Організація управління матеріало-технічним забазпеченням

19

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

                                        Кафедра організації виробництва

Курсової роботи

по дисципліні:

«Організація управління матеріально-технічним забезпеченням»

Виконала:

студ.гр. МТБ – ІV-2

Шкарівська Н.Ю.

Перевірив:

доц..Осяєв Ю.М.

                                               Київ – 2010

Зміст

                    Вступ………………………………………………………………………….....3

Розділ І. Розрахунок раціональних режимів постачання матеріалу…….......5

Розділ ІІ. Визначення раціональних режимів роботи підприємства по виготовленню матеріалів…………………………………………….……..…..8

Розділ ІІІ. Визначення раціонального значення запасу матеріалу…………..14

Висновки……………………………………………….………………………..17

Список використаної літератури…………………………………………….19

Вступ

              Матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) - це спосіб організації діяльності підприємства, що дозволяє об'єднати зусилля різних одиниць, які виготовляють та реалізовують товари і послуги, з метою оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, що використовує фірма для реалізації своїх економічних цілей.

              В процесі свого функціонування підприємству потрібен цілий комплекс матеріально-технічних засобів. Процес матеріально-технічного забезпечення виробництва направлений на своєчасне постачання на склади підприємства або відразу на робочі місця потрібних відповідно до бізнес-плану матеріально-технічних ресурсів. До складу матеріально-технічних ресурсів входять: сировина, матеріали, що комплектують вироби, технологічне устаткування і технологічне оснащення (пристрої, ріжучі та вимірювальні інструменти), нові транспортні засоби, навантажувально-розвантажувальне устаткування, обчислювальна техніка і інше устаткування, а також паливо, енергія, вода. Іншими словами, все, що поступає на підприємство у формі речей і у вигляді енергії, відноситься до елементів матеріально-технічного забезпечення виробництва.

              Економічне значення матеріально-технічного забезпечення підприємства заключається в тому, щоб забезпечити:

-            безперебійне забезпечення підприємства необхідними засобами виробництва;

-            оптимізацію господарських зв'язків між підприємством та постачальником;

-            створення економічно обґрунтованих матеріальних запасів та маневрування матеріальними ресурсами;

-            застосовування прогресивних шляхів та засобів транспортування вантажів з метою прискорення та здешевлення процесу обміну;

-            раціональне і економічне використання засобів виробництва у виробництві;

-            зменшення витрат щодо матеріально-технічного забезпечення підприємства.

              Успішне рішення цих питань покликана забезпечити служба матеріально-технічного забезпечення підприємства, яка займається розрахунком потреб підприємства в різних матеріалах, а також визначає джерела їх покриття.

              Для безперебійного функціонування виробництва необхідне добре налагоджене матеріально-технічне забезпечення (МТЗ), яке на підприємствах здійснюється через органи матеріально-технічного постачання.

              Головним завданням органів постачання підприємства є своєчасне і оптимальне забезпечення виробництва необхідними матеріальними ресурсами відповідної комплектності і якості.

Звичайно, для вирішення даного кола питань потрібні певні теоретичні знання та практичні навички, на здобуття яких і спрямована ця курсова робота.

РОЗДІЛ І. Розрахунок раціональних режимів постачання матеріалу

Розрахунок раціональних режимів постачання матеріалу здійснюється при слідуючих умовах:

-         завдано раціональний обсяг запасів матеріалу - Vзр;

              Згідно завдання курсової роботи  Vзр= 100 т.

-         завдано кількість матеріалу (необхідні обсяги) на початок моделювання режимів постачання матеріалу – Vо,  Vо = 25 т;

-         відомі режими витрат матеріалу, що реалізуються за двома варіантами – рівномірне та пропорційне за часом – Vв,  Vв = 5 т;

-         відома інформація про види транспортування – це автомобільний транспорт або залізниця. В нашому випадку це автомобільний транспорт, інтенсивність перевезень – 800 т/зміну.

Матеріал : Цемент широко використовується у будівництві. Виробництво цементу відбувається двома ступенями: перша - отримання клінкеру, друга - доведення клінкеру до порошкоподібного стану з додаванням до нього гіпсу або інших добавок. У цементній промисловості використовують три способи виробництва цементу, в основі яких лежать різні технологічні прийоми підготовки сировинного матеріалу: мокрий, сухий і комбінований.

              Мокрий спосіб виробництва цементу використовують при виготовленні цементу з крейди (карбонатний компонент), глини (силікатна компонент) і залізовмісних добавок (конверторний шлам, залізистий продукт, піритні огарки).

              Сухий спосіб виробництва цементу полягає в тому, що сировинні матеріали перед помелом або в його процесі висушуються. І сировинна шихта виходить у вигляді тонкоподрібненому сухого порошку.

              Комбінований спосіб виробництва цементу, передбачає використання і сухого та мокрого способу. Для кожного способу виробництва цементу використовується певний вид устаткування і строго певна послідовність операцій.

              Цемент зберігають у спеціальних пакетах з-за його особливості поглинати вологу з навколишнього повітря і втрачати власні властивості. Можна запропонувати також зберігати цемент у великих обсягах, тому що при такому зберіганні зовнішній шар перетворюється в захисну кірку, яка береже від зволоження весь цемент.

              Цемент, багатоцільовий продукт і застосовується в різних сферах будівельних робіт, граючи найважливішу роль у виробництві. Він використовується у складі різних видів бетонів, розчинів у будівництві, штучних матеріалів, здійснює з'єднання різних деталей в конструкціях, жароізоляціі.

В процесі моделювання  режимів постачання матеріалу необхідно вирішити такі задачі, як:

-  розрахувати термін постачання кожної поставки матеріалу – Тоі та Тві, де і= 1,2,…n -  номер поставки матеріалу;

- визначити час початку кожної поставки – Тnі з використанням інформації про Тоі, Тві та даних про транспортні засоби. Значення часу початку кожної поставки матеріалу - Тni розраховується з використанням логічних процедур, наприклад, шляхом визначення центру трикутника, що утворюється часовими координатами Тоі - Тві.

- визначити обсяги кожної поставки матеріалу - Vni, коли  вона розпочинається в період Тnі.. Обсяги кожної поставки матеріалу - Vni, яка розпочинається в період Тnі,  знаходиться в межах значення раціонального обсягу запасів матеріалу - Vзр.

Моделювання режимів постачання матеріалу відбувається з використанням графічного методу, загальний вигляд моделі якого наведено на рис. 1. Графічна модель  визначення раціональних режимів постачання матеріалу.

В процесі моделювання режимів постачання матеріалу були вирішені такі задачі як :

1) розрахували термін постачання кожної поставки матеріалу;

2) визначили час початку кожної  поставки;

3) визначили обсяги кожної поставки матеріалу.

РОЗДІЛ ІІ. Визначення раціональних режимів роботи підприємства                       по  виготовленню матеріалів.

Проектування діяльності підприємства відбувається з використанням статистичного моделювання, що використовує випадкові числа. Для отримання випадкового числа 0 до 1 звичайно користуються таблицями випадкових чисел. Ці таблиці містять цифри, що чергуються у випадковому порядку, 0, 1, 2, ..., 9. При їх складанні вжиті заходи до того, щоб кожна з цих цифр зустрічалася в середньому однаково часто і незалежно від інших. Цього можна досягти, наприклад, послідовним вийманням жетонів з цифрами 0, 1, 2, ..., 9 з барабана, що інтенсивно обертається. Порядок вибору чисел з таблиці довільний: можливо, наприклад, брати їх в природному порядку, так, як вони записані, можливо - через одну, можливо - від останньої і рухаючись до 1. Словом, будь-яким способом, лише б вибір числа ніяк не був пов'язаний з його значенням.

Використання методу статистичного моделювання можливе на прикладі роботи технічного пристрою, який у будь-який момент може знаходитися в одному з двох можливих станів: S0 - працює справно; S 1 – не працює, тобто ремонтується.

Час безвідмовної роботи пристрою - U і час відновлення (ремонту) V є випадковими величинами з відомими законами розподілу. Функції розподілу випадкових величини U і V (Pu (t) і Pvі (t)) завдані в табл.

Таблиця 2.2. Функція розподілу випадкових величин для АБЗ.

Таблиця 2.3. Функція розподілу випадкових величин для транспорту

              Для моделювання потрібно побудувати на міліметрівці графіки функцій  Fu(t) і  Fv(t)   сполучаючи крапки плавною лінією. Користуючись цими графіками і таблицю випадкових чисел (табл..2.1.), визначаються час справної роботи пристрою і час його ремонту.

Наприклад,  в початковий момент часу t=0 пристрій справний. Тоді розиграшем визначається час, коли він вийде з ладу.  Не дивлячись на табл.2.1., слід вибрати якусь послідовність в якій будуть вибиратись з неї числа (наприклад, підряд зверху вниз, або через одне) і потім вже він цього правила не слід відступати. Починається процедура з того, що необхідно розіграти час U роботи пристрою до першої несправності (відмови). Для цього  береться випадкове число R з таблиці 2.1. і, користуючись  графіком функції Fu(t), знаходиться значення випадкової величини U  (момент першої відмови пристрою). Нехай ця величина виявилася, наприклад, рівною 4.1, далі записується це значення або відзначається на графіку. У цей момент пристрій починає ремонтуватися. Береться наступне (за встановленим правилом) випадкове число R з табл. 2.1. і по графіку Fv(i). розігрується час ремонту - V. Наприклад, воно виявилось рівним 2,4. Складаючи 4,1+2,4=6,5, одержує момент початку наступної ділянки справної роботи. Знову розігрується час справної роботи по графіку Fu (t) і т.д.

              В результаті цієї процедури, можливо одержати послідовність переміжних відрізків часу справної роботи і ремонту пристрою, подібну зображеною на рис.2.1., де тонка лінія відзначає справну роботу, а жирна - ремонт.

Рис.2.1. Графічна модель роботи та ремонту пристрою.

              Ми можемо виконати моделювання ділянку роботи  трохи складнішого процесу. Наприклад, розглядається робота одноканальної системи масового обслуговування з чергою, на вхід якої поступають заявки у випадкові моменти часу, і час обслуговування - теж випадково. Щоб не будувати нових графіків, допускається, що час між заявками - випадкова величина з функцією розподілу Fv(і), а час обслуговування випадкова величина з функцією розподілу Fu (t) (графіки цих функцій вже є). При моделюванні потрібно врахувати, що якщо заявка прийшла у момент часу коли канал зайнятий, вона стає в чергу і чекає.

              У початковий момент часу t=0 канал вільний. Розігрується момент приходу першої заявки по графіку Fu (t). Зразу ж вона стає на обслуговування і розігрується далі одне за іншим два значення: інтервал від першої до другої заявки по графіку Fu (t) і час обслуговування першої заявки (по графіку F v(t)). Якщо інтервал часу між заявками виявиться більше, ніж час обслуговування першої заявки, то друга відразу після приходу буде «поставлене на обслуговування», якщо ж навпаки - то заявка стане в чергу. Зразу ж у момент приходу - другої заявки (по графіку F v( і)) треба розіграти інтервал між другою і третьою заявками. Якщо третя заявка прийде в момент, коли все ще продовжується обслуговування першою, вона стане в чергу на друге місце; якщо у момент приходу третьої заявки перша вже обслужена, то друга заявка стає на обслуговування. а третя займає звільнене нею перше місце в черзі

              Можливість статистичного моделювання будь-якої операції зовсім не відміняє цінності і бажаності її дослідження по можливості.

Графічна модель роботи та ремонту пристрою наведена в таблиці 2.1. Моделювання процесу формування черги обслуговування заявок наведено в таблиці 2.

Рис. 2.2. Моделювання процесу формування черги обслуговування заявок.

              Якщо пронумерувати стани по числу заявок, пов'язаних з системою заявок S як S0, S1, S2, .., а відповідну фінальну вірогідність позначити як P0, Р1,Р2 ,то вірогідність того, що канал вільний, може бути знайдена, як відношення суми довжин всіх ділянок, відмічених тонкою лінією на верхній осі, до довжини всієї реалізації Т.

              Ймовірність Р1 того, що канал зайнятий, а черги немає, обчислюється як відношення суми довжин всіх ділянок, на яких верхня вісь зайнята, все ж таки інші вільні, до загальної довжини реалізації Т. Аналогічно обчислюються, і вся інша вірогідність: вірогідність того, що в черзі одна заявка (Р2,), вірогідність того, що в черзі дві заявки (Р3) і т. д. Середнє число заявок в черзі знайдеться як сума  всіх можливих значень числа заявок в черзі на відповідну вірогідність:

rсер = 1*p2+2*p3+3*p4+………+n*pn                                             (2.1)

=.(3,1+2,4+0,4+3,4+2,3)/25=11,3/25=0,464*5=2,32

              Нам потрібно одержати не тільки середнє число заявок в черзі і середній час очікування tоч, то його можливо знайти через mt по формулі :

                             tоч = rсер * mt                                                             (2.2)

де mt – середній час між заявками

mt =(5,4+3,3+5,2+1,5) / 2,5=15,5/25=0,62

tоч=2,32*0,62=1,44

Можливість статистичного моделювання будь-якої операції зовсім не відміняє цінності її дослідження по можливості аналітичним шляхом.

В процесі виконання другої частини курсової роботи складемо процедуру моделювання роботи АБЗ та роботи транспорту, який є заявкою по відношенню до АБЗ. Для цього необхідно:

- самостійно знайти в друкованих джерелах таблицю випадкових чисел та навести її у додатках до курсової роботи;

- самостійно скласти функції роботи та ремонту АБЗ на протязі 8 годин його роботи за аналогією з таблицею 2.3.;

- самостійно скласти функції приходу заявки (приїзду транспортного засобу на АБЗ) та часу обслуговування заявок (навантаження транспортних засобів) на протязі 2 годин за аналогією з таблицею 2.3.;

- виконати процедуру моделювання системи АБЗ – ТРАНСПОРТУ на протязі достатнього періоду, тобто періоду. Коли відбудеться стабілізація черги транспортних засобів;

- визначить характеристики роботи системи АБЗ- ТРАНСПОРТУ – середній час роботи АБЗ, його фактичну продуктивність при  умові завданої експлуатації (паспортної), середній час надходження транспортних засобів у черзі та інші характеристики.    

РОЗДІЛ  ІІІ. Визначення раціонального значення запасу матеріалу

              Запаси – це матеріальні цінності, оборотні кошти у вигляді сировини, матеріалів палива, напівфабрикатів, готової продукції, що не використані в даний момент на виробництві і зберігаються  на складах і призначені для подальшого використання.

              Визначення раціонального значення запасу матеріалу відбувається з використанням графічної моделі (рис. 3.1.), на якій складається дві функції – F1 та  F2.

              Функція F2 – це функція простоїв виробничого підрозділу, який використовує  у повному обсязі матеріал. Побудова функції F1  відбувається з використанням інформації про:

інтенсивність витрат матеріалу - V I , од./зміну;

можливого запасу матеріалу - V3 , од./зміну;

значення витрат в результаті простоїв  виробничого підрозділу, коли запасів матеріалу буде недостатньо – VВ,  од./зміну.

        Функція F1 (рис.3.1.) будується шляхом плавного  поєднання точок, що

отримується внаслідок розрахунку витрат за простоями виробничого підрозділу. Значення  загальних витрат – С по функції F1  здійснюється шляхом моделювання відносин між значеннями V I  та V3 за достатньої кількістю даних.

При цьому:                     Сі = (VIi – VЗ) * VB,                 (3.1.)

       де і = 1, 2, ..., n – число моделювання значень VIі та його відносин до VЗ.

Функція F2 використовує інформацію як про значення V3, так і витрати на складування одиниці виміру – VС, од./грн. В процесі побудови функції F2 студент повинен задавати обсяги складу матеріалу  VІскл., що змінюються не рівномірно і залежить від значення V3. Витрати на побудову складу: