ТНК може приваблювати наявність кваліфікованої робочої сили або, навпаки, використовується величезний резерв дешевої та малокваліфікованої робочої сили у країнах, що розвиваються. В усіх цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має споживчий попит, і постачають на будь-який ринок або регіон звідти, де її виробництво найбільш вигідне. Виробництво стає глобальним, з'являються підприємства, які працюють "на весь світ".

     Сьогодні, ТНК здійснюють все більший і більший вплив на міжнародні відносини і світову економіку в цілому, розвиток якої в значній мірі визначається особливостями їх розвитку. З огляду на це, без розуміння ролі ТНК в міжнародному бізнесі, аналізу сучасних тенденцій їх розвитку неможливе усвідомлене сприйняття економічних, політичних та культурних світових реалій

     Загалом дослідження даної теми у різних дослідників є досить суперечливим і неоднозначним, тому феномен ТНК і досі є дискусійним питанням як у спеціалістів, що займаються дослідженням сучасних міжнародних відносин, так і у керівників держав, а також і у політичних діячів.

     Об’єктом  дослідження курсової роботи виступають ТНК на прикладі ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки вони відіграють одне з панівних положень у світовій економічній системі. Ще на стадії виникнення ТНК стали об’єктом бурхливих економічних дискусій, а на сучасному етапі розвитку міжнародних економічних відносин вони займають панівне положення загалом завдяки своїй економічній могутності.

     Дослідженню проблем розвитку транснаціональних  корпорацій присвячено багато робіт вітчизняних й закордонних вчених-економістів, зокрема: Л. Руденко, О. Рогача, Т. Білоуса, Л. Уеллса, І. Іванова, А. Філіпенка, В. Хвойника, Ю. Юданова, А. Миронова, П. Бакклі, Дж. Даннінга, Б. Оліна, К.Акамацу, М. Портера та інших. Однак, аналіз останніх досліджень показав, що, не зважаючи на достатньо вагомі обґрунтування ролі і напрямків розвитку ТНК, застосування методологічних та практичних підходів до пізнання сутності і особливостей їх функціонування та оподаткування, ще потребує подальшого дослідження, що обумовлює актуальність обраної теми курсової роботи .

     Метою курсової роботи є визначення напрямів оптимізації оподаткування ТНК.

     Об'єктом  дослідження є система оподаткування  ПАТ КБ «ПриватБанк».

     Предметом дослідження є специфіка функціонування, особливості та шляхи оптимізації оподаткування ТНК.

     Виходячи  з мети курсової роботи сформовані наступні завдання:

     - дослідити правові та організаційні засоби діяльності ТНК та їх оподаткування: поняття ТНК та їх види, особливості фінансової діяльності та оподаткування ТНК;

     - проаналізувати діяльність ТНК ПАТ КБ «ПриватБанк» та дослідити систему оподаткування;

     - навести шляхи оптимізації оподаткування  ТНК.

     Курсова робота викладена на 55 сторінках основного тексту та складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаної літератури із 25 джерел. Курсова містить 7 таблиць та 2 рисунки.

РОЗДІЛ 1. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСОБИ ДІЯЛЬНОСТІ ТНК ТА ЇХ ОПОДАТКУВАННЯ 

1.1. Поняття ТНК  та їх види

     Концептуальні підходи до вивчення різних аспектів діяльності ТНК сформувалися в другій половині 20-го століття, автори яких намагалися пояснити феномен транснаціональної корпорації, особливості його розвитку та впливу на різноманітні сфери міжнародних економічних відносин та національну економіку. Тим не менш, внаслідок складності та багатоаспектності даного явища, єдиного поняття транснаціональної корпорації досі не існує. [10]

     Термін «транснаціональна корпорація», «багатонаціональна компанія» (multinational corporation – MNC, multinational enterprise), як загальноприйнятий, вживається з 1960 року. За визначенням Комісії з транснаціональних корпорацій ООН, ТНК – це компанія, яка:

• включає одиниці (підрозділи) в двох або більше країнах, незалежно від юридичної форми і сфери діяльності;
• оперує у рамках системи прийняття рішень, що дає змогу проводити узгоджену політику і загальну стратегію через один або більше керівних центрів;
• у якій окремі одиниці (підрозділи) пов’язані спільною власністю таким чином, що одна (або більше) із них можуть впливати на діяльність інших (зокрема, розподіляти інтелектуальні та інші ресурси, відповідальність за результати функціонування і ін.). [10]

     В зарубіжній економічній літературі, як правило, при визначенні суті категорії  транснаціональної корпорації підвищену  увагу приділяють її монополістичній  природі. Так, Ч.П. Кіндлебергер безпосередньо  пов’язує теорію росту фірми з теорією монополії і приходить до висновку про необхідність виходу діяльності корпорації за межі національних кордонів, тобто фірма повинна постійно зростати за рахунок посилення своїх монополістичних переваг.

     Дж. Гелбрейт пов’язує необхідність транскордонних операцій ТНК з технологічними причинами і відмічає, що внаслідок підвищеної складності сучасної продукції порівняно з традиційною, її виробництво, збут та обслуговування вимагають створення за кордоном відповідних мереж виробничих, збутових та інших функціональних філіалів. Вирішення даного завдання під силу лише транснаціональним корпораціям.

     Дж. Данінг представляє ТНК як підприємство, що здійснює прямі зарубіжні інвестиції та володіє або контролює механізми  отримання надприбутку більш ніж в одній країні.

     На  думку західних економістів Уолтерса та Блейка, транснаціональними корпораціями є такі економічні підприємства (виробничі, добувні, обслуговуючі, фінансові), які  мають штаб-квартиру в одній країні, а бізнес організовують в іншій, або декількох інших зарубіжних країнах. Маються й інші точки зору (таблиця 1.1).

     Таблиця 1.1

Підходи російських та зарубіжних дослідників  до визначення категорії «транснаціональна корпорація»

     Продовження таблиці 1.1

     Як  помітно з вищенаведеної таблиці  підходів до розуміння ТНК, кожне  з них має свій акцент і внаслідок відсутності єдиної точки зору, науковці продовжують пропонувати нові формулювання.

     На  даний момент прийнято поділяти ТНК  на:

     - інтернаціональні;

     - багатонаціональні;

     - глобальні [10].

     Названі три типи відображають в дійсності  етапи їх розвитку. При порівнянні особлива увага звертається на принципи взаємовідносин між материнською компанією та дочірніми підприємствами (таблиця 1.2).

     В теорії ТНК виділяють наступні типи взаємовідносин (або навіть типи ТНК):

     - етноцентричний;

     - поліцентричний;

     - регіоцентричний;

     - геоцентричний. [10]

Таблиця 1.2

Порівняльна типологічна структура ТНК

     Продовження таблиці 1.2

     Інтернаціональні  корпорації – це національні монополії  з зарубіжними активами. Їх виробнича  та торгово-збутова діяльність виходить за межі однієї країни. Це початкова і найбільш проста форма ТНК. Створені за кордоном філіали таких компаній не мають юридичної самостійності, а зарубіжні ринки розглядаються як продовження національного ринку. Тому такі компанії мають дуже високий рівень централізації прийняття управлінських рішень та контролю за діяльністю філіалів зі сторони материнської компанії. Для компаній характерний етноцентричний тип взаємовідносин, за якого вище керівництво орієнтується на абсолютний пріоритет базової (материнської) фірми. [13]

     Мультинаціональні корпорації – це власне міжнародні корпорації, які об’єднують національні компанії ряду країн на виробничій та науково-технічній основі. МНК дозволяє великий ступінь незалежності при проведенні операцій в кожній з країн. Має місце поліцентричний або регіоцентричний типи взаємовідносин материнської та дочірніх компаній. В даних ТНК зарубіжні філіали крупніші та диверсифікованіші, вони в більшій мірі виробляють продукцію на місці згідно потреб ринку. Спостерігається досить високий рівень децентралізації функцій управління, делегування повноважень дочірнім фірмам.

     До  глобальної корпорації відносять таку, яка інтегрує в єдине господарську діяльність, яка здійснюється в різних країнах. Схожа компанія проектує виріб  або схему здійснюваних послуг, що належить окремому сегменту світового ринку або в різних країнах виготовляє складові частини одного виробу.

     Для найбільш зрілого типу ТНК – глобальних корпорацій – характерний геоцентричний  підхід до взаємовідносин між материнською компанією та її філіалами. Ці ТНК  є децентралізованою федерацією регіональних філіалів. Материнська компанія розглядає себе не як центр ТНК, а лише як одну з її частин. Ареною діяльності геоцентричної ТНК виступає увесь світ.

     Взагалі, межі між цими групами міжнародних  компаній рухливі, тому можливим є перехід однієї форми в іншу.

     У всіх ТНК головна компанія (материнська) є оперативним штабом корпорації. На базі широкомасштабної спеціалізації  та кооперування вона здійснює техніко-економічну політику і контроль за діяльністю закордонних філій. Закордонні філії та дочірні фірми становлять регіональну структуру ТНК. Останніми роками в ній відбуваються істотні зміни, пов'язані із здійсненням так званої комплексної стратегії, яка заснована на глобальному підході, що передбачає оптимізацію результату не для кожної окремої ланки, а для корпорації в цілому, Її суть полягає в децентралізації управління міжнародним концерном і значному підвищенні ролі регіональних управлінських структур. Така політика стала можливою завдяки досягненням техніки в галузі зв'язку та інформації, розвитку національних і міжнародних банків даних, повсюдній комп'ютеризації. Вона дає змогу ТНК координувати виробничу і фінансову активність зарубіжних філій і дочірніх фірм.

     Комплексна  інтеграція в рамках ТНК потребує і комплексної організаційної структури, що виражається у створенні регіональних систем управління та організації виробництва.

     Регіональні системи управління сучасної ТНК  побудовані у трьох основних видах: [13]

     1) головні регіональні управління, які несуть відповідальність за діяльність концерну у відповідному регіоні. Вони наділені всіма правами щодо координації та контролю за діяльністю філій у цьому регіоні;

     2) регіональні виробничі управління, які координують діяльність підприємств  по лінії руху продукту, тобто  відповідному виробничому ланцюжку. Такі управління відповідають за забезпечення ефективної діяльності відповідних підприємств, безперебійне функціонування всього технологічного ланцюжка, вони підпорядковані безпосередньо головному регіональному управлінню концерну;

     3) функціональні регіональні управління, які забезпечують специфічні  види діяльності концерну: збут, постачання, обслуговування споживачів  після продажу їм товару, науково-дослідні  та дослідно-конструкторські роботи.

     Ці  управління відповідальні за результати діяльності всіх відповідних структур у регіональному або глобальному масштабі.

     Таким чином, ТНК є домінуючою формою функціонування міжнародного капіталу. Вони являють  собою мережу взаємопов'язаних підприємств, які походять з однієї країни і  мають свої складові та філії в інших країнах. 
 

1.2. Особливості  фінансової діяльності ТНК

      ТНК компанії відіграють вагому роль у  світовому господарстві, будучи центральним суб’єктом інвестиційного ринку. Їхня діяльність базується на ефективному розміщенні капіталу за кордоном. За своїм значенням сукупні іноземні інвестиції таких компаній є суттєвішими за торгівлю. ТНК контролюють третину світових виробничих капіталів приватного сектора, до 90% прямих інвестицій за кордоном [24].

      На сьогодні статус транснаціональних компаній мають понад 61 тис. корпорацій, які контролюють за межами своїх країн 900 тис. прямих іноземних представництв, що на інвестиційному ринку складає біля 7 трлн дол. За останні два десятиріччя кількість таких представництв збільшилась більш, ніж в 7 разів (тоді як у 1970 р. було зареєстровано лише 7 тис. таких компаній). Поряд з цим серед такої величезної кількості корпорацій панівну роль у світовій економіці відіграють лише 500 потужних ТНК, які реалізують 80 % світової виробничої продукції електроніки і хімії, 95 – фармацевтики, 76 % – продукції машинобудування. Найпотужніші 85 компанії контролюють 70 % усіх іноземних інвестицій. П’ять найбільших ТНК здійснюють контроль над виробництвом понад половини загальносвітового обсягу товарів тривалого користування і стільки ж у галузях літакобудування, електронного устаткування, автомобілебудування та інших галузях виробництва високотехнологічної продукції. І лише дві-три західні компанії контролюють майже половину всіх світових телекомунікаційних мереж [24].

      Досить різноманітною є галузева структура ТНК: 60% компаній зайняті у сфері виробництва, 37% – послуг і 3% у добувній промисловості і сільському господарстві [24].

      Останнім  часом встановились чіткі тенденції  до збільшення інвестицій у сферу  послуг та скорочення їх у виробничій сфері.

      Основна частина ТНК зосереджена в  США, Японії і країнах ЄС, тобто економічно розвинутих країнах. Так, за даними Світової інвестиційної доповіді 2004 р., саме ТНК розвинутих країн сприятимуть зростанню світових іноземних інвестицій. Корпорації країн, що розвиваються, також зроблять відповідний внесок. Їх частка у світовому обсязі прямих іноземних інвестицій зросла з 6 % у середині 1980-х рр. до 11 % в кінці 1990-х рр. перед значним зниженням до 7 % протягом 2001 – 2003 рр. [24].

      Для розміщення своїх виробничих потужностей  ТНК обирають країни з середнім та нижче середнього рівнем достатку, обминаючи найбідніші країни, де робоча сила є досить дешевою, але відсутня економічна і 5 політична стабільність. Діяльність ТНК спрямована на максимізацію прибутку, а тому компанії обирають країни, де можливо досягти такого ефекту.

      Наведені дані досить переконливо свідчать про невід’ємність діяльності ТНК від світових економічних процесів. Компанії, які належать до транснаціональних, є втіленням новітніх технологій та інновацій, нових методів організації і управління виробничими процесами на основі професійного менеджменту.

      Для багатьох країн ТНК є вирішальним фактором для налагодження і зміцнення міжнародних зв’язків та сприяння економічній інтеграції. Розміщуючи свої підприємства в країнах, що розвиваються, ТНК будують заводи для реалізації виготовленої продукції в цих країнах. Таким чином, компанії досягають придушення конкуренції та посилення господарювання на міжнародних ринках, що є принциповою стратегією політики ТНК.

      Такий феномен, як ТНК несе з собою не тільки позитивні, але й негативні наслідки для приймаючих країн. Завдяки глибокій інтегрованості на міжнародних ринках, ТНК стають диктаторами економічної політики у світі. При цьому дуже часто інтереси компаній розходяться зі стратегією національного розвитку країн, в яких вони представлені.

      Філіали ТНК, що діють у різних країнах світу, є потужним економічним механізмом, який керується з країн базування компаній і практично обминає контроль національних держав. Це дає можливість вправно обходити національні законодавства з метою приховування доходів від оподаткування, направляючи їх з однієї країни в іншу. Крім цього, завдяки своєму панівному становищу, ТНК знищують конкуренцію в середині країни, встановлюючи монопольні ціни і диктуючи умови, які зачіпають інтереси національних виробників.